МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ

Краткое описание

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені А.С. Макаренка

На правах рукопису

ПУШКАР ЛАРИСА ВІКТОРІВНА

УДК 378 +371.13 (005):78

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ

13.00.02 – теорія та методика музичного навчання

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник -
Н і к о л а ї Г а л и н а Ю р і ї в н а
доктор педагогічних наук, доцент

Суми – 2009

ЗМІСТ
ВСТУП. 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ 14
1.1 Теоретико-методологічні основи дослідження компетентнісно орієнтованого навчання 14
1.2. Сутність музичних компетенцій 45
1.3. Ґенеза музичної підготовки студентів педагогічних університетів та її особливості 59
Висновки до першого розділу 74
РОЗДІЛ 2. 77
РОЗРОБЛЕННЯ МОДЕЛЕЙ МУЗИЧНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ 77
2.1. Моделювання як метод педагогічного дослідження 77
2.2. Загальні моделі музичних компетенцій майбутніх учителів 93
2.3. Конкретні моделі музичних компетенцій студентів немузичних спеціальностей 109
Висновки до другого розділу 131
РОЗДІЛ 3 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНИХ КОМПЕТЕНІЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ НЕМУЗИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ 134
3.1. Діагностика рівнів сформованості музичних компетенцій студентів педагогічних університетів 134
3.2. Методика і зміст формувального експерименту 163
3.3. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи 183
Висновки до третього розділу 197
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 201
СПИСОК ВИКОРИСТАИХ ДЖЕРЕЛ 206
ДОДАТКИ 246

ВСТУП.
Актуальність та доцільність дослідження. Входження України до загальноєвропейського освітнього простору спричинило розроблення та впровадження нових стандартів освіти, які орієнтовані на компетентнісний підхід. Враховуючи потреби сучасного ринку праці, освітня система змінює акценти зі звичайного накопичення й вироблення знань, умінь та навичок на уміння оперувати інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись упродовж життя, тобто бути компетентним.
Проблема компетентнісно орієнтованої освіти вивчається останнім часом такими відомими міжнародними організаціями як ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ПРООН, Рада Європи, Організація європейського співробітництва та розвитку, Міжнародний департамент стандартів. Правове поле компетентнісного підходу в Україні визначається Законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», актами президента України та Кабінету Міністрів України, Державною національною програмою «Освіта (Україна ХХІ століття)», Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ ст., іншими нормативно-правовими та нормативно-методичними актами, що регламентують діяльність системи вищої освіти в нашій країні.
У вітчизняній науково-педагогічній літературі проводиться чимало досліджень стосовно необхідності запровадження компетентнісного підходу в українську освіту (Н.М. Бібік [57; 82], О.В. Овчарук [164], Л.І. Паращенко [57], О.І. Пометун [200; 201], О.Я. Савченко [243], О.М. Семеног [247; 248], І.В. Соколова [260; 261]). Питанням компетентнісного підходу в галузі мистецької освіти, у тому числі музично-педагогічної, присвячені праці Н.П. Гуральник [52], А.В. Козир [79], О.В. Лобової [114], Л.М. Масол [124], Г. Ю. Ніколаї [156], Г.М. Падалки [181], М.М. Ткач [271]. Науковці О.В. Єременко [59], М.А. Михаськова [139], Н.М. Мурована [144], Є.М. Проворова [207], Т.П. Танько [268] досліджують специфіку компетентності вчителів музики.
Проблема компетентнісно орієнтованої освіти розглядається сьогодні в дослідженнях таких зарубіжних науковців, як М. Дудзікова [318], C. Квятковський [324], К. Пенчек [321], А. Пікала [323], К.Пьонтковська-Пінчевська [322], Д. Равен [229], К. Симеля [324], Л. Спенсер, С. Спенсер [324], В.Стриковським [325], М. Сушвилло[326], Е. Тоффлер [272], Р. Уайт [332]. У Росії також актуалізується компетентнісний підхід, про що свідчать праці педагогів та науковців В.О. Болотова [25], І.О. Зимної [69, 332], Б.Д. Ельконіна [25], В.В. Краєвського [92], А.К. Маркової [119], О.С. Проворова [206], В.В. Сєрікова [25], О.Г. Смолянінової [206], А.В. Хуторського [204; 335; 336].
Питання підготовки майбутніх учителів музики докладно вивчаються численними вітчизняними дослідниками (А.Г. Болгарським [24], Т.Г. Борисенко [27], Е.Б. Бриліним [30], Т.В. Жигінас [62], П.М. Ніколаєнко [150], О.М. Олексюк [167], О.Є. Ребровою [232], О.Я. Ростовським [240], О.П. Щолоковою [301], В.Д. Шульгіною [298]). Розроблено загальні основи формування естетичної культури, культурологічної освіченості майбутніх учителів (О.Л. Шевнюк [292, 293], Г.І. Побережна [192], С.Г. Мельничук [130]). Упродовж останніх десятиріч ґрунтовно досліджується проблематика музично-естетичної підготовки майбутнього вчителя початкових класів та музичного виховання молодших школярів (Н.О. Батюк [11], М.В. Матковська [127], В.В. Мішедченко [141], С.В. Олійник [169], В.В. Федорчук [276], О.П. Хижна [282]); активізуються пошуки щодо застосування музики у виховній роботі, зокрема в корекційно-розвивальній, з усіма категоріями дітей із порушеннями у розвитку (І.С. Бєлік [14], Г.А. Волкова, В.А. Гринер, В. І. Деревяннікова [306], І.В. Дмитрієва [55], Ю.А. Картава [75], Л.О. Куненко [97, 98], О.О. Медвєдєва [129], О.Ф. Рау [306], В.І. Петрушин [190], О.З. Яхніна [306]). Проте проблема формування музичних компетенцій у студентів не тільки музичних, а й інших спеціальностей (початкове навчання, соціальна і корекційна педагогіка, практична психологія), майже не висвітлена.
У системі вищої освіти України освітньо-кваліфікаційні рівні визначаються за ознаками ступеня сформованості компетенцій, що забезпечують здатність працівника виконувати роботу визначеного рівня професійної діяльності. Крім того, у нових стандартах освіти підсумкові вимоги до випускника педагогічних навчальних закладів різного рівня повинні бути представлені переліком компетенцій, ступінь сформованості яких визначає здатність майбутнього вчителя до виконання різних видів діяльності. Тому проблема формування компетенцій студентів педагогічних університетів, зокрема музичних, потребує пильної уваги дослідників.
Аналіз науково-теоретичної літератури, нормативних документів та стану підготовки студентів педагогічних університетів дозволив виявити низку суперечностей, зокрема між:
– визначеними у галузевих стандартах вимогами до компетентності вчителя та відсутністю чіткого переліку її складових – компетенцій;
– наявністю історичного досвіду музичної підготовки вчителів різних спеціальностей та його недостатньою затребуваністю у діючій системі педагогічної освіти України;
– принциповим розумінням позитивного впливу музики на професійне становлення студентів педагогічних університетів і недостатньою практичною зорієнтованістю на формування їх музичних компетенцій;
– існуючими науковими напрацюваннями щодо окремих аспектів музичної підготовки студентів педагогічних університетів немузичних спеціальностей і недостатньою розробленістю відповідного методичного забезпечення;
– потребами загальноосвітніх навчальних закладів у компетентних, музично освічених вчителях початкової школи, корекційних та соціальних педагогах, практичних психологах і реальним станом їх музичної підготовки у межах фаху.
Зазначені суперечності свідчать, що методичні засади формування музичних компетенцій студентів педагогічних університетів ще не стали предметом цілісного педагогічного дослідження; не конкретизовані сутність та зміст поняття «музичні компетенції студентів педагогічних університетів» (МКСПУ); не розроблені моделі музичних компетенцій студентів спеціальностей «Дефектологія», «Початкове навчання», «Соціальна педагогіка», «Практична психологія»; не визначені принципи та умови, не напрацьовані спеціальні методики формування елементарних музичних компетенцій майбутніх учителів немузичних спеціальностей у процесі їх фахової підготовки.
Актуальність запровадження компетентнісного підходу у процес підготовки майбутніх учителів, виявлені суперечності, недостатня теоретична та методична розробленість означеної проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження – «Методичні засади формування музичних компетенцій студентів педагогічних університетів».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів науково-дослідної роботи кафедр: методики музичного виховання, співу та хорового диригування Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка і є складовою комплексної наукової теми: «Застосування інноваційно-педагогічних технологій в удосконаленні фахової підготовки майбутнього учителя музики» (РК № 0105V003029), а також корекційної педагогіки та спеціальної психології Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка і є складовою комплексної наукової теми: «Сучасні підходи до розвитку особистості дітей з особливостями психофізичного розвитку» (РК № 0107002249). Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка (протокол № 10 від 23.04.2007 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 6 від 19.06. 2007 р).
Об’єкт дослідження – процес музичної підготовки студентів у педагогічних університетах.
Предмет дослідження – методичні засади формування музичних компетенцій майбутніх учителів немузичних спеціальностей .
Мета дослідження – визначення та наукове обґрунтування методичних засад, розроблення та апробація експериментальної методики формування музичних компетенцій студентів немузичних спеціальностей.
Концепція дослідження. Методичні засади формування музичних компетенцій студентів немузичних спеціальностей інтерпретуються в дослідженні як провідні позиції щодо розроблення спеціальної методики, основу якої становить комплекс методів, прийомів, форм і засобів залучення майбутніх учителів до елементарного музикування, релятивного співу, опанування основами музично-ритмічної діяльності, активного слухання музики, інсценізації музичних творів з опорою на ігрові підходи. Встановлено, що сформованість музичних компетенцій позитивно впливає на підвищення рівня педагогічної компетентності майбутніх учителів у межах конкретного фаху.
Відповідно до об’єкта, предмета, мети та концепції дослідження були сформульовані такі завдання:
– вивчити сучасний стан розроблення проблеми формування музичних компетенцій майбутніх учителів та з’ясувати науково-теоретичну сутність і зміст категорії «музичні компетенції студентів педагогічних університетів» (МКСПУ);
– виявити історичні передумови становлення і розвитку системи музичної підготовки вчителів та визначити методичні засади формування музичних компетенцій студентів педагогічних університетів;
– розробити, науково обґрунтувати та конкретизувати систему моделей музичних компетенцій студентів педагогічних університетів;
– визначити критерії, показники та виявити рівні сформованості музичних компетенцій студентів педагогічних університетів;
– створити й експериментально перевірити поетапну методику формування музичних компетенцій майбутніх учителів немузичних спеціальностей.
Методологічну основу дослідження становлять такі підходи: гуманістичний, що сприяє розвитку універсальних духовно-естетичних потенцій особистості та забезпечує поліфункціональний, багатогранний вплив мистецтва на студентів педагогічних університетів; системно-синергетичний, що дозволяє розглянути освіту як відкриту, динамічну і нелінійну соціокультурну систему, а процес музичної підготовки студентів педагогічних університетів – з позицій відкритості й творчого характеру навчання та самоорганізації; особистісний, що створює сприятливі умови для повноцінного виявлення і розвитку особистісних якостей студентів; діяльнісний підхід, що допомагає усвідомлювати значущість особистості як діючої в суспільстві істоти; культурологічний підхід, який передбачає наявність музичних компетенцій, спрямованих на освоєння і трансляцію культурної спадщини; аксіологічний, що дозволяє активізувати ціннісно-орієнтаційну діяльність студентів у навчально-виховному процесі; компетентнісний, що: а) дозволяє переорієнтувати процес освіти на її результат у діяльнісному вимірі, розглядати цей результат в контексті потреби суспільства, забезпечення спроможності випускника вищого навчального закладу відповідати новим запитам ринку, мати відповідний потенціал для практичного розв’язання життєвих та професійних проблем; б) спрямовує педагогічний процес на формування необхідних компетенцій студентів, які дозволять їм бути компетентним у межах свого фаху.
Теоретичну основу дослідження становлять: державні законодавчі та освітні документи про основні положення стратегії розвитку вищої освіти в Україні; філософсько-антропологічні засади сучасних освітніх теорій (І. Аносов, А. Гофрон, І.А. Зязюн, В.О. Цикін); конструкти гуманістичної психології (А. Маслоу, К. Роджерс, Е. Фром); провідні позиції психології та педагогіки щодо виховних функцій музичного мистецтва у формуванні особистості (Л.С. Виготський, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський); педагогічна концепція компетентнісно орієнтованого підходу до навчання й виховання майбутніх учителів (І.О. Зимняя, О.В. Овчарук, Л.І. Паращенко, О.І. Пометун, Д. Равен, К. Симеля, Л. Спенсер, С. Спенсер, Е. Тоффлер, А.В. Хуторський та ін.); цілісні системи масового музичного навчання та виховання (Е. Жак-Далькроз, К. Орф, З. Кодай, Д.Б. Кабалевський).
Методи дослідження. У ході дослідження були використані такі методи:
теоретичні – аналізу і синтезу, індукції та дедукції – для вивчення філософської і психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження, педагогічного досвіду в галузі вищої педагогічної освіти, нормативних документів та стандартів вищої освіти, а також для розроблення та теоретичного обґрунтування методики формування МКСПУ; порівняльно-історичний – для обґрунтування необхідності музичної підготовки майбутніх учителів немузичних спеціальностей; узагальнення, контент-аналізу та конкретизації – для визначення термінологічно-понятійного апарату дослідження, формулювання його концептуальних положень і висновків; моделювання – для створення системи моделей МКСПУ;
емпіричні – опитування (бесіди, інтерв’ю, анкетування), педагогічне спостереження – для виявлення рівнів сформованості МКСПУ; педагогічний експеримент (констатувального та формувального типу) – для аналізу реального стану та визначення потенційних можливостей музичної підготовки студентів педагогічних університетів у межах конкретного фаху, експериментальної перевірки поетапної методики формування музичних компетенцій майбутніх учителів немузичних спеціальностей;
статистичні – для опрацювання експериментальних даних, доведення ефективності результатів педагогічного експерименту, та відображення їх у графічних та табличних формах.
Експериментальна база дослідження. Експериментально-дослідна робота проводилась у Сумському державному педагогічному університеті імені А.С. Макаренка, Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка, Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К.Д. Ушинського (м. Одеса). До експериментальних досліджень було залучено 434 студента.
Організація дослідження. Експериментально-дослідна робота здійснювалася протягом 2003 – 2008 рр. і охоплювала три етапи
науково-педагогічного пошуку.
На першому етапі (2003 – 2004 рр.) було вивчено й узагальнено навчально-методичну документацію факультетів мистецтв та педагогіки і практичної психології, інститутів мистецтв; проведено аналіз наукових джерел та існуючих стандартів вищої освіти у контексті проблематики дослідження; уточнено та обґрунтовано термінологічне поле та визначено методи дослідження.
На другому етапі (2005 – 2006 рр.) опрацьовувалася методика дослідно-експериментальної роботи; з’ясовувався існуючий стан сформованості музичних компетенцій студентів педагогічних університетів за розробленими критеріями та показниками (констатувальний експеримент), що підтвердило доцільність подальшого розроблення означеної проблеми в системі підготовки майбутніх учителів немузичних спеціальностей.
На третьому етапі (2006 – 2008 рр.) дослідження було розроблено та апробовано експериментальну методику формування музичних компетенцій майбутніх учителів немузичних спеціальностей (формувальний експеримент); систематизовано опрацьовані експериментальні дані, проаналізовано та узагальнено отримані наукові результати, здійснено впровадження отриманих результатів у практику роботи вищих педагогічних навчальних закладів України; сформульовано висновки дисертаційного дослідження та оформлено загальний текст дисертації.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше: актуалізовано проблему формування музичних компетенцій майбутніх учителів немузичних спеціальностей; обґрунтовано положення про музичні компетенції студентів педагогічних університетів (МКСПУ) як сукупність досвіду музичної діяльності та позитивного ставлення до неї, що свідчить про готовність та здатність майбутніх учителів до здійснення музично-педагогічного впливу; визначено методичні засади, що зумовлюють ефективне формування зазначеного утворення; запропоновано низку моделей МКСПУ; визначено критерії, показники й рівні сформованості музичних компетенцій майбутніх учителів немузичних спеціальностей. Уточнено та конкретизовано змістову і функціональну сутність понять «компетентність» і «компетенції» у контексті стандартизації освіти. Набули подальшого розвитку: ідеї музичної підготовки студентів педагогічних університетів та концепція активного навчання музики.
Практичне значення дослідження полягає у впровадженні в навчальний процес ідей щодо формування музичних компетенцій студентів педагогічних університетів; у розробці та апробації спецкурсу «Теоретичні та практичні засади елементарного музикування»; розробці та впровадженні у навчальний процес вищих закладів педагогічної освіти методичних рекомендацій «Активні технології навчання музики» щодо формування музичних компетенцій учителів початкових класів, дефектологів, соціальних педагогів та практичних психологів, вихователів дошкільних закладів освіти. Матеріали і результати дисертаційного дослідження можуть бути використані під час написання навчально-методичних посібників та створення програм щодо застосовування у навчальному процесі музичного мистецтва, проведення досліджень з актуальних проблем теорії та методики навчання музики і музичного виховання.
Апробація результатів дослідження. Положення й висновки дисертації обговорювалися й здобули позитивну оцінку на :
– засіданнях кафедри музично-інструментальної та хореографічної підготовки інституту мистецтв Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (м. Одеса) (довідка № 6024 від 29.12.2008 р.), кафедри корекційної педагогіки і спеціальної психології Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка (довідка № 1815 від 03.12.2008 р.), кафедри музики Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (довідка № 0010/01-37/16 від 06.01.2009 р.), кафедри естетичного виховання Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (довідка № 01-627 від 04.12.2008 р.);
– 8-ми міжнародних наукових та науково-практичних конференціях: “Мистецька педагогічна освіта: методологія, теорія, практика” (Київ, 2004), “Теоретичні та методичні засади розвитку мистецької освіти у контексті європейської інтеграції” (Суми, 2004), «Kultura i еdukacja muzyczna wobec wyzwan współczesnego swiata» («Культура та музична освіта щодо викликів сучасного світу») (Кельце, Польща, 2006), «Модернізація мистецької освіти у контексті євроінтеграції» (Одеса, 2006), «Kontexty hudebni pedagogiky ІІ» («Контексти музичної педагогіки ІІ») (Прага, 2007), «Європейське мистецтво на зламі століть: минуле в сучасному» (Суми, 2007); «Гуманістичні орієнтири мистецької освіти» (Київ, 2007); «Професійна підготовка вчителя музичного мистецтва: від традицій до інновацій» (Полтава, 2008);
– 4-х всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях: «Формування творчої особистості майбутнього вчителя в умовах впровадження інноваційних освітніх технологій» (Суми, 2004), «Неперервна освіта: проблеми, пошуки, перспективи» (Суми, 2007); «Проблеми удосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя музики в умовах впровадження інноваційно-освітніх технологій» (Суми, 2008); «Сучасна мистецька освіта: проблеми, технології, перспективи» (Ніжин, 2008);
– на щорічних загальноуніверситетських днях науки за підсумками науково-дослідної роботи (Суми, 2005 – 2008) та науково-практичному семінарі «Теорія і практика корекційної психопедагогіки (олігофренопедагогіки): взаємозв’язки і взаємозбагачення» (Суми, 2009).
 Вірогідність результатів дослідження забезпечувалася методологічною й теоретичною обґрунтованістю його вихідних положень; використанням комплексу взаємодоповнювальних методів, що відповідають об’єкту, предмету, меті, завданням дослідження; проведенням дослідно-експериментальної роботи в умовах навчально-виховного процесу вищих педагогічних закладів; якісною та кількісною обробкою отриманих даних; позитивними результатами формувального експерименту.
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації знайшли своє відображення у 14 одноосібних авторських публікаціях. Серед них: методичні рекомендації, дев’ять наукових статей у провідних фахових виданнях, дві – у збірниках наукових праць та дві – у збірниках матеріалів міжнародних наукових конференцій.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (337 найменувань, з них 24 іноземною мовою), додатків, містить 15 таблиць, 8 рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 269 сторінок, з них основного тексту – 197 сторінок.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення проблеми формування музичних компетенцій студентів педагогічних університетів; визначено їх сутність та методичні засади формування, запропоновано низку структурних моделей цих компетенцій, а також розроблено і перевірено експериментальну методику формування музичних компетенцій майбутніх учителів немузичних спеціальностей. На підставі аналізу результатів дослідження сформульовано такі висновки.
1. Аналіз сучасного стану розроблення проблеми формування музичних компетенцій студентів педагогічних університетів засвідчив, що теоретико-методологічною основою її розв’язання є: методологічні підходи – гуманістичний, системно-синергетичний, особистісний, діяльнісний, культурологічний, аксіологічний та компетентнісний; принципи музичного навчання й виховання – гуманізації, культуровідповідності, системності, єдності теоретичної та практичної підготовки, цілісності, естетичної спрямованості; концепції – елементарного музикування (К. Орфа), музично-ритмічного виховання (Е. Жак-Далькроза), релятивного співу (З. Кодая), активного слухання музики (Б. Штраус).
Узагальнення результатів аналізу наукової літератури дозволило обґрунтувати положення про музичні компетенції студентів педагогічних університетів (немузичні спеціальності), визначивши їх як сукупність базових музичних знань та вмінь і навичок елементарного музикування, попереднього практичного досвіду творчої музичної діяльності та позитивного ставлення до неї, що зумовлює готовність та здатність майбутніх учителів немузичних спеціальностей до успішного здійснення музично-педагогічного впливу з огляду на потреби конкретного фаху, а також забезпечує їх самореалізацію та дозволяє бути компетентними.
2. За результатами порівняльно-історичного аналізу виявлено історичні передумови становлення та розвитку системи музичної підготовки вчителів, якими стали: практика музичної освіти у гімназіях, учительських семінаріях та інститутах, народних та єпархіальних училищах і педагогічних курсах (кінець ХІХ- початок ХХ ст.); надання музично-педагогічної освіти студентам інструкторсько-педагогічних факультетів музично-драматичних інститутів і технікумів та студентам факультетів соціального виховання інститутів народної освіти і педагогічних технікумів (20–30 роки ХХ ст.); музична підготовка студентів у педагогічних вишах на факультетах широкого профілю (філологічних), на яких уводилася додаткова спеціальність «вчитель співів та музики» (50–60 роки ХХ ст.).
Ретроспективний аналіз музичної підготовки студентів педагогічних університетів дозволив визначити її особливості, а розгляд історико-педагогічних джерел засвідчив нагальну потребу у відродженні цієї підготовки.
Методичні засади формування музичних компетенцій студентів педагогічних університетів, визначені в дослідженні, теоретично обґрунтовують зміст і специфіку роботи з майбутніми вчителями, відтворюючи залежність між забезпеченням естетичної спрямованості, емоційної забарвленості музичних занять, наданням переваги активним технологіям навчання та інтерпретаційним його формам, дотриманням комплексності і системності у впровадженні новітніх методів, прийомів і засобів музично-творчого розвитку, врахуванням особливостей підготовки майбутніх учителів з основного фаху і досягненням результативності формування музичних компетенцій студентів немузичних спеціальностей у педагогічних університетах.
3. Використання методу моделювання дозволило розробити загальну модель музичних компетенцій та конкретизувати її у моделі фахових музичних компетенцій майбутніх учителів музики та моделі музичних компетенцій майбутніх учителів немузичних спеціальностей, а також, спираючись на аналіз галузевих стандартів, – у моделях музичних компетенцій випускників окремих педагогічних спеціальностей.
Запропонована загальна модель музичних компетенцій містить у собі когнітивно-перцептивний, музично-виконавський та креативно-інтеграційний компоненти. У моделі музичних компетенцій майбутніх учителів немузичних спеціальностей ці компоненти конкретизуються таким чином: когнітивно-перцептивні (історико-теоретичні, аудиційні, оцінно-аналітичні), музично-виконавські (вокально-мовленнєві, елементарно-інструментальні, ритмічно-рухові) та креативно-інтеграційні (імпровізаційні, компонувальні, проектувальні) компетенції.
4. Відповідно до компонентної структури моделі музичних компетенцій студентів педагогічних університетів визначені критерії та показники їх сформованості: міра пізнавально-оцінювальної спроможності (наявність музично-граматичної та музично-історичної ерудиції, сформованість навичок музичного сприймання; здатність оцінювати твори музичного мистецтва, а також позитивне ставлення до нього); ступінь виконавської дієздатності (сформованість вокально-мовленнєвих умінь та навичок, наявність досвіду гри на елементарних музичних інструментах, а також здатність здійснювати ритмічно-рухову інтерпретацію музичних творів); ступінь творчої активності (наявність досвіду складання та проведення музичних ігор, творчих проектів, інсценізації музичного матеріалу; здатність до ритмічної, вокальної, рухової імпровізації; сформованість вміння компонувати музичний матеріал).
На основі означених критеріїв та їх показників виділено три рівні сформованості музичних компетенцій студентів педагогічних університетів – низький, задовільний та достатній. За результатами проведеного констатувального експерименту з’ясовано, що переважна кількість студентів немузичних спеціальностей мають низький рівень сформованості музичних компетенцій – 89,9%, 7,7% – задовільний, 2,4 % – достатній. Результати експерименту засвідчили необхідність проведення педагогічної роботи з формування МКСПУ.
5. На підставі узагальнення теоретичних положень і результатів констатувального експерименту розроблено поетапну методику формування музичних компетенцій майбутніх учителів немузичних спеціальностей, яка складалася з трьох етапів: пропедевтичного, основного, підсумкового. В основу методики покладено взаємодію різних засобів педагогічного впливу: дискусії й співбесіди з проблем формування музичних компетенцій; практичні заняття та семінари навчального курсу «Музичне виховання»; а також спецкурсу «Теоретичні та методичні засади елементарного музикування»; авторські методичні рекомендації «Активні технології навчання музики» для студентів педагогічних університетів, соціальних і корекційних педагогів, практичних психологів, учителів початкової школи, вихователів дошкільних закладів. Формування музичних компетенцій проводилося за допомогою комплексу методів: пояснювально-інформаційних (розповідь, діалогічне спілкування, поточний коментар, ілюстраційно-словесне пояснення), практично-пошукових (методи активізації процесу слухання музики, залучення студентів до створення ритмічно-рухових аналогій, до ритмічно-мовленнєвих ігор, до ескізно-драматургічної репродукції музичних творів, застосування музично-рольової взаємодії) та художньо-творчих (музично-ігрові, заохочення студентів до створення музично-ігрових етюдів та ритмічно-рухової інтерпретації музичних творів, до здійснення пластичної та інструментальної імпровізації, залучення до творчого проектування), – що сприяло досягненню мети й вирішенню завдань експериментальної методики.
Результати експериментального дослідження засвідчили позитивну динаміку у формуванні музичних компетенцій студентів педагогічних університетів щодо їх міри пізнавально-оцінювальної спроможності, ступеня виконавської дієздатності та ступеня творчої активності. Підсумковий «зріз» дозволив констатувати, що основні параметри розробленої методики формування МКСПУ є результативним (низький рівень – 72,9% КГ та 31,4% ЕГ, задовільний – 20,4% КГ та 53,8% ЕГ, достатній – 6,7% КГ та 14,9% ЕГ).
Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів процесу формування музичних компетенцій студентів педагогічних університетів. Воно відкриває перспективу для більш глибокого вивчення поставленої проблеми, зокрема особливостей реалізації поетапної методики формування музичних компетенцій студентів різних спеціальностей; поглиблення структурного аналізу моделі музичних компетенцій майбутніх учителів музики; теоретичних та методичних розробок щодо формування музично-терапевтичних компетенцій майбутніх учителів музики та практичних психологів, виявлення умов удосконалення музичних та музично-терапевтичних компетенцій майбутніх учителів немузичних спеціальностей у подальшій професійній діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллин Э.Б. Музыкально-педагогические технологии учителя музыки: Учебное пособие / Э.Б.Абдуллин, Е.Б.Николаева – М.: Прометей, 2005. – 232 с.
2. Абдуллин Э.Б. Содержание и организация занятий в различных формах общего музыкального образования: Учебное пособие для студентов высших педагогических учебных заведений / Э.Б. Абдуллин, Е.Б. Николаева– Липецк: ЛГПУ, 2006. – 115 с.
3. Андреев А.Л. Компетентносная парадигма в образовании: опыт философско-методологического анализа / А.Л. Андреев // Педагогика, 2005. – № 4. – С.19–27.
4. Аносов І. Формування методологічної культури педагога в контексті сучасних освітніх реформ / І. Аносов // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2003. – №2. – С. 21–31.
5. Антипова В.М. Компетентносный подход к организации дополнительного педагогического образования в университете / В.М. Антипова, К.Ю.Колесина, Г.А.Пахомова // Педагогіка, 2006. - №8. – С. 57–62.
6. Античная музыкальная эстетика. – М.: Музыка, 1960. – 397 с.
7. Антонова-Турченко О.Г. Музична психотерапія: Посібник-Хрестоматія / О.Г. Антонова-Турченко, Л.С.Дробот . – К.:ІЗМН, 1997. – 260 с.
8. Аскоченский В. История Киевской духовной академии, по преобразованию ее в 1819 г. / В. Аскоченский. – СПб., 1863.
9. Бакай С.Ю. Принципи музично-педагогічного виховання особистості в спадщині Г. Сковороди / С.Ю. Бакай // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки (зб. наук. праць) – Вип..29 – Київ-Запоріжжя, 2004. – С.231–236.
10. Барановська І.Г. Методичні засади художньо-творчої самореалізації підлітків в умовах діяльності ансамблю народної музики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія та методика навчання музики та музичного виховання» / І.Г. Барановська. – К., 2007. –20 с.
11. Батюк Н.О. Формування художньо-образного мислення молодших школярів на уроках музики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія та методика навчання музики та музичного виховання» / Н.О. Батюк. – К., 2003. – 19 с.
12. Беземчук Л.В. Конструювання творчого компонента змісту музичної освіти в основній школі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.09 – «Теорія навчання» / Л.В. Беземчук. – Харків, 2007. – 17 с.
13. Безрукова В.С. Словарь нового педагогического мышления / В.С. Безрукава. – Екатеринбург: Валгос, 1996. – 94 с.
14. Белик И.С. Музыка против глухоты: Опыт индивидуальных занятий музыкой с неслышащими детьми по программе детской музыкальной школы / И.С. Белик. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. – 160 с.: ил.
15. Бергер Н.А. Современная концепция и методика обучения музыке (Голос нот) / Н.А. Бергер. – СПб.: КАРО, 2004. – 368 с. – (Модернизация общего образования).
16. Бердяев Н.А. Самопознание / Н.А. Бердяєв. – М.: Книга, 1991. – 446 с.
17. Берестенко О.Г. Формування музично-естетичних смаків студентів педагогічних університетів у процесі художньо-творчої діяльності / автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / О.Г. Берестенко. – Луганськ, 2008. – 20 с.
18. Бех І. Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн. 1: Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: Навч.-метод. видання / І.Д. Бех. – Київ: «Либідь», 2003. – 280 с.
19. Бирюк О.В. Методика формування соціокультурної компетенції майбутніх учителів у навчанні читання англомовних публіцистичних текстів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 – «Теорія та методика навчання: германські мови» / О.В. Бирюк. – Київ, 2006. – 25 с.
20. Білоус Т.О. Корекційна спрямованість музично-ритмічних занять у допоміжній школі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.03 «Корекційна педагогіка» / Т. О. Білоус. – Київ, 2000. – 18 с.
21. Боднарук І.М. Педагогічна діагностика рівня методичної підготовки майбутнього вчителя музики / І.М. Боднарук // Наукові записки: Психолого-педагогічні науки. – Ніжин: НДУ імені Миколи Гоголя, 2004. – №2. – С. 140–144.
22. Бойко А.М. Система педагогічної діяльності В.М. Верховинця / А.М. Бойко, Н.Ю. Дем’янко // Формування національної культури молоді засобами народного мистецтва у контексті творчої спадщини В.М. Верховинця: Збірник наукових праць. – Полтава: Видання Полтавського державного інституту імені В. Г. Короленка, 1999. – 310 с.
23. Болгарський А.Г. Музична культура в системі підготовки майбутнього вчителя музики / А.Г. Болгарський // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти: зб. наук. праць. – К.: НПУ, 2004. – Вип. 1 (6). – С. 7–14.
24. Болгарський А.Г. Психолого-педагогічні аспекти формування майбутніх вчителів музики / А.Г. Болгарський // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти: зб. наук. праць / Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Гуманістичні орієнтири мистецької освіти», 26-27 квітня 2007 року. – К.: НПУ, 2007. – Вип. 4 (9). – С. 4–7.
25. Болотов В.А. Компетентностная модель: от идеи к образовательной программе / В.А. Болотов, В.В. Сериков // Педагогика. – 2003. – № 10. – С. 8–14.
26. Бордовская Н. В. Диалектика педагогического исследования: Логико-методологические проблемы / Н.В. Бордовская. – СПб: Издательство РХГИ, 2001. – 512 с.
27. Борисенко Т.Г. Підготовка майбутнього вчителя музики до організації спільної навчальної діяльності учнів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / Т. Г. Борисенко. – Кіровоград, 2006. – 20 с.
28. Борисова Т.В. Методика підготовки майбутніх учителів музики до естетичного виховання школярів засобами музично-театрального мистецтва: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 – «Теорія та методика навчання музики і музичного виховання» / Т.В. Борисова. – К., 2007. – 20 с.
29. Браніцька Т.Р. Методичні засади формування інтересу до народно-інструментального виконавства молодших школярів у позаурочний час/ автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 – «Теорія та методика навчання музики і музичного виховання» / Т.Р. Браніцька. – К., 2005. – 19 с.
30. Брилін Е.Б. Формування навичок композиторської творчості у студентів музично-педагогічних факультетів практики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія та методика навчання музики і музичного виховання» / Е. Б. Брилін. – К., 2002. – 19 с.
31. Бурська О.П. Методичні основи розвитку музично-виконавського мислення студентів у процесі фортепіанної підготовки практики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія та методика навчання музики і музичного виховання» / О.П. Бурська. – К., 2005. – 20 с.
32. Вайчене А. Профессиональная подготовка учителя музыки и его компетенция / А. Вайчене // Личность и музыка: материалы IV Междунар. науч.-практ. конф., Минск, 19-20 дек. 2005 г. / Бел. гос. пед. ун-т имени М.Танка; отв. ред. Е.С. Полякова [и др.]. – Мн.: БГПУ, 2005. – С.64–66.
33. Вачевський М.В. Теоретико-методичні засади формування у майбутніх маркетологів професійних компетенцій: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. пед. наук: спец. 13.00.04 – «Теорія та методика професійної освіти» / М.В. Вачевський. – Київ, 2008. – 39 с.
34. Введенский В.Н. Моделирование профессиональной компетентности педагога / В.Н. Введенский // Педагогика. – 2003. – №10. – С. 51–55.
35. Великий тлумачний словник сучасної української мови [уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел]. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. – 1440 с.
36. Верховинець В.М. Весняночка: Ігри з піснями для дітей дошк. і мол. шк. в. / В.М. Верховинець – 5-те вид. – К.: Муз. Україна, 1989. – 343 с.
37. Вища освіта в Україні: Навч. посіб. / [В.Г. Кремень, С.М. Ніколаєнко, М.Ф. Степко та ін.]; за ред. В.Г. Кременя, С.М. Ніколаєнка. – К.: Знання, 2005. – 327 с.
38. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Методичний посібник для студентів магістратури / С.С. Вітвицька. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 316 с.
39. Вознюк О.В. Синергетичний підхід як метод аналізу розвитку вітчизняної педагогічної думки (друга половина ХХ століття): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / О.В. Вознюк. – Житомир, 2009. – 20 с.
40. Волошина О.В. Соціокультурний компонент підготовки майбутніх учителів початкової школи у Великій Британії: автореф. дис на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04. – «Теорія і методика професійної освіти» / О.В. Волошина. – Київ, 2006. – 22 с.
41. Габдреев Р.В. Моделирование в познавательной деятельности студентов / Р.В. Габдреев. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1983. – с. 186.
42. Гамезо М.В. Атлас по психологии: Информ.-метод. материалы к курсу «Общ. психология»: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. / М.В. Гамезо, И.А. Домашенко. – М.: Просвещение, 1986. – 272 с.: ил.
43. Годлевська Д.М. Формування професійної комунікативної компетентності майбутніх соціальних працівників в умовах педагогічного університету: автореф. дис на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.05 «Соціальна педагогіка» / Д.М. Годлевська. – Київ, 2007. – 21 с.
44. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / С.У. Гончаренко. – Київ: Либідь, 1997. – 376 с.
45. Гончаренко С.У. Фундаментальність професійної освіти – потреба часу / С.У. Гончаренко // Педагогічна газета. – 2004. – грудень (№12). – С. 3.
46. Гофрон А. Філософські засади сучасних європейських освітніх концепцій: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. філос. наук: спец. 09.00.10 «Філософія освіти» / Анджей Гофрон. – К., 2005. – 32 с.
47. Громыко Ю.В. Понятие и проект в теории развивающего образования В.В. Давыдова / Ю.В. Громыко // Известия РАО, 2000. – №2.
48. Гудзик І.П. Компетентнісно орієнтоване навчання російської мови у початкових класах (у школах з українською мовою навчання): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. пед. наук: спец. 13.00.02 – «Теорія та методика навчання (російська мова)» / І.П. Ґудзик. – Київ, 2008. – 39 с.
49. Гузій Н.В. Категорія професіоналізму в теорії і практиці підготовки майбутнього педагога: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / Н.В. Гузій. – К., 2007. – 37 с.
50. Гузій Н.В. Педагогічний професіоналізм у ракурсі системного та синергетичного методологічних підходів // Вісник Глухівського педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. Випуск 11 – Глухів: ГДПУ, 2008. – С.46–50.
51. Гумінська О.О. Уроки музики в загальноосвітній школі: Методичний посібник / О.О. Гумінська – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 104 с.
52. Ґуральник Н.П. Програмно-методичне забезпечення розвитку фортепіанного навчання в умовах модернізації музично-педагогічної освіти (компетентнісний підхід) / Н.П. Ґуральник // Науковий вісник (зб. наук. праць): Спеціальний випуск: Мистецька освіта: сучасний стан і перспективи розвитку – Одеса: ПДПУ імені К. Д. Ушинського, 2006. – Ч.1. С. 45–53.
53. Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХІ століття) // Науково-освітній потенціал нації: погляд у ХХІ століття / Авт. кол.: В. Литвин (кер), В. Андрущенко, А. Гужій та ін. –Модернізація освіти. – К.: Навч. книга, 2004. – Кн. № 3.– 943 с.
54. Діхтяренко З.М. Виховання наполегливості молодших школярів у процесі позакласної ігрової діяльності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.07 «Теорія і методика виховання» / З.М. Діхтяренко – Київ, 2008. – 13 с.
55. Дмитрієва І.В. Корекційна спрямованість естетичного виховання в старших класах допоміжної школи (Монографія / Інститут корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова) / Ірина Дмитрієва. – Слов’янськ: Видавництво «Маторін», 2008. – 373 с.
56. Еміль Жак-Далькроз про свою методику. З передмови до ІІ тому Ритміки. (За пол. Tłum. Alicja Ludwikiewiczowa. Materiały Informacyjno-Dyskusyjne COPSA 1963).
57. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; [головний ред. В.Г. Кремень]. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
58. Євстігнєєва Н.І. Підготовка майбутнього вчителя до використання музики як засобу саморегуляції функціонального стану учнів: автореф. дис на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / Н.І. Євстигнєєва. – Вінниця, 2005. – 20 с.
59. Єременко О.В. Актуальні проблеми формування професійної компетентності на магістерському рівні / О.В. Єременко // Наукові записки: Психолого-педагогічні науки. – Ніжин: НДУ імені Миколи Гоголя, 2004. - №2. – С.75–79.
60. Єрмаков В.П. Основы тифлопедагогики: Развитие, обучение и воспитание детей с нарушением зрения: Учеб. пособ. для студ. высш. учеб. заведений / В.П.Єрмаков, Г.А.Якунин. –М.: гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000.– 240 с.
61. Желан А.В. Становлення та розвиток музичної освіти в Херсонській губернії (кінець ХІХ – початок ХХ століття): автореф. дис на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / А.В. Желан. – Луганськ, 2008. – 20 с.
62. Жигінас Т.В. Методичні засади підготовки майбутніх учителів музики до концертно-освітньої діяльності серед дітей і юнацтва: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія та методика музичного навчання» / Т.В. Жигінас. – К., 2007. – 20 с.
63. Жидецький Ю. Самореалізація особистості в системі ступеневої професійної освіти / Ю. Жидецький // Вісник Львів. ун-ту: Серія пед-на – Вип. 15, Ч. 1 – Львів. нац. універ. імені І.Франка, 2001. – С.154–159.
64. Жук А.И. Основные направления развития университетского образования / А.И. Жук // Материалы Междунар. конгр. «Университетское образование: опыт тысячелетия, проблемы, перспективы развития». – М., 2003. – №3 (25), С. 21–29.
65. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / [Наук. ред. укр. видання док. пед. наук, проф. С.Ю.Ніколаева]. – К.: Ленвіт, 2003. – 273 с.
66. Заикание / И.А. Сикорский. – М.: АСТ:Астрель: Транзит книга, 2006. – 191, [1] с. – (Библиотека логопеда).
67. Закон України «Про вищу освіту» // Відомості Верховної Ради. – 2002. – № 20. – С. 134.
68. Згурська Н. М. Формування музично-виконавської культури майбутнього вчителя: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія та методика навчання музики і музичного виховання» / Н.М. Згурська. – К., 2001. – 16 с.
69. Зимняя И.А. Социально-профессиональная компетентность как целостный результат профессионального образования / И.А. Зимняя // Высшая школа: проблемы и перспективы: материалы 7-й Международной научно-методической конференции, Минск, 1-2 ноября 2005 г. – Мн.: РИВШ, 2005. – С.283–286.
70. Зязюн І.А. Філософсько-гуманістичні та психолого-педагогічні аспекти сучасної освіти / І.А. Зязюн // Діалог культур: Україна у світовому контексті: Філософія освіти: зб. наук. праць / [Ред. Кол. І,А. Зязюн (голов. ред.), С.О. Черепанова (упор. і відпов. ред.), Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєва та ін.]. – Львів: Сполом, 2002. – Вип. 8. – С. 4–14.
71. Івченко А. О. Тлумачний словник української мови / А.О. Івченко / [Худож.-оформлювач І.В. Осипов]. – Харків: Фоліо, 2006. – 540 с.
72. Кабалевский Д. Воспитание ума и сердца: Кн. для учителя / Д. Кабалевский / [Сост. В.И. Викторов]. – М.: Просвещение, 1981. – 192 с.
73. Казурова А.С. Проблемы государственного образовательного стандарта высшего профессионального музыкального образования: опыт и перспективы / А.С. Казурова – М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2005. – 93 с.
74. Каркошка Г. Використання мистецтва в медицині: арт-терапія / Габріела Каркошка, Хенрік Каркошка // Мистецька освіта в контексті європейської інтеграції: Збірник наукових праць. – Суми-Київ: СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2005. – С. 95–104.
75. Картава Ю.А. Корекція психофізичного розвитку дітей дошкільного віку з порушеннями зору засобами ритміки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.03 «Корекційна педагогіка» / Ю.А. Картава. – Київ, 2006. – 20 с.
76. Коваленко І.Г. Методика формування професійно-особистісних якостей майбутніх учителів музики в процесі вивчення диригентсько-хорових дисциплін: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія та методика музичного навчання» / І.Г. Коваленко. – Київ, 2008. – 19 с.
77. Когут С. Я. Системи професійної підготовки соціального педагога у вищих навчальних закладах освіти України і Польщі (порівняльний аналіз): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / С.Я. Когут. – Івано-Франківськ, 2005. – 20 с.
78. Козир А.В. Проблема формування професійної майстерності фахівців мистецького профілю у вищій школі / А.В. Козир // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти: зб. наук. праць. – К.: НПУ, 2004. – Вип. 1 (6). – С.115–123.
79. Козир А.В. Професійна майстерність учителів музики: теорія і практика формування в системі багаторівневої освіти: Монографія. / А.В. Козир. – К.: Видавництво НПУ імені М.П.Драгоманова, 2008. – 380 с.
80. Козич І.В. Формування конфліктологічної компетентності соціального педагога в умовах магістратури: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.05 «Соціальна педагогіка» / І.В. Козич. – Київ, 2008. – 24 с.
81. Колодько Т.М. Формування соціокультурної компетенції майбутніх учителів іноземних мов у вищих педагогічних навчальних закладах: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Колодько Тетяна Миколаївна. – К., 2005. – 246 с.
82. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / [під заг. ред. О.В. Овчарук]. – К.: „К.І.С.”, 2004. – 112 с.
83. Кондратенко Г.Г. Формування творчої активності студентів педагогічного коледжу в процесі музично-сценічної діяльності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія та методика музичного навчання» / Г.Г. Кондратенко. – Київ, 2007. – 21 с.
84. Кондратова Л.Г. Підготовка вчителя до проектної діяльності учнів основної школи в позаурочній роботі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / Л.Г. Кондратова. – Київ, 2008. – 21 с.
85. Концепція Державного стандарту спеціальної освіти дітей з особливими потребами // Дефектологія, 1999. - №4. - С. 2–8.
86. Коренева Т.Ф. Музыкально-ритмические движения для детей дошкольного и младшего школьного возраста: В 2 ч. – Учеб.-метод. пособие. – (Воспитание и дополнительное образование детей). – (Б-ка музыкального руководителя и педагога музыки) / Т.Ф. Коренева. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. – Ч.1. – 112 с.: ноты.
87. Коренева Т. Ф. Музыкально-ритмические движения для детей дошкольного и младшего школьного возраста: В 2 ч. – Учеб.-метод. пособие. – (Воспитание и дополнительное образование детей). – (Б-ка музыкального руководителя и педагога музыки) / Т.Ф. Коренева. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. – Ч.2. – 104с.: ноты.
88. Королева Т.П. Методическая подготовка учителя музыки: педагогическое моделирование: Монография / Т.П. Королева. – Мн: УП «Технопринт», 2003, С. 72-87.
89. Королева Т.П. Технология педагогического моделирования в методической подготовке учителя музики / Т.П. Королева // Науковий вісник (зб. наук. праць):спец. випуск. – Одеса: ПДПУ імені К.Д.Ушинського, 2006.–С. 33–38.
90. Косяк В.А. Танцевальная ритмопластика как древний смыслосодержащий и объединяющий язык / В.А. Косяк // Філософські науки: зб. наук. праць (за матеріалами Всеукраїнської наукової конференції «Філософські проблеми синергетики: постнекласична трансформація наукового знання») 4-5 липня 2003 р. – Суми: СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2003. – С. 128–138.
91. Кошманова Т.С. Розвиток педагогічної освіти у США (1960-1998 р.р.) / Т.С. Кошманова. – Львів: Світ, 1999. – 488 с.
92. Краевский В.В. Предметное и общепредметное в образовательных стандартах / В.В. Краевский, А.В. Хуторской // Педагогика. – 2003. – № 2. – С. 3–10.
93. Кремешна Т.І. Формування педагогічної самоефективності майбутніх учителів музики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / Т.І. Кремешна. – Одеса, 2008. – 21 с.
94. Кузьмина С.Л. Православный педагог-мыслитель Маркеллин Олесницкий / С.Л. Кузьмина // Педагогика. – 2005. – № 9. – С. 80–86.
95. Кузьмінська Л.Д. Формування морально-ціннісного відношення до музичного виконавства у підлітків (на матеріалі дитячих музичних шкіл): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія і методика навчання музики та музичного виховання» / Л.Д. Кузьмінська – К., 2005. – 18 с.
96. Кузьмічова В.А. Музична освіта студентів педагогічних навчальних закладів України (1917 – 1933 рр.): автореф. дис на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогики» / В.А. Кузьмічова. – Х., 2000.– 20 с.
97. Куненко Л.О. Корекційна спрямованість музично-естетичної діяльності сліпих молодших школярів у позаурочний час: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.03 «Корекційна педагогіка» / Л.О. Куненко. – Київ, 1999. – 20 с.
98. Куненко Л. О. Проблема підготовки вчителя музики для спеціальних шкіл-інтернатів / Л.О. Куненко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти: зб. наук. праць. –К.: НПУ, 2004. – Вип. 1(6).– С. 159–164.
99. Курок В.П. Моделювання діяльності вчителя як ефективний метод педагогічного дослідження / В.П. Курок // Наукові записки. Психолого-педагогічні науки. – № 1. – Ніжин, 2003. – С. 5–8.
100. Кучерява О.А. Формування дискурсивної компетенції студентів філологічних факультетів вищих навчальних закладів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 – «Теорія і методика навчання (українська мова)» / О.А. Кучерява. – Одеса, 2008. – 21 с.
101. Кучменко Е.М. Взаємовпливи історико-культурних процесів Заходу і Сходу в ХVІІІ – ХХ ст.ст. (на прикладах художньої культури): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. істор. наук: спец. 17.00.01 «Теорія та історія культури» / Е.М. Кучменко. – К., 1999. – 36 с.
102. Кушка Я.С. Методика музичного виховання дітей. Видання друге, доопрацьоване: [Навчальний посібник для вищих навчальних закладів культури і мистецтв І-ІІ рівнів акредитації у 2-х частинах. Частина 1] / Я.С. Кушка – Вінниця: НОВА КНИГА, 2007. – 216 с.
103. Лавриш І.М. Методика формування естетичних орієнтацій підлітків засобами дитячого музичного театру – студії: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія та методика навчання музики» / І.М. Лавриш. – К., 2008. – 17 с.
104. Лазарєв М.О. Творча самореалізація особистості та її критерії в гуманістичній парадигмі / Лазарєв М.О. // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. Суми: СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2003. – Частина друга. – С. 76–87.
105. Лазарєв М.О. Основи педагогічної творчості: [Навчальний посібник для пед. ін-тів] / М.О. Лазарєв. – Суми: ВВП «Мрія» – ЛТД, 1995р. – 212 с.
106. Лебедев О.Е. Компетентностный подход в образовании / О.Е. Лебедев // Школьные технологии. – 2004. – № 5. – С. 3–12.
107. Лекції з педагогіки вищої школи: Навчальний посібник / [За ред. В.І. Лозової]. – Харків: «ОВС», 2006. – 496 с.
108. Лещенко М.П. До проблеми творчих зв’язків В. Верховинця з культурними діячами Полтави / М.П. Лещенко // Формування національної культури молоді засобами народного мистецтва у контексті творчої спадщини В.М. Верховинця: зб. наук. праць. – Полтава: Видання Полтавського державного інституту імені В. Г. Короленка, 1999. – 310 с.
109. Лисакова І.В. Формування професіоналізму у студентів вищих музичних навчальних закладів в процесі методичної підготовки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / І.В. Лисакова. – Київ, 2008. – 20с.
110. Лисюк Ю.С. Методика формування досвіду саморегулювання майбутніх музикантів-педагогів у вищих мистецьких навчальних закладах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 – «Теорія та методика навчання музики і музичного виховання» / Ю.С.Лисюк – К., 2007. – 16с.
111. Литвинова Н. Філософія освіти і розвиток творчої особистості // Педагогіка і психологія професійної освіти / Н. Литвинова // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Нові технології навчання: проблеми, пошуки, знахідки. – Львів, 1997. – Ч.1. – С. 16–19.
112. Ліпська С.Л. Педагогічне керівництво процесом музично-виконавської підготовки учнів позашкільного закладу / С.Л. Ліпська // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти: зб. наук. праць / Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Гуманістичні орієнтири мистецької освіти», 26-27 квітня 2007 року. – К.: НПУ, 2007. – Вип. 4. (9). – С. 135–140.
113. Лісова Н.І. Розвиток психолого-педагогічної компетентності молодих учителів у системі післядипломної освіти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Н.І. Лісова – Київ, 2005. – 20 с.
114. Лобова О.В. виховний компонент музичної освіти школярів: діалектика національного та загальнокультурного / О.В. Лобова // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: зб. наук. праць / [За заг. редакцією академіка АПН України Євтуха М.Б., укладач – О.В. Михайличенко]. – К.: Вид. центр КНДУ, 2007. – Випуск 32. – С. 138–141.
115. Логинова Е.Ю. Коррекционные возможности музыкального образования / Е.Ю. Логинова // Личность и музыка: материалы ІV Междунар. науч.-практ. конф., Минск, 19-20 дек. 2005 г. / Бел. гос. пед. ун-т им. М. Танка; отв. ред. Е.С. Полякова [и др.]. – Мн.: БГПУ, 2005. – С. 204–206.
116. Лупінович С. М. Формування ціннісного ставлення до навчання в учнів початкових класів школи-комплексу естетичного виховання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.07 «Теорія і методика виховання» / С.М. Лупінович. – Тернопіль, 2006. – 22 с.
117. Малаканова Л.В. Критерії діагностики сформованості професійних якостей учителя / Л.В. Малаканова, А.В. Радіонова // Педагогічні науки: Збірник наукових праць. – Суми: СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2005. – Частина друга. – С. 99–105.
118. Маріо М. Д. Виховання молоді засобами православної духовної музики у закладах освіти України (кінець ХІХ – початок ХХ століття): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / М.Д. Маріо. – Харків, 2000.– 19 с.
119. Маркова А.К. Психологический анализ профессиональной компетентности учителя / А.К. Маркова // Советская педагогика. – 1989. – № 8. – С. 82–88.
120. Мартинюк А.К. Диригентсько-хорова школа в українській освіті / А.К. Мартинюк // Теоретичні та практичні засади культурології. – Запоріжжя: ЗДУ, 2000. – Вип. 3. – С. 106–112.
121. Маруфенко О.В. Моделювання як метод дидактичного прогнозування розвитку вокально-слухових навичок майбутніх вчителів музики / О.В. Маруфенко // Педагогічні науки: зб. наук. праць.– Суми: СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2005. – Частина друга. – С. 372–379.
122. Масол Л.М. Вивчення музики в 1-4 класах: Навчально-методичний посібник для вчителів / [Масол Л.М., Беземчук Л.В., Очаковська Ю.О., Наземнова Т.О.]. – Х.: Скорпіон, 2003. – 144с.
123. Масол Л. Діагностика і оцінювання художньо-освітніх результатів учнів старшої школи / Л. Масол // Мистецтво та освіта, науково-методичний журнал. – 2006. – № 3. – С. 9–13.
124. Масол Л.М. Класифікація компетентностей як результату загальної мистецької освіти / Л. Масол // Теоретичні та методичні засади неперервної освіти: Зб. матеріалів науково-методичного семінару. – Чернівці: Зелена Буковина, 2007. – С. 23–24.
125. Матейова З. Аналітично-методична частина – аналіз і значення методик, що використовуються при заїканні / З. Матейова, С. Машура // Музична психотерапія: Посібник-Хрестоматія [Антонова-Турченко О.Г., Дробот Л.С.]. – К.:ІЗМН, 1997. – С. 169–191.
126. Матейова З. Музикотерапія / З. Матейова, С. Машура // Музична психотерапія: Посібник-Хрестоматія [Антонова-Турченко О.Г., Дробот Л.С.]. – К.:ІЗМН, 1997. – С. 113–116.
127. Матковська М.В. Методичні засади розвитку слухо-моторних уявлень молодших школярів у процесі музичного навчання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія та методика навчання музики і музичного виховання» / М.В. Матковська.–К., 2002.– 17с.
128. Мацевко-Бекерська Л.В. Самостійна науково-пошукова діяльність студентів як чинник фахової