ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТОСФЕРИ „ФЕМІНІЗМ” В АМЕРИКАНСЬКОМУ ЖІНОЧОМУ ДИСКУРСІ ХІХ-ХХІ СТ.

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, сформульовано мету і завдання роботи, визначено її об’єкт і предмет, схарактеризовано джерельну базу і дослідницькі методи, з’ясовано теоретичну і практичну цінність та наукову новизну дослідження.

Розділ І. „Соціокоґнітивний аспект фемінізму в сучасній лінгвістиці” містить огляд літератури з досліджуваного питання а також визначення проблеми фемінізму з позиції кореляції цього соціально-коґнітивного конструкту та його вербалізації.

Концепт у сучасній лінгвістиці розглядають у межах антропоцентричної парадигми, завдяки чому його дослідження ґрунтується на основі коґнітивної лінгвістики, з одного боку, та на основі лінгвокультурології, а саме  етнолінгвістики, – з іншого. Коґнітивна лінгвістика витлумачує концепт як одиницю коґніції (А. Вежбицька, О.С. Кубрякова, Д.С. Лихачов, О.О. Селіванова та ін.), культури та світосприйняття етносу (С.Г. Воркачов, Ю.С. Степанов, В.М. Шаклеїн, А.Д. Шмельов та ін.). Дослідження концепту найбільш повно можна провести лише лінгвістичними засобами, оскільки він має складну структуру, зумовлену його формуванням на різних рівнях свідомості людини: індивідуальному, соціокультурному, ґендерному.

Об’єднуючись, концепти утворюють концептосферу – частину концептосистеми, що позначає певну галузь об’єктивної реальності (Д.С. Лихачов). З коґнітивних позицій визначаємо „фемінізм” як концептосферу, яка структурується на основі двох концептів – „гніт” та „свобода”. Концептосфера „фемінізм” є відносно новим фрагментом концептуальної картини світу, людини.

Концептуальна картина світу репрезентується мовною картиною світу та має певні особливості (А. Вежбицька, С.Г. Воркачов, О.О. Селіванова, Ю.С. Степанов, В.М. Шаклеїн, А.Д. Шмельов та ін.). Крім універсальної картини світу, спільної для всіх людей, виокремлюються національно-мовна картина світу, що репрезентує світосприйняття етносу, його традиції та культурні норми, його світогляд на взаємовідношення людини і навколишнього світу; індивідуальна мовна картина світу, що вербалізує знання та досвід людини про світ на основі її особистих властивостей, внутрішнього світу, психологічно-коґнітивних процесів; ґендерноспецифічна мовна картина світу, що відображає світосприйняття людей згідно певного ґендеру. Репрезентуючи коґнітивний простір індивідуума, всі зазначені мовні картини світу взаємодіють і взаємовпливають. У цьому просторі концепти моделюються у фрейми, що створюють певну структуру, впорядковуючи концептосистему.

Термін „фемінізм” позначає суспільний рух, ідеологію та спосіб мислення, спрямовані на припинення дискримінації жінки за ґендерною ознакою. У широкому розумінні цей термін містить усе, що належить до гіноцентричної картини світу як противаги андроцентричній картині світу. Виокремлюють три хвилі фемінізму у США, які співвідносні з різними етапами його становлення  –  суфражизм, тобто фемінізм першої  хвилі (50-ті р. ХІХ – 20-ті р. ХХ ст.), фемінізм другої хвилі (60-ті – 80-ті рр. ХХ ст.) та постфемінізм (90-ті р. ХХ – початок ХХІ ст.).

Розвиток феміністського руху дав поштовх дослідженням в усіх гуманітарних науках, що посприяло появі феміністської лінгвістики, започаткованої з кінця 1960-х років на Заході (Д. Камерон, Дж. Коутс, Р. Лакофф та ін.). Її основним завданням є вивчення мовної андроцентричної картини світу і спроба її змінити, ліквідувавши мовну дискримінацію жінок, викликану мовною асиметрією. Феміністська лінгвістика ґрунтується також на вивченні жіночого дискурсу, в якому репрезентовано відношення між соціумом і дискурсом у межах перерозподілу влади у патріархатному суспільстві.

Розділ ІІ. „Вербалізація концептосфери „фемінізм” у публіцистичних текстах” присвячено визначенню структури концептосфери „фемінізм” на основі її кореляції з вербальними маркерами, використаними в текстах публіцистичного стилю.

Концептосфера „фемінізм”, яка віддзеркалює розвиток феміністського руху, структурується на основі двох антаґоністичних концептів – „гніт” та „свобода”, що перебувають у причинно-наслідковому зв’язку. Ці концепти формуються на основі фреймів, слоти яких заповнюються ЛО, що вербалізують основні проблеми фемінізму та гіноцентричний світогляд. Категоризація вербальних маркерів, що корелюють з концептосферою „фемінізм”, дає змогу простежити процес її формування та визначити її структуру (див. рис. 1).

Формування та еволюція концептосфери „фемінізм” соціально зумовлені. Вони відображають різні сфери організації суспільства – політичну, економічну, сексуальну та соціокультурну. Концепт „гніт” концептосфери „фемінізм” є ретроспективним, оскільки він репрезентує причини дискримінації жінки. Концепт „свобода” концептосфери „фемінізм” є проспективним, оскільки він репрезентує мету фемінізму.

Концепт „гніт” формується на основі двох фреймів, які складають ґендерну опозицію ДОМІНУВАННЯ::ПРИГНІЧЕННЯ, елементи якої перебувають у діалектичній єдності. Слоти цих фреймів заповнюються ЛО, що входять до семантичного поля з домінантою „пригноблення”.

Фрейм „домінування” має два слоти – „чоловік в патріархатному суспільстві” та „патріархатне суспільство”. Фрейм „пригнічення” має один слот – „жінка в патріархатному суспільстві”, який корелює з одним об’єктом пригнічення. Слоти „чоловік в патріархатному суспільстві” та „жінка в патріархатному суспільстві” заповнюються ЛО, що позначають стереотипні ситуації/уявлення, властиві відповідному ґендеру.

Так, наприклад, іменник honor, вжитий щодо референта-чоловіка, реалізує семи „честь”, „повага”: Male honor as something needing to be avenged: hence, the duel <…> A man’s word sufficed <…> without guarantee. Якщо мова йде про референта-жінку, то для неї модель чесності конструюється по-іншому: Women’s honor <is> something altogether else: virginity, chastity, fidelity to a husband. Honesty in women has not been considered important <…> as long as we have remained physically faithful to a man, or chaste (Rich). Андроцентричний підхід до жінки передбачає іншу систему цінностей, де її правдивість не має значення. Це експлікується через елімінацію семи „правдивість” із словосполучення women’s honor. Іменник honor оказіонально набуває семи „незайманість” чи семи „вірність чоловікові”. Вони закріплюються за цим іменником, вжитим щодо жінки, і позначувані ними риси стають притаманними жіночому ґендерному стереотипу.

ЛО, які входять до слоту „патріархатне суспільство”, позначають устрій суспільства, що підтримує дискримінаційну політику щодо жінки в усіх сферах функціонування суспільства, наприклад: patriarchy, phallogocentrism, male-dominant capitalism, double standards, misogynistic, etc. ЛО, що заповнюють слот „чоловік в патріархатному суспільстві”, репрезентують чоловічий ґендерний стереотип та мають семи „кращий”, „домінуючий”, „вищий”, тобто всі вони конотатовані позитивно, наприклад: privileged, superior, powerful, domination, to control, to rule, etc. ЛО, що заповнюють слот „жінка в патріархатному суспільстві”, репрезентують жіночий ґендерний стереотип та мають семи „гірший”, „пригноблений”, „нижчий”, тобто всі вони конотатовані пейоративно, наприклад: unvalued, marginal, victimhood, slavery, powerlessness, helplessness, to suffer, etc. Лексика цих слотів утворює номінативно-конотативну опозицію, елементи якої перебувають у семантичній ієрархії.

Специфічною рисою лексичних маркерів є здатність дієслів та дієприкметників до міграції з одного фрейму концепту „гніт” до іншого, при цьому вони змінюють граматичну категорію стану. Наприклад, дієслово to deprive в активному стані входить до слоту „чоловік в патріархатному суспільстві” фрейму „домінування”, а в пасивному стані – to be deprived – до слоту „жінка в патріархатному суспільстві” фрейму „пригнічення”. У такий спосіб у феміністському дискурсі граматична категорія стану набуває актуалізованого значення, коли гнобитель визначається активним суб’єктом дії, а пригнічена жінка – пасивним об’єктом дії.

Концепт „свобода” формується на основі одного фрейму – „рівноправність”. Слоти цього фрейму заповнюються ЛО, що входять до семантичного поля з домінантою „звільнення”. Фрейм „рівноправність” формують три слоти: „підвищення статусу жіночого ґендеру”, „здобуття жінкою статусу чоловічого ґендеру” та „елімінація ґендерних стереотипів”. Слот „підвищення статусу жіночого ґендеру” заповнюється ЛО, що позначають здобуття для жіночого ґендеру однакового статусу з чоловічим ґендером, наприклад: power, strength, freedom, to rule, equal, powerful, uninfluenced, etc. Слот „здобуття статусу чоловічого ґендеру” заповнюється ЛО, що маркують стереотипні ситуації/уявлення, властиві чоловічому ґендеру, який переймає жінка. Тобто відбувається перенесення властивостей референта чоловічої статі на референта жіночої статі, що маркується вживанням ЛО, які позначають чоловічий ґендер, наприклад: manly woman, to become a guy, <not> feminine, man-like, father hen, etc. Слот „елімінація ґендерних стереотипів” заповнюється ЛО, що позначають відсутність категорії ґендеру, наприклад: gender neutral, post-gender, without gender, beyond gender, both male and female, etc.

До останнього слоту також входить термін „кіборг” (cyborg), складений з двох скорочених морфем: cybe etic organism. В лексичному значенні іменника cyborg поєднано семи „домінування” та „підкорення”, що репрезентують відповідно чоловічий та жіночий ґендерні стереотипи. У такий спосіб вони нейтралізують семи чоловічий::жіночий, набуваючи семи „безґендерна істота”. Це контекстуально репрезентовано словосполученнями, що характеризують кіборга як істоту постґендерного світу: The cyborg is a creature in a post-gender world; a world without gender (Haraway). Сема „безґендерність” позначає відсутність домінування чоловіка та пригнічення жінки й ототожнюється із семою „звільнення від пригнічення”