БІБЛІЙНІ ЦИКЛИ ОСИПА СОРОХТЕЯ: ПРОБЛЕМА ІНДИВІДУАЛЬНОГО ТВОРЧОГО МЕТОДУ : Библейские циклы Осипа Сорохтея: ПРОБЛЕМА ИНДИВИДУАЛЬНОГО творческий метод

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • БІБЛІЙНІ ЦИКЛИ ОСИПА СОРОХТЕЯ: ПРОБЛЕМА ІНДИВІДУАЛЬНОГО ТВОРЧОГО МЕТОДУ
  • Альтернативное название:
  • Библейские циклы Осипа Сорохтея: ПРОБЛЕМА ИНДИВИДУАЛЬНОГО творческий метод
  • Кол-во страниц:
  • 154
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ НАРОДОЗНАВСТВА
  • Год защиты:
  • 2004
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
    ІНСТИТУТ НАРОДОЗНАВСТВА

    На правах рукопису


    МАКОЙДА Орест Васильович

    УДК 7.03 ( 477 )


    БІБЛІЙНІ ЦИКЛИ ОСИПА СОРОХТЕЯ: ПРОБЛЕМА ІНДИВІДУАЛЬНОГО ТВОРЧОГО МЕТОДУ

    17.00.05 — образотворче мистецтво

    Дисертація кандидата мистецтвознавства на здобуття наукового ступеня




    Науковий керівник:
    доктор мистецтвознавства,
    професор, член-кореспондент АМУ
    СТАНКЕВИЧ Михайло Євстахійович



    Львів-2004







    ЗМІСТ

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
    ВСТУП. 5

    РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, МЕТОДИКА ТА
    ДЖЕРЕЛА ДОСЛІДЖЕННЯ
    1.1. Огляд літератури за темою....11
    1.2. Основні методи дослідження.19

    РОЗДІЛ 2. ЖИТТЄВІ ОБСТАВИНИ ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯД-НИХ ТА ХУДОЖНІХ ПРІОРИТЕТІВ МИТЦЯ
    2.1. Життєвий і творчий шлях..24
    2.2. Світоглядно-естетична позиція..42

    РОЗДІЛ 3. БІБЛІЙНІ ЦИКЛИ ОСИПА СОРОХТЕЯ У
    ГРАФІЦІ ТА МАЛЯРСТВІ 1920-1930-Х РОКІВ
    3.1. Жанрова та сюжетно-тематична характеристики....57
    3.2. Іконографічно-образні концепції ..65

    РОЗДІЛ 4. ІНДИВІДУАЛЬНІ МЕТОДИ ОБРАЗОТВОРЕННЯ
    ОСИПА СОРОХТЕЯ
    4.1. Експресіоністичні тенденції у творчості художника...86
    4.2. Особливості інтерпретації мотивів народного
    сакрального мистецтва... .127


    РОЗДІЛ 5. ТВОРЧІСТЬ ОСИПА СОРОХТЕЯ В КОНТЕКСТІ
    УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА
    ХХ СТОЛІТТЯ ......126

    ВИСНОВКИ . ..142
    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ... 148
    ДОДАТКИ... 154







    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    АНУМ Асоціація Незалежних Українських митців
    ІН НАНУ Інститут народознавства Національної академії наук
    України
    ІФДХМ Івано-Франківський державний художній музей
    КАМ Краківська академія мистецтв
    ООР Орден отців Редемптористів
    ПКСК Пресова квартира „Стрілецька Кадра”
    РАОС Рукописний архів Осипа Сорохтея
    СГ Снятинська гімназія
    СУГ Станіславівська Українська гімназія
    СХУ Словник художників України
    УГКЦ Українська греко-католицька церква








    ВСТУП

    Актуальність теми. Творчість художника це важливий психологічний мистецький процес. Він характеризується індивідуальною спроможністю митця, природними обдаруваннями, залежить від історико-суспільних факторів тощо. Формування творчої особистості відбувається подібно до побудови складного механізму, де найменша деталь виконує важливу функцію.
    Життєвий і творчий шлях Осипа Сорохтея становить важливу ланку в ланцюгу культурно-мистецької спадщини нашого краю. О.Сорохтей розробляв чимало тем і сюжетів, які, врешті, можна об’єднати в цілі серії. Це рисунки на релігійні теми, портрети, карикатури, шаржі, твори, в яких відображені соціально-побутові сцени, пейзажі та натюрморти. Крім того автор володів відточеною до віртуозності технікою та необмеженою можливістю художнього виразу при ощадливості, навіть скупості графічних засобів — у великих аркушах і в цілих серіях маленьких рисунків, що вміщувались на долоні. Найбільш вражаючою у його творах є внутрішня пристрасть та вибухова трагедійна сила.
    Його твори, що втілюють біблійну тематику (біблійні цикли) складають основну та найвиразнішу частину спадщини художника. Вони найкраще розкривають індивідуальний творчий метод митця. Основу його складає психологічно-емоційний контекст творів, які допомагають з’ясувати його світоглядно-естетичну позицію. Наступним важливим аспектом є висвітлення іконографічно-образної концепції митця. Вона формується на співставленні експресіоністичної стилістики та інтерпретацій мотивів народного сакрального мистецтва.
    Дослідження індивідуального творчого методу О.Сорохтея на основі біблійних циклів сприятиме належній оцінці творів, а також визначення їм відповідного місця серед подібних пам’яток світової культури. На сьогоднішній день немає узагальнюючої праці, яка б висвітлювала нетрадиційну інтерпретацію біблійних сюжетів. Крім того не існує фундаментального дослідження, яке б торкалося явища експресіонізму на теренах нашого краю. Твори, що втілюють експресіоністичні тенденції, як правило, не ідентифікуються з українською культурою.
    Біблійні цикли О.Сорохтея є своєрідним явищем вітчизняного малярства початку ХХ століття. Вивчення подібних творів мистецтва є актуальним у контексті дослідження українського авангарду.
    Дана праця передбачає введення до наукового обігу значної кількості маловідомих та раніше не публікованих творів художника.
    Таким чином, дослідження є важливим не тільки у плані грунтовного поновлення художньої спадщини українського образотворчого мистецтва, але доповнює вагомою ланкою європейське мистецтво першої третини ХХ століття.
    Сформульована наукова комплексна проблема, а саме особливості індивідуального творчого методу на основі біблійних циклів О.Сорохтея поставлена для розв’язання вперше. Її виконання має теоретичне і практичне значення, відкриває перспективи для наступних досліджень у галузі українського новочасного образотворчого мистецтва. Все це дає підстави ствердити актуальність обраної дисертаційної теми.
    Зв’язок роботи з науковими програмами полягає у розв’язанні планів науково-дослідної роботи аспірантів і викладачів Прикарпатського університету, а також узгоджена з планами одного із завдань наукових досліджень відділу народного мистецтва Інституту народознавства НАН України під назвою «Синтез, стилістика і семантика українського сакрального мистецтва в історичному розвитку» (шифр 3.3.4.9.).
    Мета роботи. Обгрунтувати, що творчий доробок художника О.Сорохтея, а особливо ті його твори, які втілюють біблійну тематику, представляють унікальне культурно-мистецьке явище, що складає важливу складову частину національної спадщини України. Для досягнення зазначеної мети передбачено наступні завдання:
    1) висвітлити життєвий і творчий шлях станіславівського художника О.Сорохтея, виявити індивідуально-особистісні обставини формування світоглядних та художніх пріоритетів;
    2) розкрити аспекти духовно-етичних пошуків митця, визначити шляхи впливу європейського мистецтва, зокрема експресіонізму, на творчість художника;
    3) проаналізувати твори сакрального характеру, виявити художні особливості та аналогії при співставленні з творами спорідненої тематичної групи;
    4) простежити зв’язок творів автора з витоками народної творчості в контексті засобів художньої виразності;
    5) впровадити в науковий обіг групу маловідомих творів митця.
    Об’єкт дослідження — графічні твори, зокрема дві графічні серії: «На біблійні теми» (1924-1925), «Голгофа» (1930-1932), олійне полотно монументального характеру «Зняття з хреста» (1935), графічні серії на соціально-побутову тематику; менше уваги звернено на пейзажний і портретний жанри, чисельність яких незначна.
    Предметом дослідження є формування індивідуального творчого методу О.Сорохтея.
    Методи дослідження: Базовим методологічним принципом, що ліг в основу пропонованої дисертації є метод мистецтвознавчого аналізу. Методологічною основою роботи є принцип системності.
    Географічні межі окреслюють терени Галичини, а також сягають найбільших мистецьких центрів Польщі, Австрії, Німеччини і Франції.
    Хронологічні рамки роботи охоплюють першу третину ХХ ст., що дає оптимальну кількість фактологічної інформації для обгрунтованих висновків і результатів. При цьому аналіз та порівняльні характеристики торкаються також мистецьких реалій XIV-XIX століть.
    Наукова новизна роботи полягає у тому, що у ній вперше в українській мистецтвознавчій науці розглядається проблема індивідуального творчого методу О.Сорохтея у серії робіт на біблійну тематику. Вперше на основі цих творів розглядається глибинна концепція духовних та морально-етичних пошуків митця.
    На основі чисельної спадщини художника отримано актуальні знання про стилістичні особливості, які доповнять цілісність розгляду експресіоністичної течії, що мала місце в українському малярстві. Вперше проведено детальний аналіз творів, що мають пряме відношення до цієї європейської авангардної течії початку ХХ століття. Прослідковано, які особливі та неповторні форми, національні етнокультурні відміни трансформовані художником у його творах у руслі експресіоністичної парадигми. До наукового обігу залучено значну кількість унікальних фотоматеріалів, що матимуть важливе значення для подальших досліджень творчості О.Сорохтея в українському мистецтві ХХ століття.
    Практичне значення одержаних результатів. Отриманий дослідницький матеріал створює важливий фактологічний грунт для того, щоб внести ім’я О.Сорохтея, у новій іпостасі, в мистецькі словники різного роду, зокрема до «Енциклопедії сучасної України», «Словника Українського мистецтва», що створюється під керівництвом Інституту народознавства НАН України. Даний текстовий та ілюстративний матеріал є оптимальною основою для його трансформації в альбомне чи монографічне видання, присвячене творчості художника. Разом з тим, результати дисертації стануть корисними при написанні навчальних посібників для освітніх закладів та у музеєзнавстві. Наукове значення роботи виходить за територіальні межі не тільки регіону, а й України, тому, що у великій мірі торкається світового європейського мистецтва, точніше періоду початку ХХ століття. Розроблена автором методологія і теоретичні висновки роботи сприятимуть подальшому вивченню явища експресіонізму в Україні.
    Апробація дослідження. Дисертація є підсумком п’ятирічного дослідження автором творчої спадщини О.Сорохтея. Її текстову та ілюстративну частину обговорено й рекомендовано на засіданні кафедри образотворчого мистецтва і дизайну Прикарпатського університету (Протокол №11 від 07.05.2003 р.), а також відділу народного мистецтва Інституту народознавства НАН України (Протокол №4 від 08.05.2003 р.).
    Основні положення і результати дослідження виголошені на наукових конференціях, зокрема: на Міжнародній науковій конференції «2000-ліття Різдва Хрестового і народна культура” організованій (ІН НАНУ, Львів, 13.10.2001 р.); Всеукраїнській науковій конференції «Сучасне народне мистецтво України: теорія і реальність» (ЛАМ, Львів, 28.02.2002 р.); ІІІ науковій сесії СКІМ (Львів, 14.04.2004 р.).
    Публікації. За темою дисертації автором опубліковано наукові статті:
    1. Макойда О. Християнські мотиви у творчості Осипа Сорохтея // Мистецтвознавство’99: Науковий збірник. — Львів: СКІМ, 1999.— С.119-126.
    2. Макойда О. Новаторські пошуки Осипа Сорохтея в картині Зняття з хреста” // Мистецтвознавство’2000: Науковий збірник.— Львів: СКІМ, 2000. С.93-102.
    3. Макойда О. Експресіоністичні тенденції у творчості Осипа Сорохтея // Народознавчі Зошити. Львів, 2000. №5. С.923-929.
    4. Макойда О. Графічні серії Осипа Сорохтея: художня мова // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені В.Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. 2002. №1(8).— С.129-133.

    5. Макойда О. Сакральна тематика у творчості Осипа Сорохтея // Народознавчі Зошити. 2002. №1-2. С.249-259.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Мистецтвознавчий аналіз зібраного та опрацьованого фактологічного матеріалу, більша частина якого вперше вводиться у науковий обіг, дозволяє стверджувати, що творчість Осипа-Романа Сорохтея є визначним явищем українського та європейського мистецтва ХХ століття. Його твори втілюють високі й новаторські досягнення художньої культури того часу.
    Події дитинства, юності, зрілого віку мали значний вплив на формування світогляду, громадської позиції та естетичної концепції творчості О.Сорохтея. Водночас виділені такі основні життєві етапи: праця у ремісничому передмісті, студентський період (Краківська академія мистецтв), творчість у пресовій квартирі УСС Стрілецька кадра”, станіславівський та снятинський періоди. Істотний вплив на формування творчої позиції художника мали знайомства з такими визначними діячами мистецтва та культури, як М.Гаврилко, М.Голубець, О.Кульчицька, М.Черемшина, І.Іванець, О.Мілян, М.Рудницький.
    Студентський період час формування О.Сорохтея як художника. Він намагається знайти власну манеру, яка базувалася на отриманих в академії знаннях. Цьому сприяли його викладачі: Юзеф Панькевич, Войцех Вейсс, Станіслав Дембицький та інші. О. Сорохтею вдалося відкрити для себе особливості технології графіки та живопису, якою володіли ці майстри. Фахова освіта у Краківській академії мистецтв вплинула на формування професіоналізму художника, і допомогла з визначенням основних жанрів творчості, форми, манери, стильового спрямування.
    На основі порівняльної характеристики творів встановлено, що графічна техніка О.Сорохтея наближена до графічної манери В.Скочиляса. Остання виявляє риси традиційної лінійно-контурної стилістики ХV-ХVІ століть, однак графічна манера О.Сорохтея крім цього базується на ширшій європейській програмі, вбираючи в себе окремі характеристики експресіонізму та народного примітиву.
    Твори художника різноманітні за жанровою шкалою. Більшість їх зберігає споріднений змістовий та емоційний підтексти. Поділ на жанри стає до певної міри умовним. Головними жанрами виступають релігійні та соціально-побутові сцени, в меншій мірі портрет, пейзаж, сатиричні твори та натюрморт.
    Відзначено виразне застосування графічної мови у творах, які втілюють релігійну тематику. Вона включає в себе два великі цикли: На біблійні теми” та Голгофа”. Ці графічні серії найбільше визначають досконалість та професійність автора, виявляють художні засоби і його філософські погляди. Побутовий жанр сприймається відсторонено від напруження, яке присутнє в біблійних творах. З привнесенням певних побутових мотивів у релігійні твори, останні набувають соціального звучання. Біблійні рисунки, в яких задіяні персонажі тогочасного побуту, виразно абстрагують до соціального значення і часу.
    Постійне студіювання портретного жанру дозволяє автору досконало вивчити емоційний стан людини, який найповніше виражає людське обличчя. Ця особливість допомагає художнику вдало розкрити емоційні сторони інших тематичних груп. Емоційна багатогранність у виразах облич сорохтеєвих персонажів вносить у твори релігійного та побутового жанру певну психологічну напругу.
    Пейзажні твори характеризуються колористичною легкістю та композиційною виваженістю. Вони виконані в техніках акварелі, олівця, туші.
    Детальний аналіз спадщини митця дозволяє спростувати хибне і спекулятивне твердження про О.Сорохтея,, як художника-сатирика. Цей жанр не є панівним у творчому доробку художника. Детальне дослідження біблійного та побутового жанру дозволяє переставити акцент з сатиричної графіки на вищезгадані групи. Крім цього, на користь нашого спростування свідчить надто мала частка сатиричних робіт. Згідно з каталогом О.Сорохтея, виданого 1986 року, загальна кількість графічних робіт становить 1069 одиниць, з них лише 33 шаржі і 15 карикатурних зображень. Зауважуємо, що даний каталог вміщує найбільшу кількість творів художника.
    Доведено, що ключовою жанровою та сюжетно-тематичною групою є релігійні цикли. Вони становлять основну і найвиразнішу частину творчого доробку, мають пошуковий характер. Ці твори відкривають духовний світ художника та правдиво висвітлюють його ставлення до людських цінностей. Релігійна тематика розкриває одну з важливих іконографічно-образних концепцій митця. Основу її складає відхід від традицій та канонів у змалюванні біблійних сюжетів, зокрема Страстей Господніх. Новаторське трактування значною мірою пов’язане з особистими духовними переживаннями митця. У серію Голгофа” автор привносить психологічний контекст. Нетрадиційну інтерпретацію підсилюють нові технічні прийоми, які з’являються в стилістиці художника наприкінці 1931 року. Це канон химерності”, який перетворює типажі біблійних творів на символи-маски. Гротеск допомагає передати напруженість сприйняття навколишнього світу. У цей період з’являється унікальний прийом це автопортрет-маска, вона допомагає художнику позначити власне місце у середині змальованих ним подій.
    Важливу ланку у релігійній тематиці займає полотно монументального характеру Зняття з хреста”. Цей твір унікальний за своїм художньо-стилістичним характером. Доведено, що Зняття з хреста” важко співставляється з бароковим інтер’єром. При порівнянні формальної структури твору з функціонально-конструктивістським образом архітектури Станіславова стає помітною певна узгодженість. Конструктивізм поряд з більш локалізованими напрямками тогочасної ідеології — експресіонізмом, кубізмом, футуризмом, нео-академізмом — є тлом епохи, на якому художник зумів відстояти індивідуальну позицію. З огляду на це, стилістика твору Зняття з хреста” є абсолютно протилежна творам псевдо-академізму і нео-візантизму, які заповнювали у той час храмові інтер’єри. Відтак, полотно є значним поступом у створенні нового стилю” українського церковного малярства.
    До індивідуального методу образотворення О.Сорохтея відносяться експресіоністичні прийоми, які знайшли віддзеркалення у багатьох роботах автора. Художник володів основними рисами класичного” експресіонізму, що виявляли себе у антиакадемічності”, органічному несприйнятті гармонії, рівноваги, душевної та розумової якості, спокійної строгості форми. Подібно експресіоністам, О.Сорохтей тяжів до неврівноваженого і нестійкого, як в духовному виявленні образу, так і в зображенні форми. Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що у найяскравіших проявах своєї творчості, йому як людині з непростим баченням світу, вдалося вийти далеко за рамки буденного сприйняття дійсності. Роботи художника переповнені експресивною динамікою, вони не просто інтригують, а приголомшують, відкриваючи глядачеві істотно нову концепцію сприйняття.
    Осип Сорохтей у пошуку індивідуальних методів образотворення також використовує мотиви народного сакрального мистецтва. Народні мотиви у його творчості характеризуються як зовнішніми (формальними), так і внутрішніми факторами. З одного боку, вони викликані своєрідними інспіраціями, що майже непомітно перекликаються при співставленні найдавніших творів народного іконопису з роботами О.Сорохтея. Виявлення спільних рис базується, в основному, на аналізі компонуючих елементів та формальної спорідненості. Тут маємо вибірково різнотипні страсні ікони: Страсті Господні” ХV століття, Кальварії” кінця ХІХ століття тощо. Другий бік розкриває внутрішню структуру, що виявила себе у співпереживанні з простим людом, надмірному емоційному стані, який відчутний у роботах побутового спрямування та серії Голгофа”.
    Творчість О.Сорохтея тісно пов’язана з мистецькими подіями першої половини ХХ століття. Свідченням цього є художньо-громадська діяльність митця, що виявила себе у співпраці з періодичними виданнями та активній участі у виставках. Осип Сорохтей займався також викладацькою діяльністю і виховав ціле покоління молодих людей, які завдяки йому розкрили новий і цікавий світ. Важливим прикладом художньо-громадської діяльності художника є співпраця із станіславівськими часописами. О.Сорохтей з 1932 по 1933 роки працював відповідальним редактором у виданні Дружнє слово”. На сторінках сатирично-гумористичного журналу Зиз” у 1925-1926 роках були розміщені найвідоміші шаржі митця.
    Не менш важливою у громадській діяльності є викладацька практика художника, якою він займається майже все своє життя. Після закінчення Краківської академії мистецтв О.Сорохтей позмінно викладає у станіславівській та снятинській гімназіях вчителем малюнку. Крім цього він намагається брати участь у виставковій діяльності. У цьому сенсі художник тісно співпрацює з Асоціацією незалежних українських митців. Після участі у ряді львівських виставок про О.Сорохтея дізнаються у мистецьких колах. У багатьох критиків поява молодого художника викликає зацікавленість. На виставках АНУМ митець мав змогу познайомитися з багатьма мистецькими критиками і відомими художниками. М.Голубець у той час дає високу оцінку творам Осипа Сорохтея. Окрім нього належно оцінили творчість майстра І.Іванець, М.Рудницький, О.Кульчицька та інші. Перебуваючи на різноманітних виставках О.Сорохтей робив спроби особисто давати критичні зауваження і коментарі. Про це свідчать щоденники автора, які він писав упродовж всього життя. Серед цих коментарів є досить влучні, що свідчать про широку мистецьку обізнаність митця. Отож, художник вів активний та творчий спосіб життя, стараючись бути у курсі тогочасних культурних подій.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Каталог VIII мистецької виставки Асоціації Незалежних Українських митців. Львів, 1936.— 12 с.: іл.
    2. Голубець М. Осип Сорохтей // Наші дні.— 1942.— №6.— С.3.
    3. Виставки творів Осипа Сорохтея: буклет. Львів, 1970. 4с.
    4. Откович В. Прикарпатський майстер карикатури // Ленінська молодь. — 1970.— С.4.
    5. Проспект” виставки творів художника-карикатуриста О.Й.Сорохтея, присвячений 80-річчю з дня народження / упорядник Фіголь М. — Львів, 1971. — С.3-4.
    6. Фиголь М.П. Сатирическая графика конца ХІХ начала ХХ вв./ Автореф. Дис. канд. искусств. Ленинград, 1973.—24 с.
    7. Сорохтей Осип // СХУ.— К.: УРЕ, 1983.— С.103.
    8. Осип Сорохтей; Каталог графіка, живопис / Авт. упоряд.М.Фіголь, Х.Сорохтей; авт.вступ. статті О.Ріпко.— Львів, 1986.— 47с.: іл.
    9. Ріпко О. Бентежний дух О.Сорохтея // Жовтень.— 1987.— №6. — С.73-84.
    10.Ріпко О. Хресна дорога Осипа Сорохтея // Україна.— 1988.— №10.— С.11-16.
    11.Репко Е. Мятежный дар Осипа Сорохтея // Искусство.— 1989.— №4. С.29-31.
    12.Ріпко О. У пошуках страченого минулого: Ретроспектива мистецької культури Львова ХХ ст. Львів.: Каменяр, 1996. 285с., іл.
    13.Графічні портрети Осипа Сорохтея. (До 100-річчя від дня народження художника). Каталог виставки. / Упор. М.П.Фіголь.— Ів.-Франківськ, 1990.— 37с.:іл.
    14.Сорохтей Х. Що відкрилося у серці // Дзвін.— 1996.— № 5-6.— С.129-146.
    15.Мельник В. Зняття з хреста” Осипа Сорохтея // Дзвін.— 1997.— №10. С.111-113.
    16.Макойда О. Християнські мотиви у творчості Осипа Сорохтея // Мистецтвознавство’99. Львів, 1999. С.119-122.
    17.Макойда О. Новаторські пошуки Осипа Сорохтея в картині Зняття з хреста” // Мистецтвознавство’2000. Львів, 2000. С.93-102.
    18.Макойда О. Експресіоністичні тенденції у творчості Осипа Сорохтея // Народознавчі Зошити. Львів, 2000. №4. С.562-568.
    19.Макойда О. Сакральна тематика у творчості Осипа Сорохтея // Народознавчі Зошити. Львів, 2002. №3-4. С.249-259.
    20.Макойда О. Графічні серії Осипа Сорохтея: художня мова // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство, 2002. №1(8). С.129-133.
    21.Гуревич А.Я. К читателю // Одиссей. Человек в истории. М.: Наука, 1989. С.5-10.
    22.Кісь Р., Сапеляк О. Комплексність методології українського народознавства кінця ХІХ початку ХХ ст. (Львівський дослідницький центр) // Народознавчі Зошити. 1995. №3. С.132-138.
    23.Логвин Г., Міляєва Л., Свєнціцька В. Український середньовічний живопис. К., 1976.— С.68-83.
    24.Свенцицька В. Украинская народная гравюра XVII-XIX веков // Народная гравюра и фольклор в России XVII-XIX веков. Материалы научной конференции, посвященной 150-летию со дня рождения Д.А.Ровинского. М, 1976. С.57-87.
    25.Овсійчук В. Українське мистецтво другої половини ХVІ першої половини ХУІІ ст.— К., 1985.— С.45-67.
    26.Крвавич Д. Культура у контексті східно-християнського храму в Україні // Українське сакральне мистецтво, традиції, сучасність, перспективи. — C.56-70.
    27.Степовик Д. Історія української ікони Х-ХХ ст. К.: Либідь, 1996. 440с., іл.
    28.Станкевич М. Мистецтвознавчі аспекти теорії традиції // Народознавчі Зошити. 1997. №2. С.91-99.
    29.Лазарев В.Н. История византийской живописи. М.: Искуство, 1986. 26 [2]с.: ил.
    30.Недошивин Г.Л. Из истории зарубежного и отечественного искусства.— М., 1990.— С.77-91.
    31.Expressionismus: Literatur und Kunst / Sost., pred. N.S. Pavlovoj. M.: Raduga, 1986. 464s.: il.
    32.Biskupski R. Malarstwo ikonowe od XV do pierwszej polowy XVIII wieku na Lemkowszczyznie. Polska Sztuka Ludowa. Wroclaw-Warszawa-Krakow-Gdansk-Lodz, 1985.— №3-4.— S.153-176.
    33.Materiały do dziejów Akademii Sztuk Pieknych w Krakowie. Ossolineum 1969.— T.2.— 296s.
    34.Dobrowolski T. Sztuka Polska od czasow najdawniejszych do ostatnich.— Krakow.: WL., 1974.— 770s. z il.
    35.Українські Січові Стрільці. 1914-20. Львів, 1935. С.132.
    36.Яців Р. Іван Іванець: великий інстинкт життя // Воля і батьківщина.1995. №1(17). С.123-131.
    37.Гаврилко М.О. // СХУ. К.: Мистецтво, 1973. С.50.
    38.Липа Ю. Михайло Гаврилко // Артанія. №3. С.44-45.
    39.Овсійчук В. Олекса Новаківський / Ін-т народознавства НАН України. Львів, 1998. 332с.: іл.
    40.Ярема В. Наша українська церква, або чиї ми діти // Дзвін. 1990. №10. С.107-110.
    41.Архів Осипа Сорохтея. 1931. Од.зб.1. С.1.
    42.Архів Осипа Сорохтея 1930. Од.зб.3. С.21-25.
    43.Логвин Г.Н. Давня книжкова мініатюра XI-XVIII ст.— К.: Мистецтво, 1974. 234с.
    44.Борев Б.Ю. Художественные направления в искустве ХХ века.— К.: Политиздат, 1986.— 223с.
    45. Архів Осипа Сорохтея. 1930. Од.зб.ІІ. С.7.
    46.Teatr Polski w Warszawie // Towarzystwo wydawnicze Ignis”.— Warszawa, 1913-1923.
    47.Моздир М. Українська народна меморіальна скульптура. К.: Наукова думка, 1996. 127с.
    48.Арган Дж.К. История итальянского искусства [Перевод с итал.] Т.2. М.: Радуга, 1990. 238 [1] с., [64] л. ил.
    49.Овсійчук В., Крвавич Д. Оповідь про ікону. Львів, 2000. 258с.
    50.Асєєв Ю.С. Джерела. Мистецтво Київської Русі. К.: Мистецтво, 1980. 215с., іл.
    51.Станкевич М.Є. Українське художнє дерево XVI-XX ст. Львів,2002.— 480с.
    52.Кость Л. Цикл Страсті Христові” Олени Кульчицької як явищеукраїнського модерну // Літопис Національного музею у Львові. Львів, 2001. 2 (7). С.75-76.
    53.Экспрессионизм // Энциклопедический словарь живописи.— М.: Терра. 1997.— с.: ил.
    54.Хелвиг К. XVII век. Живопись Италии, Испании и Франции. Konemann.— 2000. - С.372-427.
    55. Gordon D.E. Expressionism Art and Idea. London, 1987. S.65-66.
    56.Gunther M. Vitalismus und Expressionismus. Stuttgart-Berlin-Koln-Mainz: Verlag W.Kohlhammer, 1971. 215s.
    57.Нідгам Д. Українське мистецтво та міжнародний авангард у ХХ столітті. // Альманах. Львів, 1995, ЛАМ. С.170-172.
    58.Mann О. Einleitung. // Expressionismus, Herausgegebenvon Hermann Friedmann und Otto Mann. Heidelberg: Wolfgang Rothe Verlag, 1956. S.86.
    59.Молева Н.М. Белютин Э.М. К вопросу о путях развития худож. педагогики на рубеже ХIХ-ХХ веков. М.: Искуство, 1958. 116с., ил.
    60.Нога О. Малярство українського авангарду 1905-1918 рр. С.144-146.
    61.Дмитриева Н.А Передвижники и импрессионисты // Из истории русского искусства второй половины ХIХ начала ХХ в. М., 1978. С.21.
    62.Якубович Е. Празька кар’єра Івана Рубчака // Галицька брама. Львів, 1998. №7. С.37.
    63.Лобановський Б. Говдя П. Українське мистецтво другої половини ХІХ початку ХХ ст. К.: Мистецтво, 1989. 204 [1]с.: іл.
    64.Studver W. Deutsche expressionistishe Dichtung im Lichte der Philosophie der Gegenwart. Amsterdam: H.J.Paris, 1939. C.49-67
    65.Lauer Q. Introduction // Edmund Husserl, Phenomenology and the Crisis of Philosophy. New York: Harper & Row Publishers, 1965. C.23-47.
    66.Куликова И.С. Экспрессионизм в искусстве. М.: Наука, 1978. 173c., ил.
    67.Савченко С. Експресіонізм у німецькій літературі. Експресіонізм та експресіоністи // Література, малярство, музика сучасної Німеччини. К.: 1928. С.75-78.
    68.Eckhardt F. Introduсtion. // Edvard Munch, The graphik work. On еoan from the Munch Musеum. Oslo, Norway, 1969-1970. 320s.
    69.Куликова И.С. Философия и искусство модернизма [2-е изд., доп.] М.: Политиздат., 1980. 272с., 16л. ил.
    70.Драк А.М. Українське театрально-декораційне мистецтво. Короткий нарис.— К.: Держ. вид. образотворч. мистецтва і муз. літ. УРСР 1961.— 65с.: 26 іл..
    71.Маркаде В. Українське мистецтво ХХ ст. і Західна Європа // Всесвіт. К., 1990.— №7. С.169-180.
    72.Український авангард 1910-1930 років: Альбом/ Авт. вступ. ст. та упоряд. Горбачов Дмитро. К.: Мистецтво, 1996. 400с.: іл.
    73.Островський Г.С. Леопольд Левицький. М.: Советский художник, 1978.— 112с.: іл.
    74.Міляєва Л. Українська ікона XI-XVI cт.— К.: Либідь, 1991. 178c.
    75.Свенцицкая В.И. Мастер икон ХV века из сел Ванивка и Здвижень // Древнерусское искусство. Проблемы и атрибуции /Ред.-сост. О.И.Подобедова/. М.: Наука, 1977. С.279-285.
    76.Матеріали автора з експедиції на Покуття. 2001.
    77.Моздир М. Фігури”, придорожні та присадибні хрести в Україні // Народознавчі Зошити: Українська хрестологія.— 1999.— С.26-32.
    78.Edschmid K. Uber den Expressionismus in der Literatur und die neue Dichtung. Berlin: Erich Reiss Verlag, 1919. 67s.
    79.Іванець І. Війна і образотворче мистецтво // Наші дні.— Львів, 1942.— №6. С.9.
    80.Іванець І. Модерн і малярство // Ілюстрована Україна.— Львів, 1914.— С.34.
    81.Мистецтво, фольклор та етнографія слов’янських народів: ХІІ Міжнарод. з’їзд славістів, Краків, серпень-вересень, 1998 р.: Доповіді / Гол. ред. О.К.Федорук; НАН України, Ін-тут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського та ін. К., 1998. 256с. (Слов’янський світ. Щорічник; Вип.2).
    82.Вервес Г. Український авангард у контексті європейських маніфестів і програм // Слово і час. К.: 1992. №12. С.23.
    83.Федорук О.К. Джерела культурних взаємин: України в творчості польських художників другої половини ХІХ початку ХХ ст. К., 1986. С.78-79.
    84.Гординський С. Люди, ідеї, твори: 50 років українського образотворчого мистецтва // Слово. Ч.3. Нью-Йорк:, 1968. С.57.
    85.Труш І. Про мистецтво і літературу. Збірник статей./ Упорядкування, вступна стаття, С.3-7, та коментарі Г.Островського/. К.: Держ. вид. образотворч. мистецтва та муз. літератури УРСР, 1958. 131с.: іл.
    86.Труш І. Нові напрями в малярстві // Літературно науковий вісник. 1899. Т.5. С.144-152.
    87.Асеева Н.Ю. Украинское искусство и европейские художественные центры конца ХІХ — начала ХХ века. К.: Наук. думка, 1989.— 320с.
    88.Овсійчук В. Олекса Новаківський /Ін-т народознавства НАН України. Львів., 1998.— 332с.: іл.
    89.Павловський В. Василь Григорович Кричевський: життя і творчість. Нью-Йорк, 1974.— 136с.
    90.Соколюк Л. Графіка Бойчукістів. Харків-Нью-Йорк: Березіль, Вид-во М.П.Коць, 2002. 223с: іл.
    91.Мухина Т.Д. Русско-скандинавские художественные связи конца ХIХ начала ХХ в. М.: Изд-во МГУ, 1984. 116с.: ил.
    92.Пеньковська М. (П. Ковжун). Ярослава Музика. З нагоди вистави її творів // Жінка. 1935. С.37.

    93.Ріпко О. Мистецтво Львова першої половини ХХ ст. Каталог виставки.— Львів, 1996. 12с.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины