Вплив постійної форми фібриляції передсердь на перебіг хронічної серцевої недостатності ішемічного генезу

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

УДК: ­616.12-008.313.2:02:616.12-
008.64-036.12-02:616-005.4]-07

Сапожниченко Людмила Володимирівна

Вплив постійної форми фібриляції передсердь на перебіг хронічної серцевої недостатності ішемічного генезу

14.01.11 кардіологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Дзяк Георгій Вікторович
академік АМН України,
д. мед. наук, професор

Дніпропетровськ
2008

З М І С Т

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

РОЗДІЛ 1. Огляд літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
1.1. Епідеміологія, етіологія та патогенез розвитку
фібриляції передсердь при хронічній серцевій недостатності . . . 13
1.1.1. Епідеміологія фібриляції передсердь . . . . . . . . . . . . . . . .13
1.1.2. Механізми розвитку фібриляції передсердь та хронічної
серцевої недостатності. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16
1.2. Особливості ехокардіографічної діагностики дисфункції
лівих відділів серця при фібриляції передсердь. . . . . . . . . . . . .19
1.3. Принципи та тактика лікування пацієнтів із фібриляцією
передсердь та хронічною серцевою недостатністю. . . . . . . . . . . .24
1.3.1. Стратегія відновлення та утримання синусового
ритму у хворих на ХСН та фібриляцію передсердь. . . . .24
1.3.2. Шляхи оптимізації стратегії утримання синусового
ритму у хворих на ФП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28
1.3.3. Стратегія „контролю частоти шлуночкових скорочень”
у хворих на фібриляцію передсердь та ХСН . . . . . . . . . 29
1.3.4. Стратифікація ризику тромбоемболічних ускладнень
і антитромботична терапія. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31

РОЗДІЛ 2. Об’єкт та методи дослідження. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35
2.1. Клінічна характеристика хворих. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35
2.2. Методи дослідження. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42
2.2.1. Лабораторні методи дослідження. . . . . . . . . . . . . . . . . . .43
2.2.2. Інструментальні методи дослідження. . . . . . . . . . . . . . . 47
2.2.3. Статистичні методики. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .57

РОЗДІЛ 3. Структурно-геометричні та функціональні зміни серця у хворих на хронічну серцеву недостатність з постійною формою фібриляції передсердь . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .58
3.1. Стан внутрішньосерцевої гемодинаміки у пацієнтів на ХСН із
постійною формою фібриляції передсердь. . . . . . . . . . . . . . . . . .58
3.2. Структурно-геометричні та функціональні зміни лівого
передсердя у хворих на ХСН із постійною формою фібриляції
передсердь . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75
3.3. Структурні та функціональні зміни правих відділів серця при
ХСН та постійній формі фібриляції передсердь. . . . . . . . . . . . 85

РОЗДІЛ 4. Рівень С-реактивного білку в сироватці крові у хворих на хронічну серцеву недостатність із постійною формою фібриляції передсердь ішемічного генезу . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93
4.1. Рівень С-реактивного білку у хворих на ХСН із постійною
формою ФП. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .93
4.2. Співставлення рівня С-реактивного білку з клінічною характеристикою та факторами ризику серцево-судинних захворювань у хворих на ХСН та постійну форму ФП . . . . . . .95
4.3. Співставлення рівня С-реактивного білку з ехокардіографічними
показниками лівих камер серця у хворих на ХСН та постійну
форму ФП. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 98

РОЗДІЛ 5. Концентрація N-кінцевого промозкового натрійуретичного пептиду в плазмі крові у хворих на постійну форму фібриляції передсердь ішемічного генезу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .102
5.1. Співставлення N-проМНП з клінічною характеристикою та
факторами ризику серцево-судинних захворювань
у хворих на постійну форму фібриляції передсердь . . . . . . . . . .102
5.2. Співставлення рівня N-проМНП із ехокардіографічними показниками лівих камер серця у хворих на постійну форму фібриляції передсердь . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107

РОЗДІЛ 6. Аналіз і узагальнення одержаних результатів . . . . . . . . . . . . . 116

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 135

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .137

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 138

П Е Р Е Л І К У М О В Н И Х С К О Р О Ч Е Н Ь

ВКО
ВТМ
ГХ
ДАТ
ЕКГ
ЕхоКГ
ІАПФ
ІКДР
ІМ
ІММЛШ
ІХС
КДІ
КДО
КДР
КО
КСІ
КСО
КСР
ЛП
ЛШ
ЛПВЩ
ЛПНЩ
ММЛШ
МНП
МР
Пік А

Пік Е

Пік S
Пік Sm
САТ
СРБ
СІВ
ТГ
ТЗСЛШ
ТМШП
ТНЛШ
УІ
УО
ФВ
ХЛ
ХСН
ЦД
ЧСС
ЧШС
BSA
IVRT
N-проМНП
S
V
внесок кондуїтного об’єму
індекс відносної товщини стінки лівого шлуночка
гіпертонічна хвороба
діастолічний артеріальний тиск
електрокардіографія
ехокардіографія
інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту
індекс кінцево-діастолічного розміру
інфаркт міокарда
індекс маси міокарда лівого шлуночка
ішемічна хвороба серця
індекс кінцево-діастолічного об’єму
кінцево-діастолічний об’єм
кінцево-діастолічний розмір
кондуїтний об’єм
індекс кінцево-систолічного об’єму
кінцево-систолічний об’єм
кінцево-систолічний розмір
ліве передсердя
лівий шлуночок
ліпопротеіди високої щільності
ліпопротеіди низької щільності
маса міокарда лівого шлуночка
мозковий натрійуретичний пептид
мітральна регургітація
максимальна швидкість пізнього діастолічного наповнення лівого шлуночка
максимальна швидкість раннього діастолічного наповнення лівого шлуночка
сегментарна систолічна функція
глобальна поздовжня систолічна функція
систолічний артеріальний тиск
С-реактивний білок
систолічний індекс випорожнення
тригліцериди
товщина задньої стінки лівого шлуночка
товщина міжшлуночкової перетинки
тиск наповнення лівого шлуночка
індекс ударного об’єму
ударний об’єм
фракція викиду
холестерин
хронічна серцева недостатність
цукровий діабет
частота серцевих скорочень
частота шлуночкових скорочень
площа поверхні тіла
тривалість періоду ізоволюмічного розслаблення
Nкінцевий промозковий натрійуретичний пептид
площа
об’єм

В С Т У П

Актуальність теми. Фібриляція передсердь (ФП) це одне із найпоширеніших і стійких порушень ритму серця, яке зустрічається в клінічній практиці, і складає 35% всіх видів аритмій [19, 79]. Збільшення тривалості життя в розвинутих країнах світу призвело до значного росту частоти ФП, що дало змогу розглядати це явище як епідемію 21 століття [31, 104, 105]. Поширеність ФП збільшується з віком та досягає 5-10% у людей у віці понад 65 років [31, 125]. Практично ідентичними є цифри поширеності хронічної серцевої недостатності (ХСН) [34, 109]. Захворюваність ХСН і смертність від неї зростають [109, 126]. Цей факт відіграє важливу роль в зв’язку з тим, що ХСН являється одним з найбільш важливих факторів ризику виникнення ФП [106], в той же час ризик розвитку ХСН вищий при постійній формі ФП [98, 102, 136].
Дослідженнями останніх років показана спільність ряду механізмів розвитку ФП та ХСН (активація нейрогуморальних систем: ренін-ангіотинзинової, симпато-адреналової, натрійуретичні пептиди, рівень запалення, наявність ендотеліальної дисфункції та інші), яка, певно, і визначає несприятливий прогноз у даної категорії хворих [157]. Визначено, що мозковий натрійуретичний пептид (МНП) має найбільшу специфічність та інформативність по відношенню до функції міокарда [104, 154]. МНП синтезується як прогормон, який в подальшому розщеплюється на біологічно активний С-термінальний власно МНП та N-кінцевий неактивний фрагмент (N-проМНП). При наростанні дисфункції лівого шлуночка (ЛШ) рівні N-проМНП починають перевищувати МНП в 2-10 разів [46]. Існує значна кількість робіт, в яких обґрунтовуються переваги використання у клінічній практиці для діагностики серцево-судинних захворювань визначення плазмової концентрації МНП саме як маркера ХСН [104, 141, 156] незалежно від її етіології. Встановлені зв’язки між рівнем МНП у плазмі крові та показниками стану систолічної [103] і діастолічної функції ЛШ [46, 105]. Відомо про статеві та вікові відмінності рівня МНП у плазмі крові [46]. Дані про рівень N-проМНП у пацієнтів на постійну ФП суперечливі.
На теперішній час стало очевидно, що наряду з класичними теоріями ураження серця при ФП вагоме значення має гіперекспресія факторів запалення, в тому числі і С-реактивного білку (СРБ) [112, 116, 121]. Аналіз даних проспективних досліджень показав зв’язок між рівнем СРБ і рядом класичних факторів ризику серцево-судинних захворювань (ССЗ) [47, 158], базовий рівень СРБ має прогностичне значення [110]. Визначення рівня СРБ у хворих на ХСН та постійну форму ФП і оцінка діагностичної значимості базового рівня потребує подальшого вивчення.
Розвиток ФП тісно пов’язаний із структурно-функціональними змінами серцевого м’яза і СН. З одного боку, поширеність ФП збільшується з погіршенням функціонального класу (ФК) ХСН [102, 106]. З другого боку, сама ФП може сприяти формуванню „тахікардіоміопатії” та прогресуванню СН [5, 39]. Проте ехокардіографічна оцінка систолічної та діастолічної функцій міокарду у хворих на ФП пов’язана з певними обмеженнями та методологічними проблемами, і потребує вдосконалення даного метода та адаптування до особливостей хронічного порушення ритму.
Велику увагу дослідники призначають вивченню функціональних особливостей лівого передсердя (ЛП), зважаючи на його важливі функції, зокрема значенні об’єму ЛП у діастолічному наповненні ЛШ [116]. Однак в більшості досліджень, які присвячені вивченню змін ЛП при ФП, представлені лише його розміри та проводилась кореляція між розмірами передсердя та ризиком виникнення ФП [38, 128], залишаючи зміни функції ЛП за рамками дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в межах науково-дослідної роботи кафедри госпітальної терапії №2 Дніпропетровської державної медичної академії. Вона входить до тематичного плану кафедри як фрагмент комплексної науково-дослідної роботи: Розробка нових методів діагностики прогресування атеросклерозу та прогнозування розвитку ускладнень у хворих з гострими коронарними синдромами на основі поглибленого вивчення процесів протеолізу у сполучній тканині”, затвердженої МОЗ України (номер державної реєстрації 0105U001703). Автором вивчені зміни систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка, структурно-функціональна перебудова лівого передсердя, визначено тип порушення тиску наповнення лівого шлуночка, рівні СРБ та N-проМНП у хворих з постійною формою ФП та їх взаємозв’язок із ехокардіографічними показниками.
Мета і задачі дослідження. Мета роботи - встановити особливості і оптимізувати діагностику структурно-функціональної і геометричної перебудови міокарда лівих відділів серця у хворих на хронічну серцеву недостатність та постійну форму фібриляції передсердь ішемічного генезу.
Задачі дослідження:
1. Вивчити стан систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та постійною формою фібриляції передсердь ішемічного генезу.
2. Визначити взаємозв’язок особливостей структурно-функціональної перебудови лівого передсердя та лівого шлуночка при постійній формі фібриляції передсердь у хворих на хронічну серцеву недостатність.
3. Провести аналіз взаємозв’язків рівня С-реактивого білку у сироватці крові з клінічним станом, факторами ризику серцево-судинних ускладнень, ехокардіографічними показниками у хворих на фібриляцію передсердь.
4. Визначити рівень N-кінцевого промозкового натрійуретичного пептиду у сироватці крові хворих на постійну форму фібриляції передсердь і серцеву недостатність та співставити його з клінічним станом, ехокардіографічними показниками структури та функції лівих відділів серця.
Об’єкт дослідження хворі на хронічну серцеву недостатність з постійною формою фібриляції передсердь ішемічного генезу.
Предмет дослідження структурно-функціональні та геометричні зміни стану міокарда лівого шлуночка, лівого передсердя, рівень С-реактивного білку та N-проМНП у сироватці крові у хворих на хронічну серцеву недостатність та постійну форму фібриляції передсердь.
Методи дослідження. Загально-клінічні, лабораторні, інструментальні та статистичні методи дослідження: ферментний метод для визначення ліпідного спектру крові (загальний холестерин, тригліцериди, ЛПВЩ, ЛПНЩ); імуноферментний метод для визначення СРБ; електрохемолюмінісцентний імуноаналіз для визначення рівня NпроМНП у плазмі крові; 12-канальна електрокардіографія; комплексне ехо, доплеркардіографічне дослідження серця з визначенням лінійних, об’ємних показників, систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка, площі, об’ємів ЛП та їх функціональних похідних; імпульсна тканинна доплерографія з визначенням глобальної поздовжньої та сегментарної систолічної, діастолічної функції лівого шлуночка, обчислення комбінованого показника Em/Ea, який характеризує тип порушення тиску наповнення лівого шлуночка; тест з 6-хвилинною ходьбою.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на основі результатів комплексного ехокардіографічного дослідження, що включав імпульсне тканинне доплерівське дослідження встановлено структурно-функціональні особливості перебудови лівого шлуночка і лівого передсердя у хворих на ХСН ішемічного генезу з постійною формою ФП. Наявність постійної форми ФП у хворих на ХСН призводить до дилатації лівого шлуночка, зниження глобальної та сегментарної систолічної функції. Зміни лівого передсердя у хворих на постійну форму ФП характеризуються збільшенням розмірів і об’ємів, зниженням його скоротливої здатності та систолічного індексу випорожнення. Наявність ФП призводить до дилатації лівого передсердя, найбільш чутливими показниками якої є індексовані показники об’ємів.
Вперше досліджено діастолічну функцію ЛШ у хворих на постійну форму фібриляції передсердь за допомогою розрахунку комбінованого показника Em/Ea, який характеризує тиск наповнення лівого шлуночка.
Визначено рівень N-проМНП і СРБ у крові хворих на ХСН та постійну форму ФП: із зниженою та збереженою фракцією викиду (ФВ) ЛШ та відповідно до ФК ХСН. Встановлені взаємозв’язки між N-проМНП, СРБ і клінічним станом хворих, біохімічними показниками, даними ехокардіографії. Доведена можливість використання рівня N-проМНП для діагностики порушення діастолічної функції.
Практичне значення отриманих результатів. Обґрунтована необхідність визначення площі, об’ємів лівого передсердя, а також їх висока діагностична цінність, що дає можливість застосування їх в клінічній кардіології для оцінки функції та вивчення вкладу лівого передсердя в діастолічне наповнення ЛШ під час пізньої діастоли у хворих на ХСН з постійною формою ФП. Запропоновано у даної категорії хворих вичислення комбінованого показника Еm/Еа, отриманого при проведенні доплер- та імпульсного тканинного доплерографічного дослідження, для оцінки ТНЛШ, як одного із параметрів діастолічної функції. Виявлено зростання рівня С-реактивного білка у хворих на постійну форму ФП відповідно до збільшення функціонального класу ХСН. Доведена необхідність визначення концентрації N-проМНП у крові хворих на постійну форму ФП для діагностики СН. Проведене співставлення результатів даних лабораторних показників з клініко-інструментальними даними. Запропонований метод діагностики впроваджений у практичну роботу Комунального закладу Обласний клінічний діагностичний центр м. Дніпропетровська, лікувальних закладів м. Дніпропетровська (обласної клінічної лікарні ім. Мечнікова, лікарні Придніпровської залізниці, міської лікарні швидкої медичної допомоги, міської лікарні №10, міської лікарні №6). Результати досліджень використовуються в навчальному процесі кафедри факультетської терапії та ендокринології, госпітальної терапії №1, госпітальної терапії №2 Дніпропетровської державної медичної академії.
Особистий внесок здобувача. Автор самостійно провела інформаційно-патентний пошук і аналіз наукової літератури за темою дисертації. Здобувачем самостійно обґрунтовані актуальність і необхідність проведеного дослідження, його мета і задачі, розроблена схема обстеження, протоколи дослідження та виконано клінічний етап дослідження, включаючи обстеження вибраного контингенту. Автором проведений аналіз даних клінічних та інструментальних досліджень: електрокардіограми, ехо та доплеркардіограми, розроблена база даних, виконане статистичне опрацювання, аналіз, узагальнення отриманих результатів та сформульовані висновки.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались та обговорювались на VII Міжнародному слов’янському конгресі по електростимуляції і клінічній фізіології серця «Кардіостим» (Санкт-Петербург, 2006), Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених „Актуальні питання в сучасній медицині” (м. Харків, 2007), VIII Національному конгресі кардіологів України (м. Київ, 2007), підсумковій науково-практичній конференції „Здобутки клінічної і експериментальної медицини” (м. Тернопіль, 2007). Апробація дисертаційної роботи відбулася на засіданні кафедри госпітальної терапії №2 (протокол № 2 від 22 жовтня 2007 року).
Публікації. Основний зміст дисертаційної роботи відображений у 11 наукових працях, з яких 7 статей надруковано у фахових виданнях затверджених ВАК України та 4 без співавторів.

Список литературы

В И С Н О В К И

В дисертації представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичної задачі сучасної кардіології визначення стану структурно-функціональної перебудови лівого шлуночка і лівого передсердя, ролі С-реактивного білку, рівня N-термінального промозкового натрійуретичного пептиду в плазмі крові у хворих на хронічну серцеву недостатність та постійну форму фібриляції передсердь ішемічного генезу.
1. Структурно-функціональна перебудова лівого шлуночка серця у хворих на хронічну серцеву недостатність з постійною формою фібриляції передсердь ішемічного генезу супроводжується дилатацією порожнини лівого шлуночка зі зниженням фракції викиду, глобальної поздовжньої (6,53 ± 0,17 см/сек.) і сегментарної систолічної (6,05 ± 0,14 см/сек.) функцій та зміною геометрії лівого шлуночка із формуванням переважно концентричного або ексцентричного типу гіпертрофії міокарда.
2. У 95% хворих на постійну форму фібриляції передсердь ішемічного генезу виявлено збільшення показника Еm/Еа (середнє значення 13,83±0,33), який свідчить про підвищений тиск наповнення лівого шлуночка та порушення діастолічної функції. Встановлено кореляційний зв’язок даного параметра з показниками площі та об’ємів лівого передсердя у систолу і діастолу.
3. Структурно-функціональна перебудова лівого передсердя при постійній формі фібриляції передсердь характеризується збільшенням розмірів (передньо-заднього розміру в середньому на 11%, ІSs на 30%, ІSd - на 37%) і об’ємів (ІVs на 34%, ІVd 40%), зниженням його скоротливої здатності та систолічного індексу випорожнення (систолічний індекс випорожнення на 40%), що призводить до прогресування серцевої недостатності.
4. Встановлено порушення функції лівого передсердя у хворих на постійну форму фібриляції передсердь при зростанні частоти шлуночкових скорочень (у середньому на 27%), зниженні систолічної функції лівого шлуночка (на 28%) та збільшенні функціонального класу хронічної серцевої недостатності (на 27%).
5. Виявлено підвищений рівень С-реактивного білку у хворих на постійну форму фібриляції передсердь та його прогресивне зростання відповідно до збільшення функціонального класу хронічної серцевої недостатності: у хворих з І функціональним класом серцевої недостатності рівень С-реактивного білку складав 4,97 ± 0,98 мг/л, з функціональним класом ІІ - 5,63 ± 0,67 мг/л і 7,50 ± 1,34 мг/л з ІІІ функціональним класом (р<0,05).
6. Підвищення концентрації N- кінцевого промозкового натрійуретичного пептиду у хворих на постійну форму фібриляції передсердь ішемічного генезу корелює з функціональним класом хронічної серцевої недостатності (r = 0,51; p<0,05) та комбінованим показником Еm/Еа (r = 0,44; p<0,05).

П Р А К Т И Ч Н І Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї

1. Для оцінки глобальної поздовжньої та сегментарної систолічної функції міокарду у хворих на ХСН з постійною формою фібриляції передсердь рекомендовано проведення імпульсного тканинного доплерівського дослідження.
2. При діагностиці порушення діастолічної функції ЛШ у хворих на постійну форму ФП ішемічного генезу доцільно розраховувати комбінований показник Еm/Еа, який відображає співвідношення швидкості протодіастолічної хвилі, яка вимірюється при проведенні імпульсної доплерографії до швидкості протодіастолічної хвилі отриманої за даними імпульсної тканинної доплерографії. Збільшений тиск наповнення лівого шлуночка діагностують при Еm/Еа > 15, імовірно збільшений - Еm/Еа 8 - 15, Еm/ Еа < 8 нормальний.
3. Для оцінки структурно-функціональних змін ЛП та тиску наповнення лівого шлуночка у хворих на ХСН з постійною формою ФП рекомендується вимірювати індексовані показники площі, об’ємів передсердя в систолу і діастолу.
4. У хворих на постійну форму ФП ішемічного генезу і збереженою систолічною функцією ЛШ доцільно використовувати визначення рівня N-проМНП для виявлення порушень діастолічної функції.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Анатомические и функциональные изменения левого предсердия у пациентов с хронической сердечной недостаточностью и развившейся фибрилляцией предсердий / Лунева Е.Б., Никитин Н.П., Татарский Б.А. и др. // Вестн. аритмологии.- 2007.- №46.- С.25-29.
2. Белов В.В. Определение уровня мозгового натрийуретического пептида у больных с диастолической дисфункцией миокарда на додиализной стадии хронической болезни почек / Белов В.В., Ильичева О.Е. // Кардиология.- 2007.- №5.- С.35-39.
3. Благова О.В. Особенности действия различных препаратов, блокирующих атриовентрикулярную проводимость (в-блокаторов, верапамила, дилтиазема) при постоянной форме мерцательной тахиаритмии. Оптимальна ли монотерапия? / Благова О.В., Недоступ А.В. // Терапевт. арх.- 2006.- №8.-С.30-38.
4. Бодров В.Е. Варианты гемодинамики малого круга кровообращения у больных ИБС с фибрилляцией предсердий // Вестн. аритмологии.- 2002.-№29.- С.33-40.
5. Бойцов С.А. Мерцательная аритмия. СПб.: Элби-СПБ, 2001. 335 с.
6. Верченко Е.Г. Роль диастолической дисфункции миокарда левого желудочка в развитии сердечной недостаточности и аритмогенной кардиомиопатии при тахикардиях у детей // Вестн. аритмологии.- 2003.-№32.- С.61-68.
7. Виживання та його ехокардіографічні предиктори у хворих з клінічно маніфестованою хронічною серцевою недостатністю / Воронов Л.Г., Яновський Г.В., Устименко О.В. та ін. // Укр. кардіол. журн.- 2003.- №5.- С. 84-87.
8. Внутрисердечная гемодинамика и атриовентрикулярное проведение у больных с синдромом слабости синусового узла и постоянной электрической стимуляцией предсердий / Соловьёва В.Г., Перчаткин Д.И., Новикова Т.Н. и др. // Вестн. аритмологии.- 2004.- №35.- С56-62.
9. Воронов Л.Г. Хроническая сердечная недостаточность: Пособие для кардиологов в таблицях и схемах. К.,2002. 136 с.
10. Восстановление синусового ритма при фибрилляции предсердий: опыт кардиологического отделения / Тавровская Т.В., Тимофеев А.В., Селезнева И.П. и др. // Вестн. аримологии.- 2005.- №37.- С.5-13.
11. Глобальна та сегментарна систолічна функція лівого шлуночка у хворих з постійною формою фібриляції передсердь / Дзяк Г.В., Васильєва Л.І., Сапожниченко Л.В. та ін. // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України.-2006.- №14.- С.300-302.
12. Гуревич М.А. Нарушения сердечного ритма и их коррекция при хронической сердечной недостаточности // Рос. кардиол. журн.- 2005.- №3.-С. 7-9.
13. Денисюк В.И. Клиническая фоно- и эхокардиография: Практ. руководство / Денисюк В.И., Иванов В.П.- Винница,2001.- С. 79-104.
14. Дзяк Г.В. Вивчення діастолічної функції ЛШ у хворих з постійною формою ФП і синусовим ритмом / Дзяк Г.В., Васильєва Л.І, Сапожниченко Л.В. // Тези VIII Нац. конгресу кардіологів України.- К., 2007. С.185.
15. Дзяк Г.В. Изучение содержания мозгового натрийуретического пептида у пациентов с постоянной формой фибрилляции предсердий / Дзяк Г.В., Васильева Л.И., Сапожниченко Л.В. // Збірник наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика.- 2007.- №16.- С.265-273.
16. Дзяк Г.В. Клініко-гемодинамічні показники та якість життя в оцінці ефективності терапії постійної форми фібриляції передсердь ішемічного генезу і хронічної серцевої недостатності / Дзяк Г.В., Сапожниченко Л.В. // Буковин. мед. вісн.- 2006.- Т. 10, №1.- С.23-25.
17. Дзяк Г.В. Лікування фібриляції передсердь при хронічній серцевій недостатності / Дзяк Г.В., Сапожниченко Л.В. // Запорож. мед. журн..- 2006.-№1.- С.97-101.
18. Дзяк Г.В. Особливості перебудови лівого передсердя та лівого шлуночка у хворих з фібриляцією передсердь / Дзяк Г.В., Васильєва Л.І., Сапожниченко Л.В. // Укр. терапевт. журн.- 2006.- №4.- С. 9-12.
19. Дзяк Г.В. Современные подходы к лечению мерцательной аритмии / Дзяк Г.В., Васильева Л.И. // Укр. кардіол. журн..- 2002.- №4.- С.135-139.
20. Диагностическое значение фибрилляции предсердий, индуцированной при чреспищеводной электрокардиостимуляции у больных стабильной стенокардии / Иванов А.П., Эльгардт И.А., Горностаев Т.С. и др. // Вестн. аритмологии.- 2005.- №38.- С.35-39.
21. Динамика показателей ЭКГ высокого разрешения у больных с пароксизмальной и персистирующей формами фибрилляции предсердий / Сычев О.С., Коркушко О.В., Лишневская В.Ю. и др. // Укр. кардіол. журн.-2005.- №3.- С.63-66.
22. Длительная терапия непрямыми антикоагулянтами у больных с мерцательной аритмией без поражения клапанов сердца (проспективное наблюдение). Ч. 1. Влияние 12-месячной терапии аценокумаром на содержание D-димера, частоту тромбоза и показатели гемодинамики ушка левого предсердия / Кропачева Е.С., Панченко Е.П., Добровольский А.Б. и др. // Кардиология.- 2004.- №6.- С.19-25.
23. Длительная терапия непрямыми антикоагулянтами у больных с мерцательной аритмией без поражения клапанов сердца (проспективное наблюдение). Ч. 2. Эффективность и безопасность 3-летней терапии / Кропачева Е.С., Панченко Е.П., Добровольский А.Б. и др. // Кардиология.-2004.- №7.- С.10-16.
24. Жарінов О.Й. Діагностика та лікування ідіопатичної фібриляції передсердь / Жарінов О.Й., Куць О.В., Левчук Н.П. // Укр. кардіол. журн.-2005.- №1.- С.116-123.
25. Изменение вязкости крови у больных с ишемической болезнью сердца и фибрилляцией предсердий: механизм патогенеза или компенсации? / Киричук В.Ф., Железнякова Н.А., Калюта Т.Ю. и др. // Вестн. аритмологии.-2005.- №38.- С.13-16.
26. Инсульт и другие тромбоэмболические осложнения при мерцании предсердий. Ч. IV. Профилактика с помощью других антитромботических средств / Преображенский Д.В., Сидоренко Б.А., Киктев В.Г. и др. // Кардиология.- 2004.- №9.- С.78-87.
27. Использование М-режима тканевого допплеровского исследования для оценки локальной диастолической функции левого желудочка у детей с аномально расположенными хордами сердца / Домницкая Т.М., Алехин М.Н., Сидоренко Б.А. и др. // Кардиология.- 2000.- №5.- С.39-41.
28. Канорский С.Г. Восстановление функции левого предсердия после кардиоверсии мерцательной аритмии: роль некоторых клинических и эхокардиографических факторов / Канорский С.Г., Зингилевский К.Б., Мироненко М.Ю. // Кардиология.- 2002.- №2.- С.54-58.
29. Канорский С.Г. Динамика ремоделирования левых отделов сердца у больных, получавших эффективное противорецидивное лечение пароксизмальной фибрилляции предсердий / Канорский С.Г., Скибицкий В.В., Федоров В.В. // Кардиология.- 1998.- №2.- С.37-42.
30. Качество жизни больных с резистентной к медикаментозной терапии фибрилляции предсердий неклапанного генеза / Минаков Э.В., Ковалев С.А., Белов В.Н. и др. // Рос. кардиол. журн.- 2005.- №1.- С.37-40.
31. Киякбаев Г.К. Фибрилляция предсердий и хроническая сердечная недостаточность: нерешенные проблемы (Ч.1) / Киякбаев Г.К., Мавлявиева Э.Р., Моисеев В.С. // Клинич. фармакология и терапия.- 2006.- №4.- С.24-28.
32. Киякбаев Г.К. Фибрилляция предсердий и хроническая сердечная недостаточность: нерешенные проблемы (Ч. 2) / Киякбаев Г.К., Мавлявиева Э.Р., Моисеев В.С. // Клин. фармакология и терапия.- 2006.- №5.- С.62-66.
33. Клинико-инструментальные предикторы выживаемости больных с хронической сердечной недостаточностью и сохраненной систолической функцией левого желудочка / Воронков Л.Г., Яновский Г.В., Устименко Е.В. и др. // Рос. кардиол. журн.- 2003.- №8.- С.28-31.
34. Ковеленко В.М. Серцева недостатність: нозологічний чи синдромальний принцип лікування? // Журн. АМН України.- 2003.- Т.9, №1.- С.37-51.
35. Коваленко В.М. Клиническое применение эхокардиографии: Практ. пособие для врачей / Коваленко В.М., Деяк С.И. - К., 2004.- С. 15-18.
36. Контроль частоты сердечных сокращений и коррекция психоэмоционального статуса больных с персистирующей фибрилляцией предсердий: влияние на качество жизни / Шубик Ю.В., Медведев М.М., Ривин А.Е. и др. // Вестн. аримологии.- 2003.- №31.- С.15-25.
37. Копица Н.П. Провоспалительные цитокины и С-реактивный белок у больных с гипертрофией миокарда левого желудочка // Укр. терапевт. журн. - 2004.- № 2. С. 45-47.
38. Кушаковский М.С. Фибрилляция предсердий. СПб.: ФОЛИАНТ, 1999. 176 с.
39. Ліфантьєва Н.О. Ехокардіографічна діагностика дисфункції лівого шлуночка у пацієнтів із фібриляцією передсердь / Ліфантьєва Н.О., Жаріков О.Й., Рей Є.С. // Укр. кардіол. журн.- 2005.- №4.- С.105-111.
40. Либис Р.А. Оценка качества жизни у больных с аритмиями / Либис Р.А., Прокофьев А.Б., Коц Я.И. // Кардиология.- 1998.- №3.- С.13-17.
41. Макиенко Н.В. Качество жизни в оценке эффективности терапии постоянной формы фибрилляции предсердий у пациентов с артериальной гипертензией и ишемической болезнью сердца / Макиенко Н.В., Яблучанский Н.И., Бычкова О.Ю. // Вестн. неотложной и восстановительной медицины.- 2004.- №3.- С.462-465.
42. Место сердечных гликозидов в лечении хронической сердечной недостаточности. Ч. 2. Результаты небольших исследований / Сидоренко Б.А., Преображенский Д.В., Шарошина И.А. и др. // Кардиология.- 2005.-№5.- С. 78-85.
43. Место сердечных гликозидов в лечении хронической сердечной недостаточности. Ч. 3. Исследование DIG / Сидоренко Б.А., Преображенский Д.В., Шарошина И.А. и др. // Кардиология.- 2005.- №6.- С. 61-70.
44. Микитин Ю.П. Сравнительная оценка распространенности электро- и эхокардтографических признаков увеличения левого предсердия (популяционное исследование) / Микитин Ю.П., Лютова Ф.Ф., Бурханова С.Р. // Кардиология. - 1999.- №9. С.57-62.
45. Мирошник М. Методика оцінки тиску наповнення лівого шлуночка за допомогою ехокардіографії.- Париж: Європейський Шпиталь ім. Жоржа Помпіду, 2006.- 13 с.
46. Мозговой натрийуретический пептид как маркер и фактор прогноза при хронической сердечной недостаточности / Бугримова М.А., Савина Н.М., Ваниева О.С. и др. // Кардиология.- 2006.- №1.- С.51-57.
47. Насонов Е.Л. С-реактивный белок маркер воспаления при атеросклерозе (новые данные) / Насонов Е.Л., Панюкова Е.В., Александрова Е.Н. // Кардиология. 2002. - №7. С.53-60.
48. Натрийуретические пептиды: физиологическая и клиническая роль / Ватутин Н.Т., Калинкина Н.В., Склянная Е.В. и др. // Укр. кардіол. журн.-2005.- №5.- С.115-121.
49. Недоступ А.В. Коррекция частоты желудочкового ритма при постоянной форме мерцательной аритмии: новый патогенетический подход / Недоступ А.В., Благова О.В., Богданова Э.А. // Кардиология.- 2004.- №6.- С. 31-34.
50. Недоступ А.В. Психовегетативные соотношения у больных с пароксизмальной формой мерцательной аритмии / Недоступ А.В., Соловьева А.Д., Санькова Т.А. // Терапевт. арх.- 2001.- № 9.- С. 55-61.
51. Несукай О.Г. Зміна функції лівого і правого передсердь у хворих із мітральним стенозом // Медичні перспективи. 2004. Т. 9, № 2. С. 33-37.
52. Никитин Н.П. Применение тканевой миокардиальной допплер-эхокардиографии / Никитин Н.П., Джон Дж. Ф. Клиланд // Кардиология.-2002.- №3.- С.66-77.
53. Новые представления об анатомическом субстрате, электрофизиологических механизмах фибрилляции предсердий и результаты интервенционного лечения / Ревишвили А.Ш., Серов Р.А., Имнадзе Г.Г. и др. // Вестн. Рос. АМН.- 2005.- №4.- С.38-48.
54. Овчинников А.Г. Методические аспекты применения Допплер-эхокардиографии в диагностике диастолической дисфункции левого желудочка / Овчинников А.Г., Агеев Ф.Т., Мареев В.Ю. // Сердечная недостаточность. 2000. Т.1, №2. С. 66-70.
55. Особенности электрофизиологических процессов у пациентов с пароксизмальной и хронической формами фибрилляции предсердий // Вестн. аритмологии.- 2004.- №34.- С.1-8.
56. Отдаленные результаты интервенционного лечения стабильной и хронической форм фибрилляции предсердий // Вестн. аритмологии.- 2006.-№45.- С.27-34.
57. Оценка риска тромбоэмболий у пациентов с фибрилляцией предсердий неклапанной этиологии / Назаренко Г.И., Замиро Т.Н., Бычкова О.П. и др. // Кардиология.- 2004.- №1.- С. 31-38.
58. Павлов А.В. Клиническое значение типов внутрипредсердного тока крови у больных фибрилляцией предсердий / Павлов А.В., Зимина В.Ю., Карпенко М.А. // Вестн. аритмологии.- 2005.- №38.- С.17-22.
59. Пархоменко А.Н. Анализ дисперсии и вариабельности интервала Q-T ЭКГ: возможности практического применения / Пархоменко А.Н., Шумаков А.В., Иркин О.И. // Кардиология.- 2001.- №7.- С.89-92.
60. Пархоменко А.Н. Интервал Q-T ЭКГ: значение его дисперсии в качестве маркера аритмогенеза / Пархоменко А.Н., Шумаков А.В., Иркин О.И // Кардиология.- 2001.- №4.- С.83-85.
61. Поиск оптимальной терапии больных с фибрилляцией предсердий (результаты многолетнего сравнения трех стратегий лечения) / Канорский С.Г., Медведева И.В., Мельник М.Г. и др. // Кардиология.- 2004.- №12.- С. 37-43.
62. Покровская Е.В. Новые антитромботические препараты (по материалам XIX конгресса Международного общества по тромбозам и гемостазу) // Кардиология.- 2004.- №3.- С. 70-75
63. Попов С.В. Электрофизиологические изменения предсердий, приводящие к неэффективности профилактической антиаритмической терапии / Попов С.В., Антонченко И.В., Карпов Р.С. // Кардиология.- 2005.- №9.- С.35-38.
64. Преображенский Д.В. Застойная сердечная недостаточность с нормальной систолической функцией левого желудочка / Преображенский Д.В., Сидоренко Б.А., Шатунова И.М. // Кардиология. 2001. - №1. С.85-91.
65. Преображенский Д.В. Фибрилляция предсердий: выбор способа кардиоверсии / Преображенский Д.В., Сидоренко Б.А., Киктев В.Г. // Кардиология.- 2005.- №2.- С. 72-73.
66. Применение эсмолола у больных инфарктом миокарда, осложненной острой сердечной недостаточностью / Терещенко С.Н., Косицына И.В., Джошана Н.А. и др. // Кардиология.- 2005.- №6.- С. 19-22.
67. Принципи ведення хворих з фібриляцією та тріпотінням передсердь: Рекомендації Робочої групи з порушень серцевого ритму Укр. наук. т-ва кардіологів. - К., 2005.- С. 10-31.
68. Продольная глобальная и сегментарная функции левого желудочка у больных гипертонической болезнью по данным тканевой допплерографии / Павлюкова Е.Н., Гусева О.В., Поддубный В.В. и др. // Кардиология.- 2003.-№8.- С.45-51.
69. Резюме настанови з діагностики й терапії хронічної серцевої недостатності (версія 2005 р.) // Укр. мед. часопис.- 2006.- №1 (51).- С.14-40.
70. Рычков А.Ю. Особенности длительного мониторирования артериального давления у пациентов с постоянной формой фибрилляции предсердий / Рычков А.Ю., Колычева О.В. // Вестн. аритмологии.- 2005.- №37.- С.39-42.
71. Сапожниченко Л.В. Показники імпульсної тканинної доплер-ехокардіографії у хворих із постійною формою фібриляції передсердь// Медичні перспективи.- 2006.- Т. 9, №4.- С.40-44.
72. Сапожниченко Л.В. Рівень мозкового натрійуретичного пептиду у пацієнтів з постійною формою фібриляції передсердь // Здобутки клінічної і експериментальної медицини: Тези підсумкової наук.-практ. конф. Тернопіль, 2007.- С.48-49.
73. Сапожниченко Л.В. Роль воспаления у больных с постоянной формой фибрилляции предсердий // Укр. терапевт. журн.- 2007.- №2.- С.32-35.
74. Сапожниченко Л.В. Уровень С-реактивного протеина у больных с постоянной формой фибрилляции предсердий // Актуальні питання в сучасній медицині: Тези Міжнар. наук. конф. студентів та молодих вчених. -Харків, 2007.- С.116.
75. Сеидова Г.Б. С-реактивный белок и его связь с метаболическим синдромом, ассоциированным с ишемической болезнью сердца у женщин в пре- и постменопаузе // Вестн. аритмологии. 2006. - №41. С. 47-50.
76. Состояние систолической функции левого желудочка у больных с постоянной формой фибрилляции предсердий ишемического генезу / Дзяк Г.В., Васильева Л.И., Сапожниченко Л.В., Аносова Н.П. // Кардистим: Тез. VII Междунар. славянского конгресса по электростимуляции и клинич. физиологии. СПб., 2006. С.47.
77. Сычев О.С. Руководство Европейского общества кардиологов (ESC) по ведению пациентов с фибрилляцией предсердий // Укр.мед.вісн.- 2007.- №2.-С.5-12.
78. Сычев О.С. Руководство Европейского общества кардиологов (ESC) по ведению пациентов с фибрилляцией предсердий // Укр.мед.вісн.- 2007.- №3.-С.5-11.
79. Сичов О.С. Європейське оглядове дослідження фібриляції передсердь: результати, отримані в Україні (клініко-демографічні показники) / Сичов О.С., Солов’ян Г.М., Срібна О.В. // Укр. кардіол. журн. 2006. - №1. С.37-42.
80. Соловьёва З.М. Контроль частоты сердечных сокращений у больных с хронической фибрилляцией предсердий с помощью различных бета-блокаторов / Соловьёва З.М., Шубик Ю.В. // Вестн. аритмологии.- 2004.-№35.- С.72.
81. Соловьёва З.М. Сравнительная эффективность селективных липофильных пролонгированных бета-адреноблокаторов у больных с хронической фибрилляцией предсердий на фоне структурных изменений сердца / Соловьёва З.М., Шубик Ю.В. // Вестник аритмологии.- 2006.- №41.- С.5-11.
82. Сравнительная оценка распространенности электро- и эхокардиографических признаков увеличения левого предсердия (популяционное исследование) / Никитин Ю.П., Лютова Ф.Ф., Бурханова С.Р. и др. // Кардиология.- 1999.- №9.- С.57-62.
83. Стичинський О.С. Немедикаментозне лікування фібриляції передсердь // Серце і судини.- 2005.- №1.- С.105-106.
84. Тарасова О.А. Показатели воспаления при фибрилляции предсердий у пациентов с артериальной гипертонией, их связь с факторами риска сердечно-сосудистых заболеваний // Рос. кардиол. журн.- 2007.- №3 (65).-С.18-22.
85. Татарский Б.А. Роль нарушения предсердного проведения возбуждения в генезе фибрилляции предсердий / Татарский Б.А, Воробьёв И.В. // Вестн. аритмологии.-2006.-№41.-С.39-46.
86. Терещенко С.Н. Возможные эффекты статинов в профилактике пароксизмов мерцательной аритмии / Терещенко С.Н., Ускач Т.М., Востров В.М. // Кардиология. 2005. - №7. С.87-91.
87. Терещенко С.Н. Хроническая сердечная недостаточность и фибрилляция предсердий: особенности лечения / Терещенко С.Н., Буланова Н.А., Косицына И.В. // Кардиология.- 2003.- № 10.- С.87-91.
88. Уразаева Э.Р. Значение чреспищеводной электрокардиостимуляции в комплексном лечении постоянных форм трепетания предсердий / Уразаева Э.Р., Валеева Э.Р. // Вестн. аритмологии.- 2002.- №28.- С.52.
89. Фейгенбаум Х. Эхокардиография / Пер. с англ.; Под ред. В.В. Митькова. М.: Видар, 1999. 512 с.
90. Феномен спонтанного эхоконтрастирования в полости левого предсердия при постоянной форме мерцательной аритмии: что влияет на его выраженность? / Сумин А.Н., Кинев Д.Н., Агаджанян В.В. и др. // Кардиология.- 1999.- №2.- С.60-65.
91. Фроля В.Г. Роль ремоделирования левого желудочка в патогенезе хронической недостаточности кровообращения // Кардиология.- 1997.- №5.- С. 63-68.
92. Червонописька О.М. Зміни стану внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих з різними типами діастолічного наповнення лівого шлуночка серця ішемічного та запального генезу при прогресуванні серцевої недостатності // Укр.кардіол.журн.- 2003.- №6.- С.22-27.
93. Шиллер Н. Клиническая эхокардиография / Шиллер Н., Осипов М.А.- М., 1993.- 347 с.
94. Шиллер Н. Клиническая эхокардиография / Шиллер Н., Осипов М.А. - 2-е изд.- М., 2005.- 344 с.
95. Шубик Ю.В. Контроль частоты сердечных сокращений у больных с тахисистолической фибрилляцией предсердий с помощью небиволола / Шубик Ю.В., Медведев М.М., Крятова Т.В. // Кардиология.- 2003.- №9.- С. 52-55.
96. Шубик Ю.В. Рекомендации ACC/AHA/ESC 2006 по диагностике и лечению фибрилляции предсердий (комментарий)// Вестн. аритмологии. 2006. - №45. С.86-88.
97. Юнкеров В.И. Математико-статистическая обработка данных медицинских исследований/ Юнкеров В.И., Григорьев С.Г.- СПб: ВМедА, 2002.- 266с.
98. Ягенський А.В. Вплив ділтіазему (діакордину) на частоту скорочень серця та показники гемодинаміки у хворих із серцевою недостатністю та миготливою аритмією/ Яг енський А.В., Федоров Ю.В. // Укр. кардіол. журн. 2001. - №4. С. 47-50.
99. Яблучанська Т.П. Клас частоти серцевих скорочень і ультразвукові показники лівих камер серця при фібриляції передсердь / Яблучанська Т.П., Вакуленко І.П. // Укр. радіол. журн. 2002. - №10. С.375-378.
100. ACC/AHA/ESC Guidelines for the Management of Patients with atrial fibrillation // JACC.- 2001.-Vol.38, №4.- Р.12661-1299LXX.
101. Appleton C.P. Relation of transmitral flow velocity patterns to left ventricular diastolic function: new insights from a combined hemodynamic and Doppler echocardiographie study / Appleton C.P., Hatle L.K., Popp R.L. // Am. Coll. Cardiol.- 1988.- N 12.- Р. 426-440.
102. Benjamin E. Independent risk factors for atrial fibrillation in a population-based cohort, the Framingham Heart Study// JAMA.-1994.-Vol.271.-P.840-844.
103. Biochemical detection of left ventricular systolic dysfunction/ McDonagh T., Robb S., Murdoch D. et al.// Lancet.-1998.-Vol 351.-P.9-134.
104. Braunwald E. Shattuck lecture cardiovascular medicine at the turn of the millennium, triumphs, concerns, and opportunities// N. Engl. J. Med.-1997.-Vol.337.-P.1360-1369.
105. B-type natriurеtic peptide and clinical judgment in emergency diagnosis of heart failure / McCullough P., Nowak R., McCord et al. // Circulation.- 2002.- Vol. 106.- P.416-420.
106. Camm A. Atrial Fibrillation, advancesand perspectives/ Camm A., Savelieva I.// Dialog. Cardiovasc. Med.-2003. Vol.8.-P.183-202.
107. Chen S.A. Radiofrequency catheter ablation of atrial fibrillation initiated by pulmonary vein ectopic beats / Chen S.A., Tsai C.E. // J. Cardiovasc. Electropysiol.- 2000.- N. 11.- P.218-227.
108. Clinical outcomes after ablation and pacing therapy for atrial fibrillation. A meta-analysis / Wood M.A., Brown-Mahoney C., Kay N. et al. // Circulation.- 2000.- Vol.101.- P. 1138-1144.
109. Cleland J. The EuroHeart Failure survey programme a survey on the guality of care among patient with heart failure in Europe. Part 1, patient characteristics and diagnosis / Cleland J., Swedberg K. // Eur. Heart J.- 2003.- Vol. 24.- P. 442-463.
110. C - reactive protein and other markers of inflammation in the prediction of cardiovascular disease in women / Ridker P.M., Hennekens C.H., Buring J.E. et al.// N. Engl. J. Med.-2000.-Vol. 342.-P.836-843.
111. C - reactive protein and other markers of inflammation in the prediction of coronary heart disease/ Danesh J., Wheeler J.G., Hirschfield G.M. et al.// N. Engl. J. Med.- 2004.- Vol. 350.- P.1387-1397.
112. C - reactive protein Elevation in Patient With Atrial Arrhythmias. Inflammatory Mechanisms and Persistence of Atrial Fibrillation / Mina K. Chung, David O. Martine, Dennis Specher et al. // Circulation.- 2001.- Vol. 104,N 7- P. 28-86.
113. C-Reactive protein elevation predicts the occurrence of atrial structural remodeling in patients with paroxysmal atrial fibrillation / Watanabe T., Takeishi Y., Hirono O. et al. // Heart Vessels.- 2005.- Vol. 20, N 2.- P.45-49.
114. C-reactive protein: relation to total mortality, cardiovascular mortality and cardio vascular risk factors in man / Mendall M.A., Strachman D.P., Butland B.K. et al. // Eur Heart J. - 2000.- Vol. 2l. - P.1584-1590.
115. Crijns H. Prognostic value of the presence and development of atrial fibrillation in patients with advanced chronic heart failure / Crijns H., Tjeerdsma G., De Kam P. // Eur Heart J. - 2000.- Vol. 2l. - P.1238-1245.
116. Dernellis J. From science to bedside: the cinical role of atrial function / Dernellis J., Stefanadis C., Toutouzas P. // Eur. Heart J. 2000. N. 2, suppl. K. P.48-57.
117. Doppler tissue imaging: a noninvasive technique for evalution of left ventricular relaxation and estimation of filling pressures / Nagueh S.F., Middeleton K.J., Kopelen H.A. et al. // Am. Coll. Cardiol.- 1997.- Vol. 30.- Р.1527-1533.
118. Effects of antiarrhythmic drugs on fibrillationin the remodeled atrium: insights into the mechanism of the superior efficacy of amiodarone / Shinagava K., Shiroshita Takeshita A., Schram G. et al. // Circulation.- 2003.- Vol. 107.- P. 1440-1446.
119. Efficacy of dofetilide in the treatment of atrial fibrillation-flutter in patient with reduced left ventricular function, a Danish Investigations of Arrhythmia and Mortality ON Dofetilide (DIAMOND) Substudy // Circulation.- 2001.- Vol. 104.- P. 292-296.
120. Electrical and contractile remodeling during the first day of atrial fibrillation go hand in hand / Schotten U., Duytschaever M., Ausma J. et al. // Circulation.- 2003.- Vol. 107.- P. 1433-1439.
121. Engelman M.L. Inflammation in the genesis and perpetuation of atrial fibrillation / Engelman M.L., Svendsen J.h. // Eur. Heart J.- 2005.- Vol. 23.- P. 179-190.
122. Epidemiologic features of chronic atrial fibrillation: the Framingam Study / Kannel W.B., Abbott R.D., Savage D.D. et al. // N. Engl. J. Med.- 1982.- Vol. 306.- P. 1018-1022.
123. Guidelines for the diagnostic and treatment of chronic heart failure: executive summary (update 2005). Task force for the diagnostic and treatment of chronic heart fai