УПРАВЛІННЯ АНТИКРИЗОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.  В умовах несистемного і некомплексного підходу до реформування аграрного сектора економіки намітилася негативна тенденція в розвитку економіки сільськогосподарських підприємств. Порівняно з 1990 роком різко зменшилося виробництво сільськогосподарської продукції, виникла проблема продовольчої безпеки. Понад п’ятдесят відсотків сільськогосподарських підприємств знаходяться в стані катастрофічної і руйнівної кризи та кризи банкрутства. Причинами такого стану є сукупність об’єктивно-суб’єктивних факторів. Першопричиною системної кризи є відсутність теоретико-методологічних підходів обґрунтування концепції розвитку аграрного сектора економіки та системи управління розвитком в цілому і  антикризовою діяльністю сільськогосподарських підприємств зокрема.

Головні теоретичні засади антикризового управління підприємством         висвітлено в наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених, а саме: І. Ансоффа, І.О. Бланка, В.П. Галушко, О.П. Градова, А.Г. Грязнової, О.Д. Гудзинського,        О.В. Дорофєєва, С.М. Іванюти, С.М. Кваші, Є.М. Короткова, М.Й. Маліка,            В.С. Пономаренка, О.І. Пушкаря, В.К. Терещенка, О.О. Терещенка, В.К. Савчука,    Г. Саймона, Н.М. Сіренко, О.Ю. Єрмакова  та інших.

Однак багато проблем, пов’язаних з антикризовим управлінням сільсько- господарським підприємством, не знайшли належного відображення в літературі і потребують розвитку. Управління антикризовою діяльністю сільськогосподарських підприємств як система не сформоване; недостатньо вивчені особливості вибору стратегії підприємства відповідно до рівня його кризового стану; на низькому рівні досліджені підходи до формування та реалізації  антикризових програм.

Усе це потребує проведення як теоретичних, так і емпіричних досліджень антикризової діяльності підприємств, що і підтверджує актуальність обраної теми дисертації, її  зв’язок з необхідністю удосконалювання антикризового управління сільськогосподарськими підприємствами.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювалося відповідно до науково-дослідної  тематики  кафедри  менеджменту ім. проф. Й.С. Завадського Навчально-наукового інституту бізнесу Національного аграрного університету: “Розробка організаційно-економічних та технологічних аспектів наукового менеджменту і маркетингу в АПК” (номер державної реєстрації: 0101U003739).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка наукових пропозицій щодо вдосконалення системи антикризового управління сільськогосподарськими підприємствами.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

– узагальнити теоретичні положення антикризової діяльності сільсько-господарських підприємств для формування результативної системи управління антикризовими процесами;

          – обґрунтувати методичні підходи дослідження кризових явищ в сільсько-господарських підприємствах із врахуванням положення, що дасть можливість встановити причини економічної кризи;

          – проаналізувати існуючі методики щодо оцінки фінансового стану сільсько-господарського підприємства та критеріїв його банкрутства, а також виявлення особливостей та можливостей їх застосування в умовах трансформаційної економіки України;

          – обгрунтувати інтегральний показник рівня кризового стану для сільсько-господарських підприємств різних організаційно-правових форм господарювання на основі  фінансових показників;

          – систематизувати існуючі підходи до концепції антикризового управління і стратегії виходу сільськогосподарського підприємства з кризового стану;

– сформувати моделі управління щодо підвищення рентабельності господа-рюючих структур;

           – обґрунтувати стратегії антикризового управління сільськогосподарськими підприємствами, а також вибору ефективних антикризових програм, спрямованих на підвищення платоспроможності та фінансової стійкості.

Об’єктом дослідження є система  управління антикризовою діяльністю сільськогосподарських підприємств, що функціонують в умовах трансформаційної економіки.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та практичні питання, що визначають зміст антикризової діяльності сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою роботи є положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених в сфері антикризового управління сільськогосподарським підприємством.

Для досягнення поставленої в дисертаційній роботі мети використано сукупність загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, які грунтуються на сучасних засадах економічних і споріднених з ними наук. У роботі застосовувалися такі методи: аналітичний – для  дослідження антикризового управління і визначення основних його етапів; діалектичний – при вивченні наукової літератури; динамічний, системний – при оцінці сучасного стану системи антикризового управління сільськогосподарськими підприємствами регіону; графічний – для наочного подання статистичного матеріалу та схематичного зображення ряду теоретичних і практичних положень дисертаційного дослідження; групування – для виявлення взаємозв'яку показників, які характеризують сучасний організаційно-економічний механізм управління антикризовою діяльністю сільськогосподарських підприємств; діагностики – для виявлення упереджувальних дій щодо можливостей реалізації стратегій розвитку сільськогосподарських підприємств; кластерний – при встановленні межі кризових зон по кожній групі сільськогосподарських господарств; логічного узагальнення – для теоретичного обґрунтування значення поставлених задач та уточнення ключових понять дисертаційного дослідження; порівняльний – при порівнянні показників; метод SWOT-аналізу – для система-тизації слабких і сильних сторін, можливостей та загроз навколишнього середовища при використанні антикризового управління в практиці функціонування підприємств.