Гончарські осередки Кульчина та Рокити кінця ХІХ – ХХ стОЛІТЬ (Історія, типологія, художні особливості) : Гончарные ячейки Кульчина и Годы конца XIX - ХХ веков (История, типология, художественные особенности)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • Гончарські осередки Кульчина та Рокити кінця ХІХ – ХХ стОЛІТЬ (Історія, типологія, художні особливості)
  • Альтернативное название:
  • Гончарные ячейки Кульчина и Годы конца XIX - ХХ веков (История, типология, художественные особенности)
  • Кол-во страниц:
  • 184
  • ВУЗ:
  • Львівська національна академія мистецтв
  • Год защиты:
  • 2006
  • Краткое описание:
  • Міністерство освіти і науки України
    Львівська національна академія мистецтв


    На правах рукопису

    Кубицька
    Наталія Владиславівна


    УДК [738:903.02] (477.41/.42)”18/19”



    Гончарські осередки Кульчина та Рокити
    кінця ХІХ ХХ стОЛІТЬ
    (Історія, типологія, художні особливості)


    17.00.06 декоративне і прикладне мистецтво

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата мистецтвознавства


    Науковий керівник:
    Гудак Василь Андрійович,
    доц., канд. мистецтвознавства



    ЛЬВІВ 2006









    ЗМІСТ




    Вступ .............................................................................................................


    4




    Розділ 1. Аналіз літератури. Джерела і методика дослідження ..............


    10




    Розділ 2. Основні етапи становлення і розвитку гончарства Кульчина та Рокити ......................................................................................................



    29




    2.1. Витоки гончарства на території Кульчина і Рокити з часів неоліту до ХVІ ст. ................................................................................



    29




    2.2. Особливості становлення і розвитку гончарських осередків Кульчина і Рокити у ХVІ середині ХІХ ст. ....................................


    39




    2.3. Гончарство Кульчина і Рокити кінця ХІХ ХХ ст. ..................


    49




    Розділ 3. Формування локальних художніх особливостей народної кераміки Кульчина і Рокити .......................................................................


    68




    3.1. Технологічні традиції гончарства ...............................................


    68




    3.2. Особливості формотворення і типологія гончарних виробів ..


    83




    3.3. Декорування гончарних виробів .................................................


    109




    Розділ 4. Творчість провідних гончарів у контексті формування художніх особливостей народної кераміки Кульчина і Рокити кінця ХІХ ХХ ст. ................................................................................................


    134




    Висновки ......................................................................................................


    159




    Список використаних джерел ...................................................................


    163















    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ





    АЮЗР





    Архив Юго-Западной России;




    ВКМ





    Волинський краєзнавчий музей;




    ДАВО





    Державний архів Волинської області (м.Луцьк);




    ДАЖО





    Державний архів Житомирської області (м.Житомир);




    ЗОШЖ





    загальноосвітня школа с.Жидичин;




    ЗОШР





    загальноосвітня школа с.Рокити;




    МНАПУ





    Музей народної архітектури та побуту України;




    НМУГО





    Національний музей-заповідник Українського гончарства в Опішному;




    МЕХП





    Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України;




    МНАПЛ





    Музей народної архітектури та побуту у Львові;




    ДМУНДМ





    Державний музей українського народного декоративного мистецтва;




    НМЛ





    Національний музей у Львові;




    РЕМ





    Російський Етнографічний музей (м.Санкт-Петербург);




    СКМ





    Старовижівський краєзнавчий музей;




    УЦНКГ





    Український центр народної культури Музей Івана Гончара”;




    ЦДІАК України





    Центральний державний історичний архів України (м.Київ)












    Вступ
    Актуальність теми. У культурно-мистецькій спадщині України особливе місце належить народному мистецтву Волинського Полісся, одним із найдавніших видів якого є гончарство. У 90-х роках ХХ ст. лише у двох відомих самобутніх осередках Кульчині та Рокиті гончарі ще виготовляли традиційні світлоглиняні та димлені вироби, художньо-технологічні особливості яких визначили своєрідність народної поліської кераміки. Однак кризові суспільні явища ХХ ст. обумовили занепад традиційних центрів народного мистецтва, в тому числі і на Волинському Поліссі, що спричинилося до можливої втрати цілого пласта матеріально-духовної культури українського народу. З’ясування історико-культурних і мистецьких особливостей гончарства Кульчина та Рокити є важливим для відродження національної ідентичності українського мистецтва.
    Донині збереглося чимало унікальних пам’яток гончарного мистецтва ХІХ ХХ ст. не лише з Кульчина і Рокити, а й з Качина, Нудижів, Згоран та інших відомих поліських центрів, проте досі відсутня окрема узагальнююча праця, наукова систематизована джерельно-інформаційна база, у якій було б відображено основні етапи розвитку й особливості гончарства цієї території, проаналізовано наявний матеріал з позицій мистецтвознавства. Художні надбання осередків Кульчина і Рокити до цього часу також не стали предметом мистецтвознавчих досліджень.
    В останні десятиліття особливо актуальними є питання збереження й розвитку традиційного поліського мистецтва як своєрідного явища української культури. Окремими науково-дослідними установами та музеями Києва, Луцька, Львова, Опішного були ініційовані спеціальні дослідження, окреслено питання історії і теорії народних промислів Волинського Полісся, які потребують відродження, детального і поглибленого вивчення. У світлі сучасних проблем осередків народного мистецтва України привертає увагу науковців осмислення ролі традицій гончарства поліських сіл Кульчина та Рокити, як останніх значних центрів керамічного виробництва західнополіського регіону.
    Мета і завдання дослідження. Метою роботи є виявлення історико-культурних і художніх особливостей гончарства осередків Кульчина та Рокити у контексті розвитку народної кераміки Волинського Полісся кінця ХІХ ХХ ст.
    Згідно з поставленою метою визначені наступні завдання дослідження:
    · з’ясувати історико-культурні передумови та витоки гончарства на території сіл Кульчина і Рокити;
    · визначити та охарактеризувати основні етапи формування і особливості розвитку гончарських осередків Кульчина і Рокити кінця ХІХ ХХ ст.;
    · проаналізувати художньо-технологічні особливості виготовлення виробів у Кульчині та Рокиті;
    · виявити основні типологічні, технологічні та формотворчі ознаки гончарних творів, провести їх класифікацію і показати регіональну своєрідність традиційної кераміки Волинського Полісся;
    · провести художній аналіз виробів, проаналізувати особливості декорування та систематизувати основні орнаментальні мотиви;
    · виявити специфіку творчості провідних майстрів Кульчина і Рокити кінця ХІХ ХХ ст.;
    · розкрити проблеми збереження і розвитку художніх традицій гончарства Кульчина і Рокити, вказати шляхи їх вирішення.
    Об’єктом дослідження є процеси формування історико-мистецької сутності гончарських осередків Кульчина і Рокити в контексті культури Волинського Полісся періоду кінця ХІХ ХХ ст.
    Предметом дослідження є твори народної кераміки кінця ХІХ ХХ ст. майстрів Кульчина і Рокити. В основному це простий кухонний та столовий посуд, дитячі іграшки, вироби господарського призначення.
    Територіальні межі дисертації охоплюють регіон Волинського Полісся, де розміщені давні гончарські центри Кульчин та Рокита. До порівняльного аналізу залучений матеріал із осередків гончарства території Волині, Житомирського Полісся (частини Рівненської і Житомирської областей), Малого Полісся (райони Львівщини й Тернопільщини), частково Київщини і Білоруського Полісся.
    Хронологічні рамки окреслені періодом кінця ХІХ ХХ ст., оскільки виготовлення гончарних виробів у Кульчині та Рокиті досягло свого розквіту в кінці ХІХ ст., але вже у другій половині ХХ ст. стало занепадати. Дослідження історико-етнографічних та мистецьких особливостей народної кераміки поліських осередків обумовило необхідність використання археологічних матеріалів давніх історичних епох, звернення до здобутків минувшини, а активна діяльність молодого покоління керамістів визначила перспективу осмислення творчих процесів у гончарному мистецтві регіону кінця ХХ початку ХХІ ст.
    Методи дослідження. Методологічною основою роботи є системний підхід до вивчення мистецької спадщини, що передбачає залучення фактологічного матеріалу з суміжних наук: археології, етнографії, історії та теорії мистецтва, фольклористики. У процесі дослідження історії гончарства застосований історико-порівняльний метод в хронологічному та просторовому вимірах; при роботі з респондентами спостереження, фотофіксація матеріалу, анкетування та інтерв’ю; під час опрацювання історіографії та дослідження художніх особливостей гончарства Кульчина і Рокити науковий опис, систематизація фактів, метод мистецтвознавчого аналізу, формально-типологічний і системний методи.
    Наукова новизна роботи полягає у тому, що це перша узагальнююча праця, в якій на основі науково-критичного осмислення літературних, архівних джерел, атрибуцій музейних колекцій і результатів власних польових досліджень 2000-2005 рр. розкрито художню специфіку яскравих гончарських центрів Кульчина і Рокити.
    У дисертації вперше порушено проблему спадковості гончарних традицій на визначеній території із залученням історико-археологічних джерел. Введено в науковий обіг близько 500 зразків кераміки, матеріали про давній народний гончарний промисел на Волинському Поліссі, зібрані дисертантом під час польових досліджень 2000-2005 років.
    У роботі висвітлено локальні художньо-технологічні засади виготовлення поліської кераміки, розроблено типологію форм і класифікацію композиційних схем декору гончарних виробів Кульчина та Рокити. Вперше на основі мистецтвознавчого аналізу окреслено художні особливості кераміки досліджуваних осередків ХІХ ХХ ст. Вперше введено в науковий обіг нові імена гончарів цього періоду, проведено аналіз їх творів. Здійснено порівняльну характеристику мистецьких особливостей гончарних осередків Волинського Полісся, що забезпечило виявлення їх локальних відмінностей.
    Використані джерела дозволили вперше підняти широкий культурний пласт, пов’язаний з історією та сучасним станом поліського гончарства, що заповнить наукову прогалину у висвітленні національної матеріальної та художньої культури західнополіського регіону.
    Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження дозволяють оцінити мистецьку сутність гончарства Кульчина та Рокити, збагатити науково-теоретичну базу культурної спадщини Волинського Полісся і України загалом, можуть сприяти як збереженню художніх традицій і досвіду поліських майстрів, так і практичному відродженню українського самобутнього народного промислу.
    Матеріали дисертації можуть бути використані у роботі академічних і галузевих науково-дослідних установ (науково-методичне забезпечення навчального процесу в закладах художнього профілю; теоретико-практичні розробки в контексті вивчення історії українського декоративно-ужиткового мистецтва); у музейній справі (експозиційна та виставкова діяльність тощо); у творчій роботі народних майстрів і професійних художників-керамістів.
    Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням гончарства осередків Кульчина і Рокити як цілісного історично сформованого художнього явища. В ній на основі власних польових матеріалів проаналізовано художньо-технологічні особливості поліського мистецтва, розкрито історичні передумови виникнення локальних центрів Кульчина і Рокити, типологію форм і декорування виробів, а також специфіку творчості провідних народних майстрів кінця ХІХ ХХ ст. Укладено покажчик гончарів Кульчина і Рокити, словник гончарської лексики майстрів цих осередків.
    Опубліковані наукові дослідження за темою дисертації у фахових виданнях, затверджених ВАК України, були написані здобувачем самостійно.
    За темою дослідження підготовлено колективну працю Розвиток керамічного виробництва на Волині (археологічний, етнографічний, мистецький аспекти)” у співавторстві з Г.В.Охріменком, М.М.Кучинком [123], де дисертант самостійно опрацював розділ Керамічне виробництво на Волині ХV ХХ ст.” (С.186-239). У публікаціях [80; 83; 122] археологічні аспекти теми опрацьовані Охріменком Г.В., Охріменком В.Г., мистецтвознавчий аналіз явищ дисертантом проводився самостійно.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації апробовано у вигляді доповідей на конференціях, зокрема, на ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю Волинського краєзнавчого музею та 55-річчю Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки Волинський музей: історія і сучасність”, Луцьк Колодяжне (травень 2004 р.) Сторінки творчості гончара Василя Бондаря (за експонатами Волинського краєзнавчого музею)”; Міжнародній науковій конференції Українська інтелігенція за духовне відродження народу”, м. Львів (лютий 2002 р.) Джерела духовного відродження нації у традиціях поліських гончарів”; VIІІ Міжнародних Могилянських читаннях на тему: Пам’ятки Давньої Русі в студіях сучасних вчених: історія, дослідження, збереження”, м. Київ (грудень, 2003 р.) Художні особливості давньоруської кераміки села Кульчин Волинського Полісся (ХІІ-ХІІІ ст.)”; ХІІІ Міжнародній конференції Історія релігій в Україні”, м. Львів (травень, 2003 р.) Глиняні птахи у віруваннях та мистецтві” (у співавторстві з Г.Охріменком); Регіональній науково-практичній конференції Культура Волині: історія та сучасність”, м. Рівне (квітень, 2003 р.) Традиційні орнаментальні мотиви димленої кераміки с.Рокита Старовижівського району: композиційний аналіз”; І Волинській етнографічній науковій конференції Народна культура шлях до себе”, Волинський краєзнавчий музей, м. Луцьк (квітень, 2003 р.) Майстри гончарного ремесла с. Рокити Старовижівського району”; у низці конференцій Луцького державного технічного університету Гончарські осередки сс.Кульчин та Рокита” (жовтень 2002 р.), Історія та художні особливості глиняної іграшки Волинського Полісся (на матеріалах с.Кульчин)” (листопад 2002 р.), Гончарні вироби як елемент просторової організації сучасного інтер’єру” (листопад 2003 р.) і Львівської національної академії мистецтв Художньо-етнографічні особливості гончарства Волинського Полісся” (травень 2003 р.), Сторінки історії гончарного осередку с.Кульчин Волинської області” (квітень 2004 р.) та інших.
    Дисертація обговорена на засіданні кафедри історії і теорії мистецтв Львівської національної академії мистецтв та рекомендована до захисту.

    Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 16 наукових праць, з них 8 у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 8 (з них 3 у співавторстві) в інших наукових виданнях.
  • Список литературы:
  • Висновки
    У дисертації висвітлено історико-етнографічні особливості та мистецьку сутність народного гончарства Кульчина і Рокити у контексті культури Волинського Полісся кінця ХІХ ХХ ст. і українського мистецтва загалом. Проведене дослідження обумовило наступні наукові висновки:
    1. Аналіз географічних, природно-кліматичних та соціально-економічних чинників дозволив стверджувати, що з часів неоліту динамічний розвиток глиняного мистецтва України, як і, зокрема, Волинського Полісся, відбувався під впливом постійних контактів різних археологічних культур. Дослідження давньої кераміки поліського регіону засвідчили побутування на всій території виробів із заглибленим і лощеним декором геометричного характеру, а у південних частинах спорадичну появу розписних візерунків. Існування гончарного ремесла на теренах Кульчина і Рокити та ймовірну спадковість традицій виробництва можемо прослідкувати лише з ранньослов’янського періоду та давньоруських часів, що підтверджують зразки кераміки ХІІ ХІІІ ст. Перші літературні згадки про гончарні центри з’явилися у ХVІ ст. Традиційна основа історико-художнього розвитку ремесел поліського регіону періоду ХVІ ХVІІІ ст. підготувала формування ремісничої творчості ХІХ ст.
    2. Дослідження мистецької спадщини Волинського Полісся дозволило виділити основні історичні етапи розвитку гончарства у кінці ХІХ ХХ ст.
    1) Кінець ХІХ ст. 1939 р. Зафіксований найвищий розквіт народного мистецтва: розширення асортименту виробів, поява нових форм, характерних для міського побуту, вдосконалення декорування.
    2) Передвоєнні та воєнні роки (1940-1944 рр.) У зв’язку з інтенсивним розвитком фабрично-заводського виробництва відзначено скорочення асортименту продукції разом із підвищенням її художнього рівня за рахунок використання полив. Занепад гончарного промислу обумовлений руйнівними процесами Другої світової війни.
    3) Повоєнний етап (1945-1960-ті рр.) Послаблення соціально-економічної сфери зумовило активізацію гончарства і появу в 1950-1960-х рр. високоякісних гончарних виробів, мистецька вартість яких підкреслила конкурентоспроможність поліської кераміки. Проте жорсткі принципи адміністративно-командної економіки знову обумовили поступове згасання осередків.
    4) 1970-1990-ті рр. На тлі екстенсивного розвитку економіки України та стагнації народного господарства спроби створення артільних підприємств не вирішили проблем у народних промислах.
    5) Кінець ХХ ст. Криза гончарних осередків Кульчина і Рокити викликана конкуренцією промислової продукції, втратою традиційного середовища діяльності гончарів, відсутністю державної підтримки.
    3. Художньо-технологічні особливості поліського гончарства полягають у використанні фізико-хімічних, пластичних і декоративних властивостей глин, у нерозривному взаємозв’язку технік формотворення (формування на ножному гончарному крузі, ручне ліплення, набивання глини у форми) і художніх технік обробки поверхні (заглиблене декорування, лощення, малювання), у спеціальній технології випалу, які впливають на мистецьку цілісність виробів. Побутування димленого начиння з лощеним візерунком визначає мистецьке обличчя осередків північної частини Волинського Полісся (Рокита, Нудижи, Згорани, Качин, Верхи). Світлоглиняні твори, оздоблені малюванням і заглибленим декором, окреслюють локальні художні ознаки кераміки з прикордонних південних районів (Кульчин).
    4. Типологічний аналіз творів гончарства Кульчина і Рокити дозволив виявити три функціональні роди посуд, інші предмети побутово-господарського призначення та іграшки, 18 типологічних груп і більше 50-ти типів виробів, що зазнали змін у різні історичні періоди. У побуті поліщуків найбільше типів посуду побутувало у другій половині ХІХ на початку ХХ ст., але у воєнні і повоєнні роки їх чисельність значно скоротилася.
    На основі аналізу художньо-технологічних можливостей матеріалу, особливостей формотворення і декорування у поліській кераміці кінця ХІХ ХХ ст. можна виділити дві групи: північну, яскравим осередком якого стала Рокита, і південну, представлену гончарством Кульчина. Окрім регіональної своєрідності кераміки Волинського Полісся відмічено локальні формотворчі ознаки, що вирізняють обидві групи: приземкуватість (для відкритого посуду з Кульчина і закритого з Рокити) або видовженість (для закритого посуду з Кульчина), висота роз­міщення найбільшого діаметра корпусу (посередині висоти у Рокиті, вище середини у Кульчині), конічність (Кульчин) чи округлість (Рокита) його нижньої частини у горщиків і глечиків тощо. Порівняльний аналіз формотворення засвідчив багатогранний розвиток поліської кераміки, яка як явище культури не обмежувалася кордонами досліджуваної території, виявляючи тісні взаємозв’язки з творами сусідніх регіонів Волині, Рівненського та Житомирського Полісся, Малого Полісся (райони Львівщини й Тернопільщини), частково Київщини, Білорусії, Польщі.
    5. Досліджено тісний зв’язок мистецьких якостей декору з технічними способами його нанесення. Лінії, крапки, сітчасті та сосонкові мотиви, солярні знаки і хрестоподібні елементи відзначаються збереженням первісної архітектоніки (із втратою символічного навантаження) і являють базовий рівень графем у традиційному гончарстві Волинського Полісся. В оздобленні світлоглиняного посуду південних районів Волинського Полісся визначено домінування крапкових, лінійних та лінійно-хвилястих композицій, виконаних техніками заглибленого декорування і малювання. На північних теренах переважають ритовані та лощені рослинно-геометричні й лінійні композиції із вертикальним нанесенням елементів (сосонки, лінії, хвильки, сітка).
    У роботі обґрунтовано органічний зв’язок орнаменту із тектонікою предметів. Для декорування відкритого посуду в Рокиті застосовують розеткову та концентричну композиційні схеми, у Кульчині каймову. Оздоблення закритих форм визначається горизонтальним фризовим розташуванням декоративних елементів у Кульчині, вертикальним у Рокиті. Поліські пам’ятки кінця XIX початку ХХ ст. із локальними рисами у кожному з осередків засвідчують подібність художніх і технологічних особливостей на інших територіях України (Галичина, Буковина, Житомирщина, Поділля тощо) і Білорусі (Брестська і Гродненська області).
    6. Специфіка творчості гончарів кінця ХІХ ХХ ст. полягає у ретельному збереженні локальних традицій поліського гончарства, втілених у простих ужиткових речах із традиційно сталими формами і елементами декору. Індивідуальність проявляється у формуванні абрисів виробів за рахунок незначних змін характеру конструювання вінців, денця, кріплення вушок тощо при збереженні загальних пропорцій, у варіативності орнаментів, створених на основі базових традиційних елементів.
    Поява майстрів молодого покоління у кінці ХХ ст. зумовила наповнення існуючих традицій інноваціями, які проявилися у використанні нових художньо-технологічних рішень, принципів формотворення і декорування.
    7. Період кінця ХХ ст. характеризується поступовим згасанням традиційного народного гончарства Волинського Полісся. Можливі шляхи відновлення глиняного мистецтва у сучасних умовах вбачаються дисертантом у діяльності молодих художників-керамістів кінця ХХ початку ХХІ ст., які, працюючи в руслі традицій, надають народним поліським творам новітнього звучання, прагнуть виявити їх функціональність, ввести у побут не як суто декоративні речі, а як органічний елемент української культури. Важливою умовою збереження народних традицій гончарства як одного із чинників націотворення у сфері української народної кераміки і мистецтва загалом, обов’язково повинна стати підтримка держави, продумана і послідовна політика нового уряду.












    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
    І. Архівні джерела
    1. Бухгалтерские документы кассовомемориального порядка. Листы платы служащих фабрик: кафели в Лисичах, гребешков, подвод в Киверцах, кожевенной мастерской в м.Олыка, гончарни в с.Кульчин за май 1943 г. (4 мая 1943 г. 28 мая 1943 г.). ДАВО. Ф. Р-2. Оп. 1. Спр. 709. Арк. 14-60.
    2. Ведомости на зарплату рабочим и служащим лагерей по ул. Ковельской, Северной в Луцке, кожмастерских в м. Олыка, гончарей с. Кульчине. Мемориальные ордера (20 апреля 1943 г. 3 июня 1943 г.). ДАВО. Ф. Р-2. Оп. 1. Спр. 746. Арк. 381-384.
    3. Ведомости на зарплату рабочим и служащим лагерей по ул. Ковельской и Северной в г. Луцке, кожевенных мастерских в м. Олыка, гончарей с. Кульчин. Мемориальные ордера (15 сентября 1943 г. 30 октября 1943 г.). ДАВО. Ф. Р-2. Оп. 1. Спр. 748. Арк. 323, 362-365, 372-383.
    4. Ведомость Епархии Житомирской Губернии Волынской Повета Луцкого Села Кульчина Церкви Георгиевской за 1799 год. Клировые ведомости церквей за 1799 год. ДАВО. Ф. 35. Оп. 5. Спр. 252. Арк. 99.
    5. Ведомость о дворянскихъ именіяхъ Волынской губерніи Луцкаго Уезда. 1865 год. ЦДІАК України. Ф. 442. Оп. 97. Спр. 303. Арк. 27.
    6. Ведомость о приходе Свято-Покровской Церкви Села Дубечна Владимиро-Волынскаго Уезда за 1911 годъ. Клірові відомості церков Володимирського повіту за 1911 р. ДАВО. Ф. 35. Оп. 5. Спр. 88. Арк. 308-317.
    7. Ведомость о церквахъ грекороссійскаго исповеданіа, состоящихъ въ Волынской губерніи Луцкаго Уезда. 1834 год. ЦДІАК України. Ф. 442. Оп. 66. Спр. 570. Арк. 190.
    8. Ведомость о Церкви Георгиевской Луцкого Уезда Села Кольчина на 1868 год. Клировые ведомости церквей Луцкого Уезда за 1868 год. ДАВО. Ф. 35. Оп. 5. Спр. 344. Арк. 146-148.
    9. Ведомость о Церкви Покровской Владимирскаго Уезда Села Дубечна за 1860 г. Клировые ведомости церквей Ковельского уезда за 1860 г. ДАВО. Ф. 35. Оп. 5. Спр. 188. Арк. 127-131.
    10. Ведомость о Церкви Покровской Владимирскаго Уезда Села Дубечна за 1868 г. Клировые ведомости церквей Владимирського уезда за 1868 г. ДАВО. Ф. 35. Оп. 5. Спр. 47. Арк. 115-118.
    11. Ведомость села Колчина о Церкви Георгиевской 1797 года 23 декабря. Клірові відомості церков Луцького повіту за 1797 рік. ДАВО. Ф. 35. Оп. 5. Спр. 251. Арк. 110.
    12. Дело о поездке Его Величества Государя Императора Олександра ІІІ на Волынь. Статистические сведения о Волынской губернии 1890-1894 гг. ЦДІАК України. Ф. 442. Оп. 528. Спр. 489. Арк. 81-83.
    13. Дело по представлению Волынского губернатора с копиями всеподданнейшего отчета о состоянии ввереных ему губерний за 1879 год. Всеподданнейший отчет Волынского губернатора за 1879 год. ЦДІАК України. Ф. 442. Оп. 533. Спр. 158. Арк. 84-89.
    14. Заработная плата за 1988 г. Книга по счету № 70. Расчеты с рабочими и служащими (ст. счет № 26). Старовыжевский ПК. Гончарный цех. 1988 г. Архів Старо-Вижівського промкомбінату. б/н (на час написання дисертації є неопрацьованим).
    15. Лащук Ю.П. Волинська область. НМУГО. Національний Архів Українського Гончарства. Фонд Ю.П.Лащука. б/н (на час написання дисертації є неопрацьованим).
    16. Описаніе Волынской губерніи повета Ковельскаго. 1798 год. ЦДІАК України. Ф. КМФ №11. Оп. 2. Спр. 8. Арк. 8.
    17. Описаніе Волынской губерніи повета Луцкаго. Географическое и Экономическое Описаніе Волынской губерніи. Города Луцка съ его Поветомъ. 1798 г. ЦДІАК України. Ф. КМФ №11. Оп. 2. Спр. 10. Арк. 5.
    18. Посемейный список крестьян с. Кульчин. 1875 год. Посемейный список крестьян с. Жидичин. ДАВО. Ф. 3. Оп. 1. Спр. 10. Арк. 327-372.
    19. Рабочий проект реконструкции цеха майоликовых изделий Старо-Выжевского промкомбината Волынской области. Том 1. Исходные данные для проектирования. Общая пояснительная записка. 1983. 84 с. // Архів Старо-Вижівського промкомбінату. б/н (на час написання дисертації є неопрацьованим).
    20. Устав и протокол артели гончарной имени Тимошенка. ДАВО. Ф. Р-369. Оп.1. Спр.1а. Арк. 2, 12-14.
    21. Фіголь Д.І. Матеріали етнографічної експедиції у Полісся в 1953 році (польові журнали, ч. І, ІІ, ІІІ). Архів інституту Народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 21. Зошит І. Арк. 9.
    22. Фіголь Д.І. Матеріали етнографічної експедиції у Полісся в 1953 році (польові журнали, ч. І, ІІ, ІІІ). Архів інституту Народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 21. Зошит ІІ. Арк. 159.
    23. Церковно-приходская летопись Кольчинского прихода. Село Кольчинъ Луцкаго Уезда. 1892 год. ЦДІАК України. Ф. 2205. Оп. 1. Спр. 421. Арк.2-8.
    24. Wykazy Parafjalne cerkwi Sw.-Pokrowskiej wsi Dubuzno 1938 roku. Сведения о Покровской Церкви в селе Дубечно, Крымновской гмины, Ковельского повета за 1938 год. ДАВО. Ф. 195. Оп. 1. Спр. 141. Арк. 8.



    ІІ. Література
    25. Андрейчин Б. Народні художні промисли Волині // Музей народної архітектури та побуту у Львові. Наукові записки. Львів, 1998. Вип. І. С.64-68.
    26. Антоновичъ В.Б. Археологическая карта Волынской губерніи. Москва, 1901. 130 с.
    27. Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (раннеславянский и древнерусский периоды) / В.В.Аулих, И.К.Свешников, В.Н.Цыгылык и др.; Отв. ред. А.П.Черныш; АН УССР. Ин-т обществ. наук. Киев: Наукова думка, 1990. 192 с.
    28. Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (энеолит, бронза и раннее железо) / Э.А. Балагури, Л.И. Крушельницкая, В.М. Конопля и др.; Отв. ред. А.П. Черныш; АН УССР Ин-т обществ. наук. Киев: Наукова думка, 1990. 188 с.
    29. Ауліх В.В. Зимнівське городище слов’янська пам’ятка VI VIІ ст. н.е. в Західній Волині / Відп. ред. О.О.Ратич. Київ: Наукова думка, 1972. 123 с.
    30. АЮЗР. Акты, относящиеся к истории Православной церкви в Юго-Западной России. Ч.І. Т.I. Киев: Универс. типография, 1859.
    31. АЮЗР. Описание Луцкого замка 1552 года. Ч.VІІ. Т.І. Киев: Универс. типография, 1886.
    32. Баранович О. Залюднення Волинського воєводства у першій половині ХVІІ ст. Київ: Вид. Акад. Наук, 1930. 158 с.
    33. Березанская С.С. Северная Украина в эпоху бронзы. Киев: Наукова думка, 1982. 212 с.
    34. Бобринский А.А. Методика изучения организационных форм гончарных производств // Керамика как исторический источник. Новосибирск: Наука, Сиб. отд-ние, 1989. С.10-43.
    35. Боренько Н. Виникнення, побутування чи загибель гончарних осередків на Київському Поліссі: релікти чи історична пам’ять? // Українська керамологія: Національний науковий щорічник. 2002 / За ред. О.Пошивайла. Опішне: Українське Народознавство, 2002. Кн.2. С.206-217.
    36. Братчиков А. Матеріалы для изследованія Волынской губерніи въ статистическомъ, этнографическомъ, сельскохозяйственномъ и другихъ отношеніяхъ. Житомиръ: Въ типографіи губернскаго управленія, 1868 (ДАЖО).
    37. Веремійчик І.М. Традиційні знаряддя праці, промисли і ремесла на Волині: Навч. посібник з народознавства для студентів, учнів та вчителів. Луцьк, 1995. 255 с.
    38. Виногродська Л.І. До історії керамічного та скляного виробництва на Україні у XIV XVIIІ ст. // Археологія. 1997. № 2. С. 129-140.
    39. Виставка творів самодіяльних митців міста Луцька. Луцьк: Волинський облполіграфвидав, 1980. 48 с.
    40. Вовк Х.К. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. 336 с.
    41. Волинь. Альбом / Ред. кол. Н.Л.Алексєєва, І.Н.Новоселецький, І.В.Сподаренко. Київ: Мистецтво, 1971.
    42. Гатальська Н. Жива глина // Народне мистецтво. 1999. № 1-2. С. 18-21.
    43. Гатальська Н. Кульчин осередок гончарства на Волині // Минуле і сучасне Волині і Полісся: Край на межі тисячоліть. Матеріали Х наукової історично-краєзнавчої конференції, яка відбулася у Старому Чорторийську, Маневичах, Четвертні та Нововолинську в 2000 2002 рр. Збірник наукових праць. Луцьк: Надстир’я, 2002. С.213.
    44. Географічна енциклопедія України: В 3-х т. / Редкол. О.М.Маринич (відпов. ред.) та ін. Київ: Українська Радянська Енциклопедія” ім. М.П.Бажана, 1989-1993. Т.3: П-Я. 480 с.
    45. Голан А. Миф и символ. Москва: Мысль, 1992. 375 с.
    46. Голод І.В. Міське ремесло Західної України ХІV-ХVІІІ ст.: Курс лекцій для студентів спеціальності 0518 Історія і теорія монументального і декоративно-прикладного мистецтва”. Львів: ЛАМ, 1994. 200 с.
    47. Голубець О. Традиції гончарного промислу у творчості художників-керамістів // Українське гончарство. Науковий збірник за минулі літа. Кн.1. Київ-Опішне: Українське народознавство, 1993. С.56-59.
    48. Горленко В. Гончарство // Українці. Історико-етнографічна монографія у двох книгах. Кн.1 / за ред. А.Пономарьова. Опішне: Українське народознавство, 1999. С.304-325.
    49. Гудак В. Гончарний промисел з погляду сучасності // Український керамологічний журнал. 2001. №1. С.79-82.
    50. Гупало В. Орнамент давньоруських гончарних виробів з Прикарпаття // Українське гончарство. Науковий збірник за минулі літа. Київ-Опішне: Українське народознавство, 1993. Кн.1. С.213-217.
    51. Гупало В.Д. Средневековая керамика Запада Украины (конец VІІІ ХV вв.): Автореф. дис. ... канд. истор. наук: 07.00.01. Москва: Машинно-офсетная лаборатория Львовского государственного университета, 1993. 26 с.
    52. Данченко О.С. Народна кераміка Наддніпрянщини Київ: Видавництво Академії Наук Української РСР, 1959. 108 с.
    53. Данченко О.С. Народні майстри. Київ: Рад. школа, 1982. 192 с.
    54. Долінська М. Майстри народного мистецтва Української РСР. Довідник. Київ: Мистецтво, 1966. 246 с.
    55. Забелинъ А. Военно-статистическое обозреніе Волынской губерніи. Кіевъ: Типографія Штаба Кіевскаго военнаго Округа, 1887. Ч.І. 367 с.
    56. Закон України Про народні художні промисли” // Народна творчість та етнографія. 2001. №5-6. С.106-109.
    57. Захарчук-Чугай Р.В. Традиції народного декоративного мистецтва Волинського Полісся // Минуле і сучасне Волині. Тези доповідей та повідомлень Волинської регіональної історико-краєзнавчої конференції 26-28 вересня 1985 р. Луцьк: Волинський краєзнавчий музей, 1985. С.238-241.
    58. Исаенко В.Ф. Археологическая карта Белоруссии. Минск: Полымя, 1968. Вып.1 138 с.
    59. Івашків Г. Експедиція на Волинь // Народознавчі зошити. 1995. Зошит 6 (листопад-грудень). Львів, 1995. С. 371-377.
    60. Каталог обласної виставки народного декоративно-прикладного мистецтва. Луцьк: Волинський облполіграфвидав, 1987. 24 с.
    61. Каталог обласної виставки народного мистецтва Волині. Луцьк: Редакційно-видавничий відділ Волинського облуправління по пресі, 1991. 24 с.
    62. Каталог обласної виставки творів самодіяльних художників та майстрів декоративно-прикладного мистецтва, присвяченої 60-річчю утворення Союзу РСР. Луцьк: Волинський облполіграфвидав, 1982. 36 с.
    63. Каталог обласної виставки творів самодіяльних художників та майстрів декоративно-прикладного мистецтва, присвяченої 110-й річниці з дня народження В.І.Леніна. Луцьк: Волинське обласне управління у справах видавництва, поліграфії і книжкової торгівлі, 1980. 40 с.
    64. Каталог обласної виставки творів самодіяльних художників та майстрів декоративно-прикладного і народного мистецтва, присвяченої 70-річчю Великого Жовтня. Луцьк: Волинський облполіграфвидав, 1988. 28 с.
    65. Каталог обласної виставки творів самодіяльних художників та майстрів декоративно-прикладного мистецтва, присвяченої 40-річчю возз’єднання західноукраїнських земель в єдиній Українській Радянській державі. Луцьк, 1978. 24 с.
    66. Козак Д.Н. Етнокультурна історія Волині / АН України. Ін-т археології; Відп. ред. В.Д.Баран. Київ: Наукова думка, 1992. 176 с.
    67. Козак Д.Н. Пшеворська культура у верхньому Подністров’ї і Західному Побужжі / АН УРСР. Ін-т археології; Відп. ред. В.Д.Баран. Київ: Наукова думка, 1984. 129 с.
    68. Колодійчук Є.С. Ревні, або горщик у відставці // Колодійчук Є.С. Диво зцілення: Розповіді з народознавства. Київ: Укр. письменник, 1993. С.179-207.
    69. Колчин Б.А. Ремесло. Гончарное дело // Древняя Русь: Город, замок, село / Под ред. Б.А.Рыбакова. Москва: Наука, 1985. C.272-273, 297.
    70. Конопля В. Звіт з роботи Розвідкової археологічної експедиції Волинського краєзнавчого музею у 1992 р. Львів, 1993. 154 с. (ВКМ, інв. № ДМ-32367).
    71. Конопля В. Старожитності Волині. Львів: НВФ Українські технології”, 1997. 232 с.
    72. Кох Р. Книга символов. Эмблемата. Серия Символы”. Москва: Ассоциация Духовного Единения Золотой Век”, 1995. Кн. І. 368 с.
    73. Крушельницька Л.І. Взаємозв’язки населення Прикарпаття і Волині з племенами Східної і Центральної Європи (рубіж епох бронзи і заліза). Київ: Наукова думка, 1985. 164 с.
    74. Крушинский Л. Историческій очеркъ Волыни // Труды Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета на 1867 г. Житоміръ: Въ типографіяхъ Шадова и Санкевича, 1867. Вып. І. С. 140-147.
    75. Кубицька Н. Володимир Ковальчук: життєвий і творчий шлях // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. за ред. Даниленка В.Я. Харків: ХДАДМ, 2004. №6. С. 48-56.
    76. Кубицька Н. Гончарні печі с.Кульчин Волинської області (конструкція та особливості випалу) // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. за ред. Даниленка В.Я. Харків: ХДАДМ, 2004. №5. С. 44-53.
    77. Кубицька Н. Гончарні печі с.Рокита на Волинському Поліссі (історія розвитку, конструктивні особливості горнів та технологія випалу виробів) // Вісник Львівської академії мистецтв. Збірник наукових праць. Вип. 14. Львів: Львівська академія мистецтв, 2003. С. 212-221.
    78. Кубицька Н. Майстри гончарного ремесла с.Рокити Старовижівського району // Минуле і сучасне Волині й Полісся: народна культура шлях до себе. Збірник наукових праць. Матеріали Волинської обласної науково-етнографічної конференції, м. Луцьк, 10-11 квітня 2003 року. Луцьк: Волинський краєзнавчий музей, 2003. Вип. 11. С.91-93.
    79. Кубицька Н. Сторінки творчості гончара Василя Бондаря (за експонатами Волинського краєзнавчого музею) // Волинський музей: історія і сучасність. Науковий збірник. Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, Луцьк-Колодяжне, 18-19 травня 2004 року. Луцьк: Волинський краєзнавчий музей, 2004. Вип. 3. С.85-89.
    80. Кубицька Н., Охріменко Г. Глиняні птахи у віруваннях та мистецтві // Історія релігій в Україні: Праці ХІІІ-ї Міжнародної наукової конференції. Львів, 20-22 травня 2003 р. Львів: Логос, 2003. Кн. І. С.38-42.
    81. Кубицька Н.В. Особливості давньої кераміки Західного Полісся (образ західнополіського горщика епохи неоліту) // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: Зб. наук. праць: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Рівне: РДГУ, 2001. Вип. 6. С.5-10.
    82. Кубицька Н.В. Походження та художні особливості глиняної іграшки Волинського Полісся (на матеріалах с. Кульчин) // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: Зб. наук. праць: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Рівне: РДГУ, 2002. Вип. 7. С.8-17.
    83. Кубицька Н.В., Охріменко Г.В., Охріменко В.Г. Феномен стжижівської культури (мистецький аспект) // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ. Збірник наукових праць / Культура Волині: історія та сучасність. Рівне, 2003. Вип. ІV. Ч. ІІ. С. 77-81.
    84. Куртинъ Г. Волынская губернія // Весь Юго-Западный край. Справочная и адресная книга по Кіевской, Подольской и Волынской губерніямъ / Подъ ред. А.И.Ярошевича. Кіевъ: Ю.-З. Отделеніе Россійской Экспортной Палаты, 1912-1913. С.91-96.
    85. Кустарные и другіе промыслы въ Волынской губерніи по даннымъ поселеннаго обследованія 1910 года // Статистическій Ежегодникъ Волынскаго Губернскаго Земства на 1912 г. Житоміръ: Электро-типографія Работникъ”, Гоголевская 4, 1913. С.1-30.
    86. Кухаренко Ю.В. Полесье и его место в процессе этногенеза славян (По материалам археологических исследований) // Полесье (Лингвистика. Археология. Топонимика). Москва: Наука, 1968. С. 18-46.
    87. Кучинко М.М. Волинська земля Х середини XIV ст.: археологія та історія. Навч. посібник. Луцьк: Ред.-вид. відд. Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2002. 314 с.
    88. Кучинко М.М. Нариси стародавньої та середньовічної історії Волині (від палеоліту до середини XIV ст.). Луцьк: Надстир’я, 1994. 208 с.
    89. Кучінко М.М. Давньоруське городище Вал в Надстир’ї. Луцьк: Видавництво Волинського університету Вежа”, 1996. 208 с.
    90. Кучінко М.М., Охріменко Г.В. Археологічні пам’ятки Волині. Луцьк: Видавництво Волинського держуніверситету Вежа”, 1995. 168 с.
    91. Лащук Ю. Народне мистецтво Українського Полісся. Львів: Каменяр, 1992. 134 с.
    92. Лащук Ю. Дещо про українську кераміку // Українське гончарство: Національний культурологічний щорічник / Науковий збірник за минулі літа / Упоряд. О.Пошивайла. Київ-Опішне: Молодь-Українське Народознавство, 1993. Кн.1. С.60-75.
    93. Лащук Ю. Закарпатська народна кераміка. Ужгород: Закарпатське обласне книжково-газетне видавництво, 1960. 100 с.
    94. Лащук Ю. Художня спадщина і сучасна творча практика в гончарстві України // Українське гончарство: Національний культурологічний щорічник / Науковий збірник за минулі літа / Упоряд. О.Пошивайла. Київ-Опішне: Молодь-Українське Народознавство, 1993. Кн.1. С.33.
    95. Лащук Ю.П. З історії вивчення художніх промислів Українського Полісся // Народна творчість та етнографія. 1985. №1. С. 34-41.
    96. Лащук Ю.П. Кераміка // Історія українського мистецтва. В 6-ти т. Київ: Книжкова фабрика Жовтень”, 1970. Т.4. Кн.2. С.340-350.
    97. Лащук Ю.П. Нові дані про кераміку ХІVХVІ ст. (за матеріалами знахідок на Верхньому Придністров’ї та Волині) // Середні віки на Україні. Київ: Наукова думка, 1971. Вип. 1. С.200-203.
    98. Лащук Ю.П. Українська народна кераміка ХІХ ХХ ст. Львів, 1969. 625./36/л. с ил./ МВ ССО УРСР. Львів. Держ. ін-т прикладного та декоративного мистецтва. Каф. худож. кераміки. / Список літ.: л. 554-625. Дис. доктора мистецтвознавства. Надрук. на друк. маш.
    99. Лащук Ю.Ф., Милюченков С.А. Гончарство // Полесье. Материальная культура / В.К.Бондарчик, И.Н.Браим, Н.И.Бураковская и др. Київ: Наукова думка, 1988. С.178-185.
    100. Лукич Г.Е. Конструирование художественных изделий из керамики (теоретические основы формообразования): Учебник. Москва: Высшая школа, 1979. 182 с.
    101. Майданець І. Історичний шлях гончарства у селі Кульчин // Минуле і сучасне Волині і Полісся: Край на межі тисячоліть. Матеріали Х наукової історично-краєзнавчої конференції, яка відбулася у Старому Чорторийську, Маневичах, Четвертні та Нововолинську в 2000 2002 рр. Збірник наукових праць. Луцьк: Надстир’я, 2002. С.215-216.
    102. Матейко К.І. До історії української народної кераміки // Матеріали з етнографії та художнього промислу. Київ: Видавництво Академії Наук Укр. РСР, 1954. Вип.1. С.16-31.
    103. Матейко К.І. Народна кераміка Західних областей Української РСР ХІХ ХХ ст. Історико-етнографічне дослідження. Київ: Видавництво Академії Наук Української РСР, 1959. 108 с.
    104. Матейко К.І. Українська народна кера
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины