ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ЖІНОК В ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ: ОБҐРУНТУВАННЯ ПІДХОДІВ ДО МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ КОРЕКЦІЇ

Краткое описание

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ім. М. ГОРЬКОГО

На правах рукопису

БЕРЕНФУС Вадим Яковлевич

УДК: 616.12-008.331.1-085.22

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ
У ЖІНОК В ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ:
ОБҐРУНТУВАННЯ ПІДХОДІВ ДО МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ КОРЕКЦІЇ

14.01.11 кардіологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Нальотов Сергій Васильович
доктор медичних наук, професор

Донецьк - 2008

ЗМІСТ

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ......4

ВСТУП .........6

РОЗДІЛ 1. АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ У ЖІНОК В ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ. ШЛЯХИ ФАРМАКОТЕРАПІЇ. (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) ...11

1.1 Медико-соціальне значення і етіопатогенетичні передумови артеріальної гіпертензії у жінок в постменопаузі ......11

1.2 Антигіпертензивна і замісна гормональна терапія у жінок з
артеріальною гіпертензією в постменопаузі, перспективи їх оптимізації......................20

РОЗДІЛ 2. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ........32

РОЗДІЛ 3. ЕФЕКТИВНІСТЬ ТРАДИЦІЙНОЇ ФАРМАКОТЕРАПІЇ І ФАРМАКОТЕРАПІЇ, ЩО ВКЛЮЧЄ ЕСТРАДІОЛУ ВАЛЕРАТ,
ПРИ АРТЕРІАЛЬНІЙ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ЖІНОК В ПОСТМЕНОПАУЗІ47

3.1 Вплив традиційної фармакотерапії та фармакотерапії,
що включає естрадіолу валерат, на показники гемодинаміки
у жінок з артеріальною гіпертензією в постменопаузі.......47

3.2 Вплив традиційної фармакотерапії і фармакотерапії,
що включає естрадіолу валерат, на показники добового моніторування артеріального тиску у жінок з артеріальною гіпертензією в постменопаузі...........56

РОЗДІЛ 4. ВПЛИВ ТРАДИЦІЙНОЇ І ФАРМАКОТЕРАПІЇ,
ЩО ВКЛЮЧАЄ ЕСТРАДІОЛУ ВАЛЕРАТ, НА ПАТОГЕНЕТИЧНІ
ЛАНКИ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ЖІНОК В ПОСТМЕНОПАУЗІ...65

4.1 Вплив традиційної і комплексної фармакотерапії,
що включає естрадіолу валерат, на стан обміну
вуглеводів у жінок з артеріальною гіпертензією
в постменопаузі та інсулінорезістентністю.....65

4.2 Вплив традиційної і комплексної фармакотерапії,
що включає естрадіолу валерат, на стан обміну ліпідів
у жінок з артеріальною гіпертензією в постменопаузі .....69

4.3 Вплив традиційної і фармакотерапії, що включає
естрадіолу валерат, на функціональний стан ендотелію судин
у жінок з артеріальною гіпертензією в постменопаузі......76

4.4 Вплив традиційної і фармакотерапії, що включає естрадіолу
валерат, на активність симпато-адреналової та
ренін-ангіотензинової систем у жінок з артеріальною
гіпертензією в постменопаузі.... ......80

РОЗДІЛ 5. БЕЗПЕКА І ПЕРЕНОСИМІСТЬ МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ
ТЕРАПІЇ У ЖІНОК З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ В ПОСТМЕНОПАУЗІ...............86

5.1. Безпека традиційної і фармакотерапії, що включає естрадіолу валерат, у жінок з артеріальною гіпертензією в постменопаузі86

5.2. Переносимість традиційної і фармакотерапії, що включає
естрадіолу валерат, у жінок з артеріальною гіпертензією в постменопаузі.................96

РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОДЕРЖАНИХ
РЕЗУЛЬТАТІВ ................100

ВИСНОВКИ.................114

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.............116

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........117

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

b-АБ β-адреноблокатори
Na+ натрій
NO оксид азоту
STD варіабельність АТ
АГ артеріальна гіпертензія
АГЛЗ антигіпертенсивні лікарські засоби
АПФ ангіотензинперетворюючий фермент
АРП активність реніну плазми
АТ артеріальний тиск
АТ II ангіотензин II
АТ1-Р рецептори АТ II першого типу
АТср. артеріальний тиск за добу
ГІ гіперінсулінемія
ГХ гіпертнонічна хвороба
ГЧІ гіпертонічний часовий індекс
дАТ діастолічний артеріальний тиск
ДЛП дисліпопротеїдемія
ЗГТ замісна гормональна терапія
ЗХС загальний холестерин
ІАПФ інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту
ІМТ індекс маси тіла
ІП індекс площ
ІР інсулінорезистентність
ІХС ішемічна хвороба серця
ЛЗ лікарський засіб
ЛПВЩ ліпопротеїди високої щільності
ЛПДНЩ ліпопротеїди дуже низької щільності
ЛПНЩ ліпопротеїди низької щільності
МС метаболічний синдром
НА норадреналін
ОЦК об'єм циркулюючої крові
ПТ пульсовий тиск
РАС ренін-ангіотензинова система
Р-АТ II рецептори ангіотензину II
САС симпато-адреналова система
сАТ сістоличний артеріальний тиск
СВ серцевий викид
СІ серцевий індекс
СНЗ ступінь нічного зниження
ССС серцево-вудинна система
ТГ тригліцеріди
ТНГ толерантность до навантаження глюкозою
УО ударний об'єм
ФВ фракція викиду
ХОК хвилинний об'єм крові
ХСН хронічна серцева недостатність
ЦД цукровий діабет
ЦД ІІ цукровий діабет ІІ типу
ЧСС частота серцевих скорочень

ВСТУП
Актуальність теми. Артеріальна гіпертензія виявляється у 2530% дорослого населення в економічно розвинених країнах, включаючи Україну [90, 170, 195, 226]. Протягом тривалого часу артеріальну гіпертензію вважали захворюванням низького ризику для жіночої популяції. Проте епідеміологічні дослідження останніх років показали, що у жінок після настання менопаузи артеріальну гіпертензію виявляють частіше, ніж у чоловіків зіставного віку. Встановлено, що близько 50% всіх хворих з артеріальною гіпертензією складають жінки в період після настання менопаузи [75, 177, 230].
У окремих дослідженнях було виявлено, що перехід з пре- в постменопаузальний стан супроводжується збільшенням концентрації в плазмі крові загального холестерину і тригліцеридів, підвищенням концентрації холестерину в ліпопротеїдах низької щільності і зниженні його рівня в ліпопротеїдах високої щільності [112, 136]. З настанням менопаузи відбувається зменшення вмісту естрогену до 30% від пременопаузального рівня [137, 159]. Дефіцит жіночих статевих гормонів, що виникає при «виключенні» яєчників в постменопаузі, спричиняє множинний вплив на серцево-судинну систему шляхом зміни обміну холестерину та тригліцеридів, вуглеводів та функції ендотелію, тощо [91, 134]. Недостатній рівень дофамінергічної активності гіпоталамуса індукує гіперальдостеронізм, внаслідок чого виникає затримка в організмі натрію (Na+) і знижується діурез [43]. Збільшення маси тіла, що спостерігається у жінок після настання менопаузи, також може приводити до розвитку інсулінорезистентності [188, 195]. Наслідком інсулінорезістентності є гіперінсулінемія, яка може розглядатися як реакція адаптації, яка спрямована на подолання тканинної нечутливості до інсуліну [92]. Гіперінсулінемія, що носить компенсаторний характер, приводить до цілого ланцюга негативних наслідків. Зокрема, гіперінсулінемія веде до активації симпато-адреналової і ренін-ангіотензинової систем з підвищенням вмісту в крові катехоламінів, реніну, ангіотензину ІІ [147]. Саме ці зміни деякі автори розглядають як основні моменти виникнення, або посилення артеріальної гіпертензії в клімактеричному періоді [11, 64, 123]. Останнім часом цей комплекс змін, що відбуваються у зв'язку з настанням менопаузи, прийнято називати «менопаузальний метаболічний синдром» [10, 30, 63, 167, 217]. Вважають, що основним (або одним з основних) методів корекції цього синдрому є застосування замісної гормональної терапії протягом 5-7 років. Доведена дозозалежна гіпотензивна дія 24 мг естрадіолу при внутрішньовенному введенні в порівнянні з плацебо на систолічний і діастолічний артеріальний тиск при артеріальної гіпертензії у жінок [97, 206]. Це є вагомим аргументом на користь призначення естрадіолу в даній клінічній ситуації, особливо у зв'язку з його позитивним впливом на дісліпідемію, функціональний стан ендотелію і антиоксидантною дією [40].
В даний час практично відсутні дані про застосування естрадіолу у жінок в постменопаузальному періоді, які одержували антигіпертензивну фармакотерапію.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота проводилася в рамках планової науково-дослідної роботи Донецького національного медичного університету «Попередження стресових ушкоджень міокарду» (№ держреєстрації 0102U0006785), яка направлена на вивчення стану серцево-судинної системи і попередження стресових пошкоджень серця при артеріальній гіпертензії. Дисертантом проведені підбір, обстеження хворих з ессенціальною артеріальною гіпертензією, лабораторні та клінічні дослідження, спостереження за перебігом захворювання.
Мета і задачі дослідження: обґрунтування доцільності включення естрадіолу в базисну фармакотерапію жінок з артеріальною гіпертензією, в періоді постменопаузи.
Відповідно до поставленої мети вирішувалися наступні завдання:
1. На підставі комплексного вивчення гемодинаміки і оцінки даних добового моніторування артеріального тиску провести порівняльну оцінку антигіпертензивної ефективності традиційної фармакотерапії і тієї, що включає естрадіолу валерат, у жінок з артеріальною гіпертензією в постменопаузі.
2. Оцінити вплив традиційної фармакотерапії і тієї, що включає естрадіолу валерат, на стан обміну вуглеводів і ліпідів у жінок з артеріальною гіпертензією в постменопаузі.
3. Оцінити динаміку функціонального стану нейро-гормональних систем (симпато-адреналової і ренін-ангіотензинової) при проведенні традиційної фармакотерапії і тієї, що включає естрадіолу валерат, у жінок з артеріальною гіпертензією в постменопаузі.
4. Виявити зміни функціонального стану ендотелію судин при проведенні традиційної фармакотерапії і тієї, що включає естрадіолу валерат, у жінок з артеріальною гіпертензією в постменопаузі.
5. Дати оцінку безпеки традиційної фармакотерапії і тієї, що включає естрадіолу валерат, у жінок з артеріальною гіпертензією в постменопаузі.
6. Оцінити переносимість традиційної фармакотерапії і тієї, що включає естрадіолу валерат, жінками з артеріальною гіпертензією в постменопаузі.
Об'єкт дослідження: жінки з артеріальною гіпертензією в періоді постменопаузи.
Предмет дослідження: ефективність і безпека застосування естрадіолу у складі фармакотерапії при артеріальній гіпертензії у жінок в постменопаузі.
Методи дослідження: клінічні для оцінки ефективності медикаментозного лікування, що проводиться; лабораторні для оцінки стану обміну ліпідів і вуглеводів, активності симпато-адреналової і ренін-ангіотензинової систем, безпеки терапії, що проводиться; інструментальні для оцінки вазодилатуючей функції ендотелію і визначення добового профілю артеріального тиску.
Наукова новизна отриманих результатів.
Вперше встановлено, що включення естрадіолу до складу антигіпертензивної фармакотерапії при артеріальній гіпертензії у жінок в постменопаузі ефективніше нормалізує показники добового моніторування артеріального тиску. Показано, що включення естрадіолу в антигіпертензивну фармакотерапію у жінок з артеріальною гіпертензією в постменопаузі, протягом восьми тижнів, сприяє поліпшенню стану обміну вуглеводів і ліпідів, а також вазодилатуючей функції ендотелію судин. Встановлено, що включення естрадіолу в антигіпертензивну фармакотерапію усуває гіперактивність симпато-адреналової та ренін-альдостеронової систем у жінок з артеріальною гіпертензією в постменопаузі. Вперше обґрунтовано, що включення естрадіолу в антигіпертензивну фармакотерапію у жінок в постменопаузі безпечно, добре переноситься хворими.
Практичне значення одержаних результатів.
Клінічно доведена доцільність включення естрадіолу в базісну антигіпертензивну фармакотерапію у жінок з артеріальною гіпертензією в постменопаузі. Дані про вплив фармакотерапії, що включає естрадіолу валерат, на зниження рівня активності ренін-альдостеронової системи дозволяє використовувати її у хворих жінок з артеріальною гіпертензією в постменопаузі з початково високим рівнем активності реніну плазми й альдостерону в крові. Встановлений позитивний вплив фармакотерапії, що включає естрадіолу валерат, на ліпідний спектр крові дозволяє використовувати цю комбінацію при дисліпопротеїдеміях з метою зменшення ризику атеросклеротичної поразки судин у жінок з артеріальною гіпертензією в постменопаузі. Результати дослідження впроваджені в навчальний процес кафедр внутрішніх хвороб №1, шпитальної терапії, загальної практики сімейної медицини факультету післядипломної освіти Донецького національного медичного університету; кафедр внутрішньої медицини №1 та клінічної фармакології, фармації та фармакотерапії Луганського державного медичного університету; у клінічну практику кардіологічного відділення ЦМКЛ №1 м. Донецька, терапевтичного відділення Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання.
Особистий внесок дисертанта.
Пошукувачем самостійно проведено вивчення наукової літератури, визначені методичні підходи, згідно з якими виконані всі заплановані дослідження, проведено обстеження хворих і спостереження за перебігом захворювання. Проведена статистична обробка отриманих результатів, виконаний аналіз результатів, сформульовані виводи роботи, опубліковані основні положення дисертації. При написанні роботи не використовувалися ідеї і результати досліджень співавторів.
Апробація роботи.
Матеріали дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на засіданні Донецького відділення асоціації фармакологів (2005, 2006 і 2007 рр.); Всеукраїнської конференції студентів і молодих вчених «Actual problems of fundamental medicine (in English)» (Луганськ, 2005); на української науково-практичній конференції «Первинна та вторинна профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії» (Київ, 2006); на III Національному з'їзді фармакологів України (Одеса, 2006); на VII Всеукраїнській науково-практичній конференції «Клінічна фармація в Україні» (Харків 2007). Апробація роботи проведена на спільному засіданні кафедр клінічної фармакології, клінічної фармації і фармакотерапії; внутрішніх хвороб №1; шпитальної терапії, загальної практики сімейної медицини ФПО ДонНМУ МОЗ Україні 25 жовтня 2007 року.
Публікації.

Матеріалі дисертації викладені в 16 наукових працях, з них 7 опубліковані у фахових виданнях, внесених до переліку ВАК Україні (1 без співавторів) та 1 монографія.

Список литературы

ВИВОДИ

1. У дисертації науково обґрунтовано рішення актуальної задачі кардіології, щодо доцільності включення перорального прийому естрадіолу в базісну терапію з артеріальної гіпертензії у жінок в постменопаузі.
2. Базісна терапія (небіволол і спиронолактон) у жінок з артеріальною гіпертензією в постменопаузі впродовж 8 тижнів ефективно знижує систолічний (на 21,9%) і діастолічний (на 20,4%) артеріальний тиск, зменшує величину гіпертонічного часового індексу і індексу площ для систолічного (на 34,3% і 23,9% відповідно) і діастолічного (на 19,5% і 32,1% відповідно) артеріального тиску.
3. Включення естрадіолу в базісну терапію у жінок з артеріальною гіпертензією в постменопаузі сприяло зниженню систолічного (на 24,5%) і діастолічного (на 22,2%) артеріального тиску, зменшенню величини гіпертонічного часового індексу і індексу площ для систолічного (на 59,4% і 49,8% відповідно) і діастолічного (на 61,9% і 58,2% відповідно) артеріального тиску.
4. Терапевтичний ефект лікування, що включає естрадіолу валерат, обумовлений зниженням активності ренін-ангіотензинової системи і відновленням вазодилатуючей функції ендотелію судин, що проявляється статистично значущим зниженням активності реніну плазми крові (на 17,7%) і рівня альдостерону (на 19,1%), а також дилатацією плечової артерії у відповідь на реактивну гіперемію (після зовнішньої оклюзії) на 18,1% від початкового діаметру.
5. Включення естрадіолу в базісну терапію у жінок з артеріальною гіпертензією в постменопаузі з виявленою інсулінорезистентністю сприяє зменшенню її вираженості, що виявляється зниженням рівня глікемії натщесерце на 13,8%, глікемії через 2 години після навантаження глюкозою на 12,3%, рівня інсуліну плазми крові на 24,3% та показників HOMA-IR на 21,6%, а також досягненням цих показників значень норми (5,19 ммоль/л; 7,04 ммоль/л, 21,6 мМЕ/мл та 2,73 відповідно).
6. Усунення інсулінорезистентності у жінок з артеріальною гіпертензією в постменопаузі забезпечує поліпшення обміну ліпідів і усунення дисліпідемії. Достовірно знижуються рівні загального холестерину (на 16,7%), тригліцеридів (на 16,3%), ліпопротеїдів низької щільності (на 27,1%), ліпопротеїдів дуже низької щільності (на 16,8%) і індексу атерогенності (на 40,0%), а також підвищенням рівня ліпопротеїдів високої щільності (на 26,7%).
7. Застосування терапії, що включає естрадіолу валерат, впродовж 8 тижнів у жінок з артеріальною гіпертензією в постменопаузі не викликає зміни вмісту в крові еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну, загального білірубіну, креатиніну, натрію і калію, не змінює значення міжнародного нормалізуючого відношення, та переноситься хворими «добре» і «відмінно» у 95,0% випадків.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для лікування жінок з АГ в постменопаузі слід до базісної антигіпертензивної фармакотерапії додавати естрадіолу валерату в дозі 2 мг на добу протягом не менш двох місяців.
2. Для корекції зниженої вазорегулюючої функції ендотелію судин, надлишкової активності САС і РАС, а також усунення дисліпідемії, обумовленою інсулінорезістентністю, естрадіолу валерат в дозі 2 мг на добу у складі базісної антигіпертензивної фармакотерапії слід приймати протягом не менш двох місяців.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александров А.А. βблокаторы и сахарный диабет: август 2004 // Рус.мед.журн. 2004. Т. 12, № 15. С.41-43.
2. Артериальная гипертензия и метаболический синдром Х / Мельник М.В., Рыбкина Т.Е., Чубаров М.В., Шилов А.М. // Рус.мед.журн. 2003. Т. 11, № 21. С.16-19.
3. Артериальная гипертония в России: исследование «ПРОЛОГ» как способ доказательства возможностей современной терапии / Шальнова С.А., Марцевич С.Ю., Деев А.Д. и др. // Рациональная фармакотерапия в кардиологии. 2005. №1. С.38-42.
4. Артериальная гипертония: эпидемиологиче­ская ситуация в России и других странах / Жуковский Г. С, Константинов В. В., Варламова Т. А., Ка­пустина А. В. // Рус. мед. журн. 1997. Т.5, №7. С.551558.
5. Ахметзянова Э.Х. Методические аспекты определения типа суточного ритма по данным суточного мониторирования артериального давления // Рос.кардиол.журн. 2006. №3. С.49-53.
6. Ахметзянова Э.Х. Распространенность артериальной гипертензии у больных сахарным диабетом 2 типа / Ахметзянова Э.Х., Аллабердина Д.У. // Рос.кардиол.журн. 2006. №1. С.25-28.
7. Бакшеев В.И. Клинические и методические аспекты мониторирования артериального давления // Воен.- мед. журн. 2001. Т.322, №11. С.3638.
8. Барт Б.Я. Артериальная гипертония у женщин в постменопаузе: современные возможности медикаментозной терапии в поликлинических условиях / Барт Б.Я., Бороненков Г.М., Беневская В.Ф. // Рос.кардиол.журн. 2005. №1. С.27-31.
9. Бобров В. О. Артеріальна гіпертензія у жінок в період менопаузи: особливості діагностики, диференційова­не лікування: Метод. рекомендації. К.,2000. 25 с.
10. Бритов А.Н. Заместительная гормональная терапия в профилактике сердечно-сосудистых заболеваний у женщин с артериальной гипертонией и ишемической болезнью сердца / Бритов А.Н., Быстрова М.М. // Consilium medicum. 2002. Экстравыпуск. С.7-10.
11. Быстрова М. М. Климактерий // Кардиология. 2001. №.1. С.910.
12. Быстрова М.М. Артериальная гипертония у женщин в постменопаузе / Быстрова М.М., Бритов А.Н. // Кардиология. 1999. №5. С.7280.
13. Ванин А.Ф. Оксид азота в биомедицинских исследованиях // Вестн. Рос. АМН. 2000. №4. С.35.
14. Вебер В.Р. Структурнофункциональніе изменения сердца у больных артериальной гипертонией женщин в перименопаузе при антигипертензивной терапии / Вебер В.Р., Рубанова М.П., Жмайлова С.В. // Рос. мед. журн. 2003. №6. С.1215.
15. Владимирова Н.Н. Профилактика сердечнососудистых заболеваний у женщин / Владимирова Н.Н., Кульниченко Т.В., Прохорович Е.А. // Рус.мед.журн. 2006. Т.14, № 20. С.15-19.
16. Влияние заместительной гормональной терапии на показатели микроциркуляции у пациенток с хирургической менопаузой / Задионченко В.С., Рябышева В.Ю., Торчинов А.М. и др. // Рус.мед. журн. 2007. Т.15, № 9. С. 37-41.
17. Волков В.С. Взаимосвязь циркадного ритма артериального давления и вторичных изменений сердца у больных гипертонической болезнью / Волков В.С., Мазур Е.С. // Кардиология. 2000. №3. С.2730.
18. Волов Н.А. Проблемы и достижения в измерении артериального давления / Волов Н.А., Кокорин В.А., Люсов В.А. // Рус.мед.журн. 2003. Т.11, № 19. С.16-18.
19. Гельцер Б.И. Нитроксидпродуцирующая и вазомоторная функция сосудистого эндотелия и их взаимосвязь с показателями кардиогемодинамики при артериальной гипертензии климактерического периода / Гельцер Б.И., Котельников В.Н. // Кардиология. 2003. №1. С.7677
20. Гиляревский С.Р. Новые клинические перспективы использования спиронолактона при хронической сердечной недостаточности / Гиляревский С.Р., Орлов В.А. // Роc. кардиол. журн. 2000. №1. С.7377.
21. Гипертоническая болезнь у женщин после менопаузы / Маслова Н.П., Баранова Е.И., Большакова О.О. и др. // Артериальная гипертензия. 2000. Т.6, №2. С.4755.
22. Горбунов В.М. Сравнительная информативность различных способов анализа результатов суточного мониторирования артериального давления в оценке эффективности антигипертензивной терапии / Горбунов В.М., Оганов Р.Г., Деев А.В. // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. 2004. №2. С.1218.
23. Гусаров Г.В. Суточное мониторирование артериального давления и оценка его результатов // Рос. мед. журн. 2003. №6. С.2331.
24. Джанашия П.Х. Оценка состояния инсулинового обмена у больных артериальной гипертонией, как метод ранней диагностики сопутствующего метаболического Х-синдрома / Джанашия П.Х., Диденко В.А. // Рос.кардиол.журн. 1999. №5. С.43-47.
25. Дзяк Г.В. Спиронолактон в лечении хронической сердечной недостаточности у больных с эссенциальной артериальной гипертензией / Дзяк Г.В., Ханюков А.А. // Укр.терапевт.журн. 2001. Т.3, №1. С.4555.
26. Дзяк Г.В. Суточный амбулаторный мониторинг артериалного давления у женщин с артериальной гипертензией в постменопаузальном периоде / Дзяк Г.В., Колесник Т.В., Крыжановская Н.К. // Лікарська справа. 2001. №1. С.2933.
27. Заместительная гормональная терапия новое направление в лечении и профилактике кардиоваскулярных нарушений в перименопаузе / Подзолков В.И., Брагина А.Е., Чурганова Л.Ю. и др. // Рос. мед. журн. 1998. №3. С.2123.
28. Заместительная гормонотерапия у женщин с артериальной гипертонией в пери и постменопаузе: гемодинамические эффекты / Быстрова М.М., Бритов А.Н., Горбунов В.М. и др. // Терапевт.арх. 2001. №10. С.3338.
29. Замісна гормональна терапія як метод профілактики цереброваскулярних постменопаузальних розладів / Татарчук Т.Ф., Регеда С.І., Глазовська І.І., Сольський B.C. // Вісн. Асоціації акушерівгіне­кологів України. 2001. №4(14). С.3541.
30. Затейщикова А.А. Эндотелиальная регуляция сосудистого тонуса: методы исследования и клиническое значение / Затейщикова А.А., Затейщиков Д.А. // Кардиология. 1998. № 9. С.6876.
31. Зверев Я.Ф. Спиронолактон в комплексной терапии хронической сердечной недостаточности. Современные патогенетические подходы / Зверев Я.Ф., Брюханов В.М. // Клинич. фармакология и терапия. 2000. № 4. С.4652.
32. Иерейская Н. К. Коррекция метаболических нарушений у женщин перименопаузального периода // Вестн. Рос. ассоциации акушеровгинекологов. 1999. № 3. С.98100.
33. Ильяш М. Г. Арте­риальная гипертензия после мено­паузы / Ильяш М. Г., Несукай Е. Г. // Укр. мед. журн. 1999. №2. С.2124.
34. Кириченко А. А. Лечение гипертонической болезни у женщин в постменопаузе // Практикующий врач. 2003. №1. С.31-37.
35. Коваль С.Н. Артериальная гипертензия у женщин в постменопаузе. Особенности патогенеза, клинических проявлений и лечения // Мед. аспекты здоровья женщины. 2006. №3. С.45-46.
36. Комиссаров И.В. Клиническая фармакология ингибито­ров ренинангиотензиновой системы / Комиссаров И.В., Долженко А.Т. // Лікування та діагностика. 1997. № 4. С.2932.
37. Корнеева О.Н. Патогенетические взаимосвязи артериальной гипертензии и инсулинорезистентности / Корнеева О.Н., Драпкина О.М. // Рос. кардиол.журн. 2006. №5. С.34-38.
38. Котельников В.Н. Хронобиологическая структура артериального давления при артериальной гипертензии у женщин в климактерическом периоде: механизмы регуляции и фармакотерапевтическая коррекция / Котельников В.Н., Хлудеева Т.А., Гельцер Б.И. // Рос. мед. журн. 2003. №1. С.3740.
39. Кукес В.Г. Проблемы взаимодействия лекарственных средств в кардиологической практике: антигипертензивные и гиполипидемические препараты / Кукес В.Г., Семенов А.В., Сычев Д.А. // Рус.мед.журн. 2006. Т.14, № 20. С.48-54.
40. Кукес В.Г. Современная фармакотерапия гиперлипидемий: взгляд клинического фармаколога / Кукес В.Г., Семенов А.В. // Рус.мед. журн. 2006. Т.14, № 27. С.34-38.
41. Кукушкин С.К. Суточное мониторирование артериального давления: (учеб. пособие для врачей) // Лечащий врач. 1999. №9. С.3139.
42. Леонова М.В. Первое российское фармакоэпидемиологическое исследование артериальной гипертонии / Леонова М.В., Белоусов Д.Ю. // Качественная клинич. практика. 2002. №3. С.36-43.
43. Лікування артеріальної гіпертензії у жінок з клімактеричним синдромом / Золотухін М.С., Бутіна Л.І., Солоп О.П. та ін. // Медицина залізничного транспорту України. 2004. №1. С.5860.
44. Мазур Е.С. Использовагние суточного мониторирования артериального давления для оценки тяжести артериальной гипертониии / Мазур Е.С., Гнедов Д.Д., Богданова Е.К // Кардиология. 1999. №5. С.2427.
45. Малая Л.Т. Новые горизонты в лечении гипертонической болез­ни: Доклад на 6ой Междунар. науч.практ. конф., 28.03.2002 // Новости медицины и фармации. 2002. №9. С.6-10.
46. Малая Л.Т. Эндотелиальная дисфункция при патологии сердечнососудистой сиcтемы / Малая Л.Т., Корж А.Н., Балковая Л.Б. Х.: Торсинг, 2000. 432 с.
47. Манухина Е.Б. Оксид азота в сердечнососудистой системе: роль в адаптационной защите / Манухина Е.Б., Малышев И.Ю., Архипенко Ю.В. // Вестн. Рос. АМН. 2000. №4. С.1621.
48. Мареев Ю.В. Блокада ренинангиотензинальдостероновой системы на разных уровнях // Практикующий врач. 2000. № 8. С.2324.
49. Метаболический синдром. Новые подходы к лечению: Науч.симпозиум // Кардиология. 2000. №8. С.2632.
50. Многофакторный дисперсионный анализ в пакете STATISTICA / Выхованец Ю.Г., Остапенко В.И., Никитенко С.Н., Черняк А.Н. // Применение математических методов в исследованиях по физиологии человека / Под ред. В.Н.Казакова. Донецк: Издво мед.ун-та,2000. С.3151.
51. Налётов С.В. Клиническая фармакология: Пособие для врачейинтернов / Налётов С.В., Казаков В.Н., Зупанец И.А. Севастополь: Вебер, 2003. Т.1. 512 с.
52. Нетяженко В.З. Артериальная гипертензия: современные подходы к дифференцированному лечению // Doctor. 2003. № 3. С.4852.
53. Никольский В.П. Определяющая роль эндотелия в стабилизации потерь давления при изменениях кровотока в малых артериях / Никольский В.П., Рогоза А.Н., Хаютин В.М. // Физиол. журн. 1991. № 9. С.2133.
54. Нізова Н.М. Вплив репродуктивного анамнезу на стан ССС жінок у перименопаузальному періоді / Нізова Н.М., Павловська A.M. // Одеський мед.журн. 2000. № 5. С.4547.
55. Однофакторный дисперсионный анализ в пакете STADIA.6.0 / Лях Ю.Е., Выхованец Ю.Г., Чуприна Е.И., Никитенко С.Н. // Применение математических методов в исследованиях по физиологии человека / Под ред. В.Н.Казакова. Донецк: Издво медун-та,2000. С.1128.
56. Определение чувствительности плечевой артерии к напряжению сдвига на эндотелии как метод оценки состояния эндотелийзависимой вазодилятации с помощью ультразвука высокого разрешения у больных артериальной гипертензией / Иванова О.В., Рогоза А.Н., Балахонова Т.В. и др. // Кардиология. 1998. № 3. С.3741.
57. Особенности формирования артериальной гипертензии у женщин в постменопаузе / Майчук Е.Ю., Мартынов А.И., Печенкина И.В., Юренева С.В. // Рус.мед.журн. 2003. Т. 11, № 9. С.56-58.
58. Особенности формирования и течения артериальной гипертензии у женщин после тотальной постовариэктомии / Мартынов А.И., Майчук Е.Ю., Юренева С.В. и др. // Рус. мед. журн. 2004. Т.12, № 5. С.26-28.
59. Остроумова О.Д. Заместительная гормональная терапия в постменопаузе для вторичной профилактики ИБС: точка или многоточие? // Consilium medicum. 2002. Экстравыпуск. С.11-14.
60. Профилактика, диагностика и лечение первичной артери­альной гипертонии в Российской Федерации: Первый Доклад экспертов науч. о-ва по изучению артери­альной гипертонии Всерос. науч. о-ва кардиологов и Межвед. совета по сердеч.со­суд.заболеваниям (ДАГ 1) // Клинич. фармакология и терапия. 2000. Т.9, №3. С.530.
61. Руденко В.Г. О нормативах показателей суточного мониторинга артериального давления / Руденко В.Г., Опарина Т.П., Чумаченко Л.М. // Вісн.морскої медицини. 2002. №3. С.2632.
62. Сидоренко Б.А. Артериальная гипертония у женщин в постменопаузе / Сидоренко Б.А., Угрюмова М.О. // Кардиология. 2003. №4. С.8895.
63. Сіренко Ю.М. Значення добового моніторування артеріального тиску в диагностиці та лікуванні артеріальної гіпертензії / Сіренко Ю.М., Гранич В.М. // Укр. кардіол. журн. 1999. №2. С.2124.
64. Скибицкий В.В. Особенности суточного профиля артериального давления и структурно-функционального состояния левого желудочка у женщин с различным генезом климакса / Скибицкий В.В., Медведева Ю.Н., Шухардина Е.Л. // Рос.кардиол.журн. 2006. №6. С.29-32.
65. Сметник В. П. Влияние заместительной гормональной терапии на артериальное давление и гемодинамику у больных с климактерическим синдромом // Акушерство и ги­некология. 1998. № 6. С.5760.
66. Сметник В. П. Менопауза и сердечно­сосудистая система / Сметник В. П., Шестакова И. Г. // Терапевт. арх. 1999. №10. С.6165.
67. Сметник В. П. Руководство по кли­мактерию. М.: Мед.информ. агентство, 2001. 276 с.
68. Сметник В.П. Биология и патобиология климактерия: Руководст­во по климактерию. М.: Медицина, 2001. С. 935.
69. Сметник В.П. Защитное влияние эстрогенов на сердечно-сосудистую систему // Consilium medicum. 2002. Экстравыпуск. С.3-6.
70. Сметник В.П. Климактеричес­кий синдром / Сметник В.П., Ткаченко Н.М., Глезер Г.А. М.: Медицина, 1988. 97 с.
71. Сметник В.П. Менопауза и сердечнососудистая система / Сметник В.П., Шестакова И.Г. // Терапевт. арх. 1999. №10. С.6165.
72. Сметник В. П. Перименопауза - от контрацепции до заместительной гормонотерапии // Журнал акушерства и женских болезней. 1999. №1. С.8993.
73. Сольский В.С. Артериальная гипертензия у женщин в репродуктивном, пре и постменопаузальном периодах жизни // Репродуктивное здоровье женщины. 2003. №2. С.107112.
74. Состояние сердечно-сосудистой системы у женщин с тяжелым климактерическим синдромом / Изможерова Н.В., Попов А.А., Андреев А.Н. и др. // Рос. кардиол.журн. 2007. №1. С.14-18.
75. Состояние эндотелий зависимой вазодилатации плечевой артерии у больных гипертонической болезнью, оцениваемое с помощью ультразвука высокого разрешения / Иванова О.В., Балаханова Т.В., Соболева Г.Н. и др. // Кардиология. 1997. № 7. С.4146.
76. Суточное мониторирование артериального давления при гипертонии / Рогоза А.Н., Никольский В.П., Ощепкова Е.В. и др. М.: ИнфраМ, 2002. 52 с.
77. Сучасні підходи до лікування АГ у жінок в менопаузі / Дави­дова А.В., Бобров В.О., Шликова Н.О., Зайцева В.І. // Укр. кардіол.журн. 2000. №3. С.4851.
78. Тактика заместительной гормональной терапии у женщин с артериальной гипертензией / Андреев А.Н., Изможерова Н.В., Попов А.А., Степанова Л.В. // Клинич. медицина. 2003. №7. С.5659.
79. Татарчук Т.Ф. Вплив замінної гормональної те­рапії на психопатологічні проявипатологічного клімаксу у жінок / Татарчук Т.Ф., Нетрусова С. Г. // Педіатрія, акушерство та гінеко­логія. 2001. № 3. С.102108.
80. Фармакология: введение в в фармако и химиотерапию / Комиссаров И.В., Абрамец И.И., Самойлович И.М. и др. Донецк, 1999. 290 с.
81. Шаповаленко С. А. Коррекция климактерических нарушений у пациенток с экстрагенитальной патологией в перименопаузальном периоде // Вестн Рос. ассоциации акушеровгинекологов. 2000. № 3. C.115118.
82. Яблучанский Н.И. Нейрогуморальная регуляция и влияние препарата «Небилет» (небивалол) на качество жизни пациентов с артериальной гипертензией / Яблучанский Н.И., Исаева А.С. // Укр. мед. часопис. 2002. №4. С.6365.
83. A national probability survey of American Medical Association gynecologists and primary care physicians concerning menopause / Singh B., Liu X.D., Der-Martirosian C. et al. // Am. J. Obstet. Gynecol. 2005. Vol.193, N3. P. 693-700.
84. A prospective population-based study of menopausal symptoms / Dennerstein L., Dudley E.C., Hopper J.L. et al. // Obstet. Gynaecol. 2000. Vol.96, N3. P.351-358.
85. A randomized comparison of continuous combined transdermal delivery of estradiol-norethindrone acetate and estradiol alone for menopause / Archer D.F., Furst K., Tipping D. et al. // Obstet. Gynaecol. 1999. Vol.94, N4. P.498-503.
86. Acute administration of 17β-estradiol improves endothelium-dependent vasodilation in postmenopausal women / Lima R., Aldrighi M., Consolim-Colombo M. et al. // Maturitas. 2005. Vol.50, N4. P.266-274.
87. Addition of spironolactone to an angiotensin-converting enzyme inhibitor decreases lung congestion and edema in Dahl hypertensive rats / Nishi I., Kawano S., Misaki M. et al. // Heart Vessels. 2006.Vol.21, N4. P.251-255.
88. Aldosterone antagonism improves endothelial-dependent vasorelaxation in heart failure via upregulation of endothelial nitric oxide synthase production / Thai H.M., Do B.Q., Tran T.D. et al. // J. Card. Fail. 2006. Vol.12, N3. P.240-245.
89. Aldosterone impairs vascular endothelial cell function / Yuko H., Kunihiro S., Teruo J. et al. // J. Cardiovasc. Pharmacol. 2006. Vol.47, N4. P.609-613.
90. Ambulatory blood pressure monitoring in menopause / Gonzaga A., Pontes N., Maldonado J. et al. // Am. J. Hypertens. 1996. Vol.9, N4, supp.1. P.118A.
91. Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial Investigators. Effect of spironolactone on blood pressure in subjects with resistant hypertension / Chapman N., Dobson J., Wilson S. et al. // Hypertens. 2007. Vol.49, N4. P.839-845.
92. Ansbacher R. The pharmacokinetics and efficacy of different estrogens are not equivalent // Am. J. Obstet. Gynecol. 2004. Vol.184, N3. P.255-263.
93. Anti-androgenic therapy using oral spironolactone for acne vulgaris in Asians / Sato K., Matsumoto D., Iizuka F. et al. // Aesthetic. Plast. Surg. 2006.Vol.30, N6. P.689-694.
94. Arterial vascular compliance in pre- and post-menopausal women and the effect of short-term estrogen replacement / Morgan D.J., Olson T., Lemay L. et al. // Am. J. Hypertens. 1996. Vol.9, N4, supp1. P.6A.
95. Avis N.E. A universal menopausal syndrome? / Avis N.E., S. Brockwell S., ColvinA. // Am. J. Med. 2005. Vol.118, N12, supp.2. P.37-46.
96. Barbato J.C. Estrogen receptor activation - good, aldosterone receptor blockade - beneficial, communication between receptors...priceless. // Hypertens. 2007. Vol.50, N2. P.297-298.
97. Behaviour of the carotid wall in menopausal women with and without arterial hypertension / Signorelli S.S., Sciacchitano S., Costa M.P. et al. // Maturitas. 2000. Vol.35, N1. P.39-43.
98. Beneficial effects of adding spironolactone to recommended antihypertensive treatment in diabetic nephropathy: a randomized, double-masked, cross-over study / Rossing K., Schjoedt K.J., Smidt U. et al. // Diabetes Care. 2005. Vol.28, N9. P.2106-2112.
99. Bittner V. Menopause and Cardiovascular Risk: Cause or Consequence? // J. Am. Coll. Cardiol. 2006. Vol.47, N10. P.1984-1986.
100. BittnerV. Lipoprotein abnormalities related to women’s health // Am. J. Cardiol. 2002. Vol.90, N8. P.77-84.
101. Blood pressure control and hormone replacement therapy in postmenopausal women at risk for coronary heart disease / McCubbin J. A., Helfer S. G., Switzer F. S. , Price Th. M. // Am. Heart J. 2002. Vol.143, N4. P.711-717.
102. Blunted nighttime blood pressure dipping in postmenopausal women / Sherwood A., Thurston R., Steffen P. et al. // Am. J. Hypertens. 2001.Vol.14, N8. P.749-754.
103. Butkevich A. Hormone replacement therapy and 24-hour blood pressure profile of postmenopausal women / Butkevich A., Abraham C., Phillips R.A. // Am. J. Hypertens. 2000. Vol.13, N9. P.1039-1041.
104. Canadian menopause study: The hormone replacement therapy decision-making process / Fisher W. A., Sand M., Lewis W., Boroditsky R. // Int. J. Gynaecol. Obstet. 2000. Vol.70, Suppl.2. P.B38.
105. Cardiovascular effects of 6 months of hormone replacement therapy versus placebo: differences associated with years since menopause / Brownley A.K., Hinderliter A.L., West Sh.G. et al. // Am. J. Obstet. Gynecol. 2004. Vol.190, N4. P.1052-1058.
106. Castelo-Branco C. Age, menopause and hormone replacement therapy influences on cardiovascular risk factors in a cohort of middle-aged Chilean women / Castelo-Branco C., Blumel J. E., Roncagliolo M. E. // Maturitas. 2004. Vol.45, N3. P.205-212.
107. Characteristics of resistant hypertension determinedy self-measured blood pressure at home and office blood pressure measurements: the J-HOME study / Takuya O., Taku O., Takayoshi O. et al.; The J-HOME study group // J. Hypertens. 2006. Vol.24. P.1737-1743.
108. Christy N.A. Spironolactone for hirsutism in polycystic ovary syndrome / Christy N.A., Franks A.S., Cross L.B. // Ann. Pharmacother. 2005. Vol.39, N9. P.1517-1521.
109. Collins J. Treatment for menopausal symptoms // Women Health Medicine. 2006. Vol.3, N5. P.217-223.
110. Comparative effects of aging in men and women on the properties of the arterial tree / Smulyan H., Asmar R.G., Rudnicki A. et al.// J. Am. Coll. Cardiol. 2001. Vol.37. P.1374-1380.
111. Comparison of forearm endothelial function between premenopausal and postmenopausal women with or without hypercholesterolemia / Sanada M., Higashi Y., Nakagawa K. et al. // Maturitas. 2003.Vol.44, N4. P.307-315.
112. Conjugated estrogen plus medroxyprogesterone does not impair blood rheological properties in hypertensive postmenopausal women / Sumino H., Ichikawa S., Takahashi T. et al. // Maturitas. 2006. Vol.53, N3. P.306-314.
113. Correlation of non-HDL cholesterol to ankle - brachial systolic index in pre- and post - menopausal untreated newly diagnosed essential hypertensive women / Papavasiliou M.V., Thomopoulos K., Anadiotis A., Karas S. // Am. J. Hypertens. 2005. Vol.18, N5, suppl.1. P.A252.
114. Cust M.P. Menopause and HRT // Curr. Opin. Obstet. Gynecol. 1997. Vol.7, N4. P.246-248.
115. Derry P.S. Hormones, menopause, and heart disease: Making sense of the Women’s Health Initiative // Womens Health Issues. 2004. Vol.14, N6. P.212-219.
116. Determinants of elevated blood pressure in women around menopause: results from a cross-sectional study in Italy / Amigoni S., Morelli P., Parazzini F., Chatenoud L. // Maturitas. 2000. Vol.34, N1. P.25-32.
117. Differences in the determinants of eplerenone, spironolactone and aldosterone binding to the mineralocorticoid receptor / Rogerson F.M., Yao Y., Smith B.J., Fuller P.J. // Clin. Exp. Pharmacol. Physiol. 2004.Vol.31, N10. P. 704-709.
118. Does aldosterone-to-renin ratio predict the antihypertensive effect of the aldosterone antagonist spironolactone? / Mahmud A., Mahgoub M., Hall M., Feely J. // Am. J. Hypertens. 2005. Vol. 18, N12, pt.1. P.1631-1635.
119. Does the aldosterone:renin ratio predict the efficacy of spironolactone over bendroflumethiazide in hypertension? A clinical trial protocol for RENALDO (RENin-ALDOsterone) study / Parthasarathy H.K., Alhashmi K., McMahon A.D. et al. // BMC Cardiovasc Disord. 2007.Vol.9, N7. P.14.
120. Double-blind, placebo-controlled study on the effect of the aldosterone receptor antagonist spironolactone in patients who have persistent proteinuria and are on long-term angiotensin-converting enzyme inhibitor therapy, with or without an angiotensin II receptor blocker / Chrysostomou A., Pedagogos E., MacGregor L., Becker G.J. // Clin. J. Am. Soc. Nephrol. 2006. Vol. 1, N2. P.256-262.
121. Drife J. Evidence-based hormone replacement therapy for the well woman at menopause // Curr. Opin. Obstet. Gynecol. 2005. Vol.15, N4. P.244-250.
122. Driul L. Twenty-four hour ambulatory blood pressure in postmenopausal smokers and non-smokers on hormone therapy / Driul L., Stella A., Marchesoni D. // Int. J. Gynaecol. Obstet. 2005. Vol.90, N1. P. 82-83.
123. Effect of hormone replacement therapy and raloxifene on exercise testing and dispersion of ventricular repolarization in treated hypertensive postmenopausal women / Costa L.S., Oliveira M.A., Rubim V.M. et al. // Am. J. Hypertens. 2005. Vol.18, N5, suppl.1. P.A251.
124. Effect of losartan and spironolactone on left ventricular mass and heart sympathetic activity in prehypertensive obese subjects: a 16-week randomized trial / Amador N., Encarnacion J.J., Guizar J.M. et al. // J. Hum. Hypertens. 2005. Vol.19, N4. P.277-283.
125. Effectiveness of candesartan cilexetil in the control of blood pressure in a cohort of hypertensive menopausal women. prospecta study / Fernandez-Vega F., Vegazo O., Jimenez F.J. et al. // Am. J. Hypertens. 2002. Vol.15, N4, suppl. P.A233.
126. Effects of a New Hormone Therapy, Drospirenone and 17β-Estradiol, in Postmenopausal Women With Hypertension / White W.B., Hanes V., Chauhan V., Pitt B. // Hypertens. 2006. Vol.4. P.246-253.
127. Effects of hormonal replacement therapy in postmenopausal hypertensive patients / Affinito P., Palomba S., Bonifacio M. et al. // Maturitas. 2001. Vol.40, N1. P.75-83.