УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ НА ЗАСАДАХ КОНТРОЛІНГУ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі – «Теоретичні основи управління потенціалом конкурентоспроможності промислових підприємств залізничного транспорту» – обґрунтовано необхідність вирішення проблем управління потенціалом конкурентоспроможності промислових підприємств залізничного транспорту в сучасних умовах господарювання, розглянуто основні теоретичні підходи до визначення понять «конкурентоспроможність», «потенціал», «контролінг»; встановлено взаємозв’язок між поняттями «потенціал» та «конкурентоспроможність», декомпозиційний аналіз яких дозволив автору визначити поняття «потенціал конкурентоспроможності»; проведено систематизацію методів оцінки потенціалу конкурентоспроможності підприємств, уточнено зміст поняття «контролінг в управлінні потенціалом конкурентоспроможності промислових підприємств».

У роботі обґрунтовано взаємозв’язок понять «конкурентоспроможність підприємства» і «потенціал», що надало змогу удосконалити авторське розуміння сутності поняття «потенціал конкурентоспроможності підприємств» як сукупності реальної і потенційної здатності підприємства використовувати наявні та приховані ресурси для досягнення цілей, вирішення завдань по забезпеченню сталого функціонування та розвитку підприємства, що дозволило обґрунтувати доцільність формування управління потенціалом конкурентоспроможності та визначити основні його закономірності, тенденції і складові у контексті забезпечення параметрів діяльності підприємства; аналіз теоретико-методичних аспектів формування потенціалу конкурентоспроможності промислових підприємств як економічного процесу.

Автором систематизовано методи оцінки потенціалу конкурентоспроможності підприємств, що ґрунтуються на формуванні оптимального балансу показників з урахуванням особливостей специфіки діяльності промислових підприємств та забезпечують вирішення конкретних завдань у процесі прийняття рішень щодо управління їх потенціалом конкурентоспроможності.

Автором сформульовано мету управління потенціалом конкурентоспроможності підприємства на засадах контролінгу, сутність якої полягає в діагностуванні фактичного техніко-економічного і фінансового стану, порівнянні його з прогнозованим, виявленні тенденцій і закономірностей розвитку потенціалу конкурентоспроможності підприємства, запобіганні негативному впливу внутрішніх і зовнішніх чинників на забезпечення життєздатності й постійного функціонування підприємства за будь-яких економічних, політичних, соціальних та інших змін.

Розроблено декомпозиційний аналіз поняття «контролінг в управлінні потенціалом конкурентоспроможності» в сучасній економічній думці з метою визначення авторського розуміння сутності поняття «контролінг в управлінні потенціалом конкурентоспроможності промислових підприємств», під яким розуміють відособлену саморегульовану підсистему ефективного управління, пов’язану із спостереженням, аналізом, плануванням, саморегулюванням, удосконаленням внутрішньої структури, що дозволило виділити існуючий, використаний, зарезервований та надлишковий потенціал розвитку за складовими (рис. 1).

Систематизація класичних функцій управління та  функцій контролінгу дозволила автору обґрунтувати функції управління потенціалом конкурентоспроможності на засадах контролінгу, до яких відносять планування, контроль, аналіз, мотивацію, організацію, з метою виявлення їх сутності, що є  основою деталізації функціональної спрямованості управління