Рева Максим Валерійович Геолого-економічна оцінка супутньо-пластових вод нафтових і газових родовищ Східного нафтогазово­го регіону України як цінної гідромінеральної сировини

Краткое описание

Рева Максим Валерійович, асистент кафедри гідро­геології та інженерної геології ННІ «Інститут геології» Київського національного університету імені Тараса Шев­ченка: «Геолого-економічна оцінка супутньо-пластових вод нафтових і газових родовищ Східного нафтогазово­го регіону України як цінної гідромінеральної сировини» (04.00.19 - економічна геологія). Спецрада Д 26.001.32 у Київському національному університеті імені Тараса Шев­ченка МОН України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
РЕВА МАКСИМ ВАЛЕРІЙОВИЧ
УДК 553.04:[556.3+553.98(477.51/.6)](043.3)
ДИСЕРТАЦІЯ
ГЕОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА СУПУТНЬО-ПЛАСТОВИХ ВОД
НАФТОВИХ І ГАЗОВИХ РОДОВИЩ СХІДНОГО НАФТОГАЗОВОГО
РЕГІОНУ УКРАЇНИ ЯК ЦІННОЇ ГІДРОМІНЕРАЛЬНОЇ СИРОВИНИ
Спеціальність: 04.00.19 – економічна геологія
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук (доктора
філософії)
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
_____________ М.В. Рева
Науковий керівник Чомко Дмитро Федорович,
кандидат геологічних наук, доцент
КИЇВ-2018

Зміст
Вступ………..………………………………………………………………..17
Розділ 1 Геологічні та гідрогеологічні особливості Східного
нафтогазового регіону України. Гідродинамічні та гідрохімічні особливості
пластових вод нафтогазових комплексів………………………………………24
1.1. Історія гідрогеологічних досліджень Східного нафтогазового регіону
України ………………………………………………………………….. 24
1.2. Геологічні умови Східного нафтогазового регіону України……….26
1.3. Гідрогеологічні умови Східного нафтогазового регіону України....28
1.4. Нафтогазоносні комплекси, їх гідродинамічні та гідрогеохімічні
особливості Східного нафтогазового регіону України ..…………………..30
1.5. Мікрокомпоненти в пластових водах нафтових і газових родовищ
Східного нафтогазового регіону України. Фактори їх формування та
накопичення……………....…………………………………………………...48
Розділ 2 Вплив видобутку супутньо-пластових вод на економічні та
екологічні фактори.……………………………………………………………….56
2.1. Загальні відомості про видобуток супутньо-пластових вод на
нафтових і газових родовищах ……………………………………………....56
2.2. Факти впливу супутньо-пластових вод на екологічний стан територій
нафтогазопромислів…………………………………………………………..59
2.3. Шляхи прояву впливу супутньо-пластових вод на економічну
безпеку нафтогазовидобувних районів………………………………………63
2.4. Методики утилізації супутньо-пластових вод……………………....65
Розділ 3 Супутньо-пластова вода як гідромінеральна сировина.…....69
3.1. Загальні принципи та приклади використання гідромінеральної
сировини ………………………………………………………………………69
3.1.1. Хімічні компоненти, що визначають супутньо-пластові води
гідромінеральну сировину……………………………………..…………....74
3.1.2. Критерії щодо проведення геолого-економічної оцінки супутньопластових вод як гідромінеральної сировини …………………………..77
3.1.3. Рекомендації щодо формування бази даних вихідної інформації з
метою геолого-економічної оцінки супутньо-пластових вод ……………79
13
3.2. Світовий досвід використання супутньо-пластових вод в якості
гідромінеральної сировини …………………………………………………..83
3.3. Аналіз супутньо-пластових вод Східного нафтогазового регіону
України для їх промислового освоєння ……………………………………..85
3.4. Технологія переробки супутньо-пластових вод …...………………….90
3.4.1. Обґрунтування технології переробки СПВ …..…………………. ..90
3.4.2. Розрахункова вартість супутньо-пластових вод на ЗахідноТебукському родовищі ………………………………………..…………….95
3.4.3. Прогноз капітальних вкладів на спорудження переробного
комплексу супутньо-пластових вод………………………………………...96
Розділ 4 Теоретичне обґрунтування використання супутньопластових вод як гідромінеральної сировини на прикладі розробки
нафтових покладів …………………………………………………………..…..101
4.1. Теорія використання супутньо-пластових вод……………………….102
4.1.1. Обґрунтування дохідної частини………………………............…..105
4.1.2. Обґрунтування витратної частини ………………………………...106
4.1.4. Обґрунтування прибутку ………………………………………......107
4.2. Використання супутньо-пластових вод в якості гідромінеральної
сировини ……………………………………………………………………..112
Розділ 5 Визначення вартості супутньо-пластових вод Східного
нафтогазового регіону України за обраною технологією.………………......119
5.1. Аналіз та прогнозна оцінка вартості СПВ Леляківського
нафтогазоконденсатного родовища ………………………………………..119
5.1.1. Рекомендації щодо класифікації запасів корисних компонентів, що
містяться у супутньо-пластових водах, на прикладі Леляківського
родовища …………………………………………………………………...127
5.2. Прогнозна оцінка вартості супутньо-пластових вод Чутівського та
Кобзівського родовищ …………………………………………………….132
5.2.1. Чутівське нафтогазоконденсатне родовище ……………………. 132
5.2.2. Кобзівське газоконденсатне родовище ………………………....134
5.3. Прогнозна оцінка вартості супутньо-пластових на нафтових
родовищах Східного нафтогазового регіону України……………………..135
14
Висновки ….………………………………………………………………137
Список використаних джерел …………………………………………...139
Додатки………...……………………...……………………………………152

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання з
встановлення геохімічних особливостей пластових і супутньо-пластових вод
нафтових та газових родовищ Східного нафтогазового регіону України.
Досліджено можливий негативний вплив СПВ на екологічний стан
нафтопромислових районів. Запропоновано раціональний метод утилізації СПВ
шляхом використання її як гідромінеральної сировини. Визначені параметри та
критерії якими слід керуватися при проведенні ГЕО СПВ як корисної копалини
на основі діючих нормативних документів ДКЗ України та існуючих технологій
переробки.
На основі проведених досліджень можна зробити такі висновки:
1. Встановлено, що супутньо-пластові води нафтових і газових колекторів
СНГРУ вміщують в собі велику кількість розчинених хімічних компонентів.
Концентрації в СПВ — брому, йоду, бору, стронцію, магнію, калію, літію
відповідають технічним критеріям щодо їх промислового вилучення.
2. В роботі обґрунтований метод утилізації СПВ шляхом використання їх
як ГМС, цей метод має більші переваги порівняно з існуючими методиками та
технологіями. Таке використання СПВ приноситиме додатковий дохід
видобувним компаніям і має позитивний економічний та екологічний ефект.
3. Проаналізовані в роботі технології переробки ГМС мають високі
економічні показники ефективності. Розглянута в роботі технологія переробки
дає змогу комплексно вилучати із СПВ СНГРУ такі компоненти як бром, магній,
літій, йод і бор. Мінімальний ступінь вилучення цих компонентів становить 80%
для йоду та максимальний для магнію — 98%. Вартість вилученої продукції для
цих компонентів та їх сполук становить для брому – 900 грн/кг, йоду —
2000 грн/кг, літію — 370 грн/кг, магнію — 10 грн/кг, бору — 27 грн/кг. При
цьому собівартість видобутку складає близько 20%, максимальна 50% для бору,
а мінімальна для йоду — 0,6 %.
4. Проаналізовані критерії та фактори обґрунтовують економічну
перспективність використання СПВ як ГМС. Видобувним компаніям це принесе
138
постійне додаткове джерело доходів та значно продовжить термін експлуатації
діючих родовищ.
5. Аналіз діючих нормативних документів, включаючи Податковий кодекс
України, дозволяє встановити наступні рентні ставки, у разі використання
видобувними компаніями СПВ як ГМС. СПВ як сировина, згідно існуючих
нормативів, обліковуватиметься за ставкою 5%, а рентні ставки на нафту і газ,
можуть знизитись до 2% замість 14 або 29 % (залежно від глибини залягання
покладу).
6. Розрахована вартість хімічних компонентів та їх сполук, що можна
вилучити, із одного кубометру СПВ Леляківського родовища складає 201 грн,
Чутівського — 720 грн, Кобзівського — 550 грн.
7. Запропонований методичний підхід проведення ГЕО корисних
компонентів, що містяться в СПВ. Запаси корисних компонентів та їх
класифікаційний код, що містяться в СПВ Леляківського родовища згідно
нормативних документів та терміну експлуатації 25 років складають: Брому —
8219,6 т., код — 1.2.2; Магнію —66023 т., код — 1.2.2; Літію — 352 т., код —
2.2.2; Йоду — 149 т., код — 2.2.2; Бору — 404,5 т., код — 2.2.2.