ФОРМУВАННЯ В СТАРШОКЛАСНИКІВ ПОНЯТТЯ ПРО ДУХОВНІ ОРІЄНТИРИ ТВОРЧОСТІ ПИСЬМЕННИКІВ

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова

На правах рукопису
ЧУМАК Тетяна Миколаївна
УДК 373.5.016:821.161.2(091)(043.3)

ФОРМУВАННЯ В СТАРШОКЛАСНИКІВ ПОНЯТТЯ
ПРО ДУХОВНІ ОРІЄНТИРИ ТВОРЧОСТІ ПИСЬМЕННИКІВ

13.00.02 – теорія і методика навчання
(українська література)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Донченко Тамара Кузьмівна,
доктор педагогічних наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП ………………………………………………………………………... 4
РОЗДІЛ І. НАУКОВО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ
ПОНЯТТЯ ПРО ДУХОВНІ ОРІЄНТИРИ ТВОРЧОСТІ ПИСЬМЕННИКІВ
В УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ ……………………………………………. 14
1.1. Категорія духовності у філософії. …………………………..………….14
1.2. Поняття духовності в працях психологів. ……………..….………….. 29
1.3. Проблема формування духовності в педагогіці ……………..………. 36
1.4. Літературознавчі праці як науково-методологічна основа
дослідження проблеми формування в старшокласників поняття про
духовні орієнтири творчості письменників…………………………………. 43
1.5. Стан проблеми формування поняття про духовні орієнтири в
методиці української літератури .……………………………..…………... 51
ВИСНОВКИ ДО І РОЗДІЛУ ………………………….………………….…. 60
РОЗДІЛ ІІ. КОНСТАТУВАЛЬНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ З ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ У СТАРШОКЛАСНИКІВ ПОНЯТТЯ ПРО ДУХОВНІ ОРІЄНТИРИ ТВОРЧОСТІ ПИСЬМЕННИКІВ …………………………… 65
2.1. Відображення завдань формування в учнів поняття про духовні
орієнтири творчості письменників у чинних програмах та підручниках
з української літератури для середніх загальноосвітніх шкіл. …………. 65
2.2. Аналіз стану роботи з формування в старшокласників поняття
про духовні орієнтири творчості письменників у практичній роботі
школи. ……………………………………………………………………….. 77
ВИСНОВКИ ДО ІІ РОЗДІЛУ ………………………………..…………...... 91
РОЗДІЛ ІІІ. МЕТОДИЧНА СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ ПОНЯТТЯ
ПРО ДУХОВНІ ОРІЄНТИРИ ТВОРЧОСТІ ПИСЬМЕННИКІВ НА
УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ.. 97
3.1. Концептуальні засади методичної системи роботи з формування
поняття про духовні орієнтири творчості письменників в учнів старшої
школи………………………………………………………………………… 97
3.2. Експериментальне впровадження методичної системи формування
поняття про духовні орієнтири творчості письменників на уроках
української літератури в учнів старшої школи……………………….... 111
3.3. Аналіз результатів дослідного навчання……………………………. 181
ВИСНОВКИ ДО ІІІ РОЗДІЛУ ….…………………………………………. 192
ВИСНОВКИ …………………...………………………………………….… 199
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………..………………………... 206

ВСТУП

Актуальність дослідження. Сьогодні, коли перед народом України постає завдання становлення й розвитку державності, особливої ваги набуває формування духовного світу її громадян. Разом з тим доводиться констатувати, що в нинішньому суспільстві склалися важкі соціальні умови, за яких економічні фактори «здатні знелюднювати людину, відлучати її від здорових сутнісних сил і потреб» 69. Така ситуація небезпечна тим, що може сформувати суто прагматичну спрямованість ціннісної свідомості, унаслідок чого сучасне молоде покоління значно втратить здатність до емоційного сприйняття, почуття співпереживання чужому болю, адекватну (з погляду людської моралі) реакцію на події в навколишньому світі.
Збагачення емоційного життєвого досвіду учня замінюється зараз кліповим потоком інформації, знання подаються переважно у вигляді фактів, які потрібно запам’ятати, – це зумовлює та величезна кількість інформації, яка має бути засвоєна в межах кожного шкільного предмета. Безперечно, здобуваючи певну суму знань, дитина розвивається інтелектуально, але у сфері її морально-емоційного сприйняття утворюється своєрідний вакуум, який значною мірою має заповнити вчитель-словесник через духовний досвід, утілений у художніх творах. Тому, на наш погляд, особливого значення на уроках літератури має набувати усвідомлення учнями духовних орієнтирів творчості письменників. Особливо актуальною ця проблема є в старших класах, коли підлітки прагнуть усвідомити навколишній світ і себе в ньому, і від того, які моральні якості винесуть вони зі школи в життя, залежить майбутнє нашого суспільства, майбутнє нації в цілому.
Проблема формування духовності – одна з найважливіших проблем методики літератури. Духовність – це інтеграційна і невід’ємна складова частина особистості, від якої залежить світогляд, національна свідомість людини, її духовні запити й потреби. Ще Аристотель стверджував, що людина не народжується з ідеєю блага і готовністю чинити добро, а здобуває моральні знання та звички в процесі навчання й виховання. Найважливіше покликання, головне спрямування діяльності школи в сучасному суспільстві полягає в гуманізації й гуманітаризації освіти, одухотворенні всього навчально-виховного процесу з метою формування високодуховної особистості, активного засвоєння в школі тих норм моралі, які вироблені людством упродовж багатовікової історії. Саме це і зумовлює актуальність і доцільність дисертаційної роботи.
Для дослідження було обрано проблему формування духовних орієнтирів саме в старшокласників, оскільки старший шкільний вік є найсприятливішим періодом для формування моральної свідомості, духовних орієнтирів, адже «в ранній юності принципи поведінки з нестійких і наслідувальних стають внутрішніми і стійкими, утворюючи у своїй сутності єдину чітко усвідомлену моральну позицію» 21. Час навчання в 10 – 11 класах є періодом посиленого активного розвитку фізичних і моральних сил учнів, становлення їх духовності, системи ціннісних орієнтацій, формування ідеалів тощо.
Духовність розглядається нами як інтеграційна характеристика особистості, яка містить систему абсолютних загальнолюдських цінностей. Зауважимо, що поняття «орієнтир» словники визначають як «показник напряму», «орієнтувати» – «допомагати комусь визначити своє місцеперебування або напрям руху, спрямовувати для досягнення якоїсь мети» 36, с. 680. Виходячи з цього, духовні орієнтири творчості визначимо як напрямок творчості митця, скерований на певні моральні, естетичні ідеали. Це ті загальнолюдські ціннісні орієнтації, на які спрямовані розум, воля й почуття письменника у творчому процесі; це орієнтири на духовні цінності.
У сучасній школі, особливо в старших класах, міцно утвердилося таке вивчення літератури, за якого основний акцент робиться не стільки на формуванні особистісного ставлення до морально-духовних цінностей, скільки на запам’ятовуванні готових положень, висновків, фактів, історико-теоретичних знань. Такий спосіб навчання збіднює духовний вплив на дітей, гасить їх інтерес до мистецтва, бо при цьому недостатньо формуються позитивні естетичні й моральні потреби. Головним завданням вивчення літератури в середній школі стає лише підготовка уважного читача, компетентної в галузі літературознавства особи. Однак висока читацька грамотність не є свідченням позитивної суті особистості, її духовності, моральності.
Провідним у навчальному процесі з української літератури має стати не стільки засвоєння учнем літературних знань, скільки збагачення його духовного світу, розвиток емоційно-естетичної сфери. У контексті цього змісту навчання уроки літератури постають джерелом утвердження засадничих основ високоморальної, духовної особистості, наповнення її життя глибоким сенсом активного служіння добру й істині. Такий підхід потребує змін у методиці вивчення літератури, докорінного переорієнтування на її особистісно спрямовані освітні технології.
Людство епохи постмодерну усвідомлює, що центром, який об’єднав би і згрупував усі його ключові системи та елементи, мають стати духовно-ціннісні орієнтації. Важлива роль у формуванні духовності нації належить художній літературі, а отже, авторам художніх творів. Виховання засобами художнього слова було й залишається одвічним завданням уроків української літератури. Саме вивченню літератури належить особлива роль у формуванні в старшокласників гуманістичних ідеалів, прилученні їх до зразків людяності й милосердя. Розв’язання цих завдань потребує вдосконалення змісту, форм і методів навчально-виховного процесу з української літератури. До роздумів і моральних прозрінь спонукає старшокласників пошуковий характер уроків літератури.
Література − це художній літопис суспільства, який має величезний виховний потенціал, і завдання словесника – якомога повніше розкрити його учням, допомогти їм осягнути суть відображеного в літературі життя, знайти у творчості митця відповіді на питання, що хвилюють молодих. У розв’язанні завдань розвитку і виховання учнів, особистісно спрямованого навчання важлива роль належить формуванню в них поняття про духовні орієнтири творчості письменників. Ці орієнтири зумовлюються особливостями епохи, національним світобаченням, а також глибиною світосприйняття письменника, його таланту, широтою його бачення світу і проникнення за хронологічні рамки свого покоління. Кожен письменник глибоко індивідуальний своєю життєвою долею, своїми неповторними запитами, своєрідністю творчого стилю. Отже, важливе завдання уроків літератури – навчити школярів осмислювати духовні орієнтири творчості письменників.
Процес формування духовності школяра відбувається через осмислення учнями духовного світу автора художнього твору та його персонажів. Це підтверджують відомі вчені (Н.Волошина, А.Градовський, О.Ісаєва, Л.Мірошніченко, Є.Пасічник, В.Пахаренко, О.Слоньовська, Б.Степанишин, Г.Токмань), а також засвідчує багаторічний досвід роботи в школі. Щоб засобами художньої літератури виховати духовно багату особистість старшокласника, потрібно насамперед виробити в нього уявлення про духовні орієнтири творчості письменників.
Зауважимо, що формування поняття про духовні виміри творчості митця – це, власне, процес осмислення його духовного світу, який проявляється саме у творчості. Власне, духовність є основною категорією творчої особистості автора. Осмислювати духовні орієнтири письменника означає усвідомлювати саму категорію духовності. Цей процес має двосторонній характер: по-перше, осмислюючи духовні орієнтири творчості письменника, учень осмислює саму категорію духовності, по-друге, він усвідомлює власне «я» через категорію духовності, а це сприяє стимулюванню прагнення учня до самовдосконалення і формує духовну особистість.
Об’єктивним причинам, що актуалізують важливість проблем духовного оновлення суспільства, становлення духовності особистості, присвятили свої дослідження філософи: М.Бердяєв, Є.Бистрицький, С.Возняк, Г.Горак, В.Горський, С.Кримський, С.Пролєєв, Л.Скворцов, В.Соловйов, Е.Фромм, Т.Целік, А.Швейцер; психологи: І.Бех, І.Кон, Г.Костюк, Ж. Маценко, Р.Нємов, С.Подмазін, С.Рубінштейн, С.Якобсон. На плеканні духовних цінностей, національного ідеалу в навчально-виховному процесі акцентували увагу педагоги: Г.Ващенко, Я.Коменський, І.Огієнко, С.Русова, В.Сухомлинський, К.Ушинський.
Водночас проблема формування в старшокласників поняття про духовні орієнтири творчості письменників на уроках української літератури в методиці й досі залишається малодослідженою. Відсутня система чітко визначених критеріїв, які дозволяли б діагностувати рівень сформованості в підлітка уявлень про духовні орієнтири творчості письменників. Залишається не до кінця розкритою проблема перетворення засвоєних старшокласниками моральних знань і понять у якість характеру, в особистісне переконання. Особливої уваги потребує вивчення питання впливу художніх образів творів, нещодавно введених до програми, на формування в учнів ціннісних орієнтацій та моральних якостей, що є основою духовного світу особистості.
Нині питання пошуку шляхів формування в учнів поняття про духовні орієнтири творчості письменника є практичною необхідністю, бо це впливає на процес формування духовності старшокласників. Українська література дарує твори високого художнього й духовного рівня, що несуть школярам добро, віру, народні ідеали, громадянську наснагу. Завдяки відповідному добору творів та методів роботи з ними, учитель-словесник має величезні можливості відкрити учням світ людського життя й ту велику місію, задля якої живе на землі людина.
Необхідність повнішої реалізації потенційних виховних можливостей української літератури як навчального предмета, важливість підвищення рівня духовності школярів переконує в актуальності проблеми формування в старшокласників поняття про духовні орієнтири творчості письменників на уроках літератури й визначає вибір теми дисертаційного дослідження «Формування в старшокласників поняття про духовні орієнтири творчості письменників».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами й темами. Тема дисертаційного дослідження пов'язана з цілями, визначеними навчальною програмою з української літератури для середньої загальноосвітньої школи, а також з науковими напрямами НПУ імені М.П.Драгоманова «Теорія і технологія навчання і виховання в системі народної освіти», «Дослідження проблем гуманітарних наук», замовником яких є Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, і з вимогами Державної національної програми «Освіта (Україна ХХІ століття)». Тема дисертації узгоджена та затверджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 3 від 20.03.2007 року).
Об’єкт дослідження – навчально-виховний процес на уроках української літератури в старших класах загальноосвітньої середньої школи.
Предмет дослідження – науково-методичні засади й закономірності формування в старшокласників поняття про духовні орієнтири творчості письменників на уроках української літератури, з’ясування їх впливу на виховання духовної особистості старшокласника.
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування й експериментальна перевірка методичної концепції, яка полягає в активізації процесу осмислення старшокласниками поняття про духовні орієнтири творчості письменників на уроках літератури та формування ціннісних орієнтацій учнів.
Гіпотеза, покладена в основу дослідження: формування в учнів поняття про духовні орієнтири творчості письменників, вплив цього процесу на виховання духовної особистості старшокласника здійснюється успішно, якщо
– у процесі вивчення української літератури моделюються такі навчальні ситуації, які сприяють усвідомленню ціннісних орієнтацій творчості письменника, його духовних орієнтирів і формуванню духовності школярів;
– системою завдань учитель спонукає старшокласників до роздумів, до моральних прозрінь, унаслідок яких вони осягають сутність відображеного в літературі життя, знаходять у творчості митця відповіді на питання, що хвилюють сьогодні молодих;
– у процесі аналізу художнього твору відбувається осмислення учнями духовного світу автора художнього твору;
– аналіз художнього твору спрямовується на посилення морально-емоційного його сприйняття;
– в учнів формуються гуманістичні ідеали, учні набувають емоційно-естетичного життєвого досвіду, відбувається прилучення читачів до зразків людяності й милосердя, школярі збагачуються знаннями про духовність, духовні орієнтири;
– в учнів формується національне світобачення;
– визначені критерії, що дозволяють діагностувати рівень сформованості в підлітка уявлень про духовні орієнтири творчості письменників.
Для досягнення поставленої мети й перевірки гіпотези потрібно було вирішити такі завдання:
– здійснити теоретичний аналіз проблеми формування поняття про духовні орієнтири творчості письменників як першорядного чинника духовного розвитку учнів у процесі вивчення літератури;
– проаналізувати сучасний стан вказаної проблеми в методичній науці та шкільній практиці;
– розробити критерії сформованості духовних орієнтирів старшокласників;
– намітити та експериментально перевірити оптимальні шляхи створення емоційно-почуттєвого фону на уроках літератури;
– напрацювати систему роботи з формування в старшокласників поняття про духовні орієнтири творчості письменників;
– розробити систему завдань, які б спонукали учнів до роздумів та моральних прозрінь, до осягнення сутності відображеного в літературі життя;
– з’ясувати вплив роботи з формування в школярів поняття про духовні орієнтири творчості письменників на розвиток духовності самих учнів;
– перевірити ефективність запропонованої методики на практиці.
Для розв’язання поставлених завдань застосовувалися такі методи наукового пошуку:
1. Теоретичні: вивчення й аналіз філософської, психологічної, літературознавчої, педагогічної й методичної літератури з проблеми дослідження, аналіз чинних шкільних програм, підручників, методичних посібників.
2. Емпіричні: спостереження за навчально-виховним процесом на уроках літератури, бесіди з учителями й учнями, анкетування вчителів та підлітків, аналіз усних і письмових робіт учнів, узагальнення передового педагогічного досвіду роботи вчителів-словесників з метою уточнення стану досліджуваної проблеми в практиці сучасної школи, а також педагогічний експеримент, у процесі якого перевірялась ефективність пропонованої методики.
Дослідження проблеми формування в учнів старшої школи поняття про духовні орієнтири творчості письменників проводилося протягом чотирьох взаємопов’язаних етапів. На першому етапі дослідної роботи (2005 – 2006 рр.) здійснювалося теоретичне осмислення проблеми, опрацьовувалися філософські, психолого-педагогічні, літературознавчі та методичні джерела, формулювалися й уточнювалися вихідні теоретичні засади дослідження (об’єкт, предмет, мета, гіпотеза, завдання, методи). На ІІ етапі (2006 – 2007 рр.) проводився констатувальний зріз, метою якого було виявлення рівнів сформованості в учнів старшої школи поняття про духовність, духовні орієнтири й досліджувалися причини (умови) наявних рівнів.
На третьому етапі дослідження (2007 – 2008 рр.) проводився навчальний експеримент за спеціально розробленою методикою.
На останньому етапі дослідження (2008 – 2010 рр.) перевірялася ефективність дослідного навчання, проводився якісний аналіз одержаних результатів, уточнювалися окремі наукові висновки й узагальнення, зроблені в процесі експерименту.
Наукова новизна й теоретичне значення дослідження полягає в тому, що
– уперше науково обґрунтовано й визначено теоретичні засади методики формування в старшокласників поняття про духовні орієнтири творчості письменників;
– уточнено й конкретизовано педагогічну сутність поняття «духовні орієнтири»;
– удосконалено методику вивчення художнього тексту на основі сформованого поняття про духовні орієнтири творчості письменників;
– подальшого розвитку набула сукупність науково-методичних закономірностей формування в старшокласників поняття про духовні орієнтири творчості письменників.
Практичне значення дослідження полягає у створенні та практичному впровадженні науково обґрунтованої системи роботи вчителя-словесника з формування в учнів поняття про духовні орієнтири творчості письменників на уроках української літератури та збагачення їх духовного світу.
Особистий внесок здобувача зумовлюється власним підходом до розробки системи роботи вчителя-словесника з формування в учнів поняття про духовні орієнтири творчості письменників на уроках української літератури. Текст дисертаційного дослідження «Формування в старшокласників поняття про духовні орієнтири творчості письменників» написано автором одноосібно.
Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалася шляхом виступів з доповідями й повідомленнями на регіональній науково-практичній конференції «Педагогічні ідеї В.О.Сухомлинського: погляд крізь роки» (Чернігів, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Бугайківські читання» (Ніжин, 2010); на засіданнях педагогічних рад і методичних об’єднань учителів української мови та літератури експериментальних шкіл. Результати дослідження, опубліковані в наукових статтях, обговорювалися на засіданнях кафедри методики української мови та літератури Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.
Результати дослідження впроваджені в навчальний процес загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів Чернігівської обл. (довідка № 23 від 16.03.09; довідка № 21 від 23.01.09; довідка № 5 від 16.01.09; довідка № 18 від 17.12.08; довідка № 2 від 28.01.09; довідка № 4 від 24.03.2010; довідка № 9 від 19.03.09; ); середньої загальноосвітньої школи № 84 Печерського району м. Києва (довідка № 55 від 08.06. 2011 р.); гімназії ім. Васильченка м. Ічні (довідка № 25 від 12.03.09); гімназії № 1 м. Прилуки (довідка № 175 від 24.12.08); Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу ім. І.Я.Франка (довідка № 44 від 26.02.09); Ніжинського обласного педагогічного ліцею (довідка № 63 від 18.03.09) та на курсах підвищення кваліфікації вчителів української мови і літератури Чернігівського ОІППО (довідка № 01-12/76 від 10.02.09).
Публікації. Теоретичні положення, висновки й рекомендації, викладені в дисертації, знайшли відображення у 23 опублікованих роботах, з них 15 – у фахових виданнях та збірниках. Основні публікації автора видані у формі наукових статей (27), методичного посібника (1) та довідника-хрестоматії (1).

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації розглядається актуальна для методики вивчення української літератури проблема формування в учнів поняття про духовні орієнтири творчості письменників.
Духовність як інтеграційна характеристика особистості містить систему абсолютних загальнолюдських цінностей. Це найвищі моральні якості людини, які зумовлюються її світоглядними позиціями й спрямовують її на активне добротворення. Духовні орієнтири творчості письменників − це орієнтація творчості митців на духовні цінності. Творчий потенціал авторської свідомості, як правило, вибудовується на основі загальнолюдських духовних цінностей і спрямовується на формування їх у реципієнта.
Літературний твір тільки тоді може мати виховний вплив, коли він буде осмислений читачами, коли почуття й переживання героя стануть переживаннями учнів. Аналіз художнього твору має сприяти опануванню школярами духовних орієнтирів творчості письменників, а відтак критеріїв моральної та естетичної оцінки подій, явищ і людських взаємин. Саме під час такого аналізу здійснюється формування духовного світу учня.
Осмислення духовного світу автора, який проявляється у його творах, – це осмислення тієї категорії духовності, яку розкриває читачеві майстер слова. Усвідомлюючи поняття духовних орієнтирів, старшокласник починає усвідомлювати себе як духовну особистість. У процесі такого аналізу школяр осмислює саму категорію духовності, а також себе через цю категорію, своє ставлення до навколишнього світу – до людського соціуму, природи, мистецтва, культури, – тобто себе як духовну особистість. Вдумливо працюючи на уроках літератури, відповідаючи на проблемні запитання, заглиблюючись у духовний світ твору і через нього в духовну ауру автора, школяр краще розуміє себе, власне ставлення до духовності, ставить перед собою високі орієнтири в житті.
Осмислення учнями духовних орієнтирів творчості письменників, його вплив на виховання особистості старшокласника відбувається успішно, якщо забезпечується емоційний фон уроків літератури та моделюються навчальні ситуації, які сприяють усвідомленню ціннісних орієнтацій творчості письменника й формуванню духовності школярів. Творення цілісної, духовно багатої особистості на уроці літератури можливе тільки за умови емоційного сприйняття старшокласниками художнього твору.
Духовний світ автора значною мірою розкривається перед учнями під час знайомства з його життєписом. Творча людина – це унікальна особистість. Щоб підлітки переконалися в неповторності духовних орієнтирів митця, необхідно через аналітичне прочитання художнього твору акцентувати увагу на духовних цінностях письменника, його моральних переконаннях.
Старшокласники мають усвідомити, що духовні орієнтири творчості письменника значною мірою залежать від його національного світогляду, особливостей історичної доби, у якій жив і творив митець, яка вплинула на становлення його особистості, формування характеру, еволюцію його поглядів і діяльності, а також від глибини світосприйняття, таланту, широти інтересів і проникнення за хронологічні рамки свого часу. У кожного автора власна життєва доля, неповторні запити, своєрідність творчого стилю, глибоко індивідуальні світоглядні, моральні та естетичні критерії сприйняття навколишнього світу та оцінки людських взаємин, своє розуміння істини, добра і краси, що, власне, і є духовими орієнтирами. Саме на цьому слід зосереджувати увагу учнів під час вивчення біографії письменника.
Звернення школярів до духовних ідеалів автора розширює їх уявлення про духовні цінності, виховує у них прагнення до служіння ідеалам добра й справедливості. Тому слід уникати трафаретних характеристик, штампів під час оцінки творчості митця, оскільки тільки виділення індивідуальних особливостей таланту письменника та його духовних орієнтирів допомогає старшокласникам зрозуміти специфіку індивідуального бачення світу автором, те нове, що вносить митець своїм твором у пізнання життя та внутрішньої сутності людини.
Для глибшого та більш конкретного розуміння учнями духовних орієнтирів творчості письменників доцільно умовно поділити їх на моральні, світоглядні та естетичні. До моральних критеріїв духовності належать людяність, гуманність, доброта, шляхетність, чесність, скромність, почуття справедливості, емпатії, повага до праці, до батьків, до людей, старших за віком. До світоглядних якостей відносимо патріотизм, національна самосвідомість, волелюбність, мужність, нескореність, героїзм. До естетичних орієнтирів належать здатність відчувати й розуміти прекрасне в природі, в людині, в людських взаєминах; захоплюватися шедеврами вітчизняного і світового мистецтва, високий естетичний смак, розуміння краси рідної мови, людських вчинків.
Наведений поділ дещо умовний. Наприклад, вірність у коханні можна віднести до моральних орієнтирів, а вірність батьківщині, ідеалам боротьби за свободу – до моральних і світоглядних. А почуття відповідальності, власної гідності чи совісті – це і моральна, і водночас світоглядна категорія.
Виховний вплив художнього твору на читача значною мірою залежить від розвитку його емпатії, тобто здатності відчувати іншу людину. Адже щоб заглянути у внутрішній світ персонажів, у їх взаємостосунки, слід навчитися уявляти, відчувати, брати співучасть у переживаннях героїв. Якщо цього немає, будь-який контакт із твором, особливо ліричним, припиняється, учні залишаються далекими від духовних орієнтирів письменника та його творчості, а часто й від моралі.
Обираючи підходи до аналізу художнього твору, слід ураховувати, що старшокласники вже мають певний досвід, здатні осмислити певні життєві факти, проникнути в суть явищ, готові усвідомити, що за літературним образом стоїть автор – людина, а сам твір – це частинка його душі. Зрозумівши неповторність світовідчуття письменника, учні зможуть повноцінно сприйняти і його витвір, і самого митця як неповторну особистість з особливим світосприйняттям і високодуховними орієнтирами.
Щоб забезпечити найбільшу ефективність осмислення учнями духовних орієнтирів творчості письменників у процесі вивчення художніх творів, учитель має налагоджувати постійний духовний контакт зі школярами, створювати таку атмосферу відвертості, доброзичливості, взаємоповаги, коли суб’єкти навчального діалогу виступають рівноправними партнерами і в актах взаємодії виявляється їхня ініціатива. Бесіда чи дискусія на уроці літератури повинні мати характер довірливого спілкування, у якому учні є активними учасниками пошуку істини в процесі емоційного співпереживання, а не тільки раціонального осмислення, до якого їх спонукає вчитель, адже моральна ідея тільки тоді стає життєвим правилом, нормою поведінки, коли вона сприйнята почуттям і глибоко усвідомлена.
Що стосується методів навчання, то на уроках найчастіше використовувався метод організації самостійного аналізу учнями художнього твору через систему навчальних завдань, адже духовні орієнтири творчості письменників стають моральними переконаннями школяра тільки через самостійне осмислення твору. Такий підхід найбільше сприяє духовному самостановленню учнів, допомагає їм збагнути своє призначення у світі, суть щастя, навчає бачити, цінувати й творити добро і красу.
Зважаючи на сукупність зазначених факторів, вважаємо, що повноцінному духовному самозростанню школярів ефективно сприятимуть завдання, які спонукатимуть їх до активності, ініціативності, самостійності. Це зумовлено й віковими особливостями старшокласників, рівнем уже сформованих у них знань і вмінь.
Для вдосконалення здатності учнів аналізувати художні твори, зокрема художні деталі, а також для підвищення зацікавленості навчанням, перетворення їх духовних надбань на переконання доцільнішим є використання проблемних методів навчання. Саме проблемний підхід спонукає школярів до активної розумової діяльності шляхом аналізу фактів, до проникнення в духовний світ письменника. Лише в окремих випадках, коли виникає необхідність повідомити необхідну інформацію, доречно звертатися до монологічно-комунікативних форм передачі знань. Це можуть бути повідомлення про окремі факти з життя письменника, історію написання твору тощо. Але література – особливий предмет: саме на цих уроках учні не лише отримують знання, а й виробляють певне ставлення до набутої інформації. Тому на них доречні проблемно-пошукові методи навчання, а монологічна комунікація поступається місцем діалогічному спілкуванню: повноцінне сприйняття художніх творів неможливе без їх ціннісного осмислення.
Раціональними етапами розв’язання завдань проблемного характеру є такі: постановка завдання перед учнями, вибір ними можливих шляхів розв’язання пізнавального завдання, обґрунтування старшокласниками своїх суджень, висновки.
Діапазон застосування проблемних методів на уроках літератури у процесі формування в учнів поняття про духовні орієнтири творчості письменників досить широкий, і це дає змогу вчителеві-словеснику організувати навчання таким чином, щоб реципієнт став співтворцем навчального процесу, його суб’єктом. Живий обмін судженнями, дискусійний діалог на уроці скеровує старшокласників на самостійний творчий пошук, завдяки якому досягається глибоке осмислення учнями навчального матеріалу з літератури, перехід знань про моральні, світоглядні та естетичні орієнтири в переконання.
Урок – духовний пошук спонукає учасників навчального процесу творчо мислити, висловлювати свої думки, переконання та вміти їх відстоювати. Використовуючи систему проблемних запитань, учитель підводить учнів до висновків та узагальнень. Оптимальною є така методика уроку, за якої навчальні ситуації допомагають учневі не лише осягнути максимум матеріалу, а й висловити свої міркування, проявити власні здібності, відчути себе не об’єктом педагогічного впливу, а особистістю, здатною до оцінних суджень.
Результати дослідно-експериментальної роботи, проведеної в ході наукового дослідження, дозволяють зробити такі висновки:
1. Шкільна практика потребує напрацювання підходів, спрямованих на формування в учнів поняття про духовні орієнтири творчості письменників.
2. Вивчення сучасного стану формування в учнів поняття про духовні орієнтири творчості письменників засвідчує, що ця проблема не знайшла спеціального висвітлення.
3. Проведений у даному дослідженні аналіз дозволив розкрити філософські, психолого-педагогічні, літературознавчі та методичні основи розвитку поглядів на поняття «духовність», «духовні орієнтири»; уточнити їх змістову сутність. Духовність розглядається нами як інтеграційна характеристика особистості, яка містить систему абсолютних загальнолюдських цінностей.
4. Здійснено теоретичний аналіз проблеми формування поняття про духовні орієнтири творчості письменників як першорядного чинника духовного розвитку учнів у процесі вивчення літератури та проаналізовано сучасний стан вказаної проблеми в методичній науці та шкільній практиці.
5. Доведено, що відсутність системи роботи з формування в старшокласників поняття про духовні орієнтири творчості письменників впливає на низький рівень духовності учнів.
6. Теоретично обґрунтовано та практично апробовано умови, що стимулюють процес формування в учнів старшої школи поняття про духовні орієнтири творчості письменників, основними з яких є:
– створення таких навчальних ситуацій, які сприяють усвідомленню ціннісних орієнтацій творчості письменника і формуванню духовності школярів;
– застосування різних форм роботи з активізації засвоєння знань;
– створення умов для осмислення учнями ціннісних орієнтацій творчості письменників;
– забезпечення емоційного фону уроків літератури.
7. Намічено та експериментально перевірено оптимальні шляхи створення емоційно-почуттєвого фону на уроках літератури; розроблено систему завдань, які спонукають учнів до роздумів та моральних прозрінь, до осягнення сутності відображеного в літературному творі.
8. У ході експерименту з’ясовано, що робота з формування в учнів поняття про духовні орієнтири творчості письменників впливає на розвиток духовності самих учнів та може бути ефективно застосованою в подальшій роботі школи.
9. З огляду на актуальність проблеми та на недостатнє висвітлення питання формування в учнів поняття про духовні орієнтири творчості письменників дане дослідження може бути використане як ученими-теоретиками для глибшого аналізу духовних орієнтирів творчості сучасних письменників та їх впливу на читачів, так і вчителями-словесниками для більш повної реалізації виховної функції уроків літератури.
10. Проведене дослідження не претендує на повне і всебічне висвітлення проблеми, у ньому порушені лише деякі особливості формування в учнів старшої школи поняття про духовні орієнтири творчості письменників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ананьев Б.Г. Человек как предмет воспитания : избр. психол. труды : в 2-х т. / Б.Г.Ананьев. – М. : Педагогика, 1980. – Т. 1. – С. 10 – 15.
2. Андрусенко В. Диспут на уроці літератури в гуманітарній парадигмі виховання / В. Андрусенко // Дивослово. – 1999. – № 4. – С. 18 – 24.
3. Андрусенко В. До проблеми викладання літератури в сучасній школі / В. Андрусенко // Дивослово. – 1999. – № 12. – С. 24 – 28.
4. Андрусенко В. Кодекс честі як імператив життя / В. Андрусенко // Дивослово. – 2003. – № 3. – С. 11 – 16.
5. Антология мировой философии : в 4-х т. / т. 1 : Философия древности и средневековья. ч. 1 / [Ред., сост. и авт. вступ. ст. В.В.Соколов]. – М. : Мысль, 1969. – 576 с.
6. Аристотель. Большая этика : Сочинения : в 4-х т. / Аристотель. – М. : Мысль, 1983. – т. 4. – С. 295 – 375.
7. Бабанский Ю.К. Выбор методов обучения в средней школе / Ю.К.Бабанский. – М. : Педагогика, 1981. – 176 с.
8. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса: Методические основы / Ю.К. Бабанский. – М. : Просвещение, 1982. – 192 с.
9. Бабанский Ю.К. Комплексный подход к воспитанию учащихся / Ю.К.Бабанский, Т.А. Победоносцев. – К. : Рад. школа, 1985. – 256 с.
10. Базилевський В. Поезія як мислення: Творчість Ліни Костенко / В.Базилевський // Українське слово : хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. – Т. 3. К. : Рось, 1994. – 688 с. – С. 182 – 197.
11. Багалій Д.І. Український мандрівний філософ Григорій Сковорода / Д.І. Багалій. – К. : Вид-во «Орій» при УКСП «Кобза», 1992. – 472 с.
12. Байрамов А.С. Самооценка, самокритика и нравственное совершенствование личности / А.С. Байрамов // Советская педагогика. – 1979. – № 5. – С. 34 – 39.
13. Баранов В. Уроки Олеся Гончара / Віктор Баранов // Київ. – 1996. – № 1 / 2. – С. 34 – 48.
14. Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики / М.М. Бахтин. – М. : Худ. литература, 1975. – 810 с.
15. Белая Г. Важен внутренний мир художника / Г. Белая // Лицейское и гимназическое образование. – 2000. – № 44. – С. 49 – 52.
16. Бердяєв М. Мораль – категорія вічна / М. Бердяєв // Жива вода. – 1990. – № 2. – С. 1 – 2.
17. Бердяев Н.А. Философия свободного духа / Н.А.Бердяев. – М. : Мысль, 1994. – 440 с.
18. Бех И.Д. Психологические основы нравственного развития личности : автореферат дис. … докт. психол. наук : 19.00.07 / НИИ психологии Украины / И.Д. Бех. – К., 1992. – 442 с.
19. Бех І.Д. Від волі до особистості / І.Д. Бех. – К. : Україна-Віта, 1995. – 202 с.
20. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання / І.Д. Бех. – К. : ІЗМН. – 1998. – 204 с.
21. Бех І.Д. Біля витоків сутності особистості / І.Д. Бех // Шлях освіти. – 1999. – № 2. – С. 10 – 14.
22. Бійчук Г.Л. Формування українського національного характеру старшокласників у процесі вивчення літератури : дис. … канд. пед. наук : 13.00.02. / Ін-т педагогіки АПН України / Г.Л. Бійчук. – К., 2003. – 199 с.
23. Білоус–Копкова О. Українознавче осягнення рідної культури у творчості Ліни Костенко / О.Білоус–Копкова // Українознавство : науковий, громадсько-політичний, культурно-мистецький, релігійно-філософський, педагогічний журнал. – К. : НДІ українознавства. – 2007. – № 1. – С. 224 – 227.
24. Білоусова В.О. Теорія і методика гуманізації відносин старшокласників у позаурочній діяльності загальноосвітньої школи : монографія. / В.О. Білоусова. – К. : ІЗМН, 1997. – 192 с.
25. Богданова О.Ю. Нравственное воспитание старшеклассников : кн. для учителя / О.Ю. Богданова, С.В. Черенкова. – М. : Просвещение, 1988. – 206 с.
26. Божович Л.И. Психологическое развитие школьника и его воспитание / Л.И. Божович., Л.С. Славина. – М. : Знание, 1979. – 96 с.
27. Бойко А.М. Найвища цінність – людина / А.М. Бойко. // Педагогіка і психологія. – 1995. – № 2. – С. 47–54.
28. Бондаренко Л. Поезія Ліни Костенко у формуванні національної самосвідомості учнів / Л. Бондаренко, Ю. Бондаренко // Дивослово. – 1994. – № 4. – C. 34–37.
29. Братусь Б. С. Нравственное сознание личности / Б. С. Братусь. – М. : Знание. 1985. – // Новое в жизни, науке, технике. Серия «Этика», № 3. – 29 с.
30. Бугайко Т.Ф. Навчання і виховання засобами літератури / Т.Ф. Бугайко, Ф.Ф. Бугайко. – К. : Рад. школа, 1973. – 175 с.
31. Бугайко Т.Ф. Майстерність учителя-словесника / Т.Ф. Бугайко, Ф.Ф.Бугайко. – К. : Рад. школа, 1995. – 228 с.
32. Валла Л. Об истинном и ложном благе. О свободе воли / Валла Л. / Пер. с лат. В.А. Андрушко и др. – М. : Наука, 1989. – 480 с.
33. Варенко В.М. Вивчення творчості українських письменників ХІХ – початку ХХ століття як засіб формування християнських моральних цінностей у старшокласників : Автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / В.М. Варенко; Ін-т педагогіки АПН України. – К., 2005. – 21 с. – укp.
34. Ващенко Г. Виховний ідеал / Г. Ващенко. – Полтава : Педагогічне товариство ім. Г. Ващенка; Полтавський вісник. – 1994. – 191 с.
35. Ващенко Г. Загальні методи навчання / Г.Ващенко. – К. : Видавнича спілка, 1997. – 441 с.
36. Великий тлумачний словник сучасної української мови [Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел] – К. : Ірпінь : ВТФ «Перун», 2004. – 1440 с.
37. Вернадский В.И. Научная мысль как планетное явление / В.И.Вернадский. – М. : Наука. – 1991. – 272 с.
38. Вернудіна І.Г. Філософсько-психологічні аспекти совісті – центрального чинника моральної самосвідомості людини (до 125-річчя з дня народження Івана Огієнка – митрополита Іларіона) / І.Г. Вернудіна // Українознавство. – 2007. – № 1 – С. 81 – 83.
39. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений / В.К. Вилюнас. – М. : Изд.-во МГУ, 1976. – 142 с.
40. Вишневський О. У пошуках основ духовності / О. Вишневський // Рідна школа. – 1992. – № 9. – С. 42 – 47.
41. Водовозов В.И. Существует ли теория словесности и при каких условиях возможно её существование // Избранные педагогические сочинения / В.И. Водовозов [ Сост., авт. вст. и коммент. В.С. Аранский] – М. : Педагогика, 1986. – С. 268 – 281.
42. Волинський К. «Україна в огні». Погляд у сьогодення / К. Волинський // Літературна Україна. – 2004. – 23 вересня. – С. 8.
43. Волошина Н.Й. Естетичне виховання учнів у процесі вивчення літератури : Посібник для вчителів / Н.Й. Волошина. – К. : Рад. школа, 1985. – 104 с.
44. Волошина Н.Й. Методика літератури : Проблеми, пошуки, здобутки, перспективи / Н.Й.Волошина // Українська література в загальноосвітній школі. – 1999. – № 1. – С. 2– 4.
45. Волощук Л. Актуалізація духовно-художніх засад в українській драматургії кінця ХІХ – початку ХХ ст. / Л.Волощук. // Література. Фольклор. Проблеми поетики : Збірник наукових праць. – Вип. 9: Матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конференції «Українська література : духовність і ментальність», 19 – 20 жовтня 2001 р. / Ред. кол. : А.Козлов (відп. ред.) та ін. – К. : Кривий Ріг : Твім інтер, 2001. – С. 42 – 54.
46. Воронский А. Искусство видеть мир / А. Воронский. – М. : Мысль, 1987. – 588 с.
47. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Л.С. Выготский. – М. : Работник просвещения, 1926. – 326 с.
48. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук : в 3 т. / Г.В.Ф.Гегель. – М. : Мысль, 1974. – Т. 1: Наука логики. – 664 с.
49. Геннекен Э. Опыт опыт построения научной критики. / Геннекен Э. / ru. wikipedia. Org.
50. Гончар В. Олесь Гончар: Із щоденникових записів: Минув рік після смерті письменника / Валентина Гончар // Голос України. – 1996. – 13 липня.
51. Гончар О. Від Сосниці – до планети // Чим живемо : На шляхах до українського відродження / Олесь Гончар. – К. : Укр. письменник, 1992. – 199 с. – С. 154 –171.
52. Гончар О. Довженків світ // Письменницькі роздуми : літературно-критичні статті. / Олесь Гончар. – К. : Дніпро. – 1980. – 316 с. – С. 131– 144.
53. Гончар О. Катарсис. / Олесь Гончар. – К. : Український Світ. – 2000. – 136 с. : фот. – Сер. «Укр. портрет».
54. Гончар О. Письменницькі роздуми : літературно-критичні статті. / Олесь Гончар. – К. : Дніпро. – 1980. – 316 с.
55. Гончар О. Прапороносці : трилогія / Олесь Гончар. – К. : Дніпро, 1975. – 424 с.
56. Гончар О.Т. Собор : роман / Олесь Гончар. – К. : Рад. письменник. – 1968. – 320 с.
57. Гончар О. Щоденники : у 3-х т.: – т. 1 (1943 – 1967) / Упоряд., підгот. текстів, ілюстр. матеріалу та передм. В.Д.Гончар; [Худож. оформ. М.С.Пшінки] / Олесь Гончар. – К. : Веселка. – 2002. – 455 с. : іл.
58. Гончар О. Щоденники : у 3-х т. : – т. 2 (1968 – 1983) / Упоряд., підгот. текстів, ілюстр. матеріалу та передм. В.Д.Гончар; [Худож. оформ. М.С.Пшінки] / Олесь Гончар. – К. : Веселка. – 2003. – 607 с. : іл.
59. Гончар О. Щоденники : у 3-х т. : – т. 3 (1984 – 1995) / Упоряд., підгот. текстів, ілюстр. матеріалу та передм. В.Д.Гончар; [Худож. оформ. М.С.Пшінки] / Олесь Гончар. – К. : Веселка. – 2004. – 606 с. : іл.
60. Горак Г.І. Від Диявола до Ангела? (Чи прогресує людська духовність?) / Г.І. Горак. – К. : Знання, 1991. – Серія 2 «Світогляд», № 7. – 49 с.
61. Горський В.С. Нариси з історії філософської культури Київської Русі (середина ХІІ – середина ХІІІ ст.) / В.С. Горський. – К. : Наук. думка, 1993. – 480 с.
62. Гоян Я. Собор української душі : літературний портрет Олеся Гончара / Ярема Гоян. – К. : Веселка, 2005. – 42 с.
63. Гринь Т.В. Проблема гармонійного розвитку особистості в творчій спадщині В.О. Сухомлинського / Т.В. Гринь // Педагогічні ідеї В.О. Сухомлинського : погляд крізь роки : збірник наукових статей [Заг. ред. С.В. Завацький, С.Я. Суярко]. – Чернігів : ЦНТІ, 2004. – 176 с. – С. 13 – 20.
64. Гусейнов А.А. Этика Аристотеля / А.А. Гусейнов. – М. : Знание, 1984. – 64 с.
65. Дараган В.П. Виховуємо людину // Формування моральних цінностей у процесі навчання / В.П.Дараган. – К. : Наук. думка, 1986. – С. 51 – 58.
66. Джуринский А.Н. Развитие образования в современном мире : учеб. пособие / А.Н. Джуринский. – М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – 200 с.
67. Дзюба І. Довженко і світ / І. Дзюба // Вітчизна. – 1984. – № 9. – С. 164 – 166.
68. Дзюба І. Знаки духовної співмірності / І. Дзюба // Дивослово. – 1996. – № 1. – С. 3 – 9.
69. Дзюба І. Духовні спустошення і трансформації в українському суспільстві ХХ ст. / І. Дзюба // Голос України. – 2000. – 27 грудня. – С. 3.
70. Дмитренко В. Виховні можливості уроку літератури / В. Дмитренко // Дивослово. – 1995. – № 1.– С. 55– 56.
71. Довженко О.П. Господи, пошли мені сили: Щоденник, кіноповість, оповідання, фольклорні записи, листи, документи / О.П. Довженко. – Харків : 1994. – 655 с.
72. Довженко О.П. Сторінки щоденника (1941 – 1956) / О.П. Довженко. – К. : Вид-во гуманіт. л-ри. – 2004. – 384 с.
73. Довженко О.П. Україна в огні : кіноповість [Передм. О. Підсухи] / О.П. Довженко. – К. : Україна. – 2004. – 144 с. : іл.
74. Довженко О. Національний характер у романах Олеся Гончара / Олена Довженко // Слово і час. – 2005. – № 12. – С. 19 – 24.
75. Донченко Т.К. Організація навчальної діяльності учнів на уроках рідної мови / Т.К. Донченко. – К. : Фундація ім. О. Ольжича, 1995. – 265 с.
76. Дончик В. Істина – особистість (Проза Павла Загребельного) / Віталій Дончик. – К. : Рад. письменник, 1984. – 248 с.
77. Дончик В. Олександр Довженко / Віталій Дончик // Українська мова і література в школі. – 1986. – № 2. – С. 11 –19.
78. Драчук Л.І. Морально-етичне виховання учнів на традиціях українського народу в процесі вивчення літератури : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / Л.І. Драчук. – К., 2000. – 16 с.
79. Эльконин Д.Б. Психология личности и деятельности школьника / Д.Б.Эльконин. – М. : Знание, 1965. – 48 с.
80. Єрмак В. Софія Русова в період державного відродження України (1917 – 1921 рр.) / В. Єрмак // Сіверянський літопис. – 1996. – № 1. – С. 3.
81. Жила С.О. Творчість Довженка – це передовсім він сам…/ Світлана Жила // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2002. – № 1. – С. 24 – 28.
82. Жила С. «Леся Українка була великим Будівничим нашого національного духу». Літературознавчі та методичні матеріали до вивчення біографії Лесі Українки та драматичної поеми «Бояриня» / Світлана Жила. – Українська література в загальноосвітній школі. – 2010. – № 11. – С. 22 – 27.
83. Жулинський М. Наближення : літературні діалоги / М. Жулинський. – К. : Дніпро. – 1986. – 278 с.
84. Жулинський М. Із забуття – в безсмертя (Сторінки призабутої спадщини) / М. Жулинський. – К. : Дніпро. – 1990. – 447 с.
85. Жулинський М. Духовний пророк нації / М. Жулинський // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях. – 2000. – № 6. – С. 6 – 8.
86. Жулинський М. Національний гуманітарний простір : проблеми і перспективи / М. Жулинський // Слово і час. – 2006. – № 6. – С. 3 – 7.
87. Жулинський М. Він знав, «як много важить слово…» / М. Жулинський. – К. : Вид. центр «Просвіта», 2008. – 136 с.
88. Журба К.О. Виховання духовності у підлітків в сучасній українській сім’ї і школі : дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07. / Університет педагогіки АПН України / К.О. Журба. – К., 2000. – 216 с.
89. Загальна психологія / [С.Д.Максименко, В.О.Зайчук, В.В.Клименко, В.О.Соловієнко. За заг. ред. С.Д.Максименка] – К. : Форум, 2000. – 543 с.
90. Загребельний П. Спроба автокоментаря // Неложними устами : статті, есеї, портрети / Павло Загребельний. – К. : Генеза. – 1981. – С. 438 – 456.
91. Загребельний П. Диво / Павло Загребельний. – К. : Махаон-Україна.– 2001. – 576 с.
92. Загребельний П. Український шлях : публічна лекція в Національному університеті «Києво-Могилянська Академія» / Павло Загребельний // Зарубіжна література. – 2004. – № 4. – С. 16 – 17.
93. Зайченко І. Актуальні питання педагогічної спадщини Софії Русової / І. Зайченко // Сіверянський літопис. – 1998. – № 2. – С. 123 – 126.
94. Захарова В.А. Формування моральних якостей старшокласників у процесі вивчення життєвого і творчого шляху письменника : дис… канд. пед. наук : 13.00.02 / Сумський ДПУ ім. А.С. Макаренка / В.А. Захарова. – Суми, 2002. – 205 с.
95. Здравомыслов А.Г. Потребности. Интересы. Ценности. / А.Г. Здравомыслов. – М. : Политиздат, 1986. – 221 с.
96. Зелинченко А.И. Психология духовности / А.И. Зелинченко. – М. : Изд-во трансгенсональ¬ного института, 1996. – 400 с.
97. Зобенко М. Озонова пелюстка духовності, або Душа людська, якою нам явив її і заповів Олесь Гончар / Марія Зобенко // Вітчизна. – 2003. – № 3 / 4. – С. 13 – 22.
98. Каманин Н. Сотвори себя / Н. Каманин. – М. : Молодая гвардия. – 1982. – 76 с.
99. Кант И. Трактаты и письма / И. Кант. – М. : Наука, 1980. – 709 с.
100. Карпенчук С.Г. Володіти розумом, почуттям і волею. Моральний ідеал і самовдосконалення особистості / С.Г. Карпенчук // Рідна школа. – 1997. – № 5. – С. 22 – 25.
101. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання : навч. посібник / С.Г.Карпенчук. – К. : Вища школа, 1997. – 304 с.
102. Кирикович З. Духовна краса людини в оповіданні Василя Симоненка «Дума про діда» / З.Кирикович. – Українська література в загальноосвітній школі. – 2012. – № 2. – С. 28 – 29.
103. Киричук О.В. На шляху до Людини Духовної / О.В. Киричук // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2000. – № 2 / 3. – С. 50 –58.
104. Кислашко О. Педагогічні ідеї Г.Сковороди в українській духовності / О.Кислашко. – Українська література в загальноосвітній школі. – 2011. – № 6. – С. 42 – 44.
105. Кислашко О. М.Козачинський і Г.Кониський про духовно-моральне виховання / О.Кислашко. – Українська література в загальноосвітній школі. – 2011. – № 4 – 8. – С. 41 – 43.
106. Кислашко О. Тарас Шевченко про виховання в дусі християнських ідеалів / О.Кислашко. – Українська література в загальноосвітній школі. – 2011. – № 7 – 8. – С. 49 – 51.
107. Кияновський А.О. Гуманістичні засади формування особистості учня початкових класів : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.07. / Херсонський державний педагогічний університет / А.О.Кияновський. – Херсон, 2000. – 21 с.
108. Ківшар Т. Недруковані матеріали автобіографії Софії Русової / Т.Ківшар // Київська старовина. – 1994. – № 1. – С. 106.
109. Клочек Г. Ліна Костенко / Григорій Клочек. – Кіровоград : Степова Еллада, 1999. – 46 с.
110. Клочек Г. Нескорена. Штрихи до життєвої і творчої біографії Ліни Костенко / Григорій Клочек. // Срібний птах : хрестоматія з української літератури для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів : част. ІІ. – К. : Освіта. – 2006. – 576 с. – С. 245 – 251.
111. Клочек Г. У світлі вічних критеріїв / Григорій Клочек. – К. : Дніпро, 1989. – 221 с.
112. Ковалевський О. Український комплекс «вірності – зради» у контексті ліро-епічних творів Ліни Костенко / О. Ковалевський // Київ. – 2005. – № 2. – С. 144 – 150.
113. Коваль О. Григорій Ващенко – творець української виховно-освітньої системи / О. Коваль // Рідна школа. – 1993. – № 3. – С. 3 – 4.
114. Ковальчук О. «Нехай тендітні пальці етики торкнуть Вам серце і вуста»: Етико-гуманістичний зміст інтимної лірики Ліни Костенко / О. Ковальчук // Дивослово. – 2000. – № 3. – С.33 – 35.
115. Ковальчук О. Олесь Гончар – митець сучасний / О. Ковальчук // Дивослово. – 2000. – № 11. – C. 4 – 8.
116. Ковальчук О.Г. Творчість Олександра Довженка / О. Ковальчук. – Ніжин, 1994. – 19 с.
117. Ковпік С. Духовність драматургії Пантелеймона Куліша : монографія / С.Ковпік. – К. : Акцент, 2004. – 188 с.
118. Козлов А.В. Духовність як літературознавча категорія / А.В. Козлов. – К. : Акцент, 2005. – 272 с.
119. Комарова А.И. Эстетическая культура личности / А.И. Комарова. – К. : Вища школа, 1988. – 152 с.
120. Коменський Я.А. Вибрані педагогічні твори : в 2-х т. / Я.А.Коменський. – К. : Рад. школа, 1940. – Т. 1. – 246 с.
121. Кон И.С. Постоянство личности: Миф или реальность / Хрестоматия по психологи : учебное пособие для студентов пед. ин-тов [Сост. В.В.Мироненко; Под ред. Л.В.Петровского] – 2-е изд., перераб. и доп. / И.С. Кон. – М. : Просвещение, 1987. – С. 161– 168.
122. Кон И.С. Психология старшеклассника / И.С. Кон. – М. : Просвещение, 1982. – 207с.
123. Концепція виховання дітей та молоді в національній системі освіти України // Освіта. – К. : Освіта, 2004. – № 10. – С. 2 – 9.
124. Концепція літературної освіти в 12-річній загальноосвітній школі (Проект) / [Волошина Н.Й., Сімакова Л.А., Фасоля А.М., Шевченко З.О.] //Дивослово. – 2002. – № 4. – С.59 – 65.
125. Кордунова Н.О. Психологічні особливості становлення духовних цінностей старшокласників у процесі спілкування : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.17 /Волинський державний університет ім. Лесі Українки / Н.О. Кордунова. – Луцьк, 2000. – 275 с.
126. Корецька Л.П. Слово як «Божа гармонія» в житті і творчості Олеся Гончара / Л.П. Корецька // Мова і культура : серія «Філологія» : К. – 2004. – Вип.. 4. – т. 4. – ч. 1 : Мова і художня творчість. – С. 143 – 153.
127. Корогодський Р. Міф і життя Довженка / Р. Корогодський // Голос України. – 1991. – 12 вер. – С. 4.
128. Корогодський Р. Довженко: вчора, сьогодні, завтра в країні національної культури / Р. Корогодський // Дивослово. – 2001. – № 5. – С. 52 – 54.
129. Костенко Л. Геній в умовах заблокованої культури / Ліна Костенко // Дивослово. – 2001. – № 2. – С. 2 – 7.
130. Костенко Л. Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала. / Ліна Костенко. // Урядовий кур’єр. – 2002. – 26 лют. – С. 1, 8 – 10.
131. Костенко Л.В. Вибране / Ліна Костенко. – К. : Дніпро. – 1989. – 559 с.
132. Костенко Л.В. Маруся Чурай : Історичний роман у віршах : для ст. шк. в. / Худож. Н.О. Лопухова / Ліна Костенко. – К. : Веселка. – 1990. – 159 с. : іл.
133. Костенко Л. Поезії; Маруся Чурай; Дума про братів неазовських / Ліна Костенко // Відлуння десятиліть : Українська література 2-ї пол. ХІХ ст. – К. : Веселка. – 2003. – С. 5 – 160.
134. Костюк Г.С. О взаимоотношении воспитания и развития ребенка // Избранные психологические труды [Под ред. Л.Н. Проколиенко] / Г.С. Костюк. – М. : Педагогика, 1988. – 304 с. – С. 132 – 149.
135. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і пихічний розвиток особистості [За ред. Л.М. Проколієнко] / Г.С. Костюк. – К. : Рад. школа, 1989. – 608 с.
136. Коцюбинська М. Вітер з України і наші екзистенційні зусилля / Михайлина Коцюбинська. – К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005. – 32 с.
137. Кочерган Ю. Проблема естетичного ідеалу / Ю. Кочерган // Українська мова і література в школі. – 1988. – № 12. – С. 65 – 67.
138. Кошелівець І. Про затемнені місця в біографії Олександра Довженка / І. Кошелівець // Дніпро. – 1994. – № 9 / 10. – С. 2 – 25.
139. Кравченко І. Олесь Гончар і міф про нього / І. Кравченко // Всесвіт. – 1998. – № 11. – С. 11 – 18.
140. Краснова Л. «Летючі катрени» Ліни Костенко / Л. Краснова // Дивослово. – 1997. – № 5 / 6. – С. 19 – 23.
141. Красновский А.А. Ян Амос Коменский / А.А. Красновский. – М. : Государственное учебно-педагогическое издательство Министерства Просвещения РСФСР, 1953. – 324 с.
142. Кремень В.Г. Формування особистості в умовах розвитку української державності / В.Г. Кремень // Педагогічна газета. – 1999. – № 12. – С. 1– 2.
143. Кремень В.Г. Філософія освіти ХХІ століття / В.Г. Кремень // Педагогічна газета. – 2003. – № 1. – С. 1 – 3.
144. Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні – інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати / В.Г. Кремень. – К. : Грамота. – 2005. – 448 с.
145. Крымский С.Б. Контуры духовности: новые контексты идентификации / С.Б. Крымский // Вопросы философии. – 1992. – № 12. – С. 21 – 28.
146. Кримський С.Б. Принципи духовності ХХІ століття / С.Б.Кримський // Директор школи. – 2002. – № 4. – С. 1 – 4.
147. Кудрявцев М. Розвиток довженківської естетики / М. Кудрявцев // Слово і час. – 1995. – № 9 / 10. – С. 94 – 96.
148. Кудрявцев М. Перед лицем епох. До проблеми історизму творчості Ліни Костенко / М. Кудрявцев // Українська мова та література: Шкільний світ. – 2003. – № 17. – С. 11 – 18.
149. Кудряшов Н.И. Взаимосвязь методов обучения на уроках литературы / Н.И. Кудряшов. – М. : Просвещение. – 1981. – 190 с.
150. Кузьменко Т. Життєві орієнтації особистості: об’єктивні та суб’єктивні фактори їх формування і змін / Т. Кузьменко // Нова політика. – 1999. – № 4. – C. 37 – 44.
151. Куликов В.В. Духовный мир личности в «Философии жизни» С.Л. Франка / В.В. Куликов // Формирование духовного мира человека. – Горький, 1989. – С. 153 – 159.
152. Куцевол О.М. Методика викладання української літератури (креативно-інноваційна стратегія) : навчальний посібник / О.М. Куцевол. – К. : Освіта України, 2008. – 464 с. – 19 др. арк. (З грифом МОН України).
153. Кучинська І.О. Виховання духовних цінностей дітей і молоді у творчій спадщині Івана Огієнка : дис.... канд. пед. наук / Український державний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова / І.О. Кучинська. – К., 2000. – 193 с.
154. Кучинська І.О. Джерела духовності Івана Огієнка / І.О. Кучинська // Українська література в загальноосвітній школі. – 2002. – № 1. – С. 26 – 28.
155. Левитин К.Е. Личностью не рождаются / К.Е. Левитин. – М. : Наука, 1990. – 208 с.
156. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность / А.Н. Леонтьев. – М. : Политиздат, 1977. – 304 с.
157. Лернер И.Я. Процесс обучения и его закономерности / И.Я. Лернер. – М. : Просвещение, 1980. – 96 с.
158. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения / И.Я. Лернер. – М. : Просвещение, 1981. —186 с.
159. Лілік О. Людська душа – це чаша горя: дослідження внутрішнього світу Олександра Довженка на уроках української літератури / О.Лілік. – Українська література в загальноосвітній школі. – 2011. – № 1. – С. 5 – 8.
160. Лотман Ю.М. Внутри мыслящих миров. Человек – текст – семиосфера – история / Ю.М. Лотман. – М. : Языки русской культуры. – 1999. – 464 с.
161. Мазуркевич О.Р. Нариси з історії методики української літератури / О.Р. Мазуркевич. – К. : Рад. школа, 1961. – 376 с.
162. Майборода Г.Я. До проблеми формування духовних цінностей особистості / Г.Я. Майборода, О.І. Кретова. – К. : Педагогічна думка, 1991. – 156 с.
163. Малахов В. А. Смысл жизни и нравственное отношение личности к миру / В. А. Малахов. – М. : Знание, 1986. – // Новое в жизни, науке, технике. Серия «Этика», № 7. – 42 с.
164. Марко В. Талант на межі канонів : зі студій над творами Григора Тютюнника / Василь Марко // Дивослово. – 2006. – № 1. – С. 51 – 55.
165. Матюша І.К. Духовність та її виховання у старшокласників / І.К. Матюша // Педагогіка і психологія. – 1998. – № 3. – С.164 – 170.
166. Махаров Е.М. Проблема человека в истории философской мысли / Е.М. Махаров // Новое в жизни, науке, технике. – М. : Знание, 1986. – Серия «Философия», № 8. – 42 с.
167. Маценко Ж. «Три кити» людської духовності, або Духовність – центральна фігура гуманізму ХХ ст. / Жанна Маценко // Завуч. – 2003 – № 1. – С. 16 – 17.
168. Маценко Ж. «Три кити» людської духовності, або Духовність – центральна фігура гуманізму ХХ ст. / Жанна Маценко // Завуч. – 2003 – № 6. – С. 11 – 18.
169. Маценко Ж. «Три кити» людської духовності, або Духовність – центральна фігура гуманізму ХХ ст. / Жанна Маценко // Завуч. – 2003 – № 7. – С. 11 – 14.
170. Мащенко С.Т. Філософські обрії Олександра Довженка / С.Т.Мащенко. – Чернігів : Чернігівські обереги, 2004. – 124 с.
171. Медвідь Н. Національна своєрідність психологізму О.Довженка / Неллі Медвідь // Дивослово. – 1999. – № 9. – С. 53 – 55.
172. Мейзерська Т. Самопізнання у світовому контексті / Т. Мейзерська // Вітчизна. – 1990. – № 3. – С. 17 – 19.
173. Мистецтво життєтворчості особистості : наук.–метод. посібник : у 2 ч. / [Ред. Рада :