епідеміологічна характеристика цукрового діабету першого та другого типів за даними загальнонаціонального популяційного реєстру хворих : эпидемиологическая характеристика сахарного диабета первого и второго типов по данным общенационального популяционного регистра больных

Краткое описание

ДУ ІНСТИТУТ ЕНДОКРИНОЛОГІЇ ТА ОБМІНУ РЕЧОВИН АМН УКРАЇНИ ІМ. В.П.КОМІСАРЕНКО”

На правах рукопису

Халангот Микола Дмитрович

УДК:616 379- 008.64-036.22:312.2:002

епідеміологічна характеристика цукрового діабету першого та другого типів за даними загальнонаціонального популяційного реєстру хворих

14.01.14 - ендокринологія
Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Наукові консультанти
Тронько Микола Дмитрович Кравченко Віктор Іванович
Член-кореспондент
АМН та НАН України,
доктор медичних наук, професор; доктор медичних наук, професор

Київ - 2009 р.

релік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

Міжнародна діабетична федерація

IDF

Цукровий діабет

ЦД

Цукровий діабет типу 1

ЦД1

Цукровий діабет типу 2

ЦД2

Дослідження впливу контролю глікемії на ускладнення ЦД1

DCCT

Британське проспективне дослідження ЦД

UKPDS

Глікований гемоглобін

НвА1с

Сент-Вінсентська декларація

СВД

Національний діабетичний реєстр Швеції

NDR

Національний діабетичний реєстр Бельгії

BDR

Діабетичний реєстр регіону Tayside у Шотландії

DARTS

Реєстр Система нагляду хворих на цукровий діабет в Україні”

СИНАДІАБ

Європейське товариство дослідників ЦД

EASD

Європейське дослідження лікування та ускладнень ЦД2 на рівні первинної ланки допомоги хворим

EUCCLID

Артеріальний тиск

АТ

Антитіла до глутамат-декарбоксилази

GAD

95% конфіденційні інтервали

95% CI

Латентний автоіммунний діабет дорослих (Latent autoimmune diabetes in adults)

LADA

Латентний автоіммунний діабет юного віку (latent autoimmune diabetes in youth)

LADY

Антитіла до клітин острівців Лангерганса (islet cells antibody)

ICA

Наукова група оптимізації лікування ЦД за допомогою інформаційних технологій (Diabetes Care Optimization through Information Technology Study Group)

DOIT

Пероральний препарат, що знижує глюкозу крові

ПЗГ

Серцево-судинна патологія

ССП

Ішемічна хвороба серця

ІХС

Інфаркт міокарда

ІМ

Хвороба периферичних судин

ХПС

Амінокислота гомоцистеїн

ГЦ

Метилентетрагідрофолат-редуктаза

MTHFR

Індекс маси тіла

ІМТ

Співвідношення шансів (odds ratio)

OR

Відношення ризиків (hazard ratio)

HR

Антитіла до тирозин-фосфатази

IA-2

Міжнародна класифікація хвороб 10-го перегляду

МКХ 10

Замісна гормональна терапія

ЗГТ

Система управління базами даних

СУБД

Препарати інсуліну

ПІ

ЗМІСТ

Сторінка

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

2

Зміст

4

Вступ

9

1. Огляд даних літератури

28

1.1 Деякі невирешені питання епідеміології ЦД, оцінки факторів ризику розвитку його ускладнень, якості лікування та профілактики

1.2 Світовий досвід застосування електронних популяційних реєстрів хворих на ЦД

1.3 Вивчення епідеміології ЦД в Україні

2. Методи досліджень

56

2.1 Структура та методологія функціонування реєстру

2.2 Епідеміологічні підходи та статистичні процедури

3. Вивчення епідеміології цукрового діабету типу 1

62

3.1.1 Поширеність ЦД1 серед дорослих в областях України

3.1.1 Захворюваність на ЦД1 серед дорослих у територіальних кластерах, виділених за поширеністю ЦД1 в Україні

3.2 Аналіз даних про лікування інсуліном дорослих хворих на ЦД1

3.3 Аналіз даних про лікування інсуліном у дітей та підлітків, хворих на ЦД1

3.4 Дослідження рівня діабет-асоційованих антитіл та с-пептиду у дорослих хворих на ЦД1, що є жителями територій з різною поширеністю цього захворювання

3.5 Деяки фактори ризику ретинопатії, катаракти та сліпоти у хворих на цукровий діабет, що почався у дитячому віці

3.6 Порівняльний аналіз деяких характеристик лікування ЦД1 в Україні та Швеції (за даними поперечних епідеміологічних спостережень на матеріалі відповідних загально-національних реєстрів).

3.7 Смертність та тривалість життя хворих на ЦД1 в Україні за даними популяційного реєстру (когортне епідеміологічне дослідження).

3.8 Деяки фактори ризику смерті хворих на ЦД1 за даними багатофакторного аналізу реєстру СИНАДІАБ

3.8.1 Ризик смерті від усіх причин серед хворих на ЦД 1, в залежності від рівня НвA1с

3.8.2 Ризик смерті від ниркової недостатності серед хворих на ЦД 1, в залежності від рівня НвA1c

3.8.3 Ризик смерті від усіх причин та від діабетичної нефропатії серед хворих на ЦД1, в залежності від рівня систолічного тиску

3.8.4 Ризик смерті від діабетичної нефропатії серед хворих на ЦД1 з урахуванням віку на час захворювання, тривалості хвороби та статі (багатофакторна модель)

3.8.5 Ризик смерті від усіх причин за виключенням діабетичної нефропатії серед хворих на ЦД1 (багатофакторна модель).

3.8.6 Ризик діабет-залежної смерті серед хворих на ЦД1 залежно від териториального кластеру поширеності цієї хвороби (багатофакторна модель)

3.8.7 Артеріальна гіпертензія серед хворих, що належать до різних териториальних кластерів поширеності ЦД1

3.8.8 Підвищений рівень глікованого гемоглобіну у хворих, що належать до різних териториальних кластерів поширеності ЦД1

4. Гендерні дослідження на матеріалі реєстру СИНАДІАБ

114

4.1 Розподілення за статтю хворих на ЦД, що отримують лікування інсуліном, в залежності від віку на час встановлення діагнозу

4.2 Кумулятивна захворюваність на ЦД1 у віці до 30 років в Україні у 1995-2000 р.р.

4.3 Ризик захворювання на ЦД2 для жінок відносно до чоловіків за даними повних популяційних реєстрів 5-ти областей України

4.4 Гендерні розбіжності поширеності сліпоти при різних видах лікування

4.5 Гендерний ризик нефатального інсульту залежно від типу лікування

5 Вивчення Деяких аспектів епідеміології цукрового діабету типу 2 за допомогою териториального реєстру хворих

131

Оцінка класичних факторів ризику щодо смертності хворих на ЦД2

Аналіз зв’язку між зафіксованим рівнем загального холестерину в крові та випадками смерті від усіх причин у хворих на ЦД2 в регіонах України

5.1.2 Аналіз зв’язку між зафіксованим рівнем глікованого гемоглобіну крові та випадками смерті від усіх причин у хворих на ЦД в областях України

5.2 Оцінка значимості рівня НвА1с як фактору ризику смерті від усіх причин серед хворих на ЦД2 в Україні (когортні дослідження)

5.3 Ризик загальної та серцево-судинної смертності, пов'язаний з лікуванням глібенкламідом

5.4 Ризики смертності від усіх причин, пов'язані з лікуванням глібенкламідом у порівнянні з іншими препаратами сульфаніл-сечовини та метформіном

5.5 Ризики смертності від усіх причин, пов'язані з лікуванням комбінацією глібенкламіду та метформіну у порівнянні з лікуванням лише глібенкламідом

5.6 Ризики смертності від усіх причин, пов'язані з лікуванням комбінацією гліклазиду та метформіну у порівнянні з лікуванням лише гліклазидом

5.7 Ризики смертності від усіх причин, пов'язані з лікуванням комбінаціями гліклазиду та метформіну або глібенкламіду та метформіну у порівнянні з лікуванням лише гліклазидом

5.8 Вивчення структури лікування пероральними препаратами для зниження глюкози крові хворих на ЦД2 в областях України

5.9 Тенденція зміни тривалості життя у хворих на ЦД2 та зміни у структурі лікування пероральними препаратами для зниження глюкози крові хворих на ЦД2 в Україні

5.10 Поєднані ефекти різних видів терапії, що спрямована на зниження глюкози крові, та тривалості діабету на загальну смертність і смертність від серцево-судинної патології у хворих на ЦД2

5.11 Індекс маси тіла та ризик загальної та серцево-судинної смертності у хворих на ЦД2

5.12. Епідеміологічні характеристики хворих на ЦД2 за даними регіональних реєстрів СИНАДІАБ з повним внесенням діагностованих хворих на ЦД

5.13 Оцінка якості лікування ЦД2 за критеріями EUCCLID

6 Рівні гомоцистеїну в плазмі крові хворих з серцево-судинною патологією та цукровим діабетом типу 2

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

218

Додатки

262

Перелік посилань

281

Вступ
Аналітики міжнародної діабетичної федерації (IDF) в останньому документі цієї організації [1] вдруге підтвердили, що цукровий діабет (ЦД) є одією з найбільш розповсюджених неінфекційних хвороб. Згідно оцінок IDF, ЦД є четвертою або п’ятою провідною причиною смерті у більшості розвинених країн, наявні докази того, що його розповсюдження має епідемічний характер. IDF оцінює поточну кількість хворих на ЦД у 194 мільйона осіб в усьому світі, або 5,1 % дорослого населення. Передбачається збільшення цієї кількості до 333 мільйонів, або 6,3% до 2025 р. Проте причини епідемічного росту поширеності ЦД залишаються визначеними лише частково, деяки дослідники бачать їх не стільки у збільшенні нових випадків ЦД, скільки у збільшенні тривалості життя, зменшенні смертності населення розвинених країн, у тому числі серед хворих на ЦД, а „епідемію” ЦД вважають статистичним артефактом [2, 3]. Нема відповідей на ключові питання щодо пояснення географічної гетерогенності ЦД взагалі і ЦД типу 1 (ЦД1) зокрема [4, 5]. Остаточно не вирішені і досі обговорюються важливі аспекти медикаментозного лікування хворих на цукровий діабет типу 2 (ЦД2), такі як доцільність і безпечність застосування деяких широко розповсюджених і давно відомих препаратів та їх комбінацій [6-8].
На тлі загальносвітових даних інформація про відому системі охорони здоров’я поширеність ЦД в Україні (2,24 % від всього населення або
1 048375 хворих у 2006 р.) [73], не виглядають дуже тривожно, але слід пам’ятати, що саме ці люди є групою ризику щодо тяжкої інвалідності та ранньої смерті. Хворі нав ЦД є дуже гетерогенною групою, її клінічні підгрупи (типи ЦД) мають різний, але ще не вивчений прогноз тривалості та якості життя, потребують диференційованого підходу до їх лікування та забезпечення з боку системи охорони здоров’я та держави. Хворі на ЦД є однією з найбільш чутливих щодо соціально-економічного становища верств населення, а життя хворих на ЦД1 взагалі напряму залежить від щоденного доступу до відносно високо-вартісних препаратів інсуліну, тому структурований облік цієї частини населення вкрай важливий для країн з „перехідною” економікою, таких, як сучасна Україна. Здійснені наприкінці минулого сторіччя великі рандомізовані (тобто, порівнювані типи лікування призначалися випадково) лонгітудінальні (спостереження за хворими та наслідками лікування велося тривалий час) дослідження підвели наукову доказову базу щодо інтенсивного лікування препаратами інсуліну хворих на ЦД1 (DCCT, 1993) та гіпоглікемізуючого і гіпотензивного лікування хворих на ЦД2 (UKPDS, 1998). Ці, вже ставші класичними, дослідження довели надзвичайну важливість моніторингу рівня глікованого гемоглобіну (НвА1с) для профілактики діабетичної нейропатії і мікро-судинних ускладнень у хворих на ЦД1 та ЦД2, та артеріального тиску для попередження серцево-судинної патології у хворих на ЦД2. Доказана можливість зменьшити негативні наслідки ЦД завдяки модифікації вказаних факторів ризику призвела до виникнення міжнародних ініціатив щодо допомоги хворим на ЦД, найбільш відомою з яких була Сент-Вінсентська декларація (СВД) [1]. Спочатку для оцінки досягнення цілей СВД, а потім і для поглибленого вивчення епідеміології ЦД, у деяких країнах Європи виникли і успішно функціонують національні (NDR у Швеції, BDR у Бельгії) та локальні (DARTS [Tayside] у Великій Британії, GEDAPS у Іспанії) електронні популяційні реєстри хворих на ЦД. Європейська комісія фінансувала створення спеціальної комп’ютерної програми BSTD для моніторингу індивідуальних даних про хворих на ЦД країн східної та південної Європи, у розробці та тестуванні якої приймала участь і Україна [9, 10, 11]. Досвід, набутий під час роботи з цією програмою, був частково використаний при розробці та впровадженні в Україні національного реєстру „Система нагляду хворих на цукровий діабет СИНАДІАБ”, створеного за спільним наказом МОЗ та АМН України на виконання державної комплексної програми „Цукровий діабет” [11-13].

Актуальність теми дослідження

Актуальність обумовлена відсутністю в Україні базової наукової інформації про вікову та статеву структуру популяції хворих на діагностований цукровий діабет (ЦД), фактори ризику розвитку основних етіологічних типів ЦД та його ускладнень. Електронні реєстри хворих, які за допомогою інформаційних технологій поєднують необхідний ступінь деталізації індивідуальної клінічної інформації та можливість компактного її зберігання і аналізу на популяційному рівні, визнані важливим інструментом вивчення епідеміології ЦД (Joshy, 2006; Wiréhn et al., 2007) [84, 87]. Створення в Україні постійно функціонуючого реєстру хворих на ЦД «Система нагляду хворих на цукровий діабет (СИНАДІАБ)», що налічує понад 509 000 осіб, надало унікальну можливість для вивчення епідеміології ЦД.

Зв'язок роботи з науковими програмами та темами

Головний масив представлених далі даних отриманий в межах виконання в Інституті ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка таких НДР: початок та кінець виконання 2004-2006 р.р. -
„Удосконалення Державного реєстру хворих на цукровий діабет, що отримують інсулін, проведення системного аналізу та верифікації даних з метою поліпшення якості діагностики, лікування та профілактики захворювання та його ускладнень” № Державної реєстрації 104U003257
(Заключний звіт нагороджений дипломом академії медичних наук України);
початок та кінець виконання 2006-2007р.р. -
„Створення оперативного реєстру хворих на цукровий діабет, які отримують лікування препаратами інсуліну та пероральними препаратами для зниження глюкози крові, моніторинг додержання стандартів діагностики і лікування захворювання та профілактики його ускладнень в Україні” № Державної реєстрації 0106U000844 (Тема фінансувалася в межах державної комплексної програми „Цукровий діабет”.
В обох НДР автор виступав у якості відповідального виконавця.
Крім цього, автор був керівником НДР, виконаної у Донецькому національному медичному університеті (№ 0198U007054) Диабетическая компютерная система и коммуникативніе сети для Черноморского региона”, яка була присвячена тестуванню копьютерної програми BlackSeaTeleDiab та імплементації міжнародної медичної та технічної термінології, пов’язаної з електронним записом клінічних даних про ЦД. У 2004-2005 рр. був відповідальним виконавцем НДР № 0103U000807 в Інституті ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка Розробка реєстру хворих на цукровий діабет 2-го типу у Вінницькій, Рівненській,Чернівецькій, Донецькій областях та м. Києві. Проведення системного та епідеміологічного аналізу баз даних з метою впровадження досвіду створення реєстру в усіх областях України” (початок та кінець виконання 2003- 2005) яка була присвячена запису та аналізу даних про хворих на ЦД2 в окремих областях України, та у 2000-2002 рр. співвіконавцем НДР №01100U3650 Створити компютерний реєстр хворих на цукровий діабет України”.
2007-2008 рр. - автор є координатором від України пілотної стадії міжнародного проекту EUCCLID за участю 12 країн Європи, у якому за єдиним протоколом порівняна якість лікування та частота ускладнень на рівні первинної ланки допомоги хворим [14].

Мета і завдання дослідження
Мета: визначення структури етіологічних типів, гендерних та вікових характеристик, поширеності, тенденцій захворюваності, факторів ризику не фатальних подій, смертності та результатів лікування хворих на ЦД в Україні.

Для досягнення цієї мети необхідно вирішити такі завдання:
1. провести структурні кількісні оцінки віку, статі, тривалості захворювання, віку на час діагнозу, типу лікування у паттернах осіб, внесених до територіальних баз даних реєстру хворих на ЦД „СИНАДІАБ”;
2. налагодити зворотний зв'язок з лікарями первинної ланки та обласними ендокринологами з метою верифікації та оновлення даних реєстру;
3. провести оцінку вірогідної структури основних етіологічних типів ЦД в Україні;
4. створити когорти хворих з типовим анамнезом ЦД1 та ЦД2 відповідно з метою подальшого лонгітудінального спостереження хворих;
5. проаналізувати поширеність та тенденції захворюваності на ЦД1 у дорослих в областях України;
6. визначити вікові ризики захворювання на ЦД1 та ЦД2 для жінок та чоловіків в Україні;
7. дослідити закономірності лікування інсуліном дітей та дорослих хворих на ЦД1;
8. у взаємодії з обласними ендокринологами отримати зразки крові хворих, що є жителями територій з різною поширеністю ЦД1, та порівняти рівень діабет-асоційованих антитіл і с-пептиду.
9. оцініти вплив факторів ризику розвитку хронічних ускладнень ЦД1;
10.визначити можливе значення деяких некласичних факторів ризику серцево-судинної патології для хворих на ЦД2;
11.оцініти фактори ризику смерті хворих на ЦД1 та ЦД2 за допомогою багатофакторного аналізу;
12.дослідити тенденції смертності та тривалості життя хворих на ЦД1 та ЦД2;
13.оцінити структуру медикаментозного лікування хворих на ЦД2 в областях України;
14.оцініти ризики, пов’язані з застосуванням найчастіше призначуваних препаратів для зниження глюкози крові за допомогою багатофакторного аналізу.

Об’єкт дослідження: популяція хворих на цукровий діабет в Україні.
Предмет дослідження: фактори ризику розвитку ЦД та його ускладнень, поширеність та захворюваність ЦД1, тенденції змін структури лікування та тривалості життя хворих на ЦД2.
Методи дослідження: обсерваційні поперечні (структура типів ЦД, структура лікування та динаміка тривалості життя) та когортні (аналіз ризиків смерті) епідеміологічні спостереження за допомогою створеного на базі інформації з первинної ланки допомоги хворим на ЦД загально-національного популяційного реєстру хворих. Біохімічні (рівні НвА1с, глюкози, ліпідів, креатиніну в окремих групах хворих на ЦД2), радіо-імунологічні та імун

Список литературы

ВИСНОВКИ
В дисертаційній роботі вперше представлена епідеміологічна характеристика хворих на цукровий діабет в Україні, яка проведена за допомогою нового інструменту епідеміологічних оцінок загальнонаціонального реєстру хворих.
1. В Україні наявна територіальна гетерогенність ЦД1: поширеність ЦД1 змінюється від 6 (95% CI 56) у АР Крим, Івано-Франківській, Миколаївській, Одеській, Чернівецькій та Луганській до 9 (95%CI 89)хворих на 10 тисяч дорослого населення у Запорізькій, Хмельницькій та Чернігівській областях. Існує позитивний зв’язок між поширеністю ЦД1 і персистенцією GADA, добовою дозою інсуліну, поширеністю проліферативної ретинопатії, сліпоти, ризиками незадовільного контролю НвА1с, артеріальної гіпертензії та діабет-залежної смерті.
2. Ретроспективно оцінена захворюваність на ЦД1 серед дорослих вища в територіальному кластері з більшою поширеністю ЦД1, ніж з меншою, та протягом 1995 2004 рр. мала тенденцію до зменшення в усіх територіальних кластерах поширеності хвороби.
3. Потреба в інсуліні у хворих на ЦД1 зростає за законом лінійної регресії. Кутові коефіцієнти регресійних моделей можна застосувати для кількісних порівнянь лікування інсуліном, оскільки доза у дорослих зростає залежно від тривалості захворювання в діапазоні 0 15 р., а у дітей залежно від віку.
4. В Україні відносний ризик захворіти на ЦД1 у дорослому віці більший для чоловіків, а ризик розвитку ЦД2 більший для жінок.
5. Виявлений значний ризик смерті серед жінок, хворих на ЦД1 у віці 15-34 р. відносно до жінок загальної популяції, який набагато перевищує відповідне співвідношення у чоловіків. Особи, які захворіли протягом першої та другої декад життя мають більший ризик померти від ХНН, ніж ті, які захворіли протягом третьої декади.
6. Сліпота серед хворих на ЦД1 та хворих з тяжким ЦД2, частіше зустрічається у жінок. Поширеність нефатального інсульту у чоловіків з ЦД2, що ліковалися ПЗГ чи дієтою більша, ніж у жінок. У хворих на ЦД2 з більш тяжким перебігом захворювання поширеність інсульту підвищується та стає однаковою у чоловіків та жінок.
7. Підтверджена роль підвищеня НвА1с та артеріального тиску як незалежних факторів ризику смерті, встановлені їхні значення для популяції хворих на ЦД2 в Україні. Так, для 38 625 хворих на ЦД2, що мали дані про НвА1с, його рівень вище 6,5% пов’язаний з HR =1,42 (95% CI 1,25-1,61), p<0,0001.
8. Загальна і серцево-судинна смертність вищі у осіб, які лікувалися глібенкламідом, ніж у тих, що отримували гліклазид. Ризик загальної смертності при лікуванні будь-якими (крім глібенкламіду) похідними сульфаніл-сечовини не відрізнявся від ризику при лікуванні метформіном. Комбінації глібенкламіду і метформіну та гліклазиду і метформіну пов’язані з однаково високими відносно до лікування лише гліклазидом ризиками загальної смертності. Частка використання метформіну в областях України може відрізнятись у кілька разів.
9. Виявлені позитивні зміни у тривалості життя хворих на ЦД2, які були значно більші серед тих пацієнтів, що лікувалися ПЗГ. Структура призначень ПЗГ змінилася на користь гліклазиду. Існує зв’язок між тривалістю захворювання та ризиком загальної і серцево-судинної смертності у хворих на ЦД2. У хворих на ЦД2 з тяжким перебігом захворювання ризик смертності підвищується навіть за умов лікування інсуліном.
10. Встановлена нелінійна залежність між індексом маси тіла та ризиком загальної і серцево-судинної смертності у хворих на ЦД2. HR для осіб з значним ожирінням (ІМТ ≥ 35 кг/м 2 ) вищий, ніж для хворих з надмірною масою тіла (ІМТ 25-29 кг/м 2), але ризик при низькому та низько-нормальному ІМТ (ІМТ <23 кг/м 2 ) вищий, ніж при надмірній масі тіла.
11. Дослідження рівня фактора ризику серцево-судинної патології (ССП) - амінокислоти гомоцистеїн (ГЦ) в крові хворих на ЦД2 та/або ССП встановило, що у хворих на ЦД2 ССП проявляється при менших рівнях ГЦ, ніж у хворих на ССП без ЦД.
12. За даними п’яти повних обласних реєстрів поширеність діагностованого ЦД2 в Україні серед осіб у віці від 40 років коливається від

2,9 % (95% CI 2,9-3,0) у Волинській області до 3,8 % (95% CI 3,8-3,9) у Херсонській. Повіковий аналіз поширеності ЦД2 вказує на можливість впливу періодів масового голоду як одного з вірогідних чинників ризику виникнення ЦД2.

Деякі з цих висновків мають переважно практичне значення, яке повинно враховуватися для організації допомоги хворим на ЦД (наприклад, порівняльні оцінки ризику смертності, що пов’язані з певними ПЗГ), інші, такі як вивчення можливого впливу чинників, що діяли у ранньому онтогенезі на ризик розвитку ЦД, можуть бути основою для подальших досліджень. Аналіз реєстру хворих на ЦД в Україні підтверджує наявність тенденції до збільшення тривалості життя хворих на ЦД, яка щойно помічена дослідниками деяких аналогічних реєстрів у інших країнах, що вказує на можливість впливу цього чиннику на збільшення поширеності ЦД2.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Хворі на ЦД1, що проживають на територіях з більшою поширеністю ЦД1 мають відносно більшу потребу у препаратах інсуліну, більший ризик розвитку хронічних ускладнень та смерті від ЦД і тому потребують більшої уваги з боку ендокринологічної служби.
2. Під час створення програм допомоги хворим на цукровий діабет та розподілу ресурсів охорони здоров’я доцільно враховувати існуючі в Україні територіальні розбіжності поширеності ЦД1.
3. Для оцінки коректності внесення даних до регіональних реєстрів ЦД або для кількісних порівнянь інтенсивності лікування інсуліном дорослих хворих на ЦД1 необхідно визначати наявність статистично значимого зв’язку між тривалістю хвороби (у діапазоні 0-15 років) та добовими дозами інсуліну. Для відповідних оцінок дитячих реєстрів слід враховувати вік дітей та підлітків.
4. Програми профілактики ЦД2 в Україні повинні враховувати більший ризик розвитку цієї хвороби для жінок.
5. Під час лікування хворих на ЦД2 бажано уникати призначення препаратів глібенкламіду.

Список використаних джерел

1. Diabetes Atlas, Second edition, 2003. Electronic version of Diabetes Atlas: www.idf.org/e-atlas , retrived 19.08.08
2. Støvring H. Andersen M., Beck-Nielsen H., Green A., Vach W. Rising prevalence of diabetes: evidence from a Danish pharmaco-epidemiological database. // Lancet.- 2003. Vol. 362 - P.537-538.
3. Green A. Støvring H., Andersen M., Beck-Nielsen H.The epidemic of type 2 diabetes is a statistical artefact // Diabetologia.- 2005. Vol.48. P.1456-1458.
4. Karvonen M.,Viik-Kajander M., Moltchanova E., Libman I., LaPorte R., Tuomilehto J. Incidence of childhood type 1 diabetes worldwide. Diabetes Mondiale (DiaMond) Project Group. // Diabetes Care. - 2000. Vol. 23. P.1516-1526.
5. EURODIAB ACE Study Group. Variation and trends in incidence of childhood diabetes in Europe. // Lancet.- 2000. - Vol. 355. P.873-676.
6. Mannucci E., Monami M., Masotti G., Marchionni N. All-cause mortality in diabetic patients treated with combinations of sulfonylureas and biguanides. // Diabetes Metab Res Rev.- 2004. Vol.20. P. 44-47.
7. Monami M., Luzzi C., Lamanna C., Chiasserini V., Addante F., Desideri C.M., Masotti G., Marchionni N., Mannucci E. Three-year mortality in diabetic patients treated with different combinations of insulin secretagogues and metformin. // Diabetes Metab Res Rev. - 2006. Vol. 22. - P. 477-482.
8. Monami M., Balzi D., Lamanna C., Barchielli A., Masotti G., Buiatti E., Marchionni N., Mannucci E. Are sulphonylureas all the same? A cohort study on cardiovascular and cancer-related mortality. // Diabetes Metab Res Rev.- 2007. Vol. 23. P. 479-484.
9. Harris N.D. Black Sea tele-diab: development and implementation of an electronic patient record for patients with diabetes./ N.D. Harris, A. Raptis, S. Raptis, R.M. Dixon, P.A. Grubb, C. Ionescu-Tirgoviste, N. Khalangot, V. Anestiadi, Z. Anestiadi, M. Georgiescu, E. Stanciu, S. Pruna // Health Informatics Journal.- 2001. - Vol.7. - №2. - P.108-111.
10. Харрис Н. Программная компьютерная система BLACKSEATELEDIAB: потенциальная основа клинико-эпидемиологического регистра сахарного диабета . Матеріали VI з’їзду ендокринологів України. Київ, 23-25 травня 2001р./ Н. Харрис, Р. Диксон, С. Пруна, М. Георгиеску, К. Ионеску-Тырговиште, Т. Раптис, З.Г. Анестиади, Н.Д. Тронько, В.И. Кравченко, Н.Д. Халангот, Д.Д. Дунаева // Ендокринологія.- 2001. - Т. 6, (додаток). - С.316.
11. Кравченко В.М., Халангот М.Д., Кульчинська Я.Б. Створення постійно діючого державного реєстру Система нагляду хворих на цукровий діабет (СИНАДІАБ) в Україні ”: проблеми та перспективи. // Ендокринологія.- 2005. Т. 10. - №1. С. 69-75.
12. Кравченко В.І. , М.Д. Халангот, Я.Б. Кульчинська. Концепція державного реєстру хворих на цукровий діабет та нові підходи до її реалізації // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2005. - №2. С.78 - 85.
13. Наказ МОЗ України про створення реєстру хворих на цукровий діабет // Ендокринологія.- 2001. T. 6, № 2. C. 246251.
14. Bobbink I., Gorter K., Rutten G., Wens J., Claramunt X., Topsever P., Khunti K. The EUCCLID study: Proposed European study on care and complications in people with type 2 diabetes in primary care // Primary Care Diabetes.- 2007. Vol. 1, № 3. P. 167171.
15. Christopoulou-Aletra H., Papavramidou N. 'Diabetes' as described by Byzantine writers from the fourth to the ninth century AD: the Graeco-Roman influence // Diabetologia.- 2008. Vol. 51. P. 892-896.
16. Alberti KG. Problems related to definitions and epidemiology of type 2 (non-insulin-dependent) diabetes mellitus: studies throughout the world.// Diabetologia.- 1993. Vol.36. P.978-984.
17. Martiny M. Basic biotypologic factors in different clinical forms of diabetes. // Vie Med.-1950. Vol.31. P.63-66.
18. Lister J., Nash J., Ledingham U. Constitution and insulin sensitivity in diabetes mellitus. // Br Med J.- 1951. - № 4703. P. 376-379.
19. Himsworth H., Kerr R. Insulin-sensitive and insulin-insensitive types of diabetes mellitus. // Clin Sci.- 1942. Vol.4. P.120-152.
20. Bottazzo G.F., Florin-Christensen A., Doniach D. Islet-cell antibodies in diabetes mellitus with autoimmune polyendocrine deficiencies. //Lancet.- 1974. - №7892. Р.1279-1283.
21. MacCuish A.C., Irvine W.J., Barnes E.W., Duncan L.J. Antibodies to pancreatic islet cells in insulin-dependent diabetics with coexistent autoimmune disease. // Lancet.- 1974. - №7896. Р.1529-1531.
22. Nerup J, Platz P, Andersen OO, Christy M, Lyngsoe J, Poulsen JE, Ryder LP, Nielsen LS, Thomsen M, Svejgaard A. HL-A antigens and diabetes mellitus // Lancet. 1974. Vol.2. P.864-866.
23. Cudworth A.G., Woodrow J.C. Letter: HL-A antigens and diabetes mellitus. // Lancet.- 1974. - №7889. Р.1153.
24. Alberti K.G. Preventing insulin dependent diabetes mellitus. // BMJ.- 1993. - Vol. 307. P.1435-1436.
25. Baekkeskov S., Aanstoot H., Christgau S., Reetz A., Solimeena M.S., Cascalho M., et al. Identification of the 64K autoantigen in insulin dependent diabetes as the GABA-synthesizing enzyme glutamic acid decarboxylase. // Nature.- 1990. Vol.347. - P.151-156.
26. Pietropaolo M., Castano L., Babu S., Buelow R., Kuo Y-L.S., Martin S., et al. Islet cell autoantigen 69kDa (ICA69): molecular cloning and characterization of a novel diabetes associated autoantigen. // J Clin Invest .-1993. Vol.92. P.359-371.
27. Gale E.A., Bingley P.J., Emmett C.L., Collier T., ENDIT Group. European Nicotinamide Diabetes Intervention Trial (ENDIT): a randomized controlled trial of intervention before the onset of type 1 diabetes. // Lancet.- 2004. Vol.363. P.925-931.
28. Gale EA. Type 1 diabetes in the young: the harvest of sorrow goes on. // Diabetologia.- 2005. Vol.48. P.1435-1438.
29. Lauritzen T., Borch-Johnsen K., Sandbaek A. Is prevention of Type-2 diabetes feasible and efficient in primary care? A systematic PubMed review. // Prim Care Diabetes.- 2007. Vol.1. P.5-11.
30. Wilkin T.J. Changing perspectives in diabetes: their impact on its classification // Diabetologia.- 2007. Vol.50. P.1587-1592.
31. Mølbak A.G., Christau B., Marner B., Borch-Johnsen K., Nerup J. Incidence of insulin-dependent diabetes mellitus in age groups over 30 years in Denmark. // Diabet Med.- 1994. Vol.11. P.650-655.
32. Freedman Z.R., Feek C.M., Irvine W.J., Lernmark A., Rubenstein A.H., Steiner D.F., Huen A. Islet cell cytoplasmic and cell surface antibodies in diabetes mellitus. // Trans Assoc Am Physicians.- 1979. Vol. 92. P.64-76.
33. Irvine W.J., McCallum C.J., Gray R.S., Duncan L.J. Clinical and pathogenic significance of pancreatic-islet-cell antibodies in diabetics treated with oral hypoglycaemic agents. / / Lancet.- 1977. - №8020. - Р.1025-1027.
34. Gale E.A. Latent autoimmune diabetes in adults: a guide for the perplexed. // Diabetologia.-2005. Vol.48. P.2195-2199.
35. Groop L., Tuomi T., Rowley M., Zimmet P., Mackay I.R. Latent autoimmune diabetes in adults (LADA)--more than a name. // Diabetologia.- 2006. Vol. 49. P.1996-1998.
36. Reinehr T., Schober E., Wiegand S., Thon A., Holl R. on behalf of the DPV-Wiss Study Group. ß-cell autoantibodies in children with type 2 diabetes mellitus: subgroup or misclassification? //Arch. Dis. Child.- 2006. Vol. 91. P. 473-477.
37. Lammi N., Blomstedt P.A., Moltchanova E., Eriksson J.G., Tuomilehto J., Karvonen M. Marked temporal increase in the incidence of type 1 and type 2 diabetes among young adults in Finland. // Diabetologia.- 2008 Vol.51. P.897-899.
38. Wilkin T.J. The accelerator hypothesis: weight gain as the missing link between Type I and Type II diabetes. // Diabetologia.- 2001. Vol.44. P.914-922.
39. Wilkin T.J. Testing the accelerator hypothesis: body size, beta-cell function, and age at onset of type 1 (autoimmune) diabetes: response to Dabelea et al. // Diabetes Care.- 2006. Vol. 29. P.1462-1463.
40. Wilkin T.J. Changing perspectives in diabetes: their impact on its classification // Diabetologia.- 2007. Vol.50. P.1587-1592.
41. Wilkin T.J. Diabetes: 1 and 2, or one and the same? Progress with the accelerator hypothesis. // Pediatr Diabetes.- 2008. Vol.9. P.23-32.
42. Kibirige M., Metcalf B., Renuka R., Wilkin T.J. Testing the accelerator hypothesis: the relationship between body mass and age at diagnosis of type 1 diabetes. // Diabetes Care .- 2003. Vol.26. P.28652870.
43. Betts P., Mulligan J., Ward P., Smith B., Wilkin T. Increasing body weight predicts the earlier onset of insulin-dependant diabetes in childhood: testing the ‘accelerator hypothesis’ (2). // Diabet Med.- 2005. Vol. 22. P.144151.
44. Knerr I., Wolf J., Reinehr T., Stachow R., Grabert M., Schober E., Rascher W., Holl R.W., the DPV Scientific Initiative of Germany and Austria. The ‘accelerator hypothesis’: relationship between weight, height, body mass index and age at diagnosis in a large cohort of 9,248 German and Austrian children with type 1 diabetes mellitus. // Diabetologia.- 2005. Vol. 48. P.25012504.
45. Kordonouri O., Hartmann R. Higher body weight is associated with earlier onset of type 1 diabetes: confirming the accelerator hypothesis (Letter).// Diabet Med .- 2005. Vol.22. P.17831784.
46. Gale E.A. To boldly go--or to go too boldly? The accelerator hypothesis revisited. // Diabetologia.- 2007. Vol.50. P.1571-1575.
47. Porter J.R., Barrett T.G. Braking the accelerator hypothesis? // Diabetologia.-2004. Vol.47. P.352-353.
48. O'Connell M.A., Donath S., Cameron F.J. Major increase in Type 1 diabetes: no support for the Accelerator Hypothesis. // Diabet Med.- 2007. Vol.24. P.920-923.
49. Bingley P.J., Mahon J.L., Gale E.A.; European Nicotinamide Diabetes Intervention Trial Group. Insulin resistance and progression to type 1 diabetes in the European Nicotinamide Diabetes Intervention Trial (ENDIT). // Diabetes Care.- 2008. Vol.31. P.146-150.
50. Gudbjornsdottir S., Cederholm J., Nilsson P.M., Eliasson B. The National Diabetes Register in Sweden: An implementation of the St. Vincent Declaration for Quality Improvement in Diabetes Care. // Diabetes Care. 2003. Vol. 26. P. 1270 1276.
51. Kyvik K.O., Nystrom L., Gorus F., et al. The epidemiology of Type 1 diabetes mellitus is not the same in young adults as in children. // Diabetologia. 2004. Vol. 47, N 3. Р.377 384.
52. Soedamah-Muthu S.S., Fuller J.H., Mulnier H.E., Raleigh V.S., Lawrenson R.A., Colhoun H.M. All-cause mortality rates in patients with type 1 diabetes mellitus compared with a non-diabetic population from the UK general practice research database, 1992-1999.// Diabetologia. 2006. Vol. 49, N 4. P. 660 666.
53. Gale E.A., Gillespie K.M. Diabetes and gender // Diabetologia. 2001. Vol. 44, N 1, P. 3 15.
54. Vandewalle C.L., Coeckelberghs M.I., De Leeuw I.H., Du Caju M.V., Schuit F.C., Pipeleers D.G., Gorus F.K. Epidemiology, clinical aspects, and biology of IDDM patients under age 40 years. Comparison of data from Antwerp with complete ascertainment with data from Belgium with 40% ascertainment. The Belgian Diabetes Registry. // Diabetes Care.- 1997. Vol.20. P.1556-1561.
55. Weets I., Van Autreve J., Van der Auwera B.J., Schuit F.C., Du Caju M.V., Decochez K., De Leeuw I.H., Keymeulen B., Mathieu C., Rottiers R., Dorchy H., Quartier E., Gorus F.K.; Belgian Diabetes Registry. Male-to-female excess in diabetes diagnosed in early adulthood is not specific for the immune-mediated form nor is it HLA-DQ restricted: possible relation to increased body mass index.// Diabetologia.- 2001. Vol.44. P.40-47.
56. Weets I., Kaufman L., Van der Auwera B., Crenier L., Rooman R.P., De Block C., Casteels. K, Weber E., Coeckelberghs M., Laron Z., Pipeleers D.G., Gorus F.K.; Belgian Diabetes Registry. Seasonality in clinical onset of type 1 diabetes in belgian patients above the age of 10 is restricted to HLA-DQ2/DQ8-negative males, which explains the male to female excess in incidence.// Diabetologia.- 2004. Vol.47. P. 614-621.
57. Horton V., Stratton I., Bottazzo G.F., Shattock M., Mackay I., Zimmet P., Manley S., Holman R., Turner R. Genetic heterogeneity of autoimmune diabetes: age of presentation in adults is influenced by HLA DRB1 and DQB1 genotypes (UKPDS 43). UK Prospective Diabetes Study (UKPDS) Group. // Diabetologia.- 1999.- Vol.42. P.608-616.
58. Keen H. Limitations and problems of diabetes classification from an epidemiological point of view // Vranic M., Hollenberg C.H., Steiner G., eds. Comparison of type I and type II diabetes. New York: Plenum Press.- 1988. P. 3146.
59. Gudbjornsdottir S., Cederholm J., Nilsson P., Eliasson B. Type 2 diabetes 1996-2003: Results from the Swedish national diabetes register // Diabetologia.- 2004. Vol. 47, Suppl. 1. P. 271.
60. Waernbaum I., Blohme G., Ostman J. et al. Excess mortality in incident cases of diabetes mellitus aged 15 to 34 years at diagnosis: a population-based study (DISS) in Sweden // Diabetologia.- 2006. Vol. 49. P. 653659.
61. Gale E.A.M. Declassifying Diabetes // Diabetologia.- 2006. Vol. 49. P. 19891995.
62. Hayward R.A., Manning W.G., Kaplan S.H., Wagner E.H., Greenfield S. Starting insulin therapy in patients with type 2 diabetes: effectiveness, complications, and resource utilization. // JAMA.- 1997. Vol.278.- P.1663-1669.
63. Stenström G., Gottsäter A., Bakhtadze E., Berger B., Sundkvist G. Latent autoimmune diabetes in adults. Definition, prevalence, β-cell function, and treatment // Diabetes.- 2005. Vol. 54, Suppl. 2. P. S68S72.
64. Szelachowska M. LADA latent autoimmune diabetes in adults // Endokrynol. Pol.- 2007. Vol. 58, № 3. P. 246251.
65. Профилактика сахарного диабета. Доклад исследовательской группы ВОЗ (серия технических докладов ВОЗ; 844). Женева, 1995. 136 с.
66. Rewers M, LaPorte RE, King H, Tuomilehto J. Trends in the prevalence and incidence of diabetes: insulin-dependent diabetes mellitus in childhood. // World Health Stat Q.- 1988. Vоl. 41, N (3-4). P. 179 189.
67. Kocova M, Trucco M, Konstantinova M, Dorman JS. A cold spot of IDDM incidence in Europe. Macedonia. // World Health Stat Q.- 1992. Vol. 45, N 4. P. 321 327.
68. Tuomilehto J, Podar T, Brigis G, Urbonaite B, Rewers M, Adojaan B, Cepaitis Z, Kalits I, King H, LaPorte R, et al. Comparison of the incidence of insulin-dependent diabetes mellitus in childhood among five Baltic populations during 1983-1988. // Int J Epidemiol.- 1992. Vol. 21, N 3. P. 518 527.
69. Gorus FK. The importance of diabetes registries and clinical biology for the study and treatment of type1 diabetes mellitus // Verh K Acad Geneeskd Belg. 1996. V. 58. P. 539 586.
70. International Diabetes Federation. Triennial Report (1991-1994) and Directory 1994. IDF, 1994. 268 p.
71. Amos A.F., McCarty D.J., Zimmet P. The Rising Global Burden of Diabetes and its Complications: Estimates and Projections to the Year 2010 // Diabet Med.- 1997. Vol. 14, Suppl. 5. P. 7 85.
72. Pankiv V. Epidemiology of Type 1 diabetes mellitus in the Ukrainian Carpatians (Abstract). In.: International Diabetes epidemiology group Symposium, Savonlinna, Finland, 1997. P. 002.
73. Основні показники діяльності ендокринологічної служби України за 2006 рік // Огляд МОЗ України і Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка АМН України. Київ. 2007. 33 с.
74. Definition, Diagnosis and Classification of Diabetes Mellitus and its Complications Report of a WHO Consultation Part 1: Diagnosis and Classification of Diabetes Mellitus World Health Organization Department of Noncommunicable Disease Surveillance Geneva, 1999.
75. Laakso M., Pyorala K. Age of onset and type of diabetes // Diabetes Care.- 1985. Vol. 8. P. 114 117.
76. Lim TO. Prevalence, age at diagnosis, clinical characteristics and treatment of diabetes in the young in Pahang, Malaysia.Diabetes Res Clin Pract. 1991. Vol. 12, N 3. P. 201 207.
77. Waernbaum I., Blohme G., Ostman J. et al. Excess mortality in incident cases of diabetes mellitus aged 15 to 34 years at diagnosis: a population-based study (DISS) in Sweden // Diabetologia.- 2006. Vol. 49. P. 653 659.
78. Eshoj O, Green A, Borch-Johnsen K, Feldt-Rasmussen B, Beck-Nielsen H.Increased prevalence of insulin-treated diabetes mellitus in Funen County, Denmark. // J Intern Med.- 1994. Vol. 235, N 5. P. 405 410.
79. Stratton I.M., Adler A.I., Neil H.A.W. UKPDS 35: Association of glycaemia with macrovascular and microvascular complications of Type 2 diabetes: prospective observational study. // British Medical Journal. 2000. Vol. 321. P. 405 412.
80. Detournay B., Cros S., Charbonnel B. Managing type 2 diabetes in France: the ECODIA survey. // Diab. Metab.- 2000. Vol. 26. P. 363 369.
81. Franch J., Diez J., Navarro J. Quality assessment on type 2 diabetes care in primary health care in Spain. Forth International Conference St Vincent declaration Primary Care Diabetes Group, Prague, October 13-14, 2000. Abstract book, P.17.
82. King H. Insulin: availability, affordability, and harmonization. WHO Drug Information. - 1998. Vol.12. - P. 230 234.
83. Støvring H., Andersen M., Beck-Nielsen H., Green A., Vach W. Counting drugs to understand the disease: the case of measuring the diabetes epidemic. // Popul Health Metr.- 2007. Vol.5.- P.2. doi:10.1186/1478-7954-5-2.
84. Wiréhn A.B., Karlsson H.M., Carstensen J.M. Estimating disease prevalence using a population-based administrative healthcare database. // Scand J Public Health.- 2007. Vol.35. P.424-431.
85. Simpson S.H., Majumdar S.R., Tsuyuki R.T., Eurich D.T., Johnson J.A. Dose-response relation between sulfonylurea drugs and mortality in type 2 diabetes mellitus: a population-based cohort study // CMAJ.- 2006. Vol. 174. P. 169174.
86. Young R.J., Khong C.K., Vaughan N.J., New J., Roxburgh M. The evolution of diabetes information systems. //