УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ (за матеріалами підприємств промисловості будівельних матеріалів України)

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичну значущість отриманих результатів, наведено відомості щодо їх апробації.

У розділі 1 «Теоретико-методичні засади управління капіталом суб'єктів господарювання» досліджено генезис теорії капіталу, еволюцію наукових розробок з даної проблематики, розкрито сутність категорії «капітал», узагальнено методичні засади оцінювання ефективності формування капіталу, забезпечення його прибутковості та відтворення, розроблені теоретичні основи формування системи управління капіталом підприємств.

Встановлено, що багатогранність визначень терміна «капітал» пояснюється різноманіттям сутнісних сторін цієї економічної категорії. Автором пропонується двоаспектне трактування сутності капіталу: по-перше, – це грошова форма майна підприємства, по-друге, – це сукупність власних і позикових фінансових ресурсів, за допомогою яких формується та фінансується майно підприємства з метою отримання прибутку.

Узагальнення пропозицій вчених щодо класифікації капіталу дозволило зробити висновок про доцільність використання комплексної систематизованої її версії, тобто групування класифікаційних ознак за стадіями формування та використання капіталу підприємства, формами і джерелами залучення та об’єктами управління на підприємстві.

Кругообіг капіталу розглянуто з позиції розвитку підприємства, що дало можливість сформувати етапи циклічного зростання капіталу. Встановлено, що відповідно до другого аспекту сутності капіталу, створення його величини передбачає здійснення підприємством певних витрат з метою подальшого отримання доходу від функціонування капіталу. При цьому, із плином часу під впливом факторів зовнішнього і внутрішнього середовища капітал підприємства, тобто витрати на його формування, перебувають у тісному взаємозв’язку з віддачею капіталу – його прибутковістю. Сформоване бачення дозволило побудувати трьохвекторну модель функціонування капіталу підприємства, основою якої є вектор витрат на формування капіталу, вектор забезпечення його прибутковості та вектор часу.

Визначено відсутність принципових відмінностей у поглядах вчених при визначенні джерел формування капіталу. Тому за основні джерела формування капіталу прийнято власні та позикові, які можуть формуватися за рахунок як внутрішніх, так і зовнішніх джерел.

Дослідження питання вибору джерел формування капіталу підприємств виявило проблемні аспекти, пов’язані із забезпеченням ефективності залучення класичних видів фінансових ресурсів за критерієм вартості, тому обґрунтована доцільність використання альтернативних джерел формування капіталу, у якості яких запропоновано розглядати іноземне та міжнародне (євровалютне) довгострокове боргове фінансування.

Існуючі в економічній літературі погляди на проблему менеджменту капіталу підприємств свідчать про застосування для її вирішення принципу управління за стадіями його формування та використання. Запропонована трьохвекторна модель функціонування капіталу дала можливість сформувати новий принцип управління – за вектором витрат на формування капіталу, вектором забезпечення його прибутковості та вектором часу.

Автором запропоновано технологію оцінювання ефективності управління капіталом підприємства, авансованого в об’єкти інвестування, з виділенням п’яти етапів (рис. 1). Аналіз чинників зміни рентабельності власного капіталу доповнено наступними факторами: коефіцієнтом концентрації оборотного капіталу, коефіцієнтом оборотності та капіталомісткістю.

Трактування системи управління капіталом досліджено з позиції взаємозв’язку та взаємодії підходів до управління капіталом, базових положень системи управління капіталом, забезпечення управління капіталом та складових системи управління капіталом. У межах теоретичних аспектів системи менеджменту капіталу, визначено послідовні етапи її становлення: розробка, впровадження, оцінювання, моніторинг та удосконалення. В рамках методичної складової системи управління капіталом підприємства необхідне застосування інтегрованого підходу, який пов'язує величину капіталу, його вартість і ризики та сфокусований на порівнянні використання капіталу й прибутковості у контексті різних видів діяльності та типів ризику.

У розділі 2 «Діагностика процесів формування капіталу та ефективності його використання підприємствами промисловості будівельних матеріалів» здійснено оцінювання сучасного стану і перспектив розвитку досліджуваних підприємств, проведено діагностику формування їх капіталу, забезпечення прибутковості внаслідок його функціонування та визначено рівень ефективності управління ним на підприємствах цементного, залізобетонного та цегельного виробництв як найбільш капіталомістких у промисловості будівельних матеріалів.

Ретроспективний аналіз підприємств цементного, залізобетонного та цегельного виробництва, проведений на основі інтервального методу, тобто порівняння докризових (2003-2007), кризових (2008-2009) та післякризових років, дозволив визначити, що роль найважливішого показника, що характеризує ефективність роботи будівельного комплексу, складовою частиною якого є промисловість будівельних матеріалів, належить обсягу виконаних будівельних робіт. Динаміка зміни даного показника (падіння на 15,8% у 2008 році та на 48,2% у 2009 при стійкому зростанні у докризовий період) зумовило суттєве зниження результатів діяльності комплексу, а, відповідно, й промисловості будівельних матеріалів. З настанням фінансово-економічної кризи відбулося зниження рентабельності товарообороту цементної промисловості на 54%, залізобетонної – на 125%, цегельної – на 68%, що було спричинено подорожчанням основних будівельних матеріалів і металу в Україні за 2008 рік в середньому на 40-70%. Зокрема, істотний приріст цін відбувся на бетон (71,4%), цеглу (50-70%), цемент (42-47%), що призвело до суттєвого падіння попиту на дану продукцію.

Виявлено, що найважливішим фактором покращення ситуації у будівельному комплексі у післякризовий період, було зростання у 2011 році на 42% обсягу капітальних інвестицій у капітальне будівництво, за рахунок чого відбулося збільшення на 11% обсягу виконаних будівельних робіт.