ЕКСПЕРИМЕНТАТОРСЬКІ ТЕНДЕНЦІЇ В РАДЯНСЬКОМУ ДИЗАЙНІ 1970 –1980-х РОКІВ : экспериментаторские ТЕНДЕНЦИИ В СОВЕТСКОМ дизайне 1970 -1980-х годов

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

На правах рукопису

БЕЙЛАХ Оксана Дмитрівна

УДК 7.05; 7.021.2; 7.036(4)

ЕКСПЕРИМЕНТАТОРСЬКІ ТЕНДЕНЦІЇ
В РАДЯНСЬКОМУ ДИЗАЙНІ 1970 1980-х РОКІВ

17.00.07 — дизайн

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата мистецтвознавства

Науковий керівник:
доктор мистецтвознавства, професор
член-кореспондент АМУ,
БОДНАР Олег Ярославович

Івано-Франківськ — 2009

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень

4

Вступ....................................................................................................................

5

Розділ І
ІСТОРІОГРАФІЯ, МЕТОДИ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА

1.1. Огляд літератури..........................................................................................

14

1.2. Методи дослідження та джерельна база....................................................

21

Висновки по першому розділу........................................................................

28

Розділ ІІ
ТРАДИЦІЇ І ПЕРЕДУМОВИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В РАДЯНСЬКОМУ ДИЗАЙНІ

2.1. Ідея експерименту в мистецтві авангарду 1920-х років ..........................

30

2.2. Специфіка спрямування політики розвитку дизайну
доби сталінізму ....................................................................................................

42

2.3. Тенденції і проблеми розвитку дизайну в період
індустріалізації будівництва (друга половина 1950-х — 1960-ті роки) ........

46

2.4.Особливості умов розвитку дизайну в 19701980-х роках ......................

51

2.5.Тенденції й специфіка розвитку радянського дизайну
в аспекті становлення творчої особистості ......................................................

54

Висновки по другому розділу .........................................................................

67

Розділ ІІІ
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ТВОРЧІСТЬ РАДЯНСЬКИХ
І ЗАРУБІЖНИХ ДИЗАЙНЕРІВ 19701980-х РОКІВ

3.1. Умови, мотивації й обмеження експериментальної творчості
радянських дизайнерів у порівнянні з зарубіжними ......................................

69

3.2. Пошуки художньої різноманітності
предметно-просторового середовища ...............................................................

95

3.3. Нові архітектурно-конструкційні системи ...............................................

100

3.4. Досвід проектування міст майбутнього ....................................................

114

3.5. Експериментальні розробки
в галузі дизайну житлового середовища ..........................................................

126

Висновки по третьому розділу........................................................................

132

Розділ ІV
СТАНОВЛЕННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО АСПЕКТУ
В ЕКСПЕРИМЕНТАТОРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
РАДЯНСЬКИХ ДИЗАЙНЕРІВ 19701980-х РОКІВ

4.1. Теоретичні дослідження геометричного формоутворення
в творчій практиці ...............................................................................................

135

4.2. Геометрія в мистецтвознавчих дослідженнях:
тема симетрії ........................................................................................................

140

4.3. Біоніка як новий напрям формотворчих досліджень
у радянському дизайні ........................................................................................

148

4.4. Експериментальні ідеї кінетичного мистецтва .........................................

158

Висновки по четвертому розділу ...................................................................

166

Загальні висновки .............................................................................................

170

Список використаних джерел ........................................................................

173

Таблиці ..............................................................................................................

192

Додатки................................................................................................................

194

Перелік рисунків...............................................................................................
Рисунки .

195
206

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВНДІТЕ Всесоюзний науково-дослідний інститут технічної естетики,
Москва (з 1964 р.)
ВХУТЕІН Вищий художньо-технічний інститут, Москва (19261930рр.)
ВХУТЕМАС Вищі художньо-технічні майстерні, Москва (19201926 рр.)
ДИ «Декоративное искусство СССР» (журнал, Москва)
ІНХУК Інститут художньої культури, Москва (19201924рр.)
ІЗОРАМ «Изобразительное искусство рабочей молодежи», Ленінград (1928 1931рр.), Москва (19301931рр.)
КиївЗНДІЕП Київський зональний науково-дослідний і проектний інститут експериментального проектування, Київ (1963р.; тепер — ВАТ Український зональний науково-дослідний і проектний інститут з цивільного будівництва «КиївЗНДІЕП»)
ЛенЗНДІЕП Ленінградський зональний науково-дослідний і проектний інститут експериментального проектування, Ленінград (з 1963р.; тепер — ВАТ Санкт-Пе­тер­бурзький зональний науково-дослідний і проектний інститут житлово-цивіль­них будівель «ЛенЗНДІЕП»)
МАрхІ Московський архітектурний інститут (з 1930р.)
ОМ «Образотворче мистецтво» (журнал, Київ)
СХКБ спеціальне художньо-конструкторське бюро
ТЭ «Техническая эстетика» (журнал, Москва, 19641992 рр.)
ЦНДІТІА Центральний науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури, Москва (з 1944 р., тепер — НДІ теорії архітектури і містобудування Російської академії архітектури і будівельних наук)
ХКГ художньо-конструкторська група
ХДАДМ Харківська державна академія дизайну і мистецтв

ВСТУП

Експеримент є невід’ємним елементом творчої людської діяльності. Ініціатива експерименту є природною потребою людини, неодмінною умовою змін і вдосконалення самої себе як творчої особи й матеріальних речей, які оточують людину. Значення експерименту — «нове», «оригінальне», «своєрідне», мета розробки не стільки предметів або їх проектів (сталих продуктів діяльності), скільки формоло­гічних або функціональних принципів, ідей матеріальних речей. Дослідницький пафос є важливим явищем, котре виникає незалежно від традиційного мистецтва, скоріше можливістю розв’язання художніх проблем і соціокультурних задач, своєрідною творчою експериментальною лабораторією.
Традиції експериментаторства сягають давніх коренів. Можна сказати, що уся історія культури людства — результат невпинного експериментального пошуку, що відбивався в різних галузях людської діяльності й передовсім у мистецтві (або ремеслі) творення матеріальних речей. Слід зауважити, що жодна матеріальна річ, яка створювалася для задоволення людських потреб, не виникла поза експериментом, поза творчим пошуком, якою б мірою умовності експериментальність цього пошуку не була зумовлена. Але якщо природа експерименту з давніх-давен певним чином переплітається з природою самої матеріальної культури людства і відтак розглядається у царині історії культури (культурології), то експеримент, як принципово самостійна творча діяльність, яка має рефлексію самої себе в творчості майстрів — дизайнерів, архітекторів, — отримав окреслені абриси лише з початком машинної ери, тобто на зламі XVIIIXIX ст., а науково зрозумілого окреслення на зламі XIXXX ст., за доби розвинутих капіталістичних відносин й економічної конкуренції. Саме з цього часу, на наш погляд, можна вести мову про експериментальну творчість у галузі створення матеріальних речей як таку, що здобула вже певні традиції.
Дизайн, що виник із прагматичних потреб розвитку ринку товарів масового попиту, досить швидко стає загальнокультурним явищем, котрий не лише змінює світ матеріальних речей, але й самий спосіб соціокультурного існування людини. Оскільки феномен дизайну породжений суспільством і розвитком індустріальної цивілізації, у явищі дизайну знайшли поєднання масове споживання й естетична виразність речі та середовище побутування людини, ринок і культура, де дизайн виступає свого роду «масовою культурою» уречевленого світу. І цей процес також здобув обрисів певної традиції.
Традиції експериментальної творчості на вітчизняних теренах беруть початок із першого десятиліття існування Радянської держави. Творчі особистості мали на меті заснувати основи прогресивно-нової, соціалістичної естетичної культури. Ця необхідність провокувалася зміною еволюційних схем у розвитку мистецтва, що вимагало оперативних методів адаптації творчої діяльності [8; 13; 35; 59; 69; 70; 72; 107; 119; 148; 188]. Попри увесь революційний пафос, що був притаманний тому часові, попри сучасне, іноді надто скептичне ставлення до надбань радянського ладу в цілому, зокрема в перші пореволюційні роки, як власне, й до самого більшовицького перевороту в жовтні 1917р., попри усі ці обставини не можна, беззаперечно відкидати позитивні моменти в розвитку відчайдушного дизайнерського пошуку 1920-хрр., який спрацьовував на формування позитивного іміджу новоствореної робітничо-селянської держави в очах західних митців: дизайнерів, архітекторів, художників, театральних діячів, кінематографістів. Ця обставина дає можливість розглядати проблему становлення експериментаторських тенденцій у радянському дизайні загалом, і — більш прискіпливо в 19701980-ті рр. — зокрема.
У перші роки радянської влади в системі художньої освіти відбулися визначальні для подальшого розвитку зміни. На той час існували такі базові центри, як ВХУТЕМАС, ВХУТЕІН, ІНХУК, в яких формувалася творча концепція дизайнерської освіти та підготовка перших дипломованих радянських дизайнерів. Творчі заклади авангардної позиції готували фахівців нового типу. Визначальним етапом становлення радянського дизайну був рух «виробничників», так званий експериментальний центр формування творчих ідей «нового мистецтва». «Виробничий» підхід увібрав характерні риси, які трактувалась категоріями «мета», «організація», «свідомість», «науковість», «винахідництво» [6; 37; 57; 179; 182; 204]. Ці технічні прийоми демонстрували і застосовували художники-«виробничники» в створенні утилітарних речей, яким характерне абстрактно-геометричне формоутворенням, симетричні та хрестоподібні конструкції, схеми ламаних ліній, які мають здатність складатися й трансформуватися. Дані прийоми, запропоновані радянськими дизайнерами 1920-х, і досі використовують та вдосконалюють у сучасній вітчизняній і зарубіжній проектній практиці. Накопичений досвід експериментальних ідей геометричного формоутворення не тільки 1920-х, але й 19701980-х рр. увійшов до палітри засобів сучасного дизайну й предметно-просторового середовища [73; 157; 174].
Експеримент у дизайні має залежність від істотних аспектів: економічних, соціальних, функціональних, загальнокультурних. Недооцінка, а точніше, відсутність у дизайні експериментального напряму, який виконує роль генератора нових ідей, а рівною мірою й оцінка, — залежать передовсім від реального соціального замовлення. Ставлення до експерименту має ґрунтуватися не на критеріях його оцінки, а в існуванні загального експериментального потенціалу творчої професії, творчої наснаги непересічних творчих особистостей. У дизайнерській практиці експеримент виникає на замовлення автентичного вирішення відомого об’єкту або проектування неіснуючого. Основними напрямом експериментальної роботи є процес формоутворення, який має зв’язок як з науковим пошуком, так і з наочно-художніми сферами творчості. Розвиток діяльності світового дизайну ХХ ст. свідчить, що у формуванні творчих шкіл авангардного напряму завжди передували розробки в сфері формоутворення.

Отже, експериментальна діяльність у всій розмаїтості її проявів стає важливою складовою творчого процесу, що забезпечує якість, запас і відбір передових ідей. Це творчість широкого діапазону — від художнього проектування окремого предмету до естетичного формування предметно-просторового середовища в цілому.
Актуальність теми. Дизайн-процес на початку 1990-х рр. у пост-радянських країнах опинився в незвичних умовах: перестали діяти характерні для радянського часу соціально-економічні й ідейні чинники, що раніше спрямовували цей процес. Уперші роки державної незалежності для творчого процесу в галузі дизайну характерні певна розгубленість, невизначеність, стихійність. Спроба рухатися у фарватеріЗаходу (Європи) не увінчалася бажаними результатами. Стає очевидним, що потрібна докорінна перебудова дизайн-процесу, що він має базуватися на новій соціально-економічній та інформаційній основі, з урахуванням специфіки власного творчого досвіду та новому баченні перспектив. Вирішальним у цьому переліку чинників є знання власного творчого досвіду й розуміння причин актуальної проблемної ситуації. Насамперед йдеться про найближчий попередній досвід і можливість використання позитивних традицій радянського періоду.
У зв’язку із цим привертає до себе увагу період 19701980-х рр., тобто останніх десятиріч радянської епохи, який, однак, у ряді наукових публікацій отримав назву «період творчого експерименту». Це був період, в якому яскраво проявився потужний творчий потенціал радянських дизайнерів, який однак, не отримав адекватної реалізації. Причина необхідність дотримання політики індустріалізації промислового виробництва. Це означало, що у творчих підходах дизайнерів, архітекторів мали домінувати принципи уніфікації та стандартизації. Наслідком цього, врешті-решт, стає одноманітність та загальне художнє збіднення предметно-просторового середовища. Поступово окремі вияви незгоди з диктатом індустріальних вимог переростають у широкий експериментаторський рух. Він відзначається спрямованістю на соціальні, художні та формотворчі проблеми, на розхитування усталених творчих стереотипів, на прокладання нових напрямів розвитку навіть за умови, що продукція експериментального формоутворення лишалася без соціального замовлення й не була задіяна в реальній практиці. Тому в 19701980-ті рр. експериментаторські імпульси виникають у про­фесійному архітектурному середовищі як природна реакція на творчі та художні проблеми, як спроба вирватися за межі офіційного річища розвитку творчого мислення, що мало обмежений характер і в той чи інший спосіб було підпорядковане державним настановам.
Аби хоча б якоюсь мірою заповнити існуючі прогалини у справі аналітико-синтетичного уявлення про розвиток експериментального напряму дизайну попереднього століття, треба простежити історичні корені експерименту 19701980-х рр., якомога ширше вивчити дизайнерську діяльність цього періоду в усіх її видах і формах виявлення: від створення художньої побутової речі до розробки нових архітектурно-конструктивних систем через призму експериментального пошуку. Автор усвідомлює складність такого аналізу, здійснити який вичерпно можна лише зусиллями колективу фахівців (дизайнерів, мистецтвознавців, архітектуро­знавців, істориків, соціологів), і тому вузьке завдання полягає в тому, аби «векторно» прослідкувати основні процеси, що характеризують дизайн-процес 1970 1980-х рр.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Робота пов’язана, з одного боку, із загальним напрямом наукових досліджень, які здійснюються на кафедрі дизайну Інституту мистецтв Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, з іншого боку, — з державними програмами підготовки дизайнерів та архітекторів в українських вищих навчальних закладах архітектурно-художнього і дизайнерського профілю.
Мета дослідження: усебічно вивчити, проаналізувати й створити цілісну наукову картину явища експериментальної творчості в дизайні 1970 1980-х рр..
Для досягнення цієї мети в дослідженні було поставлено такі завдання:
з’ясувати корені явища та його аналогію з творчими тенденціями періоду авангарду 1920-х рр.;
виявити предметну область експериментальної творчості радянських дизайнерів 19701980-х рр., основні тенденції й особливості розвитку радянського дизайну васпекті становлення творчої особистості;
дослідити творчі результати експериментальної діяльності радянських дизайнерів в означений період;
здійснити порівняльний аналіз експериментальної творчості в СРСР та в зарубіжних країнах;
охарактеризувати науково-дослідницький аспект в експеримента-торській діяльності дизайнерів і архітекторів 19701980-х рр.;
висвітлити конкретні напрямки в теоретичних дослідженнях радян- ських дизайнерів: геометричне та біонічне формотворення, кінетичне мистецтво.
Об’єкт дослідження — експериментаторські тенденції в радянському дизайні 19701980-х рр.
Предмет дослідження — творчі розробки та теоретичні концепції дизайнерів-експериментаторів 19701980-х рр.
Вибір мети і завдань дисертації визначили методику дослідження, яка ґрунтується на синтезі історико-культурного та мистецтвознавчого аналізів. Перший передбачає викладення різних аспектів соціокультурного середовища формування й розвитку експериментальних тенденцій у радян-ському дизайні 19701980-х рр., його історичних передумов у 1920-хрр., ідеологічних, технічних і технологічних основ, зумовлених конкретними умовами існування та розвитку. Другий передбачає використання як іконографічного, так і формолого-стилістичного методів, що лягли в основу студіювання продукції радянських дизайнерів і простеження загальних тенденцій розвитку їх художньої форми.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють період розвитку радян-ського дизайну 19701980-х рр. Географічні межі дослідження — терени Радянського Союзу. Для порівняння стану розвитку експериментальної творчості в царині дизайну були залучені результати наукових і проектних студій зарубіжних майстрів ХХ ст.
Наукова новизна роботи одержаних результатів полягає в тому, що в роботі вперше:
розглядається явище експериментальної творчості в радянському дизайні 1970-1980-х рр.;
обґрунтовується й стверджується теза про те, що вказаний період є
особливим в історії дизайну в СРСР і за характером та спрямуванням експериментальної творчості може порівнюватися з періодом авангарду початку ХХ століття;
здійснено порівняльний аналіз експериментальної творчості в СРСР та
зарубіжних країнах;
з'ясовано зміст та особливості науково-дослідницького аспекту в експериментаторській діяльності радянських дизайнерів 1970-1980-х рр.
Сформульована таким чином наукова проблема запропонована для розв’язання як самостійна мистецтвознавча тема уперше, дослідження є доцільним і необхідним у справі прирощення наукового знання не лише у художньо-технічній, але й у гуманітарній сфері знань про сучасний дизайн-процес.
Практичне значення дисертації полягає у можливості широкого використання її матеріалів і висновків істориками мистецтва (зокрема, в дизайнерській галузі), культурологами та істориками архітектури у викладацькій діяльності практиці: лекційній практиці, а також проведення практичних занять. Результати і теоретичні положення роботи можуть бути використані для підготовки узагальнюючих праць із теорії й історії дизайну, навчальних посібників та методичних розробок. Дослідження має інформативну цінність для викладачів і студентів вищих мистецько-дизайнерських навчальних закладів, працівників музеїв та науковців.
Особистий внесок здобувача. Полягає у виявленні явища експери-ментальної творчості 1970-1980-х років та акцентуванні, як на особливому в історії радянського дизайну. Основні результати дослідження отримані автором самостійно.
Апробація дослідження. Результати дослідження оприлюднені на всеукраїнських наукових конференціях. Це зокрема, Всеукраїнська наукова конференція «Дизайн і народне мистецтво», доповідь «Експериментальні тенденції у творчості радянських та зарубіжних дизайнерів в період 19701980-х років» (Прикарпатський університет імені ВасиляСтефаника, Івано-Франківськ, 1920.10.2006), науково-практична конференція викладачів Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Ва- силя Стефаника, доповідь: «Експериментальні ідеї у теоретичних і практи-чних дослідженнях радянських дизайнерів у геометричному, біонічному та кінетичному мистецтві» (Івано-Франківськ, 27.03.2007), Всеукраїнська науко-ва конференція «Дизайн-освіта’2008: умови адаптації до європейського освітнього та наукового простору», доповідь: «Формологічні витоки дизайну першої третини ХХ століття та їх вплив на радянський дизайн 1970 1980-х років» (Харків, ХДАДМ, 1518.04.2008), Всеукраїнська науково-практична конференція «Ерделівські читання», доповідь: «Спостереження над досвідом проектування міст майбутнього в дизайнерській практиці 19601970-роках ХХ століття» (Ужгород, Закарпатський художній інститут, 1517.05.2008), Міжнародна наукова конференція «Гармонія у формах і процесах: Природа, суспільство, наука, мистецтво», доповідь: «Принцип симетрії у мистецтвознавчих дослідженнях радянського дизайну» (Львів, Львівська національна академія мистецтв, 612.10.2008).
Публікації. Основні положення та результати дисертації викладено у семи одноосібних статтях, шість з яких у фахових виданнях, рекомен-дованих ВАК України [1824].
1. Бейлах О.Д. Тенденції й особливості розвитку радянського дизайну в аспекті становлення творчої особистості: Історико-теоретичні нотатки / О.Д. Бейлах // Художня культура. Актуальні проблеми: наук. вісник Ін-ту проблем сучасного ми

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дослідження теоретичних основ та історії радянського дизайну протягом 19201980-хрр. відбувалося паралельно з розвитком практичних основ і методик самого дизайну, і часто дизайнери-практики були водночас дизайнерами-теоре­ти­ками. Але при значному масиві наукової літератури, присвяченої історії становлення фаху та діяльності радянських дизайнерів і проблемам радянського дизайну взагалі, немає спеціальних досліджень, в яких би комплексно розглядалися експериментаторські тенденції у радянсь-кому дизайні 19701980-х рр..
1. Традиції експерименту в СРСР були закладені вже у 1920-х рр.. У цей період експериментальна творчість мала кон­цептуально-пошуковий характер й охопила всі галузі художньої творчості. Творчий пошук був спрямований на створення принципово нових художніх, дизайнерських і архітектурних форм. Це був природний процес заперечення традицій класичного минулого задля створення нової палітри форм предметного середовища.
2. Через ідеологічну політику тоталітарного режиму 1930-х рр. художній експеримент у СРСР був силоміць зупинений. У результаті розвиток радянського дизайну та архітектури було відсторонено від загальносвітових художніх процесів. Протягом 19501960-х рр., після тривалої «стагнації експериментальної діяльності», набуває розвитку технологічний експеримент, що ґрунтувався на принципах індустріалізації, уніфікації та стандартизації. За таких умов експериментальна творчість не передбачала активної ролі для художньо-конструкторської ініціативи й на проектному рівні мала підлеглий характер.
3. На початку 1970-х рр. з’являється й стверджує себе новий різновид творця-дизайнера — дизайнер-експериментатор. Слід підкреслити, що в цей період завдання й орієнтація творчого експерименту не скеровувалось «згори». Творчі імпульси виникали у професійному середовищі як спроба здійснити прорив за межі усталених форм творчого мислення, яке зазнавало утисків в умовах тоталітаризму та політики типового проектування.
4. У період експериментування головним об’єктом творчості ставали різні типи предметів та матеріальних речей, будинки, міста, транспортні засоби, меблі, одяг. Формотворчі ідеї виникали на основі ґрунтовних, усебічних наукових студій, із застосуванням різноманітних джерел творчої фантазії, новітніх здобутків у галузі біології, психофізіології, ергономіки, соціології. Виявлено, що естетичні ідеали і погляди, які відбиваються в художній частині творчого методу дизайнера і архітектора, характеризуються суб’єктивною істильовою спорідненістю, яка полягає в наданні переваги тим чи іншим сторонам речі, зо­крема її конструктивним, функціональним або художнім властивостям, в реалістичному або формалістичному підході до неї.
5. Виокремлено два принципові методи створення речей і будівель: метод функ­ціонального аналізу та конструкційний метод. Перший передбачає дослідження проблемного кола вихідних умов для створення функціонально узгодженої речі (або будинку), в якій немає внутрішньої суперечності між формою і змістом. Прийоми ізасоби другого методу виходили з безпосеред-ньої обробки матеріалів, конструювання речей і споруд із привнесенням нових рис не лише функціонального характеру, але й художнього.
6. Інженерно-конструкторська практика 19701980-х свідчить, що в жорстких умовах індустріального будівництва й типового проектування громадських будівель архітектори, інженери та дизайнери прагнули докласти максимум зусиль, аби покращити, модернізувати самі принципи формування архі­тектурної форми та її ужиткового начиння. На цьому шляху їм вдалося розробити широку номенклатуру конструкційних систем і проектних методик, яка зберігає важливі потенції і для сьогодення. Широке застосування в дизайнерській та архітектурно-будівельній практиці знаходили структурні й об’ємні конструкції. До їх числа відносяться, перш за все, оболонки, стрижневі системи (сферичні сітки, перехресно-ребристі конструкції),стриж­нево-вантові, пневматичні, гідростатичні і тентові системи.
7. Принцип «композиція + геометрія + інженерія», що його сповідували дизайнери й архітектори 19701980-х, випливає із самої природи художньо-проектної професії, як соціального явища й елемента формотворчого процесу. В архітектурі ХХст. складні геометричні форми (наприклад, гіперболічні параболоїди та їх похідні) з часом витісняють більш прості геометричні форми. Технічна сторона створення просторових форм пов’язана з евклідовою геометрією, естетична ж з «геометрією», що міститься в уяві дизайнера чи архітектора, його творчим мисленням і творчою наснагою. Творчий пошук, експериментальні ідеї та нові будівельні матеріали дозволяли створювати цікаві конструкції; їхвелика номенклатура, як наслідок, давала поштовх для розробки унікальних проектів, частина яких була застосована в художньо-проектній практиці.
8. Одним із головних напрямків науково-дослідної діяльності дизайнерів 19701980-х виступало геометричне формотворення, для якого були характерними два протилежні підходи: перший ґрунтувався на творчій фантазії, другий — на проектуванні математичних програм і створенні оригінальних математично-геометричних моделей. З'ясовано, що науково-теоретичний пошук відбувався переважно у двох напрямах — архітектурній біоніці та власне геометричному моделюванні.
9. Провідне місце в розвитку теорії геометричного формотворення посідала проблема симетрії, яка протягом досліджуваного періоду перетворилася з проблемного елементу теоретичного знання на інструмент досягнення гармонійного устрою матеріальної форми. Показано, що саме дослідження симетрії, а не якихось інших феноменів геометричної організації матеріальних форм у дизайні 19701980-х рр. привело до появи низки нових мікро областей геометричного формотворення, у розвитку яких провідне місце у світі посідають саме радянські дизайнери.
10. У досліджуваний період набули значного розвитку нові напрями в галузі дизайну: архітектурна біоніка і кінетичне мистецтво. Можливість їх появи як напрямів науково-пошукової роботи в галузі дизайну й архітектури було спричинено передовсім соціальним зрушенням початку 1970-хрр., які почасти пов’язані із застоєм у всіх сферах життя радянського народу, почасти — із прагненням керівництва СРСР хоча б в ідеологічно дозволених рамках повернутися до загальносвітового культурного й мистецького процесу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абызов В. А. Архитектура общественных зданий с гибкой планировкой / Абызов В. А., Куцевич В. В. — К. : Будівельник, 1990. — 112с.
2. Авдотьин Л.Н. Математические методы и вычислительная техника в градостроительном проектировании / Авдотьин Л.Н. — М.: Стройиздат, 1967. — 256 с.
3. Азрикан Д. А. Городское оборудование для Дигоми7 / Азрикан Д. А., Беккер Г. П. // Техническая эстетика. — 1986. — № 10. — С. 14.
4. Андрущенко Н.П. Комплексная застройка жилых районов: Поиск, эксперимент в зодчестве Украины / Андрущенко Н.П. — К.: Будівельник, 1989. — 64с.
5. Антонов О.К. Конструирование самолетов и красота / Антонов О.К. // Тех­ническая эстетика. — 1968. — №3. — С.68.
6. Аркин Д.Е. Искусство бытовой вещи: Очерки новейшей художественной промышленности / Аркин Д.Е. — Л.; М.: ОГИЗИЗОГИЗ, 1932. — 173 с.
7. Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие / АрнхеймР. ; пер. сангл. М.: Прогресс, 1974. 392с.
8. Аронов В.Р. Теоретические концепции зарубежного дизайна / Аронов В.Р. — М.: ВНИИТЭ, 1992. — 240с.
9. Архитектурная бионика / Ю. С. Лебедев, В. И. Рабинович, Е. Д. Положай и др.; Под ред. Ю. С. Лебедева. — М.: Стройиздат, 1990. — 268с.
10. Архітектура: Короткий словник-довідник / А.П. Мардер, Ю.М. Євреїнов, О.А. Пламеницька та ін.; За заг. ред. А.П. Мардера. — К. : Будівельник, 1995. — 336 с.
11. Бадяк В. Тоталітаризм і творчий процес. Львів, 1995. С.89-95.
12. Бегенау З.Г. Функция, форма, качество / Бегенау З.Г. ; пер. с нем.; Под ред. и с послесл. Г.Б. Минервина. — М.: Мир, 1969. 168 с.
13. Безмоздин Л.Н. Художественно-конструктивная деятельность человека / Безмоздин Л.Н. Ташкент:Фан, 1975. 304с.
14. Беккер Г. П. Концепция «Мембрана»: демократичное жилище для ближайшего будущего / Беккер Г. П., Пузанов В.И., Федосеенко Г.В. // Техническая эстетика. — 1990. — №1. — С.15.
15. Белоголовский В. Бумажные мечты [Електронний ресурс] // Новое русское слово (Нью-Йорк). — 2002. — 20 декабря. — Режим доступу до журн.: press/belogolovsky/slovo201202.htm.
16. Береснёва В. Я. Симметрия и искусство орнамента / Береснёва В. Я., Яглом М.М. // Ритм, пространство, время в литературе и искусстве : Сб. ст. — Л. : Наука, 1974. — С.256278.
17. Береснёва В.Я.Вопросы орнаментации ткани / Береснёва В.Я., Романова Н.В. — М.: Легкая индустрия, 1977. — 192с.
18. Бейлах О.Д. Спостереження над довідом проетування міст майбутнього в дизайнерській практиці 1960-1970-х років ХХ століття / О.Д. Бейлах // Вісник Львівської національної академії мистецтв [ЛНАМ]: — Ужгород: Гражда, 2008. — Спецвипуск. — С.161174.
19. Бейлах О.Д. Біоніка як експериментальний напрям формотворчих досліджень у радянському дизайні / О.Д. Бейлах // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. — Харків: ХДАДМ, 2008. — №15. — С.7-15.
20. Бейлах О.Д. Естетичні аспекти дизайну архітектурно-конструкційних систем у 19701980-х роках / О.Д. Бейлах // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. — Харків: ХДАДМ, 2008. — №8. — С.314.
21. Бейлах О.Д. Принцип симетрії у мистецтвознавчих дослідженнях радянського дизайну / О.Д. Бейлах // Симетрія: мистецтво і наука : Ж-л Міжнар. асоціації між­дисциплінар. досл. симетрії (ISIS-S) : Зб. тез Міжнар. наук. конф. «Гармонія уформах і процесах : Природа, суспільство, наука, мистецтво», ЛНАМ, 612.10.2008. — Львів : [Львівська нац. акад. мист-в], 2008. — Вип. 14. — С.11812
22. Бейлах О.Д. Тенденції й особливості розвитку радянського дизайну в аспекті становлення творчої особистості: Історико-теоретичні нотатки / О.Д. Бейлах // Художня культура. Актуальні проблеми: Наук. вісник Ін-ту проблем сучасн. мист-ва АМУ. — К.: Фенікс, 2007. — Вип.IV. — С.537547.
23. Бейлах О.Д. Формологічні витоки дизайну першої третини ХХ століття та їх вплив на радянський дизайн 19701980-х років / О.Д. Бейлах // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. / За ред. В.Я. Даниленка. — Харків: ХДАДМ, 2008. — №6. — С.39.
24. Бейлах О.Д. Експериментальні розробки в галузі дизайну житлового середовища / О.Д. Бейлах // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: зб. наук. пр. — Харків: ХДАДМ, 2009. — №6 — С.813.
25. Белова Л.Е. Спиральные закономерности в архитектурном формо-образовании / Белова Л.Е., Лебедев Ю.С. // Вопросы формообразования в современной архитектуре: Сб. / Редкол.: В.П. Дахно (отв. ред.) и др. ; КиевЗНИИЭП. — Киев: КиевЗНИИЭП, 1983. — С.8081.
26. Белова Л.Е. Спиральные структуры в природе и архитектурная форма / Белова Л.Е. // Конструкции и архитектурная форма: Сб. науч. тр. / Науч. ред. Ю.С. Лебедев. — М.: ЦНИИПградостроительства, 1986. — С. 3642.
27. Бєсов Л.М. Історія науки і техніки з найдавніших часів до кінця ХХ ст. / Бєсов Л.М. — Харків:ХДПУ, 2000. — 250с.
28. Блауберг И.В. Становление и сущность системного подхода / Блауберг И.В., Юдин Э.Г. М.: Наука, 1973. 270с.
29 Боднар О. Я. Динамічна симетрія у природі та архітектурі / Боднар О. Я. // Шлях до гармонії : Мистецтво + математика : Тематичн. зб. / Відп. ред. М. Габрель. — Львів : Львівська нац. акад. мис-в, 2008. — С. 234256.
30. Боднар О.Я. Експеримент в радянській архітектурі та дизайні і його особливості у 19701980-х роках / Боднар О.Я. // Мистецтвознавство ’99 / Львівська академія мистецтв. — Львів : ЛАМ, 1999. — С.4350.
31. Боднар О.Я. Золотий переріз і неевклідова геометрія в науці і мистецтві / Боднар О.Я. — Львів: Українські технології, 2005. — 198 с.
32. Боднар О.Я. Исследование формообразующих принципов конструктивной геометрии в творческой практике и пропедевтических курса дизайна / Боднар О.Я. — М. : ВНИИТЭ, 1986. — 64 с.
33. БоднарО. Я. Експеримент та конструкції в радянській архітектурі та дизайні / Боднар О. Я.// Архитектурные конструкции. — 2003. — №4. — С.113120.
34. Бойцов С.Ф. Комбинаторные идеи в дизайне/ Бойцов С.Ф. //Техническая эстетика. — 1983. —№7. — С.1618.
35. Борисовский Г.Б. Архитектура как искусство и научно-технический прогресс: Автореф. дис. д-ра искусствоведения: №823 / Борисовский Г.Б. — М.: Ин-т искусствознания Акад. художеств СССР, 1970. — 46 с.
36. Борисовский Г.Б. Наука, техника, искусство / Борисовский Г.Б. — М. : Наука, 1969. — 256с.
37. Борисовский Г.Б. Образ жизни и пространственная середа / Борисовский Г.Б. // Техническая эстетика. — 1981. — № 4. — С.68.
38. Борисовский Г.Б. Эстетика и стандарт / Борисовский Г.Б. — М.: Изд-во стандартов, 1989. — 192 с.
39. Брандт Г.В. Геометрия многофокусных поверхностей в приложении к архитектурно-строительной бионике: Предвар. публ. / Брандт Г.В.; АН СССР, Науч. совет по комплексной проблеме «Кибернетика». — М.: Б/и, 1979.— 63с.
40. Бурт М. Т-періодичні губчасті структури — розширення галузі знань / Бурт М. // Шлях до гармонії : Мистецтво + математика : Тематичн. зб. / Відп. ред. М. Габрель. — Львів : Львівська нац. акад. мис-в, 2008. — С. 168185.
41. БюттнерО. Сооружение — несущая конструкция — несущая структура. Ч. 1. / БюттнерО., ХампеЭ.; Пер. с нем. Ю.М. Веллера. — М.: Стройиздат, 1983. — 340с.
42. Вартанян О.М. Транспортируемые складчатые структуры / Вартанян О.М. // Жилищное строительство. — 1976. — №6. — С.1822.
43. Васильев В.И. Новая игрушка — «Бикбокс» / Васильев В.И. // Техническая эстетика. — 1990. — №12. — С. 7.
44. Великие художники: Василий Кандинский. — К., 2005. — №98. — 32с.
45. Великие художники: Казимир Малевич. — К., 2005. — №101 — 32с.
46. Венинджер М. Модели многогранников / Под ред. И. М. Яглома; Венинджер М. ; пер. с нем. — М.: Мир, 1974. — 244 с.
47. Вержбицкий Н.Н. Адресный метод проектирования жилища / Вержбицкий Н.Н. — К.: Будівельник, 1987. — 94 с.
48. Визуальная культура и визуальное мышление в дизайне. М.: ВНИИТЭ, 1990. 88 с.
49. Волков А.И. Тектоника структурных пространств с направляющими поверхностями / Волков А.И. // Техническая эстетика. — 1979. — №3. — С.710.
50. Воронов Н.В. Российский дизайн: Очерки истории отечественного дизайна / Воронов Н.В. — М.:Союз дизайнеров России,2001. — Т. 1/2. — 876с.
51. Вудсон У., Коновер Д. Справочник по инженерной психологии для инженеров и художников-конструкторов / Вудсон У., Коновер Д. — М.: Мир, 1968. — 520с.
52. Гайдученя А.А. Динамическая архитектура: Основные направления развития, принципы, методы / Гайдученя А.А. — К.: Будівельник, 1983. — 96с.
53. Галлеев Б.М. Светомузыкальные устройства как объект дизайна / Галлеев Б.М. // Техническая эстетика. — 1987. — №9. — С.810.
54. Гамаюнов В.Н. Образы виртуального мира / Гамаюнов В.Н. — М.:Академия, 2004. — 156с.
55. Гамаюнов В. Проективография, или Современный феномен учений о фигурах, пропорциях и отображениях / Гамаюнов В. // Шлях до гармонії : Мистецтво + математика : Тематичн. зб. / Відп. ред. М. Габрель. — Львів : Львівська нац. акад. мис-в, 2008. — С. 266285.
56. Гамаюнов В.Н. Проективография: Учеб. пособие / Гамаюнов В.Н. — М. : Изд-во МГПИ им. В.И. Ленина,1976. — 264с.
57. Генисаретский О.И. Дизайн, городская среда и проектная культура/ Генисаретский О.И. //Дизайн и город. — М.: ВНИИТЭ,1988. — С.1838.
58. Генисаретский О.И. Проектная культура и концептуализм / Генисаретский О.И. // Социально-куль­турные проблемы образа жизни и предметной среды. — М. :ВНИИТЭ,1987. — С.3953.
59. Гидион З. Пространство, время, архитектура / Гидион З.; пер. с нем. — 4-е изд. — М.: Стройиздат, 1984. — 445 с.
60. Гизе М.Э. Очерки истории художественного конструирования в России XVIII — начала ХХ века / Гизе М.Э. — Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1978. — 280с.
61. Глазычев В.Л. О дизайне : Очерки по теории и практике дизайна на Западе / Глазычев В.Л. — М. : Искусство, 1970. — 192с.
62. Голомшток И. Тоталитарное искусство в поисках традиции / ГолоштокИ. // Человек. —1991. — №2. — С.80104.
63. Горянский Г. Автоматизированная система конструирования / Горянский Г., Митясь М. // Наука и техника. — 1967. — №4. — С.58.
64. Грашин А.А. Методология дизайн-проектирования элементов пред-метной среды. Дизайн унифицированных и агрегатированных объектов: Уч. пособие / Грашин А.А. М.: Архитектура-С, 2004. 232с.
65. Гройс Б. Соцреализм — авангард по-сталински / Гройс Б. // Декоративное искусство СССР. — 1990. — №5. — С.3437.
66. Гуманитарно-художественные проблемы образа жизни и предметной среды. — М.: ВНИИТЭ, 1989. — 150 с. — (Труды ВНИИТЭ. Серия «Техническая эстетика». Вып.58).
67. Гуманитарный комплекс архитектуры : К вопросу о гуманитарных исследованиях в архитектуре / [С.А. Шубович, Ю.В. Жмурко, Е.В. Вдовицкая и др.]; Под общ. ред. С.А. Шубович. — Харьков : ХНАГХ, 2005. — 312 с.: ил.
68. Даниленко В. Сталінізм на Україні: 192030-ті роки / Даниленко В., КасьяновГ., Кульчицький С. — К. : Либідь, 1991. — 340 с.
69. Даниленко В.Я. Витоки проектно-художньої культури / Даниленко В.Я. // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. — Харків: ХДАДМ, 2002. — №5. — С.6268.
70. Даниленко В.Я. Дизайн: Підручник / Даниленко В.Я. — Харків: ХДАДМ, 2003. — 664 с.
71. Джонс Дж.К. Инженерное и художественное конструирование: Современные методы проектного анализа / Джонс Дж.К. ; Пер. с англ. М.: Мир, 1976. 374с.
72. Дизайн: Очерки теории системного проектирования / [Валькова Н.П., Грабовенко Ю.А., Лазарев Е.Н., Михайленко В.И.]; Науч. ред. М.С. Каган. Л.:Изд-во Ленингр. ун-та, 1983. 188с.
73. Динамическая и кинетическая форма в дизайне / [КолейчукВ., Лаврентьев А., Рачеева И., Хан-Магомедов С.]. — М. : ВНИИТЭ, 1989. — 80 с.
74. Дмитриев Л.Г. Вантовые конструкции: Расчет и конструирование / Дмитриев Л.Г., Касилов А. В. — К.: Будівельник, 1974. — 278 с.
75. Дроздов П.Ф. Проектирование крупнопанельных зданий / Дроздов П.Ф., Себекин И. М. — М.: Стройиздат, 1967. — 265 с.
76. Ежов В.И. Архитектура общественных зданий и комплексов / Ежов В.И., Ежов С. В., Ежов Д.В. ; Под общ. ред. В.И. Ежова. — К.: ВИСТКА, 2006. — 380 с.: ил.
77. Ежов В. И. Архитектурно-конструктивные системы гражданских зданий: История, предпосылки развития, поиск, перспективы: Учеб. пособие / В.И. Ежов, О.С. Слепцов, Е.В. Гусева; Под ред. В.И. Ежова. — К.: ЛИЦЕНЗиАРХ, 1998. — 356 с.
78. Ежов В.И. Архитектурно-конструктивные системы общественных зданий / Ежов В.И. — К.: Будівельник, 1981. — 120 с.
79. Ерофалов Б. Фантазёр Чернихов / Ерофалов Б. // А.С.С. — 2004. — №1. — С.2224.
80. Ефимов А.В. Суперграфика в городской среде / Ефимов А.В. // Техническая эстетика. — 1983. — №2. — С.1116.
81. Євленський В. Сувора «відлига» / Євленський В. // Людина і світ. — 1990. — №6. — С.2026; №7. — С.2429.
82. Жадова Л.А. О терминологии и понятиях в сфере промышленного искусства / Жадова Л.А. // Техническая эстетика. — 1964. — №7. — С. 1416.
83. Жадова Л.А. «Супрематический ордер» // Проблемы истории советской архитектуры (Концепции, конкурсы, выставки) / Жадова Л.А. / Под ред. А.А. Стригалева. — М.: ЦНИИП градостроительства, 1983. — [Вып. 6.] — С.3441.
84. Жданов В.Ф. Ветвящиеся конструктивные формы и системы / Жданов В.Ф., Гоциридзе О.А., Нечаев С. М. // Конструкции и архитектурная форма: Сб. науч. тр. / Науч. ред. Ю.С. Лебедев. — М.: ЦНИИПградостроительства, 1986. — С.2227.
85. Жидков В. Десять веков российской ментальности : Картина мира и власти / Жидков В., Соколов К. — СПб. : Алетейя, 2001. — 638с.
86. ЖуравлёвА. Архитектура советской России / ЖуравлёвА., Икон­ни­ковА., Рочегов А. — М.: Стройиздат, 1987. — 447 с.
87. Иконников А.В. «Дом будущего» — воспоминание о вчерашней мечте или реальная перспектива? / Иконников А.В. // Техническая эстетика. — 1984. — №4. — С.1316.
88. Иконников А. В. К новому стилю / Иконников А. В., Степанов Г. П. — Л.: Художник РСФСР, 1962. — 84 с.
89. Ион Е. Жизнь становится прекраснее / Ион Е. // Против современного абстракционизма и формализма : Сб. пер. / Ред. и вступ. ст. М.П. Баскина. — М.: Прогресс, 1964. — С. 143152.
90. История русского и советского искусства: Учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по специальности «История» / [Алленов М.М., Евангулова О.С., Плугин В.А. и др.]; Под ред. Д.В. Сарабьянова. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Высшая школа, 1989. — 368 с.
91. Иттен И.Искусство цвета / Иттен И. ; пер. с нем. — 2-е изд. — М.: Д.Аронов, 2001. — 96с.
92. Казакова Л.В. Декоративное стекло в советской архитектуре (19601980-е годы) / Казакова Л.В. — М. : Изобразительное искусство, 1989. — 240с.
93. Кандинский В.В. Точка и линия на плоскости / Кандинский В.В. — СПб : Азбука-классика, 2006. — 240с.
94. Кантор К. М. Красота и польза: Социологические вопросы материально-художественной культуры / Кантор К.М. — М.: Искусство, 1967.— 312 с.
95. Кантор К.М. Правда о дизайне. Дизайн в контексте культуры доперестроечного тридцатилетия (19551985) : История и теория / Кантор К.М. М.: Галарт, 1996. 264с.
96. Ковешникова Н. А. Дизайн: История и теория : Учеб. пособие / Ковешникова Н. А. — М. : Омега-Л, 2005. — 204с.
97. Когой О. Игра — стимул развития ребенка / Когой О., Франшечкин А. // Техническая эстетика. — 1976. — № 3/4. — С.1416.
98. Колани Л. Пространство для нового образа жизни / Колани Л. // Современная архитектура. — 1970. — №2. — С.9495.
99. Колейчук В. Кинетизм / Колейчук В. — М. : Галарт, 1994. — 160 с.
100. Колейчук В. Методы построения предварительно напряженных вантово-стержневых конструкций типа структур / Колейчук В. // Шлях до гармонії : Мистецтво + математика : Тематичн. зб. / Відп. ред. М. Габрель. — Львів : Львівська нац. акад. мис-в, 2008. — С. 294303.
101. Колейчук В.Ф. Научно-практический семинар «Цвет и свет в дизайне» / Колейчук В.Ф., Лаврентьев А.Н. // Техническая эстетика. — 1985. — №11. — С.2526.
102. КолейчукВ.Ф. Новейшие конструктивные системы / КолейчукВ.Ф. // Строительство и архитектура. — 1984. — №9. — С.4548.
103. Колейчук В.Ф. Новые архитектурно-конструктивные структуры: Обзор / Колейчук В.Ф., Лебедев Ю.С. — М. : ЦНТИ по гражд. стр-ву и архитектуре, 1978. — 64 с.
104. Колейчук В.Ф. Программированное формообразование в дизайне / Колейчук В.Ф. // Техническая эстетика. — 1979. — №3. — С. 15.
105. Коломиец В.И. Становление, структура и функционирование дизайна как эстетической деятельности (историко-логический анализ): Учеб. Пособие / Коломиец В.И. Минск:Изд. Белорусск. гос. архит. ин-та, 2001. 97с.
106. Кондратьева К. А. Дизайн и экология культуры / Кондратьева К. А. — М. : Изд. Моск. гос. худ.-пром. ун-т им. С.Г. Строганова, 2000. — 106 с.
107. Конструкция, функция, художественный образ в дизайне /Редкол.: С.О. Хан-Магомедов (отв.ред.) и др. М.: ВНИИТЭ, 1980. 140с. — (Труды ВНИИТЭ. Сер. «Техническая эстетика». Вып.23).
108. Костенко А.Я. Средства информации в архитектуре / Костенко А.Я. — К.: Будівельник, 1984. — 112 с.: ил.
109. Котти М.-М. Дендратом: Город-дерево / Котти М.-М. // Современная архитектура. — 1969. — №6. — С.83.
110. КулагаВ. Новые возможности типового проектирования / КулагаВ., ГаврилинаА. // Архитектура СССР. — 1984. — № 3. — С.5862.
111. Лаврентьев А.Н. «Москва — Париж. 1900 — 1930»: Дизайн в сопоставлениях / Лаврентьев А.Н. // Техническая эстетика. — 1982. — №3. — С.2630.
112. Лаврик Г.И. Качество проектирования жилища / Лаврик Г.И. — Киев: Будівельник, 1976. — 104 с.
113. Лазарев Е.Н. Дизайн машин / Лазарев Е.Н. Л.:Машиностроение. Ленингр.отд-ние, 1988. 256 с.
114. Лебедев Ю.С. Архитектура и бионика / Лебедев Ю.С. — Изд.2-е, перераб. и доп. — М. : Стройиздат, 1977. — 222 с.
115. Лебедев Ю.С. Архитектура и техника / Лебедев Ю.С. — М. : Знание, 1975. — 63 с.
116. Лебедев Ю.С. Проблемы формы в архитектуре и индустриально-строительная технология / Лебедев Ю.С. // Методологические проблемы развития советской архитектуры: Сб. науч. тр. / Под ред. Г.Б. Минервина. — М.: ЦНИИТИА, 1984. — С.6973.
117. Левый И. Значения формы и форм значений / Левый И. // Семиотика иискусствометрия : Сб. переводов / Сост. и ред. Ю. М. Лотмана и В. М. Петрова. — М. : Мир, 1972. — С. 88107.
118. Литинецкий И. Б. Бионика : Пособие для учителей / Литинецкий И. Б. — М. : Просвещение, 1976. — 336с.
119. Лола Г.Н. Дизайн : Опыт метафизической транскрипции / Лола Г.Н. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1998. 165с.
120. Мазаев А.И. Концепция «производственного искусства» 20-х годов : Историко-критический