УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ У СИСТЕМІ МИТНО-ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету та основні завдання, предмет та об’єкт, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі – “Теоретико-методичні основи митного регулювання відносин у зовнішньоекономічній діяльності підприємств” здійснено дослідження еволюції розвитку існуючих теорій управління, сформовано їх класифікацію за визначенням ефективності від проведення зовнішньоекономічної діяльності та зроблено висновок, що остання є основною у розвитку та інноваційному функціонуванні сучасного підприємства і може бути здійсненою лише за умов ефективного митного регулювання та характеризувати його здатність випускати конкурентоспроможну продукцію.

Починаючи з перших згадувань сплати зборів при здійсненні торгівлі, митне регулювання ЗЕД за майже три тисячоліття еволюціонувало до започаткування і розвитку принципів вільної торгівлі. У роботі, окрім представленої еволюції митного регулювання, з давніх часів до наших днів, розглянуто становлення національного митно-тарифного регулювання та приведення його до міжнародних стандартів експортно-імпортної діяльності промислових підприємств.

На основі аналізу наукових підходів щодо регулювання ЗЕД підприємств складено класифікацію його видів та доповнено ознакою за тарифікацією, відповідно до якої регулювання ЗЕД поділено на митно-тарифне і нетарифне, та за рівнем впливу, де окрім міжнародного, національного, регіонального пропонується індивідуальне – на рівні окремого підприємства.

Аналіз наукових підходів щодо місця і ролі регулювання у загальній структурі системи управління дозволив автору визначити його складові у загальній технологічній схемі митного оформлення ЗЕД підприємства. Сучасна регламентація та параметризація митно-тарифного регулювання є необхідною складовою ЗЕД підприємства, без якої неможливий вихід останнього на зовнішні ринки, більш ефективно здійснювати власну виробничо-господарську діяльність в цілому.

У роботі, на основі виокремлення особливостей функціонування вітчизняного митно-тарифного регулювання згруповано методи визначення митної вартості товарів, розроблено класифікацію митних платежів, а також запропоновано сучасну систему регулювання ЗЕД промислових підприємств, яка включає: головні принципи, форми регулювання, інструменти, економічні важелі та інституційне забезпечення ЗЕД.

Аналіз правових основ митно-тарифного регулювання дозволив автору запропонувати кілька моделей спрощення і стимулювання експортної діяльності підприємств, визначити перелік показників для оцінки їх зовнішньоекономічної діяльності: абсолютних, відносних, показників структури та ефективності.

У другому розділі – “Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємств у системі впливу митно-тарифного регулювання” в результаті аналізу ЗЕД машинобудівних підприємств Хмельниччини визначено, що характеризуються вони малою активністю. Проведення дослідження вказують на наступні причини, які стримують ЗЕД машинобудівних підприємств: недосконалість законодавчої бази, що врегульовує зовнішні взаємовідносини між суб’єктами ЗЕД, недосконалість фінансових інструментів стимулювання експорту продукції, відсутність інноваційної системи регулювання ЗЕД, відсутність взаємодії митних органів і підприємств в частині автономізації процесів управління та державної підтримки підприємств-експортерів.

Незважаючи на позитивну динаміку обсягів експортно-імпортних операцій, здійснених підприємствами Хмельниччини у 2006–2010 р. (за виключенням лише 2009 р. – кризового), залишається невирішеним комплекс проблем формування і активізації ЗЕД машинобудівних підприємств, а саме: низька їх конкурентоспроможність, несприятлива структура експорту, велика енерго- та матеріаломісткість продукції, часті порушення вітчизняними підприємствами чинних норм та правил, що викликає недовіру у партнерів, низька конкурентоспроможність продукції машинобудування.

Аналіз факторів впливу на активізацію експортно-імпортних операцій дозволив автору сформувати їх у дві групи: зовнішні та внутрішні. Однак така класифікація недостатня для визначення рівня впливу, і через те автором пропонується фактори впливу на ефективність здійснення ЗЕД підприємства поділити на: правові, економічні, географічні, демографічні, техніко-технологічні, екологічні, соціальні та політико-міжнародні фактори, запропоновані автором для більш комплексної характеристики впливу.

Визначено показники оцінки ефективності ЗЕД машинобудівних підприємств, якими слід користуватися при здійсненні експортно-імпортних операцій та запропоновано на основі аналізу чинного законодавства класифікацію видів мита, а також здійснено аналіз результатів діяльності митних органів.

Доведено, що ефективність ЗЕД підприємств машинобудування Хмельниччини у певній мірі залежить від показників ефективності діяльності митних органів. На підставі даного висновку визначено шляхи спрощення окремих процедур, відповідно до чинного законодавства, і запропоновано підприємствам машинобудівної галузі.

Здійснено аналіз втрат від впровадження митних пільг для підприємств – суб’єктів ЗЕД, стан із справляння митних зборів і платежів та на основі даного аналізу запропоновано шляхи удосконалення роботи митних органів в системі ЗЕД машинобудівних підприємств у частині автоматизації управління ризиками, підвищення кваліфікації кадрів, інформаційного забезпечення, спрощення погоджувальних процедур, взаємодії з банківською сферою, удосконалення регулювання експорту.

Запропоновано алгоритм автоматизованої системи управління (АСУ) ЗЕД підприємств машинобудування та алгоритм автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) митних органів. Поєднання АСУ ЗЕД підприємства за АСАУР митного органу дозволить прозоро відслідковувати стан ЗЕД підприємств і ефективно надавати допомогу зі сторони митного органу в системі державної підтримки бізнесу.

Алгоритм АСУ ефективністю здійснення ЗЕД підприємством включає як прийняття рішень на основі аналізу зовнішніх ринків та в цілому ЗЕД підприємства, так і оцінку факторів впливу, а в разі визнання ЗЕД економічно вигідною, забезпечення функціонування і постійний моніторинг цієї діяльності