УПРАВЛІННЯ КОМЕРЦІЙНИМ РИЗИКОМ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Краткое содержание

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовані актуальність теми, необхідність її дослідження, зв’язок роботи з науковими програмами; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів; подано інформацію про їх апробацію та впровадження; зазначено особистий внесок автора.

У першому розділі «Теоретико-методичні основи управління комерційним ризиком торговельного підприємства» розкрито теоретичні засади категорії «комерційний ризик», джерел його виникнення та засобів попередження, особливості методики оцінки рівня комерційного ризику підприємства торгівлі.

Комерційний ризик є невід’ємною ознакою комерційної діяльності підприємства, а ймовірність його настання та вагомість негативних наслідків є особливо істотними в торгівлі, зокрема в умовах фінансово-економічної нестабільності. При дослідженні проблеми ризику доцільно базуватися на його концептуальних характеристиках та теоретико-методичних підходах до вимірювання, а також виявленні загроз для функціонування підприємства відповідно до особливостей його діяльності, а також специфіки впливу ризику на показники життєдіяльності.

З огляду на те, що комерційний ризик належить до підприємницьких, вивчення його сутнісних характеристик та концептуальних засад розвивалося у міру еволюції теоретичного обґрунтування категорії «підприємництво». В результаті науковці дійшли висновку, що комерційний ризик є складною, багатофакторною та системною економічною категорією, тому об’єктивно не повними є методологічні підходи до визначення його змісту, які характеризують лише ті його структурні характеристики, які визначаються етапами торгово-технологічного процесу. Повноцінно охарактеризувати сутність комерційного ризику можна лише на основі комплексної типологізації його видових характеристик.

З огляду на особливості комерційної діяльності в торгівлі закономірним є висновок про визначальну важливість виокремлення комерційного ризику в системі понять господарського, економічного та підприємницького ризику торговельного підприємства, оскільки комерційна діяльність є складовою підприємництва, характерна для всіх етапів торгово-технологічного процесу, стосується купівлі-продажу товарів та значною мірою обумовлюється маркетинговою діяльністю підприємства з вивчення ринкової кон’юнктури, потреб споживачів, застосування ефективних каналів товароруху, способів і форм реалізації товарів.

За результатами теоретичних узагальнень у дисертації підсумовано, що комерційний ризик є економічною категорією, яка відображає невизначеність торговельної форми підприємництва та пов’язаних із нею відносин між суб’єктами щодо посередництва в процесі просування, обміну та споживання товарів. Декомпозицію сутнісних характеристик комерційного ризику запропоновано базувати на таких ознаках типологізації, як: проходження етапів посередництва; організація комерційного підприємництва; виконання завдань торгово-посередницького процесу; здійснення торговельного підприємництва; реалізація сучасних форм комерційної діяльності (рис. 1).

В умовах ускладнення фінансово-економічних відносин рівень комерційного ризику суттєво посилюється, що обумовлено підвищенням вартості та труднощами у залученні необхідних кредитних та інвестиційних ресурсів, погіршенням фінансово-економічного стану контрагентів та споживачів товарів і зменшенням обсягів господарської діяльності, додатковими витратами та втратами торговельного підприємства через неадекватні зміни у фіскальній, кредитній політиці та окремих складових адміністративних методів державного регулювання економіки. Особливо загрозливими в таких умовах є погіршення ліквідності, зменшення обсягів товарних запасів, недоліки асортиментно-номенклатурної політики і суттєве зменшення обсягів роздрібного товарообороту та частки торговельного підприємства на ринку. Крім цих, найбільш типовими негативними наслідками настання комерційного ризику для підприємств торгівлі є погіршення якості обслуговування покупців та втрата частки в межах цільового ринкового сегмента, погіршення домінантних характеристик фінансово-економічного стану.

Для належного прогнозування і мінімізації негативного впливу комерційного ризику торговельного підприємства необхідно проводити послідовну діяльність з управління комерційним ризиком за такими етапами:  1) декомпозиція фінансово-господарської діяльності на економічну, підприємницьку, господарську, комерційну; 2) оцінка зовнішніх і внутрішніх чинників впливу на комерційну діяльність; 3) відбір чинників, вплив яких на втрату фінансових ресурсів найбільш істотний; 4) перевірка впливу чинників комерційного ризику на конкурентоспроможність, рівень реалізації економічного потенціалу та економічну безпеку підприємства; 5) розробка засобів мінімізації впливу чинників; 6) моделювання результатів діяльності за умови реалізації розроблених заходів; 7) обґрунтування фінансово-ресурсного забезпечення заходів; 8) реалізація превентивних заходів; 9) контроль реалізації заходів та моніторинг настання негативних подій, аналіз ефективності використання фінансових ресурсів на заходи управління комерційним ризиком. Причому важливо, щоб діяльність у межах вказаної послідовності здійснювалася за принципом постійності.