ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасна соціально-економічна і політична ситуація в Україні, реформування органів внутрішніх справ (далі ОВС) відповідно до завдань правової демократичної держави вимагають адекватних змін в їх кадровому забезпеченні, розробки і освоєння нових підходів і засад формування та використання персоналу. Існує безпосередня залежність результативності й ефективності функціонування ОВС від якості їх кадрового потенціалу. Це, в свою чергу, істотно впливає на стан безпеки у суспільстві, захищеність прав та законних інтересів громадян.

За теперішнього часу послідовно укріплюється новий погляд на персонал ОВС як на один із їх ключових ресурсів. Нові концептуальні підходи до визначення місця і ролі ОВС у суспільстві вплинули на теоретичні уявлення про кадрову політику, зумовили пошук новітніх орієнтирів щодо організації та змісту роботи з персоналом. Система роботи з кадрами, яка до цього часу існувала в ОВС, вже не задовольняє їх потребам, не відповідає сучасним реаліям та стратегії їх розвитку. В нових умовах вона потребує кардинальних змін.

Вкрай негативно на ефективність діяльності ОВС, їх імідж у суспільстві впливають проблеми, що накопичились у сфері їх кадрового забезпечення. Їх позитивне вирішення вимагає застосування науково обґрунтованих підходів, а також різноманітного досвіду поліцейських систем інших країн, що вирішують аналогічні проблеми.

Реформування органів системи МВС України, розширення процесу їх інтеграції у світове товариство правоохоронних органів зумовлює необхідність нового погляду на проблему управління кадровими процесами відповідно до стандартів, принципів і норм, що вироблені світовою спільнотою. Об’єктивно зростає вплив міжнародних стандартів і норм, що регулюють управління поліцейськими системами та їх персоналом; реформаторських процесів, які відбуваються у цій сфері.

За цих умов впровадження у практику управління ОВС сучасних підходів та моделей управління персоналом з урахуванням кращого світового досвіду та існуючих стандартів у цій сфері, професіоналізація даного напрямку управлінської діяльності стає не тільки об’єктивно зумовленою нагальною потребою, але й важливим фактором розвитку ОВС як професійного, ефективного, стабільного та авторитетного органу державної влади. Впровадження у теорію та практику управління ОВС України концепції управління персоналом означає не просто заміну назв, а це відображення цілого комплексу нових підходів та поглядів на роботу з персоналом в ОВС та поліції зарубіжних країн, що поступово проторують собі шлях.

Проблеми управління персоналом ОВС, його мета, функції, організаційно-правові засади розглядаються в роботі в контексті завдань щодо реформування ОВС України як складової реформи державного управління, підвищення вимог до якості та доступності державних послуг, їх кінцевої орієнтації на потреби громадян.

Вітчизняний і світовий досвід побудови ефективної системи державного управління, роль людського фактору в цьому процесі, проблеми становлення й удосконалення системи кадрового забезпечення органів державного управління, у тому числі ОВС, певною мірою розглядалися теоретиками права, державознавцями, адміністративістами, соціологами, економістами, політологами. Особливо слід підкреслити внесок таких провідних учених як В.Б. Авер’янов, М.І. Ануфрієв, Г.В. Атаманчук, В.Г. Афанасьєв, О.М. Бандурка, Ю.П. Битяк, Ф.Г. Бурчак, Веселий В.З., Є.В. Додін, Р.А. Калюжний, Коваль Л.В., Колодкин Л.М., Опришко В.Ф., Пєтков В.П., О.В. Петришин, В.Ф. Сіренко, Ю.О. Тихомиров, М.М. Тищенко, В.В. Цвєтков, Г.В. Щокін, В.М. Шаповал, Ю.С. Шемшученко, В.К. Шкарупа та інших.

Роботи зазначених та інших авторів, мають важливе наукове та практичне значення; висновки і рекомендації, що містяться в них, послужили і служать подальшому вдосконаленню законодавства у адміністративно-правовій сфері; є загальнотеоретичною основою для досліджень у сфері кадрового забезпечення державної адміністративної системи. Проте, на даний час, бракує робіт узагальнюючого характеру, системно-комплексного розгляду питань державної кадрової політики в ОВС, механізму її реалізації, порівняльного аналізу досвіду вирішення кадрових проблем правоохоронними системами різних країн світу у світлі сучасних підходів до реформування державного управління.

Назріла потреба у багатоаспектному, комплексному дослідженні кадрових проблем в ОВС та механізмів їх регулювання, широкому узагальненні накопиченого адміністративно-правовою та іншими науками теоретичного та емпіричного матеріалу, оцінки тенденцій, що мають місце у цій сфері. Конче необхідним є розробка концептуальних засад вдосконалення системи управління персоналом ОВС та приведення її у відповідність до сучасних вимог. Розкриттю цієї проблеми в організаційно-правовому аспекті присвячено дисертаційне дослідження, що і визначає його актуальність. Досягненню цього результату буде сприяти саме комплексний підхід до вирішення наріжних питань управління персоналом ОВС України як суб’єктів державного управління в сфері правоохоронної діяльності.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота спрямована на виконання основних положень Концепції адміністративної реформи в Україні, а також Комплексної цільової програмі боротьби зі злочинністю на 1996-2000 рр., Програми діяльності органів внутрішніх справ щодо поліпшення правопорядку на початку III тисячоліття, Комплексної програми кадрової політики в органах та підрозділах внутрішніх справ та забезпечення дисципліни і законності на 2001-2005 роки. Дослідження виконано відповідно до п. 2.4. Пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 рр., п. 7. Головних напрямків наукових досліджень університету внутрішніх справ на 1996-2000 рр.