ОСОБЛИВОСТІ ПАТОҐЕНЕЗУ, КЛІНІКИ, ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ В УМОВАХ ВИРОБНИЧОГО КОНТАКТУ З ПЕСТИЦИДАМИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

На правах рукопису

ПУПІН ТАРАС ІЛЛІЧ

УДК: 616.314.17-008.1-057-099:614.74]-092-08-084

ОСОБЛИВОСТІ ПАТОҐЕНЕЗУ, КЛІНІКИ, ЛІКУВАННЯ
І ПРОФІЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА,
ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ В УМОВАХ ВИРОБНИЧОГО КОНТАКТУ
З ПЕСТИЦИДАМИ

14.01.22 СТОМАТОЛОГІЯ

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
ЗАБОЛОТНИЙ Тарас Дмитрович
доктор медичних наук, професор

Львів 2009 рік

Зміст

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ....................................................

5

ВСТУП.....................................................................................................

6

РОЗДІЛ 1
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ, КЛІНІКИ, ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА В ОСІБ, ЯКІ КОНТАКТУЮТЬ З ПЕСТИЦИДАМИ У ВИРОБНИЧИХ УМОВАХ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)......................................................

14

1.1. Основи токсичного впливу пестицидів на організм людини.....................................................................................................

14

1.2. Зв’язок уражень пародонта з загальними захворюваннями організму та впливом шкідливих факторів навколишнього природного середовища.........................................................................

24

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ........................................

37

2.1. Загальна характеристика обстежених............................................

37

2.2. Методики клінічного обстеження..................................................

38

2.3. Лабораторні методи обстеження....................................................

40

2.4. Морфологічні методи досліджень..................................................

40

РОЗДІЛ 3
ПОШИРЕНІСТЬ І СТРУКТУРА ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА ПРАЦІВНИКІВ ТЕПЛИЦЬ, ЯКІ КОНТАКТУЮТЬ З ПЕСТИЦИДАМИ...................................................................................

43

РОЗДІЛ 4
ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА У ПРАЦІВНИКІВ ТЕПЛИЦЬ, ЯКІ КОНТАКТУЮТЬ З ПЕСТИЦИДАМИ.................................................

72

4.1. Особливості розвитку та клініки хронічного катарального гінгівіту...................................................................................................

74

4.2. Особливості перебігу та клініки генералізованого пародонтиту

76

РОЗДІЛ 5
МЕТАБОЛІЧНІ ТА СТРУКТУРНІ ЗМІНИ ТКАНИН ПАРОДОНТА ОСІБ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ У ТЕПЛИЦЯХ В УМОВАХ ПРЯМОГО КОНТАКТУ З ПЕСТИЦИДАМИ..................

87

5.1. Метаболічні і структурні зміни ясен працівників теплиць з клінічно інтактним пародонтом.............................................................................................

87

5.2. Метаболічні і структурні зміни ясен працівників теплиць з хронічним катаральним гінгівітом........................................................

93

5.3. Метаболічні і структурні зміни тканин ясен працівників теплиць з генералізованим пародонтитом І ступеня...........................

102

5.4. Метаболічні і структурні зміни тканин ясен працівників теплиць з генералізованим пародонтитом ІІ ступеня..........................

106

5.5. Метаболічні і структурні зміни ясен працівників теплиць з генералізованим пародонтитом ІІІ ступеня..........................................

111

5.6. Морфологічні особливості розвитку пародонтозу працівників теплиць, що контактують з пестицидами.............................................

118

РОЗДІЛ 6
ОСОБЛИВОСТІ ПРОФІЛАКТИКИ І ЛІКУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА ПРАЦІВНИКІВ ТЕПЛИЦЬ, ЯКІ МАЮТЬ КОНТАКТ З ПЕСТИЦИДАМИ...........................................

129

6.1. Методики профілактики та комплексного лікування захворювань пародонта працівників теплиць.....................................

129

6.2. Клініко-лабораторна оцінка ефективності лікування хронічного катарального гінгівіту працівників теплиць...................

139

6.3. Клініко-лабораторна оцінка ефективності лікування хронічного генералізованого пародонтиту працівників теплиць......

149

6.4. Віддалені результати комплексного лікування генералізованого пародонтиту працівників теплиць.........................

157

АНАЛІЗ ТА ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ....................................

170

ВИСНОВКИ............................................................................................

188

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ............................................................

190

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................

191

Перелік умовних скорочень

ГІ

гігієнічний індекс

ГП

генералізований пародонтит

Г-6-Ф ДГ

глюкозо-6-фосфат дегідрогеназа

ЛДГ

лактатдегідрогеназа

МДГ

малатдегідрогеназа

НАД Н

нікотинамідаденіндинуклеклеотид відновлений

НАДФ Н

нікотинамідаденіндинуклеотид фосфат відновлений

НГ

нейтрофільний гранулоцит

СДГ

сукцинатдегідрогенеза

од. акт.

одиниці активності

Вступ

Актуальність теми.
Захворювання пародонта, зокрема генералізований пародонтит, широко розповсюджені у світі в тому числі і в Україні. Вони призводять до значної і ранньої втрати зубів, їх лікування потребує значних зусиль з боку пацієнта, лікаря-стоматолога і, на жаль, не завжди може бути ефективним. Це може бути зумовлене недостатнім урахуванням причинних факторів виникнення генералізованого пародонтиту. Загальновизнаним етіологічним фактором цього захворювання є пародонтопатогенна мікрофлора [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8], проте необхідно враховувати і ряд інших екзогенних факторів. Вони викликають порушення різних процесів обміну речовин, впливають на резистентність та імунний статус організму (місцевий та загальний) тощо [9, 10, 11, 12, 13, 14, 15]. Особливо це стосується категорії осіб, що працюють в умовах тривалого професійного контакту зі шкідливими факторами навколишнього природного середовища.
Серед цих факторів привертають увагу різні токсичні продукти, які використовують на промисловому виробництві та в сільському господарстві. Зокрема, широке використання пестицидів у сільському господарстві зумовлює можливість їхнього токсичного впливу на організм людини як в умовах прямого контакту, так й опосередковано через рослинну і тваринну їжу. В організмі пестициди включаються в проміжний обмін, можуть брати участь у реакціях окиснення та відновлення, гідролізу, кон’югації, ізомеризації тощо [16, 17, 18, 19, 20]. Пестициди можуть взаємодіяти з ферментами і коферментами, можуть роз’єднувати реакції фосфорилювання, а також денатурувати білки [21, 22, 23, 24, 25]. У процесі їхнього метаболізму не виключене утворення нових, ще більш токсичних речовин, що не можуть бути знешкоджені в організмі [17, 20, 26, 27, 28]. Усі ці, патологічні зміни можуть відбуватися в організмі навіть при дії підпорогових доз і концентрацій хімічних речовин цієї групи. Це підтверджується даними літератури про збільшення частоти захворювань органів серцево-судинної, травної, нервової, дихальної, ендокринної і статевої систем осіб, які тривало контактували з пестицидами [29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38], а також про утруднення перебігу в них гіпертонічної хвороби, атеросклерозу, ендокардитів, хронічних захворювань печінки і жовчовивідних шляхів тощо [39, 40, 41, 42, 43, 44, 45].
У літературі трапляються поодинокі праці, які висвітлюють дію пестицидів на стан тканин порожнини рота та зокрема пародонт осіб, що у виробничих умовах контактують з пестицидами [46, 47, 48, 49, 50, 51, 52]. Особливої уваги заслуговує вивчення стану пародонта осіб, які працюють з пестицидами в теплицях, в умовах закритого ґрунту [53, 54]. Актуальність цієї проблеми зумовлена тими обставинами, що за технологічними умовами використання пестицидів тут максимальне [55, 56, 57, 58, 59]. Шкідливий вплив пестицидів посилюють підвищена температура та вологість повітря в теплицях [60, 61, 62].
Проте, існуючі дані не достатньо розкривають механізми розвитку, особливості клінічного перебігу і прогресування захворювань пародонта в осіб, що тривалий час контактують в умовах закритого ґрунту з пестицидами. Тому визначення цих механізмів дозволяє розробити нові патогенетично направлені методи та підвищити ефективність лікування захворювань пародонта цієї категорії працівників.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького і є фрагментом комплексної теми кафедри терапевтичної стоматології ФПДО згідно з планом МОЗ України Уточнення механізмів розвитку, клініки, діагностики захворювань пародонта у різного контингенту хворих. Оптимізація методів лікування”. Номер державної реєстрації: 0197 000747, шифр теми: ІН 30.00.0005.00. Автор є безпосереднім виконавцем фрагмента запланованої науково-дослідної роботи.
Мета і завдання дослідження.
Метою роботи є підвищення ефективності комплексного лікування захворювань пародонта в осіб, що у виробничих умовах контактують з пестицидами, шляхом вивчення особливостей клінічного перебігу, механізмів розвитку і розробки на цій основі патогенетично направлених методів лікування.
Для досягнення поставленої мети було визначено такі завдання дослідження:
1. Вивчити розповсюдженість, структуру захворювань пародонта та їхній зв’язок із загальним станом працівників, що тривалий час контактують в умовах закритого ґрунту з пестицидами.
2. Визначити особливості клінічного перебігу й прогресування захворювань пародонта в осіб, що тривалий час контактують в умовах закритого ґрунту з пестицидами.
3. Оцінити метаболічні та структурні особливості ушкодження тканин пародонта робітників, що контактують у виробничих умовах з пестицидами.
4. На підставі отриманих результатів обґрунтувати та розробити раціональні патогенетично спрямовані лікувальні схеми комплексної фармакологічної корекції і профілактики захворювань пародонта у цієї категорії працівників.
5. На основі клінічних і лабораторних даних оцінити ефективність запропонованих методик лікування захворювань пародонта цієї категорії працівників у найближчі та віддалені терміни спостереження.
Об’єкт дослідження: працівники теплиць із захворюваннями пародонта, тканини пародонта із запальними та дистрофічно-запальними захворюваннями.
Предмет дослідження: метаболічні та структурні зміни тканин пародонта, вміст пародонтальних кишень у хворих із захворюваннями пародонта, ефективність фармакологічних препаратів (тіотриазоліну) і схем лікувальних заходів.
Методи дослідження.
У роботі використано епідеміологічні методи для визначення розповсюдженості та структури захворювань пародонта; клінічні: стоматологічне та пародонтологічне обстеження працівників теплиць (індексна оцінка стану тканин пародонта); лабораторні: мікробіологічні (бактеріоскопічні) для визначення складу мікрофлори пародонтальних кишень; морфологічні для оцінки основних морфологічних змін тканин пародонта; гістохімічні для вивчення основних процесів оксидоредукції в тканинах пародонта, рентгенологічні, функціональні методи, за допомогою яких визначали ефективність запропонованих схем лікувальних заходів у працівників теплиць, що тривалий час контактують із пестицидами та статистичні методи дослідження для аналізу вірогідності отриманих результатів.
Наукова новизна отриманих результатів.
Проведеними епідеміологічними дослідженнями вперше встановлено, що тривалий контакт працівників теплиць з пестицидами призводить до значного зростання розповсюдженості захворювань пародонта, яка максимально збільшена на фоні наявних захворювань серцево-судинної системи 97,3±6,7%.
Встановлено, що у працівників теплиць порівняно з контрольною групою обстежених змінюється структура захворювань пародонта: значно більший відсоток складає генералізований пародонтит 68,6±2,1% і менший хронічний катаральний гінгівіт 24,7±1,9%. У обстежених контрольної групи кількість хворих на генералізований пародонтит достовірно менша 47,8±3,7%, а гінгівіту більша 35,0±3,6%. Зі збільшенням стажу роботи зростає кількість хворих на генералізований пародонтит до 87,5±2,6% з одночасним зменшенням числа хворих на гінгівіт до 12,5±2,6%.
Виявлено взаємозв’язок захворювань пародонта у працівників теплиць зі супутніми захворюваннями: відзначено більшу частоту загостреного перебігу хронічного катарального гінгівіту і генералізованого пародонтиту, що поєднувалась із загостренням загальносоматичних захворювань (83,7%±3,7%). Особливістю клінічного перебігу хронічного катарального гінгівіту у працівників теплиць є генералізований характер ураження.
Вперше встановлено, що в осіб, які працюють з пестицидами, навіть при відсутніх клінічних змінах тканин пародонта в яснах розвивається комплекс початкових, ще компенсованих метаболічних і структурних змін, які можна кваліфікувати, як доклінічні прояви захворювань пародонта. Це зумовлює необхідність проведення ранніх профілактичних і лікувальних заходів.
Морфологічними дослідженнями показано, що клінічна симптоматика генералізованого пародонтиту у цього контингенту хворих розвивається на тлі значних метаболічних і структурних змін, що спричинено зниженою активністю енергетичних процесів у клітинних елементах сполучної тканини та епітелію, що у поєднанні з наявною патологією мікросудин реґіонарного гемомікроциркуляторного русла підтверджує розвиток у тканинах пародонта тканинної й циркуляторної гіпоксії та, як наслідок, дистрофічних і деструктивних процесів, важкість яких прямо корелює зі стажем роботи і наявністю захворювань органів серцево-судинної системи.
Проведеними дослідженнями доведено доцільність включення до комплексного лікування захворювань пародонта у працівників теплиць препарату тіотриазоліну, який має антиоксидантну, антигіпоксичну, мембраностабілізаційну, протиішемічну, імуномодулювальну, протизапальну та стимуляційну регенерацію клітин дію і забезпечує достатню ефективність лікування захворювань пародонта у цієї категорії хворих.
Практичне значення одержаних результатів.
Визначено особливості клінічної картини та перебігу захворювань пародонта у працівників теплиць. Встановлено, що зі збільшенням тривалості професійного контакту працівників теплиць з пестицидами достовірно зростає поширеність захворювань пародонта.
На основі отриманих нами даних запропоновано патогенетично обґрунтовані лікувально-профілактичні схеми лікування хронічного катарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту з використанням 2% мазі тіотриазоліну. Доведено, що розроблена методика проста й доступна у використанні, не вимагає значних матеріальних затрат, що дає підставу рекомендувати її для широкого застосування на всіх рівнях стоматологічної допомоги.
Запропоновані схеми лікування хворих на катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит, що мають тривалий контакт з пестицидами, апробовано і впроваджено у практику роботи Волинської обласної стоматологічної поліклініки, стоматологічної поліклініки м. Ковель, стоматологічної поліклініки м. Нововолинськ, Івано-Франківської обласної стоматологічної поліклініки, стоматологічної поліклініки Івано-Франківського державного медичного університету, Чернівецької обласної консультативної стоматологічної поліклініки.
Матеріали дисертації використовують у навчальному процесі кафедри терапевтичної стоматології ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, кафедри терапевтичної стоматології та кафедри стоматології Івано-Франківського державного медичного університету у вигляді лекцій, практичних занять і методичних розробок.
Особистий внесок здобувача.
Дисертант особисто провів інформаційний пошук та аналіз наукової літератури з даної проблеми. Разом із науковим керівником розробив програму, визначив мету та завдання дослідження, провів аналіз отриманих результатів, сформулював висновки та практичні рекомендації. Епідеміологічні та клінічні обстеження, аналіз лабораторних досліджень, лікування хворих виконані автором самостійно.
Лабораторні та морфологічні дослідження проведені автором на базі Центральної науково-дослідної лабораторії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
Внесок дисертанта в усіх спільних роботах, які опубліковані на основі матеріалів дисертації, є превалюючим і складає більш, ніж 80%.
Апробація результатів дисертації.
Апробацію роботи проведено на міжкафедральному засіданні кафедр терапевтичної стоматології ФПДО та терапевтичної стоматології ЛНМУ імені Данила Галицького (протокол № 8 від 01.10.2008р.), засіданні Апробаційної Ради інституту стоматології НМАПО імені П.Л. Шупика з проблеми "Стоматологія" (протокол № 7 від 25.12.2008р.). Основні положення дисертації висвітлено на науково-практичних конференціях, з’їздах, конгресах: Х конгресі світової федерації Українських лікарських товариств ( Чернівці-Київ-Чікаго, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Нові технології в стоматології і щелепно-лицьовій хірургії» (Харків, 2006); науково-практичній конференції «Пародонтологія сьогодні та завтра» (Львів, 2007); науково-практичній конференції «Пародонтологія сьогодні та завтра» (Львів, 2008).
Публікації.
За результатами дисертації опубліковано 9 робіт, серед них 5 у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 4 у збірниках наукових праць та матеріалах конференцій.
Обсяг і структура дисертації.
Дисертаційну роботу викладено на 162 сторінках машинописного тексту. Вона складається зі змісту, переліку умовних скорочень, вступу, огляду літератури, чотирьох розділів власних досліджень, аналізу отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних 296 джерел літератури, з яких 237 вітчизняних і 59 іноземних авторів. Дисертація ілюстрована 46 таблицями та 42 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено морфологічно та клінічно обґрунтоване нове вирішення актуального завдання стоматології підвищення ефективності комплексного лікування захворювань пародонта в осіб, що контактують з пестицидами, на підставі вивчення особливостей клінічного перебігу, механізмів розвитку і розробки патогенетично направлених методів лікування.
1. Встановлено, що у працівників теплиць, які контактують з пестицидами розповсюдженість захворювань пародонта складає 95,3±1,0%. Виявлено зміни структури захворювань пародонта: значно більший відсоток складає генералізований пародонтит 68,6±2,1% при 47,8±3,7% в контрольній групі (р< 0,05). Захворюваність зростає зі збільшенням стажу роботи та віку працівників.
2. Тривалий професійний контакт працівників теплиць з пестицидами, призводить до достовірно частішого розвитку загальносоматичних захворювань. У 42,2±2,2% працівників виявлено захворювання органів дихання, у 23,3±1,9% травної системи й у 15,3±1,6% серцево-судинної системи. В осіб з фоновими соматичними захворюваннями різко зростає частота і тяжкість захворювань пародонта, досягаючи максимуму при ураженнях серцево-судинної системи (97,3±1,9%).
3. У працівників теплиць, які контактують з пестицидами, відзначено високу частоту загостреного перебігу хронічного катарального гінгівіту, що має генералізований характер (67,1±3,2% пацієнтів) і генералізованого пародонтиту (68,3±3,8% пацієнтів з І ступенем; 72,31±3,9% з ІІ ступенем). Загострення цих захворювань у 83,7±3,7% пацієнтів поєднувалось із загостренням загальносоматичних захворювань.
4. Морфологічними дослідженнями встановлено, що в механізмах безпосереднього розвитку захворювань пародонта при дії пестицидів істотне значення має зниження в його тканинах енергетичного обміну, зміни гемомікроциркуляції, розвиток тканинної та циркуляторної гіпоксії, імунні порушення, що в комплексі зумовлює клінічну симптоматику хронічного катарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту. В осіб, що контактують з пестицидами, комплекс початкових, компенсованих, метаболічних і структурних змін в тканинах пародонта розвивається за відсутності клінічних проявів.
5. Науково обґрунтовано та розроблено лікувально-профілактичні схеми лікування хронічного катарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту у працівників теплиць, що контактують з пестицидами з використанням тіотриазоліну. Запропоновані схеми лікування мають переваги перед традиційними методами лікування: сприяють швидкій ремісії захворювання, запобігають подальшому прогресуванню дистрофічно-запального процесу в тканинах пародонта, скорочують строки лікування. Це дозволяє досягти сприятливого клінічного ефекту лікування захворювань пародонта у працівників теплиць у віддалені строки спостережень: через 6 місяців у 90,7% пацієнтів, через 12 у 81,7% та через 18 місяців у 80,9% хворих на генералізований пародонтит (в контрольній групі відповідно у 81,8%, 75,8% та 72,4% пацієнтів).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Первинна профілактика захворювань пародонта у працівників теплиць, які контактують з пестицидами, обов’язково повинна включати дотримання санітарно-гігієнічних правил в умовах виробництва, оптимального режиму роботи у всі сезони року, особливо в теплий період, використання індивідуальних засобів захисту, сувору регламентацію термінів перебування в теплицях.
2. Обов’язковим є гігієнічне навчання працівників теплиць і мотивація їх до правильного догляду за порожниною рота з дворазовим (вранці і ввечері) чищенням зубів (пасти Colgate total, Lacalut active, Paradontax). Рекомендується систематичне не менше 2 раз впродовж дня полоскання рота 0,05% розчином хлоргексидину біглюконату (1 хв.).
3. Для профілактики безпосереднього впливу пестицидів на слизову порожнини рота рекомендується обов’язкове періодичне полоскання порожнини рота 2% розчином натрію гідрокарбонату або лужною водою (особливо перед прийомом їжі).
4. У період обробки рослин пестицидами, які призводять до зниження місцевого імунітету порожнини рота, необхідно застосовувати ротові ванночки з синтетичним лізоцимом 2 рази впродовж робочого дня, або використання таблеток «Гексаліз», що містять лізоцим.
5. Комплексне лікування захворювань пародонту працівників теплиць, особливо з наявними захворюваннями серцево-судинної системи, доцільно проводити з використанням 2% мазі тіотриазоліну.
6. Профілактику захворювань пародонта у працівників теплиць необхідно розпочинати з моменту вступу їх на роботу. Регулярно здійснювати лікувально-профілактичні заходи та підтримувальну терапію: при хронічному катаральному гінгівіті та при генералізованому пародонтиті І ступеня через 911 місяців; ІІ ступеня через 79 місяців після завершення повного комплексного курсу лікування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Мащенко И. С. Новые аспекты патогенеза и лечения генерализованного пародонтита / И. С. Мащенко, А. В. Самойленко // Вісник стоматології. 2002. №1. С.12-15.
2. Nisengard R. J. The role of immunology in periodontal disease / R. J. Nisengard // J. Periodont. 1977. Vol. 48. P. 505-509.
3. Newman M. G. Current concepts of the pathogenesis of periodontal disease microbiology emphasis / M. G. Newman // J. Periodontol. 1985. Vol. 56. P. 734-740.
4. Listgarten M. A. Microbiological testing in the diagnosis of periodontal disease / M. A. Listgarten // J. Periodontol. 1992. Vol. 63. P. 32-37.
5. Lindhe J. Textbook of clinical periodontology / J. Lindhe. 2-nd ed. Copengagen, 1993. 648 p.
6. Nieminen A. Specific antibodies against Actinobacillus actinomycetemcomitans in serum and saliva of patients with advanced periodontitits / A. Nieminen, K. Kari, L. Saxen // Scand. J. Dent. Res. 1993. Vol. 101, №4. P. 196201.
7. Genco R. J. The origin of periodontal infections / R. J. Genco, J. J. Zambon, L. A. Christersson // Adv. Dent. Res. 1998. Vol. 2. P. 245-259.
8. Socransky S. S. Microbiology and immunology of periodontal diseases / S. S. Socransky, A. D. Haffajee // J. Periodontol. 2000. Vol. 5. P. 7-25.
9. Заболотный Т. Д. Особенности клинического течения, комплексное лечение и профилактика заболеваний пародонта при сердечнососудистой патологии : автореф. дис. на соискание ученой степени дра мед. наук : спец. 14.00.21 Стоматология” / Т. Д. Заболотный. К., 1992. 48 с.
10. Косенко K. M. Епідеміологія основних стоматологічних захворювань у населення України і шляхи їх профілактики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня дра мед. наук : спец. 14.00.21 Стоматология” / K. M. Косенко. К., 1994. 45 с.
11. Білоклицька Г. Ф. Клініко-патогенетичне обгрунтування диференційної фармакотерапії генералізованого пародонтиту : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук : спец. 14.01.22 Стоматологія” / Г. Ф. Білоклицька. К., 1996. 43 с.
12. Иванов В. С. Заболевания пародонта / В. С. Иванов. М. : Медицинское информационное агенство, 2001. 300 с.
13. Павленко О. В. Сучасні проблеми стоматологічного здоров’я населення України / О. В. Павленко, І. О. Головня, І. П. Мазур // Журн. практичного лікаря. 2005. №5. С. 813.
14. Вишняк Г. Н. Генерализованные заболевания пародонта (пародонтоз, пародонтит) / Г. Н. Вишняк. К., 1999. 216 с.
15. Данилевский Н. Ф. Заболевания пародонта / Н. Ф. Данилевский, А. В. Борисенко. К. : Здоров’я, 2000. 464 с.
16. Проданчук Н. Г. Принципы и пути оценки опасности комплексного и комбинированного действия пестицидов на организм человека / Н. Г. Проданчук, Е. И. Спыну // Соврем. проблемы токсикологии. 2001. №2. С. 3-7.
17. Пирузян Л. А. Прогностический фак­тор риска развития патологических процессов, основанных на по­лиморфизме ферментов метаболизма ксенобиотиков / Л. А. Пирузян, В. А. Суханова, А. Н. Саприн // Физиология человека. 2000. Т. 26, № 2. С. 115-123.
18. Гірін С. В. Сумісна дія ксенобіотиків на стан антиоксидантної системи організму / С. В. Гірін // Укр. біохім. журн. 1999. T. 71, № 1. С. 103-108.
19. Трахтенберг И.М. Книга о ядах и отравлениях : очерки токсикологии / И.М. Трахтенберг. К. : Наукова думка, 2000 386 с.
20. Narbonne T. F. Degradation des pesticides ches les animaux superiors, les systeme enzymatiques de metabolisation / T. F. Narbonne // Trav. Soc. Pharm. Montpellier. 1989. T. 41, № 1 2. P. 91-110.
21. Murti C. R. Krichna Pesticides models for the studu of biochemistry of xenobiotics / C. R. Murti // G. Sci. Ind. Res. 1990. Vol. 39, № 12. P. 725-733.
22. Reviere J. L. La biotranformation / J. L. Reviere // Phiytal Phytopharm. 1990 Vol. 29, № 2. P. 69-81.
23. Walker C. Comparative aspects of the metabolism of pesticides / Walker C. // Envir. Qual. End Safety Global Aspects Chem. Toxicol. and Technol. Appl. Envir. Stuttgart, 1992. Vol. 3. P. 113-153.
24. Николаев А. И. Пестициды и иммунитет / А. И. Николаев, Л. А. Каценович, Ш. Т. Атабаев. Ташкент : Медицина, 1988. 118 с.
25. Москвичев Д. В. Свободнорадикальные механизмы пестицидной интоксикации в тканях белых крыс / Д. В. Москвичев, М. Л. Кесельман, А. И. Лукаш // Токсикол. вестник. 2000. № 2. С. 6-11.
26. Парк Д. В. Биохимия чужеродных соединений / Д. В. Парк ; пер. с англ. ; под ред. Л.Ф. Панченко. М. : Медицина, 1988. 288 с.
27. Каган Ю. С. Общая токсикология пестицидов / Ю. С. Каган. К. : Здоров’я. 1981. 174 с.
28. Engst R. Chemical toxication of pesticides in the environment / R. Engst // Adv. Pestic. Sci. 4th Int. Congr. Pestic. Chem., Zurich, 1989, Part 3. Oxford, 1989. P. 590-597.
29. Безуглый В. П. Воздействие пестицидов и их полимеров на раз­витие неспецифических заболеваний / В. П. Безуглый // Врачебное дело. 1989. № 7. С. 102-104.
30. Безуглый В. П. Опыт изучения клиники заболеваний, вызванных воздействием пестицидов / В. П. Безуглый // Современные вопросы токсикологии и применения пестицидов и полименных метериалов : тез. докл. VII Всесоюз. науч. конф. К., 1985. С. 178-179.
31. Вашкулат Н. П. Влияние территориальных нагрузок пестицидов, минеральных и органических удобрений на заболеваемость детей до 14 лет в Украине / Н. П. Вашкулат // Лікарська справа. 1998. № 7. С. 167-170.
32. Кундієв Ю. І. Отрута уповільненої дії / Кундієв Ю. І. // Охорона праці. 1995. № 3. С. 23-35.
33. Курамбаев Я. К. Особенности возникновения и течения патологических процессов при воздействии на организм пестицидов / Я. К. Курамбаев, А. А. Хусинов, В. А. Сафонов // Гигиена и санитария. 1993. № 5. С. 51-53.
34. Жминько П. Г. Состояние монооксигиназной системы печени и неспецифической резистентности организма при действии некоторых фосфорорганических пестицидов / П. Г. Жминько // Соврем. проблемы токсикологии. 2001. №2. С. 34-40.
35. Пушкарь М. С. К морфологическим изменениям в здоровом и больном организме под воздействием ядохимикатов / М. С. Пушкарь // Первый Украинский съезд анатомов гистологов, эмбриологов : тез. докл. Винница, 1991. С. 165-166.
36. Морфофункцио­нальные изменения в иммунной и нейроэндокринной системах, обусловленные малыми дозами пестицидов / М. С. Пушкарь, В. И. Маковская, В. Г. Козлов [и др.] // Актуальные вопросы токси­кологии, гигиены применения пестицидов и полимерных материалов в народном хозяйстве : тез. докл. Всесоюз. науч. конф. К., 1990. C. 88.
37. Раппопорт М. В. Нейроэндокринные расстройства при воздействии карбаминовыми пестицидами / М. В. Раппопорт // Морфология : респ. межвед. сб. К., 1988. Вып. 2. С. 60-63.
38. Шуляк В. Г. Достижения в области изучения влияния пестицидов на систему кровотворения / В. Г. Шуляк // Соврем. проблемы токсикологии. 2002. № 1. С. 52-57.
39. Гадалина И. Д. Экспериментальное изучение кардиотоксического действия пестицида сульфокарботиона К / И. Д. Гадалина, О. Г. Михайлова, М. В. Вендило // Гигиена и санитария. 1990. №11. С. 35-40.
40. Гнатюк М. С. Функциональноморфологические изменения миокарда при токсическом повреждении / М. С. Гнатюк, В. А. Кондратюк // Гигиена и санитария. 1990. № 2. С. 54-67.
41. Исаева Р. А. К вопросу о состоянии миокарда при длительном воздействии некоторых хлорорганических пестицидов / Р. А. Исаева, В. А. Садыков // Тр. судеб. мед. экспертов Узбекистана. 1990. Т 4. С. 64-65
42. Мымренко Т. В. Кардиотоксическое действие гербицида аминной соли 2,4Д и фотооксидантов / Т. В. Мымренко // Актуальні проблеми екогігієни і токсикології. К., 1998. С. 184-188.
43. Надьмайтени Л. Кардиотоксическое влияние фосфорорганических пестицидов / Л. Надьмайтени, Д. Мароши // Гигиена и санитария. 1983. № 4. С. 72-73.
44. Непомнящий Л. И. Морфогенез важнейших общепатологических процессов в сердце / Л. И. Непомнящий. Новосибирск : Наука, 1991. 349с.
45. Шепельская Н. Р. Оценка риска репродуктивной токсичности пестицидов / Н. Р. Шепельская // Соврем. проблемы токсикологии. 2003. № 3. С. 46-51.
46. Камалова О. А. Состояние тканей пародонта у лиц, профессионально контактирующих с хлорорганическими пестицидами / О. А. Камалова // Здравоохранение Башкиртостана. 2002. № 3. С. 243-245.
47. Анализ частоты микроядер и ядерных аномалий в эпителиальных клетках слизистой щеки у женщин, контактирующих с диоксинами / В. В. Юрченко, Л. П. Сычева, Ю. А. Ревазова [и др.] // Токсикологический вестник. 2000. № 3. С. 2-6.
48. Кузнецов П. А. Изменения тканей и органов полости рта под воздействием ртутьорганических пестицидов / П. А. Кузнецов, В. И. Захарченко // Стоматология. 1973. № 2. С. 12-16.
49. Антонюк Н. П. Поражаемость слизистой оболочки полости рта при хронической интоксикации ядохимикатами (гексахлоран, хлорофос) : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 Стоматология” / Н. П. Антонюк. К., 1987. 18 с.
50. Жуматов У. Ж. Влияние пестицидов на органы полости рта / У. Ж. Жуматов // Мед. журн. Узбекистана. 1978. № 4. С. 26-29.
51. Волошин И. Я. Особенности лечения и профилактики заболеваний пародонта у рабочих тепличных хозяйств, контактирующих с пестицидами : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 Стоматология” / И. Я. Волошин. Львов, 1991. 18 с.
52. Чемикосова Т. С. Состояние слизистой оболочки рта у лиц, профессионально контактирующих с хлорфеноксигербицидами / Т. С. Чемикосова, О. А. Камалова, З. Н. Ибрагимова // Стоматология. 2004. Т. 83, № 1. С. 14-18.
53. Колесник К. О. Особливості клініки, лікування і профілактика уражень слизової оболонки порожнини рота у робітників тепличного виробництва : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 Стоматологія” / К. О. Колесник. Полтава, 2000. 18 с.
54. Гаффаров С. А. Состояние функциональных показателей тканей полости рта у робочих химической промышленности Ферганы / С. А. Гаффаров, С. С. Агзамходжаев // Рос. стоматолог. журн. 2004. № 1. С. 39-42.
55. Сравнительная характеристика условий труда в заболеваемо­сти с временной нетрудоспособностью рабочих овощеводов от­крытого и защищенного грунтов / Бурмистрова Р. А., Доброхотов В. В., Еникеев М. И. [и др.] // Гигиенические аспекты воз­действия факторов малой интенсивности в условиях сельскохо­зяйственного и промышленного производства и населенных мест : сб. науч. тр. Рязань, 1986. Т.89. С. 1620.
56. Гермашев А. Г. Состояние здоровья работниц теплиц по результатам углубленного клинико-физиологического обследования / Гермашев А. Г., Клипов А. Н., Антонова Г. Л. // Гигиенические и социально-медицинские аспекты АПК : сб. науч. тр. М., 1988. Т. 66. С. 133-137.
57. Зорьева Т. Л. Заболеваемость работниц тепличных комбинатов и пути оздоровления их труда / Т. Л. Зорьева // Гигиена труда и профессиональные заболевания. 1986. № 10. C. 46-47.
58. Катунцева Н. А. Изучение состояния здоровья работниц закрытого грунта по данным комплексных медицинских осмотров / Катунцева Н. А., Юрьева Т. Л., Халиуллина О. А. // Гигиенические и социально-медицинские аспекты АПК : сб. науч. тр. М., 1988. С. 17-20.
59. Роль условий труда в развитии некоторых патологических изменений у работниц остеклененных теплиц / И. С. Отвага, Л. П. Лубянова, В. А. Раевский [и др.] // Врачебное дело. 1983. № 6. C. 105-108.
60. Некоторые показатели пагологии внутренних органов и нервной системы у работающих с пестицидами в теплицах / В. П. Безуглый, Л. И. Комарова, С. И. Иванова [и др.] // Врачебное дело. 1985. № 2. С. 105-108.
61. Шибанов С. Э. Комплексное исследова­ние некоторых факторов производственной среды в сооружениях защищенного грунта / С. Э. Шибанов, В. В. Михайлов // Гигиена труда и профессиональные заболевания. 1984. № 9. С. 40-42.
62. Biro Zs. A mezogazdasegi Uzemek kozegeszsegugyi es kornyezetvedelmi kerdesei / Biro Zs. // Munkavegelem. 1988. Vol. 34, № 1-3. Р. 71-77.
63. Соловьев В. Н. Фармакокинетика : руководство / В. Н. Соловьев, А. А. Фирсов, В. А. Филов. М. : Медицина, 1986. 423 с.
64. Головенко Н. Я. Молекулярные аспекты взаимодействия сывороточного альбумина с лекарствами и его фармакологические пос­ледствия / Н. Я. Головенко // Молекулярная биология. 1988. Вып. 28. С. 22-32.
65. Буркацкая Е. Н. Лабораторная диагностика интоксикаций пестицидами / Е. Н. Буркацкая, Г. Г. Лысина, В. Н. Карпенко. М. : Медицина, 1988. 125с.
66. Случай хронической интоксикации пестицидами у работницы склада / П. Н. Любченко, Л. М. Мальцева, Б. С. Салганилова, Н. А. Медведева // Гигиена труда и профессиональные заболевания. 1990. № 11. С. 56-58.
67. Михайлов Н. Е. Экспериментальные исследования к обоснованию допустимых концентраций линурона и диурона в воде водоемов / Н. Е. Михайлов // Гигиена применения, токсикология пестицидов и клиника отравле­ний : сб. науч. тр. К., 1986. Вып. 4. С. 291-294.
68. Проданчук Н. Г. Современные проблемы комплексного токсикологигиенического регламентирования пестицидов / Н. Г. Проданчук, Е. И. Спыну // Соврем. проблемы токсикологии. 2000. № 1. С. 3-5.
69. Nakatsugava I. Microsomal oxidation and insecticide metabolism / I. Nakatsugava, M. A. Morelli // Insectic. Biochem. Physiol. 1987. P. 81-114.
70. Саркисов Л. С. Очерки истории общей патологии / Л. С. Саркисов. М. : Медицина, 1988. 336 с.
71. Талакин Ю. Н. К проблеме токсикологических воздействий малой интенсивности / Талакин Ю. Н. // Тези доп. І з’їзду токсикологів України (м. Київ, 11-13 жовтня 2001 р.). К., 2001. С. 8.
72. Структурные осно­вы адаптации и компенсации нарушенных функций : руководство / Л. И. Аруин, А. Г. Бабаева, В. Н. Гельфанд [и др.]; под ред. Д. С. Саркисова. М. : Медицина, 1987. 448 с.
73. Блюгер А. Ф. Активные и компенсаторные процессы патологии / Блюгер А. Ф. Терентьева Л. Ф. // Компенсаторно-приспособительные процессы в па­тологии. Рига, 1990. С. 7-13.
74. Адаптационные реакции организма детей при воздействии пестицидов / Василос Л. В., Воренка Г. Ш., Сенку Н. С. [и др.] // Актуальные вопросы токсикологии, гигиены применения пестицидов и полимер­ных материалов в народном хозяйстве. К., 1990. С. 154-155.
75. Кениксберг Я. Э. Состояние гуморальных факторов и естественной резистентности у животных при интоксикации пестицидами / Кениксберг Я. Э., Василевский B. C. // Достижения ветеринарной науки и передового опыта живот­новодства : межвед. сб. К., 1988. Вып. 1. С. 54-56.
76. Губский Ю. И. Молекулярнобиологические механизмы токсической гибели клетки / Губский Ю. И., Левицкий Е. Л. // Тези доп. І з’їзду токсикологів України (м. Київ, 11-13 жовтня 2001 р.). К., 2001. С. 9.
77. Евстафьев Е. В. Физиологические и биохимические аспекты действия пестицидов на организм человека / Е. В. Евстафьев, В. Н. Башкий // Гигиена и санитария. 1994. № 2. С. 45-46.
78. К механизму действия на организм пропазина соединения группы симмет­ричных триазинов / Э. М. Семенчева, Г. А. Родионов, Л. И. Кузнецова [и др.] // Бюл. эксперим. биол. и медицины. 1992. № 6. С. 46-51.
79. Кулаков А. Е. Цитогенетический анализ клеток костного мозга крыс при воздействии гербицидов группы симмтриазина / А. Е. Кулаков // Фармакология и токсикология. 1970. Т. 33, № 2. С. 224-227.
80. Лянкаро А. А. Изучение эмбриотоксического дейст­вия гербицидов, производных симмтриазина / Лянкаро А. А., Здольник Т. Д. // Сб. науч. трудов Ря­занского мединститута. Рязань, 1983. № 80. С. 72-74.
81. Борисенко Н. Ф. Современные гигиени­ческие аспекты аллергии, вызванной пестицидами и полимерами / Н. Ф. Борисенко, Д. В. Зинченко // Гигиена и санитария. 1989. № 7. С. 5І-54.
82. Жамсаранова С. Д. Влия­ние пестицидов на формирование антигенспецифических клеток-супрессоров / С. Д. Жамсаранова, С. А. Банаева, Т. Н. Баглаев // Гигиена и санитария. 1990. № 9. С. 72-75.
83. Золотникова Г. П. О нарушении иммунологической реактивности организма под воздействием пестицидов в условиях теплиц / Г. П. Золотникова // Гигиена труда и профессиональные заболевания. 1980. № 3. С. 33-40.
84. Каценович Л. А. Т- и В-системы иммунитета у больных с интоксикацией пестицидами / Л. А. Каценович, Р. М. Рузыбакиев, Л. А. Федорина // Гигиена труда и проф. заболеваний. 1981. № 4. С. 17-19.
85. Профессиональные заболевания работников сельского хозяйства / Ю. И. Кундиев, Е. Н. Краснюк, В. Г. Бойко [и др.]. 2-е изд., перераб. и доп. К. : Здоров’я, 1989. 272 с.
86. Золотникова Г. П. Влияние сочетанных радиационно-пестицидных нагрузок на здоровье населения / Г. П. Золотникова, В. Н. Ракитский // Гигиена и санитария. 2000. №1. С. 22-26.
87. Сохин А. А. Экологическая иммунология / Сохин А. А., Лебедянский А. Н. // Прикладная иммунология / под ред. А. А. Сохаина. К. : Здоров’я, 1984. С. 290-314.
88. Knopp D. Immunoassays. Leistungsfдhige Analyseume thoden fur die umwelttoxikologische Forschung und Praxis / Knopp D., Dobberkan H.-J., Degenkolb H. // Z. gesamt Hyg. 1989. Bd. 35, № 3. S. 122-125.
89. Luster H. Molecular and cellular basis of chemically induced imunotoxicity / Luster H., Blank J., Dean J. // Ann. Rev. Pharmacol. Toxicol. 1987. Vol. 27. P. 2349.
90. Rodgers K. E. Investigations into the mechanism of immune suppression caused by acute treat­ment with O.O.S - trimethyl phosphorothioate. II. Effect on the ability of murine macrophages to present antigen / K. E. Rodgers, T. Imamura, B. H. Devens // Immunopharmacol. 1985. № 10. Р. 181-189.
91. Hermanowicz A. Neutrophil and Infections Disease in Workers Occupationally Exposed to Phosphoorganic Pasticides : Role of Mononuclear Derived Chemotactic Factor for Neutrophils / Hermanowicz A., Kossman S. // Clin. Immunol. Immunopath. 1984. Vol. 33, № 1. Р. 13-22.
92. Wysocki J. Effect of organophosphoris pesticides on the behaviour of NBTdye reduction and E rosette formation test in human blood / Wysocki J., Kalina Z., Owczarzy I. // Int. Arch. Occup. Environ. Health. 1987. Vol. 59, № 1. Р. 63-71.
93. Об отдаленных изменениях некоторых иммунологических и гематологических показателей при воздействии субтоксических доз пестицида полихлорпинена / Виевский Н. А., Слободянюк Т. Н., Иванов А. Р. [и др.] // Проблемы патологии в експеримен­те и клинике : сб. науч. тр. Львов, 1985. Вып. 7. С. 64-65.
94. Sharma R. D. Chemical interaction and compromised immune system / R. D. Sharma // Fundam. Anpl. Toxicol. 1984. № 4. Р. 345-351.
95. Фомин В. К. Клинико-иммунологические критерии при проведении профотбора у работников тепличных хозяйств / Фомин В. К., Шехоян Л. M. // Гигиенические аспекты воздействия факторов малой интенсивности в условиях сельскохозяйственного, промышленного производства и населенных мест : сб. науч. тр. Рязань, 1986. Т. 69. С. 27-31.
96. Состояние иммунитета у лиц, контактирующих с пестицидами / Л. А. Анисимова, А. С. Козлюк, И. Г. Шройт [и др.] // Гигиена труда и профессиональные заболевания. 1987. № 6. С .15-18.
97. Со­стояние иммунитета у лиц, имеющих профессиональный контакт с пестицидами / Козлюк А. С., Анисимова Л. А., Пивник Е. С. [и др.] // Проблемы гигиены труда и окружающей среды : сб. тр. Кишинев, 1987. С. 23-30.
98. Абрамов Б. Б. Взаимодействие иммунной и нервной сис­тем / Б. Б. Абрамов. Новосибирск : Наука, 1985. 166 с.
99. Роль системы циклических нуклеотидов в имунорегуляторных процессах и методические подходы к ее изучению при оценке имунного статуса человека / А. В. Бирюков, М. А. Стенина, А. Ю. Скрипник [и др.] // Лабораторное дело. 1985. № 1. С. 29-35.
100. Корнева Е. А. Гормоны и имунная система / Е. А. Корнева, Э. К. Шхинек. Л. : Наука, 1988. 251 с.
101. Coffey R. G. Neurotransmitters, hormones and cyclic nucleotides in lymphocyte regulation / R. G. Coffey, J. W. Hadden // Fed. Proc. 1985. Vol. 44, № 1. P. 112-117.
102. Донцов В. И. Циклические нуклеотиды / Донцов В. И. // Клиническая иммунология : экпрессинфрмация / ВНИИМИ. М., 1981. № 5. С. 1-21.
103. Молекулярные основы расстройств иммунорегуляции у человека. Возможное патогенетическое значение системы циклических нуклеотидов / М. А. Стенина, A. В. Бирюков, А. Ю. Скрипник [и др.] // Лабораторное дело. 1986. № 10. С. 607-612.
104. Boyatzis S. Effect of age and periodontal disease status in man on the spontaneous proliferation of peripheral blood lymphocytes / Boyatzis S., Seymour G. J. // Arch. Oral Biol. 1986. Vol. 31, № 11. P. 749-755.
105. Goldfarb R. D. Regulation of lisosonal membrane stabi­lisation via cyclic nucleotides and prostaglandins the effects of steroids and indometacin / R. D. Goldfarb // Molecular and Cellular Aspects of Shock and Trawma. London, 1983. Р. 147-156.
106. Hadden J. W. Cyclic nucleotides and related mechanisms in immune regulation a nini review / J. W. Hadden // Immunoregul. Proc. Works­hop. New York ; London, 1983. Р. 201-230.
107. Gilbert K. M. cAMP is an essential sig­nal in the induction of antibody production by Bcells but inhibits helper function of Tcells / K. M. Gilbert, M. K. Hoffmann // J. Immunol. 1985. Vol. 135, № 3. Р. 2084-2089.
108. Пушкарь М. С. Морфофункциональные закономерности хроничес­кой интоксикации малыми дозами пестицидов и ее коррекция цитомединами : автореф. дисс. на соискание ученой степени д-ра мед. наук : спец. 14.00.15 Патологическая анатомия” / М. С. Пушкарь. СПб., 1992. 37 с.
109. Пушкарь М. С. Морфофункциональные закономерности хроничес­кой интоксикации пестицидами в малых дозах и её коррекции цитомединами / Пушкарь М. С. // VIII объединённая науч. медикотехнич. конф. : тез. докл. Винница, 1990. С. 69-70.
110. Каценович Л. А. Противопочечные антитела и нарушения функции почек у лиц, имевших контакт с хлор и фосфорорганическими пестицидами / Л. А. Каценович, Р. И. Латыпова // Мед. журн. Узбекистана. 1975. № 4. С. 13-14.
111. Беньяминов В. О. Течение очаговой стафилококковой инфекции в условиях воздействия симазина и линурона / Беньяминов В. О. // VIII объединённая науч. медикотехнич. конф. : тез. докл. Винница, 1990. С. 22-23.
112. Иммуноморфологическая характеристика о