КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЛІКУВАННЯ ВТОРИННОЇ ЧАСТКОВОЇ І ПОВНОЇ АДЕНТІЇ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ДЕНТАЛЬНИХ СУБПЕРІОСТАЛЬНИХ ТА ЕНДООСАЛЬНИХ ІМПЛАНТАТІВ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ”

На правах рукопису

КОРОЛЬ ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ

УДК 616.314.2-76-089.843

КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЛІКУВАННЯ ВТОРИННОЇ ЧАСТКОВОЇ І ПОВНОЇ АДЕНТІЇ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ДЕНТАЛЬНИХ СУБПЕРІОСТАЛЬНИХ
ТА ЕНДООСАЛЬНИХ ІМПЛАНТАТІВ

14.01.22 стоматологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант:
СИЛЕНКО ЮРІЙ ІВАНОВИЧ,
доктор медичних наук, професор

Полтава - 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

6

ВСТУП .

7

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА СТОМАТОЛОГІЧНУ
ІМПЛАНТАЦІЮ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) ..

16

1.1. Формування сучасної концепції стоматологічної
імплантації ..

16

1.2. Характеристика ендоосальної та субперіостальної
імплантації і варіанти моніторингу їхніх
результатів

17

1.3.Концепція використання дентальної субперіостальної
імплантації ..

23

1.4. Контроль лікування пацієнтів із ендоосальними і
субперіостальними імплантатами на до- та
післяопераційному етапах ..

25

1.5.Шляхи вдосконалення хірургічного і ортопедичного
лікування із застосуванням ендоосальної та
субперіостальної методик .

38

1.6. Принципи протезування на ендоосальних та
субперіостальних імплантатах .

53

РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

66

2.1. Характеристика дослідних груп пацієнтів...

66

2.1.1. Методи обстеження пацієнтів дослідних груп .

74

2.1.2. Комп’ютерна програма Асистент імплантолога” ...

75

2.1.3. Методика побудови математичної моделі

79

2.2. Методика ендоосальної імплантації

82

2.3. Методика субперіостальної імплантації ....

87

2.4. Клініко-лабораторні етапи виготовлення покривного
протеза з опорою на субперіостальний імплантат

97

2.5. Індексний контроль .. ..

108

2.5.1. Індекс Федорова Володкіної ...

108

2.5.2. Індекс Sillness J. Loe H. (індекс бляшок) ..

110

2.5.3. Проба Шиллера Писарєва (йодне число Свракова)...

110

2.5.4. Модифікована проба ШиллераПисарєва

111

2.5.5. Індекс кровоточивості за Loesche W. .

113

2.6. Методика лазеротерапії ...

114

2.7.Методика медикаментозної терапії в загальному
комплексі лікування хворих ...

118

2.8. Методика гістограмної морфометрії і
гістоморфологічного дослідження кісткової тканини
щелеп ...

120

2.9.Методика реографічного дослідження альвеолярних
відростків щелеп ..

127

2.10.Методика електроміографічного дослідження власне
жувальних м’язів

129

2.11.Метод статистичного аналізу одержаних результатів

130

РОЗДІЛ 3. ВИВЧЕННЯ СТАНУ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ
ЩЕЛЕП ПРИ ПЛАНУВАННІ ЕНДООСАЛЬНОЇ ТА
СУБПЕРІОСТАЛЬНОЇ ІМПЛАНТАЦІЇ ..

134

3.1. Результати гістограмної морфометрії кісткової тканини
альвеолярних відростків щелеп у ділянці запланованої
імплантації .

134

3.2. Морфологічні зміни альвеолярного відростка щелеп
при місцевому остеопорозі

148

3.2.1. Ступінь резорбції та синтез кісткової тканини
альвеолярного відростка

149

3.2.2. Морфогенез місцевого остеопорозу в ділянках після
видалення зубів ..

157

РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ МАТЕМАТИЧНОГО
МОДЕЛЮВАННЯ ВАРІАНТІВ
ІМПЛАСТРУКЦІЇ .

171

РОЗДІЛ 5. СТАН МІКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА
СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ АЛЬВЕОЛЯРНИХ
ВІДРОСТКІВ ЩЕЛЕП ДО ТА ПІСЛЯ
ІМПЛАНТАЦІЇ .

194

5.1. Стан кровонаповнення судин альвеолярних відростків
щелеп у осіб контрольної групи ..

194

5.2. Стан кровонаповнення судин альвеолярних відростків
щелеп у осіб дослідних груп до оперативного
втручання .

196

5.3. Стан кровонаповнення судин альвеолярних відростків
щелеп у осіб дослідних груп через тиждень після
оперативного втручання ...

199

5.4. Стан кровонаповнення судин альвеолярних відростків
щелеп у осіб дослідних груп через один місяць після
оперативного втручання .

201

5.5. Стан кровонаповнення судин альвеолярних відростків
щелеп у осіб дослідних груп через один місяць після
протезування дефектів ..

203

5.6. Порівняльна оцінка результатів реографічних
досліджень осіб контрольної групи і пацієнтів, які
користуються зубними протезами з опорою на
імплантати ...

205

РОЗДІЛ 6. КОМПЛЕКСНИЙ КОНТРОЛЬ РЕЗУЛЬТАТІВ
ЛІКУВАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ МЕТОДИК
ЕНДООСАЛЬНОЇ ТА СУБПЕРІОСТАЛЬНОЇ
ІМПЛАНТАЦІЇ ...

215

6.1. Стан періімплантатних тканин пацієнтів дослідних
груп за даними індексного контролю.. ..

215

6.2. Аналіз ускладнень лікування пацієнтів з
ендоосальними та субперіостальними імплантатами ...

230

РОЗДІЛ 7. ОЦІНКА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ
ЖУВАЛЬНОГО АПАРАТУ В НОРМІ ТА НА
ЕТАПАХ ОРТОПЕДИЧНОГО ЛІКУВАННЯ
ПАЦІЄНТІВ ЗУБНИМИ ПРОТЕЗАМИ З
ОПОРОЮ НА ІМПЛАНТАТИ.

238

7.1. Функціональна характеристика інтактного жувального
апарату ..

239

7.2. Функціональний стан жувального апарату пацієнтів
дослідних груп до оперативного втручання ..................

242

7.3. Функціональний стан жувального апарату пацієнтів
дослідних груп через місяць після фіксації протезів
на імплантати ..

245

7.4. Функціональний стан жувального апарату пацієнтів
дослідних груп через три місяці після фіксації
протезів на імплантати ..

248

7.5. Порівняльна оцінка результатів електроміографічних
досліджень осіб контрольної групи і пацієнтів, які
користуються зубними протезами з опорою
на імплантати .

251

РОЗДІЛ 8. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕНЬ

260

ВИСНОВКИ ..

286

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ....................................................................................

291

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................................................................................................

292

ДОДАТКИ ..

338

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БЕА

біоелектрична активність;

БЕС

біоелектричний спокій;

ВКІ

внутрішньокістковий імплантат;

ЕІ

ендоосальний імплантат;

ЕМГ

електроміограма;

ІЕ

індекс еластичності;

ІПО

індекс периферичного опору;

«К»

- коефіцієнт;

ПТС

показник тонусу судин;

РГ

реограма;

РІ

реографічний індекс;

РПГ

реоплетизмограф;

СПІ

субперіостальний імплантат;

ТГЕСІ

трансгінгівальний елемент субперіостального імплантата.

ВСТУП

Актуальність теми. Останнє десятиріччя виявилося революційним із точки зору переосмислення місця та ролі стоматологічної імплантації в розв’язанні комплексної проблеми реабілітації хворих на адентію у світі та в Україні зокрема, враховуючи велику частку часткової адентії в загальній статистиці стоматологічних патологій [16, 33].
Проблема ускладнюється значним помолодшанням контингенту пацієнтів, які страждають на вторинну адентію, та домінуванням часткових дефектів зубних рядів [74, 136, 137].
Саме соціальний статус та потреба в повній реабілітації, що охоплює не тільки заміщення наявних дефектів зубних рядів, а й підвищення рівня життя за рахунок зниження психологічного навантаження, спонукає стоматологів до пошуків альтернатив. І на сьогодні такі альтернативи перш за все - це імплантаційні методики, що дозволяють застосовувати незнімні ортопедичні конструкції навіть у досить складних анатомо-топографічних умовах [127, 160, 217, 218].
Часткова або повна втрата зубів, як і раніше, залишається однією з гострих проблем сучасної стоматології. Потреба у відновленні втрачених зубів, за даними В.А. Лабунца [135], складає 75,1% обстежених, при цьому часткові дефекти мали місце в 90,68% випадків, повна адентія в 9,32%.
Дослідження Я.В. Заблоцького [74] підтвердили логічне збільшення кількості відсутніх зубів із віком. Із точки зору перспектив можливостей імплантаційного лікування особливий інтерес становить той факт, що лише 403 із 1074 включених дефектів були заміщені незнімними протезами. Автор дослідження пояснює цей факт психологічною неготовністю пацієнтів залучати до незнімного протезування вітальні зуби. І саме в цьому контексті вибір на користь імплантації може виявитись оптимальним.
На сьогодні відомі дві методики стоматологічної імплантації, що пройшли випробування часом і довели свою спроможність забезпечити довготривалий результат реабілітації. Це так звані ендоосальна (внутрішньокісткова) та субперіостальна (підокісна) імплантації.
Період становлення цих методик у сучасному їх варіанті припав на 60-і роки ХХ ст. І донині науково-практичні пошуки щодо вдосконалення цих методик ідуть трьома основними напрямками: пошук оптимальних матеріалів для виготовлення імплантатів, пошук найефективніших конструкцій та визначення умов, що сприяють успішній інтеграції імплантата і його довготривалому функціонуванню.
І, якщо численні наукові розробки щодо ендоосальної методики вже кілька десятиріч висвітлюють різноманітні її аспекти, то сплеск зацікавленості субперіостальною імплантацією припав лише на останні роки. Фундаментальні наукові праці О.Н. Сурова [289], О.Н. Сенникова [271-273] та М.А. Ахмадовой [9] сформували чітке уявлення про можливості субперіостальної методики та можливі шляхи її вдосконалення. Тому саме в напрямку вдосконалення підокісної методики імплантації залишається багато нерозв’язаних проблем та перспективних можливостей до поліпшення результатів.
Навіть за наявності великої кількості публікацій, присвячених проблемам ендоосальної імплантації, залишаються питання щодо розмежування показань і протипоказань до ендоосальної та субперіостальної імплантації. Саме невідповідні місцеві умови та ризик виникнення післяопераційних ускладнень змушують звертати увагу вітчизняних і закордонних учених на підокісний варіант стоматологічної імплантації [89, 155, 156].
Проте навіть за такого стану речей у імплантології дослідження довгострокових результатів імплантації в Україні є найактуальнішим напрямком наукових пошуків. Прості та доступні засоби моніторингу кісткового ложа мають бути джерелом необхідної інформації про стан періімплантатних тканин. Одним із запропонованих методів моніторингу став спосіб так званої гістограмної морфометрії. Він ґрунтується на комбінації класичної морфометрії [2] з сучасними комп’ютерними можливостями редагування зображення.
Літературний пошук не дав позитивних результатів щодо можливостей коригуючої та остеостимулюючої терапії у віддалений термін після встановлення внутрішньокісткових та особливо підокісних імплантатів.
Однак, слід зазначити, що в арсеналі стоматологічної пародонтології є досить багато методик остеотропної терапії та способів моніторингу її результативності. Індексна оцінка гігієнічного статусу порожнини рота, індексна оцінка наявності запалення м’яких тканин та індексна оцінка стану слизової оболонки порожнини рота навколо опор заклали основу створення індексних критеріїв моніторингу успішності імплантації.
Нескладні у використанні та доступні індекси ФедороваВолодкіної, проба ШиллераПисарєва, індекс СілнесЛоу та Лейше мають добрі перспективи в імплантології. Завданням нашого дослідження став аналіз цих методик, відбір та адаптування їх до потреб імплантаційного лікування.
Зрозуміло, що комбінація фізіотерапевтичних і фармакологічних методів корекції стану періімплантатних тканин може стати ключем до ефективного подовження терміну функціонування імпластрукції. Для дослідження була обрана комбінація остеотропних препаратів і лазеротерапії як найефективніших стимулюючих та репаративних факторів дії на кісткову тканину, що доведено в дослідженнях лікування пародонтопатій [14, 140, 154, 206].
Отже, визначення необхідних місцевих умов для успішної імпла

Список литературы

ВИСНОВКИ

У роботі представлені теоретичні узагальнення і нове розв’язання наукової проблеми підвищення якості ортопедичної реабілітації пацієнтів із фіксацією конструкцій зубних протезів на ендоосальні та субперіостальні імплантати. За результатами дослідження ми дійшли відповідних висновків.

1. На підставі результатів математичного тривимірного моделювання обґрунтовано і клінічно доведено ефективність субперіостальної конструкції імплантата з такими геометричними параметрами: ширина перекидної балки не менше 2,5 мм, товщина не менше 1 мм; довжина сідла часткового імплантата з однією опорою більше 10 мм, а для двохопорного імплантата не менше 16 мм; відстань між опорами субперіостального імплантата з перекидною балкою шириною 3 мм не більше 20 мм у ділянці молярів і 24 мм у зоні різців та іклів, а в разі використання імплантата з перекидною балкою шириною 2,5 мм 18 мм і 20 мм відповідно. За використання тотального імплантата з перекидними балками шириною 2,5 мм кількість опор має дорівнювати шести, а в разі застосування тотального імплантата з шириною перекидної балки 3 мм п’яти опорам.
2. При обстеженні дослідних груп встановлено, що дані індексу ФедороваВолодкіної мали більш позитивну гігієнічну картину в другій дослідній групі, а 12% пацієнтів з ендоосальними імплантатами мали незадовільний стан гігієни порожнини рота проти 28% пацієнтів третьої дослідної групи.
Доведено, що отримані дані індексу Sillness J. Loe H. показали відсутність зубної бляшки в 32% представників другої дослідної групи проти 12% у третій дослідній групі, а також 20% представників другої дослідної групи, які мали негативний показник цього індексу, проти 32% пацієнтів третьої дослідної групи з аналогічним показником.
Встановлено, що співвідношення кількості пацієнтів із бажаним значенням проби ШиллераПисарєва в дослідних групах становило відповідно 68% у другій групі проти 40% у третій. Кількість пацієнтів із позитивним значенням проби в другій дослідній групі становила 32% проти 60% пацієнтів третьої дослідної групи.
Доведено, що за показниками індексу кровоточивості за Loesche W. слизова оболонка навколо опор у другій дослідній групі мала сприятливіший стан: 76% обстежених проти 68% у третій. Співвідношення кількості пацієнтів із позитивними значеннями індексу розподілилося відповідно: 24% у другій групі проти 32% у третій.
3. З метою адаптації до особливостей обстеження субперіостальних імплантатів удосконалено пробу ШиллераПисарєва та створено її модифікацію ( Патент України на корисну модель №33472 від 25 червня 2008 р. Спосіб визначення ступеня запалення слизової оболонки порожнини рота навколо трансгінгівального елемента субперіостального імплантата”), за допомогою якої були уточнені дані в третій дослідній групі, а саме: 28% обстежених мали бажаний показник проби (0 балів), 60% мали показник, що відповідає запаленню маргінальних ясен, та 12% обстежених у групі мали показник запалення маргінальних, альвеолярних і базальних ясен навколо субперіостальних імплантатів.
4. Шляхом створення методики гістограмної морфометрії вдосконалено метод аналізу рентгенографічної інформації на до- та після- імплантаційному етапах лікування. Знайдено стандартні гістографічні показники, що характеризують щільність та архітектоніку кісткової тканини на цифровому ортопантомографічному зображенні, а саме: показник максимальної щільності ортопантомограми 199,40 у.о., показник мінімальної щільності, або порожнини, 41,25±2,05 у.о; середній анатомічний коефіцієнт щільності (Km) 120,35 у.о., індивідуальний анатомічний коефіцієнт щільності кісткової тканини та індекс архітектоніки. Значення індексу архітектоніки 0,3 та 0,4 можна вважати найпоширенішими варіантами норми. Останній показник можна вважати вирішальним на етапі визначення місцевих умов до реалізації ендоосальної методики, оскільки значення 0,2 відповідає низькій щільності та аморфності кісткової тканини, що може вважатися протипоказанням до встановлення внутрішньокісткових імплантатів.
5. З метою поліпшення ортопедичного етапу лікування пацієнтів на субперіостальних імплантатах створено та клінічно апробовано незнімну мостоподібну конструкцію покривного типу з ясенною маскою і стандартними гарнітурними зубами. Клінічні та параклінічні методи контролю довели високу технологічність, функціональність і косметичність запропонованого варіанта протезів.
6. Розроблено алгоритм лікування хворих із використанням субперіостальної та ендоосальної імплантації, який передбачає фотореєстрацію перебігу лікування на всіх етапах, внесення отриманих даних у комп’ютерну програму Асистент імплантолога”, планування конструкцій та розташування ендоосальних і субперіостальних опор, керуючись отриманими математичними даними. Методика отримання стереолітографічних моделей дозволила заздалегідь виявити можливі анатомічні ризики майбутньої операції, а також провести субперіостальну імплантацію за одноетапним хірургічним протоколом. Аналіз 3D- зображення та отримання стереолітографічних моделей щелеп дозволяють зробити лікування менш інвазивним і травматичним, допомагають уникнути помилок та ускладнень на всіх етапах (від прийняття рішення до встановлення імплантатів), значно скорочують загальний термін хірургічного етапу, що, зрозуміло, є вкрай бажаним для пацієнтів.
7. Результати лабораторних показників, а також зміни показників гістограмної морфометрії: середнього значення гістограми (у.о.), мінімального значення гістограми (у.о.), максимального значення гістограми (у.о.) та індексу архітектоніки (у.о.) довели ефективність комплексної післяімплантаційної терапії фізіотерапевтичним лазероопромінюванням та пероральним уживанням препарату «Фосамакс» через 6 місяців після початку лікування. Зсув гістограмної кривої зразків вправо та збільшення вищезазначених показників у середньому на 34 у.о. доводять підвищення рентгенологічної щільності кісткової тканини, що підтверджує ефективність запропонованої схеми лікування.
8. За результатами клінічних спостережень у термін від 2 до 7 років визначено ефективність і простежено віддалені результати лікування пацієнтів із диференційованим застосуванням ендоосальної та субперіостальної імплантації. Розподіл ускладнень на допротетичному етапі лікування (58,97% у другій групі проти 41,03% у третій) та співвідношення ускладнень на післяпротетичному етапі ( 29,49% у другій та 36,62% у третій дослідних групах) свідчать про відносно однаковий загальний рівень ризику обох імплантаційних методик, який залежить насамперед від специфіки конструкції імплантата.
9. За допомогою реографії та електроміографії проаналізовані процеси регенерації й адаптації до встановлених імплантатів і подальшого функціонального навантаження.
Значне зниження показника периферичного опору судин альвеолярного відростка в другій та третій дослідних групах на обох щелепах у порівнянні з початковими значеннями через 7 днів та через 1 місяць після імплантації і поступове наближення до значень контрольної групи в термін 1 місяць після протезування повністю відповідають процесам, що відбуваються, та пропорційні обсягу хірургічного втручання.
Аналіз значень показників коефіцієнта «К» (0,83±0,05 лівий м`яз, 1,08±0,07 правий м`яз) та амплітуди (323,53±15,41 мкВ лівий м`яз, 381,85±37,47 мкВ правий м`яз) показав, що до імплантації ці значення були меншими в третій дослідній групі в порівнянні як із контрольною, так і з другою дослідною групою. Ця тенденція зберігалася і на подальших етапах контролю.
Реєстрація електроміограм у пацієнтів другої та третьої дослідних груп через 3 місяці після протезування дозволяє стверджувати про остаточні ознаки адаптації пацієнтів до наявності в порожнині рота імплантатів і зафіксованих на них зубних протезів із незначним переважанням у пацієнтів другої дослідної групи.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Одноетапний протокол субперіостальної імплантації з використанням методики 3D-моделювання та стереолітографічних моделей слід вважати бажаним і оптимальним за наявності належних умов до його практичної реалізації.
2. Для детального аналізу панорамної ортопантомограми рекомендуємо застосовувати прийоми гістограмної морфометрії з їх динамічною реєстрацією на різних етапах лікування. Запропонована методика цілком придатна для діагностування стану кісткової тканини спеціалістами суміжних стоматологічних дисциплін (у дитячій стоматології, ортодонтії, в ендодонтичному лікуванні та ін.) для вирішення специфічних завдань. Особливої уваги потребує визначення індексу архітектоніки, яке вплине на вибір імплантаційної методики.
3. Рекомендується проведення адекватного терапевтичного лікування у вигляді комплексного застосування препарату Фосамакс” і Кальцемін” перорально по 1 таблетці зранку та ввечері курсом 6 місяців в комбінації з фізіотерапевтичною дією гелій-неонового лазерного та електромагнітного опромінення зони оперативного втручання протягом 14 діб у режимі 03 із загальною тривалістю сеансу 30 хв. Указана схема допоміжного лікування запобігає небажаним післяопераційним ускладненням, покращує і прискорює регенерацію.
4. За даними реографії та електроміографії рекомендовано проводити остаточну фіксацію протеза на субперіостальній конструкції не раніше як через 3 місяці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллаев Ш.Ю. Использование новых биологически совместимых материалов при восполнении дефектов челюсти / Ш.Ю. Абдуллаев, М.Х. Арипова // Стоматология. - 1999. - №3.- С.37 38.
2. Автандилов Г.Г. Морфометрия в патологии / Г.Г. Автандилов. М.: Медицина, 1973. 248 с.
3. Азизов Р.М. Реакция органов и тканей животных на имплантацию разнородных металлов / Р.М. Азизов // Стоматология.- 1980. - №1. С.18-21.
4. Аккерман К. Л. Барьерные мембраны улучшают прогноз регенерации кости / К. Л. Аккерман, А. Кирш // Новое в стоматологии. 2004. - № 2 (118). С. 62 64.
5. Алтынбеков К.Д. Изготовление съемных зубних конструкций с опорой на дентальные имплантаты при выраженной атрофии нижней челюсти / К.Д. Алтынбеков // Клиническая имплантология и стоматология. 2001. - №1-2 (15-16). С.
6. Алямовская Е.Н. Психопрофилактика в стоматологии / Е.Н. Алямовская // Новое в стоматологии. 2002. - № 6 (106). С.12 13.
7. Амхадова М.А. Использование компьютерной томографии на этапах планирования субпериостальной имплантации / М.А. Амхадова, Н.А. Рабухина, А.А. Кулаков // Российский стоматологический журнал. 2004. - №2. С.31-32.
8. Амхадова М.А. Отдаленные результаты и возможные осложнения при применении субпериостальных имплантатов у пациентов со значительной атрофией челюстей / М.А. Амхадова, А.А. Кулаков // Стоматология. 2005. - №2. С.44-45.
9. Амхадова М.А. Применение субпериостальных имплантатов для реабилитации пациентов со значительной атрофией костной ткани челюстей / М.А. Амхадова // Стоматология. 2004. - №3. С.72-74.
10.Атдаев Г.А. Стоматологическая заболеваемость и определение потребности в ортопедической стоматологической помощи коренного на- селения Туркменской ССР : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук : спец. 14.01.22 Стоматология” / Г.А. Атдаев. М., 1989. 19 с.
11.Ашман А. Вживление имплантатов в челюстные отростки после заполнения костного гребня синтетическим костным трансплантатом BIOPLANT HTR. Ч. 2 / А. Ашман, И. Лопинто // Клиническая стоматология. 2002.- № 2. С. 34 40.
12.Балин В. Наш опыт эндодонто эндооссальной имплантации / В. Балин, А. Иорданишвили, С. Жуков // Клиническая имплантология и стоматология. - 1998. - № 3 (6). С.22 23.
13.Банченко Г.В. О взаимоотношениях некоторых клинических аспектов и конструкций зубных имплантатов / Г.В. Банченко, М.Л. Петрова // Новое в стоматологии. 1997. - №6 (56). С.37 44.
14.Баркова Т.В. Изучение эффективности и переносимости препарата фосамакс у женщин с постменопаузальным остеопорозом по сравнению с плацебо [Электронный ресурс] / Т.В. Баркова, Л.И. Беневоленская, А.В. Бакулин // Остеопороз и остеопатии. - 1998. - №2.- Режим доступа к журн.: http://osteoporosis-rus.webzone.ru/archiv.htm.
15.Батлер Робин. Остеопороз: профилактика и лечение / Робин Батлер // Лечащий врач.- 1999. - №7. С. 4 8.
16.Бахерлі Насер. Передпротезна підготовка та особливості ортопедичного лікування хворих з дефектами зубних рядів незнімними протезами при опорі на внутрішньокісткові імплантати : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 Стоматологія” / Насер Бахерлі. Львів, 1996. 19 с.
17.Безруков В.М. Медицинская реабилитация больных со значительной атрофией челюстей / В.М. Безруков, А.А. Кулаков, М.А. Амхадова // Стоматология. - 2003. - № 1. С.47 49.
18.Безруков В.М. Субпериостальная имплантация как метод хирургической реабилитации пациентов со значительной атрофией челюстей / В.М. Безруков, А.А. Кулаков // Российский вестник дентальной имплантологии. 2003. - №1. С.60 64.
19.Бессонов В.И. Отдаленные результаты и возможные осложнения при лечении больных с применением субпериостальных имплантатов / В.И. Бессонов, П.В. Российский // 1 Укр. междунар. конгр. по пробл. дентальной имплантологии: материалы докл. К., 2004. С.11.
20.Белоус А.М. Некоторые итоги исследований по репаративной регенерации кости / А.М. Белоус, Е.А. Панков // Механизмы регенерации костной ткани. М., 1972. С.284-294.
21. Беляев С.Г. Окклюзионные аспекты в лечении концевых дефектов зубного ряда нижней челюсти с использованием внутрикостных имплантатов / С.Г. Беляев // Клиническая имплантология и стоматология. 2002. - №1-2 (19-20). С.40 43.
22.Бенаму Андре. Имплантаты с керамической трансгингивальной частью: эстетические и пародонтальные результаты / Андре Бенаму // Современная стоматология. 2003. - №1. С.83 86.
23.Бернадская Г.П. Биоплант для заполнения костных дефектов челюстей / Г.П. Бернадская // Вісник стоматології. 1995 №2. С.125-126.
24.Бернадская Н.И. Количественная оценка гигиенического состояния полости рта и исследования твердых тканей зубов у лиц, пользующихся съемными протезами : дис. канд. мед. наук : 14.01.22 / Н.И. Бернадская. Кемерово, 1990. 188 с.
25.Бессонов В.И. Актуальные вопросы подготовки индивидуальных ложек и получение качественного оттиска с кости для изготовления субпериостальных имплантатов / В.И. Бессонов, П.В. Российский // 1 Укр. междунар. конгр. по пробл. дентальной имплантологии : материалы докл. К., 2004. С.8.
26.Бессонов В.И. Отдаленные результаты и возможные осложнения при лечении больных с применением субпериостальных имплантатов / В.И. Бессонов, П.В. Российский // 1 Укр. междунар. конгр. по пробл. дентальной имплантологии: материалы докл. К., 2004. С.11.
27.Бесяков В.Р. Экспериментально-клиническое исследование биомеханики внутрикостных имплантатов с использованием трехмерного математического моделирования : дис. канд. мед. наук : 14.01.22 / В.Р. Бесяков.-М., 2000.- 116 с.
28.Бєляєва Л.Г. Заміщення дистально-необмежених дефектів зубного ряду мостоподібними протезами з двобічною опорою на імплантати / Л.Г. Бєляєва, Е.В. Бєляєв // І (VIII) з`їзд Асоціації стоматологів України, 30 листоп. 2 груд. 1999 р.: матеріали доп. К., 1999.- С.467 468.
29.Биосовместимость сплавов, используемых в стоматологии / Ю.М. Максимовский, В.М. Гринин, С.И. Горбов [и др.] // Стоматология.- 2000.- № 4.- С.73-76.
30.Бородай Н.В. Морфофункціональні особливості слизової оболонки порожнини рота та зміни в ній при різних патологічних процесах / Н.В. Бородай // Лабораторна діагностика. 2001. № 1. С.49-55.
31.Бородина Е.С. Компьютерная система управления стоматологической практикой «Dental 4 Windows»: возможность сосредоточиться на главном / Е.С. Бородина // Институт стоматологии. 2003. №1. С.92 93.
32.Быков В. Л. Гистология и эмбриология органов полости рта человека : [учебн. пособ. для студентов стомат. фак. мед. ин-тов]. М.: Спец. лит.,1996.246 с.
33.Варес Э.Я. Нуждаемость населения в зубных протезах / Э.Я. Варес // Cтоматология. 1983. № 2. С.79 80.
34.Вигдерович В.А. Прогнозирование результатов хирургического этапа дентальной имплантации / В.А. Вигдерович // Сб. рефератов НИР и ОКР. Серия 8. Медицина и здравоохранение. Охрана труда. 1991. №12. С.48.
35.Влияние активного хирургического лечения гнойных очагов на факторы иммунитета // Сб. рефератов НИР и ОКР. Серия 8. Медицина и здравоохранение. Охрана труда. 1995. №3. С.32.
36.Влияние функционального состояния костной ткани протезного ложа на сроки проведения ортопедического лечения с использованием имплантатов / А.И. Матвеева, И.В. Балуда, Д.А. Дронов [ и др. ] // 2 Всерос. конгр. по дентальной имплантологии 12-13 ноября 2002 г.: материалы докл. Самара, 2002. С.80.
37.Внутрикостные имплантаты в стоматологии / В.П. Дыдыкина, В.Ф. Дыдыкин, В.В. Трофимов [и др.].- Кемерово, 1988. - С.80.
38.Вовк В.Е. Оссеоконструкционные параллели в дентальной имплантологии / В.Е. Вовк // Клиническая имплантология и стоматология. 2002. №1-2. С.12-17.
39.Вовк Ю.В. Клініко-рентгенологічні критерії прогнозу внутрішньокісткових двохетапних зубних імплантатів / Ю.В. Вовк, К. Константину // Основні стоматологічні захворювання, їх профілактика та лікування : Всеукр. наук.- практ. конф. лікарів-стоматологів : матеріали доп. - Полтава, 1996. С.201-202.
40.Вовк Ю.В. Клінічні покази та протипокази до проведення операції в стоматологічній та щелепно-лицевій хірургії / Ю.В. Вовк, К. Константіну // Новини стоматології. 1996. №23. С.11-13.
41.Возмещение дефектов зубных рядов цельнолитыми конструкциями несъемных зубних протезов / В.С. Онищенко, В.И. Беда, А.Н. Овчаренко [и др.] // Современная стоматология. 2000. №2. С.85 88.
42.Возмещение одного зуба с помощью оссеоинтеграции. Усовершенствованный хирургический и ортопедический подход / Lars Olof Ohmell, Jan M. Hirsch, Ingvar Ericsson [et al.] // Стоматолог. 2000. № 5(25). С.28 31.
43.Волкова Т.И. Оценка гигиенического состояния тканей протезного ложа у больных после ортопедического лечения с использованием имплантатов / Т.И. Волкова, А.И.Матвеева, Д.Д.Ширина // Профилактика основных стоматологических заболеваний : Всерос. конф. : тезисы докл. - М., 2003. - С.90-91.
44.Волкова Т.И. Оценка состояния мягких тканей, окружающих имплантаты, у больных после протезирования / Т.И. Волкова // Профилактика основных стоматологических заболеваний : Всерос. конф. : тезисы докл.- М., 2003. - С.31-32.
45.Воробьев В.А. Выбор конструкции зубних протезов и имплантатных систем на основе программного математического моделирования при лечении больных с различными дефектами зубних рядов : автореф. дис. на соискание учен. степени доктора мед. наук : спец. 14.00.21 Стоматология” / В.А. Воробьев. Омск, 1997. 20 с.
46.Временное протезирование одиночных включеных дефектов зубных рядов при двухэтапном методе имплантации / В. Самсонов, Н. Голубев, В. Зоткин [и др. ] // Клиническая имплантология и стоматология. 1998.- № 1(4).- С.37-38.
47.Вураки К. Имплантация искусственных зубов в России / К. Вураки, А. Несмеянов // Клиническая имплантология и стоматология.- 1997.- № 1.- С.14-20.
48.Выбор срока внутрикостной имплантации в боковом отделе челюстей / В.Н. Олесова, М.З. Миргазизов, Г.Г. Сыромятин [и др. ] // Казанский медицинский журнал. 1993. - Т.74, № 1. С.52-55.
49.Гаврилов Е.И. Протез и протезное ложе / Е.И. Гаврилов. М.: Медицина, 1979. С.166 173.
50.Гасюк А.П. Морфо- и гистогенез основных стоматологических заболеваний / А.П. Гасюк, В.И. Шепитько, В.Н. Ждан. Полтава, 2008. 94 с.
51.Гветадзе Р.Ш. Исследование плотности костной ткани нижней челюсти у больных после ортопедического лечения с использованием имплантатов / Р.Ш. Гветадзе // Стоматология. 1999. - № 3. - С.33 34.
52.Гветадзе Р.Ш. Оценка биоэлектрической активности жевательных мышц больных в зависимости от сроков имплантации / Р.Ш. Гветадзе // Стоматология.- 1999.- №4. С.43-44.
53.Герасимов С.Н. Клиническое фотографирование в ортодонтии / С.Н. Герасимов // Стоматология детского возраста и профилактика. 2002. -№3-4.- C.62-66.
54.Гигиена полости рта при стоматологической имплантации / С.Ю. Иванов, Э.М. Кузьмина, Э.А. Базикян [и др. ]. - Нижний Новгород : изд-во НГМА, 2003. - 39 с.
55.Гілофф Б. Біодизайн імплантати. Безпосередні імплантати, виготовлені за допомогою системи Реімплант / Б. Гілофф, Г. Клаус // Новини стоматології. 1995.- № 4(5). С.17 23.
56.Гончаров И.Ю. Повышение эффективности эндодонтоэндооссальной и эндооссальной имплантации с использованием гидроксиапола / И.Ю. Гончаров, Э.А. Базикян, А.И. Ушаков // Стоматология. 1996. Т.75, № 5. С.42 44.
57.Григорьян А.С. Анализ гистоморфологических характеристик тканевого материала, полученного при хирургическом удалении зубных имплантатов / А.С. Григорьян, А.А. Кулаков // Стоматология. 1997. Т.76, №6. С.30 34.
58.Грицай И.Г. Исследование причин снятия несъемных зубних протезов / И.Г. Грицай // Институт стоматологии. 2004. - №1. С.78 79.
59.Данилевский Н.Ф. Теоретические предпосылки возможности регуляции репаративной регенерации околозубных тканей при их воспалении / Н.Ф. Данилевский, Н.А. Колесова, Н.В. Колесова // Вісник стоматології. 1996. - №5. С.361-364.
60.Дахл Г. Имплантируемые зубные мосты. Механический и биомеханический анализы функционирования / Г. Дахл // Новое в стоматологии. 1997. - №6 (56). С.113114.
61.Дахно Л.А. Спиральная компьютерная томография в предоперационном планировании хирургического вмешательства в челюстно-лицевой области / Л.А. Дахно, А.В. Мангов // Материалы первого Укр. междунар. конгр. по пробл. дентальной имплантологии. К., 2004. С.80.
62.Дахно Л.А. Способи запобігання травмі нижнього альвеолярного нерва під час встановлення імплантату / Л.А. Дахно // Новини стоматології. 2006.-№ 2 (47). С.
63.Дахно Л.О. Планування дентальної імплантації за даними комп’ютерної томографії і з використанням інтерактивного програмного забезпечення SimPlant /Л.О. Дахно // Імплантологія. Пародонтологія. Остеологія. 2005.- № 2 (2). С. 23 27.
64.Демнер Л.М. Показания к замещению дефектов зубных рядов по данным реопародонтографии / Л.М. Демнер, Б.А. Нурашев // Стоматология. - 1985. - № 3. - С. 61 - 63.
65.Дентальные рентгенаппараты Oralix AC/DS // Стоматолог. - 1999. - №5. С.30 32.
66.Деревянченко Н.И. Влияние частичной потери зубов на белковый обмен костной ткани челюстей : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 Стоматология” / Н.И. Деревянченко. - М., 1970. - 28 с.
67.Диагностическая значимость методик рентгенологического исследования при дентальной имплантации / А.А. Кулаков, Н.А. Рабухина, А.П. Аржанцев [и др.] // Стоматология. 2006.- №1. С.34 40.
68.Диагностические возможности современных рентгеновских вычислительных систем "Trophy" и "Sidexes" в стоматологической практике / А.Л. Дударев, А.А. Кураскуа, В.И. Позняк [и др.] // Стоматолог. - 2000. -№11(31).-С.64-66.
69.Експериментальне вивчення властивостей стоматологічних сапфірових імплантатів. Ч.І. Результати клініко-рентгенологічних досліджень / В.І. Куцевляк, Н.Б. Гречко, Е.М. Рябоконь [та ін. ] // Новини стоматології. 1998. - №1. С.39-41.
70.Енюков И.С. Методы, алгорифмы, программы многомерного статистического анализа / И.С. Енюков // Финансы и статистика.- М.,1986. 232 с.
71.Жулев Е.Н. Несъемные протезы. Теория, клиника и лабораторная техника / Е.Н. Жулев.- Н. Новгород: НГМА, 1995. - 365 c.
72.Жулев Е.Н. Частичные съемные протезы (теория, клиника и лабораторная техника) / Е.Н. Жулев.- Н.Новгород: НГМА, 2000.- 424 с.
73.Заблоцкий Я.В. Новая философия ортопедического лечения включенных дефектов зубних рядов несъемными протезами с использованием имплантатов / Я.В. Заблоцкий // Современная стоматология. 2003. - №2. С.93 101.
74.Заблоцький Я.В. Імплантація в незнімному протезуванні / Я.В. Заблоцький. Львів: ГалДент, 2006. 156 с.
75.Заблоцький Я.В. Незнімні протези з опорою на імплантати при повній відсутності зубів, спричиненій множинними видаленнями / Я.В. Заблоцький // Современная стоматология. 2005. - №4. С. 139 146.
76.Заблоцький Я.В. Особливості клінічних етапів виготовлення незнімних суцільнолитих конструкцій зубних протезів / Я.В. Заблоцький // Новини стоматології. 1995. Т. 4, № 3. С. 49-51.
77.Завьялов А.В. Гемодинамика пародонта опорных зубов до и после ортопедического лечения несъемными протезами : дис. ... канд. мед. наук : 14.00.21 / А.В. Завьялов. - М., 1985. - 112 с.
78.Замещение единичных дефектов зубного ряда с помощью имплантатов из циркония / О.Б. Кулаков, В.В. Матюпин, Л.В. Цепков [и др.] // Стоматолог.- 1999.- № 6.- С. 14-16.
79.Замковые крепления протезов в клинике ортопедической имплантологии / В.Н. Олесова, А.М. Давтян, А.Р. Гришин [и др.] // Институт стоматологии. 2000. - №3(8). С.40 42.
80.Застосування ендоосальних імплантатів з функціональним покриттям у практиці протезування зубів мостоподібними протезами / Г.В. Зикова, С.В. Любомудров, О.М. Денисенко [та ін. ] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1998. - № 3.- С. 110.
81.Зуев В.П. О применении гидроксиапатита в целях хирургической подготовки полости рта к протезированию / В.П. Зуев, А.С. Панкратов // Стоматология. 1996. - Т.75, №1. С. 71-73.
82.Зуєв Ю.М. Виготовлення декальцинованих гістологічних шліфів імплантат-кістка / Ю.М. Зуєв, О.С. Дудко // Новини стоматології. 1996. - №4 (9). С.9-10.
83.Иванов В.Е. Клинико-функциональная характеристика состояния кровообращения в микрохирургических аутотрансплантатах при замещении дефектов челюстно-лицевой области : автореф. на соискание учен. степени канд. мед. наук: спец. 14.00.21 Стоматология” / В.Е. Иванов. М., 1990. 17 с.
84.Иванов С.Ю. Применение магнитостимуляции для профилактики осложнений при стоматологической имплантации / С.Ю. Иванов, И.Ю. Ахундов, А.М. Панин //Современные проблемы имплантологии. Саратов, 1998. С. 86 87.
85.Иванова Г.Г. Изменение тонуса жевательных мышц до и в процессе лечения вторичных деформаций зубных рядов / Г.Г. Иванова, С.А. Акулов // Реакции тканей пародонта и слизистой оболочки полости рта на стоматологические материалы : [сб. статей]. - М., 1990. - С.31 - 32.
86.Имплантация керамических зубов в эксперименте и клинике / Н.Б. Гречко, В.И. Куцевляк, Е.Я. Панков [и др.] // Протезирование, экспресс-протезирование и биоматериалы в ортопедии и травматологии : тезисы докл. - Х., 1987. С.77-79.
87.Интраоральный рентгеновский аппарат PM Prostyle Intra //Новини стоматології. 1999. - №4(21). С.32.
88.Использование компьютерной техники для определения влияния дентальной имплантации на микроциркуляцию слизистой оболочки в области операционного поля / А.И. Жусев, М.В. Малинин, А.И. Сидельников [и др.] // Новое в стоматологии. 1997. - №6 (56). С.4548.
89.Использование несъемных протезов на имплантатах для протезной реабилитации пациентов с ослабленным пародонтом: 3летнее перспективное клиническое исследование / S W. Yi, I. Ericsson, C. K. Kim [et al.] // Новое в стоматологии. 2002. - № 2 (102). С.91 96.
90.Использование пористого и плотного тантала в качестве внутрикостных имплантатов в эксперименте / В.И. Куцевляк, Н.В. Дедух, С.В. Алтунина [и др.] // Вісник стоматології. 1998. - №2. С.13-15.
91.Использование рентгенологических методов в дентальной имплантологии / З.Н. Шавладзе, В.И. Налапко, Н.А. Рабухина [и др.] // Стоматология. 2002.- № 6. С. 34 37.
92.Исраилов Х.И. Морфофункциональные особенности кровоснабжения слизистой оболочки полости рта при отсутствии зубов и их протезировании