ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ ДЛЯ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, ступінь її розробленості в економічній літературі, зв’язок роботи з науковими програмами і темами, сформульовані мета та задачі дослідження, визначені об’єкт, предмет та методи дослідження, викладені наукова новизна, практичне значення і апробація одержаних результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні положення грошово-кредитної політики: макроекономічний та регіональний аспекти» узагальнено основні поняття щодо грошово-кредитної політики та уточнено групування її цілей; узагальнено економічні теорії використання інструментів грошово-кредитної політики; визначено основні проблеми застосування інструментів грошово-кредитного регулювання щодо розвитку економіки регіону.

На основі аналізу національного законодавства, наукових праць вітчизняних та зарубіжних вчених встановлено різнобічність трактування сутності поняття «грошово-кредитна політика». За допомогою контент-аналізу визначено основні компоненти поняття грошово-кредитної політики і регіону. В результаті аналізу встановлено, що грошово-кредитна політика в аспекті регулювання економіки регіону – це сукупність заходів регулювання Національним банком України (НБУ) сфери грошового обігу та кредиту для забезпечення стабільного економічного зростання, низького рівня інфляції, зайнятості та стабільності грошової одиниці в межах адміністративно-територіального утворення. Визначено взаємозв’язок та взаємозалежність грошово-кредитної політики в аспекті регулювання економіки регіону від загальнодержавної стратегії розвитку, а також обґрунтовано її актуальність на макроекономічному рівні при регулюванні економічних та соціальних процесів як в державі так і в регіоні.

Систематизовано та узагальнено цілі грошово-кредитної політики, а також представлено особливості їх формування як на макро, так і на мезоекономічному рівнях. Узагальнені цілі грошово-кредитної політики згруповано за видами. Відмінністю проведеного групування є їх комплексне об’єднання за ознаками просторової та часової приналежності (загальнодержавні і регіональні та стратегічні, тактичні й проміжні) з метою взаємоузгодженого формування та практичного досягнення в процесі регулювання економіки (рис. 1). Практична значущість запропонованого групування полягає у підвищенні обґрунтованості постановки цілей та їх використанні як індикаторів при розробленні системи взаємопов’язаних заходів з фінансово-економічних заходів регулювання грошово-кредитних відносин на різних економічних рівнях.

Доведено, що ключові завдання грошово-кредитної політики на регіональному рівні є похідними від загальнодержавних цілей і визначаються залежно від ступеня розвитку фінансових, економічних, соціальних та політичних процесів у країні (розвиненості ринкових відносин, фази економічного циклу, гнучкості фінансово-кредитної системи тощо), від національних історичних традицій щодо використання інструментарію регулювання грошового обігу та кредитної сфери в регіоні. Разом з тим, цілі грошово-кредитної політики створюють ієрархічну структуру, в якій на кожному певному рівні відбувається детермінація, уточнення та коригування конкретного завдання з метою забезпечення реалізації мети більш високого рівня. На основі узагальнення існуючих теорій грошово-кредитних відносин у ретроспективі зроблено висновок про доцільність одночасного використання інструментів фіскальної та грошово-кредитної політики на макро- та мезоекономічному рівнях.