ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВАГОНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження, охарактеризовано наукову новизну і практичне значення, наведено дані щодо апробації одержаних результатів та їх опублікування.

У першому розділі – «Теоретичні аспекти управління конкурентоспроможністю підприємства» – проведено аналіз основних категорій теорії конкуренції, визначено сутність поняття «конкурентоспроможність підприємства»; визначено методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності підприємства; дослідження впливу фактора якості на забезпечення конкурентоспроможності підприємства.

У процесі проведення аналізу сутності поняття «конкурентоспроможність» встановлено, що конкурентоспроможність як об’єктивна категорія конкурентної боротьби – це порівняльна, а тому – відносна оцінка властивостей товару. Якби на ринку не було конкурентів, з товарами яких споживач порівнює товар фірми, то не можна було б говорити про конкурентоспроможність цього товару.

Сутність конкурентоспроможності залежить від рівня її визначення: мікрорівень (конкретні види продукції, послуги, виробництва, підприємства); мезорівень (галузі, корпоративні об’єднання підприємств і фірм конгломератного типу); макрорівень (народногосподарчі комплекси).

З урахуванням наведених недоліків у визначенні сутності поняття «конкурентоспроможність підприємства» ми вважаємо за потрібне навести власне визначення поняття «конкурентоспроможність підприємства». На нашу думку, конкурентоспроможність підприємства – це реальна та потенційна спроможність підприємства проектувати, виготовляти та збувати, в тих чи інших конкретних умовах, продукцію, яка користується більш пріоритетним попитом у споживачів за умови ефективної господарської діяльності та її практичної прибуткової реалізації в умовах конкурентного ринку.

В умовах ринкової економіки підприємство, що постачає свою продукцію на ринок, не може тривалий час займати стійку позицію, спираючись у своїй стратегії тільки на показники конкурентоспроможності продукції, тобто не враховувати власні сукупні витрати, пов’язані зі створенням та реалізацією цієї продукції. При входженні на новий ринок, при появі нових конкурентів, при прийнятті рішень про розширення виробництва або його скорочення, при здійсненні інвестицій у модернізацію технологічного обладнання або оновлення продукції, що випускається, необхідна оцінка всього підприємства, а не окремого виду його продукції.

Необхідність визначення рівня конкурентоспроможності підприємства обумовлена врахуванням її значення при розробці плану діяльності підприємства у довгостроковому періоді. При цьому розроблена система оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства повинна враховувати вплив як внутрішніх (пов’язаних з виробничим та збутовим процесом), так і зовнішніх (пов’язаних з функціонуванням підприємства у ринковому середовищі) факторів. Саме це обумовлює необхідність створення системи оцінки конкурентоспроможності підприємства, що функціонує в умовах відкритого ринку.

З метою оцінки конкурентоспроможності підприємства нами запропоновано методику її оцінки на основі визначення індексу конкурентоспроможності як інтегрального показника системи оціночних факторів, що дозволить визначити рівень конкурентоспроможності підприємства та розробити необхідну стратегію забезпечення або підтримки та підвищення конкурентоспроможності підприємства у залежності від визначеного її рівня (рис. 1).

Основним фактором забезпечення конкурентоспроможності продукції є її якість, оскільки узагальнено конкурентоспроможність продукції може бути представлена таким чином:

Конкурентоспроможність продукції = Якість+Ціна+Обслуговування.