УПРАВЛІННЯ АРХІТЕКТУРОЮ ПРОГРАМ ЗБИРАННЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

Краткое содержание

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету й завдання дослідження, наукову новизну та практичну значущість роботи.

У першому розділі «Стан питання в практиці та в науці» подано характеристику програм збирання сільськогосподарських культур та значення процесу управління архітектурою виробничих і сервісних підпрограм. Виконано аналіз чинних науково-методичних засад проектування виробничих і сервісних складових програм збирання сільськогосподарських культур та управління її інтеграцією.

Науково-методичні засади управління програмами досліджуються в працях С.Д. Бушуєва, Ф.О. Ярошенка, К.В. Кошкіна, В.Д. Гогунского, В.А. Рача, Ю.П. Рака, В.І. Чумаченка, В.І. Кононенка, С.К. Чернова, О.В. Сидорчука, В.О. Вайсмана та інших учених, що переконує в їх важливості для управління інтеграцією програм. Проте в них не враховано взаємозв’язок виробничих і сервісних проектів, що є основною причиною зниження ефективності управління. Наведені аргументи свідчать про потребу розроблення нових методів та моделей управління архітектурою виробничих і сервісних підпрограм у програмах збирання сільськогосподарських культур.

У другому розділі «Науково-методичні засади ідентифікації сервісних і виробничих підпрограм та проектів програм зернових ранніх культур» виконано за сімома ознаками класифікацію проектів, які входять до програм збирання зернових культур , а також за дванадцятьма ознаками класифікація зв’язків між ними, що є основою для системних досліджень процесу управління їх архітектурою.