ДИНАМІКА РЕЗИСТЕНТНОСТІ ШТАМІВ HELICOBACTER PYLORI ДО АНТИБІОТИКІВ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ ПЕПТИЧНОЇ ВИРАЗКИ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ У МЕШКАНЦІВ ЛЬВІВЩИНИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

На правах рукопису

ДЕМИДОВА АННА ЛЕОНІДІВНА

УДК: 616.342-002.44-085.33:615.015.8] (477.83)

ДИНАМІКА РЕЗИСТЕНТНОСТІ ШТАМІВ HELICOBACTER PYLORI ДО АНТИБІОТИКІВ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ ПЕПТИЧНОЇ ВИРАЗКИ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ У МЕШКАНЦІВ ЛЬВІВЩИНИ

14.01.36 гастроентерологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Вдовиченко Валерій Іванович,
доктор медичних наук,
професор

Львів 2008 рік

ЗМІСТ
стор.

Перелік умовних позначень, скорочень і термінів ...................................

4

ВСТУП..........................................................................................................

5

РОЗДІЛ 1.

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ............................................................

14

1.1. Сучасні принципи лікування пептичної виразки дванадцятипалої кишки.................

14

1.2. Поширення резистентності Helicobacter pylori до антибіотиків у світі................................................................................................

21

1.3. Порівняльна ефективність схем антигелікобактерної терапії в України та у світі.............................................

27

1.4. Вибір компонентів антигелікобактерної терапії залежно від регіональних відмінностей та індивідуального визначення чутливості штамів Helicobacter pylori до антибіотиків

32

РОЗДІЛ 2.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ...........................

43

2.1. Клінічна характеристика хворих.........................................................
2.1.1. Архівні дані (виписки з історій хвороб)
2.1.2. Архівні дані (антибіотикограми за матеріалами дослідження культури Н.pylori)
2.1.3. Власні дослідження

43
43

45
45

2.2. Ендоскопічне дослідження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.............................................................................................................

50

2.3. Методи виявлення інфекції Helicobacter pylori..................................

51

2.3.1. Методика бактеріологічних досліджень..........................................

51

2.3.2. Визначення антигену Helicobacter pylori в калі...............................

56

2.3.3. Ізотопний дихальний тест.................................................................

57

2.4. Методи статистичної обробки отриманих результатів......................

59

РОЗДІЛ 3. ПОШИРЕНІСТЬ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ШТАМІВ HELICOBACTER PYLORI ДО АНТИБІОТИКІВ У ХВОРИХ НА ПЕПТИЧНУ ВИРАЗКУ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ......................

60

3.1. Дані ретроспективного аналізу історій хвороби................................

60

3.2. Дані ретроспективного аналізу антибіотикограм..............................

68

РОЗДІЛ 4. ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАГАЛЬНОВИЗНАНОЇ АНТИГЕЛІКОБАКТЕРНОЇ ТЕРАПІЇ........................................................

76

4.1. Лікування омепразолом, кларитроміцином та амоксициліном........

76

4.2. Терапія омепразолом, кларитроміцином та амоксициліном із врахуванням попереднього лікування........................................................

86

РОЗДІЛ 5. РЕЗУЛЬТАТИ ЛІКУВАННЯ МОДИФІКОВАНИМИ АНТИГЕЛІКОБАКТЕРНИМИ РЕЖИМАМИ..........................................

91

5.1. Терапія омепразолом, фурамагом та амоксициліном........................

91

5.2. Лікування рабепразолом, кларитроміцином та орнідазолом............

101

5.3. Омепразол, амоксицилін та азитроміцин у лікуванні пептичної виразки дванадцятипалої кишки.................................................................

109

5.4. Лікування пептичної виразки дванадцятипалої кишки з використанням омепразолу, амоксициліну та левофлоксацину..............

118

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

128

ВИСНОВКИ

141

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

143

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

144

Перелік умовних позначень, скорочень і термінів

АГБТ антигелікобактерна терапія
АК-тест тест на наявність антигенів Н.pylori в калі
БВП блокатор водневої помпи
ДГР дуоденогастральний рефлюкс
ДПК дванадцятипала кишка
ПВДПК пептична виразка дванадцятипалої кишки
ПВШ пептична виразка шлунка
ГЕРХ гастроезофагеальна рефлюксна хвороба
СО слизова оболонка
СОШ слизова оболонка шлунка
УДТ уреазний дихальний тест
ХОЗЛ хронічне обструктивне захворювання легень
ФЕГДС фіброезофагогастродуоденоскопія
CLO-тест швидкий уреазний тест
Н.pylori Helicobacter pylori

ВСТУП

Актуальність теми
На даний час доведений факт етіологічної та патогенетичної ролі бактерій Helіcobacter pylori (Н.pylori) у розвитку розповсюджених гастроентерологічних захворювань гострого і хронічного гастриту, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, утворенні деяких видів пухлин шлунка (МALT-лімфоми, аденокарциноми), диспепсії невиразкової етіології.
Елімінація бактерій Н.pylori після проведення успішної терапії сприяє повній чи частковій регенерації слизової оболонки у гастродуоденальній зоні [4, 17, 183].
Найбільшого поширення в світі набули схеми антигелікобактерної потрійної терапії з застосуванням блокатора водневої помпи (БВП) і двох антибіотиків, затверджені Маастрихтським консенсусом у 1996 році. Були визначені основні вимоги до ерадикаційної терапії: висока ефективність (не менше 80%), тривалість лікування не менше 7 діб, добра переносимість (максимум 5% побічної дії, яка вимагала б припинення лікування), зручний режим прийому медикаментів (мала кратність і невелика кількість таблеток), доступність за ціною [6, 80].
У 2000 році був прийнятий консенсус Маастрихт 2-2000. Відповідно до цього документу, ерадикація інфекції Н.рylori є обов’язковою при пептичній виразці дванадцятипалої кишки (ПВДПК) як у стадії загострення, в т.ч. при виразковій кровотечі, так і при ремісії. Препаратами першого ряду рекомендовані БВП (або ранітидин вісмут субцитрат) у стандартній дозі двічі, кларитроміцин по 500 мг двічі, амоксицилін по 1000 мг (або метронідазол по 500 мг) двічі на день протягом 7 днів. У разі неефективності цього курсу лікування рекомендувалася комбінація БВП, вісмуту субсаліцилату (субцитрату) по 120 мг чотири рази на добу, метронідазолу по 500 мг тричі та тетрацикліну по 500 мг чотири рази на добу протягом щонайменше 7 днів [6, 8, 34].
У 2005 році в Європі був прийнятий Маастрихтський консенсус 3, у якому розширені покази для ерадикації H.pylori за рахунок екстрагастральних захворювань, вдосконалена діагностика та лікування H.pylori-інфікованих пацієнтів. Обов’язковою умовою попередження раку шлунка повинна бути ерадикація гелікобактерної інфекції [52].
Згідно рекомендацій консенсусу Маастрихт-3 (2005), застосування схеми БВП + кларитроміцин + амоксицилін у якості першої лінії АГБТ можливе, якщо первинна резистентність до кларитроміцину у регіоні нижча 15%; застосування схеми БВП + метронідазол + амоксицилін можливе якщо резистентність до метронідазолу у регіоні нижча 40% [52, 155].
Починаючи з 1996 року, коли був запроваджений консенсус Маастрихт-1, для лікування гелікобактерної інфекції по всьому світі почали використовувати АГБТ. З часом поступово змінювалися та ускладнювалися схеми лікування, були розширені покази до їх застосування, але досягнення ерадикації стає дедалі складнішим. Ефективність сучасних режимів терапії знижується [27, 51, 190, 202]. Це обумовлено, в першу чергу, появою нових, резистентних до препаратів, що призначаються, штамів H.pylori [12, 19, 20, 70, 201].
Значно важче досягти ерадикації резистентного штаму H.pylori. За наявності резистентності Н.pylori до одного препарату ефективність ерадикації знижується до 30-40%, до двох до 15%, що робить їх використання економічно невигідним. Тому із зростанням частки резистентних до антибактеріальних препаратів штамів H.pylori у популяції пов’язують ріст захворюваності й ускладнень, що вимагає відповідно значно більших витрат на лікування і є вже не тільки медичною, але і соціально-економічною проблемою [13, 15, 39]. Дослідження показали, що існує первинна і вторинна набута резистентність. Первинна стійкість з’являється як реакція пристосування під час прийому будь-якого препарату при лікуванні захворювань, не пов’язаних з Н.pylori. Вторинна резистентність з’являється у результаті лікування самої інфекції [107, 132].
Затверджені антибактеріальні препарати для ерадикації Н.pylori та/або їх попередники достатньо довго та повсюдно застосовувались в клінічній практиці за різними показами (зокрема для лікування інфекцій дихальної системи) до прийняття консенсусу Маастрихт 2-2000, що призвело до розвитку первинно високої резистентності до деяких з них (похідні нітроімідазолу, макроліди). Після прийняття консенсусу Маастрихт 2-2000 ці препарати стали інтенсивно застосовуватись також і в складі схем антигелікобактерної терапії (АГБТ), що викликало значне зростання рівня резистентності до них Н.pylori за останні роки, а також появи резистентності до раніше активних антибактеріальних препаратів (амоксицилін) [205].
Багатоцентрове дослідження, яке проводилося у країнах Східної Європи з 1996 по 1998 роки, довело, що рівень первинної резистентності до метронідазолу зріс з 30,5% до 36,4%, до кларитроміцину з 8,9% до 10,6%, була відзначена поява резистентності до амоксициліну в Південно-східному регіоні (0,9%) [123].
Актуальною є вторинна резистентність, яка розвивається внаслідок застосування АГБТ і обумовлена набутою мутацією бактерії [73, 74]. За даними закордонних досліджень, вторинна резистентність Н.pylori до метронідазолу розвивається практично у 90-100%, до кларитроміцину у 70% [107, 137, 141]. Так, у Бельгії, наприклад, частота резистентності до кларитроміцину виросла в п’ять разів з 2,2% в 1990 році до 11,1% в 1996 році, а за останніми даними сягає вже 17% [42]. Отже, при нинішніх показниках через два роки відсоток штамів Н.pylori, резистентних до кларитроміцину становитиме 30%, а через чотири роки більшість штамів може бути стійкими до цього антибіотику.
Найбільш розповсюджені штами Н.pylori, які стійкі до похідних нітроімідазолу (метронідазол, тинідазол) [19, 68, 138, 146, 170]. Міжнародне багатоцентрове дослідження MUCH-2 у 1999 році виявило, що найвища резистентність до метронідазолу серед країн Європи реєструється у Польщі 70%, що дає підстави припускати таку ж високу поширеність резистентності до метронідазолу і в прикордонних з Польщею областях України (зокрема, і на території Львівської області) [110]. Поширення резистентності до нітроімідазолів може бути пов’язане з частим використанням метронідазолу для лікування паразитарних інвазій, наприклад, амебіазу, урогенітальних інфекцій, особливо трихомоніазу, у стоматологічній практиці.
Резистентність до кларитроміцину в Європі коливається від 0 до 15% і залежить від використання в минулому цієї групи антибіотиків для лікування інших інфекцій, в основному органів дихання [91]. Натомість в Росії штамів, резистентних до кларитроміцину, виявляється суттєво менше 7,6% [33].
Звертає на себе увагу також ріст числа полірезистентних штамів Н.pylori як у Європі, так і у Росії. Висока частота полірезистентних (до кларитроміцину та метронідазолу) штамів виявлена у Південній та Східній Європі і досягає 20% [45, 108]. Поява цих штамів обумовлена все більш широким застосуванням схем лікування з використанням метронідазолу і кларитроміцину, які де-факто стали стандартом у Європейській співдружності, незважаючи на очевидну небезпеку використання в одній схемі двох антибіотиків, до яких у Н.pylori резистентність розвивається дуже швидко.
В Україні масштабних досліджень визначення резистентності H.pylori до антибіотиків дотепер не проводилося. Вперше дані про резистентність до антибіотиків штамів Н.pylori в Україні, зокрема на Львівщині, наведені у роботі В.І.Вдовиченка і співавт. [19, 49

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі підвищення ефективності лікування пептичної виразки дванадцятипалої кишки, що полягає в розробці модифікованих режимів антигелікобактерної терапії, які враховують динаміку регіональної та індивідуальної чутливість штамів H.pylori до антибіотиків.

1. Встановлено, що з 1996 по 2006 рр. частота повторних звернень у хворих на ПВДПК у Львівському регіоні збільшилась: через реінфекцію з 5,8% до 24,7% у 2006 році (р<0,001), та через неефективність ерадикаційної терапії з 20,7% до 38,8% відповідно (р<0,01).

2. У хворих на ПВДПК (мешканців Львівської області) достовірно зросли показники повної резистентності штамів H.pylori в культурі протягом 1996-2006 років для всіх антибіотиків: для метронідазолу з 12,0% до 75,0%; з’явилися до кларитроміцину в 10,5%, до амоксициліну у 17,1%, до тетрацикліну у 10,5%, до фурадоніну у 8,6%, до еритроміцину у 23,5%. Низька чутливість штамів H.pylori в культурі за весь час зросла для фурадоніну із 4,0% до 11,4%, тетрацикліну із 16,0% до 47,4%, кларитроміцину із 2,2% до 17,1% та амоксициліну із 1,8% до 15,8%.

3. Виявлено достовірне зростання низької чутливості та абсолютної полірезистентності до антибіотиків за 10 років. Кількість полірезистентних штамів H.pylori станом на 2006 рік склала 57,9%, а частка чутливих штамів в культурі склала: до метронідазолу 4,4%, до кларитроміцину 72,6%, до амоксициліну 67,1%, до фурадоніну 80,0%, до тетрацикліну 42,1%, до еритроміцину 64,7%.

4. Потрійна терапія, яка містить омепразол 20 мг, амоксицилін 1000 мг та кларитроміцин 500 мг двічі на день тривалістю 7 днів, дозволяє досягти ерадикації в 75,8% та загоєння ерозивно-виразкових дефектів у 72,5% випадків. Ефективність ерадикації (96,6%) та загоєння (93,1%) у хворих, які застосовують кларитроміцин уперше, були значно кращими, ніж у хворих, які лікувалися цим антибіотиком у минулі роки (66,1% та 67,7% відповідно).

5. Ерадикація H.pylori потрійним модифікованим режимом із використанням фурамагу складає 86,7%, орнідазолу 81,8%, азитроміцину 76,9%, левофлоксацину 95,5%. Загоєння ерозивно-виразкових дефектів при застосуванні цих режимів становить 90,0%, 81,8%, 92,3%, 95,5% відповідно.

6. Визначення індивідуальної чутливості штамів H.pylori у хворих на ПВДПК, які мали в минулому невдалі спроби ерадикації, дозволяє провести корекцію лікувального режиму пацієнта з огляду на фактичну резистентність штамів H.pylori до антибіотиків. Це дає можливість збільшити ефективність ерадикації до 91,7% у хворих, резистентних до попереднього лікування.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для підвищення ефективності лікування ПВДПК слід враховувати дані вивчення динаміки поширеності резистентності штамів H.pylori до антибіотиків у регіоні, яка в останні роки у Львівській області складає для метронідазолу 75,0%; кларитроміцину 10,5%, амоксициліну 17,1%, тетрацикліну 10,5%, фурадоніну 8,6%, еритроміцину 23,5%. Тому використання метронідазолу в схемах АГБТ у мешканців Львівської області слід вважати недоцільним, а призначення кларитроміцину вимагає індивідуального уточнення.

2. Традиційну потрійну схему АГБТ (омепразол 20 мг + амоксицилін 1000 мг + кларитроміцин 500 мг двічі на добу протягом 7 днів) слід рекомендувати хворим, які не приймали кларитроміцин із будь-якою метою в минулому.

3. Із метою підвищення ефективності комплексної терапії хворих на ПВДПК, які безуспішно лікувалися в минулому, рекомендується попереднє індивідуальне визначення чутливості штамів H.pylori до антибіотиків (деклараційний патент на корисну модель 30977 U України, МПК 2006 А61В10/00, G01N 33/48).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агибалов А.Н. Результаты использования схем тройной терапии. Дыхательный тест как контроль эффективности эрадикации Helіcobacter рylorі / А.Н.Агибалов // Сучасна гастроентерологія. 2006. Т.27, №1. С.68-70.
2. Аруин Л.И. Апоптоз в механизме поражений желудка, обусловленных влиянием Helicobacter pylori / Л.И.Аруин // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. 1999. №2. C.26-29.
3. Аруин Л.И. Морфологическая диагностика болезней желудка и кишечника /Л.И.Аруин, Л.Л.Капуллер, В.А.Исаков. Москва: Триада-Х, 1998. 496 с.
4. Аруин Л.И. Роль Helicobacter pylori в формировании морфологического субстрата язвенной болезни // Материалы VIIІ тематической сессии Российской групппы по изучению Helicobacter pylori. Уфа, 1999. С. 7-11.
5. Бабак О.Я. Необхідність впровадження заходів по боротьбі з хелікобактерною інфекцією в Україні / О.Я.Бабак // Журнал АМН України. 1999. Т.4, №3. С.508 - 514.
6. Бабак О.Я. Противоязвенная терапия: новые препараты новые возможности /О.Я.Бабак // Сучасна гастроентерологія. 2000. №1. С. 29-30.
7. Бабак О.Я. Роль и место препарата пилобакт в лечении заболеваний ассоциированних с Helicobacter pylorі / О.Я.Бабак // Сучасна гастроентерологія і гепатологія. 2000. №2. С.21-23.
8. Бабак О.Я. Стандартная антихеликобактерная терапія (Maastricht 2-2000 consensus): насколько она актуальна сегодня? / О.Я.Бабак // Сучасна гастроентерологія. 2005. №2(22). С. 4-7.
9. Бабак М.О. Частота рецидивов дуоденальних язв, ассоциированных с резистентными штаммами H.рylori после эрадикационной терапии / М.О.Бабак // Врачебная практика. 2002. №3. С. 7-10.
10. Бабак М.О. Порівняльна ефективність потрійних схем антихелікобактерної терапії у хворих з виразкою дванадцятипалої кишки, асоційованою з резистентними штамами Helicobacter pylori / М.О.Бабак, Г.Д.Фадєєнко // Сучасна гастроентерологія. №1(17). 2002. С. 39-41.
11. Бабак О.Я. Эффективность и безопасность препарата «Орнистат» в лечении пептических язв желудка и двенадцатиперстной кишки, ассоциированных с Helicobacter pylori / О.Я.Бабак // Сучасна гастроентерологія. 2005. Т.22,№2. С. 82-86.
12. Бодревич Б.Б. Про резистентність до антибіотиків штамів Helicobacter pylori в Україні / Б.Б.Бодревич // Гастроентерологія: Міжвід. зб. Дніпропетровськ, 2001. Вип. 32. С. 284-290.
13. Бодревич Б.Б. Регіональні та індивідуальні особливості вибору антихелікобактерної терапії хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки: Автореф. дис. на здобуття наукового степеня канд. мед. наук : спец 14.01.02 Внутрішні хвороби” / Б.Б.Бодревич. Івано-Франківськ, 2003. 20с.
14. Бодревич Б.Б. Ефективність лікування препаратом пілобакт в різних регіонах України / Б.Б.Бодревич // Вісник наукових досліджень. №2. 2001. С. 28-30.
15. Васильєв Ю.В. Патогенетические аспекты Helicobacter pylori / Ю.В.Васильєв // Международный мед. журнал. 2007. №1. С.53-64.
16. Василюк В.В. Ефективність комплексної терапії хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки асоційованої з H.рylori: Автореф. дис. на здобуття наукового степеня канд. мед. наук : спец 14.01.02 Внутрішні хвороби” / В.В. Василюк Луганськ, 2003. 23с.
17. Василюк В.В. Сучасні принципи лікування виразкової хвороби:огляд літератури / В.В.Василюк // Вісник наукових досліджень. 1999. №1. С. 23-25.
18. Вдовиченко А.В. Вплив дуоденогастрального рефлюксу на ефективність ерадикації хелікобактерної інфекції у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки при застосуванні потрійної терапії / А.В.Вдовиченко // Гастроентерологія: Міжвід. зб. Дніпропетровськ, 2001. Випуск 32. С.196-199.
19. Вдовиченко В.І. Регіональні та індивідуальні особливості вибору антигелікобактерної терапії / В.І.Вдовиченко, Б.Б.Бодревич // Сучасна гастроентерологія. 2001. №2. С. 22-26.
20. Вдовиченко В.І. Пептична виразка: нерозв’язані питання у 2000 році / В.І.Вдовиченко,О.О.Бондаренко, А.В.Вдовиченко // Гастроентерологія: Міжвід. зб. Дніпропетровськ, 2000. Випуск 30. С. 94-99.
21. Вдовиченко В.І. Лікування виразкової хвороби: досягнення і перспективи / В.І.Вдовиченко, В.В.Данилейченко, О.О.Бондаренко // Гастроентерологія: Міжвід. зб. Дніпропетровськ, 2001. Вип.32. С. 276-279.
22. Вдовиченко В.І. «Терапія порятунку» в лікуванні виразкової хвороби в зв’язку із зростанням резистентності Helicobacter pylori до антибіотиків / В.І.Вдовиченко, А.Л.Демидова // Гастроентерологія: Міжвід. зб. Дніпропетровськ, 2007. Вип.39. С.322-330.
23. Вдовиченко В.І. Динаміка резистентності штамів Helicobacter pylori до антибіотиків та ефективність лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки / В.І.Вдовиченко, А.Л.Демидова // Сучасна гастроентерологія. 2006. №4 (30). С. 55-59.
24. Виразкова хвороба. Пептична виразка/ В.Г.Передерій, С.М.Ткач, О.В.Передерій, В.П.Шипулін // Doctor. 2000. №3. С. 27-37.
25. Григорьев П. Де-нол в современной гастроэнтерологиит / П.Григорьев, Э.Яковенко // Врач. 1991. №11. С.32-34.
26. Гриценко І.І. Застосування пілобакту в лікуванні пептичної виразки шлунка / І.І.Гриценко, М.Б.Щербиніна, В.Є.Кудрявцева // Медицина світу. 2000 спеціальний випуск: гастроентерологія. С.17-20.
27. Губергриц Н.Б. Клинико-патогенетические особенности и лечение гатродуоденальной патологии, ассоциированной с различными штаммами H рylori / Н.Б.Губергриц, О.А.Прилуцкая // Сучасна гастроентерологія. 2005. Т. 21, №1. С. 19-31.
28. Дзвонковська В.В. Ефективність застосування пілобакту у хворих на виразкову хворобу, асоційовану з Helicobacter pylori / В.В.Дзвонковська, В.Є.Нейко, М.В.Паневник // Гастроентерологія: Міжвід. зб. Дніпропетровськ, 2001. Випуск 32. С. 300-304.
29. Дзюблик А.Я. Азитромицин в лечении инфекций дыхательных путей / А.Я.Дзюблик // Укр. хіміотерапевтичний журнал. 2002. Т. 14, №2 С. 9-13.
30. Дзяк Г.В. Выбор антихеликобактерной терапии при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки / Г.В.Дзяк, И.В.Евстигнеев // Гастроентерологія: Міжвід. зб. Дніпропетровськ, 2000. Випуск 30. С. 384-388.
31. Зоря А.В. Сучасні підходи до лікування дуоденальної виразки / Зоря А.В. // Гастроентерологія: Міжвід. зб. Дніпропетровськ, 2001. Випуск 32. С. 290-294.
32. Иванников И.О. Преодоление резистентности Helicobacter pylori к антибиотикам: возможности и перспективы. В кн.: Диагностика и лечение заболеваний, ассоциированных с Helicobacter pylori // Мат. II международного симпозиума, г.Москва (1-2 апреля). М., 1999. С.14-18.
33. Иванников И.О. Клиническое значение преодоления резистентности Helicobacter pylori к антибиотикам// Материалы VIIІ тематической сессии Российской групппы по изучению Helicobacter pylori. . Уфа, 1999. С.13-16.
34. Ивашкин В.Т. Основные положения II Маастрихтского соглашения: какие рекомендации по лечению заболеваний, ассоциированных с Helicobacter pylori, нужны в России? / В.Т.Ивашкин, В.А.Исаков // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. 2001. №3. С. 77-84.
35. Исаков В.А. Современная антихеликобактерная терапия / В.А.Исаков // Клин.фармакол. и терапия. 2002. Т.П, №1. С.79-83.
36. Исаков В.А.Фармакоэкономика при заболеваниях, связанных с инфицированием Helicobacter pylori / В.А.Исаков, И.О.Иванников // Тер. архив. 2000. Т.72, №2. C.61-64.
37. Исаков В.А. Азитромицин (Сумамед) новый компонент антихеликобактерной терапии / В.А., Исаков Л.В.Кудрявцева // Клиническая фармакология и терапия. 2000. Т. 9, № 1. С. 22 24.
38. Індивідуальний вибір режиму антигелікобактерної терапії у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки / В.І.Вдовиченко, Б.Б.Бодревич, Л.О.Січкоріз та співавт. // Acta Medica Leopoliensia. 2002. Т. VIII, №1. C.50-52.
39. Калинин А.В. Резистентность H.рylori к антибиотикам и пути её преодоления. Место де-нола в современных схемах эрадикационной терапии / Калинин А.В. // Терапевтический архив. 2001. Т.73, №8. С. 73.-75.
40. Кларитроміцин у сучасних схемах ерадикації хелікобактерної інфекції у хворих на виразкову хворобу / В.І.Вдовиченко, В.В.Данилейченко, Й.М.Федечко та співавт.// Лік. справа. 2001. №1. C.109-111.
41. Клиническая гастроэнтерология / Под ред. Н.В.Харченко. К.: Здоров’я, 2000. 446 с.
42. Кудрявцева Л.В. Резистентность Helicobacter pylori к антибиотикам: диагностика и значение для клинической практики / Л.В.Кудрявцева, В.А.Исаков, И.О.Иваников // Кремлевская медицина. Клинический вестник. 2000. № 1. С.23-26.
43. Лапач С. Н. Статистические методы в медико биологических исследованиях с использованием Еxcel / С. Н.Лапач, А. В.Чубенко, П.Н.Бабич. Киев «Морион», 2000. 315 с.
44. Лапина Т.Л. Российские рекомендации по диагностике и лечению инфекции Helicobacter pylori / Т.Л.Лапина // Рос. журн. гастроэнтерол. гепатол., колопроктол. 1999. №3. C.84-89.
45. Мегро Ф. Является ли проблемой резистентность Helicobacter pylori к антибиотикам / Ф.Мегро // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. 1999. Т.VIII, №3. С. 74-78.
46. Мостовой Ю.М. Макролиды: известное и малоизвестное / Ю.М.Мостовой , А.В.Демчук // Medicus Amicus. 2007. №8. С.29-31.
47. Нейко В.Є. Особливості комплексної діагностики виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, поєднаної з хронічним панкреатитом / Є.В.Нейко, В.В.Дзвонковська, Т.М.Дзвонковський // Гастроентерологія: Міжвід. зб. Дніпропетровськ, 2000. Вип. 31. С. 228-233.
48. Орзиев З.М. Эффективность эрадикационной антихеликобактерной терапии у больных язвенной болезнью ДПК при различном режиме приема препаратов / З.М.Орзиев, Ф.Э.Нурбаев, Г.Ш.Рахимова // Клин. мед. 2003. №6. С.48-49.
49. Пептична виразка: нерозв’язані питання у 2000 році / В.І.Вдовиченко, О.О.Бондаренко, А.В.Вдовиченко, та співавт. // Гастроентерологія: Міжвід. зб. Дніпропетровськ, 2000. Випуск 30. С.94-99.
50. Пілобакт препарат вибору в лікуванні пілоричного хелікобактеріозу / А.С.Свінцицький, К.М.Ревенок, Г.А.Соловйова, А.А.Колодій // Суч. гастроентерол. і гепатол. 2000. №1. С.34-35.
51. Передерий В.Г. Эффективность эрадикации H.рylori при тройной терапии пантопразолом, клацидом и амоксицилином / В.Г.Передерий, И.А.Клярицкая, О.В.Передерий // Укр. мед. часопис. 2000. №2. С. 30-32.
52. Передерий В.Г. От Маастрихта 1-1996 до Маастрихта 3-2005: десятилетний путь революционных преобразований в лечении желудочно-кишечных заболеваний / В.Г.Передерий, С.М.Ткач, Б.Н.Марусанич // Сучасна гастроентерологія. 2005. Т.26, №6. С.4-9.
53. Передерий В.Г. Современные представления о лечении язвенной болезни с точки зрения принципов доказательной медицины / В.Г.Передерий, С.М.Ткач, О.В.Швец // Сучасна гастроентерология. 2002. Т.9, №3. С.18-21.
54. Передерий В.Г., Швец Н.И., Ткач С.М. Место дыхательных тестов в диагностике заболеваний органов пищеварения / В.Г.Передерий, Н.И.Швец, С.М.Ткач // Сучасна гастроентерология. 2000. №1. С.21-25.
55. Пономарева А.И. Профилактика рецидивов язвенной болезни ДПК с помощью метронидазола и лазеротерапии: Автореф. дис. на здобуття наукового степеня канд. мед. наук : спец 14.01.02 Внутрішні хвороби” / А.И. Пономарева. Саратов, 1996. 20с.
56. Порівняльна характеристика лікування хворих з H.pylori-асоційованою гастродуоденальною патологією пілобактом та альтернативними схемами терапії/ Е.Й.Архій, Н.В.Розумник, Н.І.Брич та співавт. // Гастроентерологія: Міжвід. зб. Дніпропетровськ, 2001. Випуск 32. С.200-203.
57. Распространенность Helicobacter pylori среди больных с заболеваниями гастродуоденальной зоны в Киеве / В.Г.Передерий, О.В.Передерий, С.М. Ткач и соавт.// Лік. справа. 1999. N4. C.62-65.
58. Рудакова А.В. Еще раз об эрадикации Helicobacter pylori (Взгляд с позиций доказательной медицины) / А.В.Рудакова // ФАРМиндекс-Практик. 2005. №9. С. 38-43.
59. Рысс Е.С. Фармакотерапия язвенной болезни / Е.С. Рысс, Э.Э.Звартау. Спб.; М.:"Невский диалект", 1998. 253с.
60. Свінціцький А.С. Застосування ломефлоксацину у складі ерадикаційної терапії для лікування хворих з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки та ерозіями шлунку / А.С.Свінціцький, Г.А.Соловйова, Т.В.Усова // Сучасна гастроентерологія. 2006. Т.32, №6. С. 63-67.
61. Сиротенко А.С. Особливості перебігу та підходи до лікування пептичної виразки дванадцятипалої кишки при cиндромі повернення клініки / А.С.Сиротенко // Здоров’я України. 2006. №21/1. С. 24-25.
62. Стародуб Є.М. Антигелікобактерна терапія. Чи достатньо її для лікування виразкової хвороби? / Є.М.Стародуб, Р.П.Дуць, С.Є.Шостак // Вісник наукових досліджень. 2007. №4. С. 32-34.
63. Стародуб Є.М. Шляхи оптимізації діагностики та лікування гелікобактерзалежних захворювань / Є.М.Стародуб, С.Є.Шостак, Р.П.Дуць // Гастроентерологія: Міжвід. зб. Дніпропетровськ, 2007. Вип.39. С.375-380.
64. Старостин Б.Д. Выбор антихеликобактерного режима при заболеваниях желудка и двенадцатиперстной кишки, ассоциированных с Helicobacter pylori / Б.Д.Старостин // Тер. архив. 1999. Т.71, N3. C.46-50.
65. Тищенко В.В. Использование новых макролидов в тройной антигеликобактерной терапии у больных пептической язвой двенадцатиперстной кишки / В.В.Тищенко // Нова медицина. 2003. Т. 11, №6. С. 24-26.
66. Тищенко В.В. Удосконалення антигелікобактерної терапії у хворих на виразкову хворобу: Автореф. дис. на здобуття наукового степеня канд. мед. наук : спец 14.01.02 Внутрішні хвороби” / В.В.Тищенко. Київ, 2003. 18с.
67. Тутберидзе Н.Т. Альтернативный вариант антихеликобактерной терапии при рецидивах язвенной болезни желудка и ДПК / Н.Т.Тутберидзе // Сучасна гастроентерологія. 2004. Т.20, №6. С. 62-66.
68. Тутберидзе Н.Т. Оценка антихеликобактерной эффективности оригинальной схемы квадротерапии при рецидивирующей пептической язве желудка и ДПК / Н.Т.Тутберидзе // Сучасна гастроентерологія. 2005. Т.23, №3. С.23-26.
69. Урсова Н.И. Современное лечение ассоциированной с Helicobacter pylori язвенной болезни у детей / Н.И.Урсова // Русский медицинский журнал. 2000. Т.8, №17. С.707-710.
70. Фадеєнко Г.Д. Де-нол переборює резистентність Helicobacter pylori до антибактеріальних препаратів / Г.Д.Фадеєнко // Сучасна гастроентерологія і гепатологія. 2000. №1. С. 31-34.
71. Фадеєнко Г.Д. Инфекция Helicobacter pylori. Принципы современного лечения (обзор литературы) / Г.Д.Фадеєнко // Журнал АМН України. 1998. №3. С.495-508.
72. Фадеєнко Г.Д. Перспективні напрямки терапії інфекції Helicobacter pylori (огляд літератури) / Г.Д.Фадеєнко // Сучасна гастроентерологія. 2001. №1. C.11-14.
73. Фадеєнко Г.Д. Резистентность Helicobacter pylori к антигеликобактерной терапии: причины возникновения и возможные пути решения проблемы / Г.Д.Фадеєнко // Гастроентерологія: Міжвід. зб. Дніпропетровськ, 2000. Випуск 31. С. 293-298.
74. Фадеєнко Г.Д., Ткач С.М. Антихеликобактерная терапия: лечение по стандарту или по шаблону / Г.Д.Фадеєнко, С.М.Ткач // Сучасна гастроентерол. і гепатол. 2000. №2. С.13-16.
75. Хвороби органів травлення (діагностика та лікування)/ П.Я.Григор’єв, Є.M.Стародуб, Е.П.Яковенко, С.Є.Шостак Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. 448с.
76. Циммерман Я.С. Альтернативные схемы эрадикационной терапии путем преодоления приобретенной резистентности Helicobacter pylori к проводимому лечению / Я.С. Циммерман // Клин.мед. 2004. №2. С.9-15.
77. Циммерман Я.С. Концепция взаимоотношений организма человека и Helicobacter pylori / Я.С.Циммерман, М.Р.Зинаттулин // Клиническая медицина. 1999. Т.77, №2. С.52-56.
78. Чопей І.В. Антихелікобактерна терапія. Побічні дії та вибір оптимальних схем / І.В.Чопей, С.В.Панас // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина». 2000. Вип.11. С. 203-208.
79. Шипулин В., Чернявский В. Сравнение эффективности и безопасности двух схем тройной терапии для эрадикации Helicobacter pylori у больных с дуоденальной язвой / В.Шипулин, В.Чернявский // Мистецтво лікування. 2004. №3. С.56.
80. Эффективность эрадикации Helicobacter pylori при тройной терапии пантопразолом, клацидом и амоксицилином/ В.Г.Передерий, И.А.Кляритская, О.В.Передерий и соавт. // Укр. мед. часопис. 2000. №2/16. С.30-32.
81. A High Level of Primary Resistance to Metronidazole and Clarithromycin in previously Untreated Symptomatic Patients Presenting for endoscopy in Australia / H.M.Mitchell, S.Brusentsev, S.L.Hazell et. al. // GUT. 2000. Supl.1. Vol 47. P. 15-34.
82. Antibiotik-Resistance Patterns of Helicobacter pylori in Croatia: Cohort Study / N.Broutet, P.Zentilin, S.Reglioni E.Pereira // Croatian Medical journal. JAMA. May 2. 2001. P.2175.
83. Antos D. 7-day triple therapy of Helicobacter pylori infection with levofloxacin, amoxicillin and high-dose esomeprazole in patients with known antimicrobial sensitivity / D.Antos, W.Schneider-Brachert // Helicobacter. 2006. Vol. 11. №4. P.39-45.
84. Bardhan K. The HOMER study: the effect of increasing the dose of metronidazole when given with omeprazole and amoxicillin to cure Helicobacter pylori / K. Bardhan, E.Bayerdorffer, Veldhuyzen Van Zantcn // Helicobacter. 2000. Vol. 5. P. 196-201.
85. Bazzoli F. Helicobacter pylori: the challenge in therapy / F.Bazzoli, P.Pozzato, T.Rokkas // Helicobacter. 2002. Vol. 7. P. 43-49.
86. Bealcs I.L. Efficacy of Helicobacter pylori eradication therapies: a single centre observational study / I.L. Bealcs // BMC Gastroenterol. 2001 Vol. 1. P.7.
87. Bilardi C. A 10-day levofloxaein-based therapy in patients with resistant Helicobacter pylori infection: a controlled trial / C.Bilardi, P.Dulbecco, P.Zentilin, S.Reglioni // Clin. Gastroenterol. Hepatol. 2004. Vol. 2. P. 997-1002.
88. Bloom B.S. Daily regimen and compliance with treatment: fewer daily doses and drugs with fewer side effects improve compliance / B.S.Bloom // BMJ 2001. Vol. 323. P. 647.
89. Bock H. Rifabutin-based triple therapy after failure of Helicobacter pylori eradication treatment / H.Bock, H.Koop, N.Lehn // J. Clin. Gastroenterol. 2000. Vol. 31. P. 222-225.
90. Boixeda D. Efficacy of quadruple therapy with pantoprazole, bismuth, tetracydme and metronidazole as rescue treatment for Helicobacter pylori infection / D.Boixeda, F.Bermejo, C.Martin-De-Argila // Aliment. Pharmacol. Ther. 2002. Vol. 16. P. 1457-1460.
91. Boyanova L. The status of antimicrobial resistance of Helicobacter pylori in Еastern Europe / L.Boyanova, A.Mentis, M.Gubina // Clin. Microbiol. Infect. 2002. Vol. 8. P. 388-396.
92. Boyanova L. Antibacterial resistance in Helicobacter pylori strains isolated from Bulgarian children and adult patients over 9 years / L.Boyanova, R.Nikolov, E.Lazarova