ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, зазначається її зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Визначається мета, завдання, об’єкт та предмет дослідження, розкриваються методологічні, теоретичні, нормативні та емпіричні засади дисертаційної роботи, її наукова новизна, положення, що виносяться на захист, практичне значення отриманих результатів, відомості про апробацію результатів дослідження.

Перший розділ – „Інститут юридичної відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування: історичні та теоретичні засади” складається з двох підрозділів, присвячених дослідженню історичних та теоретичних засад юридичної відповідальності вищих органів держаної влади та місцевого самоврядування, її становленню як державно-правового інституту, практики застосування в сучасному світі.

У підрозділі 1.1. „Становлення та розвиток інституту юридичної відповідальності” досліджуючи виникнення інституту юридичної відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування, дисертант відзначає, що відповідальність як соціальне явище та засіб суспільного регулювання з'явилася разом із зародженням людського суспільства. Досліджується генезис юридичної відповідальності в період розпаду родового ладу та формування класового суспільства. Відстоюється твердження, що на цьому етапі своєї історії людство вже мало механізм регулювання суспільних відносин, розвивався інститут відповідальності етичної. Окремі ознаки юридичної відповідальності, як і ознаки держави і права взагалі, формувалися не одночасно, а протягом тривалого періоду існування докласового суспільства. Юридична відповідальність діяла у вузькій галузі відносин, а інші види соціальної відповідальності поступово пристосовувались до потреб класового суспільства.

Більш досконалої форми юридична відповідальність набула саме з появою держави та права. Діючі соціальні норми стали більш багатоманітними, що і зумовило існування ряду видів юридичної відповідальності: кримінальної, цивільної та ін. Таким чином, сутність юридичної відповідальності полягає вже в обов’язках індивіда виконувати відповідні правові вимоги, які ставить перед ним суспільство, держава, колектив.

У підрозділі 1.2. „Поняття юридичної відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування” дисертантом розглянено зарубіжну практику застосування юридичної відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування. Автор провів системний теоретико-правовий аналіз результатів наукових досліджень щодо виокремлення та становлення в науковій юридичній літературі поняття „юридична відповідальність”. Автор відзначає, що за останні роки юридична література збагатилась певною кількістю праць щодо юридичної відповідальності, проте це питання і на сьогодні залишається досить дискусійним, немає єдності в трактуванні поняття юридичної відповідальності. Науковці намагаються дати власне визначення юридичної відповідальності, підкреслюючи ті її сторони, які вони вважають найголовнішими. Тривалий час юридичну відповідальність розглядали лише в рамках галузевих наук, переважно в цивільному, кримінальному, адміністративному, трудовому праві, до того ж автори цих досліджень обмежувалися фрагментарною характеристикою загального поняття відповідальності. Лише із середини 60-х років 20 ст. з’явилися праці, що висвітлювали юридичну відповідальність як важливу категорію безпосередньо загальної теорії права.

Зазначається, що юридична відповідальність – складний, багатофункціональний феномен, що безпосередньо пов’язаний із багатьма правовими категоріями, зокрема, правовідносинами, нормами моралі, нормами права, правомірною поведінкою, законністю, правопорушенням, правовою діяльністю, правовою свідомістю, правовою культурою тощо. Автор визначає юридичну відповідальність як феномен соціальної дійсності, що полягає у встановленні чинним законодавством негативних наслідків вчиненого правопорушення, настання яких викликає гарантовану можливість застосування до винної особи заходів державного примусу.

Юридичною наукою приділяється підвищена увага проблемі юридичної відповідальності. Активізація науково-дослідної діяльності в цьому напрямі пояснюється, насамперед, вагомим значенням вищенаведеного охоронного інституту. Відзначається, що поставлена проблема є однією з найбільш спірних у правовій науці, оскільки відсутні єдині підходи до визначення поняття, сутності, функцій, мети, принципів та інших атрибутів юридичної відповідальності.

У другому розділі - „Юридична відповідальність вищих органів державної влади в Україні”, що складається з трьох підрозділів, розглядаються теоретичні аспекти юридичної відповідальності Президента, Уряду, Парламенту України з огляду на призначення і функціонування цих правових інститутів у системі розподілу влади в Україні, а також шляхи його вдосконалення.

У підрозділі 2.1. „Глава держави як суб’єкт юридичної відповідальності в Україні” автор задзначає, що побудова взаємовідносин між гілками державної влади характеризується певним відходом від традиційних схем. На думку дисертанта, аналіз повноважень Президента України свідчить про його функціональну приналежність насамперед до виконавчої влади. Автор стверджує, що встановлена чинним законодавством юридична відповідальність Глави Української держави не відповідає обсягу його компетенції, що призводить до порушення балансу між гілками влади та неможливості практичного притягнення Президента до відповідальності. В дисертації обґрунтовується необхідність внесення певних змін у вітчизняне законодавство про юридичну відповідальність Президента. Зокрема, дисертант пропонує розширити підстави імпічменту Президента України та закріпити у ст. 111 Конституції положення про можливість усунення з посади Президента Верховною Радою України в порядку імпічменту за рішенням всеукраїнського референдуму. Для реалізації цього конституційного положення варто було б внести зміни й до законодавства України про референдуми.

У підрозділі 2.2. „Особливості юридичної відповідальності Кабінету Міністрів України” досліджуючи юридичну відповідальність Кабінету Міністрів України, дисертант зазначає, що діяльність цього інституту має політичний і виконавчо-розпорядчий характер одночасно. При цьому політичну відповідальність КМУ несе перед парламентом, мета відповідальності - забезпечити єдність політики уряду і парламенту. При здійсненні виконавчо-розпорядчої діяльності, уряд може нести юридичну відповідальність лише за ту її частину, яка чітко окреслена законом. Відзначено, що встановлення реальної юридичної відповідальності Уряду України неможливе без чіткого визначення обсягу його компетенції, у зв’язку з чим окреслено коло питань, які потребують додаткового правового регулювання.

У підрозділі 2.3. „Юридична відповідальність Верховної Ради України”  автор аналізує підстави юридичної відповідальності Верховної Ради України в цілому та її органів і посадових осіб. Порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного законодавства щодо відповідальності парламенту дозволив зробити висновок, що, оскільки цей орган, наділений більш широкими повноваженнями, повинен нести і більшу відповідальність. Саме тому дисертант вважає, що оскільки Верховна Рада України належить до кола суб’єктів юридичної відповідальності, то підставою для її застосування має бути невиконання законодавчої функції. Тому пропонується доповнити ст. 106 Конституції України положенням, що повноваження Верховної Ради України можуть бути припинені за рішенням всеукраїнського референдуму, який ініціюється Президентом України або народом України у випадку неприйняття Радою протягом певного строку жодного закону.

У третьому розділі „Юридична відповідальність органів місцевого самоврядування в Україні”, який складається з двох підрозділів автор досліджує теоретичні питання змісту, специфіки та призначення інституту юридичної відповідальності органів місцевого самоврядування. Представлений аналіз нормативної основи юридичної відповідальності зазначених суб'єктів, розглядаються підстави та види юридичної відповідальності, механізм її реалізації, пропонуються конкретні заходи щодо вдосконалення правового регулювання відносин юридичної відповідальності органів місцевого самоврядування.

У підрозділі 3.1. „Загальна характеристика юридичної відповідальності органів місцевого самоврядування” відзначено, що проблема відповідальності перед джерелом влади є однією з центральних у сучасній концепції демократії. Місцеве самоврядування є частиною системи демократії, тому ця проблема актуалізується в його теорії й практиці. Конституція України закріпила місцеве самоврядування як найважливіший елемент основ конституційного ладу, як самостійну форму здійснення народом влади. Однак місцеве самоврядування зведеться лише до децентралізації влади, якщо система не буде містити в собі механізми відповідальності органів місцевого самоврядування перед населенням відповідної територіальної одиниці, а також державного контролю над законністю в їхній діяльності. Відсутність розвинутої системи такого контролю й механізмів відповідальності органів місцевого самоврядування на будь-якому рівні призводить до деформації демократичної системи в цілому.

Автор відзначає, що розгляд питань відповідальності органів і посадових осіб місцевого самоврядування з позицій широкого, двохаспектного розуміння юридичної відповідальності є необхідною умовою правильного розуміння змісту цього інституту, його правової природи й призначення.

Дисертантом проведений докладний аналіз нормативної бази, що становить основу правового регулювання відносин юридичної відповідальності органів і посадових осіб місцевого самоврядування й зроблений висновок про те, що вся сукупність правових норм, закріплених у різних нормативно-правових актах, не утворить міцної, єдиної системи, що забезпечує відповідальність і законність діяльності відповідних органів і посадових осіб. Мають місце явні прогалини в правовому регулюванні розглянутих суспільних відносин.

Дослідження системи юридичної відповідальності органів місцевого самоврядування дозволило виявити специфічні риси елементів системи й на цій основі дати характеристику системи в цілому. З огляду на специфіку системи правової відповідальності органів місцевого самоврядування, автором пропонується ввести в науковий оббіг поняття „муніципально-правова відповідальність”. Розглядаючи відносини юридичної відповідальності органів місцевого самоврядування в діалектичній єдності позитивного й негативного аспектів, автор розрізняє юридичні факти, які є підставою виникнення відносин юридичної відповідальності органів місцевого самоврядування - з одного боку, та юридичні факти, з якими пов’язана зміна й припинення відносин відповідальності, з іншого.

У підрозділі 3.2. „Підстави та види юридичної відповідальності органів місцевого самоврядування в Україні” здійснено докладний розгляд підстав та видів юридичної відповідальності представницьких і виконавчих органів місцевого самоврядування. Визначено, що виконавчі органи несуть муніципально-правову відповідальність на загальних підставах із представницькими органами місцевого самоврядування перед населенням, державою, громадянами, фізичними та юридичними особами. Крім того, виконавчі органи несуть відповідальність перед представницькими органами місцевого самоврядування. В особливостях правової відповідальності представницьких і виконавчо-розпорядницьких органів місцевого самоврядування немає принципової різниці. Певною специфікою володіють лише деякі форми контролю й процедура реалізації негативної правової відповідальності виконавчих органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

У результаті дослідження відповідальності зазначених суб'єктів перед державою був зроблений висновок про те, що встановлення відповідальності місцевого самоврядування перед державою й державний контроль законності їхньої діяльності варто розглядати не як обмеження автономії місцевого самоврядування, а як природну противагу правам, які надані й гарантовані місцевому самоврядуванню.

У висновках автором сформульовані загальні підсумки дослідження, основні теоретичні та практичні положення щодо розв’язання проблем реалізації юридичної відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні.