УКРАЇНСЬКЕ МУЗИЧНЕ ЖИТТЯ ПЕРЕМИШЛЯ (1919 – 1999)

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ
ТА ЕТНОЛОГІЇ ІМ. М. Т. РИЛЬСЬКОГО

На правах рукопису

Попович Ольга Петрівна

УДК 78(477)”19”

УКРАЇНСЬКЕ
МУЗИЧНЕ ЖИТТЯ ПЕРЕМИШЛЯ
(1919 1999)

Спеціальність 17.00.03 музичне мистецтиво

Дисертація на здобуття
наукового ступеня кандидата мистецтвознавства

Науковий керівник
Загайкевич Марія Петрівна
доктор мистецтвознавства,
професор

Київ - 2003

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ................................................. 6
ВСТУП ....................................................................................................... 7

РОЗДІЛ 1
ІСТОРИЧНІ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО МУЗИЧНОГО ЖИТТЯ ПЕРЕМИШЛЯ ........................................................................................... 15
1.1. Музична культура Перемишля в першій половині ХІХ століття
............................................................................................................ 16
1.1.1. Дяко-учительський інститут ........................................................... 18
1.1.2. Перемиський прикатедральний хор і хорова школа .................... 19
1.1.3. Перемиська школа” та її головні представники .......................... 21
1.1.4. Український аматорський театр у Перемишлі (1848-49 р.).......... 29
1.2. Музична культура Перемишля в другій половині ХІХ-го та на
початку ХХ століття, до 1919 року ................................................ 30
1.2.1. Діяльність шкіл та шкільної молоді................................................ 30
1.2.1.1. Музична діяльність української гімназійної молоді
та української гімназії ................................................................... 30
1.2.1.2. Руський Інститут для дівчат у Перемишлі ................................. 38
1.2.1.3. Духовна семінарія ......................................................................... 41
1.2.2. Діяльність культурно-освітніх та музичних товариств ................ 43
1.2.2.1. Товариство Руська Бесіда” ......................................................... 43
1.2.2.2. Товариство Просвіта” ................................................................. 44
1.2.2.3. Музично-співацьке товариство Перемиський Боян” .............. 45
1.2.3. Українська музично-драматична діяльність ................................. 49

РОЗДІЛ 2
МУЗИЧНА КУЛЬТУРА УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
В ПЕРЕМИШЛІ МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ (1919-1939) ............... 53
2.1. Історично-політичні обставини та умови культурної діяльності
українського суспільства в Перемишлі міжвоєнного періоду .. 53
2.2. Музична діяльність українських культурно-освітніх організацій
та навчальних закладів у міжвоєнному Перемишлі ................... 54
2.2.1. Музично-співацьке товариство Перемиський Боян” ................... 54
2.2.2. Музичний інститут ім. М. Лисенка у Львові, філія в Перемишлі. 58
2.2.3. Філія Музичного товариства ім. М. Лисенка у Львові .................. 66
2.2.4. Товариство Засянський хор” .......................................................... 69
2.2.5. Інші хори ........................................................................................... 71
2.2.6. Драматичне товариство ім. Лесі Українки ..................................... 72
2.2.7. Товариство Просвіта” ..................................................................... 75
2.2.8. Товариство Руська Бесіда” ............................................................. 79
2.2.9. Музична діяльність українських шкіл ............................................ 79
2.2.9.1. Українська державна чоловіча гімназія ....................................... 80
2.2.9.2. Український інститут для дівчат .................................................. 85
2.2.9.3. Українська жіноча вчительська семінарія ................................... 87
2.2.9.4. Початкові школи ............................................................................ 88
2.2.9.5. Духовна семінарія .......................................................................... 89
2.2.9.6. Дяко-вчительський інститут ......................................................... 91
2.2.10. Інші організації ................................................................................. 93

РОЗДІЛ 3
УКРАЇНСЬКЕ МУЗИЧНЕ ЖИТТЯ ПЕРЕМИШЛЯ У ПЕРІОД ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ............................................................................................................................ 99
3.1. Історично-політичні обставини міста ........................................... 99
3.2. Музичне життя Перемишля під радянською окупацією .......... 99
3.3. Музичне життя Перемишля-Засяння під німецькою окупацією
до червня 1941 року ........................................................................... 104
3.4. Українське музичне життя в об’єднаному німецькому”
Перемишлі ......................................................................................... 106

РОЗДІЛ 4
УКРАЇНСЬКЕ МУЗИЧНЕ ЖИТТЯ ПЕРЕМИШЛЯ У ПІСЛЯВОЄННИЙ ПЕРІОД
.......................................................................................................................................... 112
4.1. Історично-політичні обставини української культурної діяльності
у час Польської Народної Республіки ............................................ 112
4.2. Музична діяльність церковного греко-католицького осередка 113
4.3. Музична діяльність Українського суспільно-культурного товариства (УСКТ) (1956-1989) .............................................................. 121
4.3.1. Мішаний хор УСКТ .......................................................................... 122
4.3.2. Естрадні групи ................................................................................... 124
4.3.3. Музична діяльність дітей ................................................................. 128
4.3.4. Хореографічна діяльність................................................................. 131
4.3.5. Театр .................................................................................................. 132
4.3.6. Ансамбль Бандура” ........................................................................ 133
4.3.7. Інструкторські курси ....................................................................... 136
4.3.8. Інші прояви українського музичного життя Перемишля
характеризованого періоду (1956-1989) ....................................... 137
4.4. Музична діяльність Об’днання українців у Польщі (ОУП) та
інших організацій заснованих після політичного перевороту
в Польщі ................................................................................................ 139
4.4.1. Музична діяльність Комплексу загальноосвітніх шкіл
ім. М. Шашкевича ........................................................................... 142
4.4.2. Товариство Український народний дім ........................................... 143
4.4.3. Товариство Перемиський центр культурних ініціатив Митуса” 149
4.4.4. Концертне життя ................................................................................ 152

ВИСНОВКИ ................................................................................................ 155
Примітки ..................................................................................................... 158

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................... 162

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:

БДМПЗ Бібліотека Державного музею Перемиської землі у Перемишлі
Беркут Спортивне товариство Беркут”
Боян Музично-співацьке товариство Боян”
БУНДвПА Бібліотека Українського народного дому в Перемишлі - архів
ДАЛО Державний архів Львівської області у Львові
ДАуП Державний архів у Перемишлі
ОУП Об’єднання українців у Польщі
ДМПЗ Державний музей Перемиської землі історичний відділ
КВ Краківські Вісті
Митуса Товариство Перемиський центр культурних ініціатив Митуса”
НС Наше Слово
ПАВП Приватний архів Володимира Пайташа
ПАЛО Приватний архів Людмили Остроумової
ПАОП Приватний архів Ольги Попович
Просвіта Товариство Просвіта”
РШ Кружок Рідна Школа”
УБ Український Бескид
УГ Український Голос
УНД Товариство Український народний дім
УСКТ Українське суспільно-культурне товариство
Ф Фонд

ВСТУП

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Пропонована дисертаційна праця присвячена розглядові української музичної культури Перемишля в ХХ ст. одного з важливих історико-культурних центрів Західної України. Проблема вивчення культурних надбань західних регіонів українських етнічних земель до цього часу належить до білих плям” вітчизняної історіографії.
В сучасних умовах, коли стали доступними архівні матеріали, досі закриті для дослідників, з’явилась можливість впровадження їх у науковий мистецтвознавчий обіг і на основі численних фактологічних даних показати значення Перемишля, як важливого осередка розвитку українського музичного мистецтва.
Вибраний для дослідження регіон має багаті національно-культурні традиції. У дисертації зроблено спробу розкрити музично-культурологічні процеси і механізми їх формування на ґрунті суспільного життя Перемишля, визначити внесок цього важливого духовного центру для піднесення музичної культури українського народу.
Праця розкриває також сучасний стан музичної діяльності української діаспори в Польщі та плекання нею регіональних традицій на своїх етнічних землях. Зокрема обстоюється її важлива роль у пропаганді національної культури поза межами України.
Актуальність дослідження обумовлена тим, що у науковій літературі практично відсутні цілісні дослідження, присвячені музичному життю Перемишля. Частково цю тему в історичному аспекті зачіпають ряд авторів, що висвітлюють процеси музично-культурного життя Західної України ХІХ ХХ ст. (С. Людкевич, Б. Кудрик, З. Лисько, М. Загайкевич таін.).
Специфіку культурного життя Перемишля, зокрема, розкривають польські та українські публікації, тісно пов’язані з історією міста, такі як: „Życie kulturalne Przemyśla w okresie II Rzeczypospolitej” (Культурне життя Перемишля у період ІІ Речіпосполитої”) (Б. Філярецька, Перемишль 1997), Перемишль і Перемиська земля протягом віків” (Перемишль-Львів 1996), „Polska Ukraina 1000 lat sąsiedztwa” t. II, III (Польща Україна 1000 років сусідства”) (Перемишль 1994, 1996) тощо. Особливої уваги заслуговує збірна праця під заголовком Перемишль західний бастіон України” (Ню-Йорк Філаделфія 1961). Музичну тематику в цій монографії висвітлює відомий скрипаль, останній директор перемиської філії Музичного інституту ім. М. Лисенка, доктор музикології Євген Цегельський[i].
У своєму дослідженні автор спирається головним чином на маловідомі документальні матеріали. В дисертації використано інформаційні матеріали преси, а також фонди архівів, музеїв та бібліотек Перемишля, Львова і Кракова. Поряд з тим, джерелом дослідження єепістолярні і мемуарні матеріали, а також відповідні документи приватних архівів у Перемишлі та Львові. Особливо корисним в контексті даного дослідження стали фонди Національного музею Перемиської землі, Державного архіву в Перемишлі, Я0геллонської бібліотеки в Кракові таДержавного архіву Львівської обла0сті у Львові. Зокрема, винятково цінною виявилась досі непублікована праця мистецтвознавця Зиґмунта Фельчинського[ii] під заголовком Materiały do życia muzycznego Przemyśla” („Матеріали до музичного життя Перемишля”) машинопис у чотирьох томах (Національний музей Перемиської землі в Перемишлі). Дослідження Фельчинського містить різноманітні факти багато-національного музичного життя Перемишля. Державний архів у Перемишлі зберігає рештки документів, пов’язані з функціонуванням українських громадських інституцій, організацій та навчальних закладів (протоколи засідань, бухгалтерські документи тощо), які певною мірою заторкують їх культурну діяльність.
У фондах державного архіву Львівської області сконцентровані матеріали, що стосуються обставин заснування та реєстрації українських громадських культурно-освітніх організацій.
Ягеллонська бібліотека в Кракові зберігає українську пресу часів Другої світової війни, де міститься інформація про українське музичне життя Перемишля того періоду.
Серед приватних архівів особливо вагомим виявилось зібрання матеріалів Ярослави Поповської[iii], випускниці Музичного Інституту ім. М. Лисенка вПеремишлі та Музичної академії в Кракові, довголітнього педагога-піаністки і хорового диригента. Збірка зберігається в Українському народному домі в Перемишлі. У відповідних розділах дисертації використовуються, між іншим, програми концертів воєнної доби та хроніка явищ музичного життя, зафіксована Я. Поповською в період 1964-1990.
Подібний матеріал містять мемуари багатолітнього організатора різних форм культурного життя Перемишля за роки 1957-1999, яким був ізалишається Володимир Пайташ[iv].
Цікавим доповненням є документи, які досі зберігаються у Львові вприватному архіві Людмили Остроумової[v] акторки українських театрів у Перемишлі воєнних років (1940-1945).
Складені окремими діячами культури хроніки музичного життя, збережені документи та наведені фактологічні дані є вагомим матеріалом, що допомагає охарактеризувати досліджуваний період (1919 1999 р.).
Новими бібліографічними й архівними даними доповнене, зокрема, висвітлення проблеми становлення українських хорових традицій перемиської школи” та їх розвитку з початку ХІХ століття до Першої світової війни.
Мета дослідження. Вивчити і розкрити українське музичне життя Перемишля періоду 1919 1999 років у фактологічному і джерелознавчому аспектах.
Відповідно до мети дослідження, визначено наступні завдання:
- Опрацювати і систематизувати доступний джерельний матеріал і на цій основі створити структурну модель українського музичного життя Перемишля;
- Дослідити і відтворити процес розвитку українського музичного життя Перемишля у роках 1919 1999;
- Визначити основні напрямки української музичної культури Перемишля в окреслених хронологічних рамках дослідження, виявити певні тенденції та специфічні особливості їх розвитку;
- Проаналізувати та узагальнити нагромаджений музикознавчий досвід, виробити наукові орієнтири щодо певного кола проблем українського музичного життя в Перемишлі;
- Окреслити механізми творення української музичної культури на Перемиській землі, зокрема, спадкоємність традицій;
- Виявити зв’язки музичного життя з іншими процесами - загальнокультурними, суспільно-громадськими та історико-політичними;
- Розкрити впливи української музичної культури на вищезгадані процеси у контексті польсько-українського співіснування;
- Обгрунтувати явище національної автентичності культури, зокрема музичної, етнічних українців Перемиської землі;
- Осмислити місце Перемишля в історії української музичної культури ійого вагомість у контексті загальних культурологічних процесів України;
- Обумовити необхідність розвитку українських традицій Перемишля тапідтвердити значення й цінність української музики для багатонаціональної культури пограниччя.

Методологічна основа. Головними методами дослідження стали: ретроспективний та структурно-системний аналіз джерел, їх класифікація, інтерпретація фактів, теоретичне узагальнення.

Наукова новизна. Вперше в українському музикознавстві піднята проблема реконструкції і висвітлення українського музичного життя Перемишля в роках 1919 1999. Дотепер ця тематика розглядалася фрагментарно. В роботі представлено великий масив джерельних матеріалів, завдяки яким вдалося розкрити різноманітність ібагатоплановість проявів українського музичного життя Перемишля та окреслити його основні ланки (хорове мистецтво, інструментальне виконавство, концертна діяльність, музична освіта). На основі джерельних матеріалів простежено музичну діяльність професійних, самодіяльних музичних та культурно-освітніх установ і організацій. Визначено певні тенденції і особливості формування та розвитку музичного життя українського населення Перемишля. Простежено зв’язки з іншими східними і західними українськими осередками. Висвітлено вплив Перемишля на процес розвитку української музичної культури в Галичині. Зроблено аналіз процесів відродження національного музичного мистецтва на сучасному етапі.

Практична і теоретична цінність роботи полягає у визначенні місця іролі Перемишля в процесі розвитку українського музичного мистецтва. Вміщений в дисертації матеріал дає можливість відтворити одну зневідомих і цінних сторінок історії української музики. Положення тависновки дисертації можуть бути використані при створенні узагальнюючих праць з історії українського музичного мистецтва, відповідних лекційних курсів, укладенні посібників для середніх і вищих музичних закладів, а також у подальшій науково-дослідницькій роботі.

На захист виносяться такі положення:
- Вивчення процесу розвитку українського музичного життя Перемишля вроках 19191999 на основі дослідження джерельних матеріалів (основоположний аспект);
- Українське музичне життя Перемишля (1919 1999) характеризується належною повнотою та інтенсивністю розвитку його основних напрямків, що демонструють: хорове мистецтво, інструментальне виконавство, концертна діяльність, музична освіта, які функціонували ваматорських та професійних музичних осередках. На основі аналізу вищезгаданих музичних ланок, їхнього зв’язку з музичними традиціями минулого простежується еволюція професійної музичної діяльності українського населення Перемишля;
- Визначальна роль у становленні української музичної культури Перемишля належала як професійним, так і самодіяльним установам іорганізаціям, а також визначним особистостям;
- Українське музичне життя Перемишля вийшло за регіональні межі та інтегрувалося в загальносвітові культуротворчі процеси, утверджуючи вагоме значення українського музичного мистецтва.

Апробація дисертації. Відповідні фрагменти роботи читалися на Міжнародних курсах інтерпретації вокальної музики в Перемишлі (1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002) Міжнародних наукових конференціях Musica Galiciana” (1995 - Жешув, 1996 Івано-Франківськ, 1997 Жешув, 1998 - Дрогобич, 1999 Жешув, 2000 Коломия, 2001 Жешув) в Польщі та Україні, Міжнародному науковому симпозіумі Проблеми кобзарського мистецтва” в Перемишлі (1996), Міжнародна наукова конференція „Перемишль і Перемиська земля” (1998, 2000, 2001 - Перемишль), ІVМіжнародному конгресі україністів в Одесі (1999), VМіжнародному конгресі україністів у Чернівцях (2002), Міжнародному науковому симпозіумі „На пограниччі культур” уПеремишлі (1999, 2000, 2001).

Перелік опублікованих робіт за темою дисертації:
1. Pieśń solowa w twórczości kompozytorów ukraińskich Galicji Wschodniej XIX i XX wieku do 1939 roku., Musica Galiciana, t. I, Rzeszów 1997, c. 125-142.
2. З музичного життя української спільноти Перемишля у воєнному періоді (1939-1944)., Музика Галичини, Musica Galiciana, т. ІI, Львів 1999, с. 263-271.
3. Z dziejów teatru ukraińskiego w Przemyślu., Musica Galiciana, t. III, Rzeszów 1999, c. 315-326.
4. Музична діяльність українських шкіл у міжвоєнному Перемишлі (1919 1939), Musica Galiciana, t. V, Rzeszów 2000, c. 323-331.
5. Музична діяльність українських культурно-освітніх, музичних та громадських організацій Перемишля другої половини ХІХ початку ХХ століття (до 1919 року), Musica Galiciana, Музика Галичини, т. VI, Львів 2001, с. 95-99.
6. Традиції української музичної освіти в Перемишлі., Діалог культур: Україна у світовому контексті. Художня освіта., зб. наук. праць., Львів 2000, с. 166-176.
7. Центр української культури., Музика № 1-2/2001, с. 29.
8. Музична діяльність української гімназійної молоді в Перемишлі ХІХ тапочатку ХХ століття., IV Міжнародний конгрес україністів. Мистецтвознавство, книга 2, Одеса-Київ 2001, с. 391-402.
9. Перемиській Бандурі” двадцять років., Український альманах 1998, Варшава 1998, с. 275-282.
10.Музична діяльність української гімназійної молоді та української гімназії в Перемишлі в ХІХ і напочатку ХХ столітью, Український альманах 2000, Варшава 2000, с. 292-299..
11.Музична діяльність Українського інституту для дівчат у Перемишлі., Na pograniczu kultur. На пограниччі культур., Przemyśl 2000, c. 63-66.
12.Inne wątki w życiu muzycznym Przemyśla., Przemyśl Przewodnik Turystyczny, Bydgoszcz 1998, c. 226-229.
13.ІІ Dni Muzyki Bandurowej., Przemyski Informator Kulturalny, Nr 1(6) 1997, c. 23.
14.Międzynarodowe Kursy Interpretacji Muzyki Wokalnej., Przemyski Informator Kulturalny, Nr 3(12) 1998, c. 15-17.
15.Перемиський церковний хор Горі Серця”., Перемиські Дзвони, № 1(24) Рік VI, Перемишль 1997, с. 19-21.
16.Ukraińskie tradycje muzyczne Przemyśla., Kamerton, nr 3,4 (36,37), Rzeszów 1999, c. 61-69.
17.Молодіжна капела бандуристів Перемишль., Наше Слово, ч. 39, 1998, с. 5.
18.Перемишль повертає до театральних традицій., Наше Слово, ч. 46, 1998, с. 7.
19.Євген Цегельський останній директор Музичного інституту в Перемишлі., Перемишль і Перемиська земля прортягом віків. Видатні діячі Перемищини, т. ІІ, Перемишль-Львів 2001, с. 278-282.
20.Cudowne ikony Matki Boskiej w życiu religijnym Ukraińców (Muzyczne dziedzictwo)., Chrześcijańskie święta i święci w życiu duchowym Ukraińców na przełomie tysiącleci, Kraków 2001, c. 107-120.

[i] Цегельський Євген (1912-1980) доктор музикології, скрипаль, директор перемиської філії
Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка.

[ii] Фельчинський Зиґмунт польський історик і культуролог.

[iii] Поповська Ярослава (1914-1995) випускниця Українського інституту для дівчат у Перемишлі,
педагог музики, музичний діяч українського і польського середовищ у Перемишлі.

[iv] Пайташ Володимир (нар. 1927) довголітній культурний діяч у Перемишлі, диригент церковного
хору, гуртків бандуристів і мандоліністів, режисер аматорських театрів.

[v] Остроумова Людмила народжена в Харкові, там закінчила театральну школу. У роках 1940-45
акторка перекмиських українських театрів. Від 1945 р. акторка львівських драматичних і
музичних театрів. Проживає у Львові.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У визначених хронологічних рамках дослідження (1919-1999) відтворена цілісна картина українського музичного життя Перемишля, основана на джерельних матеріалах.
Тут слід звернутися до слів С. Людкевича, думку якого підтверджує дисертаційний аналіз: (...) справа нашої музичної культури це справа унас суто суспільна, тісно тисячними нитками зв’язана з усіма іншими ділянками національного життя; і я певний, що коли ми цієї справи не розв’яжемо, поки час, як слід, то не будемо в силі добре розв’язувати жодної культурної ділянки нашого народу. Українська музична культура це одна з найважливіших частин української культури взагалі, а українська музична фахова школа це одна з найважливіших органічних частин нашої рідної школи, яка для нас є справедливо символом національного відродження [53 c. 345].
Ретроспективний аналіз джерельних матеріалів дозволив визначити основні напрямки музичного життя в Перемишлі (хорове мистецтво, інструментальне виконавство, концертна діяльність, театральна діяльність, музична освіта, тощо), розглянути їх функціонування на різних площинах церковній і світській, професійній і аматорській, виявити і розкрити певні тенденції, особливості і причини їх розвитку чи занепаду.
На всіх етапах музичного життя українського населення в Перемишлі охарактеризованого періоду, важливу роль відігравала греко-католицька церква, яка була активним виконавським і освітнім осередком. Подібну функцію виконували українські навчальні заклади, в яких музично виховувалась українська талановита молодь. Особливе значення мала музична діяльність всіх культурно-освітніх та інших товариств йінституцій, які проводили або підтримували процес розвитку музичних традицій. Великий вплив на підвищення мистецького рівня музичної діяльності мало заснування музичних навчальних закладів, які виховували покоління професійних музикантів. Розвиток всіх ланок музичного життя Перемишля проходив одночасно на двох рівнях професійному іаматорському, які функціонували незалежно від себе, або перехрещувались, взаємно доповнюючись і зливаючись в органічну цілість. Ці дві складові музичного життя професіоналізм і самодіяльність, які завжди характеризував високий мистецький рівень, на протязі ХІХ і ХХ століть, витворили в Перемишлі форму, своєрідної, параболи. Процес розвитку музичної культури виходячи з самодіяльності, стремів до професіоналізму, а досягнувши його, вже вповні свідомим, наново повернув до аматорських верств. Загальний музичний рух, підсилений свідомими професійними силами, розвивався на відповідно високому художньому рівні, виховуючи музично широкі маси українського населення.
На обидвох згаданих площинах обсервується нерівномірність урозвитку жанрів. Генерально переважав хоровий спів. Відсутність уконкретних періодах української музичної освіти, а в ефекті брак відповіднього виконавського апарату не дозволив розвинутись інструментальній музиці у ширшому масштабі. Це зумовило те, що зустрічаємо в головному сольні та камерні форми інструментального музикування.
По-іншому розвивалась вокальна діяльність. Базуючи на традиціях перемиської прикатедральної хорової школи, поширилось і з успіхом розквітало хорове мистецтво, активно підхоплюючи лінію просвітянського хорового руху в Галичині. Вокальну музику плекали українські культурно-освітні товариства та навчальні заклади, включаючи до праці широкі маси музично обдарованого українського народу, які піднімали свій культурний рівень передусім через хоровий спів, як улюблену і доступну форму мистецького самовираження.
Визначаючи роль Перемишля в контексті музичної діяльності українського населення, слід накреслити декілька визначальних напрямків. Необхідно акцентувати важливе значення цього центру для прогресу західноукраїнської музики, що стало одним з головних елементів українського національно-культурного відродження в Галичині (виникнення музичного професіоналізму хорова школа, перемиська композиторська школа М. Вербицький, І. Лаврівський, аматорський театр, виникнення національного гимну, перший Шевченківський концерт в Галичині, тощо).
Необхідно наголосити, що український музично-культурницький рух в Перемишлі не прагнув до замкнутості. Відомі зв’язки з Західною Європою і Східною Україною фіксують конкретні наведені факти.
Беручи до уваги вагомість Перемишля як музичного осередку польської культури, слід сказати, що за винятком відомих органних шкіл, не зіграв яскравої ролі. Проте для української музично-культурної ланки, Перемишль завжди був і залишається одним з важливіших центрів, найдальше висунений на захід острів українських етнічних земель. Саме це стало причиною, що українські історики і культурологи символічно назвали його західним бастіоном України”.
Тут слід підкреслити великий вплив на український культурницький процес історико-політичних і суспільних обставин, які протягом шести століть не сприяли йому. Беручи до уваги обмеження, у всіх сферах життя, а в цьому і культурній діяльності, необхідно акцентувати, що українська музична культура, прорізуючись крізь тісні політичні рамки, неодноразово досягала значно вищі результати, ніж польська (хорове мистецтво, філія Вищого музичного інституту ім М. Лисенка, піаністи солісти).
З другого боку, саме музична культура мала вагомий вплив на формування патріотичних почуттів, національної гордості та самосвідомості. У цьому процесі велике значення мала еволюція культурних зв’язків зі Східною Україною. Важливу консолідуючу роль унаціонально-культурному відродженні Перемиської землі відігравала концертно-виконавська діяльність. Найбільший емоційно-патріотичний потенціал несли в собі Шевченківські концерти, які гуртували громадськість навколо високих мистецьких ідеалів. Концертне виконавство зростало і набувало визнання серед української та інонаціональної публіки, впливаючи на зміцнення міжнародніх мистецьких зв’язків.
Важливу роль відіграло географічно-політичне положення Перемишля. Умови польсько-українського пограниччя завжди відкривали широкі можливості для взаємних творчих контактів, як у сфері артистичного виконавства, так і наукових досліджень. Особливо слід відзначити, що завдяки своїм високим досягненням українська музична культура значною мірою, саме через Перемишль виходить на світові обрії.
Всі вищезгадані досягнення української культури на цьому терені не були б можливі без активної участі визначних особистостей представників українського музичного життя: композиторів, диригентів, педагогів, солістів, хористів, інструменталістів і меценатів.

Підкреслимо тут музичний феномен українського народу, який протягом віків виборював собі право на існування, будучи органічно зв’язаним з Перемиською землею. Дисертаційний аналіз дозволяє поставити тезу про безперервність культурних процесів на етнічних теренах українського населення.