КИЇВСЬКА ШКОЛА ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТИЛЮ XX ст. (ДЖЕРЕЛА. РОЗВИТОК. ПЕРСПЕКТИВИ) : КИЕВСКАЯ ШКОЛА художественного текстиля XX в. (ИСТОЧНИКИ. РАЗВИТИЕ. ПЕРСПЕКТИВЫ)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Получил заказанную диссертацию очень быстро, качество на высоте. Рекомендую пользоваться их услугами. Отправлял деньги предоплатой.
Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!



  • Название:
  • КИЇВСЬКА ШКОЛА ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТИЛЮ XX ст. (ДЖЕРЕЛА. РОЗВИТОК. ПЕРСПЕКТИВИ)
  • Альтернативное название:
  • КИЕВСКАЯ ШКОЛА художественного текстиля XX в. (ИСТОЧНИКИ. РАЗВИТИЕ. ПЕРСПЕКТИВЫ)
  • Кол-во страниц:
  • 380
  • ВУЗ:
  • КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА І ДИЗАЙНУ ІМЕНІ МИХАЙЛА БОЙЧУКА
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА І ДИЗАЙНУ ІМЕНІ МИХАЙЛА БОЙЧУКА


    На правах рукопису
    АНДРІЯШКО
    Василь Дмитрович

    УДК [745.52:001.891](477.41)19”(043)

    КИЇВСЬКА ШКОЛА ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТИЛЮ XX ст.

    (ДЖЕРЕЛА. РОЗВИТОК. ПЕРСПЕКТИВИ)

    Спеціальність 17.00.06. декоративне і прикладне мистецтво


    ДИСЕРТАЦІЯ

    на здобуття наукового ступеня
    кандидата мистецтвознавства




    Науковий керівник:
    доктор мистецтвознавства,
    Селівачов Михайло Романович


    Київ 2007









    ЗМІСТ

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3

    ВСТУП 4

    РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ПИТАННЯ. ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА.
    МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ 15

    РОЗДІЛ 2. З ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ТЕКСТИЛЮ КИЇВЩИНИ 40
    2.1. Роль Києва як адміністративного і культурного центру
    у становленні та розвитку київської школи текстилю. 48
    2.2. Формування київської школи художнього текстилю у контексті
    європейської художньої традиції першої половини XX ст. 57
    2.3. Характерні риси київського текстилю. 63

    РОЗДІЛ 3. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ТЕХНОЛОГІЧНИХ І ХУДОЖНЬО-КОМПОЗИЦІЙНИХ ЗАСОБІВ ТЕКСТИЛЬНИХ ВИРОБІВ
    КИЇВЩИНИ 73
    3.1. Традиційний текстиль Київщини 194090-х рр. 74
    3.2. Текстильні твори київських художників 194090-х рр. 95
    3.3. Виготовлення тканих виробів текстильними підприємствами
    у 194090-х рр. 135

    РОЗДІЛ 4. ТРАНСФОРМАЦІЯ ХУДОЖНІХ ТРАДИЦІЙНИХ
    ПРИНЦИПІВ У СУЧАСНОМУ ТЕКСТИЛІ 154
    4.1. Значення художньої традиції у становленні та збереженні рис
    київської текстильної школи. 155
    4.2. Перспективи розвитку традицій художнього текстилю. 161
    4.3. Застосування характерних для київського текстилю
    композиційних засобів у навчальному процесі в КДІДПМіД
    імені Михайла Бойчука. 167

    ВИСНОВКИ. 176
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 181
    Додаток А. Ілюстрації. 207
    Анотації до ілюстрацій. 257
    Додаток Б. Карта Київcької області, де (переважно у I-й половині XX ст.) виконували вироби художнього текстилю. 278
    Додаток В. Словник митців художнього текстилю та майстрів народного мистецтва Київщини. 279
    Додаток Д. Термінологічний глосарій. 328










    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ





    БІМ


    Богуславський історичний музей




    БКМ


    Березанський краєзнавчий музей




    ДАКККіМ


    Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв




    МУНДМ


    Музей українського народного декоративного мистецтва (Київ)




    ДШК


    Дарницький шовковий комбінат




    КДІДПМД


    Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука




    КиївЗНДІЕП


    Київський зональний науково-дослідний інститут експериментального проектування




    ККМДМ


    Київський комбінат монументально-декоративного мистецтва




    КУПМ


    Київське училище прикладного мистецтва




    КДХІ


    Київський державний художній інститут




    КХІ


    Київський художній інститут




    КХПТ


    Київський художньо-промисловий технікум




    КШК


    Київський шовковий комбінат




    МНАПУ


    Музей народної архітектури та побуту України (Пирогів)




    НІЕЗ „Переяслав”


    Національний історико-етнографічний заповідник „Переяслав”




    МТ


    Музей тканини с. Обуховичі




    ТВО Художник”


    Творчо-виробниче об’єднання Художник”




    УЦНК „Музей Івана Гончара”


    Український центр народної культури „Музей Івана Гончара”




    ФКМ


    Фастівський краєзнавчий музей




    ЦДАВО України


    Центральний державний архів вищих органів влади та управління




    ЦДАМЛМУ


    Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва України




    ЯІМ


    Яготинський історичний музей




    ЯКМ


    Яготинський краєзнавчий музей











    ВСТУП

    Численні твори відомих київських художників, які працювали у XX столітті над створенням текстильних робіт різного призначення, публікації про це у мистецтвознавчій літературі та визнання діяльності митців і вагомості їх творчого доробку дають підстави означити дане явище поняттям київська школа художнього текстилю XX століття”. Проблеми становлення та розвитку київської школи художнього текстилю впродовж XX ст., науковий аналіз її мистецького доробку покладені в основу дисертаційного дослідження.
    Уперше термін київська школа”, щоправда, стосовно гобелена, з’явився у монографії Монументально-декоративное искусство в архитектуре Украины” (авторський колектив у складі Н. Велігоцької, А. Жиздринської і Н. Коломієць, що вийшла друком 1989 року у видавництві „Будівельник”). Автори видання, зокрема, зауважили, що останнім часом в українському гобелені потужно заявила про себе київська школа, яка в різноманітності, багатстві, індивідуальності своїх творчих почерків розвиває гобелен саме як вид мистецтва монументального” [46 , 78].
    Дисертаційне дослідження про київську школу художнього скла здійснила О. Сом-Сердюкова (2000 р.) [212].

    Метою цього дослідження є вивчення не лише гобелена, а й інших видів художнього текстилю Київщини. Поняттям художній текстиль” у дисертації охоплюються всі типи художніх тканин, виконаних за авторськими проектами ручним або машинним способом, як самими авторами, так і ткачами-виконавцями, або надрукованих на вибійних машинах текстильних комбінатів.
  • Список литературы:
  • Висновки
    Говорячи про роль художньої традиції в становленні та розвитку київської школи художнього текстилю, коротко окреслимо характерні для школи принципові засади цих традицій, на які, на нашу думку, повинні орієнтуватися молоді художники, що стають на самостійний творчий шлях. Для усіх видів текстильних композицій це досконале володіння художньо-виражальними засобами і технологічними прийомами виконання робіт у матеріалі, фахова обізнаність із стилями, течіями та напрямами у вітчизняному і світовому образотворчому та декоративно-ужитковому мистецтві, вивчення художньої спадщини професійного і традиційного народного мистецтва, і на цій основі трансформація та інтерпретація композиційних схем у сучасні творчі розробки.
    Київська школа художнього текстилю, інтегрувавши кращі формально-пластичні засоби виразності традиційного народного мистецтва, зокрема текстилю, а також станкового і монументально-декоративного живопису та графіки, в процесі свого розвитку виробила велике розмаїття композиційних і стилістичних прийомів та виражальних засобів. Позитивний вплив на формування київського текстилю справила школа монументального мистецтва Михайла Бойчука, метод якої базувався на синтетичному стилі, де переважала фольклорна традиція в її поетичному або ж грубувато-гротескному вислові. Вона поєднується зі спорідненими за характером формальних умовностей принципами візантійської художньої системи, що відбилися в мистецтві Київської Русі, або ж ранньоренесансної доби” [210, 29].
    Перспективи розвитку традицій київської школи художнього текстилю пов’язані з підготовкою фахівців даного профілю в КДІДПМД імені М. Бойчука. На жаль, сьогодні реальні можливості працевлаштування випускників за прямим фахом відсутні. Поодинокі замовлення окремих організацій та осіб на виготовлення гобеленів, панно не рятують становище художників-текстильників. За відсутності сировини та наявності таких негативних чинників, як значна собівартість продукції, затоварення дешевшим імпортним текстилем, низька купівельна спроможність населення тощо, практично перестали працювати унікальні у минулому підприємства київські шовкові комбінати. Великі (також у минулому) осередки художніх промислів Київщини (фабрики художніх виробів у Богуславі та Переяславі-Хмельницькому) також фактично не функціонують (поодинокі вироби, що виготовляють окремі ткачі-ентузіасти, не рятують становища). Була надія на прийнятий 2001 року Закон України Про художні промисли”, але він виявився недієвим. У червні 2006 р. вийшов Указ президента України Про заходи щодо відродження традиційного народного мистецтва та народних художніх промислів” та Розпорядження Кабінету міністрів України Про схвалення концепції розвитку Державної програми збереження, відродження і розвитку народних художніх промислів на 20062010 рр”. Прикро, що не використовується потужний творчий потенціал київських художників. Але віримо, що попри ці тимчасові труднощі, у держави знайдуться економічні важелі для відродження художніх промислів і текстильної галузі в цілому.
    Наявність на кафедрі зібраних дисертантом ілюстративних матеріалів стосовно творів київської текстильної школи (репродукції, фотографії, слайди, флеш-карти і компакт-диски) дає можливість викладачам використовувати їх у навчальному процесі як методичний матеріал.
    З характерними для школи принципами образотворення, стильовими ознаками кожного з видів текстильної творчості, на переконання викладачів кафедри, студенти повинні ознайомлюватись, навчитись розпізнавати суть основних принципів творення, пластичних прийомів, методів побудови композицій і, основне, розвивати кращі риси цієї школи. Головною метою студентів-текстильників повинно стати опанування високою професійною майстерністю, для чого необхідне вивчення вітчизняного, європейського і світового мистецького досвіду, орієнтація на етнокультурну мистецьку спадщину. Насамперед необхідно навчити майбутніх фахівців використовувати художньо-композиційні і технологічні засоби, напрацьовані багатьма митцями, майстрами народного мистецтва за весь період розвитку київської текстильної школи. Для здійснення цієї мети на кафедрі художнього текстилю є всі можливості матеріально-технічна база, кваліфікований професорсько-викладацький склад, бажання студентів одержати необхідні знання.
    ПІДСУМКОВІ ВИСНОВКИ

    Комплексне дослідження процесів формування, становлення та розвитку київської школи художнього текстилю показало, що це мистецьке явище виникло на базі багатих традицій українського народного ткацтва, килимарства та вибійки у контексті європейського і світового художнього процесу першої третини XX ст.
    Узагальнюючи основні положення дослідження зазначимо, що:
    1. Підготовка в Києві фахівців художнього текстилю вищої кваліфікації почалася у 1920-х рр. з ініціативи Сергія Колоса випускника Української академії мистецтва 1922 року. Його підтримував і всіляко сприяв цьому Василь Кричевський, який сам у часи діяльності Київського кустарного товариства (190616-ті рр.) створював ескізи килимів для майстерень Варвари Ханенко. Підтримав ідею створення текстильного відділу (192530) при Київському художньому інституті вчитель С. Колоса Михайло Бойчук.
    2. Мистецьке середовище Києва кінця 1920 початку 1930-х рр. пережило складний період формування і становлення національного стилю в усіх жанрах і видах станкового та монументально-декоративного мистецтва. Між мистецькими угрупованнями (АРМУ, АХЧУ, ОСМУ та ін.) посилювалися протиріччя. Постанова ЦК ВКП(б) 1932 року Про перебудову літературно-художніх організацій” стала сигналом для змін у культурно-мистецькому житті країни. Після I Всесоюзного з’їзду радянських письменників (1934) єдиним офіційно прийнятим творчим методом став метод соціалістичного реалізму, фактично було введено ідеологічну цензуру.
    3. У 193040-ві роки з’явився ряд тематичних килимів, які пафосно відображали соціалістичні перетворення у суспільстві, героїку революційного минулого країни, зображували партійних вождів, воєначальників, керівників уряду. Більшість творів виконані за ескізами художників-живописців, графіків, монументалістів, які не відчували специфіки мови килимарства, тому ці килими, по суті, являли собою виткані живописні картини. Портретні зображення, радянська емблематика з’явились і на традиційних орнаментальних килимах, рушниках, панно, що створювалися спеціально для виставок. Такі зображення не були органічно поєднані з орнаментальними мотивами, тому здебільшого виглядали штучно вставленими, чужорідними.
    4. Повоєнний художній текстиль збагатився новими видами виробів. Крім килимів, гобеленів, тканин народних художніх промислів, з’явилися різного призначення фабричні тканини. На Київський і Дарницький шовкові комбінати прибули з направленнями ряд випускників ЛДІПДМ, КУПМ, а також навчальних закладів Москви, Ленінграда, Іваново, які одержані там знання досить органічно, фахово прищепили” на місцевий грунт. Художники цих підприємств у своїй творчості постійно звертаються до українського народного мистецтва, загалом вдало використовуючи орнаменти у нових розробках.
    Тематичний килим 1950-х рр. продовжував традиції попереднього періоду, тобто тривав вплив станковізму”. Створювалися такі твори в основному для виставок, де кращі з них закуповували комісією Міністерства культури і передавали до музеїв, поповнюючи їх експозиції та фонди.
    5. У 196080-ті рр. змінився творчий підхід до побудови композиції тематичного килима, який вирішується декоративно-площинно, образно, умовно. У цей період розширюється тематика гобеленів, тривають пошуки виражальних засобів, ускладнюється їх асоціативний лад. Створені гобелени, панно, завіси для сцени призначені для конкретних інтер’єрів, тому великий вплив на їх тематику проявляють замовники. Особливо це стосується таких об’єктів як музеї, палаци культури, палаци урочистих подій. Менше тиску з боку партійних і радянських органів зазнавали художники, що виконували роботи для готельних комплексів, ресторанів, кафе. Тематика творів, пропонована авторами, несла в собі загальнолюдські цінності гармонію людини і природи, красу народних обрядів, фольклорні мотиви тощо.
    6. Аналіз композиційних якостей тематичних килимів (гобеленів) 193080 рр., виконаних для виставок, а також для оздоблення інтер’єрів громадських споруд переконує в тому, що переважна більшість їх створена на високому мистецькому


    178
    рівні. Зумовлена обставинами ідеологічна кон’юнктура не перекреслює художню вартість тих творів, де цей прояв мав місце.
    7. Становлення і послідовні етапи розвитку київської текстильної школи в контексті навчального процесу, трансформація навчальних підрозділів в закладах освіти мистецького спрямування виглядає так Художньо-промислова школа, Художньо-промисловий технікум, Художньо-індустріальна профшкола № 1 Київський інститут пластичних мистецтв текстильний відділ живописного факультету КХІ, Експериментальні майстерні народної творчості Школа майстрів народної творчості Київське республіканське художньо-промислове училище Київське училище прикладного мистецтва Київський художньо-промисловий технікум КДІДПМД імені Михайла Бойчука.
    8. Визначена роль Києва як значного адміністративного і культурного центру України у формуванні та розвитку текстильної школи. Саме завдяки статусу столичного міста тут сконцентрувалися потужні мистецькі сили, які протягом 193090-х рр. створили цілий рід видатних текстильних творів різного призначення. Стимулюючу роль у формуванні школи зіграла ідеологія правлячої комуністичної партії, яка для свого возвеличення використовувала твори мистецтва, замовляючи їх створення.
    9. Початок 1990-х рр. позначений розпадом СРСР і набуттям Україною незалежності, що У зв’язку зі зміною ідеологічної системи комуністична партія втратила контроль над усіма сферами суспільного життя. Мистецтву, як одній з форм ідеології, не надавалося такого важливого значення, як раніше, тож державні замовлення на мистецькі твори стали рідкістю. Внаслідок цього кількість художніх текстильних творів для оздоблення інтер’єрів різко зменшилася. Фактично перестав функціонувати цех монументально-декоративного мистецтва в структурі ТВО Художник”, який виконував замовлення з виготовлення гобеленів, завіс, панно тощо. Митці-текстильники створювали роботи в основному для виставок, сподіваючись на можливу їх реалізацію шляхом купівлі приватними особами. Свобода художньої творчості, відсутність ідеологічної цензури дала митцям поштовх до творчих пошуків у найрізноманітніших стильових напрямах. Авторський текстиль спонукав до експериментування, застосування нових матеріалів, комбінації різноманітних технічних засобів виконання роботи.
    10. Характерними ознаками київської текстильної школи на різних етапах її розвитку в 192090-х рр. є: а) у монументально-декоративному текстилі наявність сюжетного мотиву, епічна широта зображуваного, масштабність, монументальність; б) у декоративних (не фігуративних) гобеленах значних розмірів, декоративних завісах для сцени, виконаних у різних техніках стилізація мотивів, їх умовне трактування, двовимірність зображення, що передбачає не лише відсутність перспективи, а й ілюзорної передачі об’ємних форм; г) у традиційному текстилі збереження принципів побудови усталених іконографічних схем композицій, створених попередниками, але виконаних у новій (стильовій та колористичній) інтерпретації; д) у промисловому текстилі наявність двох напрямків у художньому оформленні тканин: перший пов’язаний з орієнтацією художників на весь спектр напрямків світової (передусім європейської) текстильної моди; другий з трансформацією традиційних народних зображальних мотивів у якісно нові композиційні розробки.
    11. Комплексний аналіз творів художнього текстилю київського регіону усіх типологічних груп, виявив етапи еволюції композиційних рішень, тісний взаємозв’язок художньо-зображальних і технологічних засобів у виготовленні текстильних виробів усіх видів. Найбільша залежність у способах узоротворення існує у традиційному народному ткацтві, оскільки існуючий технологічний рівень обладнання обмежує виготовлення тканини з узором складної конфігурації.
    12. Вагома роль у становленні та розвитку київської текстильної школи впродовж всього досліджуваного періоду належить національній художній традиції. Дисертант спробував довести вирішальний вплив факторів, що впливають на композиційне мислення сучасного митця, відтворення ним, так би мовити, генетично закодованого образного світосприйняття.
    13. Традиції київської текстильної школи продовжують особливо активно розвивати на кафедрі художнього текстилю КДІДПМД імені Михайла Бойчука. У цьому зв’язку розглянуто основні методичні засади діяльності кафедри щодо підготовки фахівців відповідного профілю, які полягають у вивченні студентами мистецьких надбань минулих культур, що побутували на теренах України, спадщини народного декоративного мистецтва новітніх часів, мистецьких досягнень європейської та світової культури. Головним завданням для викладачів кафедри є навчити студентів орієнтуватись у великому потоці образотворчої інформації, засвоювати лише ті зразки, які мають непересічну художню вартість.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

    1. Александрович А.С. Ткацкий промысел в Васильковском, Сквирском, Бердычевском и Радомышльском уездах Киевской губернии / А. Александрович // Кустарная промышленность в Киевской губернии / А. Александрович : [текст]. К., 1912. С. 289319.
    2. Андріяшко В.Д. Трансформація традиційних іконографічних схем в композиціях сучасних митців київської школи художнього текстилю / Василь Андріяшко // Духовна культура як домінанта українського життєтворення : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., 2223 грудня 2005 р., Київ. Ч. ІІ / наук. ред. Вільчинська І. К. : ДАКККіМ, 2005. Бібліогр. в кінці доп. С. 811. ISBN 966-8683-31-5.
    3. Андріяшко В.Д. Вплив народного мистецтва і монументального живопису на формування стилістики художнього текстилю Києва (1960-1980 рр.) / Василь Андріяшко // Україна Світ: від культурної своєрідності до спорідненості культур : зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф., 2526 травня 2006 р., Київ. Ч. ІІ / наук. ред. Вільчинська І. К.: ДАКККіМ, 2006. С. 196200.
    4. Андріяшко В.Д. Формування та розвиток київської школи художнього текстилю в контексті європейської художньої традиції XX ст. / Василь Андріяшко // зб.наук. пр. Наук.-дослід. ін-ту українозн. Т. 5. / НДІ українозн. / редкол. : П.П. Кононенко [та ін.]. К., 2005. С. 264271.
    5. Андріяшко В.Д. Художній текстиль в інтер’єрах громадських будівель і споруд Києва та області (19701980-ті роки) / Василь Андріяшко // Засоби монументально-декоративного мистецтва та дизайну в міському середовищі : зб. наук. пр. Спец. вип. / КиївЗНДІЕП. К.: КиївЗНДІЕП, 2006. С. 3237.
    6. Андріяшко В.Д. Роль музейних колекцій у збереженні традицій київської школи художнього текстилю / Василь Андріяшко // Музеї народного мистецтва та національна культура : зб. наук. пр. / МУНДМ. ІМФЕ ім. М. Рильського. К.: Златограф, 2006. С. 169176.
    7. Андріяшко В.Д. Традиційне ткацтво Київщини XX ст.: художня та технологічна специфіка / Василь Андріяшко // Культура і сучасність : [альманах]. К. : Міленіум, 2006. № 2. С. 5058.
    8. Антонович Є.А., Захарчук-Чугай Р.В., Станкевич М.Є. Декоративно-прикладне мистецтво : [текст]. Львів: Світ, 1993. 272 с. : іл.
    9. Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие : [текст] / Р. Арнхейм. М., 1974. 392 с. : ил.
    10. Арофікін Є.В. Художньо-промисловий текстиль / Є.В. Арофікін // Нариси з українського декоративно-прикладного мистецтва. Львів : Вид-во Львів. ун-ту, 1969. С. 135150.
    11. Арофікін Є.В. Декоративна тканина плахта” / Є.В. Арофікін // VII наукова конференція ЛДІПДМ : матеріали конф., 1923 квітня 1966 р., Львів. Львів : ЛДІПДМ, 1966. С. 1012.
    12. Арофікін Є.В. Українська народна тканина / Є.В. Арофікін // Народна творчість та етнографія. 1983. № 4. С. 4245.
    13. Арофікін Є.В. Українська народна скатертина / Є.В. Арофікін // Вісник Львівської академії мистецтв : зб. наук. пр. Вип. 9 / упоряд.-ред. Бадяк В. Львів : Львів. акад. мист., 1998. С. 106115. ISSN 0236-4832.
    14. Арутюнов С.А. К проблеме этничности и интерэтничности культуры / С.А. Арутюнов // Советская этнография. 1980. № 3. С. 6173.
    15. Археология Украинской ССР : у 3 т. / автор. кол. : В.Д. Баран (отв. ред.) [и др.]. К. : Наукова думка, 1986.
    Т. 3 : Раннеславянский и древнерусский периоды. 1986. 575 с.: ил. Библиогр. : с. 554573.
    16. Археологія Української РСР. К. : Наукова думка, 1971.
    Т. 2. 1971. 504 с. : іл. Бібліогр. : с. 271277.
    17. Археологія Української РСР. К. : Наукова думка, 1975.
    Т. 3. 1975. 502 с. : іл.
    18. Бабенчиков М.В. Народное декоративное искусство Украины и его мастера : [текст] / М. В. Бабенчиков. М. : Гос. архитект. изд-во, 1945. 86 c. : ил.
    19. Бабіченко Д.В. Розвиток народних художніх промислів на Україні / Д.В. Бабіченко // Народна творчість та етнографія. 1976. № 1. С. 2934.
    20. Берлінський М.Ф. Історія міста Києва. / М.Ф. Берлінський // АН УРСР, Археограф. коміс., ін-т археол., ін-т історії. / [підгот. тексту до друку, вст. ст., комент. М.Ю. Брайчевського]. К. : Наукова думка. 1991. 320 с.
    21. Бернштейн Б. М. Несколько соображений в связи с проблемой „искусство и этнос” / Б.М. Бернштейн // Критерии и суждения в искусствознании. М. : Советский художник, 1986. С. 126144.
    22. Бернштейн Б.М. Традиция и канон. Два парадокса / Б.М. Бернштейн // Критерии и суждения в искусствознании. М. : Советский художник, 1986. С. 176214.
    23. Бесчастнов Н. Уроки народного ткачества / Н. Бесчастнов // Декоративное искусство СССР. 1986. № 7. С. 1011.
    24. Бєляєва А. Шляхи розвитку сучасного українського гобелена / Агнеса Бєляєва // Образотворче мистецтво. 1977. № 2. С. 2931.
    25. Бєляєва А. Доробок митців декоративного мистецтва / Агнеса Бєляєва // Образотворче мистецтво. 1978. № 6. С. 1213.
    26. Бєляєва А. Громадянська тематика в сучасному гобелені / Агнеса Бєляєва // Образотворче мистецтво. 1980. № 2. С. 1214.
    27. Біляшівський М. Про український орнамент / Микола Біляшівський // Записки Укр. Наук. тов-ства в Києві. К., 1908.
    Т. 3. К., 1908. С. 4054.
    28. Біляшівський Б.М., Лащук Ю.П. Київське кустарне товариство / Б.М. Біляшівський, Ю.П. Лащук // Народна творчість та етнографія. 1987. № 4. С. 3944.
    29. Бойко В. Вибійчані мотиви в сучасних тканинах / В. Бойко // Народна творчість та етнографія. 1967. № 4. С. 6466.
    30. Бромлей Ю.В. Этнос и этнография : [текст] / Ю.В. Бромлей. М. : Наука, 1973. 281 с. Предм.-терминолог. покажчик : с. 273281.
    31. Бутник-Сиверський Б.С. Народное искусство Советской Украины / Б.С. Бутник-Сиверський // Советская этнография. 1954. № 2. С. 91104.
    32. Бутник-Сіверський Б.С. Українське народне мистецтво в роки громадянської війни / Б.С. Бутник-Сіверський // Народна творчість та етнографія. 1957. № 3. С. 127133.
    33. Бутник-Сіверський Б.С. Українське народне мистецтво на виставках ярмарках 1840 1850 рр. / Б.С. Бутник-Сіверський // Народна творчість та етнографія. 1981. № 2. С. 6468.
    34. Бутник-Сіверський Б.С. Українське радянське народне мистецтво : [монографія] / Б.С. Бутник-Сіверський. К. : Наукова думка, 1966. 221 с. : іл. Бібліогр. : с. 211220.
    35. Бутник-Сіверський Б.С. Декоративно-ужиткове мистецтво : Історія українського мистецтва : у 6 т. / Б.С. Бутник-Сіверський / голов. редкол. : Бажан М.П. (голова) [та ін.]. К. : Гол. ред. УРЕ, 1968.
    Т. 6. 1968. Бібліогр. : с. 390408. С. 321331.
    36. Бутник-Сіверський Б.С. Українське радянське народне мистецтво [монографія] / Б.С. Бутник-Сіверський. К. : Наукова думка, 1970. 214 с. : іл.
    37. Бутник-Сиверський Б.С. Традиции и новаторство в украинском советском народном искусстве / Б.С. Бутник-Сиверский // VII Международный конгресс антропологических и этнографических наук.(М., август 1964) М.: Наука, 1964. 8 с.
    38. Бутник-Сіверський Б.С. Українське народне мистецтво сьогодні / Б.С. Бутник-Сіверський // Народна творчість та етнографія. 1965. № 6. С. 1221.
    39. Василенко В.М. Русское прикладное искусство I век до н. э. XIII век н. э. Истоки и становление : [текст] / В.М. Василенко. М. : Искусство, 1977. 463 с. : ил.
    40. Велігоцька Н.І. Окраса інтер’єра / Ніна Велігоцька // Мистецтво. 1966. № 4. С. 2223.
    41. Велігоцька Н.І., Юрченко П.Г. Декоративно-ужиткове мистецтво : Історія українського мистецтва : у 6 т. / Н.І. Велігоцька, П.Г. Юрченко / голов. редкол. Бажан М. П. (голова) [та ін.]. К. : Гол. ред. УРЕ, 1967.
    Т. 5. 1967. С. 363379. Бібліогр. : с. 424441.
    42. Велігоцька Н. Проблеми монументально-декоративного мистецтва / Ніна Велігоцька // Образотворче мистецтво. 1978. № 4. С. 710.
    43. Велігоцька Н. За ленінським планом монументальної пропаганди / Ніна Велігоцька // Образотворче мистецтво. 1987. № 1. С. 1922.
    44. Велигоцкая Н.И., Жиздринская А.В., Коломиец Н.С. Монументально-декоративное искусство в архитектуре Украины / Н.И. Велигоцкая, А.В. Жиздринская, Н.С. Коломиец. Киев : Будивэльнык, 1989. 100 с. : ил. Бібліогр. : с. 101.
    45. Велигоцкая Н.И. Традиции народного искусства в современном монументально-декоративном искусстве Украины (на примере архитектурно-художественной практики 19601975 годов) : автореф. дисс. на соискание научн. степени канд. искусствовед. / Нина Ивановна Велигоцкая / Москов. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. М., 1977. 24 с.
    46. Велігоцька Н.І. Монументально-декоративне мистецтво в епоху НТР / Ніна Велігоцька // Образотворче мистецтво. 1981. № 3. С. 1214.
    47. Велігоцька Н.І. Народні традиції у творчості монументалістів сучасного Києва / Н.І. Велігоцька // Народна творчість та етнографія. 1982. № 1. С. 3138.
    48. Від Трипільської культури до сучасності : [путівник-довідн.] / [ред. кол. Коцур В.П. (гол. ред.) [та ін.]. К., 2004. 333 с. : іл. ISBN 966-7958-27-2.
    49. Вовк Хв. Студії з Української етнографії та антропології : [текст] / Хведір Вовк / [ред. Іванченко Ю.]. К. : Мистецтво, 1995. 336 с.: іл. ISBN 5-7715-0729-6.
    50. Володимирова Н. Життєрадісне мистецтво / Наталія Володимирова // Образотворче мистецтво. 1981. № 2. С. 1416.
    51. Воронов В. С. О крестьянском искусстве. Избранные труды : [текст] / В.С. Воронов. М. : Советский художник, 1972. 350 с. : ил. Библиогр. в примечаниях : с. 331332.
    52. Врона І. Мистецька освіта на Україні за 1922 рік / І. Врона // Шляхи мистецтва. Харків. 1923. № 5. С. 6568.
    53. Врона И. Художественная жизнь Советской Украины / И. Врона // Советское искусство : зб. наук. пр. М.Л. : Киноиздат. СРФСР. 1926. № 10. С. 4351.
    54. Врона І. Художній інститут у Києві / І. Врона // Всесвіт. Харків. 1926. № 15. С. 18.
    55. Врона И. Пути современного украинского искусства / І. Врона // Революция и культура. М. : Изд-во газеты Правда”. 1928. № 13. С. 5867.
    56. Ганжа П.О. Таємниці українського рукомесла : [текст] / Петро Ганжа. К. : Мистецтво, 1996. 192 с. : іл.
    57. Герчук Ю.Я. Что такое орнамент? Структура и смысл орнаментального образа : [текст] /.Юрий Герчук. М. : Галарт, 1998. 328 с. : ил.
    58. Гінзбург А.М. Побудова візерунків : [текст] /.А.М. Гінзбург. Харків : Держвидав України, 1929. 78 с. : табл.
    58 а. Голан А. Миф и символ : [текст] / Ариэль Голан. Иерусалим : Тарбут; М. : Русслит, 1994. 375 с. : ил. Библиогр. : с. 359372.
    59. Голубець М. Український килим. Друга вистава : [текст] / Микола Голубець. Львів, 1935. 16 с. : іл.
    60. Голубець О.М. Між свободою і тоталітаризмом / Мистецьке середовище Львова другої половини ХХ століття : [наук. видання] / Орест Голубець. Львів : Академічний експрес, 2001. 176 с. Бібліогр. : с. 171175 (136 назв). ISBN 966-7094-41-3.
    61. Гончаров В.К. Райковецьке городище : [текст] / В.К. Гончаров. К., 1950. 149 с. : ил.
    62. Греков Б.Д. Київська Русь : [монографія] / Борис Греков. К. : Радянська школа, 1951. 500 с.
    63. Гриценко Н.С. Тканини Дарницького шовкового комбінату / Н.С. Гриценко // Легка промисловість. 1963. № 3. С. 3437.
    64. Гургула І. В. Народні тканини / І.В. Гургула // Нариси з історії українського декоративно-прикладного мистецтва. Львів : Вид-во Львів. ун-ту, 1969. С. 2223; 6366; 146150. Бібліогр. : с. 187190.
    65. Давня історія України. Слов’яно-Руська доба. К., Ін-т археології НАН України, 2000. Т. 3. 2000. 695 с. : іл.
    66.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ ДИССЕРТАЦИИ

Атюнина Ирина Валентиновна. Реактивность и ауторегуляция церебрального кровообращения при разных вариантах ортостатических гипотензивных реакций у больных артериальной гипертензией старших возрастных групп с цереброваскулярной патологией
Аксенов Игорь Игоревич. Совершенствование решетного стана зерноочистительной машины
Авдеева Елена Юрьевна. Фармакогностическое исследование растений рода Saussurea Dc. флоры Сибири и разработка на их основе новых остеогенных средств комплексной терапии остеомиелита
Абасс Ахмед Зкеар Абасс. Исследование режимов гибридных систем электроснабжения с использованием возобновляемых источников энергии (на примере Республики Ирак)
Юрлов Иван Александрович. Спектроскопия и особенности широкополосного «белого» излучения наноразмерных диэлектрических оксидных и фторидных частиц, легированных редкоземельными ионами Pr3+, Dy3+, Er3+, Yb3+