Ікони св. Миколи в українському малярстві кінця ХІV – ХVІ століть: ґенеза, особливості іконографії та семантики

Краткое описание

Національна академія наук України
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології
імені М.Т. Рильського

На правах рукопису
БУРКОВСЬКА
Любов Володимирівна

УДК [75.04:27-526.62] (477) 13/15” (043)

Ікони св. Миколи в українському малярстві кінця ХІV ХVІ століть: ґенеза, особливості іконографії та семантики

Спеціальність 17.00.05 образотворче мистецтво

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата мистецтвознавства

Науковий керівник:
доктор мистецтвознавства, професор,
Степовик Дмитро Власович

Київ 2009

ЗМІСТ

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ....................................................................... 4
ВСТУП .................................................................................................... 5
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ОСНОВНІ НАПРЯМИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ............................................................... 16
1.1. Аналіз літератури з проблематики дослідження ........................... 16
1.2. Основні напрями та методи дослідження ...................................... 33
Висновки Розділу 1 ................................................................................ 42
РОЗДІЛ 2. ОБРАЗ СВ. МИКОЛИ У ВІЗАНТІЙСЬКОМУ І ДАВНЬОРУСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ ................................................ 44
2.1. Особливості формування культу св. Миколи у Візантії
і Київській Русі ....................................................................................... 44
2.2. Житійна література та гімнографія св. Миколи
в пам‘ятках писемності Візантії та Київської Русі ............................... 53
2.3. Ґенеза візантійських образів св. Миколи ....................................... 65
2.4. Адаптація образу св. Миколи у малярстві Київської Русі ............ 78
2.5. Іконографічна традиція зображень св. Миколи в дрібній пластиці ............................................................................................................... 100
Висновки Розділу 2 .............................................................................. 114
РОЗДІЛ 3. ІКОНИ СВ. МИКОЛИ В УКРАЇНСЬКОМУ МАЛЯРСТВІ КІНЦЯ ХІV ХVІ СТ. СТИЛЬ. ТИПОЛОГІЯ. ІКОНОГРАФІЯ ................................................................................. 121
3.1. Художньо-стильові особливості ікон св. Миколи ХІV ХVІ ст. ............................................................................................................... 121
3.2. Типологія та іконографія .............................................................. 143
3.2.1. Поясні зображення св. Миколи ................................................. 143
3.2.2. Зображення св. Миколи на повен зріст ..................................... 144
а) зображення св. Миколи в житії ....................................................... 145
б) зображення св. Миколи на іконах Моління з чином ..................... 155
в) одноосібні зображення св. Миколи ................................................ 156
г) зображення св. Миколи зі святими ................................................. 157
д) зображення св. Миколи рідкісної іконографії ................................ 159
3.3. Образна наснаженість ікон св. Миколи ....................................... 160
Висновки Розділу 3 .............................................................................. 162
РОЗДІЛ 4. ПРИНЦИПИ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ПОБУДОВИ ЖИТІЙНИХ ІКОН св. МИКОЛИ КІНЦЯ ХІV ХVІ ст. ............. 167
4.1. Особливості вирішення середників житійних ікон св. Миколи
ХІV ХVІ ст. ....................................................................................... 167
4.2. Принципи побудови житійних циклів св. Миколи кінця ХІV ХVІ ст. .......................................................................................................... 183
4.3. Іконографія клейм житійних ікон св. Миколи у зв’язку з їхньою літературною основою ........................................................................ 199
4.4. Етико-філософське осмислення житійних ікон св. Миколи ....... 222
Висновки Розділу 4 .............................................................................. 227
ВИСНОВКИ ....................................................................................... 232
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................ 236
ДОДАТКИ ........................................................................................... 278
СПИСОК ІЛЮСТРАЦІЙ ................................................................. 279
ІЛЮСТРАЦІЇ ..................................................................................... 296
ТАБЛИЦІ ............................................................................................ 457

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ:

ДЕ Державний Ермітаж
ДІМ Державний Історичний музей
ДММК Державні Музеї Московського Кремля
ДРМ Державний Російський музей в Санкт-Петербурзі
ДОП Державна Оружейна палата
ДТГ Державна Третьяковська галерея
ЗДІХМЗ Загорський державний історико-художній музей-заповідник
МіАР Музей давньоруського мистецтва імені Андрея Рубльова
МІС Історичний музей у Сяноку
МНАПЛ Музей народної архітектури і побуту у Львові
НМПЗ Національний музей Перемишльської землі в Перемишлі
МНВ Музей народовий у Варшаві
МНК Музей народовий у Кракові
МНБС Музей народного будівництва у Сяноку
МНС Музей у Новому Сончі
НГП Національна галерея у Празі
НІАМЗ Новгородський історико-архітектурний музей-заповідник
НМЛ Національний музей імені Андрея Шептицького у Львові
НХМУ Національний художній музей України

ВСТУП

Актуальність теми. У часи відродження української культури гостро постає питання її засадничих духовних цінностей, історичних витоків, спадкоємності світоглядних основ. Пізнання власних культурних джерел розширює бачення взаємозв'язків української культури з культурою інших народів і, водночас, сприяє усвідомленню її місця та ролі в європейському і світовому культурному просторі.
Звернення до проблем мистецтва українського Середньовіччя і, зокрема, питань ікономалярства з його виразною духовною і морально-етичною спрямованістю сприяє усвідомленню характеру духовного наповнення та змісту української культури.
Дисертація є спробою системно розкрити ґенезу й особливості іконографії та семантики ікон св. Миколи кінця ХІVХVІ ст. у контексті формування образу святителя у візантійській культурі та його адаптації у мистецтві Київської Русі.
Культ Миколи Мірлікійського один із найдавніших і найпоширеніших християнських культів. Од часів Київської Русі він став невід’ємною складовою духовної культури українського народу.
Упродовж десяти століть у мистецтві як Візантії, так і країн, що входили до орбіти впливу візантійської культури, було створене значне число образів святого. Серед усіх святих християнського світу іконографія св. Миколи одна з найдавніших і найрозвинутіших.
Українські ікони св. Миколи складають одну з найбільших тематичних груп серед збережених пам’яток малярства кін. ХІVХVІ ст. У цьому великому комплексі творів наявні всі традиційні іконографічні варіанти зображень святого, а також рідкісні взірці. Водночас існує значна кількість візантійських, південнослов’янських, молдавських, волоських, російських та грузинських пам’яток, що дають змогу простежити синхронність мистецьких процесів і явищ, з’ясувати іконографічні, типологічні й образні першоджерела українських ікон св. Миколи означеного періоду. Наявні українські ікони св. Миколи дозволяють з’ясувати особливості формування та шляхи розвитку характерних лише для них типології, іконографії та образності, прослідкувати еволюцію стилістичних критеріїв класифікації цих творів.
Ікони св. Миколи разом із пам’ятками архітектури, монументального мистецтва та писемними джерелами дають уявлення про особливості тогочасної української культури, розкривають її світоглядні основи періоду Середньовіччя.
Матеріал, який досліджується в дисертації, спонукає до осмислення ряду теоретико-філософських проблем українського ікономалярства. Деякі польські, словацькі, угорські мистецтвознавці намагаються відмежувати ікономалярство карпатського регіону від культури решти України: упродовж десятиліть у працях ряду зарубіжних дослідників пам’ятки зі значної частини західноукраїнських земель фігурують як ікони карпатські”. Системні спроби денаціоналізації українського ікономалярського спадку з карпатського регіону та його найближчих околиць, намагання пояснити наявність на українських землях довершених пам’яток насамперед, а то й винятково мистецьким імпортом” чи балканськими впливами” призводить до суттєвого викривлення сприйняття тогочасного культурно-мистецького процесу. Тому, враховуючи існуючі негативні тенденції, актуально нині довести, що досліджуваний комплекс пам’яток невід’ємна складова української культури, а Київ завжди був тим духовним і мистецьким центром, який інспірував творчі ідеї та відігравав домінуючу роль у суспільному й культурному житті усіх українських земель.
Стан розроблення теми. Українські ікони св. Миколи кін. ХІVХVІ ст. здавна викликали зацікавлення науковців, проте, як-правило, автори досліджень зверталися до них у зв’язку з вивченням мистецтвознавчих проблем винятково загального характеру. Останніми роками з’явились окремі наукові розвідки, де ікони святителя поглиблено вивчаються у стильовому та іконографічному аспектах. Визначається їх належність до мистецьких осередків і певних майстерень, а інколи виявляються навіть почерки” окремих майстрів.
Попри значні напрацювання в царині формально-стилістичного аналізу, проблематику дослідження українських ікон св. Миколи ще далеко не вичерпано. В українському мистецтвознавстві відсутнє спеціальне комплексне дослідження іконографії, типології, ідейного змісту та стилю іконописних зображень св. Миколи кін. ХІVХVІ ст. Залишаються нез’ясованими композиційна структура, принципи побудови та семантико-іконографічні особливості житійних ікон святого. Зокрема, у мистецтвознавчій літературі впродовж тривалого часу побутує не підкріплене образотворчим матеріалом і джерельними свідченнями визначення іконографічного типу святителя в середниках житійних ікон як Зарайський”. Не досліджене питання співвідношення композицій житійних клейм з їх літературною основою. Подальшого розкриття потребує ряд питань, пов’язаних зі стилістикою пам’яток та конкретизацією їх змісту і характеру, також спадкоємності малярських традицій давнини в українських іконах святого пізнішого часу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертація виконана згідно з планами відділу мистецтва і народної творчості зарубіжних країн Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України і пов’язана з опрацюванням теми Фольклор та мистецтво слов’ян в європейському контексті” (державний реєстраційний номер 0106U000679).
Мета та основні завдання дослідження полягають у тому, щоб вибудувати цілісну картину ґенези іконографії, образності та змісту ікон св. Миколи в українському малярстві кін. ХІVХVІ ст., з’ясувати значення досліджуваних пам’яток для соціуму, в якому вони були створені. При цьому ставились такі завдання:
- окреслити коло українських ікон св. Миколи кін. XІVXVI ст.;
- систематизувати та проаналізувати наявну джерельну базу;
- розглянути особливості візантійської та давньоруської агіографії св. Миколи як літературної основи житійних ікон святого;
- проаналізувати розвиток образності, іконографії та семантики ікон св. Миколи у візантійському мистецтві;
- з’ясувати особливості та шляхи адаптації образу св. Миколи в мистецтві Київської Русі на основі аналізу пам’яток монументального мистецтва, іконопису та дрібної пластики;
- простежити художньо-стильову еволюцію ікон св. Миколи кін. XІVXVIст.;
- визначити типологію, іконографію та образність ікон св. Миколи означеного часу;
- дослідити закономірності та принципи побудови українських житійних ікон святителя;
- розкрити визначальний зв’язок мистецтва Київської Русі і ґенези українських ікон св. Миколи досліджуваного періоду в плані їх іконографічних, семантичних, образних та стильових ознак.
Об’єктом дослідження є ікони св. Миколи кін. XІVXVI ст., що збереглися на західноукраїнських землях.
Предмет дослідження ґенеза типології, іконографії, семантики та стилю ікон св. Миколи кін. XІVXVI ст., а також вивчення втілення в українських іконах св. Миколи нових принципів композиційно-структурної побудови творів і формування своєрідної образності святителя, що намітили відхід від візантійської традиції і створення національного варіанту житійної ікони.
Хронологічні рамки дослідження. Увагу зосереджено на дослідженні ікон св. Миколи кін. XІVXVI ст. Водночас, необхідність виявити передумови виникнення досліджуваних художніх явищ, простежити процес формування нових тенденцій в українському середньовічному мистецтві спонукали до виходу за окреслені часові межі: коли йде мова про іконографічні та образні протографи досліджуваних ікон, доводилось звертатися до візантійських і давньоруських пам’яток ХІ поч. ХІV ст.
Методологічна основа дисертації. За методологічну основу дисертації взято історико-культурологічний підхід, що дало змогу врахувати багатоаспектність історичних та мистецьких процесів. Застосовано принципи історизму та системного підходу до висвітлення мистецьких явищ на основі комплексного використання джерел. Матеріал для дисертації досліджувався на основі поєднання дедуктивного та індуктивного методів аналізу. Також використано спеціальні історичні методи: хронологічний, синхронний, діахронний, історичного моделювання, що дало змогу вибудувати об’єктивний процес ґенези образу святителя на тлі розвитку національної культури та релігії.
Джерельна база дисертації. Об’єктивний виклад проблем, поставлених у дисертації, можливий при врахуванні максимальної сукупності фактів стосовно даної теми. Тому основну увагу звернуто на ретельне й усебічне опрацювання мистецтвознавчих і літературознавчих праць, історичних, етнографічних та археологічних джерел, а також творів з релігієзнавства, давньої літератури, філософії та естетики. Специфіка обраної теми зумовила необхідність аналізу комплексу творів отців Церкви, богословської літератури, церковних служб.
Основою дослідження стали пам’ятки з музеїв Львова, Києва, Дрогобича, Луцька, а також Польщі, Росії, Грузії, Словаччини, Болгарії, Румунії, Чехії та Сербії. Найбільший комплекс досліджуваних ікон св. Миколи зберігається в колекції Національного музею у Львові та в двох збірках Сянока (Польща) Історичному музеї й Музеї народного будівництва. Серед них житійні й одноосібні ікони святого, зображення Миколи з іншими святими, фрагменти іконостасних комплексів із західноукраїнських храмів.
Поряд зі спеціальною мистецтвознавчою літературою, літописами, творами агіографії та теології вивчено документи рукописних фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського. У роботі широко використано мистецькі альбоми, фахові наукові статті та матеріали наукових конференцій з проблематики дослідження.
Наукова новизна дослідження. Вперше у вітчизняному мистецтвознавстві комплекс українських ікон св. Миколи кін. ХІVХVІ ст. вивчається як автономна, не підпорядкована іншій проблема дослідження. Розкрита вона через призму становлення культу святого на українських землях, у контексті рецепції візантійського образу святителя в мистецтві Київської Русі.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:
- ікони св. Миколи означеного періоду розглянуто в широкому контексті європейського середньовічного мистецтва, що дозволило розкрити феномен українських ікон святителя, виявити їх національну своєрідність;
- виведено ґенезу українських ікон св. Миколи кін. ХІVХVІ ст. з мистецьких традицій давнього Києва;
- простежено іконографічну, семантичну та художньо-стильову еволюцію ікон св. Миколи кін. ХІVХVІ ст.;
- з’ясовано закономірності та принципи побудови українських житійних ікон святителя означеного часу;
- віднайдено першовзірці образності та іконографії ряду українських житійних ікон св. Миколи кін. ХІVХVІ ст. у візантійському та давньому київському мистецтві;
- визначено, що іконографія клейм на сюжети діянь св. Миколи давньоруського запису, композиції Перенесення мощів” та житійної сцени Хрещення Миколи” сформувались у київському малярстві ХІІ поч. ХІVст.;
- проведено етико-філософське осмислення житійних ікон святителя.
Теоретичне і практичне значення дослідження. Результати дослідження, викладені в дисертації, поглиблюють існуючі відомості про процес формування типології, іконографії в давньому мистецтві, розкривають принципи побудови житійних ікон. Фактичні матеріали, теоретичні положення і висновки дисертації можуть бути використані в дослідницькій роботі, для читання лекцій та проведення семінарських занять при викладанні історії культури і мистецтва, в узагальнюючих працях з історії українського середньовічного мистецтва, а також у музейній практиці.
Апробація результатів дослідження. Основні принципи, положення та результати дослідження обговорювались на засіданнях відділу мистецтва і народної творчості зарубіжних країн ІМФЕ ім. М.Рильського НАН України, розкриті в публікаціях, а також у виступах на міжнародних наукових конференціях: Волинська ікона: питання історії вивчення, дослідження та реставрації” (Луцьк, 2007, 2008); Поведінкові типи в українському соціокультурному середовищі: історичний досвід та аналіз тенденцій” (Київ, 2007); Інформаційно-культурний простір: європейський вибір України” (Київ, 2007); Традиція і культура. Моральна традиція: інваріативність та поліфонічність” (Київ, 2007, 2008); Міжнародний круглий стіл Історія релігії в Україні” (Львів, 1997, 1998, 2008); Міжнародні Могилянські читання (Київ, 2007, 2008).
Публікації. Основні положення дисертації викладено у 14 авторських публікаціях: 9 з них опубліковано в наукових фахових виданнях з мистецтвознавства, затверджених ВАК України.
Структура та обсяг роботи визначені комплексом проблем дослідження, його метою і завданнями. Основний текст (235 сторінок) складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку прийнятих скорочень та використаних літературних джерел (383 позиції). Додатки включають перелік ілюстрацій та самі ілюстрації (196 світлин) і чотири схеми.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
У Вступі обґрунтовано актуальність теми, подано оцінку ступеню розроблення проблеми, охарактеризовано джерела, сформульовані мета й завдання дослідження, визначено його методологічні засади, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення результатів, означено структуру дисертації та подано стислий виклад її змісту.
У першому розділі Історіографія, основні напрями та методи дослідження” аналізуються наукові праці з даної тематики, стан опрацювання проблеми в національній і світовій науці; визначаються основні напрями дослідження та проблемні питання, обґрунтовуються методика й методологія їх висвітлення.
У другому розділі Образ св. Миколи у візантійському і давньоруському мистецтві” розглянуто особливості відображення культу св. Миколи в культурно-мистецьких процесах; з’ясовано значення і роль житійної літератури святого у писемності Візантії та Київської Русі; досліджено шляхи адаптації агіографії святителя на київському ґрунті та особливості виникнення незалежних від візантійських джерел оригінальних житійних сюжетів київського запису; виявлено розвиток образності, іконографії та семантики ікон св. Миколи у візантійському мистецтві; розкрито особливості та шляхи адаптації образу св. Миколи в мистецтві Київської Русі на основі аналізу пам’яток монументального мистецтва, іконопису та дрібної пластики.
У третьому розділі Ікони св. Миколи в західноукраїнському малярстві кінця ХІVХVІ ст. Стиль. Типологія. Іконографія” розкрито художньо-стильову еволюцію ікон св. Миколи кінця ХІVХVІ ст.; виявлено типові риси, характерні ознаки й сталі іконографічні формули, що складались упродовж століть і стали традиційними й загальновживаними в українських іконах св. Миколи кінця XІVXVІ ст. Проведено типологічний аналіз комплексу українських ікон св. Миколи кінця XІV XVI ст., згруповано й систематизовано пам’ятки за іконографічними, художньо-образними і композиційно-структурними ознаками, виявлено типові риси композиційного та образного вирішення творів.
У четвертому розділі Закономірності та принципи побудови житійних ікон св. Миколи кінця ХІVХVІ ст.” розглядаються особливості композиційних і образних вирішень середників українських житійних ікон св. Миколи кінця ХІVХVІ ст.; досліджуються принципи побудови житійних циклів; з’ясовуються закономірності системи розміщення клейм. На основі проведення паралельного аналізу художнього матеріалу і його літературної основи розкриваються особливості інтерпретації агіографії святого в образотворчих житійних циклах. Подається етико-філософське осмислення житійних ікон св. Миколи, їх вплив на формування системи життєвих взірців і поведінкових орієнтирів.
Заключну частину роботи складають висновки, в яких викладені результати дослідження та визначені напрями й шляхи подальших досліджень.
Основні положення дисертації відображено в публікаціях автора:
1. Бурковська Любов. Принципи побудови житійних циклів св. Миколи Мірлікійського в українському ікономалярстві ХІV ХVІ ст. / Любов Бурковська // Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки. Мистецькі обрії ‘2008. К.: Музична Україна, 2008. Випуск 1 (10). С. 7787.
2. Бурковська Л.В. Принципи образної побудови середників житійних ікон св. Миколи Мірлікійського / Л.В. Бурковська // Мистецтвознавчі записки: Зб. наук. праць. К.: Міленіум, 2008. Вип. 13. С. 149158.
3. Бурковська Любов. Клейма житійних ікон св. Миколи Мірлікійського у зв’язку з їхньою текстовою основою / Любов Бурковська // Пам’ятки України: історія і культура. 2008. Ч. 2. С. 2437.
4. Бурковська Любов. Особливості іконографічної традиції зображень св. Миколи Мірлікійського в дрібній пластиці Київської Русі / Любов Бурковська // Народна творчість та етнографія. 2008. № 3. С. 3140.
5. Бурковська Любов. Софіївська Оранта та образ св. Миколи Заступника / Любов Бурковська // Народознавчі зошити. Науковий часопис. Львів, 2008. Ч. 5-6. С. 587593.
6. Бурковська Любов. Аристократичний аспекти пошанування св. Миколи Мірлікійського і відображення його у середньовічній культурі / Любов Бурковська // Вісник Львівського університету. Серія мистецтвознавство. Львів, 2008. № 8. С. 9298.
7. Бурковська Л.В. Особливості адаптації образу св. Миколи Мірлікійського в мистецтві Київської Русі / Л.В. Бурковська // Вісник КНУКіМ. Зб. наук. праць. К.: КНУКіМ, 2008. Вип. 17 / Серія Мистецтвознавство”. С. 411.
8. Бурковська Любов. Образ св. Миколая у творах дрібної пластики / Л.В. Бурковська / Любов Бурковська // Волинська ікона: дослідження та реставрація: зб. наук. праць за матеріалами ХІV міжнар. наук. конф., 29-30 жовт. 2007 р. / Музей волинської ікони [та ін.]. Луцьк, 2007. Вип. 14. С.8893.
9. Бурковська Любов. Клеймо Хрещення св. Миколи” в українських житійних іконах св. Миколи Мірлікійського. Гіпотеза виникнення сюжету / Любов Бурковська // Волинська ікона: дослідження та реставрація: зб. наук. праць за матеріалами ХV міжнар. наук. конф., 25-26 верес. 2008 р. / Музей волинської ікони [та ін.]. Луцьк, 2008. Вип. 15. С. 7376.
10. Бурковська Л.В. Житійна література св. Миколи Мірлікійського в пам’ятках писемності Візантії та Київської Русі / Л.В. Бурковська // Збірник наукових праць НДІУ МОНУ. К.: Фоліант, 2007. Т. ХVІІІ. С.129149.
11. Бурковська Любов. Культ св. Миколи Мірлікійського у світлі сучасних досліджень / Любов Бурковська // Історія релігії в Україні. Науковий щорічник. Книга ІІ. Львів: Логос, 2008. С. 3843.
12. Бурковська Л.В. До питання етико-філософського осмислення житійних ікон св. Миколи Мірлікійського / Л.В. Бурковська // Традиція і культура. Моральна традиція: інваріативність та поліфонічність: зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук. конф., 30 листоп.-1 груд. 2007 р. / Асоціація Новий Акрополь”, КНУ ім. Т.Шевченка [та ін.]. К., 2007. Ч. 3. С. 47.
13. Бурковська Л.В. До питання семантики неканонічних зображень св. Миколи / Л.В. Бурковська // Інформаційно-культурний простір: європейський вибір України: зб. наук. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 7-8 груд. 2007 р. / М-во культури і туризму, ДАКККіМ. К.: ДАКККіМ, 2008. Ч. 2. С. 161164.

14. Бурковська Любов. Вплив агіографії св. Миколи на формування поведінкових типів у добу середньовіччя / Любов Бурковська // Поведінкові типи в українському соціокультурному середовищі: історичний досвід та аналіз тенденцій: зб. наук. праць за результатами міжнар. наук. конф., 25 жовт. 2007 р. / Київський національний університет імені Тараса Шевченка К.: Видавничо-поліграфічний центр Київський університет”, 2007. С. 98103.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дослідження комплексу українських ікон св. Миколи кінця ХІV ХVІ ст., проведене в дисертаційному дослідженні дозволяє зробити висновки:
1 Ікони св. Миколи кінця ХІV ХVІ ст. визначне художнє явище, позначене рисами яскравої своєрідності в системі українського середньовічного малярства ХІV ХVІ ст. Іконографічна й художньо-образна система українських ікон св. Миколи мала безперервний шлях розвитку, зберігала упродовж століть основи візантійської культури та мистецькі традиції княжої доби, збагачені суттєво переосмисленими елементами західноєвропейського малярства.
2. Встановлено, що витоки основних художніх типів, іконографії, образності і засобів художньої виразності зображень святителя знаходяться в давньому мистецтві княжої доби ХІ ХІІІ ст. Сюжетика, іконографічні формули, стилістика київських пам’яток домонгольського часу були запозичені у візантійському мистецтві та пройшли процес адаптації на землях Київської Русі, а частково були сформовані на київському ґрунті місцевими художниками.
У пам’ятках кінця ХІV середини ХV ст. стилістичні риси адаптованих та переосмислених візантійських традицій палеологівської доби співіснують з впливами західнєвропейського мистецтва окремі ремінісценції яких відчутні в творах кінця ХV ст. У художньо-стильовій системі українських ікон св. Миколи до середини ХVІ ст. відображені різночасові нашарування: елементи давніх малярських традицій, поєднуються з ознаками реалістичних тенденцій. Цілковита віднайденість і сталість композицій співіснує із зацікавленнями реаліями навколишнього світу, що знаходить віддзеркалення в життєвій конкретизації образів і в появі реалістичних елементів, особливо в композиціях житійних сцен. З’ясовано, що більшість ікон св. Миколи кінця XІV XVI ст. змальована професійними іконописцями, творам притаманне чітке дотримання іконографічних схем та мінімізація фольклорних впливів. Для комплексу ікон святителя другої половини ХVІ ст. характерна, народна інтерпретація художнього образу, що знаходить вияв у монументалізації композиційних вирішень, укрупненні форм, конкретизації образів, насиченості кольорового ладу.
3. Встановлено, що в іконах св. Миколи кінця ХІVХVІ ст., попри тягу до випробуваних упродовж століть духовних ідеалів, традиційної іконографії та малярських засобів, відбувались активні динамічні процеси, що відобразилися у варіативності загальної композиційно-струкурної побудови, різноманітності тематичних програм житійних циклів, своєрідності образної типології та кольорових вирішень, активному пошуку засобів поглиблення змісту середників і гармонізації складових житійних творів.
4. В житійних іконах св. Миколи ХІV XVІ ст. локальні іконографічні ознаки виразно фокусуються наприкінці XІV ст., упродовж наступного століття продовжується процес кристалізації іконографічних формул, який отримує завершення на зламі ХV XVІ ст., від середини XVІ ст. в українських пам‘ятках спостерігається тенденція до стабілізації динамічних процесів і закріплення випрацюваних іконографічних варіантів.
5. Проведений аналіз образної типології ікон св. Миколи досліджуваного періоду виразно репрезентує динамічні процеси та зміну мистецьких уподобань. Образи святителя кінця ХІV першої половини ХV ст. у великої мірі зберігають духовну глибину, притаманну києворуським образам святого. Від другої половини ХV ст. в українському ікономалярстві з’являються зображення святителя дещо пом‘якшеної тональності. Ближче до середини ХVІ ст. в образності намічаються зміни, виявлені через трактування святого як енергійної особистості, сповненої сили і натхнення; у подальшому зазначені тенденції внутрішньої характеристики образу наростають і знаходять вираз у монументальних, укрупнених постатях святителя, вольових ликах зі спрямованими на глядача вимогливими поглядами.
6. Аналіз житійних ікон св. Миколи ХІV ХVІ ст. показує, що при очевидній традиційності і тяжінні до віднайдених і вивірених рішень динамічні процеси в розвитку іконографічних схем і семантики образів не зупинялися. Зокрема, художники вели подальші творчі пошуки засобів поглиблення змісту середника ікони та гармонізації складових житійного твору. Творчі пошуки засобів поглиблення змісту середника ікони та досягнення художньої єдності персонального зображення з житійним циклом, досягається шляхом введення в поле середника мотиву Нікейське чудо” та образу Миколи Заступника.
7. Велика популярність іконографічного типу Микола Заступник віддзеркалює ретроспективні орієнтації української культури, які були спрямовані на традиції та уславлені старожитності Києва і, разом з тим, демонструє активність творчої думки широту історико-мистецької концепції. Символічні асоціації, щодо образу Богоматері Оранти повною мірою виявилися в образі св. Миколи Заступника, який міцно увійшов в народну свідомість як захисник від нападників-іновірців. Характер символіки й образу св. Миколи Заступника відповідав загальному духу культури київської держави, втілював філософську спрямованість її мистецтва й загальні настрої епохи.
8. Дослідження житійних ікон св. Миколи кінця ХІV ХVІ ст. свідчить про існування визначених способів відтворення в житійних сюжетах їх літературної основи та принципів формування житійних циклів. Відсутність чітких канонічних приписів щодо способів розміщення житійного циклу і його сюжетної програми, образності та кольорового ладу, іконографії клейм й послідовності їх розміщення, а також свобода у виборі образу святого в середнику надавало майстру виключні можливості для творчої імпровізації у процесі створення житійної ікони. Водночас специфіка житійного твору вимагала від художника строгої логіки композиційної побудови іконного простору, досягнення гармонії середника і житійного циклу, забезпечення внутрішнього зв’язку клейм та особливої майстерності у досягненні виразності образних інтерпретацій. Виходячи із загального положення естетики сакрального мистецтва, відповідно до якого кожна пам’ятка це цілісний, багаторівневий за суттю твір, українські художники намагалися провести структуризацію композиційної побудови іконного простору житійного твору та підпорядкувати внутрішній логіці усі його складові. На художній процес, без сумніву, мали вплив мистецькі традиції культурного центру в якому працював майстер, тогочасні художні смаки та особливості вибраного автором взірця чи взірців.
9. Клейма житійних ікон св. Миколи особливий образотворчий матеріал, який виразно відображає зв’язки і взаємодію агіографії святого та сюжетів житійних ікон. У наративних і дуже простих, на перший погляд, сюжетах криється містичний зміст і, саме ця, до часу сокровенна”, їх суть складає основу феномену образотворчих житійних циклів святителя. Особливий образотворчий символізм житійного циклу був близьким і зрозумілим віруючим середньовіччя, котрі вміли проникати у затаєний сакральний зміст подій та прочитувати за буквалізмом простих сцен надреальні, чудесні явища.
10. Поєднуючи духовні християнські заповіді й світоглядну проблематику, житійні твори були дієвим фактором впливу на формування моральних принципів і поведінкових орієнтирів, привносили в сферу людського життя високі духовні ідеали.
Загальнокультурне значення розглянутого образотворчого матеріалу полягає в тому, що його образність та семантика дають ключ до осягнення характеру духовного та емоційного світу наших предків.
Спостереження і висновки, зроблені стосовно проблем, піднятих у дисертації дозволяють, визначити напрями та шляхи подальших досліджень.
У дослідженні узагальнено найважливіші мистецтвознавчі спостереження й напрацювання у царині розкриття закономірностей і принципів формування пам‘яток з клеймами. Випрацювані на основі цих узагальнень підходи і схеми аналізу дозволяють продовжити системне, комплексне студіювання українських ікон з клеймами, із залученням до дослідження усього комплексу збереженого образотворчого матеріалу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверинцев С. С. К уяснению смысла надписи над конхой центральной апсиды Софии Киевской / С. С. Аверинцев. // Древнерусское искусство / [ред. кол. В. Н. Лазарев]. Художественная культура домонгольской Руси. М.: Наука, 1972. С.2549.
2. Аверинцев С. С. Поэтика ранневизантийской литературы / С.С.Аверинцев. М.: Наука, 1977. 320 с.
3. Айналов Д., Редин Е. Киево-Софийский собор: Исследование древней мозаической и фресковой живописи / Д. Айналов, Е. Редин. СПб., 1889. 156 с.: ил.
4. Акробова-Жандова И. Боянската църква / И. Акробова-Жандова. София: Изд-во лит-ры на иностр. яз., 1960. 57 с., 44 ил.
5. Александрович В. Старокиївський культ Богородиці-Заступниці і становлення іконографії Покрову Богородиці / В. Александрович // Mediaevalia Ucrainica: ментальність та історія ідей. Київ, 1994. Т. 3. С. 4767.
6. Александрович В. Словник малярів Волині XVІ XVІІ століть / В.Александрович // Пам'ятки сакрального мистецтва Волині на межі тисячоліть: питання дослідження, збереження та реставрації: зб. наук. праць за матеріалами VI міжнар. наук. конфер. з волинського іконопису, 27-28 серп. 1998 р. Луцьк, 1998. C. 4568.
7. Александрович В. Образотворчі напрями в діяльності майстрів західноукраїнського малярства XVІ XVІІ ст. / В. Александрович // Записки наукового товариства імені Шевченка. Львів, 1994. Т. 227: Праці Cекції мистецтвознавства. С. 5787.
8. Александрович В. Ікони першої половини ХІV століття Архангел Михаїл” та Архангел Гавриїл” з церкви святої Параскеви у Даляві / В.Александрович // Записки наукового товариства імені Шевченка. Львів, 1998. Т. 236: Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. С. 4175.
9. Александрович В. Українське малярство XIII XV ст. / В.Александрович. Львів, 1995. 200 с. (Студії з історії українського мистецтва Т. 1).
10. Александрович В. Друга збірка релігійного мистецтва отців Студитів у Львові / В. Александрович // Пам’ятки України. 1998. Ч. 1. С. 1216.
11. Александрович В. С. Мистецтво Галицько-Волинської Держави / В.C.Александрович / НАНУ Інститут українознавства ім. І. Крип‘якевича. Львів, 1999. 132 с.: іл.
12. Александрович Володимир. Західноукраїнські малярі ХVІ століття: шляхи розвитку професійного середовища / Володимир Александрович / Інститут українознавства ім. І. Крип‘якевича НАН України. Львів, 2000. 309 [1] c., [8 арк.] іл. (Студії з історії українського мистецтва Т. 3).
13. Александрович В. С. Образотворче і декоративно-ужиткове мистецтво / В. С. Александрович // Історія української культури: в 5 т. / [гол. ред. Патон Б. Є.] К., 2001. .
Т. 2: Українська культура ХІІІ ХVІІ століть / [ред. Ісаєвич Я. Д.] С.275302, 425446, 654701.
14. Александрович Володимир. Найдавніша перемишльська житійна ікона святого Миколая та її репліки ХV ХVІ століть / В. Александрович // Ковчег. Науковий збірник із церковної історії. Львів, 2001. Ч. 3. C.156181.
15. Александрович Володимир. Візантійські іконографічні взірці ХІ століття в українському малярстві ХІІІ XІV століть / В. Александрович // Студії мистецтвозначі. 2006. №1. C. 3849.
16. Алмазов А. И. Апокрифические молитвы, заклинания и заговоры / АИ.Алмазов Одесса: Тип. Ульриха, 1901. 122 с.
17. Алпатов М. В. Всеобщая история искусств: в 3 т. / М. В. Алпатов. М.: Искусство, 1955. .
Т. ІІІ: Русское искусство с древнейших времен до начала ХVІІІ в. 1955. 427 с.: 107ил.
18. Алпатов М. В. Краски древнерусской иконописи: альбом / М.В.Алпатов. М. Изобразительное искусство, 1974. 115 с.: ил.
19. Алпатов М. В. Древнерусская иконопись: альбом / М. В. Алпатов. М.: Искусство, 1984. 331с.: ил.
20. Амиранашвили Ш. Я. Грузинская миниатюра / Ш. Я. Амиранашвили. М.: Искусство, 1966. 73 с.: ил.
21. Амиранашвили Ш. Я. История грузинского искусства / Ш.Я.Амиранашвили. М.: Искуство, 1950. Т. 1. 526 с.: ил.
22. Анисимов А. Домонгольский период древнерусской живописи // Вопросы реставрации. Вып. 2. М., 1928. C. 125151.
23. Аничков Е. В. Микола Угодник и Николай Чудотворец // Записки нео-филологического общества (бывш. Отд. филологического общества по романо- германской философии) при император. С-Петербург. Университете. Вып. 2. СПб., 1892. № 2. C. 155.
24. Антонин, архимандрит. Св. Николай, епископъ пинарский и архимандрит сионский / Антонин // Труды Киевской Духовной Академии. К., 1869. Т.2. c. 445497.
25. Антонин, архимандрит. Перенесение мощей святителя и чудотворца Николая из Ликии в Италию / Антонин // Труды Киевской Духовной Академии. Т. 2. К., 1870. Т. 2. C. 397427.
26. Антонин, архимандрит. Еще о святителе Николае Мирликийском / Антонин // Труды Киевской Духовной Академии. К., 1873. Т. 4. №12. C. 241288.
27. Антонова В. И. Московская икона нач. ХIV в. из Киева и Повесть о Николе Зарайском” / В. И. Антонова // Труды Отдела древнерусской литературы Института русской литературы (Пушкинский Дом) АН СССР. Т. XIII. М., Л., 1957. C. 375392.
28. Антонова В. И., Мнева Н. Е. Каталог древнерусской живописи [в Государственной Третьяковской галерее]. Опыт историко-художественной классификации: в 2 т. / В. И. Антонова, Н. Е. Мнева. М.: Искусство, 1963. Т.І. 394 с., 116 ил;
29. Антонова В. И. Древнерусское искусство в собрании Павла Корина / В.И.Антонова. М.: Искусство, 1966. 187 с., 81 л. ил.
30. Антонова В. И. Станковая живопись средневековой России / В.И.Антонова // Триста веков искусства: Искусство Европейской части СССР. М.: Искусство, 1976. C. 144206.
31. Антонова В. И. Миниатюры рукописи Жития Николая Чудотворца” ХVI века. Индивидуальные манеры графики / В. И. Антонова // Древнерусское искусство. Исследования и атрибуции / [отв. ред. А. И. Комеч, О.Е.Этингоф]. С.Петербург: Изд. Дмитрий Буланин, 1995. C. 342357.
32. Асєєв Ю. С. Джерела. Мистецтво Київської Русі / Ю. С. Асєєв. К.: Мистецтво, 1980. 214 с.: іл.
33. Асєєв Ю.С. Мистецтво Київської Русі / Ю. С. Асєєв. К.: Мистецтво, 1989. 60 с., 247 іл.
34. Бакалова Елка. Бачковската костница / [предговар: Андрей Грабар] / Елка Бакалова. София: Бълг. Художник, 1977. 247 с., ил.
35. Банк А. В. Искусство Византии в собрании Государственного Єрмитажа: альбом / А. В. Банк. Л.: Издательство Гос. Эрмитажа, 1960. 132 с., ил.
36. Банк А. В. Византийское искусство в собраниях Советского Союза: альбом / А. В. Банк. М., Л.:Советский художник, 1966. 391 с.: ил.
37. Банк А. В. Прикладное искусство Византии. IХ ХII вв. Очерки / А.В.Банк. М.: Наука, 1978. 203 с., 54 ил.
38. Батіг М. О. Галицький станковий живопис ХІVXVIII ст. у збірках Державного музею українського мистецтва у Львові / М. О. Батіг // Матеріали з етнографії та мистецтвознавства. Вип. 6. К.: Вид. АН УРСР, 1961. C. 144167.
39. Бахтин М. М. Человек в мире слова / [сост., предислов, примеч. Осовского О.Е.] / М. М. Бахтин М.: Рос. открытый ук-т, Наука, 1995. 139, [1] с.
40. Белоброва О. А. О Книге Паломник” Антония Новгородского / О.А.Белоброва // Византийские очерки. Труды советских ученых к ХV международному конгрессу византинистов. Москва: Наука, 1977. C.225235.
41. Беляев Д. Ф. Byzantina. Очерки, материалы и заметки по византийским древностям / Д. Ф. Беляев. Санктпетербург: Тип. Имп. Академии Наук, 1891. 308 с.: ХІ табл.
42. Біланюк Петро. Божа Істина, Краса і Любов. Проповіді, доповіді і розвідки. Дрогобич: Відродження, 1995. 380 с.: іл.
43. Бычков В. В. Византийская эстетика: Теоретические проблемы / В.В.Бычков. М.: Искусство, 1977. 199 с.
44. Бычков В. В Образ как категория византийской эстетики / В. В. Бычков. М.: Наука, 1973. Т. 34. С. 150163.
45. Бугаевский А. В., архим. Владимир (Зорин). Свт. Николай, архиеп. Мирликийский, Великий Чудотворец: Его жизнь, подвиги и чудотворения, изложенные по древним греческим, латинским и славянским рукописям / А. В. Бугаевский, Владимир (Зорин) архим. М.: Скиния, 2001. 217 с.: ил.
46. Бугаевский А. В. Проблема создания нового обобщающего труда о святителе Николае Мирликийском / А. В. Бугаевский // Почетание святителя Николая Чудотворца и его отражение в фольклоре, письменности и искусстве. М.: М.Сканрус, 2007. C. 1825.
47. Бугаевский А. В. Новый опыт составления жития святителя Николая // Правило веры и образ кротости Образ свт. Николая, архиепископа Мирликийского, в византийской и славянской агиографии, гимнографии и иконографии / сост. и общ. ред. А.В. Бугаевского. М.: М.Сканрус, 2004. C. 7391.
48. Бурковська Л. В. Житійна література св. Миколи Мірлікійського в пам’ятках писемності Візантії та Київської Русі / Л. В. Бурковська // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. К.: Фоліант, 2007. Т. ХVІІІ. , 2007. с. 129149.
49. Бурковська Любов. Аристократичний аспекти пошанування св. Миколи Мірлікійського і його відображення у середньовічній культурі / Любов Бурковська // Вісник Львівського університету. Серія мистецтвознавство. Львів, 2008. № 8. С. 9298.
50. Бурковська Любов. Софіївська Оранта та образ св. Миколи Заступника / Любов Бурковська // Народознавчі зошити. Науковий часопис. Львів, 2008. Ч. 5-6. С. 587593.
51. Бурковська Любов. Принципи побудови житійних циклів св. Миколи Мірлікійського в українському ікономалярстві ХІV ХVІ ст. / Любов Бурковська // Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки / Мистецькі обрії ‘2008. / ІПСМ Академії мистецтв України / [наук. керівник теми і головн. наук. ред. І. Д. Безгін]. К.: Музична Україна, 2008. Вип. 1 (10). С. 7787.
52. Бурковська Любов. Особливості адаптації образу св. Миколи Мірлікійського в мистецтві Київської Русі / Любов Бурковська // Вісник КНУКіМ. Збірник наукових праць. К, 2008. Вип. 17 / Серія Мистецтвознавство”. C. 411.
53. Бурковська Любов. Клеймо Хрещення св. Миколи” в українських житійних іконах св. Миколи Мірлікійського. Гіпотеза виникнення сюжету / Любов Бурковська // Волинська ікона: дослідження та реставрація: зб. наук. праць за матеріалами ХV міжнар. наук. конф., 25-26 верес. 2008 року. Луцьк, 2008. Вип. 15. С. 7376.
54. Бурковська Любов. Клейма житійних ікон св. Миколи Мірлікійського у зв’язку з їхньою текстовою основою / Любов Бурковська // Пам’ятки України: історія і культура. 2008. Ч. 2. С. 2437.
55. Бурковська Л. В. Принципи образної побудови середників житійних ікон св. Миколи Мірлікійського / Л. В. Бурковська // Мистецтвознавчі записки: зб. наук. праць. К.: Міленіум, 2008. Вип. 13. С. 149158.
56. Вагнер Г. К. О первоначальной форме композиции Семь спящих отроков” на фасаде Георгиевского собора города Юрьева-Польского / Г.К. Вагнер // Советская археология. 1960. № 2. С. 263270.
57. Вагнер Г. К. Проблема жанров в древнерусском искусстве / Георгий Карлович Вагнер. М.: Искусство, 1974. 267 с., 32 ил.
58. Вагнер Г. К. Методологические предпосылки изучения стиля древнерусского искусства / Г. К. Вагнер // Советское искусствознание’77. Вып. 2. М.: Сов. художник, 1978. С. 266290.
59. Вагнер Г. К. Архитектурный образ и слово в трудах Н. Н. Воронина / Г.К. Вагнер // Труды Отдела древнерусской литературы Института русской литературы (Пушкинский дом) Академии наук СССР. Т.ХХXVІ. Л.: Наука, 1981. С. 348 352.
60. Вагнер Г. К. Канон и стиль в древнерусском искусстве / Г. К. Вагнер. М.: Искусство, 1987. 287 с.
61. Великие Минеи Четьи, собранные всеросийским метрополитом Макарием. М., 1904. Вып. 11. Декабрь. Дни 6 7. Стб. 635660.
62. Верещагіна Надія В‘ячеславівна. Перші загальнодержавні культи святих Климента і Миколая тв їх відтворення у пам‘ятках історії і культури Київської Русі: дис. кандидата іст. наук: 09.00.11 Релігієзнавство” / Надія В‘ячеславівна Верещагіна. К., 1999. 170 с.
63. Верещагіна Надія В‘ячеславівна. Перші загальнодержавні культи святих Климента і Миколая тв їх відтворення у пам‘ятках історії і культури Київської Русі: автореф. дис. на здобуття наук. ступення канд. історич. наук: спец. 09.00.11 Релігієзнавство” / Надія В‘ячеславівна Верещагіна. К., 1999. 18 с.
64. Веселовский А. Н. Разыскания в области русского духовного стиха, VI Х / А. Н. Веселовский // Сборник Отделения русского языка и словесности Императорской Академии наук. Т. ХХХIІ. СПб.: Типография Импер. Академии наук,1883. № 4. 461 с.
65. Высоцкий Н. Ф. О некоторых новых типах русских оберегов и об одном татарском амулете / Н. Ф. Высоцкий // Известия Общества археологи, истории и этнографии. Вып. 6. Казань, 1909. Т. ХХV. С. 162171.
66. Волинська ікона ХVІ ХVІІІ ст.: каталог та альбом / [авт. уп. С. Кот та ін.]; під ред. С. Кота. Луцьк: ТОВ Спадщина, 1998. 102 с.: іл. (НАН України, Ін-т історії України, Волинський краєзнавчий музей).
67. Гелитович Марія. Ікони XVI ст. з Потелича / Марія Гелитович // Родовід. Наукові записки до історії культури України. 1994. Число 8. С. 6670.
68. Гелитович М. Федуско маляр із Самбора. До проблеми атрибуції творів майстра / Марія Гелитович // Родовід. Наукові записки до історії культури України. 1995. Число 3 (12). С 7279.
69. Гелитович Марія. Датовані ікони перемишльської, волинської та львівської шкіл українського малярства XVI століття / Марія Гелитович // Пам'ятки сакрального мистецтва Волині на межі тисячоліть: питання дослідження, збереження та реставрації: зб. наук. праць за матеріалами VI міжнар. наук. конфер. з волинського іконопису, 1-3 груд. 1999 р. Луцьк, 1999. С. 5360.
70. Гелитович Марія. Дві ікони Микола з житієм” 1560-х рр. з церков у Долині / Марія Гелитович // Пам’ятки сакрального мистецтва Волині на межі тисячоліть: зб. наук. праць за матеріалами VІІ міжнар. наук. конферен. з волинського іконопису, 27-28 листоп. 2000 р. Луцьк, 2000. С. 4142.
71. Гелитович Марія Йосипівна. Іконостасний ансамбль церкви Успіння Богородиці з Наконечного у контексті українського іконопису другої половини ХVІ ст.: автореф. дис. на здобуття наук. ступення канд. мистецтвоз.: спец. 17.00.05 Образотворче мистецтво” / Марія Йосипівна Гелитович. Львів, 2001. 20 с.
72. Гелитович Марія. Святий Микола з Мистич нововідкрита пам‘ятка іконопису ХVI століття з вкладним текстом / Марія Гелитович // Волинська ікона: питання історії та вивчення: зб. наук. праць за матеріалами VІІ міжнар. наук. конферен. з волинського іконопису, 2-3 листопада 2006 року. Луцьк, 2006 С. 1618.
73. Гелитович Марія. Ікони ХІІІ XVІІІ століть у збірці родини Гринівих / Марія Гелитович // Від Миколая до Йордану. Каталог виставки українських ікон та артифактів ХІ XVІІІ століть із приватної збірки Ігоря та Оксани Гринівих. К.: Родовід, 2007. 157 с.: іл.
74. Гелитович Марія. Страсті Господні з Жогатина” / Марія Гелитович // Пам’ятки України: історія і культура. Науковий часопис. 2008. Ч. 2. С. 6467.
75. Гелитович Марія. Святий Миколай з житієм. Ікони ХV ХVІІІ ст. Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького / Марія Гелитович. Львів: Свічадо, 2008. 151 с.: іл.
76. Голубець М. Галицьке малярство: (Три статті) / М. Голубець. Львів: Логос, 1926. 88 с., 6 іл. Доп. видання: Львів: В-во Добра книжка”.
77. Голубинский Е. Е. История русской церкви: в 2 т. / Евгений Евстигнеевич Голубинский. М.: Имп. общ-во. ист., 19011904. .
Т. I, первая половина тома. 1901. 968 с.;
Т. II, вторая половина тома. 1904. 926 с.
78. Гординський Святослав. Галицька ікона ХІV ХVІ ст. / Святослав Гординський // Богословія. Рим: Українське богословське наукове товариство, 1963. Т. 2124. С. 95145.
79. Гординський Святослав. Українська ікона ХІІ ХVІІІ сторіччя. Монографія / Святослав Гординський. Філадельфія: Провидіння, 1973. 212 с., іл.
80. Гордиенко Э. А. Икона святителя Николая на круглой доске из Никольского собора в Новгороде / Э. А. Гордиенко // Почитание святителя Николая Чудотворца и его отражение в фольклоре, письменности и искусстве. М.: М.Сканрус, 2007. С. 111116.
81. Горский В. С. Философские идеи в культуре Киевской Руси ХІ начала ХІІ в. / Вилен Сергеевич Горский. К.: Наукова думка, 1988. 215 с.
82. Горский В. С. Святі Київської Русі / Вилен Сергеевич Горский. К.: Абрис, 1994. 176 с.: іл. (Терноп. НДІ Проблеми людини”).
83. Горский В. С., Кримский С. Б. София Киевская в контексте историко-философского исследования / В. С. Горский, С. Б. Кримский // Отечественная философская мысль ХІХVІІ вв. и греческая культура. К.: Наукова думка, 1991. С. 544.
84. Государственная Оружейная палата Московского Кремля: альбом. М.: Гос. изд-во изобразит. искусства, 1958. 356 с.: ил.
85. Грабар Андре. Император в византийском искусстве / Андре Грабар; [перевод Ю. Л. Грейдинга]. М.: Ладомир, 2000. 328 c.: ил.
86. Грабарь И. Э. Андрей Рублев: очерк творчества художника по данным реставрационных работ 1918 1925 годов / Грабар И. Э. // Одревнерусском искусстве: Исследования, реставрация и охрана памятников. М.: Наука, 1966. С. 112208.
87. Греков Борис Дмитриевич. Київська Русь / Б. Д. Греков. М.: ОООАСТ, 2004. 671 с. (Историческая библиотека).
88. Грешлик Владислав. Зображення проти слова. Розсипані перли українського намиста: З подорожі по дерев‘яних церквах Східної Словаччини / Владислав Грешлик // Пам‘ятки України. 1992. Ч. 1. С.3442.
89. Грешлик Владислав. Ікони Східної Словаччини ХV ХХ століть / Владислав Грешлик // Українська культура: з нових досліджень. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. С. 487505. (Збірник наукових статей на пошану Степана Петровича Павлюка з нагоди його 60-літття).
90. Грушевський М. С. Історія української літератури: в 6 т., 9 кн. / Михайло Сергійович Грушевський. К.: Либідь, 1993. . (Літературні памятки