Юридичні гарантії права природокористування

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Процес розбудови демократичної, соціальної, правової держави і формування громадянського суспільства в Україні неможливі без належного гарантування державою прав і свобод громадянина, які не можуть бути скасовані і щодо яких не допускається звуження змісту й обсягу. На сучасному етапі в Україні відбувається процес розширення обсягу прав суб’єктів у сфері природокористування, зумовлений виникненням у них нових інтересів, охоронюваних законом, а також появою правових можливостей для реалізації суб’єктивного права користування природними ресурсами. Одним із найбільш важливих засобів здійснення цього суб’єктивного права є юридичні гарантії та їх система, без чого неможливо забезпечити кожному природокористувачеві безперешкодне здійснення комплексу наданих йому прав, зокрема, права на користування природними ресурсами. Проголошення юридичних гарантій суб’єктивного права користування природними ресурсами не забезпечує його автоматичної реалізації, тому потрібно вдосконалити систему способів і засобів, які створювали б необхідні для цього умови.

Проблема юридичних гарантій прав і свобод в умовах сьогодення була й залишається однією з актуальних. Вона досліджувалася й продовжує вивчатися вченими різних галузей права. За останній період в Україні захищено низку дисертацій, які містять науковий аналіз певних питань щодо забезпечення окремих суб’єктивних прав. Проте у цих працях бракує комплексного наукового дослідження проблем гарантування здійснення суб’єктивного права використання природних ресурсів на умовах користування (оренди).

У зв’язку з розвитком права природокористування в сучасних умовах набувають особливої актуальності, значущості й потребують наукового дослідження питання, які стосуються поняття суб’єктивного права користування природними ресурсами, правової природи, сутності й елементів юридичних гарантій зазначеного суб’єктивного права, проблеми способів і засобів його забезпечення на етапах виникнення, реалізації і припинення, а також охорони й захисту.

Усі ці обставини зумовлюють необхідність подальшого дослідження  проблем правового регулювання права природокористування та юридичних гарантій здійснення й захисту суб’єктивного права використання природних ресурсів на умовах користування (оренди) з урахуванням тих соціально-економічних змін, які відбуваються в сучасному українському суспільстві.

Науковим підґрунтям для проведення даного дослідження стали концептуальні підходи, праці таких українських учених у галузі екологічного і природоресурсного права, як В.І. Андрейцев, Г.В. Анісімова, Г.І. Балюк, Ю.О. Вовк, А.П. Гетьман, В.І. Гордєєв, Л.М. Здоровко, І.І. Каракаш, Т.Г. Ковальчук, В.В. Костицький, М.В. Краснова, Н.Р. Малишева, В.Л. Мунтян, В.В. Носік, О.О. Погрібний, В.К. Попов, С.В. Размєтаєв, Б.Г. Розовський, А.К. Соколова, В.О. Чуйков, В.С. Шахов, Ю.С. Шемшученко, М.В. Шульга та ін. Окрім того, важливою теоретичною базою для дисертаційного дослідження слугували наукові розробки, авторами яких є представники радянської й російської правової науки: Г.О. Аксеньонок, С.С. Алексєєв, М.М. Бринчук, М.І. Васильєва, О.К. Голіченков, Б.В. Єрофеєв, О.С. Колбасов, О.І. Крассов, П.О. Недбайло, В.С. Нерсесянц, В.В. Петров, Т.В. Петрова та інші правознавці.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація підготовлена відповідно до плану науководослідних робіт кафедри екологічного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в рамках Державної цільової комплексної програми «Проблеми вдосконалення правового регулювання екологічних відносин» (державна реєстрація № 0106u002290).