У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання дослідження, розкрито об'єкт, предмет, методи дослідження, висвітлено наукову новизну отриманих результатів, їх практичне значення, визначено особистий внесок здобувача, наведено результати апробації дослідження, повноту викладених результатів в опублікованих працях, структуру роботи.
У першому розділі "Теоретико-методологічні засади управління матеріальними потоками машинобудівного підприємства" розкрито еволюцію теорій логістики, реінжинірингу, контролінгу; розглянуто статистичний та динамічний підходи до вивчення сутності матеріального потоку; конкретизовано поняття "матеріальний потік"; визначено основні моделі та методи оперативного управління матеріальними потоками; доведено необхідність застосування системного підходу до управління матеріальним потоками машинобудівного підприємства.
За результатами застосування у дисертаційній роботі статичного та динамічного підходів до вивчення сутності матеріального потоку зроблено висновок про те, що матеріальний потік є складною і багатоплановою економічною категорією. На підставі аналізу особливостей та відмітних рис цієї економічної категорії у вивчених підходах за такими критеріями: об'єкт дослідження; час дослідження; методологічна основа дослідження; інформаційна база дослідження; результати проведеного дослідження, - визначено високу перспективність динамічного підходу до дослідження і більшу відповідність такого підходу сучасним умовам перебігу економічних процесів і управління ними.
Аналіз змістовної основи існуючих підходів до трактування категорії "матеріальний потік" дозволив автору дійти висновку про те, що матеріальний потік - це взаємопов'язана особливим чином сукупність логістичних операцій, процесів, ланок і предметів, починаючи з видобутку, переробки і закінчуючи споживанням (перерозподілом) матеріальних ресурсів, готової продукції для досягнення загальних цілей логістичної системи.
Обґрунтовано, що управління матеріальними потоками відбувається у сферах матеріального управління та матеріального розподілу. Визначено, що матеріальне управління - це планування, організація і управління переміщенням матеріальних ресурсів і напівфабрикатів на шляху до підприємства і в його межах, а матеріальний розподіл - це розподіл готової продукції серед її споживачів та організація доставки до місця призначення.
Наведено основні моделі та методи оперативного управління матеріальними потоками промислового підприємства на підставі розподілу функцій управління матеріальними потоками відповідно до локально-орієнтованого підходу управління логістичною діяльністю підприємства. Розподіл функцій управління матеріальними потоками відповідно до вищеозначеного підходу спричиняє утворення організаційних структур управління, сформованих таким чином, що відділам закупівель, виробництва, маркетингу і продажів за сферою їх компетенції відповідають підсистеми постачання, виробництва і збуту, і, як наслідок, вони координують не рух ресурсів, а його економію в процесі постачання, виробництва і збуту, причому виключно в рамках своєї компетенції.
Це дозволило сформулювати мету управління інтегрованими матеріальними потоками, що полягає у підвищенні загальної ефективності організації, координації та скороченні сукупних витрат, чого можна досягти завдяки оптимізації використання матеріалів, виробничих, складських та транспортних потужностей підприємства і, більше того, за рахунок управління місцями поєднання окремих функцій та роботи відділів, керівників.
У роботі розглянуто методологічні основи наскрізного управління матеріальним потоками на засадах таких підходів: системного, макропідходу; мікропідходу; детермінованого; стохастичного (імовірнісного); статичного; динамічного; функціонального; експериментального, що дозволило обґрунтувати більшість недоліків і протиріч у практиці управління матеріальним потоком в діяльності машинобудівних підприємств. Визначено, що оптимальне вирішення цих проблем можливе на підставі системного підходу, тому що саме він дозволяє забезпечити координацію взаємодії всіх підсистем управління матеріальними потоками підприємства. Як інструментарій такого управління пропонується використовувати координаційно-інтеграційні можливості логістики, контролінгу та реінжинірингу.
Сукупність взаємозалежних елементів системи управління матеріальними потоками на основі поєднання логістики, реінжинірингу та контролінгу створює інтегральну властивість, що проявляється в русі матеріальних ресурсів.
У дисертаційній роботі обґрунтовано, що інтеграція логістики, реінжинірингу та контролінгу як напрямів удосконалення управління підприємством має значення для підвищення ефективності його господарської діяльності. Побудову ієрархії логістичних процесів, що пов'язані з рухом матеріальних потоків, доцільно здійснювати за допомогою реінжинірингу бізнес-процесів, тому що таким чином забезпечується управлінсько-організаційна основа управління рухом матеріальних потоків. Інтегроване впровадження логістики, реінжинірингу потребує розробки в рамках контролінгу відповідної системи показників, що характеризують ефективність процесу. Це пов'язано з подальшим дослідженням інформаційного забезпечення організації ефективного використання матеріальних потоків з урахуванням результатів аналізу фактичного стану проблеми та галузевих особливостей виробництва на машинобудівних підприємствах.
У другому розділі "Аналіз процесу управління матеріальними потоками машинобудівного підприємства" проведено аналіз формування та використання матеріальних потоків машинобудівних підприємств; наведено підхід до управління матеріальними потоками; поглиблено методику комплексної оцінки рівня управління матеріальними потоками на підприємстві.
Проведений аналіз формування та використання матеріальних потоків на машинобудівних підприємствах свідчить про відсутність координаційних процесів в управлінні матеріальними потоками.
Визначено, що аналіз процесу координації взаємодії підсистем управління матеріальними потоками машинобудівного підприємства найбільш доцільно проводити за допомогою АВС і ХУZ-аналізу.
Удосконалено науково-методичний підхід до управління матеріальними потоками підприємства за рахунок деталізації функціональних складових кожної підсистеми інтегрованої логістичної системи, який дозволяє забезпечувати безперервний моніторинг, контроль, аналіз та ухвалення рішень за всіма основними логістичними напрямами діяльності машинобудівного підприємства.
Виокремлено такі 39 підсистем інтегрованої логістичної системи управління матеріальним потоком на машинобудівному підприємстві: формування інформаційної бази; побудова загальної моделі логістики безперервного виробництва; вибір критерію оцінки ефективності функціонування логістичної системи; аналіз обсягу і часу переміщення логістичних (матеріальних, інформаційних, фінансових) потоків в межах функціональних сфер логістики; здійснення добового прогнозу та планування обсягів матеріальних ресурсів; визначення прогнозу обсягу виробництва (витрат) товарної продукції; планування значення інтегрованої оцінки логістичних процесів; здійснення прогнозу попиту та агреговане планування зазначених показників на більший термін часу; розробка комплексного прогнозного виробничого плану; прогноз плану попиту на готову продукцію; формування плану випуску продукції; відслідковування виконання виробничого плану; складання плану потреб у сировині, який порівнюють з прогнозом її надходження та цін на неї; коригування плану-графіка поставок у розрізі постачальників, територій, витрат на сировину та її доставку; розробка маршрутів руху автотранспорту; оперативне управління поставками сировини та їх координація; обробка сировини; складування сировини; складування готової продукції; відправка готової продукції споживачам; управління складуванням сировини та готової продукції; планування збуту; розробка маршрутів руху матеріальних потоків; оперативне управління матеріальними потоками, координація формування та використання матеріальних потоків; формування типової інформації, яка становить групи показників, що характеризують діяльність її функціональних сфер; оцінка ефективності логістичної системи; розробка управлінських рішень.
У дисертаційній роботі на підставі функціональної моделі оцінки менеджменту запропоновано методику комплексної оцінки рівня управління матеріальними потоками на підприємстві. Внесок автора полягає в тому, що оцінка рівня управління матеріальними потоками здійснюється методом експертних оцінок на основі аналізу п'яти функцій управління матеріальними потоками: 1) планування; 2) організація; 3) мотивація; 4) контроль; 5) координація, які визначені А. Файолем у рамках кожного з п'яти видів діяльності за кожною функцією. Таким чином, оцінка системи управління матеріальними потоками на машинобудівних підприємствах у дисертації здійснюється за 25 напрямами.
Проведено оцінку рівня управління матеріальними потоками на ПАТ "ЗАЗ", ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" і ПАТ "Червоний Жовтень".
З наведених на рис. 1 комунікаційних профілів стану управління матеріальними потоками на ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод", ПАТ "ЗАЗ" та ПАТ "Червоний Жовтень" видно, що на підприємствах найбільші проблеми існують в організації, мотивації та координуванні діяльності із забезпечення руху ресурсів. Ці функції управління матеріальними потоками, в першу чергу, потребують детального аналізу та вдосконалення.
