ЛАЛАК Ольга Андрiївна СОЦIАЛЬНО-КОМУНIКАЦIЙНI ТЕХНОЛОГIЇ МIЖКУЛЬТУРНОЇ ВЗАЄМОДIЇ СИСТЕМИ МIСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА IНСТИТУТIВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПIЛЬСТВА (НА ПРИКЛАДI ЛЬВОВА) : ЛАЛАК Ольга Андреевна СОЦИАЛЬНО-КОММУНИКАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ МЕЖКУЛЬТУРНОГО ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ СИСТЕМЫ МЕСТНОГО САМОУПРАВЛЕНИЯ И ИНСТИТУТОВ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА LALAK Olga Andriivna SOCIAL AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES OF INTERCULTURAL INTERACTION OF THE SYSTEM OF LOCAL GOVERNMENT AND INSTITUTIONS OF INSTITUTIONS OF INSTITUTIONS



  • Название:
  • ЛАЛАК Ольга Андрiївна СОЦIАЛЬНО-КОМУНIКАЦIЙНI ТЕХНОЛОГIЇ МIЖКУЛЬТУРНОЇ ВЗАЄМОДIЇ СИСТЕМИ МIСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА IНСТИТУТIВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПIЛЬСТВА (НА ПРИКЛАДI ЛЬВОВА)
  • Альтернативное название:
  • ЛАЛАК Ольга Андреевна СОЦИАЛЬНО-КОММУНИКАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ МЕЖКУЛЬТУРНОГО ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ СИСТЕМЫ МЕСТНОГО САМОУПРАВЛЕНИЯ И ИНСТИТУТОВ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА LALAK Olga Andriivna SOCIAL AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES OF INTERCULTURAL INTERACTION OF THE SYSTEM OF LOCAL GOVERNMENT AND INSTITUTIONS OF INSTITUTIONS OF INSTITUTIONS
  • Кол-во страниц:
  • 219
  • ВУЗ:
  • ЛЬВIВСЬКА ПОЛIТЕХНIКА
  • Год защиты:
  • 2016
  • Краткое описание:
  • МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ I НАУКИ УКРАЇНИ НАЦIОНАЛЬНИЙ УНIВЕРСИТЕТ «ЛЬВIВСЬКА ПОЛIТЕХНIКА» На правах рукопису ЛАЛАК Ольга Андрiївна УДК 007 : 316.77 : 352.07] (438.32) СОЦIАЛЬНО-КОМУНIКАЦIЙНI ТЕХНОЛОГIЇ МIЖКУЛЬТУРНОЇ ВЗАЄМОДIЇ СИСТЕМИ МIСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА IНСТИТУТIВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПIЛЬСТВА (НА ПРИКЛАДI ЛЬВОВА) Спецiальнiсть 27.00.06 прикладнi соцiально-комунiкацiйнi технологiї ДИСЕРТАЦIЯ на здобуття наукового ступеня кандидата наук iз соцiальних комунiкацiй Науковий керiвник: Литвин Микола Романович, доктор iсторичних наук, професор Львiв -2016 2 ЗМIСТ ПЕРЕЛIК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ4 ВСТУП.5 РОЗДIЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГIЧНI ЗАСАДИ ДОСЛIДЖЕННЯ ПРИКЛАДНИХ КОМУНIКАЦIЙНИХ ТЕХНОЛОГIЙ В СИСТЕМI СОЦIАЛЬНОЇ ДIЯЛЬНОСТI МIЖКУЛЬТУРНИХ СУБ’ЄКТIВ .11 1.1. Джерельна база i методологiчний апарат аналiзу соцiальнокомунiкацiйних технологiй мiжкультурної комунiкацiї системи мiсцевого самоврядування та iнститутiв громадянського суспiльства..11 1.2. Категорiальна iдентифiкацiя комунiкацiйних технологiй суб’єктiв мiжкультурної дiяльностi.....18 1.3. Комунiкацiйнi аспекти формування мiжкультурної толерантностi.....33 Висновки до першого роздiлу ...49 РОЗДIЛ 2 КОМУНIКАЦIЙНI ТЕХНОЛОГIЇ МIЖКУЛЬТУРНОЇ ДIЯЛЬНОСТI СИСТЕМИ МIСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЛЬВОВА..............................52 2.1. Соцiально-комунiкацiйнi механiзми реалiзацiї мiжкультурної комунiкацiї представниками територiальних громад.....52 2.2. Iнтеркультурнi публiчнi зв’язки Львiвської мiської ради з мiстамипобратимами......................................................................................................................68 2.3. Соцiально-комунiкацiйнi технологiї мiжкультурної взаємодiї Львова з iноземними представницькими структурами.83 Висновки до другого роздiлу ..103 РОЗДIЛ 3 СОЦIАЛЬНО-КОМУНIКАЦIЙНI ТЕХНОЛОГIЇ МIЖКУЛЬТУРНОЇ ВЗАЄМОДIЇ IНСТИТУТIВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПIЛЬСТВА (НА ПРИКЛАДI ЛЬВОВА)..108 3 3.1. Участь громадських органiзацiй мiста у реалiзацiї соцiокультурних технологiчних програм.. 108 3.2. Прикладнi комунiкацiйнi технологiї мiжкультурної взаємодiї неурядових органiзацiй Львова..118 3.3. Вплив української дiаспори на розвиток iнтеркультурної комунiкацiї в соцiально-iнформацiйному середовищi....135 3.4. Стратегiчне планування соцiально-комунiкацiйного забезпечення самоiдентифiкацiї представникiв нацiонально-культурних товариств......149 Висновки до третього роздiлу..164 ВИСНОВКИ..168 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.177 4 ПЕРЕЛIК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ АТО антитерористична операцiя ГО громадська органiзацiя ЄС Європейський Союз ЗМI засоби масової iнформацiї ЗМК засоби масової комунiкацiї IКТ iнформацiйно-комунiкацiйнi технологiї ЛМР Львiвська мiська рада МIОК Мiжнародний iнститут освiти, культури та зв’язкiв з дiаспорою НДО недержавнi органiзацiї НКТ нацiонально-культурне товариство НТШ Наукове товариство iменi Шевченка НУО неурядовi органiзацiї СКТ соцiально-комунiкацiйна технологiя 5 ВСТУП Актуальнiсть теми дослiдження. Намагання теоретично осмислити всю сутнiсть i функцiональнiсть мiжкультурної комунiкацiї ще не досягли свого апогею. Дедалi частiше дана проблематика стає об’єктом перехресних дослiджень учених рiзних галузей соцiогуманiтарних наук. Iнтеркультурна комунiкацiя, як систематичний комплекс регульованих дiй призводить до цiлого спектру соцiальних результатiв та впливає на комплексний розвиток соцiально-полiтичного буття людини створюються новi спiльноти i вiдносини мiж ними, iнституцiйнi структури духовного походження, зв’язки мiж народами i державами, iнформацiйнi канали. Мiграцiйнi процеси у свiтi, в межах України та у «вiдкритому для свiту» Львовi зокрема, актуалiзують необхiднiсть використання культурних механiзмiв мiнiмiзацiї суспiльної напруги i запобiгання насильству, розробки наукових пiдходiв до налагодження цивiлiзацiйного дiалогу й полiлогу, реалiзацiї полiтики мiжкультурної взаємодiї в межах громади, мiста, регiону. Важливим, у науково-теоретичному аспектi, видається вивчення сутнiсних характеристик мiжкультурної комунiкацiї та соцiальних комунiкацiй як цiлiсних систем взаємопов’язаних дiй, що розкривають унiверсальне та унiкальне в iнтерактивнiй взаємодiї суспiльства. Крiм того, необхiдно системно охарактеризувати взаємозалежнiсть понять мiжкультурної комунiкацiї, соцiальних комунiкацiй, толерантностi, системи мiсцевого самоврядування, iнститутiв громадянського суспiльства в соцiокультурному iнформацiйному середовищi. Це дозволить комплексно висвiтлити концептуальнi стратегiї управлiння процесами мiжкультурної комунiкацiї, довести вагомий вплив соцiально-комунiкацiйних технологiй та масово-iнформацiйних продуктiв на налагодження iнтеркультурного порозумiння. У дисертацiї актуалiзуються соцiально-комунiкацiйнi технологiї мiжкультурної взаємодiї таких суб’єктiв соцiальної дiяльностi, як: iнститути громадянського суспiльства (громадськi органiзацiї, недержавнi структури, 6 нацiонально-культурнi товариства та дiаспорнi утворення) та система мiсцевого самоврядування Львова (охоплює представникiв територiальних громад, мiське управлiння та його виконавчi органи, iноземнi представництва). Iснує потреба в запровадженнi нових стандартiв у комунiкацiйну дiйснiсть за допомогою соцiальнотехнологiчних програм, що сприяють культурнiй iнтеграцiї та запобiгають асоцiальним проявам усерединi країни та на мiжнароднiй аренi. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацiю виконано у вiдповiдностi до наукових напрямiв: моделювання мiжнародних iнформацiйних потокiв; iнформацiйно-аналiтичне забезпечення внутрiшньої та зовнiшньої полiтики; нацiональний, регiональний та мiсцевий брендинг, а також у межах науково-дослiдних робiт кафедри мiжнародної iнформацiї Нацiонального унiверситету «Львiвська полiтехнiка»: «Аналiз iнтеграцiї європейських посткомунiстичних держав в ЄС та НАТО: досвiд для України» (№ держреєстрацiї 0109U003464) та «Iнформацiйно-комунiкацiйнi та полiтико-правовi фактори трансформацiї системи мiжнародних вiдносин на початку XXI ст.» (№ держреєстрацiї 0113U005278, 20132017 рр.). Метою дослiдження є виявлення основних теоретико-методологiчних засад i концептуальних технологiй соцiально-комунiкацiйного забезпечення гармонiйної мiжкультурної взаємодiї системи мiсцевого самоврядування та iнститутiв громадянського суспiльства (на прикладi Львова). Для досягнення поставленої мети основну увагу в дисертацiї зосереджено на вирiшеннi таких завдань: категорiально iдентифiкувати суб’єкти суспiльних вiдносин, якi спроможнi впроваджувати професiйнi стандарти для створення компромiсної комунiкацiйної дiйсностi та реалiзовувати соцiально-технологiчнi програми толерантизацiї; розкрити прiоритетнi напрями соцiально-комунiкацiйної дiяльностi системи мiсцевого самоврядування Львова в рамках забезпечення гармонiйної мiжкультурної комунiкацiї (мунiципальна влада, мiста-побратими, мiста-супутники, iноземнi представницькi структури); з’ясувати критерiї соцiально-комунiкацiйної технологiчної оптимiзацiї 7 мiжкультурної взаємодiї неурядових органiзацiй мiста (на прикладi Львова); запропонувати ефективнi методико-технологiчнi пiдходи до органiзацiї та практичного втiлення мiжкультурної взаємодії системи мiсцевого самоврядування Львова та iнститутiв громадянського суспiльства (iнтерактивний захiд «жива бiблiотека», соцiально-комунiкацiйна технологiя мозкового штурмування, компетентне впровадження мiжкультурної освiти); означити мас-медiйнi передумови створення та поширення мемiв як комунiкацiйних технологiй неоголошеної «гiбридної» кiбер-вiйни Росiйської Федерацiї проти України; проаналiзувати iсторико-ментальнi засади формування захiдної та схiдної української дiаспори, комунiкацiйнi технологiї нацiонально-культурних товариств та, за результатами СВОТ-аналiзу, вказати на основнi шляхи здiйснення соцiальних комунiкацiй мiж закордонним українством i материнською нацiєю. Об’єкт дослiдження соцiально-комунiкацiйнi технологiї мiжкультурної взаємодiї системи мiсцевого самоврядування та iнститутiв громадянського суспiльства. Предметом дослiдження виступають основнi прикладнi характеристики соцiально-комунiкацiйної взаємодiї, критерiї технологiчної оптимiзацiї мiжкультурної комунiкацiї системи мiсцевого самоврядування та iнститутiв громадянського суспiльства (на прикладi Львова). Методологiчна основа дослiдження соцiально-комунiкацiйних технологiй мiжкультурної взаємодiї системи мiсцевого самоврядування та iнститутiв громадянського суспiльства ґрунтується на принципах науковостi, об’єктивностi, системностi, всебiчного та комплексного аналiзу дослiджуваних процесiв i явищ. Дисертацiйна робота написана iз застосуванням загальнонаукових та спецiальних методiв дослiдження: дiалектичний для представлення предмету дослiдження у його соцiальних зв’язках i залежностях; iсторико-логiчний, що сприяв вивченню генетичних витокiв понять мiжкультурної комунiкацiї та соцiальних комунiкацiй; соцiальнокомунiкацiйний та iнформацiйний методи спричинили виявлення соцiальних комунiкацiй як середовища iснування мiжкультурних взаємин. 8 Системний аналiз дозволив з’ясувати логiчну пов’язанiсть завдань працi; iндуктивний метод допомiг пiдготувати промiжнi висновки; структурнофункцiональний пiдхiд конкретизував завдання окремих суб’єктiв у процесi мiжкультурної iнформацiйно-комунiкацiйної взаємодiї; коґнiтивний аналiз предмету дисертацiї, процеси синтезу та аналiзу сприяли розробцi структурно-логiчних моделей формування толерантної мiжкультурної комунiкацiї. Бiхевiористський метод застосований для розгляду поведiнки iндивiдiв у ситуацiях соцiальнокомунiкацiйної взаємодiї. Зважаючи на особисту участь дисертантки у реалiзацiї окремих проектiв зi сприяння розвитку мiжкультурної комунiкацiї, застосовано емпiричнi методи дослiдження у працi, зокрема, метод включеного спостереження i вiльної бесiди з респондентами, а також СВОТ-аналiз. Черговим iз методологiчного апарату став критичний аналiз джерел, що сприяв уточненню змiсту дослiджуваних понять в контекстi соцiально-комунiкацiйних взаємин. Наукова новизна одержаних результатiв полягає у комплексному дослiдженнi соцiально-комунiкацiйних технологiй мiжкультурної взаємодiї системи мiсцевого самоврядування та iнститутiв громадянського суспiльства (на прикладi Львова). У дисертацiї одержано науковi результати, що характеризуються новизною i є логiчним розв’язанням поставлених у роботi завдань: Уперше: наведено рекомендацiї щодо технологiчно-правильної побудови толерантного комунiкацiйного процесу суспiльних iнститутiв; охарактеризовано специфiку методики iнтерактивного заходу «жива бiблiотека» в контекстi гуманiзацiї соцiальних культурно-комунiкацiйних вiдносин; визначено процес колективної генерацiї iдей як соцiально-комунiкацiйну технологiю, що прямо пов’язана з оптимiзацiєю мiжкультурних взаємин i передбачає вивчення нагальних проблем iнтолерантного ставлення у соцiокультурному просторi; запропоновано трактування мемiв та Iнтернет-мемiв як соцiальнокомунiкацiйних технологiй iнмутацiї; зазначено iнституцiйно-процедурнi аспекти їх застосування в iнформацiйному середовищi «гiбридної» вiйни; 9 резюмовано основи мiжкультурної соцiально-комунiкацiйної спiвпрацi материнської держави з представниками нацiонально-культурних товариств за допомогою аналiтичної таблицi СВОТ-аналiзу (SWOT-Analisis). Удосконалено:  тлумачення мiжкультурної комунiкацiї з точки зору соцiальнокомунiкацiйних взаємин системи мiсцевого самоврядування та iнститутiв громадянського суспiльства; критерiї соцiально-комунiкацiйної технологiчної оптимiзацiї мiжкультурної взаємодiї неурядових органiзацiй мiста; рекомендацiї щодо комунiкацiйних технологiй гармонiзацiї мiжкультурної комунiкацiї та її важливого компоненту освiти . Набули подальшого розвитку: основнi принципи здiйснення мiжкультурних публiчних зв’язкiв: Львiвською мiською радою з мiстами-побратимами, мiстами-супутниками у рамках агломерацiй; iноземними представницькими структурами; вiзiя бiблiотеки як соцiального iнституту, що застосовує iнновацiйнi соцiально-комунiкацiйнi технологiї для гармонiзацiї мiжкультурної комунiкацiї пiд впливом соцiокультурних i технологiчних перетворень; реалiзацiя мiжнародних соцiально-технологiчних програм суб’єктами закордонного українства та нацiонально-культурних товариств. Практичне значення одержаних результатiв дослiдження полягає в узагальненнi практики мiжкультурної комунiкацiї через призму глобальної трансформацiї значення i прикладних аспектiв соцiальних комунiкацiй. Праця стане в нагодi органам державної влади, представникам мунiципальної влади мiста i громадських органiзацiй, дiаспорних утворень, культурних i мистецьких центрiв для вироблення практичних пропозицiй щодо втiлення соцiально-комунiкацiйних технологiй. Результати дисертацiйної роботи можуть використовуватися при викладаннi навчальних курсiв, при написаннi пiдручникiв i навчальних посiбникiв за напрямом пiдготовки 6.030204: «Теорiя та практика комунiкацiї» та «Основи засобiв масової 10 комунiкацiї», «Зв’язки з громадськiстю», «Теорiя та практика мiжкультурної комунiкацiї», «Конфлiктологiя та теорiя переговорiв», «Технологiї мiжкультурних комунiкацiй». Особистий внесок здобувача. Дисертацiя, автореферат, науковi статтi виконанi дослiдницею одноосiбно. Апробацiя результатiв дисертацiї. Основнi положення та результати дослiдження були оприлюдненi на засiданнях i методологiчних семiнарах кафедри мiжнародної iнформацiї Нацiонального унiверситету «Львiвська полiтехнiка», доповiдалися авторкою та отримали позитивну оцiнку на 7 мiжнародних i вiтчизняних науково-практичних конференцiях : IV Мiжнароднiй науковопрактичнiй конференцiї «Проблеми конструкцiї та розвитку форм самоорганiзацiї людських спiльнот» (Київ; Лондон, 2128 квiтня 2011 р.); Всеукраїнськiй науковiй конференцiї «Україна в системi глобального iнформацiйного обмiну: теоретикометодологiчнi аспекти дослiдження i пiдготовки фахiвцiв» (Львiв, 27 травня 2011 р.); II Всеукраїнськiй науковiй конференцiї «Україна в системi глобального iнформацiйного обмiну: теоретико-методологiчнi аспекти дослiдження i пiдготовки фахiвцiв» (Львiв, 2526 жовтня 2013 р.); IV Мiжнароднiй науковiй конференцiї молодих вчених «Гуманiтарнi та соцiальнi науки 2013» (Львiв, 2123 листопада 2013 р.); Мiжнароднiй науково-практичнiй конференцiї «Мiжнародна iнформацiя: концептуальнi та прикладнi вимiри» (Київ, 19 квiтня 2013 p.); Науковiй конференцiї «Iнформацiя та безпека» (Варшава, 5 лютого 2015 р.); Мiжнароднiй науковiй конференцiї «Iмперiя Союз Федерацiя»: «Безперервнiсть i змiни в полiтицi та суспiльному життi Росiї» (Варшава, 2 червня 2015 р.). Публiкацiї. За темою дисертацiї опублiковано 14 наукових праць, з них: 4 статтi у фахових виданнях iз соцiальних комунiкацiй, 3 фаховi статтi з сумiжної галузi наук полiтологiї, 1 у зарубiжному науковому виданнi (якому присвоєний мiжнародний стандартний номер перiодичних видань), 1 у науковому журналi (який включено до мiжнародних каталогiв наукових видань i наукометричних баз), 5 тез у матерiалах мiжнародних i всеукраїнських наукових та науково-практичних конференцiй.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ У дисертацiї наведено теоретико-прикладнi положення мiжкультурної взаємодiї системи мiсцевого самоврядування та iнститутiв громадянського суспiльства. В умовах iнформатизацiї, швидкого розвитку комунiкацiї, iнтеграцiї та взаємозалежностi, великомасштабних мiграцiй та перетворення соцiальних структур, особливо важливим є явище толерантностi. Запропоновано новi шляхи вирiшення наукової проблеми, що полягає у наявностi критичних аспектiв iнтеркультурних комунiкацiйних процесiв, таких як стереотипiзацiя та упередження, комунiкативна девiацiя, культурний шок та iн. В iнформацiйному середовищi Львова та мiст-партнерiв виокремлено критерiї оптимiзацiї комунiкацiйної дiяльностi, означено iнновацiйнi соцiально-комунiкацiйнi технологiї покращення мiжкультурної взаємодiї суб’єктiв соцiальної дiяльностi. 1. У контекстi глобальної трансформацiї значення та ролi соцiальної комунiкацiї, важливо пiдкреслити впливовiсть масово-iнформацiйних продуктiв на громадську думку та перспективу впровадження комунiкацiйних технологiй. З точки зору суб’єктної стратегiчної взаємодiї, наведене власне тлумачення мiжкультурної комунiкацiї як iнтеграцiйної форми прямих чи опосередкованих стратегiчних соцiально-комунiкацiйних взаємин системи мiсцевого самоврядування (територiальнi громади, виконавчi органи влади, органи самоорганiзацiї населення) та iнститутiв громадянського суспiльства (неурядовi та неприбутковi органiзацiї, недержавнi ЗМI, бiблiотечнi установи, дiаспорнi утворення, нацiонально-культурнi товариства), що орiєнтована на досягнення порозумiння мiж представниками рiзних 169 культур/традицiй. Багатоаспектний аналiз нелiнiйної суб’єктної соцiально-комунiкацiйної взаємодiї органiв мiсцевого самоврядування та iнститутiв громадянського суспiльства на мiжкультурному рiвнi пiдтвердив, що метою будь-яких культурнокомунiкацiйних вiдносин повинне бути досягнення: публiчних зв’язкiв iз державними структурами; формування осередку гармонiйної iнформацiйної взаємодiї суб’єктiв соцiальної дiяльностi шляхом впровадження зв’язкiв з громадськiстю, маркетингових комунiкацiй, iмiджмейкiнгу, спiвпрацi влади та суспiльностi, ЗМI та iнших прикладних соцiально-комунiкацiйних технологiй; консенсусного мислення, рацiонального толерантного свiтосприйняття; гуманiзацiї полiтичних процесiв; медiа-компетентностi мiсцевих суб’єктiв. Важливими є також: налагодження об’єктивного ситуативного аналiзу, можливiсть втiлення новаторських i креативних тенденцiй соцiокультурного розвитку, розширення асортименту послуг в iндустрiї туризму, технiко-технологiчний розвиток мас-медiа, впровадження комп’ютерно-технологiчних iнновацiй у медiаосвiту, агрегацiя контенту мiжкультурних напрацювань тощо. У фокусi уваги також опинилося дослiдження критичних аспектiв iнтеркультурних комунiкацiйних процесiв, серед яких: проблеми iмiтацiї дiалогу, суспiльно-полiтична нестабiльнiсть в Українi, категоричнiсть i партикулярнiсть iнтересiв соцiальних iнститутiв, високий рiвень корупцiї в державних органах, дефiцит коштiв, низький технiчно-методичний потенцiал, нормативно-правовi недопрацювання, затримки iз вiзовим забезпеченням i виробленням закордонних паспортiв, стереотипiзацiя та упередження, комунiкативна девiацiя, культурний шок (поширений в основному серед представникiв закордонного українства) та багато iнших. Згiдно з покликанням соцiальних технологiй i метою мiжкультурної комунiкацiї, наведено рекомендацiї щодо технологiчно-правильної побудови толерантного комунiкацiйного процесу суспiльних iнститутiв. Владнi структури повиннi забезпечити на належному технiчному i фiнансовому рiвнi виконання культурно-просвiтницьких, освiтнiх, лiтературних, теле- та радiо-послуг, що 170 вiдповiдають за налаштування громадян на гуманiзм, пiдтримку толерантних взаємин, на терпимiсть до нацiональних, релiгiйних, культурних та iнших проявiв. На регiональному рiвнi достатню увагу слiд надати об’єктивному ситуативному аналiзу, заручитися пiдтримкою нацiональних меншин, сприяти доброзичливiй атмосферi спiлкування i забезпечити загальноосвiтнi навчальнi заклади вченнями про рiвноправ’я. Натомiсть, iнтолерантне ставлення проявляється у небажаннi прийняти iндивiдуальність оточуючих людей, у перевихованнi партнерiв по взаємодiї, у намаганнi пiдганяти партнера пiд себе, у невмiннi прощати iншому помилки i незграбнiсть, у категоричностi та консерватизмi в оцiнках iнших людей, у вандалiзмi в храмах. Незалежно вiд iнституцiйного рiвня складного багаторiвневого iнтеркультурного комунiкацiйного процесу, кожен суб’єкт соцiальноiнформацiйного середовища повинен внутрiшньо розривати шаблонне мислення, фахово використовувати сучаснi соцiально-комунiкацiйнi технологiї, об’єктивно трактувати вербальнi та невербальнi сигнали, реалiзовувати моделi толерантної поведiнки до спiвбесiдника, дiяти конструктивно та остерiгатися фреймiнгу. 2. Дослiджено також процес освоєння соцiальних ролей органами мiсцевого самоврядування в рамках забезпечення гармонiйної мiжкультурної взаємодiї мiста з партнерами. Внаслiдок iснування євроiнтеграцiйного вектору розвитку України, представники влади Львова масово впроваджують практику мiжмунiципального партнерства. Для Львiвської областi, як прикордонної територiї, важливим є розвиток мiжнародних пунктiв пропуску, транскордонної спiвпрацi iз польськими Пiдкарпатським i Люблiнським воєводствами. З метою ефективного формування толерантної i соцiокультурної свiдомостi серед мешканцiв мiст прикордонних територiй, транскордонних партнерiв, застосовуються комплекснi засоби соцiальних зв’язкiв за посередництвом мiжкультурних навчальних програм, полiтичної комунiкацiї, iнтерактивних заходiв, прикладних соцiально-комунiкацiйних технологiй (перемовин, електронних мереж, iнформацiйного охоплення i формування iмiджу, технологiй соцiальних зв’язкiв). Стверджено необхiднiсть ефективної комплексної iнтерактивної 171 соцiокультурної дiяльностi на рiвнi засобiв масової комунiкацiї, мiської влади, мiстпобратимiв, мiст-партнерiв, мiст-супутникiв, iноземних представницьких структур та iнших. Якщо спiвпраця iз мiстами-побратимами, iз прикордонними територiями, iз мiстами-партнерами Львова є на високому документально налагодженому рiвнi, то нового розвитку потребує культурна взаємодiя мiж мiстом та агломерацiєю. Потенцiал Львова як мультикультурного мiста обумовлює необхiднiсть скористатися досвiдом столичної агломерацiї, реалiзувавши соцiальнi комунiкацiї iз примiською зоною, зосередивши увагу на близько розташованих мiстах Судова Вишня, Городок, Бiбрка, Пустомити, Щирець та iн. Охарактеризовано дiяльнiсть центральних органiв влади України та мiсцевого самоврядування Львова, Києва та Луцька у свiтлi соцiально-комунiкацiйної взаємодiї iз мешканцями територiальних громад та iноземними партнерами. Стратегiчне спiвробiтництво українських мiст на мiжкультурному тлi супроводжується модернiзованими технологiями iнформацiйно-манiпулятивними, рекламними, технологiями електронних мереж та iншими кодифiкованими методами управлiння громадською думкою. Виявлено мас-медiйнi передумови спiвiснування складових чотирикутника: громадськостi, засобiв масової iнформацiї, особистостi i влади, як керуючої вершини суспiльних вiдносин. Представники ЗМI створюють канали комунiкацiї i зворотного зв’язку мiж управлiнцями i суспiльством, що реалiзовують свої журналiстськi компетенцiї, поширюючи агрегований контент у новинах текстового, фото-, вiдео-, аудiо-формату. Пiдкреслено важливiсть принципiв гласностi дiяльностi провладних структур, об’єктивностi, багатоканальностi, морально-етичного кодексу; можливiсть iнтерактивного здiйснення обмiну iнформацiйними потоками, вiрусного розповсюдження даних тощо. Завдяки пропагандистським заходам, рекламi i паблiситi, що супроводжуються сучасними iнформацiйно-комунiкацiйними технологiями, у масовiй свiдомостi формують необхiднi образи, бачення суб’єктiв внутрiшньої та зовнiшньої полiтики. Передумовами комплексного застосування соцiально-комунiкацiйних технологiй суб’єктами дослiджуваного чотирикутника вважаємо: здiйснення внутрiшньої i зовнiшньої автоматизацiї, координоване запровадження системної iнформацiйно- 172 роз’яснювальної роботи, втiлення заходiв щодо оптимiзацiї та реорганiзацiї структур iнформацiйної полiтики, дотримання морально-етичних норм суспiльної взаємодiї тощо. Попри внутрiшню суспiльно-полiтичну нестабiльнiсть та незадоволення мешканцiв Львова надмiрним розвитком туризму (замiсть придiлення уваги соцiальним проблемам львiв’ян), мiська влада активно й успiшно застосовує соцiально-комунiкацiйнi технологiї поширення позитивного iмiджу мiста посеред закордонних партнерiв та мiж iншими українськими регiонами. Для опрацювання насущних проблем львiв’ян, представники Львiвської мiської ради практикують: спiвпрацю iз засобами масової комунiкацiї, поширення соцiальної реклами, вивчення громадської думки завдяки телефонними опитуванням мешканцiв i опитування фокус-груп, практикування чатiв iз посадовими особами тощо. Квiнтесенцiєю мiсiї i стратегiї розвитку територiальних громад, як головних суб’єктiв мiсцевого самоврядування, є не лише їх юридично-обґрунтованi функцiї (реалiзацiя основних прав у сферах соцiально-економiчнiй та соцiально-полiтичнiй). Виявляється, найоптимальнiшими сферами покращення iнтеркультурної взаємодiї є освiтня та наукова, що сприяють розвитку полiкультурної компетентностi педагогiв для успiшної профiлактики нетолерантних взаємин. Для представникiв мiсцевого самоврядування наведено чiткi аргументи доцiльностi впровадження систематичного пiдходу до втiлення багатокультурної освiти, налагодження iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй для зв’язку органiв влади з населенням. Проаналiзовано методи впровадження багатокультурної освiти, мiжконфесiйного дiалогу, залучення iнформацiйних iнститутiв за сприянням засобiв масової iнформацiї, бiблiотек, органiзацiї платформ i майданчикiв для забезпечення зворотного зв’язку тощо. Прикладами втiлення таких заходiв є круглi столи, пiлотнi проекти, iнтерактивнi рольовi ситуацiї в українських мiстах. 3. Вiдокремлено критерiї соцiально-комунiкацiйної технологiчної оптимiзацiї мiжкультурної взаємодiї громадських органiзацiй. Представники iнституту громадянського суспiльства повиннi концептуально налагодити виробничi технологiї та механiзми включення громадських об’єднань в соцiально- 173 iнформацiйне середовище. Конкретизовано також цiлi впровадження СКТ в комунiкацiйну дiяльнiсть громадських органiзацiй: посилення конкурентоспроможностi, поширення втiлених результатiв культурної взаємодiї серед представникiв державних i недержавних утворень, пiдвищення креативностi заходiв, рекламацiя в засобах масової комунiкацiї, розширення спектру iнформацiйних продуктiв, створення у ГО контактних груп для швидкого реагування на суспiльнi змiни тощо. Означено ефективнiсть заходiв громадських органiзацiй Львова (ЛМГО «Дiвочий клуб ЮНКА», ГО «Памолодь», «Євроклуб», студентськi програми BEST та AIESEC, Центр мiської iсторiї Центрально-Схiдної Європи, МГО «Культурно-дослiдницький центр України та Китаю»), що поширюють освiтнi, науковi, культурнi та соцiальнi проекти на мiжнародному рiвнi. Iнститут Мiста та Медiа-вiддiл ГО «Самопомiч» тривалий час застосовують передовi соцiально-комунiкацiйнi технологiї: створення медiйних та аналiтичних програм, продукування ефiрних новин (для Телеканалу 24, Iнтернет-видання Zaxid.net та iн.), електронної розсилки поточних новин для фахiвцiв мас-медiа i зацiкавлених мешканцiв, пiдтримки зворотного зв’язку, рекламацiї в соцiальних мережах, забезпечення доступу до гарячої лiнiї, поширення агiтацiйного матерiалу. Як свiдчать системний пiдхiд до функцiонування мiжкультурної комунiкацiї мiста, ефективнi методико-технологiчнi iнновацiї покращують соцiальноiнформацiйну реальнiсть. З-помiж проаналiзованих недержавних науково-дослiдних органiзацiй виокремлено аналiтичнi центри, названi «фабриками думок» («think tanks»), що зосереджують власну дiяльнiсть у багатьох наукових галузях, втiлюючи новiтнi соцiально-комунiкацiйнi технологiї, практичнi дослiдження, надаючи прогностичнi бачення футурологiчних змiн публiчної полiтики. Пiдтверджено, що iнформацiйно-кодифiкованi методи управлiння громадською думкою впливають на полiтичну свiдомiсть i дiяльнiсть (як через полiтичнi комунiкацiї, так i за посередництвом ЗМI, системи освiти, просвiти та бiблiотек). Технiко-технологiчний розвиток надає щоразу бiльшого значення бiблiотекам, як навiгаторам у суспiльнополiтичнiй дiяльностi, як соцiально-комунiкацiйним рушiям iнтелектуального потенцiалу. У книгозбiрнях дедалi частiше практикується застосування 174 iнновацiйних СКТ здiйснення iнтеркультурної взаємодiї, зокрема iнтерактивний захiд «жива бiблiотека», «Свiтова цифрова бiблiотека», «Бiблiотека 2.0». Закупiвля нового обладнання, написання спецiальних прикладних програм, формування iнформацiйно-комунiкацiйної компетентностi серед працiвникiв бiблiотек, забезпечення постiйного доступу до мережi Iнтернет, пiдтримка вiддаленого доступу з потенцiйними споживачами послуг бiблiотек, своєчасне поповнення баз даних на мiжнацiональному та державному рiвнях сприятимуть вдосконаленню бiблiотечної дiяльностi. 4. Завдяки аплiкуванню iнтерактивного заходу «жива бiблiотека», висвiтлено ефективнi методико-технологiчнi пiдходи до органiзацiї процесiв мiжкультурної взаємодiї. З огляду на соцiокультурну, мас-медiйну та iнформацiйно-комунiкацiйну складовi дослiджуваної методики, пiдкреслено можливiсть трактування заходу як соцiально-комунiкацiйну технологiю. Цiльовими групами рентабельних iнтерактивних зiбрань «живої бiблiотеки» є дискримiнованi особистостi, чиї фiзiологiчнi та духовнi потреби вiдрiзняються вiд бiльшостi, що потерпають вiд стереотипiв та упереджень. Подальше поширення заходу недержавними iнститутами сприятиме подоланню iнтеркультурних комунiкативних бар’єрiв i поширюватиме знання об’єктивної реальностi. Систематизовано евристичний метод, зокрема технологiю проведення мозкового штурму, виокремлено стратегiчну сторону масових комунiкацiй i соцiально-комунiкацiйних взаємин, названо спецiалiзованi PR-технологiї для органiв влади та управлiння. Технологiю мозкової атаки розглянуто не лише як емпiричний метод дослiдження даних, а власне як результативний соцiальнокомунiкацiйний захiд, що сприяє подальшому прийняттю оптимальних рiшень. Участь дисертантки у мiжнародному проектi Британської Ради «Навiгатори мiж культурами» (2009 р.) допомогла сформувати технологiю органiзацiї процесу колективної генерацiї iдей. Внаслiдок включеного спостереження, авторка, разом iз суб’єктами мозкового штурму, дiйшли до висновку, що саме завдяки iнформацiйним та СКТ, постiйному пiдтриманню зв’язкiв (через мас-медiа, дипломатичнi та полiтичнi канали), на iнтеркультурному рiвнi можливо плекати мирнi взаємини, 175 толерантне ставлення, взаємно покращувати iмiдж свiтових партнерiв. Отже, завдяки методу колективної генерацiї iдей означено критерiї технологiчної оптимiзацiї мiжкультурної комунiкацiї, запропоновано практичнi заходи для лiквiдацiї труднощiв взаємодiї з iноземними представницькими структурами. 5. Висвiтлено питання поширення мемiв та Iнтернет-мемiв, особливо актуальних пiд час «гiбридної» вiйни Росiйської Федерацiї проти України. Минаючи класичнi прийоми ведення бойових дiй, означено i розкрито соцiальнокомунiкацiйнi технологiї ведення вiйни через електроннi засоби (йдеться про кiбервiйну). Узагальнення контенту праць українських та зарубiжних науковцiв пiдтверджує специфiку дiяльностi росiйського керiвництва, що застосовує кодифiкованi методи управлiння громадською думкою, мультиплiкує спотворенi цiнностi сучасного суспiльства, практикує технологiї iнформацiйного охоплення та «промивки мiзкiв». У дисертацiї спростовано деякi факти росiйських пропагандистських операцiй, спекуляцiї на українсько-росiйських вiдносинах та показова миротворчiсть. При цьому згадано актуальнi меми: путiнофiли, путiнiзм, ватник, нашизм, рашизм, неоцаризм, афробандерiвець, жидобандерiвець, толераст, Кiсєльовщина та iн. Зазначено, що медiа-канали покликанi вносити впливовi корективи у свiтосприйняття громадян, демонструючи своєю дiяльнiстю високi професiйнi стандарти, а не розпалювати ворожнечу. Резюмовано, що меми та Iнтернет-меми, поширюванi росiйськими мас-медiа, мають на метi сформувати стереотип меншовартостi українського народу. Своєю чергою, українцi намагаються поширювати карикатури, вiдео-ролики та новини в ЗМI, щоб розвiнчати мiфи, продукованi кремлiвськими полiттехнологами. Звiдси випливають факти застосування iнмутацiйних соцiально-комунiкацiйних технологiй: трешiмiджу, iнформацiйного протистояння, технологiй електронних мереж та чуток тощо. 6. У часi формування оптимальної стратегiї збереження нацiональносвiтоглядної iдентифiкацiї, кристалiзацiї iдейно-полiтичної самототожностi в незалежнiй Українi, слiд пам’ятати про чисельну українську громаду (осередки компактного проживання українцiв за кордоном). Охарактеризовано багатовимiрний процес соцiально-iнформацiйних обмiнiв мiж державою походження та емiгрантами, 176 який передбачає гармонiзацiю взаємин iз локальними мас-медiа, налагодження мiжкультурної партнерської транскордонної спiвпрацi. Для стратегiчного планування соцiально-комунiкацiйного забезпечення самоiдентифiкацiї представникiв нацiонально-культурних товариств необхiдно окреслити конкретнi завдання iз чiткими термiнами виконання, iз вiдповiдальними особами, з попереднiм розрахунком вартостi, з призначенням джерела фiнансування, чiткою вiзiєю i мiсiєю органiзацiї. Включно iз моментами органiзацiйної, методичної, фiнансової, наукової допомоги, надалi слiд створювати культурно-iнформацiйнi центри, спiльнi мистецькi колективи, онлайн-бiблiотеки i виставки, друкованi видання рiзними мовами i т. д. Для вдосконалення мiжкультурних комунiкацiй iз представниками закордонного українства та нацiонально-культурними товариствами, доцiльно детально ознайомитися iз практикою комунiкацiйних взаємин багатонацiональних держав (Грецiї, Iзраїлю, Китаю, Росiйської Федерацiї, Угорщини тощо) та регiонiв України. В основному йдеться про потенцiйну можливiсть задовiльняти iнформацiйнi запити дiаспорних утворень; про мультиплiкацiю цiнностей материнської нацiї за кордоном; про соцiально-iнформацiйнi обмiни за посередництвом медiа-ресурсiв; про спроможнiсть отримати консультування iз застосуванням психотерапевтичних технологiй (у випадку культурного шоку); про технологiчну оптимiзацiю превентивних заходiв i засобiв iнтерактивної комунiкацiї шляхом: модернiзованих соцiально-комунiкацiйних технологiй перемовин та iнформацiйного охоплення, технологiй соцiальних зв’язкiв, електронних мереж i мобiльного зв’язку, психотерапевтичних технологiй. Для стратегiчної оцiнки поточного стану мiжкультурної соцiальнокомунiкацiйної спiвпрацi материнської держави з представниками нацiональнокультурних товариств важливо аплiкувати результати матрицi СВОТ-аналiзу. Класифiковано ключовi моменти взаємодiї за показником корисностi, загрозливостi, неефективностi та потенцiйних можливостей. Вмiння громадських активiстiв визначати парнi комбiнацiї мiж потенцiйними зовнiшнiми елементами загрозами i можливостями, а також внутрiшнiми аспектами налагодження спiвпрацi iз 177 партнерами, формуватиме готовнiсть нацiонально-культурних товариств реагувати на ситуативнi проблеми, робити своєчаснi висновки, корегувати заходи для пiдтримання сприятливого iмiджу та образу країни на мiжнароднiй аренi.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины