АКСІОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СТАВЛЕННЯ ШКОЛЯРІВ ДО ПРИРОДИ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ (КІНЕЦЬ ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ)

Краткое описание

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

На правах рукопису

БАРЛІТ ОКСАНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 37.013.73

АКСІОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СТАВЛЕННЯ ШКОЛЯРІВ ДО ПРИРОДИ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ (КІНЕЦЬ ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ)

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
М.В. Елькін,
кандидат педагогічних наук,
доцент

Кіровоград - 2009

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ
ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ШКОЛЯРІВ
ДО ПРИРОДИ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІЙ
І ФІЛОСОФСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ 13
1.1. Ретроспективний аналіз еволюції ціннісної позиції
людини щодо природи 13
1.2. Концептуалізація аксіології природи у вітчизняній освітній спадщині 37
1.3. Теоретичні ідеї і погляди представників вітчизняної
педагогічної спадщини кінця ХІХ – початку ХХ століття
щодо проблеми формування ціннісного ставлення
школярів до природи 53
Висновки з першого розділу 63
РОЗДІЛ 2. ВІТЧИЗНЯНА ПЕДАГОГІЧНА СПАДЩИНА КІНЦЯ
ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ У ФОРМУВАННІ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ШКОЛЯРІВ ДО ПРИРОДИ НА АКСІОЛОГІЧНИХ
ЗАСАДАХ 66
2.1. Аксіологічні засади формування ціннісного ставлення
школярів до природи в педагогічній думці
кінця ХІХ – початку ХХ століття 66
2.2. Етико-естетичні погляди педагогів на формування
ціннісного ставлення школярів до природи 88
2.3. Інтеграція наукових ідей представників педагогічної
спадщини в процес формування ціннісного ставлення
школярів до природи й розвитку сучасної екологічної
освіти 128
Висновки з другого розділу 153
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 155
ЛІТЕРАТУРА 159

ВСТУП

Актуальність і доцільність дослідження. На сучасному етапі наукового пізнання проблема взаємодії суспільства і природи набуває важливого значення, що зумовлено процесом становлення цивілізаційного виміру багатогранного життя людей. У ХХ столітті людство почало усвідомлювати: посилення впливу на довкілля може стати неконтрольованим і нестиме загрозу людському існуванню. Екологічна криза значною мірою спричинена аксіологічною кризою як невідповідністю етичних нормативів екологічним вимогам сучасності. Важлива роль у подоланні цієї кризи, на думку наукової спільноти, належить освіті й педагогіці, які формують образ людини в світі культури.
В Україні важливість пошуків науково-освітніх можливостей і технологій формування екологічного, гуманістичного світогляду, який би зорієнтував людину на розумне ставлення до природи, актуалізована комплексом об’єктивних і суб’єктивних причин.
Питання етичної взаємодії людини і природи є особливо актуальними в площині обґрунтування системи національних цінностей, яка включає загальнолюдські інтереси, насамперед ті, що сприяють гармонізації відносин людини з природою.
Культурно-освітній прогрес і етапи вироблення ціннісного ставлення людини до природи розглядаються науковцями по-різному: відповідно до концепції ноосфери (В. Вернадський, М. Моїсеєв, П. Тейяр де Шарден, М. Холодний); у межах антропологічного підходу (І. Аносов, Б. Бім-Бад, С. Кривих, В. Крисаченко, В. Макареня, В. Табачковський); аксіологічного підходу (Е. Агацці, В. Віндельбанд, Г. Ріккерт, В. Гребеньков, В. Нечитайло). Однак, майже всі дослідники корекції ставлення людини до природи вважають, що формування нової ціннісної позиції тісно пов’язане з усіма концепціями соціалізації, завдяки її специфічності.
У формуванні аксіологічного ставлення до природи важливим є пошук педагогічних моделей етнічного виховання, у яких наголошується на можливості етнокультурної варіативності в двох аспектах: у процесі формування особистості з урахуванням її специфічних рис і національного характеру (менталітету); у процесі соціалізації загальнолюдських цінностей як найбільш повного відображення національного.
Нові педагогічні пропозиції щодо формування ціннісного ставлення людини до природи як намагання подолати суперечності в системі "людина-природа" знайшли своє відображення в працях Е. Гірусова, Д. Гришина, М. Нікітіна, С. Семенова, В. Сухомлинського та ін. Проте, на нашу думку, чимало дослідників природний поступ життя людини розглядають лише як тло в системі розвивальних чинників, як освітнє середовище або як певні умови життя, які потребують екологізації. Далеко не кожен педагог готовий сьогодні формувати моральні якості школяра, спираючись у цьому процесі на ціннісний потенціал природи. Тому значний інтерес у цьому контексті становлять сучасні теоретичні праці, автори яких (І. Добронравова, В. Крисаченко, К. Корсак, Л. Нечепоренко, Л. Сидоренко) піднімають проблему залучення Всесвіту до сфери етики.
Психолого-педагогічні дослідження концептуалізували природний компонент освітнього середовища як максимально наближений до психофізіологічних особливостей розвитку дитини, який слід використовувати у процесі формування її динамічного, цілісного світогляду, необхідного для творчого зростання (В. Вілюнас, В. Воловач, М. Дробноход, І. Звєрев, А. Захлєбний, С. Іващенко, В. Ільченко, О. Лазебна, Л. Печко, Г. Пустовіт, С. Сисоєва, Г. Тарасенко).
Закон України "Про загальну середню освіту" (1999), Державна національна програма "Освіта" ("Україна ХХІ століття"), Концепція екологічної освіти України (2002), Програма "Основи здоров’я" для загальноосвітніх навчальних закладів (2002), Проект концепції гуманітарного розвитку України (2008) визначають орієнтири та напрями екологізації свідомості людини, яка навчається і навчає. Суттєві зміни в цьому плані можуть відбутися тільки через оновлення мети, змісту й технологій екоосвітнього процесу, який потребує філософсько-освітнього, психолого-педагогічного обґрунтування інтегративних підходів до екологічного навчання і виховання й засобів залучення його до життєвого простору людини.
У цьому контексті значний інтерес становить досвід науковців, які розробили теоретико-методологічні та методичні засади екологічного виховання як важливого напряму гуманізації освіти школярів (Г. Білявський, О. Плахотник, Г. Пустовіт, Б. Райнов, О. Савченко, А. Степанюк), окреслили психолого-педагогічні умови екологічного навчання і виховання (С. Глазачов, С. Дерябо, Б. Навроцький, С. Петров, О. Пруцакова, Н. Падун), схарактеризували особливості екологічної освіти на рівні безперервної освіти – від дошкільної до післядипломної (В. Маршицька, З. Плохій, Л. Різник, Л. Шаповал, А. Халімов).
У педагогічній науці сформувалася система основних принципів організації екологічної освіти, її мети, завдань, змісту екологічних знань, умінь і навичок, а також способів їх впровадження в традиційні навчальні дисципліни природничого циклу й у спеціальні екологічні курси.
Процес формування ціннісного ставлення людини до природи залежить не лише від зміни змісту навчання й виховного процесу, а й від урахування у виховній діяльності історичного досвіду народу. На підставі знань про національні особливості того чи іншого народу з’являється можливість дослідити національну специфіку, сприяти пошукам виховного потенціалу конкретних народів, враховувати їх історичний досвід, особливості сприйняття людьми різних національностей певних виховних впливів, а також вивчати рефлексію народів щодо їх історичної взаємодії з геокультурним природним середовищем.
Тому, на нашу думку, до процесу формування нового ставлення людини до природи варто залучити потенціал світової і вітчизняної філософської спадщини Г. Сковороди, В. Соловйова, К. Ціолковського, М. Бердяєва, В. Вернадського та ін., яку слід використовувати, доповнивши ідеями орієнтації на єднання людської спільноти шляхом зближення й взаємопроникнення національних культур і систем освіти, моделями й концепціями неоднорідності сприйняття стану довкілля планети. У вітчизняній традиції аспекти ставлення людини до природи окреслені як духовно-практичні пошуки Г. Сковороди, М. Гоголя, П. Куліша, І. Франка, В. Вернадського, В. Винниченка та інших. Проте до 70-х років ХХ століття у радянській науці єдиною моделлю ставлення людини до природи залишались проекти втручання у природні процеси, раціоналізація сприйняття природи, використання її потенціалу для задоволення людських потреб, що постійно зростали. Саме тому в сучасній педагогічній дійсності, яка потребує актуалізації аксіологічних настанов щодо природи, є певні суперечності, основними серед яких вважаємо такі:
- між активізацією пошуку методів екологізації освіти й відсутністю залучення до організації цього процесу ціннісно-світоглядних і морально-естетичних чинників;
- між використанням у процесі формування ціннісного ставлення людини до природи значного потенціалу природничих наук, суспільної думки й майже відсутнім попитом на педагогічну думку, яка поряд з проблемами становлення національної системи освіти, намагалася обґрунтувати принципи формування цілісного, гармонійно розвиненого школяра.
Вітчизняна педагогічна теорія і практика кінця ХІХ – початку ХХ століття значною мірою спрямовувалася на дослідження питань наближення людини до природи, на зародження етико-естетичних ідей про природу, на висвітлення етнокультурних особливостей взаємозв`язку людини і природи.
Тому цілком закономірним у цьому контексті є вибір теми дослідження "Аксіологічні засади ставлення школярів до природи у вітчизняній педагогічній теорії та практиці (кінець ХІХ – початок ХХ століття)".
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематичного плану Мелітопольського державного педагогічного університету імені Б. Хмельницького "Базова компетенція спеціаліста вищого педагогічного закладу ІІІ-IV рівня акредитації" (реєстраційний № 0101U01290). Тему затверджено Вченою радою університету (протокол № 3 від 26.12.2006) та погоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 4 від 24.04.2007).
Мета дослідження – визначити аксіологічні засади формування етичного ставлення школярів до природи, розроблені вітчизняною педагогічною теорією і практикою кінця ХІХ – початку ХХ століття .
Мета дослідження передбачає розв’язання таких завдань:
- проаналізувати еволюцію ціннісної позиції людини щодо гармонізації її відносин з природою;
- систематизувати теоретичні ідеї і погляди представників вітчизняної педагогічної спадщини кінця ХІХ – початку ХХ століття на проблему формування у школярів ціннісного, етико-естетичного ставлення до природи;
- дослідити особливості аксіологічного й антропологічного підходів до екологічного навчання і виховання школярів;
- розробити й обґрунтувати модель інтеграції аксіологічного підходу в процес екологічної освіти школярів.
Об`єкт дослідження: історико-педагогічний процес формування ціннісного ставлення людини до природи.
Предмет дослідження – теоретичні ідеї, погляди й практичний досвід формування ціннісного ставлення школярів до природи у вітчизняній педагогіці кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Методи дослідження. З метою розв`язання завдань дослідження використовується комплекс взаємопов`язаних теоретичних і емпіричних методів.
Теоретичні методи (аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, системний аналіз, узагальнення, формалізація, абстрагування) забезпечили реалізацію пізнавальних дій стосовно предмета дослідження й уможливили виявлення провідних тенденцій розвитку екологічної освіти, конструктивних ідей щодо гармонізації взаємодії людини і природи й зіставлення їх із завданнями сучасної екологічної освіти.
Емпіричні методи (педагогічне спостереження, анкетування, бесіди, опитування, моделювання педагогічних ситуацій, вивчення документації, інтерпретаційний аналіз нормативних документів, навчальних програм, підручників і посібників, емпіричних джерел з узагальненням досвіду педагогічної діяльності щодо означеної проблеми) дали змогу виявити тенденції, умови, технології, методи інтеграції аксіологічних настанов стосовно природи в освітянську практику.
Теоретичну основу дослідження становлять філософські концепції наукового пізнання (І. Добронравова, С. Кохановський, С. Краєвський, Н. Розов, П. Щедровицький), особистісно орієнтований, культурологічний, діяльнісний, аксіологічний підхід до розуміння особистості (Г. Балл, І. Бех, Є. Бондаревська, Д. Ельконін, М. Каган, В. Кремень), філософсько-антропологічні положення щодо визначення місця людини в природі (І. Аносов, Б. Бім-Бад, М. Кисельов, С. Кривих, В. Крисаченко), положення психолого-педагогічної науки про теоретичні, дидактичні принципи екологічної освіти (Г. Білявський, С. Глазачов, Л. Печко, О. Плахотнік, Б. Райков, А. Степанюк), про становлення й розвиток національної системи освіти і, зокрема, екологічного виховання (Б. Волков, С. Кримський, С. Русова, В. Сухомлинський, О. Сухомлинська, В.Табачковський, Г. Філіпчук), про ціннісне ставлення людини до природи (В. Горський, С. Грехньов, С. Дерябо, Г. Тарасенко, В. Ясвін), а також принцип історизму, який є основою вивчення процесу формування ціннісних орієнтацій і певної динаміки їх змін, характеру світобачення, його культурно-історичних передумов. Саме цей принцип дав змогу виявити загальні риси підходів до природної дійсності та стратегій морально-ціннісного ставлення до природи у співвідношенні, взаємозв`язку й взаємозалежності.
Джерелознавча база дослідження: праці представників української філософсько-педагогічної думки, психолого-педагогічна, філософська зарубіжна й вітчизняна література за темою дисертації (монографії, дисертації й автореферати дисертацій, наукові статті, а також освітні стандарти, програми шкільних дисциплін і підручники періоду кінця ХІХ – початку ХХ століття); офіційні документи й матеріали, присвячені проблемам розвитку екологічної освіти, зокрема закони, нормативні акти, рекомендації, постанови, резолюції; фонди Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. Сухомлинського, Запорізької обласної наукової бібліотеки, бібліотек Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова й Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського; матеріали міжнародних і всеукраїнських наукових конференцій, публікації в періодичних виданнях.
Дослідження проводилося впродовж 2005-2008 років і охоплювало кілька етапів науково-педагогічного пошуку:
На першому етапі (2005-2006 р.р.) аналізувався стан розроблення досліджуваної проблеми в її теоретичному й практичному аспектах, визначалися підходи до реалізації наукових завдань, створювалася відповідна програма й визначалася методики дослідження.
На другому етапі (2006-2007 р.р.) – систематизувався й узагальнювався матеріал про педагогічну спадщину кінця ХІХ – поч. ХХ століття щодо формування ціннісного ставлення людини до природи, особливостей гуманістичного знання для модернізації системи педагогічної теорії і практики; визначення методологічних засад аксіологічного підходу, його структура і зміст.
На третьому етапі (2007-2008) – узагальнювалися результати дослідження, теоретично обґрунтовувалися аксіологічні засади ставлення школярів до природи у вітчизняній теорії і практиці кінця ХІХ – початку ХХ століття; визначалися шляхи інтеграції цих наукових ідей і поглядів у сучасну шкільну екологічну освіту.
Наукова новизна та теоретичне значення дисертації полягає в тому, що: вперше виокремлено у вітчизняній педагогічній спадщині кінця ХІХ – початку ХХ століття аксіологічний підхід як основу процесу формування ціннісного ставлення школярів до природи; систематизовано теоретичні ідеї і погляди представників вітчизняної педагогічної спадщини кінця ХІХ – початку ХХ століття щодо формування ціннісного ставлення школярів до природи; введено у науковий обіг нові матеріали української педагогічної думки й досвіду, які уточнюють і доповнюють аксіологічні засади формування ціннісного ставлення школярів до природи; розвинуто наукові підходи, принципи, методи екологічної шкільної освіти.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що сформульовані світоглядні уявлення про природу й теоретичні надбання вітчизняної педагогічної спадщини змістовно поповнять систему педагогічної практики формування у школярів ціннісного ставлення до природи; систематизація теоретичних ідей і поглядів представників вітчизняної педагогічної думки кінця ХІХ – початку ХХ століття й уточнення сутності аксіологічного підходу сприятимуть інтеграції наукових ідей і поглядів, принципів, форм і методів у сучасний зміст шкільної екологічної освіти; принципові положення й висновки дослідження можуть стати цінним джерелом для творчого застосування його результатів у подальшому вдосконаленні процесу гармонійного розвитку школярів; джерельна база дисертації може використовуватися науковцями у компаративних дослідженнях і в процесі викладання історико-педагогічних дисциплін; концептуальні положення роботи можна застосовувати при укладанні програм, проектів екологічного виховання, формуванні змісту навчальних посібників і підручників.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорювалися на ІІ Міжнародній науковій конференції "Антропологізм в освіті: джерела, досягнення та перспективи" (Мелітополь, жовтень, 2006), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції "Інноваційна педагогічна діяльність в умовах полікультурного суспільства" (Сімферополь, листопад, 2007), регіональній науково-практичній конференції "Теорія та практика педагогіки життєтворчості" (Запоріжжя, березень, 2007), Міжнародній науковій конференції "Художня культура і освіта: традиції, сучасність, перспективи" (Мелітополь, жовтень, 2008), Міжнародній науковій конференції "Полікультурність, діалог і злагода: українські реалії" (Мелітополь, травень, 2008), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Антропологізм в освітніх стратегіях і практиках сучасності: пошук пріоритетів" (Мелітополь, вересень, 2008), Всеукраїнських ІІ Донцовських читаннях (Мелітополь, вересень, 2008), Другій обласній науково-методичній конференції "Державне громадське управління сучасним закладом освіти" (Херсон, листопад, 2008).
Впровадження результатів дисертаційного дослідження. Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес шкіл м. Запоріжжя, м. Мелітополя, Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, Бердянського державного педагогічного університету.
Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дисертації знайшли відображення в одному навчально-методичному посібнику і чотирьох одноосібних фахових статтях та в двох статтях в інших виданнях.
Структура та обсяг роботи: Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (181 позиція). Загальний обсяг роботи – 175 сторінок (основний зміст дисертації викладено на 158 сторінках).

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретико-концептуальну реконструкцію вітчизняної педагогічної спадщини кінця ХІХ – початку ХХ століття щодо визначення основних засад формування ціннісного ставлення школярів до природи.
1. Науковий синтез знань про діалог людини і природи є складним, оскільки передбачає метатеоретичні та методологічні узагальнення. Якщо епоха Відродження була відліком абстрагування й аксіологічного віддалення людини від природи, якщо реальністю Нового часу стала утилітарно-прагматична позиція людини щодо природи, а з другої половини ХХ ст. намагання людей підкорити природу набуло характеру загрози для існування людства, то, безперечно, педагогічна теорія має сконструювати таку систему природо- і культуровідповідних особистості нормативних настанов, які б націлювали уявлення, поведінку та дії школярів на збереження довкілля.
Ретроспективний аналіз провідних вітчизняних філософсько-освітніх і педагогічних концепцій В. Вернадського, В. Винниченка, О. Герда, Б. Грінченка, М. Грота, С. Русової, І. Стешенка, М. Сумцова, І. Франка та інших щодо гармонізації відносин людини і природи засвідчив, що ця педагогічна спадщина має значний потенціал для формування аксіології природи, тісно пов’язаний з концепціями соціалізації учнів.
2. Аналіз аксіологічної позиції людини щодо природи на основі етнометодологічного підходу доводить, що світ і природа на світоглядному рівні українського народу ніколи не вилучалися зі сфери моральних категорій, тобто морально-етичні регулятиви стосувалися всього живого й неживого в світі; традиція української культури була суттєво доповнена вченням про самопізнання, рефлексію мікрокосму й макрокосму (Г. Сковорода), ноосферною концепцією В. Вернадського, конкордизмом В. Винниченка, коеволюційними концепціями М. Гоголя, І. Франка, О. Герда, І. Стешенка, обґрунтуваннями етико-естетичних та інвайронментальних чинників морального ставлення школярів до природи тощо. Проаналізована вітчизняна педагогічна спадщина дала змогу виявити значний інтерес тогочасної науково-освітньої спільноти до аксіологічних та етнокультурних засад навчання і виховання, що уможливило застосування аксіологічного підходу в дослідженні як методологічної основи сучасної педагогічної теорії і практики, як системно-інтегрованого знання про отримання нового знання і перетворення освітньої дійсності, як "продукту" інтеграції загальної аксіології, філософії освіти, загальної педагогіки, психології, культурології, етики, як наукового аналізу навчання і виховання крізь призму ціннісних орієнтацій суб’єктів освіти, як фундаментальної категорії педагогіки та її методологічного інструментарію, як системи норм, правил, ідеалів, що регулюють взаємодію суб`єктів педагогічного процесу на основі етичних принципів.
3. Доведено, що аксіологічний підхід сприяє розвитку умов у педагогічній науці для цілісного вивчення особистості в єдності всіх компонентів її життя, яке постає найбільшою цінністю; доповнює дослідницький і практичний освітній простір такими феноменами як цінність, переживання, ідеал, духовне піднесення, віра, єдність; орієнтує пізнання на вивчення не абстрактної, а конкретної людини в певних історико-культурних умовах життя, у повсякденних формах її існування.
Провідною ідеєю педагогічної думки зазначеного періоду було прагнення вчених створити педагогічну модель формування нової аксіології природи за допомогою природознавства (О. Герд, М. Сумцов); естетико-емоційних компонентів буття школярів (М. Грот, Б. Грінченко); етнічного виховання, яке завдяки зв`язку з життям та етнокультурною варіативністю уможливлює врахування специфічних рис людини, її національного етнічного характеру (менталітету), котрий є тим підґрунтям, на якому постає аксіологічний вимір речей, явищ, подій, і на якому формуються загальнолюдські цінності як найбільш повне вираження національного, такі як виживання, життя, "якісне життя", відповідальність тощо (С. Русова, І. Стешенко).
У дослідженні обґрунтовано роль етико-естетичних мотивів в екологічному вихованні, у формуванні нової ціннісної позиції стосовно природи. Аналіз праць О. Герда, М. Грота, Б. Грінченка, С. Русової та інших, з одного боку, підтвердив думку про сензитивність дітей до естетичних видів діяльності, а з іншого – довів, що вони не вміють емоційно-естетично й етично взаємодіяти з природою, оскільки шкільна екоосвіта значною мірою раціоналізована, прагматизована, що робить естетичний складник освіти "неприродним". Тому важливими принципами формування аксіології природи вчені - педагоги визнали поєднання естетичного мотиву – бажання зберегти красу природи – з метою збереження природи як цінності для людини.
4. Основники концептами антропоекологічної моделі формування в школярів етико-естетичного ставлення до природи, представленими в працях педагогів зазначеного періоду визначено: осягнення єдності людини і природи, яку не можна порушувати; посилення залежності людини від природи, спричинене соціокультурним розвитком людини; визнання генетичного пріоритету природи; усвідомлення законів коеволюції; перегляд способів причинового з’ясування дійсності з визнанням хибності лише раціонального пізнання; орієнтування на внутрішню багатозначність позицій елементів складних систем; конструювання та проектування альтернативності рішень, що передбачають певні наслідки дій людини; варіативність процесу гармонізації взаємодії людини і природи; етика відповідальності щодо втілення наукових результатів у природокористування та солідарна відповідальність за існування Всесвіту; природо- і культуровідповідність.
Вивчення вітчизняної педагогічної спадщини Х1Х – ХХ ст. дає підстави стверджувати, що вектор сучасних досліджень повинен рухатися в бік подальшої розробки антропологічного, аксіологічного й етнометодологічного підходів в освіті, вдосконалення типології історичної динаміки ціннісного ставлення людини до природи, систематизації концептуальних положень представників вітчизняної світоглядно-освітньої спадщини щодо природи, визначення інвайронментальних компонентів буття людини, які варто залучати до екологічної освіти, системи інновацій, створення антропоекологічної моделі освіти, заснованої на аксіологічних засадах вітчизняних педагогів.
Аналіз результатів діагностування ціннісного ставлення школярів до природи свідчить про те, що рівень сформованості аксіологічних знань і усвідомленого ставлення школярів до природи підвищився в обох групах, але його динаміка в експериментальній групі вища, ніж у контрольній за всіма п’ятьма показниками. Крім того, значно змінилося ставлення школярів експериментальної групи до природних об’єктів. У процесі безпосередніх спостережень над природою в свідомості дітей сформувалося чітке уявлення про те, що в живій природі все взаємопов’язане, що окремі предмети і явища взаємодоповнюють одне одного, а організм і середовище – єдине ціле; що людина, як частина природи, котра наділена свідомістю, своєю діяльністю активно впливає на природу.
Виявленні і визначені у дослідженні аксіологічні основи ставлення школярів до природи заслуговують на увагу науковців і практиків, які проектують інноваційну освіту, створюють антропоекологічну її модель і методику еколого-естетичного виховання, проводять різноманітні експертні дослідження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов А.И. Грот Николай Яковлевич / Сто русских философов. Библиограф. словарь. Сост. Сухов. – М.: Энциклопедия, 1995. – С. 63-65.
2. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. / К.А. Абульханова-Славская. – М.: Мысль, 1999.–299 с.
3. Айхенвальд Ю.И. Очерк этических воззрений Н.Я. Грота / Ю.И. Айхенвальд // Вопросы философии и психологи. – Кн.. 1 (51). – М., 1900. – С. 61-62.
4. Александров Д.А. Историческая антропология науки в России. / Д.А. Александров // Вопросы истории естествознания и техники. – 1994. - №4. – С.3-22
5. Ананьев Б.Г. Очерки истории русской психологии XVIII и XIX веков / Б.Г. Ананьев. – М., 1947. – С. 154-159.
6. Андрущенко В. Теоретико-методологічні засади модернізації вищої освіти в Україні на рубежі століть / В. Андрущенко // Вища освіта. – 2001. – №2. – С.5-13.
7. Аносов І.П. Педагогічна антропологія / І.П. Аносов. – К.: Твім Інтер, 2005. – 342 с.
8. Аносов І.П. Сучасний освітній процес: антропологічний аспект / І.П. Аносов. – К.: Твім Інтер, 2003. – 391 с.
9. Антология педагогической мысли Украинской ССР / Сост.: Н.П. Калениченко. – М.: Педагогика, 1988. – 640 с.
10. Ахияров К.Ш. Экологическое образование: опыт, прогнозы / К.Ш. Ахияров, Т.И. Петрова, Л.Г. Наумова / Стерлитамакский гос. педагогический ин-т. — Стерлитамак, 2001. — 139 с.
11. Барліт О.О. Аксіологічний підхід в управлінні сучасними знаннями про природу // Педагогіка і психологія формування творчої особистості. – Запоріжжя, 2007. – Вип. 45. – С. 23-28.
12. Барліт О.О. Аксіологічний підхід у розвитку світоглядно-праксеологічного відношення людини до природи // Педагогіка і психологія формування творчої особистості. – Запоріжжя, 2007. – Вип. 44. – С. 45-50.
13. Барліт О.О. Етико-естетичний підхід в сприйнятті природи: історико-педагогічний аспект // Психологія, педагогіка та медико-біологічні проблеми формування особистості. – Харків: Основа, 2007. – №2. – С. 6-9.
14. Бех І.Д. Почуття цінності іншої людини як моральний пріоритет особистості / І.Д. Бех // Початкова школа. – 2001. - №12. – С. 32-35.
15. Бим-Бад Б.М. Педагогическая антропология / Б.М. Бим-Бад. – М.: УРАО, 2002. – 208 с.
16. Богуш А. Біологічне та соціальне у поглядах С. Русової на виховання / А. Богуш // Дошкільне виховання. – 1996. - №9. – С. 8-9. 7е
17. Бойправ М.Д. М.Я Грот: психологічні погляди та освітня діяльність: Монографія. – Ніжин: НДПУ імені М.Гоголя, 2002. – 176 с.
18. Больнов О.Ф. Філософська антропологія та її методологічні принципи / О.Ф. Больнов // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. – К., 1996. – С. 110-140.
19. Большаков А.В. Основы философских знаний / А.В. Большаков, В.С. Грехнев, В.И. Добрынина. – М.: Общество "Знание" России, 1994. – 247 с.
20. Борейко В.Е. Введение в природоохранную эстетику. Сер.: Охрана дикой природы / В.Е. Борейко. – К.: КЭКЦ, 2000. – Вып. 23 - 200 с.
21. Борейко В.Е. Прорыв в экологическую этику. / В.Е. Борейко. – К.: КЭКЦ, 1999. - 128 с.
22. Вайда Т.С. Формування екологічної культури студентів педвузів засобами туристсько- краєзнавчої діяльності: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 1998. — 17с.
23. Веркалець М.М. Педагогічні ідеї Б.Д. Грінченка / М.М. Веркалець. – К., 1990. – 48 с.
24. Вернадский В.: жизнеописание. Избранные труды. Воспоминания современников. Суждения потомков / В. Вернадский. – М.: Современник, 1993.
25. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста / В.И. Вернадский – М.: Наука, 1988. –280 с.
26. Винер Д. Экологическая идеология без мифов / Д. Винер // Вопросы философии. - 1995. - №5. – С. 82-98.
27. Винниченко В. Відродження нації: в 3 ч. / В. Винниченко. – К.: політвидав України, 1990. – (Репринтне відтворення видання 1920 р.).
Ч. 3: Історія української революції. – 542 с.
28. Винниченко В.К. Заповіт борцям за визволення / В.К. Винниченко. – К.: Либідь, 1991.
29. Висоцька О.Є. Моральні цінності як основи взаємодії суспільства з природою: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук: спец. 09.00.04. / О.Є. Висоцька. – Харків. – 2003.
30. Волошина Г.П. Стимулювання екологічної активності молодших школярів / Г.П. Волошина. — К. : ТОВ "Міжнародна фінансова агенція", 1998. — 98с.
31. Геккель Э. Чудеса жизни / Э. Геккель. - СПб.: , 1908. – 220 с.
32. Герд А.Я. О курсе естественных наук в средне учебных заведениях // Герд А.Я. Избранные педагогические труды. – Под ред. Райкова Б.Е.. – М.: АПН РСФСР, 1953. – 206 с. – с. 7-28.
33. Гинецинский В.И. Знание как категория педагогики: Опыт педагогической когнитологии / В.И. Гинецинский. – Л.: , 1989.
34. Гирусов Э.В. Основные исторические взаимодействия общества и природы. / Э.В. Гирусов // Общество и природа. – М.: Наука, 1981.
35. Глазачев С.Н. Экологическое образование в опыте работы дошкольных учреждений (Минераловодский отдел образования: проблемы, поиск, опыт) / С.Н. Глазачев, Л.И. Грехова, Н.Н. Сотникова // Межвузовский центр по разработке технологий эколого-педагогического образования (ТЭКО ЦЕНТР) ; Краевой эколого-биологический центр {Ставрополь} ; Ставропольский гос. ун-т. — М. : Горизонт, 1999. – 155 с.
36. Гнилуша Н.В. Экологическое образование студентов педвузов как фактор профессиональной подготовки учителя (на примере небиологических специальностьей): Дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Московский гос. открытый педагогический ин-т. — М., 1995. — 189 л.
37. Гоголь Н.В. Собрание сочинений: в 7 т. / Н.В. Гоголь. – М.: Худож. лит., 1986.
Т. 7: Письма. – 1986. - 431 с.
38. Гомонная В.В. Антологія педагогічної думки Закарпаття (ХІХ – ХХ ст.) / В.В. Гомонная. – Ужгород, 1992. – 291 с.
39. Горський В.С. Історія української філософії / В.С. Горський, К.В. Кислюк. – К.: Либідь, 2004. – 488 с.
40. Горський В.С. Історія української філософії / В.С. Горський. – К.: Наукова думка, 1996. – 287 с.
41. Грабовська І.М. Філософія українського буття / І.М. Грабовська, Т.М. Ємець, О.І. Мостяєв. – К.: Українська Видавнича Спілка, 2006. – 295 с.
42. Грейда Н.Б. Формування екологічної культури студентів природничо- географічного факультету вузу: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Прикарпатський ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ, 1997. — 17с.
43. Грінченко Б.Д. Твори: в 2-х т. / Б.Д. Грінченко – К.: Наук. думка, 1990. – (Б-ка укр. літ. Дожовт. укр. літ.).
Т.1: Поетичні твори. Оповідання. Повісті – 640 с.
44. Грот Н.Я. Основания экспериментальной психологии / Н.Я. Грот // Вопросы философии и психологи. – 1895. - № 30. – 52 с.
45. Грот Н.Я. Понятие о душе и психической энергии в психологии / Н.Я. Грот // Вопросы философии и психологи. – 1897. - № 37 и № 39. – 73 с.
46. Грот Н.Я. Устои нравственной жизни и деятельности / Н.Я. Грот // Вопросы философии и психологи. – 1895. - № 27. – 24 с.
47. Даниленко Л.І. Теоретико-методологічні засади управління інноваційною діяльністю в загальноосвітніх навчальних закладах: Автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.01. – К.: Інститут педагогіки АПН України, 2005. – 42 с.
48. Дерябо С.Д. Экологическая педагогика и психология / С.Д. Деребо, В.А. Ясвин. – Ростов н/Д: Феникс, 1996. – 213 с. -3
49. Джус О. Соціально-педагогічні аспекти діяльності Софії Русової періоду еміграції / О. Джус // Шлях освіти. – 2000. - №2. – С. 52-55. 26е
50. Дичек Н. С.Ф. Русова і зарубіжна педагогіка / Н. Дичек // Педагогіка і психологія. – 1196. - №3. – С. 169-177. 27е
51. Дяченко Т.В. Народно-педагогічні уявлення східних слов'ян у галузі екологічного виховання / Т.В. Дяченко. — Кіровоград : Імекс ЛТД, 2002. — 114с.
52. Екологічне виховання в початковій школі / Ірина Васильченко (упоряд.), Олена Кондратюк (упоряд.). — К. : Редакції загальнопедагогічних газет, 2005. — 128с.
53. Екологічне виховання молодших школярів / Чернівецький науково- методичний ін-т освіти / Р.Й. Дуб (ред.), Р.Б. Вержак (укл.). — Чернівці, 1996. — 110с.
54. Елькін М.В. Експериментальне дослідження впливу проектної діяльності на процес професійного становлення майбутнього вчителя / М.В. Елькін // Управління школою. – 2005. – №28-29. – С.24-27.
55. Етносфера народів Північної Таврії у світоглядно-ментальному вимірі та народній творчості: монографія / За заг. ред. І.П. Аносова. – Мелітополь: ПП Куркутова, 2006. – 336 с.
56. Зайченко І.В. Педагогічна концепція С.Ф. Русової / І.В. Зайченко / Навч. пос. 3-е вид. – Чернігів: РВК: "Деснянська правда", 2006. – 263 с.
57. Зайченко І.В. Про деякі проблеми естетичного виховання учнів в концепції української національної школи С.Ф. Русової / І.В. Зайченко // Духовний розвиток особистості засобами мистецтва. – Чернігів, 1993. – С. 58-63. 54е
58. Зинченко В.П. Психологическая теория деятельности / В.П. Зинченко // Мир психологии. – М.-Воронеж, 2001. - №1. – С. 229-259. (44Б)
59. Іващенко С.Г. Розвиток еколого-педагогічної культури вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Центральний ін-т післядипломної педагогічної освіти АПН України. — К., 2004. — 20с.
60. Ільченко О.Г. Формування системи технологізованих знань учнів початкової школи (у процесі вивчення інтегрованих природознавчих курсів): Дис... канд. пед. наук: 13.00.01. – К.: Інститут педагогіки АПН України, 2000. – 210 с.
61. Історія педагогіки / Під ред. М. Грищенка. – К.: Вища школа, 1973. – 448 с.
62. Історія української школи і педагогіки: хрестоматія / За ред. В.Г. Кременя. – К.: Знання, 2005. – 767 с.
63. Каган М.С. Философская теория ценностей / М.С. Каган. – С-Пб, 1997.
64. Кондратенко Г.П. Формування у підлітків естетичного світосприйняття навколишнього середовища у процесі вивчення природничих дисциплін: Автореф.дис...канд.пед.наук: 13.00.07. — К., 2005.
65. Концептуальні виміри екологічної свідомості / М.М. Кисельов, В.Л. Деркач, А.В. Толстоухов та ін. – К.: Вид. Парапан, 2003. – 312 с.
66. Концептуальні основи формування екологічного мислення та здібностей людини будувати гармонійні відносини з природою: Кол. монографія / М.І. Дробноход, Ф.В. Вольвач, С.Г. Іващенко. – К.: МАУП, 2000. – 76 с.
67. Корсак К. Інтегрований курс "Основи сучаного природознавства" як засіб формування синергетичного світобачення студентів / К. Корсак // Вища освіта України. – 2003. – №2. – С. 94-98.
68. Краевский В.В. Три измерения в педагогике / В.В. Краевский // М.Н. Скаткин и современное образование: материалы науч.-практ. конф.: в 2 х т. Т.1. – М., 2000.
69. Кремень В. Україна: Проблеми самоорганізації.: (В 2 т.) / В. Кремень, Д. Табачник, В. Ткаченко. К.: Промінь, 2003.
Т.2: Десятиріччя суспільної трансформації. – 463 с.
70. Кривых С.В. Антропологическая модель образования / С.В. Кривых // Образование и культура Северо-Западной России. – СПб, 2001. – Вып. 6.
71. Крижко В.В. Аксіологічний потенціал державного управління освітою: навч. посібник / В.В. Крижко, І.О. Мамаєва. – К.: Освіта України, 2005 – 224 с.
72. Крисаченко В.С. Людина і біосфера: основи екологічної антропології. / В.С. Крисаченко. – К.: Заповіт, 1998. – 687 с.
73. Крюкова О.В. Формування екологічно-доцільної поведінки молодших школярів: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.07 / Інститут проблем виховання АПН України. — К., 2005. — 20с.
74. Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук / О. Кульчицький. – Мюнхен; Львів, 1995. – 236 с.
75. Курняк ЛМ. Формування екологічної культури студентської молоді в умовах системних трансформацій в сучасній Україні: дис... канд. філос. наук: 09.00.10 / АПН України; Інститут вищої освіти. — К., 2007. — 175арк.
76. Куроченко І.І., Рискова В.Г. Технології екологічної освіти та виховання в позашкільному закладі: метод. посібник на допомогу керівникам гурткової, клубної та секційної роботи еколог. спрямування / І.І. Куроченко, В.Г. Рискова // Рівненський міський Палац дітей та молоді. Екологічний центр. — Рівне : Волинські обереги, 2007. — 60с.
77. Кушерець В. Система освіти в ноосферному вимірі. Потреба світоглядної та методологічної переорієнтації / В. Кушерець // Вища освіта України. – 2003. – №3. – С. 36-40.
78. Лихачев Б.Т. Введение в теорию и историю воспитательных ценностей / Б.Т. Лихачев. – Самара, 1997. – 84 с.
79. Любар О.О. Історія української школи і педагогіки / О.О. Любар, М.Г. Стельмахович, Д.Т. Федоренко. – К.: Знання, 2006. – 447 с.
80. Ляхоцький В. Вони були першими / В. Ляхоцький // Поч. школа. – 1997. - №9. – С. 51-58.
81. Майборода В.К. Національні школи України: історія, розвиток, уроки / В.К. Майборода, С.В. Майборода // Рідна школа. – 1993. - №7. – С. 65 70.
82. Макареня В.В. Введение в антропологию / В.В. Макареня. – Омск: ОГУ, 1997. – 235 с.
83. Максакова В.И. Педагогическая антропология / В.И. Максакова. – М.: Академия, 2001. – 208 с.
84. Маршицька В.В. Виховання емоційно-ціннісного ставлення до природи у дітей старшого дошкільного віку: Автореф.дис...канд.пед.наук. — К., 2003.
85. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы / А. Маслоу. – М.: Смысл, 1999. – 316 с.
86. Маслоу А.Г. Психология бытия / А. Маслоу. – СПб, 1999, - С. 33.
87. Медвідь Л.П. Історія української педагогічної думки / Л.П. Медвідь. – К.: Либідь, 2002. – 276 с.
88. Менегетти А. Онтопсихологическая педагогика / А. Менегетти. – Россия. Пермь: Хортон-Ламитед, 1993. – 70 с.
89. Моисеев Н.Н. Алгоритмы развития / Н.Н. Моисеев. - М., 1987.
90. Моисеев Н.Н. Путь к очевидности. Расставание с простотой / Н.Н. Моисеев. – М.: Центр "Педагогический поиск", 2000. – 224 с.
91. Морен Е. Утраченная парадигма: природа человека / Е. Морен. – Київ: КАРМЄ-СИНТО, 1995. – 240 с.
92. Нариси історії українського шкільництва. 1905-1933: Навч. посібник / О.В. Сухомлинська та ін., за ред. О.В. Сухомлинської. – К.: Заповіт, 1996. – 304 с. 97е
93. Нечепоренко Л.С. Онтопедагогіка та інвайроментальна педагогіка / Л.С. Нечепоренко – Харків: Основа, 2001. – 238 с.
94. Никандров Н.Д. Ценности как основа целей воспитания / Н.Д. Никандров // Школа духовности. – 1997. – №3. – С.23-29.
95. Николина В.В. Теоретические основы формирования эмоционально-ценностного отношения учащихся к природе в процесе обучения географии: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. пед. наук: / В.В. Николина. – С-Пб., 1999. – 48 с.
96. Огнев’юк В.О. Освіта в системі цінностей сталого людського розвитку / В.О. Огнев’юк. – К.: Знання України, 2003. – 450 с.
97. Огородник І.В. Історія філософської думки в Україні / І.В. Огородник, В.В. Огородник. – К.: Вища школа, 1999. – 543с.
98. "Основи здоров’я" (5-9 класи) / Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – Ірпінь: Перун, 2002. – 41 с.
99. Омельченко Ж. Формування в учнів загальнолюдських цінностей. Теоретичні й методологічні основи / Ж. Омельченко // Рідна школа. – 1999. - №10. - С. 15-17.
100. Павловський М.А. Стратегія розвитку суспільства: Україна і світ / М.А. Павловський. – К.: Техніка, 2001. – 312 с.
101. Пазенок В. Синергетика в контексті ставлення нової світоглядної парадигми / В. Пазенок // Вища освіта України. – 2003. – №3. – С. 21-28.
102. Педагогика: Большая современная энциклопедия / Сост. Е.С. Рапацевич. – Мн.: "Совр. слово", 2005. – 720 с.
103. Педагогика: педагогические теории, системы, технологии: учеб. для студ. высш. и сред. пед. учеб. заведений / С.А. Смирнов, И.Б. Котова, Е.Н. Шиянов и др.; Под ред. С.А. Смирнова. – 4-е изд., испр. – М.: Издательский центр "Академия", 2001.
104. Печко Л. Экологическое и эстетическое воспитание школьников / Л. Печко. – М.: Педагогика, 1984. – 136 с.
105. Печчеи А. Человеческие качества / А. Печчеи. – М.: Прогресс, 1980. – 302 с.
106. Проекті концепції гуманітарного розвитку України / Жулинський М.Г.. – К.: ДП "Друкарня державного управління справами, 2008. – 34 с.
107. Прокопович Ф. Філософські твори: у 3-х т. – К.: Наук. думка, 1979-1981.
Т.2: Логіка. Натурфілософія або фізика. Етика. – 1980. – 550 с.
108. Пруцакова О. Л. Екологія для дітей / О. Л. Пруцакова, Г.А. Пустовіт, О.О. Колонькова. — К. : Гнозіс, 2007. — 68с.
109. Пустовіт Г.П. Теоретико-методичні основи екологічної освіти і виховання учнів 1-9 класів у позашкільних навчальних закладах: Автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.07. – Т.: Тернопільський національний педагогічний ун-т ім. Володимира Гнатюка, 2005. – 51с.
110. Равкин З.И. Конструктивно – генетическое исследование ценностей образования – одно из направлений развития современной отечественной педагогической теории / З.И. Равкин. – М: ИТОиП РАО, 1995.
111. Рахлевская Л.К. Концептуальные основы универсальной антропологии. Развитие самопознания и осознания универсальности человека / Л.К. Рахлевская // Материалы ІХ Всероссийского науч.-практ. семинара 21-22 июня 2001 г. / Отв. ред. Л.К. Рахлевская. – Томск: Изд-во Том. гос. пед. ун-та, 2001.– 156 с.
112. Ребет Л. Теорія нації / Л. Ребет. – Львів: ТВП Всеукраїнський політичний журнал "Державність", 1997. – 194 с.
113. Реймерс Н.Ф. Экология (теория, законы, правила, принципы и гипотезы) / Н.Ф. Реймерс. - М.: Журнал "Россия молодая", 1994. – 367 с.
114. Римаренко Ю.І. Національний розвій України: проблеми і перспективи / Ю.І. Римаренко. – К.: Юрінком, 1995. – 272 с.
115. Різник Л.М. Екологічне виховання молодших школярів на народних природознавчих традиціях: Дис...канд. пед. наук: 13.00.01 / АПН України; Інститут педагогіки. — К., 1995. — 227 л.
116. Рудковська І.В. Еколого-естетичне виховання у школах Німеччини: Дис... канд. пед. наук: 13.00.07 / Східноукраїнський національний ун-т ім. Володимира Даля. — Луганськ, 2005. — 210арк.
117. Русова С. Вибрані педагогічні твори: у 2 кн. Кн. 1 / За ред. Є.І. Коваленко; Упоряд., передм., прим. Є.І. Коваленко, І.М. Пінчук. / С. Русова. – К.: Либідь, 1997. – 272 с.
118. Русова С. Вибрані педагогічні твори: у 2 кн. Кн. 2 / За ред. Є.І. Коваленко; Упоряд., передм., прим., бібліогр. Є.І. Коваленко, І.М. Пінчук. / С. Русова. – К.: Либідь, 1997. – 320 с.
119. Русова С. Влияние окружающей среды в деле воспитания / С. Русова // Вестник воспитания – 1915. - №3. – С. 162-177. 169е
120. Русова С. Дидактика: Конспект лекцій, читаних в Укр. Педагог. Інститут ім.. М. Драгоманова в 1924/25 р. – Прага: Сіяч, 1925, – 190 с.
121. Русова С. Дошкільне виховання / С. Русова. – Катеринослав, 1918. – 163 с.
122. Русова С. Мемуари. Щоденник / С. Русова. – К.: Поліграфкнига, 2004. – 544 с.
123. Русова С. Нова школа / С. Русова // Світло. – 1914. – Кн.. 7-8. – С. 3-16.
124. Русова С. Національна школа (Рукопис статі) / С. Русова // ЦДАВОВ України. – Ф. 3889. – Оп. І. – спр. 9.
125. Русова С. Нові методи дошкільного виховання / С. Русова. – Прага: Сіяч, 1927. – 112 с.
126. Русова С. П. Лєсгафт і його педагогічні ідеї / С. Русова // Світло. – 1912. – №9. – С. 11-12.
127. Русова С. Природознавство в сучасному вихованні / С. Русова // Світло. – 1912. – Ч. 4-6. – С. 79-83. 362е
128. Русова С. Проект новой свободной школы для Украины / С. Русова // Народный учитель. – 1907. – №9.
129. Русова С. Серед рідної природи: Оповідання / С. Русова / З мал. Ю. Русова. – Київ-Ляйпціґ: Українське видавництво в Катеринославі, 1922. – 80 с. 382е
130. Русова С. Теорія і практика дошкільного виховання / С. Русова. – Прага: Український громадський видавничий фонд, 1924. – 124 с.
131. Русова С. Шкільні екскурсії і їх значення / С. Русова // Світло. – 1911. – Кн.. 8. – С. 25-34.
132. Світогляд і духовна творчість: зб. наук. пр. Ін-ту філ. – К.: Наук. думка, 1993. – 173 с.
133. Сидоренко Л.І. Сучасна екологія / Л.І. Сидоренко. – К.: Парапан, 2002. – 152 с.
134. Сисоєва С.О. Теоретичні і методичні основи підготовки вчителя до формування творчої особистості учня: Дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. — К., 1997. – 428с.
135. Сковорода Г. Твори: у 2 т. / Г. Сковорода – К.: Обереги, 2005.
Т. 1: Поезії. Байки. Трактати. Діалоги. – 527 с.
136. Сковорода Г. Твори: у 2 т. / Г. Сковорода – К.: Обереги, 2005.
Т. 2: Трактати. Діалоги. Притчі. Переклади. Листи – 479 с.
137. Сластенин В.А. Введение в педагогическую аксиологию. / В.А. Сластенин, Г.И. Чижакова. – М.: Академия, 2003. – 192 с.
138. Сластенин В.А., Шиянов Е.Н. Гуманистическая концепция педагогического образования. / В.А. Сластенин, Е.Н. Шиянов // Современная высшая школа. – 1991. –№4. – С. 83-96.
139. Слободчиков В.И. Основы психологической антропологии: Введение в психологию субъективности: учеб. пособие. / В.И. Слободчиков, Е.И. Исаев. – М.: Школа-Пресс, 1995. – 384 с.
140. Современная философия: словарь и хрестоматия. – Ростов на Дону: Феникс, 1997. – 511 с.
141. Сойко І.М. Педагогічна діяльність Івана Стешенка: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук.: / І.М. Сойко. – Луганськ, 2001. – 18 с.
142. Соколов П.П. Грот как мислитель // Вопросы философии и психологи, - 1900, кн..1 (51). – 47 с.
143. Соловьев В.С. Три характеристики / В.С. Соловьев // Вестник Европы. – 1900. - №1. – С. 319-335.
144. Соннова М. Естетико-екологічна освіта підлітків / Автореф. дис. канд. н. – Харків: ХДПІ, 1994. – 17 с.
145. Статья для педагогов "дошкольников" значение наглядности при обучении детей дошкольников // Герд А.Я. Избранные педагогические труды. – Под ред. Райкова Б.Е.. – М.: АПН РСФСР, 1953. – 206 с.
146. Стешенко І.М. Помічь учителю в справі національного виховання учнів. Лист "до Губерніальних і повітових земських управ, міських управ і учительських організацій". – Київська Земська Газета. – 1917. - №171 від 11 грудня. – С. 2-8.
147. Степанюк А.В. Методологічні та теоретичні основи формування цілісності знань школярів про живу природу: Автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.01 — К., 1999.
148. Сумцов М.Ф. Слобожанє: історико-етнографічна розвідка. – Харків: Акта, 2002. – 282 с.
149. Сухомлинська О.В. Концептуальні засади розвитку історико-педагогічної науки в Україні / О.В. Сухомлинська // Шлях освіти. – 1999. – №1.
150. Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину / В.О. Сухомлинський / Вибр. тв.: В 5 т. – К.: Радянська школа, 1977. – Т. 5. – 528 с. – С. 149-416.
151. Тарасенко Г.С. Взаємозв'язок естетичної та екологічної підготовки вчителя в системі професійної освіти / Г.С. Тарасенко. — Черкаси : Вертикаль, видавець ПП Кандич С.Г., 2006. — 308с.
152. Тарасенко Г.С. Дивосвіт. Технологія естетико- екологічного виховання / Г.С. Тарасенко. — 2.вид. — К. : Рута, 2000. — 208с.
153. Тарасенко Г.С. Екологічна естетика в системі професійної підготовки вчителя: Методологічний аспект / Г.С. Тарасенко // Вінницький держ. педагогічний ін-т. — Вінниця, 1997. — 111с.
154. Троїцька Т.С. Філософська методологія як чинник модернізації професійної підготовки педагога / Т.С. Троїцька. – Сімферополь: Таврія, 2006. – 376 с.
155. Ушинский К.Д. Педагогические сочинения: в 6 т. / К.Д. Ушинський. – М.: Педагогика, 1990.
Т. 5: Человек как предмет воспитания: опыт педагогической антропологии. – 528 с.
156. Философский энциклопедический словарь. – М.: ІНФРА, 2006. – 811 с.
157. Философский словарь / Сост. И.В. Андрущенко, О.А. Вусатюк, С.В. Линецкий, А.В. Шуба. – К.: А.С.К., 2006. – 1056 с.
158. Філоненко М.М. Спостереження і спостережливість як умови формування екологічного мислення молодших школярів: Дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Рівненський держ. гуманітарний ун-т. — Рівне, 2002. — 200арк. — Бібліогр.: арк. 157-170.
159. Філософія: Світ людини / В.Г. Табачковський, М.О. Булатов, Н.В. Хамітов та ін. – К.: Либідь, 2004. – 432 с.
160. Франкл В. Человек в поисках смысла: сборник. – М.: Прогресс, 1990. – 368 с.
161. Франко І.Я. Зібрання творів: у 50 т. / І.Я. Франко. – К.: Наукова думка, 1976–1986.
Т.45: Філософські праці. – 1986. – 574 с.
162. Франко І.Я. Твори: в 2 т. / І.Я. Франко. – К.: "Дніпро", 1986.
Т.1: Поезія. – 622 с.
163. Франко І.Я. Твори: в 2 т. / І.Я. Франко. – К.: "Дніпро", 1986.
Т.2: Оповідання. – 555 с.
164. Шаповал Л.В. Екологічне виховання молодших школярів у процесі вивчення природознавчих предметів: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Інститут проблем виховання АПН України. — К., 1999. — 19с.
165. Швед М.С. Розвиток екологічного мислення студентів університету в процесі професійної підготовки: Дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Львівський держ. ун-т ім. І.Франка. — Львів, 1997. — 211л.
166. Шевченко Н.О. Соціально-педагогічні засади формування екологічної культури учнівської молоді: автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.05 / Київський національний ун-т культури і мистецтв. — К., 2008. — 19с. — 19с.
167. Шелер М. Положение человека в космосе / М. Шелер // Проблема человека в западной философии. – М.: Прогресс, 1988. – С. 31-95.
168. Шелер М. Философское мировоззрение / М. Шелер // М. Шелер Избранные произведения. – М.: Гнозис, 1994. – С. 129-194.
169. Шкуринов П.С. Позитивизм в России XIV в. / П.С. Шкуринов. – М.: МГУ, 1980. – С. 297-300. (39Б)
170. Щербань П. Природовідповідність розвитку, навчання і виховання – фундаментально основа педагогіки / П. Щербань // Вища освіта України. – 2004.- №1. – С. 74-77.
171. Щуркова Н.Е. Практикум по педагогической технологии / Н.Е. Щуркова. – М.: Педагогич. об-во России, 1998. – 250 с.
172. Эйнштейн А., Инфельд Л. Эволюция физики / А. Эйнштейн, Л. Инфельд. – М.: Мысль, 1965. – 44 с.
173. Экопедагогика: состояние, проблемы, перспективы // Матер. междунар. конф. – Минск: Совр. слово, 1995. – 233 с. -3
174. Яцук Г.Ф. Екологічне виховання школярів: Метод. посібник для учнів, вчителів та студ. природничого фак. / Тернопільський держ. педагогічний ін-т; Тернопільський обласний ін-т удосконалення вчителів / Г.Ф. Яцук (укл.). — Тернопіль, 1995. — 143с.
175. Dalton R.J. The Green Reinbow: Enviromental Groups in Western Europe. – New Haven; London: Yele Univ. Press, 1994. – 305 p.
176. Dominick III R.H. The environmental Movement in Germany, Indiana University press, USA, 1992. – 283 p.
177. Dryzek J.S., Lester J.P. Alternative Views of the Enviromental Problematic // Enviromental Politics and Policy: Theories and Evidence. – Durbam; London: Duke Univ. Press, 1995. – H. 63-114.
178. Hans-Gunter Rolff. Wandel durch Sellstorganisation. Theoretische Grundlagen und praktische Hinweise fur eine bessere Schule. – Inventa Vergag, Weinheim und Munden. – 1993. – P. 159-176.
179. Hargrove Eugene C.C. Foundations of environmental ethics, New Jersey: Prentice Hall, 1988. – 229 p.
180. Kellert Stephen R., 1993. The biophilia hypothesis: aristotelian achoes of the "good life", USA, Yale University. – 42 p.
181. Mellert R. Why Should We Feel Responsibility for Future Generations? // Enviromental Science Action for Sustainable Developement. – 1992. – P.445-460.