ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ЗНИЖЕННЯ РЕСУРСОЄМНОСТІ ПРОДУКЦІЇ МЕТАЛУРГІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Успішна діяльність підприємств в умовах ринку значною мірою залежить від уміння фахівців управляти всіма видами ресурсів. Економія та ефективне використання матеріально-сировинних ресурсів для України є життєво необхідним напрямком функціонування економіки. Разом з тим практика свідчить, що металургійні підприємства є матеріалоємними, також має місце неефективне використання матеріально-сировинних ресурсів, а ці фактори обумовлюють високий рівень витрат на виробництво металургійної продукції. Необхідність переходу до якісно нового рівня ресурсоспоживання виступає об’єктивною і незаперечною умовою підвищення ефективності діяльності та конкурентоспроможності металургійних підприємств. Особливо це стосується матеріально-сировинних ресурсів, оскільки:

по-перше, більшість видів матеріально-сировинних ресурсів, що використовуються в металургійній промисловості, не є такими, що відтворюються;

по-друге, частка матеріальних витрат в загальній собівартості металургійної продукції складає близько 82,5%, тому економія матеріально-сировинних ресурсів у значно більшій мірі впливає на підвищення ефективності виробництва ніж зниження його фондо- і трудоємності;

по-третє, без виходу на якісно новий рівень ресурсоспоживання неможлива інтеграція вітчизняної економіки в європейську і світову економічні системи, оскільки рівень ресурсоємності впливає на ціну продукції.

Проблеми ефективного використання та раціонального управління матеріально-сировинними ресурсами досліджені в працях вітчизняних та зарубіжних вчених О. Амоші, С. Аптекаря, Р. Близького, Ю. Воробйова, Н. Коніщевої, О. Крушельницької, Є. Мамона, Е. Хазановича, М. Чумаченка, В. Шестакова, А. Кальченко,
Б. Анікіна, А. Гаджинського, Ю. Неруша, А. Білоусова, Д. Стаханова, Н. Суворова, К. Друрі, М. Еддоуса і Р. Стенсфілда, Р. Томаса та інших.

Отримані протягом багатьох десятиріч результати теоретичних досліджень щодо удосконалення економічних важелів при управлінні матеріально-сировинними ресурсами, зниженні ресурсоємності продукції мають вагоме значення для розвитку вітчизняної теорії управління. Проте аналіз існуючої теорії і практики ресурсозбереження свідчить, що вони не у повній мірі забезпечують цілеспрямоване підвищення ефективності використання ресурсів підприємства. Тому актуальності набуває розробка теоретичних, методичних положень та практичних рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму зниження ресурсоємності продукції металургійних підприємств.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою науково-дослідної роботи „Фінансове забезпечення інноваційного розвитку підприємства” (номер держреєстрації ДР 0104U005790, 2004-2006 рр.), що виконувалась у Національному гірничому університеті, в якій особисто автором удосконалено організаційно-економічний механізм зниження ресурсоємності продукції. Також дисертаційна робота пов’язана з науково-дослідною роботою ”Забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств на базі інноваційного розвитку” (номер держреєстрації 0107U001542, 2007-2008 рр.), що виконується в Національному гірничому університеті, в якій автором удосконалено економічну сутність економіко-математичної моделі оптимізації виробничого замовлення матеріально-сировинних ресурсів.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є узагальнення і розвиток науково-методичних основ, розробка інструментарію та практичних рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму зниження ресурсоємності продукції в системі управління підприємствами металургійної промисловості.

Для досягнення цієї мети в дисертаційній роботі поставлено й вирішено комплекс теоретичних, науково-методичних і практичних задач:

на основі дослідження сутності ресурсоємності металургійної продукції та структури виробничого циклу металургійного підприємства уточнено понятійний апарат та встановлено основні складові ресурсоємності;

обґрунтовано і розроблено методичний підхід до аналізу використання та планування вхідних матеріальних потоків і відповідних їм витрат на виробництво металургійної продукції на основі класифікації ресурсів та удосконалено підхід до оцінки ресурсоємності продукції на металургійних підприємствах;

проаналізовано існуючий організаційно-економічний механізм зниження ресурсоємності продукції та теоретичні підходи до його формування й удосконалено вказаний механізм з урахуванням отриманих наукових положень і висновків;

науково обґрунтовано методичний підхід до визначення оптимального розміру замовлення матеріально-сировинних ресурсів на металургійних підприємствах;

розроблено науково обґрунтовану економіко-математичну модель оптимізації вхідних матеріальних потоків;

розроблено методичний підхід до вибору постачальника на основі запропонованих критеріїв ефективності процесу забезпечення матеріально-сировинними ресурсами.

Об’єкт дослідження – організаційно-економічний механізм зниження ресурсоємності продукції на металургійних підприємствах України.

Предмет дослідження - теоретичні, методичні та практичні аспекти удосконалення організаційно-економічного механізму зниження ресурсоємності продукції металургійних підприємств.

Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу проведення досліджень склали загальні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених із питань сучасних теорій і моделей управління ресурсами.

Для вирішення задач, поставлених у дисертаційній роботі, було використано загальнонаукові і спеціальні методи дослідження: метод критичного аналізу та узагальнення теоретичних досліджень – при визначенні напрямів удосконалення теорії управління ресурсами; системний підхід – при вдосконаленні організаційно-економічного механізму зниження ресурсоємності металургійної продукції; метод порівняння, метод найменших квадратів – при дослідженні ціни і собівартості реалізованої продукції; аналіз рядів динаміки - при виявленні закономірностей впливу макроекономічних факторів на показники ефективності діяльності підприємств; статистичний аналіз, графічний, табличний – при оцінці динаміки статей витрат на виробництво металургійної продукції, результати роботи металургійних підприємств; аналітичні методи, метод економіко-математичного моделювання – при науковому обґрунтуванні економічного змісту та розробці економіко-математичних моделей оптимізації поставок і виробничого замовлення матеріально-сировинних ресурсів.

Обробка інформації здійснювалась з використанням табличного процесора Excel та була перевірена у формульному редакторові MachCad.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчо-нормативні акти України, статистичні дані Державного комітету статистики України, господарська та фінансова звітність металургійних підприємств Придніпровського промислового регіону, звітність ВГО „Металургпром”, результати власних досліджень і спостережень.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні методичних положень та підходів щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму зниження ресурсоємності продукції металургійних підприємств. Конкретні результати, що характеризують наукову новизну проведеного дослідження, зводяться до наступного:

удосконалено:

методичний підхід до аналізу використання та планування вхідних матеріальних потоків і відповідних їм витрат на виробництво металургійної продукції послідовних технологічних переділів, який, на відміну від існуючих, базується на розроблених у ході дослідження коефіцієнтах розподілу, що враховують у вхідних матеріальних потоках продукцію попередніх переділів та її розподіл на товарну і передільну;

класифікацію ресурсів металургійного підприємства, яка, на відміну від існуючих, враховує такі класифікаційні ознаки як використання у часі і просторі (запаси і потоки), ступінь забезпеченості і можливість відновлення (вичерпані і невичерпані), характер відтворюваності (відтворювані і не відтворювані);

методичний підхід до визначення ресурсоємності металургійної продукції, який, на відміну від існуючих, базується на встановленій у роботі залежності матеріальної складової ресурсоємності металургійної продукції від вхідного матеріального потоку на кожному з переділів (доменному, сталеплавильному, прокатному) на виробництво товарної та передільної продукції;

економічну сутність економіко-математичної моделі оптимізації виробничого замовлення матеріально-сировинних ресурсів, що враховує встановлені чинники, які впливають на необхідний обсяг закупівлі сировини (середньодобова потреба, час виконання замовлення, відхилення від потреби у період виконання замовлення), розмір поточних витрат на замовлення (витрати на переналагодження виробництва, оформлення документів та розміщення замовлення), розмір поточних витрат на зберігання (витрати на утримання складського персоналу, амортизація складських приміщень, збитки від технічних втрат при зберіганні);

методичний підхід до вибору постачальника, який, на відміну від існуючого, базується на обґрунтованій у ході дослідження ієрархії критеріїв ефективності процесу забезпечення металургійного підприємства матеріально-сировинними ресурсами (основних (вартість придбання матеріально-сировинних ресурсів, якість обслуговування), суттєвих (віддаленість постачальника, періодичність постачань, мінімальний розмір партії ресурсів, надійність постачання, організація управління якістю продукції у постачальника, наявність резервних потужностей, репутація), первинних (місце розташування, транспорт, термін, можливість отримання знижки, ціна, умови укладання договорів і платежу, повнота асортименту, надійність, якість, фінансовий стан, кредитоспроможність, річний обіг, умови розподілу ризиків, ділова етика, рекламна підтримка)).

дістали подальшого розвитку:

понятійний апарат, який використовується у теорії і практиці ресурсозбереження: „ресурсоємність металургійної продукції” (кількість ресурсів, яка міститься у одиниці продукції кожного з металургійних переділів і формується у процесі руху вхідного матеріального потоку за послідовними переділами), „зниження ресурсоємності металургійної продукції” (виявлення резервів, планування та реалізація комплексу заходів, спрямованих на ефективне використання ресурсів у процесі руху вхідного матеріального потоку за умов зберігання якості металургійної продукції), „матеріальний потік” (сукупність матеріально-сировинних ресурсів, які включаються у калькуляцію металургійної продукції за статтею витрат „Задане” і формують матеріальний потік між технологічними переділами, включаючи кінцевий);

теоретичні підходи до формування організаційно-економічного механізму зниження ресурсоємності продукції, який, на відміну від існуючих, базується на принципах (науковість, комплексність організаційних структур, ефективність та оптимальність управління матеріальним потоком, випередженість, економічність), методах управління (за напрямами впливу: прямі, непрямі; за способом впливу: адміністративні, економічні; за врахуванням фактора часу: статичні, динамічні; за врахуванням фактора зовнішнього середовища: відкриті, замкнуті), визначає функції (планування, регулювання, облік і контроль, координація, аналіз результатів, стимулювання), органи управління (відділи: управління матеріальним потоком, матеріально-технічного постачання, управління якістю, комплектації, бухгалтерія, виробничо-диспетчерський, складське господарство) та враховує фактори впливу на ефективність зниження ресурсоємності продукції (зовнішні (кон’юнктурні, економічні, законодавчі обмеження) та внутрішні (техніко-технологічні, організаційні, економічні)).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропонований методичний підхід до визначення ресурсоємності металургійної продукції за переділами дозволяє простежити витрати матеріально-сировинних ресурсів з початку технологічного ланцюжка до виробництва кінцевої продукції на будь-якому переділі, що необхідно для визначення економії (перевитрат) матеріально-сировинних ресурсів при виробництві продукції на кожному металургійному переділі та конкретних шляхів зниження ресурсоємності. Запропоновані методичні розробки щодо зниження ресурсоємності продукції металургійних підприємств використані економічними службами ВАТ „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” (акт про впровадження № 237 від 25.06.2007 р.) та ТОВ Науково-виробничим об'єднанням ”Дніпрофмаш” (акт про впровадження № 27/09-1 від 27.09.2007 р.). Методичні підходи до визначення сутності ресурсоємності металургійної продукції та системи управління матеріально-сировинними ресурсами використовуються у навчальному процесі Дніпродзержинського державного технічного університету при викладанні дисциплін „Операційний менеджмент”, „Виробничий менеджмент”, „Фінансовий менеджмент”, „Управління витратами”, „Управління матеріальними ресурсами” (довідка ДДТУ).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій сформульовано і обґрунтовано наукові положення, висновки і рекомендації щодо удосконалення організаційно-економічного механізму зниження ресурсоємності металургійної продукції. Усі результати, одержані безпосередньо здобувачем, знайшли відображення в одноосібних опублікованих працях і працях у співавторстві. Внесок автора у результати наукових досліджень, опублікованих у співавторстві, конкретизований у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дослідження доповідалися й одержали позитивну оцінку на III Міжнародній науково-практичній конференції „Менеджмент малого і середнього бізнесу: проблеми, навчання, перспективи” (22-26 вересня 2003 р., Севастопольський національний технічний університет, що підтверджено довідкою з конференції); II Міжнародній науково-практичній конференції „Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю” (24-26 березня 2004 р., Черкаський державний технічний університет, що підтверджено довідкою про апробацію результатів дослідження з конференції); Міжнародній науково-практичній конференції „Інноваційний розвиток економіки регіону” (10-12 червня 2004 р., Національний гірничий університет (м. Дніпропетровськ)); Міжнародній міжвузівській науково-практичній конференції „Удосконалення системи обліку, аналізу та аудиту як складової інформатизації суспільства” (21-22 жовтня 2004 р., Тернопільська академія народного господарства, Мукачівський технологічний інститут); Міжнародній науково-практичній конференції „Обліково-аналітичні системи суб’єктів господарювання в Україні” (25-26 березня 2005 р., Львівський національний університет імені Івана Франка, довідка за № 47 від 25.03.2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності в умовах глобалізації економіки” (3-6 жовтня 2007 р., Ужгородський національний університет, що підтверджено довідкою про апробацію результатів дослідження з конференції); I Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні проблеми фінансово-господарського контролю” (30 березня 2005 р., Криворізький економічний інститут Київського національного економічного університету, що підтверджено довідкою з конференції); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Економіка і управління в промисловості” (26-28 жовтня 2005 р., Національна металургійна академія України (м. Дніпропетровськ), довідка за № 43 від 27.10.2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні” (10-11 листопада 2005 р., Обласний комунальний вищий навчальний заклад м. Жовті Води „Інститут підприємництва „Стратегія”, довідка за № 01-06-783 від 10.11.2005 р.); Всеукраїнській науково-методичній конференції „Проблеми теорії і практики обліку, аналізу, аудиту та шляхи їх вирішення” (3-5 травня 2006 р., Севастопольський національний технічний університет, що підтверджено довідкою з конференції від 04.05.2006 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи відображено у 14 одноосібних наукових роботах (в їх числі 6 статей у збірниках наукових праць і журналах, 8 тез доповідей на конференціях) загальним обсягом 3,44 друк. арк., 1 наукова робота, видана у співавторстві 0,5 друк. арк., із яких особисто автору належить 0,35 друк. арк..

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, які викладено на 178 сторінках, списку використаних джерел із 195 найменувань на 19 сторінках і 9 додатків на 25 сторінках. Дисертація включає 30 таблиць на 11 сторінках і 36 рисунків на 10 сторінках.