ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИННИМ ПОСЯГАННЯМ НА РОСЛИННИЙ СВІТ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ДОНЕЦЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ)




  • скачать файл:
Название:
ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИННИМ ПОСЯГАННЯМ НА РОСЛИННИЙ СВІТ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ДОНЕЦЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми. Сучасний екологічний стан об’єктів рослинного світу зумовлений як рівнем та інтенсивністю антропогенного впливу, так і зростаючим техногенним навантаженням, що порушує природну стійкість і функції флори, що формують середовище. Саме тому сьогодні важливо усвідомлювати нерозривний зв’язок природи й суспільства, що має взаємний характер. Історія людства свідчить як про сприятливий вплив діяльності людей на довкілля, у тому числі й рослинний світ, так і про згубні її наслідки.

Особливого значення ця проблема набула у другій половині XX ст. – початку XXІ ст. Науково-технічний прогрес істотно розширив масштаби й можливості людства у сфері природокористування, негативні наслідки цієї діяльності вийшли з-під контролю. Одним з таких наслідків є втрата видової різноманітності флори, скорочення площ, зайнятих лісами, їх деградація. На планеті знищено 40,1 % екосистем, переважно внаслідок вирублення лісів.

Небезпечність таких наслідків значною мірою визначається важливістю, соціальною (екологічною, економічною та науково-культурною) цінністю рослинного світу, що є одним з компонентів навколишнього природного середовища, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об’єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів, будівельних матеріалів та інших матеріальних цінностей.

Зазначена ситуація суттєвим чином зумовлена поширеністю та масштабністю злочинних посягань на рослинний світ. Так, за офіційними статистичними відомостями, протягом 1998–2010 рр. в Україні зареєстровано 8419 фактів злочинних посягань на рослинний світ, зокрема 316 – за 245 КК України «Знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу», 8076 – за ст. 246 КК України «Незаконна порубка лісу», 27 – за ст. 247 КК України «Порушення законодавства про захист рослин».

За таких умов зростає роль кримінологічних досліджень, предметом яких є проблеми протидії екологічної злочинності та забезпечення регіональних програм запобігання окремих видів злочинів проти довкілля передусім у кризових районах і, зокрема, у Донецькому регіоні в межах Донецької та Луганської областей, у яких зосереджено значну частину виробничих потужностей (для Донецької області – найвищий, для Луганської – значний), що негативно впливають на якість довкілля та рослинного світу як його складової частини, створюють небезпеку для людини та іншої живої природи.

Сьогодні посягання на рослинний світ набули масового характеру, спричинюючи суспільству та державі значну екологічну й економічну шкоду. Особливо відчутною в таких регіонах, як Донецький, лісистість якого (частка вкритих лісовою рослинністю земель у загальній площі території регіону) є суттєво нижчою, ніж в інших регіонах України. Так, якщо середній показник лісистості для України становить 15,7 %, то для Донецької області він становить 7,7 %; а для Луганської області – 11,5 %. Більше половини площі лісових масивів регіону мають штучне походження, що впливає на їх стійкість на уразливість.

Наведене свідчить про необхідність урахування регіональної специфіки при плануванні та реалізації запобіжних заходів у сфері охорони рослинного світу, що потребує належного наукового та методичного забезпечення.

У правовій літературі різним аспектам, що стосуються проблем протидії злочинам проти довкілля, у тому числі й на рослинний світ, приділялась увага у роботах таких науковців, як Г.І. Балюк, Ю.Д. Блувштейн, С.В. Бобровник, М.М. Бринчук, В.В. Василевич, П.А. Воробей, С.Б. Гавриш, А.П. Гетьман, С.Г. Грицкевич, В.К. Грищук, О.М. Джужа, А.І. Долгова, О.Л. Дубовик, Е.М. Жевлаков, А.П. Закалюк, О.В. Зражевський, О.О. Кваша, В.К. Колпаков, О.М. Костенко, М.В. Костицький, І.П. Лановенко, Н.А. Лопашенко, С.Я. Лихова, В.К. Матвійчук, П.І. Мельник, В.О. Навроцький, В.І. Осадчий, В.В. Петров, А.М. Плешаков, П.Ф. Повєліцина, А.В. Савченко, В.І. Шакун, Ю.С. Шемшученко, П.Л. Фріс, Н.М. Ярмиш та ін. Правові аспекти регіональної екологічної політики досліджував О.С. Заржицький. Кримінологічні проблеми запобігання на регіональному рівні екологічній злочинності в Україні, у тому числі й злочинам, що посягають на рослинний світ, висвітлено Г.С. Поліщуком.

Однак, незважаючи на численні дослідження, потребують аналізу сучасний стан злочинності у сфері охорони рослинного світу як в Україні загалом, так і на регіональному рівні зокрема. Зазначені обставини й зумовили актуальність та вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000–2015 роки (затверджена Законом України від 21 вересня 2002 р.); Міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації» на 2002–2011 роки» (затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 р. № 14); Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року» (затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 р. № 1001); Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2011 р. № 1911); Пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень МВС України, що потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 роки (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 29 липня 2010 р. № 347), а також щорічних планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ. Тему зареєстровано Координаційним бюро Національної академії правових наук України (реєстр. № 637, 2008 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розроблення на основі законодавства, наукових джерел результатів узагальнення правоохоронної практики науково обґрунтованих правових та організаційних засад запобігання злочинним посяганням на рослинний світ.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання:

– з’ясувати кількісні та якісні характеристики злочинів, що посягають на рослинний світ України та Донецького регіону;

– вивчити основні питання кримінально-правової охорони рослинного світу України;

– виявити чинники, що зумовлюють особливості правового забезпечення реалізації регіональної політики у сфері охорони рослинного світу;

– визначити кримінологічно значимі ознаки особи, яка вчинює злочини цієї категорії, на регіональному рівні;

– виявити й систематизувати фактори, що зумовлюють злочинні посягання на рослинний світ Донецького регіону;

– вивчити та оцінити стан запобіжної діяльності органів внутрішніх справ у сфері охорони рослинного світу Донецького регіону;

– розробити систему загальносоціальних та спеціально-кримінологічних заходів, спрямованих на удосконалення запобіжної діяльності у сфері охорони рослинного світу Донецького регіону.

Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають з приводу вчинення злочинів проти довкілля.

Предмет дослідження запобігання злочинним посяганням на рослинний світ (за матеріалами Донецького регіону України).

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить діалектичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ в їх суперечностях, розвитку та змінах, що дає можливість об’єктивно оцінити рівень й ефективність запобігання злочинним посяганням на рослинний світ.
За допомогою логіко-семантичного методу визначено поняття і терміни, зокрема поняття злочинів, що посягають на рослинний світ (розділ 1); порівняльно-правовий метод застосовано для вивчення зарубіжного досвіду кримінально-правової охорони рослинного світу та запобіжної діяльності у цій сфері (підрозділи 1.2, 3.1, 3.2); історико-правовий метод використано при дослідженні історичних етапів розвитку кримінального законодавства України у сфері охорони рослинного світу (підрозділ 1.2); документальний метод та статистичний аналіз надали можливість оцінити основні статистичні показники, стан і тенденції злочинів, що посягають на рослинний світ, та запобіжну діяльність у цій сфері (підрозділи 2.1, 3.2, 3.2); метод соціологічного опитування використано для з’ясування ефективності природоохоронної діяльності судових і правоохоронних органів, екологічних громадських рухів, визначення детермінант злочинів, що посягають на рослинний світ (підрозділи 2.1, 2.2, 3.2). Методи класифікації, групування застосовано при характеристиці видів злочинів цієї категорії та їх детермінант (підрозділи 1.2, 2.1) і заходів запобігання їм (підрозділи 3.1, 3.2).

Емпіричну базу дослідження становлять вивчення та аналіз 217 кримінальних справ за ст. 245–247 КК України, результати анкетування 206 працівників прокуратури, органів внутрішніх справ, органів лісового господарства, Міністерства екології та природних ресурсів, суддів, а також статистичні дані за 1998–2010 рр. Державного комітету статистики України, Державної судової адміністрації України, Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Департаменту інформаційних технологій МВС України, Міністерства екології та природних ресурсів України, аналітичні матеріали про стан злочинності на території держави.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним з перших комплексних монографічних досліджень, яке присвячене питанням запобігання злочинам, що посягають на рослинний світ, на рівні Донецького регіону України.

У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень та висновків, зокрема:

вперше:

-        проведено кримінологічне вивчення стану злочинності у сфері охорони рослинного світу в Україні на прикладі Донецького регіону, у якому розкриваються особливості негативних тенденцій її кількісних та якісних характеристик;

-        визначено основні природно-географічні та антропогенні чинники, що зумовлюють регіональну специфіку злочинності у сфері охорони рослинного світу Донецького регіону України;

-        доведено необхідність внесення змін до чинної редакції кримінально-правових норм, що встановлюють відповідальність за посягання на рослинний світ, зокрема, запропоновано доповнити ст. 245–247 КК України кваліфікованими складами злочинів;

-        наведено поняття «регіонально зорієнтоване запобігання злочинам», під яким розуміється комплекс взаємопов’язаних заходів, що спрямовані на недопущення вчинення злочинних посягань на рослинний світ шляхом обмеження, нейтралізації та усунення дії детермінант таких злочинів та являють собою реалізацію державних пріоритетів щодо охорони рослинного світу на регіональному рівні й, водночас, створення сприятливих умов для реалізації місцевих інтересів у цій сфері силами регіонів за допомогою методів, що враховують соціально-економічну та природно-географічну специфіку територій;

удосконалено:

-        наукові підходи щодо визначення у ст. 246 КК України істотної шкоди, завданої незаконною порубкою лісу на основі спеціальної такси, якщо розмір матеріальних збитків у сто та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;

-        теоретичні положення щодо системи суб’єктів спеціально-кримінологічного запобігання злочинам, що посягають на рослинний світ, на основі яких пропонується створення у Донецькому регіоні підрозділів державних адміністрацій з питань охорони навколишнього природного середовища й раціонального використання природних ресурсів з функціями координації запобіжної діяльності у сфері охорони довкілля, у тому числі й злочинним посяганням на рослинний світ;

-        теоретико-прикладні засади планування запобіжної діяльності у сфері охорони рослинного світу на регіональному рівні, розроблено проект цільової регіональної програми профілактики екологічних правопорушень та злочинів на період 2011–2015 рр. у Донецькому регіоні;

-        кримінологічну характеристику злочинності у сфері охорони рослинного світу, зокрема її рівень, структуру, динаміку, географію, елементи кримінологічної характеристики особи злочинця, який вчиняє злочини цієї категорії, регіональні показники щодо кількості виявлених злочинів цієї категорії;

дістало подальший розвиток:

-        наукові погляди про необхідність організаційних змін у структурі органів управління лісовим господарством, а саме розмежування контрольної та господарської функцій таких органів;

-        теоретичні положення щодо доцільності звуження меж кримінально-правової охорони рослинного світу шляхом встановлення кримінальної відповідальності лише за найбільш небезпечні посягання цієї категорії.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дослідження впроваджено як рекомендації у:

– законотворчій діяльності – сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до кримінального законодавства (акт впровадження Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України від 23 липня 2010 р.);

– практичній діяльності – для вдосконалення правозастосовної діяльності щодо запобігання органами внутрішніх справ злочинним посяганням на рослинний світ (акт впровадження Маріупольського МУ Г МВС України в Донецькій області від 26 листопада 2010 р.);

– навчальному процесі – при розробленні текстів лекцій і навчально-методичних матеріалів з проведення семінарів та практичних занять з тем курсу «Кримінологія», «Профілактика злочинів» (акт впровадження Національної академії внутрішніх справ від 23 березня 2011 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації оприлюднено автором у виступах на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Органи кримінальної юстиції в системі протидії екологічній злочинності» (м. Херсон, 2009); «Захист прав і свобод людини і громадянина в Україні» (м. Бровари, 2010 р.); «Теорія і практика сучасного права» (м. Херсон, 2010 р.); «Захист прав і свобод людини і громадянина в Україні» (м. Бровари, 2011 р.).

Публікації. Основні положення та висновки дослідження, що сформульовані в дисертації, відображено у восьми наукових публікаціях, серед яких чотири статті – у наукових фахових виданнях з юридичних наук, а чотири – у збірниках тез наукових доповідей, оприлюднених на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, що включають у себе сім підрозділів, висновків, шести додатків та списку використаних джерел (149 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 249 сторінка, з яких загальний текст викладено на 200 сторінках.



Злочинність в Україні : стат. зб. - К. : Держ. ком. статистики України, 2011. – 87 с. – С. 47.

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА