ПРОФІЛАКТИКА І КОРЕКЦІЯ ПОРУШЕНЬ СТРУКТУРИ І ФУНКЦІЇ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ХВОРИХ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ІНФАРКТ МІОКАРДА ІЗ ЗУБЦЕМ Q

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. М.ГОРЬКОГО

На правах рукопису

ЛУКАШЕНКО ЛАННА ВІТАЛІЇВНА
УДК: 611.124.2+616.127-005.8] - 084-085

ПРОФІЛАКТИКА І КОРЕКЦІЯ ПОРУШЕНЬ СТРУКТУРИ І ФУНКЦІЇ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ХВОРИХ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ІНФАРКТ МІОКАРДА ІЗ ЗУБЦЕМ Q

14.01.11 - кардіологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Багрій Андрій Едуардович
доктор медичних наук, професор

Донецьк 2007

З М І С Т

стор.

Список скорочень, що використовуються.......................

3

ВСТУП................

4

РОЗДІЛ 1. Огляд літератури. Постінфарктне ремоделювання лівого шлуночка серця: патофізіологія й сучасні лікувальні підходи...

10

РОЗДІЛ 2. Методи і матеріал дослідження........................................
2.1. Методи дослідження...............
2.2. Характеристика хворих......................................

31
31
34

РОЗДІЛ 3. Особливості змін структури й функції лівого шлуночка у хворих, які перенесли інфаркт міокарда.......................

40

РОЗДІЛ 4. Роль лікувальних підходів, використовуваних у хворих, які перенесли інфаркт міокарда, в уповільненні темпу ремоделювання лівого шлуночка.................

53

РОЗДІЛ 5. Обґрунтування вибору оптимальних режимів профілактики і корекції порушень структури та функції лівого шлуночка у хворих, які перенесли інфаркт міокарда.............................

74

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ ДАНИХ...........

90

ВИСНОВКИ.....

103

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ............

105

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.......

106

Список скорочень, що використовуються

АТ артеріальний тиск
АПФ ангіотензин-перетворюючий фермент
β-АБ β-адренергічний блокатор
ІХС ішемічна хвороба серця
ІМ інфаркт міокарда
ІКДО індекс кінцево-діастолічного об’єму
∆ІКДО динаміка кінцево-діастолічного об’єму
ІКСО індекс кінцево-систолічного об’єму
∆ІКСО динаміка індексу кінцево-систолічного об’єму
КДО кінцево-діастолічний об’єм
КДР _ кінцево-діастолічний розмір
КСО кінцево-систолічний об’єм
КСР кінцево-систолічний розмір
ЛШ лівий шлуночок
ЛП ліве передсердя
ММЛШ маса міокарда лівого шлуночка
ТМШП товщина міжшлуночкової перетинки
ТЗС товщина задньої стінки
ФВ фракція вигнання
ЧСС частота серцевих скорочень

ВСТУП

Актуальність теми. Ішемічна хвороба серця (ІХС) розглядається як одна з найбільш частих причин розвитку серцевої недостатності [2, 46, 50, 75, 120]. Найважливішим моментом становлення й прогресування серцевої недостатності у хворих на ІХС, є перенесений інфаркт міокарда (ІМ) з наступним розвитком постінфарктного ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) серця [2, 30, 129].
Постінфарктне ремоделювання ЛШ - процес прогресуючої структурної та функціональної перебудови тканини міокарда й камери ЛШ, який приводить до порушення його геометрії, систолічної та діастолічної функції [125, 129, 132].
Принципи лікування хворих, які перенесли ІМ, досить докладно регламентовані міжнародними рекомендаціями останніх років [64, 70, 72, 91]. Стандартним є тривале використання в таких хворих β-адренергічних блокаторів (β-АБ), інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ), статинів, антитромботичних препаратів, що мають докази сприятливого впливу на серцево-судинний прогноз, які було отримано у великих рандомізованих контрольованих дослідженнях [26, 27, 94]. У частині випадків ці хворі також мають потребу в застосуванні антагоністів альдостерону. В останні роки обговорюється можливість зниження ризику раптової смерті у хворих на ІХС і, особливо, постінфарктних, при використанні препаратів ω-3 поліненасичених жирних кислот [105, 116].
Однак, незважаючи на інтенсивне вивчення проблеми лікування постінфарктних хворих, а також незважаючи на наявність стійкого переліку стандартно призначуваних груп лікарських препаратів, ряд аспектів лікувальних рекомендацій залишається дискутабельним. Зокрема, триває обговорення відносної цінності гідрофільних і ліпофільних інгібіторів АПФ відносно їх впливу на процеси серцево-судинного ремоделювання (в тому числі, постінфарктного ремоделювання ЛШ) [119, 168].
Неоднозначно оцінюються ефекти на серцево-судинний прогноз β-АБ з наявністю α-адреноблокуючих ефектів і β-АБ без таких ефектів [141, 153]. Зберігає актуальність проблема вибору статинів у обговорюваної категорії хворих; дотепер недостатньо чітко встановлено, чи є їхній сприятливий вплив на серцево-судинний ризик ефектом усього класу цих препаратів, або їхніх окремих представників [107, 124, 134]. Суперечливі погляди на вибір антагоністів альдостерону в постінфарктних хворих [162]. Продовжують дискутуватися питання про кращі дозування зазначених класів лікарських препаратів у лікуванні постінфарктних хворих.
Таким чином, продовження наукового пошуку з оцінки особливостей ремоделювання міокарда ЛШ у хворих, які перенесли ІМ з патологічним зубцем Q, а також з вивчення різних режимів медикаментозної терапії, спрямованих на корекцію виявлених порушень і профілактику їхнього розвитку, представляється нам цілком обґрунтованим.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота виконувалася в рамках науково-дослідної роботи кафедри внутрішніх хвороб та загальної практики сімейної медицини факультету інтернатури та післядипломної освіти Донецького національного медичного університету ім. М.Горького МОЗ України «Вивчити стан серцево-судинної системи у хворих на есенціальну і симптоматичні артеріальні гіпертензії, ішемічну хворобу серця, порушеннями ритму серця різного генезу і обґрунтувати особливості терапії виявлених порушень» (№ держ.реєстрації 0102U006761).
Ціль дослідження: поліпшення профілактики й корекції порушень структури й функції лівого шлуночка у хворих, які перенесли інфаркт міокарда з патологічним зубцем Q.

Завдання дослідження:
1. Вивчити зміни структури і функції лівого шлуночка у процесі його постінфарктного ремоделювання у хворих, які перенесли ІМ з патологічним зубцем Q при проспективному спостереженні.
2. Дослідити рівні норадреналіну і альдостерону в плазмі крові та оцінити їхній зв'язок з особливостями постінфарктного ремоделювання лівого шлуночка.
3. Зіставити характер змін структури і функції лівого шлуночка із клініко-інструментальними та лабораторними показниками хворих і на цій основі встановити фактори ризику розвитку значущого постінфарктного ремоделювання.
4. Оцінити вплив β-адренергічних блокаторів, інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту, антагоністів альдостерону і статинів на динаміку показників структури і функції лівого шлуночка.
5. Обґрунтувати критерії вибору оптимальних режимів профілактики і корекції порушень структури та функції лівого шлуночка.
Об'єкт дослідження: порушення структури і функції ЛШ у хворих, які перенесли ІМ з патологічним зубцем Q.
Предмет дослідження: клінічні особливості, ехокардіографічні параметри у хворих, які перенесли ІМ з патологічним зубцем Q, динаміка цих показників на тлі проведеної терапії, а також, оцінка гормонального профілю даних пацієнтів, проспективна оцінка результатів терапії.
Методи дослідження: загальноклінічні, інструментальні (стандартне електрокардіографічне дослідження, трансторакальне ехокардіографічне дослідження), гормональні, статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. У хворих, які перенесли ІМ з патологічним зубцем Q, вперше встановлено зв'язок ступеня ремоделювання ЛШ із наявністю клінічних проявів стенокардії до розвитку ІМ, а також із прийомом статинів до розвитку ІМ.
Вперше визначено залежність сприятливого ефекту β-АБ, інгібіторів АПФ і статинів на постінфарктні зміни структури і функції ЛШ від дозувань цих препаратів; встановлено відсутність зв'язку позитивного впливу антагоністів альдостерону на ремоделювання ЛШ із їхньою дозою.
Вперше встановлено більш значущі сприятливі ефекти на структуру і функцію ЛШ серед антагоністів альдостерону еплеренону в порівнянні з спіронолактоном, а серед статинів аторвастатину в порівнянні з симвастатином.
Виявлено відсутність залежності позитивного впливу на постінфарктне ремоделювання ЛШ від виду β-АБ (з α-адреноблокуючою активністю або без неї) та інгібітору АПФ (ліпофільні або гідрофільний).
Практична значущість отриманих результатів. Обґрунтовано необхідність оцінки у хворих, які перенесли ІМ із патологічним зубцем Q, рівнів норадреналіну і альдостерону плазми для поліпшення прогнозування постінфарктного ремоделювання ЛШ.
Розроблено та визначено критерії вибору оптимальних режимів профілактики і корекції порушень структури і функції ЛШ у постінфарктних хворих. Цими критеріями з'явилися: хронічне застосування статинів ще до розвитку ІМ; тривале використання в постінфарктних хворих більш високих дозувань β-адренергічних блокаторів, інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту і статинів; постійне застосування малих дозувань антагоністів альдостерону; вибір серед антагоністів альдостерону еплеренону, а серед статинів аторвастатину.
Впровадження результатів дослідження в практику. Отримані результати впроваджено в практику роботи кардіологічного відділення центральної міської клінічної лікарні №1 (м.Донецьк), терапевтичного відділення центральної міської клінічної лікарні №1 (м.Донецьк), терапевтичного відділення Селідовської центральної районної лікарні (м. Селідово), терапевтичного відділення міської лікарні (м. Українськ), кардіологічного відділення центральної міської лікарні імені Леніна (м.Слов'янська), багатопрофільного медичного діагностичного центру (м.Кривій Ріг), що підтверджено актами впровадження.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз літератури з даної темі, здійснено відбір і обстеження хворих, які перенесли ІМ з патологічним зубцем Q, виконано оцінку і трактування результатів трансторакального ехокардіографічного дослідження. Також автором проводилося дослідження гормонального профілю хворих, які перенесли ІМ з патологічним зубцем Q. Автором виконано статистичну обробку та науковий аналіз отриманих даних, сформульовано основні положення, висновки і практичні рекомендації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідено на науково-практичній конференції «Актуальні питання діагностики, лікування та профілактики серцево-судинних захворювань» (м. Донецьк, 2004), VI науково-практичної конференції «Фундаментальні питання профілактики й лікування атеротромбозу» (м. Донецьк, 2006), науково-практичної конференції «Нові діагностичні та лікувальні підходи при системних захворюваннях сполучної тканини» (м. Донецьк, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 робіт, з них 5 статей, 4 у виданнях, рекомендованих ВАК України (у тому числі 2 самостійні), 1 глава в монографії «Хроническая сердечная недостаточность в современной клинической практике», 2 методичних рекомендацій «Препараты, влияющие на ренин-ангиотензин-альдостероновую систему, в превентировании и коррекции постинфарктного ремоделирования левого желудочка сердца» и «Постинфарктное ремоделирование левого желудочка. Современные подходы к лечению пациентов, перенесших инфаркт миокарда», 3 тези у збірниках науково-практичних конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації надано теоретичне узагальнення і досягнуте рішення наукового завдання у хворих, які перенесли інфаркт міокарда з патологічним зубцем Q, з використанням комплексу інструментальних і лабораторних методів при проспективному спостереженні встановлено оптимальні підходи до профілактики і корекції порушень структури і функції лівого шлуночка.
1. У хворих, які перенесли інфаркт міокарда з патологічним зубцем Q, протягом 10-12 місяців спостереження розвиток значущої дилатації лівого шлуночка (із збільшенням індексу кінцево-систолічного об’єму лівого шлуночка на 10% і більше від вихідної величини цього показника) мало місце в 25,0% випадків; істотного зниження його систолічної функції (при зменшенні рівнів фракції вигнання лівого шлуночка на 5% і більше від її вихідного значення) в 22,6% випадків; значущого порушення діастолічного наповнення (при зниженні відношення Е/А трансмітрального кровотоку на 10% і більше від його вихідного рівня) - в 36,3% випадків.
2. Рівні норадреналіну і альдостерону плазми крові у постінфарктних хворих були підвищеними; виявлено значущий їх зв'язок як з вихідними особливостями структури і функції лівого шлуночка, так і з характером його постінфарктного ремоделювання.
3. Факторами ризику розвитку значущого постінфарктного ремоделювання лівого шлуночка з'явилися: вік хворих більше 55 років; відсутність протягом 2 тижнів до розвитку інфаркту міокарду клінічних ознак стенокардії; відсутність прийому статинів до розвитку інфаркту міокарду; передня його локалізація; наявність II і III класів Killip; відсутність проведення тромболітичної терапії; наявність артеріальної гіпертензії; підвищені рівні норадреналіну і альдостерону в крові; наявність вихідної дилатації та систолічної дисфункції лівого шлуночка.
4. Застосування більш високих дозувань β-адренергічних блокаторів, інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту і статинів у порівнянні з їх менш високими дозуваннями мало сприятливіший ефект на темп розвитку постінфарктного ремоделювання лівого шлуночка; вплив антагоністів альдостерону на ремоделювання істотно не залежав від їх дозувань.
5. Позитивні результати лікування на структуру і функцію лівого шлуночка не залежали від виду β-адренергічного блокатора (з α-адреноблокуючою активністю або без неї) і інгібітору ангіотензин-перетворюючого ферменту (ліпофільні або гідрофільний). Більш сприятливо на постінфарктне ремоделювання лівого шлуночка серед антагоністів альдостерону впливав селективний препарат еплеренон у порівнянні з неселективним спіронолактоном, а серед статинів аторвастатин у порівнянні з симвастатином.
6. Критеріями вибору оптимальних режимів профілактики і корекції порушень структури і функції лівого шлуночка з'явилися: хронічне застосування статинів ще до розвитку інфаркту міокарду; тривале використання в постінфарктних хворих більш високих дозувань β-адренергічних блокаторів, інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту і статинів; постійне застосування малих дозувань антагоністів альдостерону; вибір серед антагоністів альдостерону еплеренону, а серед статинів - аторвастатину.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Рекомендується для використання в роботі кардіологічних і терапевтичних відділень, амбулаторних кардіологічних і терапевтичних служб з метою профілактики і корекції постінфарктного ремоделювання ЛШ:
у хворих, які раніше не переносили ІМ хронічне застосування статинів;
у постінфарктних хворих:
- тривале використання (при переносимості) більш високих дозувань β-АБ (для карведілолу 37,5-50 мг/добу, для метопролола тартрату 100-150 мг/добу, для метопролола сукцинату 150-200 мг/добу, для бісопрололу і небівололу 7,5-10 мг/добу), інгібіторів АПФ (для лізіноприлу 20-32,5 мг/добу, для періндоприлу 6-8 мг/добу, для раміприлу 7,5-10 мг/добу, для фозіноприлу 15-20 мг/добу) і статинів (для аторвастатину 20 мг/добу, для симвастатину 40 мг/добу) у порівнянні з їх менш високими дозуваннями;
- постійне застосування малих дозувань антагоністів альдостерону (для еплеренону 25 мг/добу, для спіронолактону 12,5 мг/добу);
- вибір серед β-АБ препаратів як з α-адреноблокуючою активністю, так і без неї, а серед інгібіторів АПФ як ліпофільних, так і гідрофільного;

- вибір серед антагоністів альдостерону еплеренону, а серед статинів аторвастатину.

Cписок литературы

1. Абдуллаев Р.Я., Соболь Ю.С., Шиллер Н.Б. Современная эхо-кардиография. Харьков: Фортуна Пресс, 1998. 240 c.
2. Амосова Е.Н. Вторичная профилактика ишемической болезни сердца: роль ингибиторов ангиотензин-превращающего фермента // Укр. кардіол. журн. 2005. №2. С.8-13.
3. Амосова Е.Н. Клиническая кардиология: В 2х т. К.: Здоров’я, 2002. Т.2. 992 с.
4. Амосова Е.Н., Рябцев О.В., Карел Н.А. Влияние разных доз спираприла на показатели систолической и диастолической функций левого желудочка у больных пожилого возраста c острым инфарктом миокарда с зубцом Q // Укр. кардіол. журн. 2004. №4. С.29-34.
5. Бабак О.Я., Князькова И.И. Гемодинамические и гуморальные эффекты спиронолактона у больных с острым инфарктом миокарда, осложненным сердечной недостаточностью // Укр. кардіол. журн. 2004. №4. С.23-29.
6. Багрий А.Э., Дядык А.И., Смирнова Л.Г. β-адренергические блокаторы // Хроническая сердечная недостаточность в современной клинической практике / под ред. А.И. Дядыка, А.Э. Багрий. Донецк: КП «Регион», 2005. С.111-143.
7. Багрий А.Э., Дядык А.И., Шпилевая Н.И. Статины в клинической практике. Место статинов при СН // Хроническая сердечная недостаточность в современной клинической практике / Под ред. А.И. Дядыка, А.Э. Багрий. Донецк: КП «Регион», 2005. С.249-271.
8. Бобров В.А., Жаринов О.И., Волченко Г.В. Переносимость и клинико-функциональные критерии эффективности метопролола (Эгилока) у пациентов с тяжелой сердечной недостаточностью // Укр. кардіол. журн. 1999. № 1. C. 9-12.
9. Бобров В.О., Стаднюк Л.А., Крижановський В.О. Ехокардіографія. Київ: Здоров’я, 1997. 151 с.
10. Взаимосвязь уровней провоспалительных цитокинов, С-реактивного белка и развития ранней постинфарктной дилатации полости левого желудочка сердца / А.Н.Пархоменко, О.И.Иркин, Т.И.Гавриленко и др. // Укр. кардіол. журн. 2004. № 4. C. 39-43.
11. Використання неінвазивних електрофізіологічних методів для оцінки віддаленого прогнозу у хворих після гострого інфаркту міокарда / О.Н.Пархоменко, О.І.Іркін, Ж.В.Бриль та ін. // Укр. кардіол. журн. 2001. №3. С.610.
12. Виявлення вразливого до ішемії міокарда у хворих з гострим інфарктом міокарда за допомогою магнітокардіографічного картування / О.М. Пархоменко, О.С. Гур’єва, В.М. Сосницький та iн. // Укр. кардіол. журн. 2006. №3. С.16-20.
13. Влияние β1-адреноблокатора бисопролола на восстановление функции гибернирующего миокарда у больных с хронической сердечной недостаточностью ишемической этиологии / В.В.Иваненко, Н.В.Рязанцева, Д.Л.Тарасов, Ю.М.Лопатин // Кардиология. 2004. № 7. С.5761.
14. Влияние ранней и отсроченной блокады ангиотензин-превращающего фермента на клиническое течение заболевания у больных с острым инфарктом миокарда / А.Н. Пархоменко, А.В. Шумаков, С.П. Кушнир и др. // Укр. кардіол. журн. 2005. №1. С.35-44.
15. Волков В.И., Дыкун Я.В., Титаренко Н.В. Сравнительное исследование влияния метопролола и карведилола на клиническое течение острого инфаркта миокарда и параметры нейрогуморальной активации // Укр. кардіол. журн. 2004. №5. С.13-18.
16. Гланц С. Медикобиологическая статистика: Пер. с англ. М.:Практика, 1998. 450 с.
17. Дзяк Г.В., Коваль О.А. Сучасні підходи до використання бета-адреноблокаторів при гострих коронарних синдромах // Укр. кардіол. журн. 2005. (Додаток 1) С. 2124.
18. Дзяк Г.В., Коваль О.А., Каплан П.О. Ефективність раннього лікування симвастатином хворих на гострий інфаркт міокарда із зубцем Q // Укр. кардіол. журн. 2006. №2. С.1925.
19. Дозозалежний вплив симвастатину на активність запального процесу у хворих на гострий коронарний синдром без підйому сегмента ST / В.І. Волков, Л.М. Яковлева, Т.М. Бондар та iн. // Укр. кардіол. журн. 2006. №6. С.24-28.
20. Дядык А.И., Багрий А.Э., Цыба И.Н. Ингибиторы АПФ // Хроническая сердечная недостаточность в современной клинической практике / Под ред. А.И. Дядыка, А.Э. Багрий. Донецк: КП «Регион», 2005. С.79-111.
21. Зміни показників системного запалення у хворих похилого віку з гострим інфарктом міокарда із зубцем Q під впливом лікування з включенням різних доз інгібітора ангіотензин-перетворюючого ферменту / К.М. Амосова, В.В. Чоп’як, О.В. Рябцев та iн. // Укр. кардіол. журн. 2005. №1. С.21-26.
22. Канорский С.Г., Старицкий А.Г., Божко А.А. Динамика постинфарктного ремоделирования левого желудочка на фоне длительного лечения периндоприлом, амиодароном и β-адреноблокаторами // Кардиология. 2005. № 3. C. 31-35.
23. Капелько В.И. Ремоделирование миокарда: роль матриксных металлопротеиназ // Кардиология. 2000. № 6. С.4954.
24. Клініко-інструментальні маркери оцінки несприятливого перебігу госпітального періоду гострого інфаркту міокарда / О.М. Пархоменко, О.С. Гур’єва, О.В. Шумаков та iн. // Укр. кардіол. журн. 2005. №6. С.10-19.
25. Князькова И.И., Дадаш-Заде С.Р., Цыганков А.И. Вегетативная регуляция ритма сердца у больных с острым инфарктом миокарда при лечении каптоприлом // Укр. кардіол. журн. 2004. №6. С.25-30.
26. Консенсус щодо застосування блокаторів бета-адренергічних рецепторів / Робоча група Європейського товариства кардіологів // Укр. кардіол. журн. 2005. Додаток 1. С. 4-20.
27. Консенсус щодо застосування інгібіторів ангіотензин-перетворюючего ферменту при серцево-судинних захворюваннях. / Робоча група Європейського товариства кардіологів // Укр. кардіол. журн. 2005. Додаток 2. С. 16-29.
28. Крыжановский В.А. Диагностика и лечение инфаркта миокарда. Киев: Феникс, 2001. 451 с.
29. Лутай М.И. Ангиопротекторное, противоатеросклеротическое действие ингибиторов ангиотензин-превращающего фермента // Укр. кардіол. журн. 2002. Додаток 6. С. 4-12.
30. Лутай М.И., Лысенко А.Ф. Вторичная профилактика и медикаментозное лечение больных c ишемической болезнью сердца. Можно ли изменить прогноз? // Укр. кардіол. журн. 2004. №3. С.9-21.
31. Лутай М.И., Слободской В.А. Функция эндотелия при ишемической болезни сердца: значение и возможные пути коррекции. Часть 3. Возможные пути коррекции дисфункции эндотелия (роль статинов и некоторых веществ природного происхождения) // Укр. кардіол. журн. 2001. № 5. С. 8895.
32. Марцевич С.Ю. Роль антагонистов кальция в современном лечении сердечно-сосудистых заболеваний // Рус. мед. журн. 2003. Т. 11, №9. С. 539-541.
33. Національна програма «Попередження смертності та інвалідності населення внаслідок серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань» // Нова медицина. 2005. №3. 4 с.
34. Операция аортокоронарного шунтирования и эффективность реабилитации больных, перенесших инфаркт миокарда / И.К. Следзевская, Л.Н. Бабий, Л.Ф. Кисилевич и др. // Укр. кардіол. журн. 2007. №2. С. 45-49.
35. Орлов В.Н. Руководство по электрокардиографии. М.: Медицинское информационное агентство, 2001. 526 с.
36. Основы компьютерной биостатистики: анализ информации в биологии, медицине и фармации статистическим пакетом MedStat / Ю.Е.Лях, В.Г.Гурьянов, В.Н.Хоменко, О.А.Панченко. Донецк: Папакица Е.К., 2006. 214 с.
37. Особенности клинического течения острого инфаркта миокарда в зависимости от степени атеросклеротического поражения венечных артерий / В.И. Целуйко, Е.И. Попова, Л.Н. Яковлева и др. // Укр. кардіол. журн. 2007. №2. С. 50-53.
38. Охромий Г.В. Вспомогательные критерии контроля эффективности реабилитации больных с острым инфарктом миокарда на первом стационарном этапе лечения // Укр. кардіол. журн. 2004. №5. С.26-30.
39. Пархоменко А.Н., Кушнир С.П., Шумаков А.В. Влияние раннего применения каптоприла и ирбесартана на гемодинамические и электрофизиологические показатели сердца у больных с острым инфарктом миокарда // Укр. кардіол. журн. 2003. №5. С.9-14.
40. Подзолков В.И., Павлов В.И., Булатов В.А. β-адреноблокаторы и периферический кровоток // Кардиология. 2004. №4. С. 38-42.
41. Полонецкий Л.З., Полонецкий И.Л., Лаханько Л.Н. Влияние эналаприла на динамику латентной сердечной недостаточности у больных острым инфарктом миокарда // Кардиология. 2001. № 11. С. 40-45.
42. Поляков А.Е., Шишкин В.В. С-реактивный белок как прогностический фактор у больных с ишемической болезнью сердца // Укр. кардіол. журн. 2006. №1. С. 6467.
43. Прогностична роль маркерів системного запалення у госпітальний період гострого інфаркту міокарда із зубцем Q / О.М. Пархоменко, О.С. Гур’єва, Ж.В. Бриль та iн. // Укр. кардіол. журн. 2006. №6. С.19-24.
44. Раптова кардіальна смерть: фактори ризику та профілактика: Рекомендації Українського наукового товариства кардіологів. К., 2003. 75с.
45. Распространенность, патогенетическое и прогностическое значение полиморфизма промотора гена эндотелиальной NO-синтетазы у больных с острым коронарным синдромом / А.Н. Пархоменко, Я.М. Лутай, В.Е. Досенко и др. // Укр. кардіол. журн. 2005. №4. С.20-28.
46. Рекомендації з діагностики, лікування та профілактики хронічної серцевої недостатності у дорослих Української Асоціації Кардіологів / Воронков Л.Г., Амосова К.М., Багрій А.Е. та ін. Київ: «Четверта хвиля», 2006. 47 с.
47. Рекомендації Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії. Київ: Інститут кардіології АМН України, 2004. 86 с.
48. Риск внезапной кардиальной смерти у пациентов с различным течением ишемической болезни сердца / Д.Т.Малидзе, О.С.Сычов, В.Н. Чубучный и др. // Укр. кардіол. журн. 2001. №3. С. 1114.
49. Сандриков В.А., Фокина О.А., Твердохлебов Н.В. Эхографические критерии неинвазивной оценки функционального состояния миокарда левого желудочка // Ультразвук. диагн. 2000. № 1. С. 4246.
50. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, схеми діагностики та лікування / За ред. В.М. Коваленка, М.І. Лутая. К.: Четверта хвиля, 2004. 96 с.
51. Сиренко Ю.Н. Клинические аспекты применения метопролола // Укр. мед.часопис. 2000. № 4/18. С. 1022.
52. Сравнительная оценка влияния дилтиазема и атенолола на остаточную ишемию миокарда и толерантность к физической нагрузке у больных, перенесших острый коронарный синдром без зубца Q, по данным длительного наблюдения / Е.Н. Амосова, Е.В. Ходаковская, Е.В. Андреев и др. // Укр. кардіол. журн. 2003. №3. С.29-34.
53. Сравнительная оценка влияния терапии разными дозами симвастатина на толерантность к физической нагрузке у больных с острым коронарным синдромом без подъема сегмента ST / Е.Н. Амосова, П.А. Лазарев, И.С. Ковалева и др. // Укр. кардіол. журн. 2005. №6. С.19-25.
54. Сравнительная оценка эффективности ингибиторов ангиотензин-превращающего фермента разных поколений у больных с острым инфарктом миокарда: влияние на процесс ранней дилатации полости левого желудочка сердца / А.Н. Пархоменко, О.И. Иркин, С.П. Кушнир и др. // Укр. кардіол. журн. 2004. №3. С.26-30.
55. Стан здоров’я народу України у зв’язку із хворобами системи кровообігу та можливі шляхи його покращання (Аналітично-статистичний посібник) / За ред. В.М.Коваленко. Київ, 2004. 124 с.
56. Танчу Чуми Ж.К., Волненко Н.Б. Влияние цитокинов на прогрессирование сердечной недостаточности у больных с острым инфарктом миокарда // Укр. кардіол. журн. 2003. №2. С.64-67.
57. Уровни цитокинов и нейрогормонов при постинфарктном кардиосклерозе в зависимости от локализации перенесенного инфаркта миокарда / Л.А. Лапшина, Н.П. Копица, П.Г. Кравчун и др. // Укр. кардіол. журн. 2005. №5. С.27-33.
58. Червонописька О.М. Формування діастолічної та систолічної дисфункції лівого і правого шлуночків серця на ранніх стадіях серцевої недостатності ішемічного та запального генезу // Укр. кардіол. журн. 2004. №2. С.53-58.
59. Червонописька О.М. Особливості внутрішньосерцевої гемодинаміки у пацієнтів з великовогнищевим постінфарктним кардіосклерозом та діастолічною дисфункцією // Укр. кардіол. журн. 2003. № 5. C. 28-32.
60. Эффективность и безопасность применения симвастатина у больных с гиперхолестеринемией: результаты многоцентрового клинического исследования / Г.В. Дзяк, Е.А. Коваль, О.В. Коркушко и др. // Укр. кардіол. журн. 2004. №4. С.19-23.
61. Яновский Г.В. Гипертрофия миокарда у больных с ишемической болезнью сердца: патогенез, диагностика, функциональная оценка // Укр. кардіол. журн. 2001. №3. С. 120122.
62. Abbate A., Agostoni P., Biondi-Zoccai G.G.L. ST-segment elevation acute myocardial infarction: reperfusion at any cost? // Eur. Heart J. 2005. Vol. 26, № 18. P. 1813-1815.
63. Abdulla J., Brendorp B., Torp-Pedersen C. Does the electrocardiographic presence of Q waves influence the survival of patients with acute myocardial infarction? // Eur. Heart J. 2001. Vol. 22, № 12. P. 1008-1014.
64. ACC/AHA prognostic classification and other risk markers in patients with non-ST-elevation acute coronary syndromes / O. Bazzino, J. Fuselli, F. Botto et al. // Eur. Heart J. 2004. Vol. 25, № 10. P. 859-866.
65. ACC/AHA/ASE 2003 guideline update for the clinical application of echocardiography: summary article / M.D.Cheitlin, W.F.Armstrong, G.P.Aurigemma et al. // J. Amer. Coll. Cardiol. 2003. Vol.42, № 5. P.954970.
66. Accelerated decline and prognostic impact of renal function after myocardial infarction and the benefits of ACE inhibition: the CATS randomized trial / H. Hillege, W. Gilst, D. Veldhuisen et al. // Eur. Heart J. 2003. Vol. 24, №5. P. 412-420.
67. Adlam D., Silcjks P., Sarron N. Using BNP to risk score for heart failure in primary care // Eur. Heart J. 2005. Vol. 26, № 11. P. 1086-1093.
68. Age-related vascular stiffness and left ventricular size after myocardial infarction / G.AHirsch, W.P.Ingkanisorn, S.P.Schulman et al. // Amer. J. Geratr. Cardiol. 2007. Vol.16, №4. P.222-228.
69. Anand K., Moos A.N., Mobiuddin S.M. Aldosteron inhibition reduces the risk of sudden cardiac death in patients with heart failure // J. Renin-Angiotensin-Aldosteron System. 2006. Vol.7. P.15-19.
70. Antman E.M., Anbe D.T., Armstrong P.W. ACC/AHA Guidelines for the management of patients with ST-elevation myocardial infarction executive summary: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines // J. Amer. Coll. Cardiol. 2004. Vol. 44, № 3. P. 671-719.
71. A practical and evidence-based approach to cardiovascular disease risk reduction / T.J.Gluckman, B.Baranowski, D.Ashen et al. // Arch. Intern. Med. 2004. Vol.164 P. 1490-1500.
72. Ardissino D., Betrin A. Task Force on management of acute myocardial infarction of the European Society of Cardiology. Management of acute myocardial infarction in patients with ST-segment elevation // Eur. Heart J. 2003. Vol. 24. P. 28-66.
73. B-type natriuretic peptide: a novel early blood marker of acute myocardial infarction in patients with chest pain and ST-segment elevation / R. Bassan, A. Potsch, A. Maisel et al. // Eur. Heart J. 2005. Vol. 26, № 3. P. 234-240.
74. Califf R.M., Faxon D.P. Need for centers to care for patients with acute coronary syndromes // Circulation. 2003. Vol.107, № 11. P.1467-1470.
75. Cardiovascular disease in Europe 2006 / Ed. by W.Scholte, M.L.Simoons, E.Boersma, A.K.Gitt. France: «Sophia Antipolis», 2006. 61p.
76. Caspi O., Gepstein L. Stem cells for myocardial repair // Eur. Heart J. 2006. Vol.8 (Suppl.E). P.E43-E54.
77. Chen H., Burnett J.C. Clinical application of the natriuretic peptides in heart failure // Eur. Heart J. 2006. Vol.8 (Suppl.E). P.E18-E25.
78. Clark J., Flavell R. Post-infarction remodeling is independent of mitogen-activated protein kinase kinase 3 (MKK3) // Cardiovasc. Res.2007. Vol. 74. P. 466-470.
79. Corti R., Fuster V., Badimon J.J. Pathogenic concepts of acute coronary syndromes // J. Amer. Coll. Cardiol. 2003. Vol.41, № 4 (Suppl.S). P.7S-14S.
80. Creatine kinase-MB elevation after percutaneous coronary intervention predicts adverse outcomes in patients with acute coronary syndromes / M.T. Roe, K.W. Mahaffey, R. Kilaru et al. // Eur. Heart J. 2004. Vol. 25, № 3. P. 313-321.
81. De Mello W.C. Beneficial effect of eplerenone on cardiac remodeling and electrical properties of the failing heart // J. Renin-Angiotensin-Aldosteron System. 2006. Vol.7. P.40-46.
82. Deepak L. Identification of and management approaches for the high-risk patient // Amer. J. Cardiol. 2006. Vol. 98, № 12(A). P. 22-29.
83. Determinants and prognostic impact of heart failure complicating acute coronary syndromes / P. Steg, O. Dabbous, L. Feldman et al. // Circulation. 2006. №4. P.494-1001.
84. Determinants of treatment strategies and survival in acute myocardial infarction: a population-based study in the Florence district, Italy: Results of the acute myocardial infarction Florence registry (AMI-Florence) / E. Buiatti, A. Barchielli, N. Marchionni et al. // Eur. Heart J. 2003. Vol. 24, № 13. P. 1195-1203.
85. Do men benefit more than women from an interventional strategy in patients with unstable angina or non-ST-elevation myocardial infarction? The impact of gender in the RITA 3 trial / T.C. Clayton, S.J. Pocock, R.A. Henderson et al. // Eur. Heart J. 2004. Vol. 25, № 18. P.1641-1650.
86. Double-blind, randomized, placebo-controlled study of high-dose HMG CoA-reductaze inhibitor therapy on ventricular remodeling, pro-inflammatory cytokines and neurohormonal parameters in patients with chronic systolic heart failure / H.Krum, E.Ashton, C.Reid et al. // J. Card. Fail. 2007. Vol.13. P.1-7.
87. Dzan V. The cardiovascular continuum and rennin-angiotensin-aldosterone system blockade // J. Hypertens. 2005. Vol. 23 (Suppl. 1). P. S9-S17.
88. Effect of combined statin and beta-blocker treatment on one-year morbidity and mortality after acute myocardial infarction associated with heart failure / A.Hogenstad, K.Dickstein, E.Myhre et al. // Amer. J. Cardiol. 2004. Vol.93. P.603-606.
89. Effect of fluvastatin on ischemiс following acute myocardial infarction: a randomized trial / A. Liem, A. Boven, N. Veeger et al. // Eur. Heart J. 2002. Vol. 23, № 24. P.1931-1937.
90. Elsman P., Arnoud W. Effect of coronary occlusion sites on angiographic and clinical outcome in acute myocardial infarction patients treated with early coronary intervention // Amer. J. Cardiol. 2006. Vol. 97, №15. P.1137-1141.
91. ESC guidelines for the management of stable angina pectoris / M.A.A.Garcia, D.Ardissino, P.Buszman et al. // Eur. Heart J. 2006. Vol.27, № 11. P.1341-1381.
92. European guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice / G. De Backer, E. Ambrosioni, K. BorchJohnsen et al. // Atherosclerosis. 2003. Vol.171, № 1. P.145-155.
93. Expert consensus document on angiotensin converting enzyme inhibitors in cardiovascular disease / J. Lopes-Sendon, K. Swedberg, J. McMurray et al. // Eur. Heart J. 2004. Vol. 25. P. 1454-1470.
94. Expert consensus document on β-adrenergic receptor blockers. The task force on beta-blockers of the European Society of Cardiology / J. Lopez-Sendon, K. Swedberg, J. McMurry et al. // Eur. Heart J. 2004. Vol.25. P.1341-1362.
95. Extent of ST-segment depression and cardiac events in non-ST-segment elevation acute coronary syndromes / S. Savonitto, M. Cohen, A. Politi et al. // Eur. Heart J. 2005. Vol. 26, № 20. P. 2106-2113.
96. Felker G.M., Collicci W.S., Rockman H.A. Sympathetic nervous system in heart failure // Congestive heart failure / Ed. by J.D. Hosenpud, B.H. Greenberg. 3rd Ed. Philadelphia: Lippincott, Williams & Wilkins, 2007. P.178-192.
97. Ferrario C.M. Role of angiotensin II in cardiovascular disease therapeutic implication of more than a century of research // J. Renin-Angiotensin-Aldosteron System. 2006. Vol.7. P.3-14.
98. Gheorghiade M., Filippatos G. Reassessing treatment of heart failure syndromes: the ADHERE Registry // Eur. Heart J. 2005. Vol. 7 (Suppl. B). P. B13-B19.
99. Giles T. Relevance of blood pressure variation in the circadian onset of cardiovascular events // J. Hypertens. 2005. Vol. 23 (Suppl. 1). P. S35-S39.
100. Gislason G.H., Rasmussen J.N. Long-term compliance with beta-blockers, angiotensin-converting enzyme inhibitors, and statins after acute