РОЗВИТОК НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДНИЧИХ ПРЕДМЕТІВ

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Рівненський державний гуманітарний університет

На правах рукопису

Галатюк Михайло Юрійович

УДК 371.3:5(07)

РОЗВИТОК НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДНИЧИХ ПРЕДМЕТІВ

13.00.09 – теорія навчання

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Малафіїк Іван Васильович
доктор педагогічних наук,
професор

Рівне – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………..………….4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ………………………………………….15
1.1. Загальна характеристика компетентнісно орієнтованого навчання. Визначення змісту базових понять. …………………………………………...…15
1.2. Навчально-пізнавальна діяльність як дидактична категорія………..….25
1.3. Навчально-пізнавальна компетенція у контексті діяльнісної теорії навчання…………………………………………………………………………….39
1.4. Дидактичний зміст, генезис і структура навчально-пізнавальної компетентності старшокласників…..……………………………………………..69
ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ…………………………………........78
РОЗДІЛ 2. ДИДАКТИЧНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДНИЧИХ ПРЕДМЕТІВ…….................................……...….80
2.1. Методи навчання у контексті розвитку навчально-пізнавальної компе-тентності старшокласників у процесі вивчення природничих предметів….......80
2.2. Генезис дидактичних умов розвитку навчально-пізнавальної компе-тентності старшокласників у процесі вивчення природничих предметів……...97
2.3. Механізм вимірювання і педагогічної оцінки рівня розвитку навчально-пізнавальної компетентності старшокласників…………………………….…...104
2.4. Цикл навчального пізнання як орієнтувальна основа моделювання навчально-пізнавальної діяльності у процесі вивчення природничих предметів………………………………………………...…………………….…..112
2.5. Засоби проблемно-змістового забезпечення навчально-пізнавальної діяльності старшокласників……….…………………………………………..….125
2.6. Управління навчально-пізнавальною діяльністю у контексті дидактичної моделі розвитку навчально-пізнавальної компетентності………139
2.7. Тривимірна модель класифікації навчально-пізнавальної діяльності у процесі вивчення природничих предметів……………………………………....144
2.8. Технологічний інваріант проектування навчально-пізнавальної діяльності старшокласників у процесі вивчення природничих предметів…... 163
2.9. Системний аналіз дидактичної моделі розвитку навчально-пізнавальної компетентності старшокласників у процесі вивчення природничих предметів……………………………………..……………………………………173
ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ…………………………………...…181
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ДИДАКТИЧНОЇ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ………………………….….…..184
3.1. Методика організації педагогічного експерименту та статистичної обробки результатів……………………………………………………………….186
3.2. Аналіз результатів педагогічного експерименту та їх інтерпретація....190
ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ …………......…..…………..……...195
ВИСНОВКИ………………………………………………………..………….196
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….199
ДОДАТКИ………………………….……........................................................231

ВСТУП
Однією із сучасних тенденцій розвитку освіти багатьох країн є впровадження у педагогічну практику компетентнісного підходу. Насамперед це стосується визначення цілей навчально-виховного процесу та оцінки його результатів. Компетентнісний підхід визнаний базовою ідеєю реформування освіти в країнах Європейського Союзу і розглядається як стрижнева конструктивна ідея неперервної освіти. Компетентнісно орієнтована освіта передбачає внесення суттєвих змін у змістову, технологічну, виховну, управлінську архітектоніку української школи.
У працях І. Єрмакова [121], О. Ляшенка [173], О. Овчарук [204, 205], Л. Паращенко [215], О. Пометун [225, 226], Л. Сохань [120], І. Ящук [322], присвячених проблемам упровадження компетентнісно орієнтованого навчання, формування у випускників шкіл ключових компетентностей оцінюється як інноваційна педагогічна діяльність. Упровадження компетентнісно орієнтованої освіти має сприяти соціальній адаптації молодої людини, становленню її як суб’єкта і проектувальника власного життя, усвідомленню свого призначення та життєвого шляху.
Проте, результати аналізу літературних джерел [100, 120, 225, 226] і практики вивчення природничих предметів засвідчують неоднозначність у поглядах щодо актуальності та можливості впровадження компетентнісного підходу у навчальний процес. Насамперед це стосується ключових понять ,,компетенція” і ,,компетентність”. Дефініції цих понять часто подаються через звичні для вітчизняної педагогіки поняття ,,знання”, ,,уміння”, ,,навичка” або просто підміняються ними.
З огляду на це, виникла необхідність висвітлити проблему реформування та удосконалення природничої освіти з позицій компетентнісно орієнтованого навчання. Для цього на констатувально-проектному етапі дослідження (2009 –2010 рр.), було проаналізовано нормативні документи [115, 148, 195, 231, 232, 233], які визначають зміст освіти, її мету, завдання і кінцевий результат, на предмет використання у цих документах поняття ,,компетенція” і ,,компетентність”. Результати опубліковані в наукових збірниках [65, 67].
Було встановлено, що у згаданих документах поняття ,,компетенція” і ,,компетентність” майже не використовуються. Характерним є й те, що ці поняття, як правило, не диференціюються. У Державному стандарті базової і повної середньої освіти [115], у частині, що стосується освітньої галузі ,,Природознавство”, поняття ,,компетенція” і ,,компетентність” відсутні. Це саме стосується діючих навчальних програм. Наприклад, у програмі з фізики лише один раз вживається термін ,,компетенція”, у такому контексті: ,,Особливістю фізики як навчального предмета є його спрямованість на використання знань, умінь і навичок у житті. Навчання фізики у кінцевому результаті має не тільки дати суму знань, а й сформувати достатній рівень компетенції” [232, с. 16]. Як видно, йдеться про одну лише компетенцію, без конкретизації її назви та змісту.
Це свідчить про те, що компетентнісний підхід ще не знайшов належного відображення у нормативних документах, особливо у тій їх частині, що стосується освітньої галузі ,,Природознавство”. Діючі нормативні документи, зокрема, навчальні програми оперують звичними для вітчизняної педагогіки категоріями ЗУНів (знання, уміння, навички), здібностей, уявлень тощо. Наслідком цього є позиція учителів природничих предметів. Як показали результати опитування (див. додаток В), більшість із них консервативно сприймають ідею компетентнісно орієнтованого навчання і користуються ЗУНівськими підходами до оцінювання навчальних досягнень учнів.
Наведені факти вказують на наявність суперечності між необхідністю впровадження компетентнісного підходу у вивченні природничих предметів, що зумовлено об’єктивним процесом інтеграції вітчизняної освіти у європейський освітній простір, та існуючою консервативною практикою організації навчально-виховного процесу у визначенні цілей та оцінюванні результатів навчання; суперечності між неготовністю учителів до впровадження компетентнісно орієнтованого навчання і відсутністю відповідних нормативних документів, які б визначали цей процес, відповідного теоретико-методичного забезпечення, цілісних теоретично обґрунтованих дидактичних моделей компетентнісного вивчення природничих предметів.
Причиною, на наш погляд, є відсутність єдиної позиції щодо визнання актуальності самого компетентнісного підходу, неоднозначність у тлумаченні ключових понять ,,компетенція” і ,,компетентність”, невизначеність номенклатури ключових, загальнопредметних і предметних освітніх компетентностей. Йдеться про їх системну цілісність, ієрархію, елементне наповнення, структуру тощо. Зрозуміло, що без теоретичного вирішення цих питань неможливо розробити на основі компетентнісного підходу нові навчальні програми та підручники, а, отже, й удосконалити і реформувати освіту, зокрема, її природничу галузь.
У зв’язку з цим, постає проблема правильної розстановки акцентів щодо завдань, які має вирішувати сучасна школа. Аналіз діючих навчальних програм, існуючої практики навчання засвідчує, що основне завдання шкільної освіти традиційно визначається як засвоєння випускниками школи необхідного обсягу знань з навчальних предметів, у тому числі й природничих. При цьому, як правило, наголос робиться на предметних знаннях. Проте, в умовах сучасного інформаційного суспільства, в умовах стрімкого розвитку науки і шаленого потоку інформації знання швидко втрачають свою актуальність і новизну. Тому, для успішної соціальної адаптації випускнику школи важливо весь час їх поновлювати, тобто необхідно постійно бути суб’єктом навчально-пізнавальної діяльності. Для цього він має володіти високою навчально-пізнавальною компетентністю, під якою розуміють особливу організацією знань, когнітивних умінь, навичок, потреб, мотивації, цінностей тощо, які забезпечують ефективність навчально-пізнавальної діяльності. Відповідно, на перший план виступають методологічні знання, пізнавальні уміння, навички, відповідні ціннісні орієнтації і особистісні якості.
Отже, актуальною є проблема розвитку навчально-пізнавальної компетентності у процесі вивчення природничих предметів у загальноосвітній школі. Вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури [39, 57, 95, 127, 173, 203, 204, 205, 225, 299, 302, 307] показує, що ця компетентність є однією з ключових, які формуються у процесі навчання. Без розкриття її дидактичного змісту, внутрішньої структури, місця в ієрархічній системі інших ключових освітніх компетентностей, неможливо чітко визначити основні засади, мету, цілі, завдання природничої освіти. Вирішення цих завдань відкриє можливості для розробки нових технологічних підходів і механізмів щодо удосконалення і реформування природничої освіти на основі компетентнісного підходу. Саме це й обумовило вибір теми нашого дисертаційного дослідження.
Зауважимо, що прийняті урядом України нові нормативні документи (Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки) визначають пріоритетність компетентнісного підходу в організації навчально-виховного процесу. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки передбачає ,,оновлення цілей і змісту освіти на основі компетентнісного підходу та особистісної орієнтації, урахування світового досвіду та принципів сталого розвитку; перехід від процесної до результатної, компетентнісної парадигми освіти” [196, с. 10]. У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти зазначено, що він ,,ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти” [114].
Зміст згаданих нормативних документів підтверджує актуальність нашого дослідження. Впровадження нового Державного стандарту в частині повної загальної середньої освіти передбачено з 1 вересня 2018 року. Впродовж наступних 5-ти років будуть обговорюватися і розроблятися нові навчальні програми, підручники. Ймовірно, що результати нашого дослідження у цьому процесі будуть актуальними і затребуваними.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося у відповідності до програм науково-дослідної роботи кафедри методики викладання фізики та хімії Рівненського державного гуманітарного університету ,,Розвиток навчально-пізнавальної компетентності у процесі навчання фізики” (ДР № 0110U006969) та ,,Розвиток експериментальної культури у процесі навчання фізики” (ДР № 0110U006970).
Дослідження пов’язане з реалізацією Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року, Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012–2021 рр., впровадженням нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, реалізацією положень закону України ,,Про загальну середню освіту”.
Тема дисертації затверджена Вченою радою Рівненського державного гуманітарного університету (протокол № 6 від 29 січня 2010 року) і узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології НАПН України (протокол № 5 від 15 червня 2010 року).
Об'єкт дослідження: зміст і процес вивчення природничих предметів у старших класах загальноосвітньої школи.
Предмет дослідження: дидактична модель розвитку навчально-пізнавальної компетентності старшокласників у процесі вивчення природничих предметів.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати і розробити цілісну дидактичну модель розвитку навчально-пізнавальної компетентності старшокласників у процесі вивчення природничих предметів.
Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:
1. Здійснити аналіз навчально-пізнавальної компетентності, розкрити її генезис, зміст і структуру в контексті навчально-пізнавальної діяльності.
2. Розробити методику вимірювання рівнів розвитку навчально-пізнавальної компетентності старшокласників у процесі вивчення природничих предметів.
3. Розкрити генезис дидактичних умов розвитку навчально-пізнавальної компетентності старшокласників у процесі вивчення природничих предметів.
4. Обґрунтувати й експериментально перевірити цілісну дидактичну модель розвитку навчально-пізнавальної компетентності старшокласників у процесі вивчення природничих предметів.
Гіпотеза дослідження: розвиток навчально-пізнавальної компетентності старшокласників у процесі вивчення природничих предметів буде ефективним, якщо він здійснюватиметься на основі цілісної дидактичної моделі, яка дає змогу створити дидактичні умови, що визначаються:
– сприйняттям навчально-пізнавальної компетентності як цілісного системного феномена, що зумовлює необхідність модельного підходу до її представлення і розвитку;
– проектуванням і організацією відповідної навчально-пізнавальної діяльності старшокласників, її змістом і структурою в різних декомпозиціях;
– поєднанням теоретичного та емпіричного у навчанні;
– змістом і структурою навчально-пізнавальної компетентності старшокласників, рівнями її розвитку та індивідуальними особливостями учнів;
– використанням відповідної системи дидактичних засобів, інтеграцією вивчення природничих предметів.
Методологічною основою дослідження є діалектика і методологія наукового пізнання, синергетичний підхід, концепції діяльнісного, особистісно зорієнтованого, компетентнісного підходів у навчанні, основні принципи сучасної дидактики, системний підхід, концептуальні положення нормативних документів (Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, Національної доктрини розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті, Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року, Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012–2021 рр. та ін.).
У процесі дослідження застосовувалися такі наукові методи:
− на емпіричному рівні: педагогічне спостереження, анкетування, вивчення шкільної документації, передового педагогічного досвіду, що дозволило сформувати емпіричну основу дослідження, виявити об’єктивні суперечності та сформулювати проблему, обґрунтувати актуальність теми, визначити об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження; порівняння, експертне оцінювання, завдяки яким було розроблено методику вимірювання рівня розвитку навчально-пізнавальної компетентності старшокласників у процесі вивчення природничих предметів; педагогічний експеримент для перевірки і підтвердження ефективності розробленої дидактичної моделі.
− на теоретичному рівні: аналіз філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури, завдяки чому розкрито зміст і структуру навчально-пізнавальної компетентності, генезис дидактичних умов її розвитку у процесі навчально-пізнавальної діяльності; систематизація, класифікація, педагогічне моделювання, що дало змогу класифікувати засоби проблемно-змістового забезпечення навчально-пізнавальної діяльності та розробити тривимірну модель її класифікації, створити цілісну дидактичну модель розвитку навчально-пізнавальної компетентності старшокласників у процесі вивчення природничих предметів; методи статистичної обробки результатів педагогічного експерименту.
Теоретичну основу дослідження становлять наукові праці, що стосуються діяльнісного підходу в організації навчального процесу (П. Гальперін [90], В. Давидов [111, 112], Д. Ельконін [315, 316], Г. Костюк [151, 152], О. Леонтьєв [161], Н. Тализіна [271, 273]); концепції проблемного навчання (Ю. Бабанський [21, 216], І. Лернер [163, 164], О. Матюшкін [183], М. Махмутов [184, 185], Л. Момот [192]); реалізації системного підходу у навчанні (Л. Берталанфі [27], О. Горбань [101], Дж. Клір [143] І. Малафіїк [175, 176, 177, 178], Ю. Сурмін [270], Е. Юдін [317]); розробки та застосування евристичних засобів організації навчально-пізнавальної діяльності (В. Андреєв [8], Ю. Кулюткін [156], В. Паламарчук [212], Я. Пономарьов [228], Л. Фрідман [290]); теорії і практики управління навчальною діяльністю і технологізації навчання (П. Атаманчук [14], В. Безпалько [29], Є. Машбиць [187], Н. Тализіна [271], І. Якіманська [319], О. Янкович [321]); теорії і методики вивчення природничих предметів (В. Буряк [43], Ю. Галатюк [78, 80, 82], С. Гончаренко [98], М. Гриньова [289], А. Давиденко [108], І. Козловська [146], Є. Коршак [251], О. Лаврентьєва [158], О. Ляшенко [171, 172], О. Іваницький [133], А. Павленко [210, 211], В. Разумовський [243], О. Сергеєв [262, 263], А. Степанюк [269]), а також теоретичні положення компетентнісно орієнтованого навчання, викладені у наукових працях В. Болотова [39], М. Голованя [94, 95], Н. Гончарової [100], І. Єрмакова [121], І. Зимньої [127, 128, 129], І. Зязюна [130], С. Клепка [141], О. Лебедєва [159], О. Ляшенка [173], О. Овчарук [203, 204, 205,], Л. Паращенко [215], О. Пінчук [222], О. Пометун [225, 226], Дж. Равена [239, 240], С. Ракова [246, 247], І. Родигіної [250], О. Савченко [257], Н. Сахарової [261], Л. Сохань [120], Ю. Татура [274], А. Хуторского [298, 299, 300, 301, 302], С. Шишова [311], І. Ящук [322] та ін.
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження:
− уперше обґрунтовано і експериментально перевірено цілісну дидактичну модель розвитку навчально-пізнавальної компетентності старшокласників у процесі вивчення природничих предметів, у якій розкрито генезис дидактичних умов розвитку навчально-пізнавальної компетентності, що визначається змістом і структурою навчально-пізнавальної компетенції через посередництво дидактичних цілей і принципів та відповідних їм дидактичних вимог у поєднанні з технологією їх реалізації; розроблено і теоретично обґрунтовано тривимірну модель класифікації навчально-пізнавальної діяльності на основі її методологічного змісту, рівня креативності та рівня комунікації; створено бінарну класифікацію проблемно-змістового забезпечення навчально-пізнавальної діяльності (навчально-пізнавальних задач і завдань) на основі їх методологічного змісту та рівня проблемності; розкрито зміст і структуру навчально-пізнавальної компетентності старшокласників, показано, що вона є системним утворенням, в основі якого – п’ять базових компонентів (мотиваційно-ціннісний, інформаційно-когнітивний, операційно-діяльнісний, рефлексивно-організаційний і продуктивний), між якими існують ієрархічні зв’язки; розкрито генезис навчально-пізнавальної компетентності на основі навчально-пізнавальної компетенції та діяльнісної теорії навчання;
− уточнено зміст понять ,,навчально-пізнавальна компетенція”, ,,навчально-пізнавальна компетентність”, ,,навчально-пізнавальна діяльність”, ,,навчально-пізнавальна задача”, ,,навчально-пізнавальне завдання”;
− удосконалено систему оцінювання навчальних досягнень учнів завдяки розробленій на основі методу аналізу ієрархій методики комплексного вимірювання рівня розвитку навчально-пізнавальної компетентності старшокласників;
− отримала подальший розвиток концепція діяльнісного підходу до вивчення природничих предметів на основі методології творчого наукового пізнання завдяки розробленій моделі навчально-пізнавального циклу і технологічного інваріанта проектування навчально-пізнавальної діяльності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено і впроваджено у навчальний процес:
‒ цілісну дидактичну модель розвитку навчально-пізнавальної компетентності старшокласників у процесі вивчення природничих предметів;
‒ технологічний інваріант проектування різних видів навчально-пізнавальної діяльності, який є орієнтувальною основою для учителя;
‒ методику розробки засобів проблемно-змістового забезпечення і управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників у процесі вивчення природничих предметів;
‒ методику вимірювання рівня розвитку навчально-пізнавальної компетентності старшокласників;
‒ засоби опосередкованого управління навчально-пізнавальною діяльністю в процесі розв’язування навчально-пізнавальних задач і виконання навчально-пізнавальних завдань;
‒ конкретні моделі навчально-пізнавальної діяльності у процесі вивчення природничих предметів.
Результати дослідження впроваджено у навчальний процес таких загальноосвітніх і вищих навчальних закладів: загальноосвітня школа № 6, м. Рівне (довідка №184 від 04. 06. 2012 р.); загальноосвітня школа № 22, м. Рівне (довідка № 171 від 06. 06. 2012 р.); загальноосвітня школа № 1, м. Корець Рівненської області (довідка № 372 від 05. 06. 2012 р.); Дубровицький навчально-виховний комплекс ,,Ліцей-ЗОШ І-ІІ ступенів”, м. Дубровиця Рівненської області (довідка № 01-07/77, від 30. 05. 2012 р.); загальноосвітня школа № 15, м. Рівне (довідка № 211 від 05. 06. 2012 р.); загальноосвітня школа № 5, м. Рівне (довідка № 210 від 06. 06. 2012 р.); Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (довідка № 755 від 28. 05. 2012 р.); загальноосвітня школа № 17, м. Рівне (довідка № 53 від 07. 06. 2012 р.); навчально-виховний комплекс № 2 ,,Школа-ліцей”, м. Рівне (довідка № 204 від 07. 06. 2012 р.); загальноосвітня школа № 4, м. Костопіль Рівненської області (довідка № 242 від 06. 06. 2012 р.); загальноосвітня школа № 5, м. Костопіль Рівненської області (довідка № 112 від 05. 06. 2012 р.).
Особистий внесок здобувача у працях, опублікованих у співавторстві, полягає у наступному: автору належить теоретичне обґрунтування актуальності поєднання емпіричного і теоретичного в організації навчально-пізнавальної діяльності і способи розв’язання проблеми, співавтору належить загальна постановка проблеми [63]; автору належить дослідження змісту і структури навчально-пізнавальної компетентності, співавтору – обґрунтування актуальності дослідження [65]; автором розроблені засоби проблемно-змістового забезпечення навчально-пізнавальної діяльності, моделі лабораторних робіт та методика їх моделювання, співавторам – обґрунтування проблеми дослідження [66, 67].
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження висвітлювалися і обговорювалися на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, форумах і семінарах: науково-методична конференція ,,Рішельєвські читання” – ,,Проблеми та перспективи фізико-математичної освіти в контексті сучасних тенденцій розвитку освітнього простору та педагогічних технологій” (м. Одеса, 2009 р.); науково-практичні конференції ,,Засоби і технології сучасного навчального середовища” (м. Кіровоград, 2010 р., 2011 р., 2012 р.); науково-практична конференція ,,Формування самостійної пізнавальної діяльності учнів та студентів з фізики в умовах сучасного освітнього середовища” (м. Луцьк, 2010 р.); науково-практичні конференції ,,Наука, освіта, суспільство очима молодих” (м. Рівне, 2010 р., 2011 р., 2012 р.); науково-практична конференція ,,Особливості навчання учнів природничо-математичних дисциплін у профільній школі” (м. Херсон, 2010 р.); науково-практичні конференції ,,Інформаційні технології в професійній діяльності” (м. Рівне, 2010 р., 2011 р., 2012 р.); науково-практичні конференції ,,Методика викладання природничих дисциплін у вищій та середній школі” (м. Полтава, 2010 р., 2011 р.); науково-практична конференція ,,Чернігівські методичні читання з фізики. 2010. Новітні технології навчання фізики в світлі сучасної освітньої парадигми, (м. Чернігів, 2010 р.); науково-практична конференція ,,Актуальні проблеми і перспективи дидактики фізики” (м. Черкаси, 2012 р.); науково-практична конференція ,,Моделювання у навчальному процесі з фізики” (м. Луцьк, 2010 р.); науково-практична конференція ,,Чернігівські методичні читання з фізики. 2011 р. Комплексний підхід до вирішення проблем модернізації фізичної освіти в Україні” (м. Чернігів, 2011 р.); науково-практичні конференції ,,Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі” (м. Кривий Ріг, 2010 р., 2011 р., 2012 р.); науково-практична конференція ,,Формування компетентностей у учнів основної і старшої школи під час вивчення природничо-математичних дисциплін”, (м. Херсон, 2010 р.); науково-практична конференція ,,Сучасні проблеми гуманітаристики: світоглядні пошуки, комунікативні та педагогічні стратегії” (м. Рівне, 2011 р.); ІІІ Міжнародний освітній форум ,,Особистість у єдиному освітньому просторі”: науково-практична конференція ,,Філософія освітнього простору в контексті сталого розвитку” (м. Запоріжжя, 2012 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи відображено у 40 наукових працях, з них 31 одноосібна; 1 методичний посібник; 20 статей опубліковано у наукових фахових виданнях; 19 праць у збірниках матеріалів наукових конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У процесі дослідження були виконані усі поставлені завдання. Теоретичне і експериментальне дослідження ефективності розробленої дидактичної моделі розвитку навчально-пізнавальної компетентності старшокласників у процесі вивчення природничих предметів підтвердили гіпотезу дослідження і дозволили сформулювати такі висновки:
1. Теоретичний та емпіричний аналіз стану впровадження компетентнісно орієнтованого навчання в практику загальноосвітньої школи показав неоднозначність підходів у ставленні науковців і вчителів-практиків до актуальності цього процесу і до тлумачення основних концептуальних понять. Зокрема, це стосується ключових понять ,,компетенція” і ,,компетентність”, які не завжди розрізняються і часто ототожнюються з традиційними поняттями ,,знання”, ,,уміння”, ,,навички”. Поняття навчально-пізнавальної компетентності досліджено недостатньо і рідко використовується в теорії і практиці навчання, зокрема, під час вивчення природничих предметів. Суперечність між об’єктивно існуючою необхідністю впровадження компетентнісного підходу в практику навчання та невизначеністю і нерозвиненістю відповідного категоріального апарату визначила проблему дослідження, яка полягала в пошуку теоретичних положень, критеріїв, дидактичних вимог, методів, форм і засобів впровадження компетентнісного підходу у вивчення природничих предметів, зокрема, проблему розвитку навчально-пізнавальної компетентності старшокласників.
У процесі дослідження було встановлено, що навчально-пізнавальна компетентність – це ключова компетентність, яка є цілісним системним утворенням, предметом, засобом і продуктом навчально-пізнавальної діяльності і відображає здатність суб’єкта ставити і розв’язувати навчально-пізнавальні задачі, що виражається у відповідних предметних і методологічних знаннях, продуктивному досвіді, ціннісних орієнтирах; у володінні пізнавальними уміннями і навичками, евристичними методами вирішення проблем, механізмами цілепокладання, планування, аналізу, рефлексії та самооцінки власної пізнавальної діяльності. Навчально-пізнавальна компетентність генетично пов’язана через навчально-пізнавальну діяльність з навчально-пізнавальною компетенцією під якою треба розуміти сукупність суспільно-визнаних норм (знань, умінь, навичок, ціннісних ставлень, мотивів і якостей), які визначають навчально-пізнавальну діяльність.
2. Зміст і структура навчально-пізнавальної компетентності представлені п’ятьма базовими компонентами: мотиваційно-ціннісним, інформаційно-когнітивним, операційно-діяльнісним, рефлексивно-організаційним і продуктивним. Навчально-пізнавальна компетентність є системним утворенням вищого рівня ієрархії відносно окремих базових компонентів, між якими існують ієрархічні відношення. Відповідно, у процесі дослідження теоретично обґрунтовано і розроблено механізм оцінювання навчально-пізнавальної компетентності як системної цілісності на основі оцінок її окремих компонентів з урахуванням ієрархічних відношень між ними.
3. На основі теоретичного аналізу і педагогічного моделювання обґрунтована і розроблена цілісна дидактична модель розвитку навчально-пізнавальної компетентності старшокласників у процесі вивчення природничих предметів. Модель побудована на генетичному зв’язку навчально-пізнавальної компетентності з навчально-пізнавальною компетенцією, який реалізується в процесі навчально-пізнавальної діяльності. Системна функція дидактичної моделі полягає у забезпеченні дидактичних умов, генезис яких визначається змістом і структурою навчально-пізнавальної компетенції через посередництво дидактичних цілей і принципів та відповідних їм дидактичних вимог у поєднанні із технологією їх реалізації, а саме: в організації адекватної навчально-пізнавальної діяльності, яка моделюється і управляється учителем.
4. У контексті розробленої дидактичної моделі досліджено феномен навчально-пізнавальної діяльності. Навчально-пізнавальна діяльність розглядається як цілеспрямований, організований і керований учителем пізнавальний процес складання і розв’язання учнями особистісно-значущих і соціально-актуальних пізнавальних задач, що визначається і регулюється системою відповідних норм і супроводжується якісними змінами в інформаційно-когнітивній, ціннісно-мотиваційній, операційно-діяльнісній, креативній сферах суб’єкта пізнання.
5. Навчально-пізнавальна діяльність проектується, організовується вчителем на основі розробленого і теоретично обґрунтованого циклу навчального пізнання, тривимірної моделі навчально-пізнавальної діяльності, технологічного інваріанта проектування навчально-пізнавальної діяльності із застосуванням засобів проблемно-змістового забезпечення (навчально-пізнавальних задач і завдань) і управління, що поєднує в собі оперативне і пряме управління з управлінням перспективного і опосередкованого характеру, яке здійснюється за допомогою відповідних дидактичних засобів формування орієнтувальної основи діяльності.
6. У процесі експериментального навчання доведено ефективність розробленої дидактичної моделі розвитку навчально-пізнавальної компетентності старшокласників у процесі вивчення природничих предметів: фізики, хімії і біології. Отримано позитивну динаміку розвитку усіх компонентів навчально-пізнавальної компетентності в експериментальній групі та статистично доведено, що вона на 15% – 18% є вищою за динаміку розвитку навчально-пізнавальної компетентності у контрольній групі. Це саме стосується інтегрованої оцінки рівня розвитку навчально-пізнавальної компетентності, яка визначалася на основі оцінок окремих компонентів за спеціально розробленою і теоретично обґрунтованою методикою.
Пропоноване дисертаційне дослідження не вичерпує усіх аспектів вирішення проблеми розвитку навчально-пізнавальної компетентності учнів. Навпаки, отримані результати визначають нове поле для дослідження в таких напрямках: дослідження можливостей екстраполяції дидактичної моделі розвитку навчально-пізнавальної компетентності на процес вивчення природничих предметів в основній школі, а також у профільних класах старшої школи; використання результатів дослідження для розвитку методологічної культури учнів у процесі вивчення природничих предметів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аверьянов А. Н. Системное познание мира: Методологические проблемы / Аверьянов А. Н. – М.: Политиздат, 1985. – 263 с.
2. Агашкова Е. Г. Творческие задания на рационализацию и изобретательство / Е. Г. Агашкова // Физика в школе. – 2000. – № 6. – С. 34–37.
3. Азимов Є. Г. Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языкам) / Є. Г. Азимов, А. Н. Щукин. – М.: Издательство ИКАР, 2009. – 448 с.
4. Александрова Ю. В. Основы общей психологии [Електронний ресурс] / Александрова Ю. В.;http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=phsyhology&author=aleksandrovayuv&book=1999 [под ред. Бородина А. В.]. – М.: НОУ, 1999. – 805 с. – Режим доступу: http://booksshare.net/.
5. Алексеев П. В. Теория познания и диалектика / П. В. Алексеев, А. В. Панин. – М.: Высшая школа, 1991. – 383 с.
6. Алексюк А. М. Загальні методи навчання в школі / Алексюк А. М. – К.: Рад. школа, 1981. – 203 с.
7. Альтшуллер Г. С. Творчество как точная наука: теория решения изобретательских задач / Альтшуллер Г. С. – М.: “Сов. Радио”, 1979.– 175 с.
8. Андреев В. И. Эвристическое программирование учебно-исследовательской деятельности: метод. пособие / Андреев В. И. – М.: Высш. школа, 1981. – 240 с.
9. Андреев В. И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности: Основы педагогики творчества / Андреев В. И. – Казань: Изд-во казан. ун-та, 1988. – 236 с.
10. Андрєєв А. М. Розвиток уміння формулювати і розв’язувати експериментальні задачі у процесі винахідницької діяльності старшокласників : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 “Теорія і методика навчання фізики” / А. М. Андрєєв. – К., 2007. – 20 с.
11. Анохин П. К. Избранные труды. Философские аспекты теории функциональных систем: избр. тр. / Анохин П. К. – М.: Наука, 1978. – 400 с.
12. Аристова Л. П. Активность учения школьников / Аристова Л. П. – М.: Просвещение, 1968. – 137 с.
13. Асмолов А. Г. Основные принципы психологической теории деятельности: сб. статей памяти А. H. Леонтьева / А. Г. Асмолов // Леонтьев и современная психология. – М.: Изд-во МГУ, 1983. – С. 118–128.
14. Атаманчук П. С. Управління процесом навчальної діяльності / Атаманчук П. С. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний педагогічний інститут, 1997. – 136 с.
15. Атанов Г. А. Деятельностный подход в обучении / Атанов Г. А. – Донецк: ДонГУ, 2001. – 157 с.
16. Атанов Г. А Обучение и искусственный интеллект, или основы современной дидактики высшей школы / Г. А. Атанов, И. Н. Пустынникова. – Донецк: Изд-во ДОУ, 2002. – 504 с.
17. Атанов Г. А. Возрождение дидактики – залог развития высшей школы / Атанов Г. А. – Донецк: ДОУ, 2003. – 180 с.
18. Атанов Г. О. Знання як засіб навчання. Навч. посібник / Атанов Г. О. – К.: Кондор, 2008. – 238 с.
19. Афанасьев В. Г. Системность и общество / Афанасьев В. Г. – М.: Политиздат, 1980. – 368 с.
20. Афанасьев В. Г. Мир живого: системность, эволюция и управление / Афанасьев В. Г. – М.: Политиздат, 1986. – 334 с.
21. Бабанский Ю. К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе / Бабанский Ю. К. – М.: Просвещение, 1985. – 208 с.
22. Байбара Т. М. Компетентнісний підхід в початковій ланці освіти: теоретичний аспект / Т. М. Байбара // Початкова школа. – К, 2010. – № 8. – С. 46–50.
23. Балан П. Г. Біологія: підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту, академ. рівень / П. Г. Балан, Ю. Г. Вервес. – К.: Генеза, 2011. – 304 с.: іл.
24. Балл. Г. А. Теория учебных задач: Психолого-педагогический аспект / Балл. Г. А. – М.: Педагогика, 1990. – 184 с.: ил.
25. Баловсяк Н. В. Формування інформаційної компетентності майбутнього економіста в процесі професійної підготовки: дис. ... кандидата пед. наук: 13.00.04 / Баловсяк Надія Василівна. – К., 2006. – 334 с.
26. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник / Бацевич Ф. С. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2004. – 344 с.
27. Берталанфи Л. Общая теория систем (критический обор) / Берталанфи Л. – Исследования по общей теории систем. – М.: Прогресс. 1969. – 480 с.
28. Беспалов Б. И. Действие (Психологические механизмы визуального мышления) / Беспалов Б. И. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. – 192 с.
29. Беспалько В. П. Образование и обучение с участием компьютеров (педагоги третьего тысячелетия) / Беспалько В. П. – М.: Из-во Московского психолого-социального института; Воронеж: Из-во НПО “МОДЭК”, 2002. – 352 с.
30. Биленко И. И. Физический словар / Биленко И. И. – К.: Вища школа. Головное изд-во, 1979. – Яз. укр. – 336 с.
31. Блинов В. М. Эффективность обучения / Блинов В. М. – М.: Педагогика, 1976. – 191 с.
32. Богоявленская Д. Б. Пути к творчеству / Богоявленская Д. Б. – М.: Знание, 1981. – 96 с.
33. Богоявленская Д. Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества / Богоявленская Д. Б. – Изд.-во Ростовского ун-та, 1983. – 172 с.
34. Богоявленская Д. Б. О предмете и методе исследования творческих способностей / Д. Б. Богоявленская // Психологический журнал.– Т. 16. – 1995. – № 5. – С. 49–58.
35. Богоявленская Д. Б. Психология творческих способностей: [учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений] / Богоявленская Д. Б. – М.: Академия, 2002. – 320 с.
36. Богоявленский Д. Н. Приёмы умственной деятельности и их формирование у школьников / Д. Н. Богоявленский // Вопросы психологии.–1969. – № 2. – С. 12–14.
37. Бойко М. П. Фізико-технічна творчість учнів: навч. посіб / Бойко М. П., Венгер Є. Ф., Мельничук О. В. – К.: Вища школа, 2007. – 262 с.
38. Бойко Н. П. Развитие технического творчества учащихся в учебно-воспитательном процессе по физике в средней школе: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.02 “Теория и методика обучения и воспитания” / Н. П. Бойко – Киев, 1986. –16 с.
39. Болотов В. А. Компетентностная модель: от идеи к образовательной программе [Електронний ресурс] / В. А. Болотов, В. В. Сериков // Педагогика. – М., 2003. – № 10. – С. 8–14. – Режим доступу: http://pedlib.ru/Books/5/0306/0306-1.shtml.
40. Большой толковый словарь русского языка / [сост. и гл. ред. С. Кузнецов]. – СПб.: “Норинт”, 2000. – 1536 с.
41. Бранский В. П. Социальная синергетика и акмеология / В. П. Бранский, С. Д. Пожарский. – СПб.: Политехника, 2002. – 476 с.
42. Булах І. Є. Створюємо якісний тест: навч. посіб. / І. Є. Булах, М. Р. Мруга. – К.: Майстер-клас, 2006. – 160 с.
43. Буряк В. К. Самостоятельная работа учащихся: Кн. для учителя / Буряк В. К. –М.: Просвещение, 1984. – 64 с.
44. Ващенко Г. Загальні методи навчання: [підруч. для педагогів] / Григорій Ващенко. – Видання перше. – К.: Українська Видавнича Спілка, 1997. – 441 с.
45. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / [уклад. і голов. ред. В. Бусел]. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2005. – 1728 с.
46. Віднічук М. А. Розв’язування винахідницьких задач на основі усунення технічних протиріч / М. А. Віднічук // Фізика та астрономія в школі. – 2001. – № 5. – С. 33–35.
47. Віднічук М. А. Формування вмінь розв’язувати винахідницькі задачі в курсі фізики загальноосвітньої школи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02. ,,Теорія та методика навчання фізики” / М. А. Віднічук. – К., 2003. – 19 с.
48. Віднічук М. А. Технології технічної творчості / Віднічук М. А. – К.: Ред. загальнопед. газ. – Ч. 1. – 2004. – 112 с.
49. Воєвода А. Л. Формування фахової компетентності майбутніх учителів математики засобами розвитку пізнавальної активності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 ,,Теорія і методика професійної освіти” / А. Л. Воєвода. – Вінниця, 2009. – 23 с.
50. Войтович І. С. Формування пізнавальних умінь учнів основної школи в процесі вивчення фізики: дис. … кандидата пед. наук: 13.00.02 / Войтович Ігор Станіславович. – Рівне, 2004 – 238 с.
51. Войцеховский Б. Т. Развитие творчества учащихся при конструировании. Из опыта работы / Войцеховский Б. Т. – М.: Учпедиздат, 1962. – 156 с.
52. Волков К. Н. На международном симпозиуме по проблемам групповой деятельности в школе / К. Н. Волков // Советская педагогика. – 1971. – № 7. – C. 152 – 158.
53. Волкова І. В. Формування і розвиток мовних компетентностей учнів 5-6 класів загальноосвітньої школи (на прикладі вивчення словотвору й орфографії): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 ,,Теорія і методика навчання (українська мова)” / І. В. Волкова. – Одеса, 2009. – 24 с.
54. Волкова Н. П. Педагогіка: посібник / Волкова Н. П. – К.: Академія, 2003. – 576 с.
55. Воловик П. H. Теорія ймовірностей i математичної статистики в педагогіці / Воловик П. H. – К.: Рад. школа. 1969. – 223 с.
56. Вопросы методов и организации процесса обучения: сб. науч. трудов / наук. ред. В. П. Груздев. – М.: АПН СССР, 1982. – 86 с.
57. Воровщиков С. Г. Учебно-познавательная компетентность старше-классников: состав и структура / С. Г. Воровщиков // Наука и школа. – 2007. – № 1. – С. 36–38.
58. Выготский Л. С. Избранные психологические произведения / Выготский Л. С. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1956. – 520 с.
59. Выготский Л. С. Собрание сочинений. Т. 1. / Выготский Л. С.; [под ред. А. Р. Лурия, М. Г. Ярошевского]. – М.: Просвещение, 1982. – 486 с.
60. Габай Т. В. Учебная деятельность и ее средства / Габай Т. В. – М.: Издательство Московского университета, 1988. – 254 с.
61. Гайдучок Г. М. Фронтальний експеримент з фізики в 7-11 класах середньої школи : [посібник для вчителя] / Г. М. Гайдучок, В. Г. Нижник. – К.: Рад. шк., 1969. – 175 с.
62. Галатюк М. Ю. Розвиток пізнавальної діяльності учнів у процесі виконання лабораторних робіт / М. Ю. Галатюк // Теорія та методика вивчення природничо-математичних і технічних дисциплін: збірник науково-методичних праць: Рівненський державний гуманітарний університет. – Рівне: РДГУ, 2008. – № 11. – С. 42 – 46.
63. Галатюк М. Ю. Діалектика емпіричного і теоретичного у розвитку творчої навчально-пізнавальної діяльності з фізики / М. Ю. Галатюк, Ю. М. Галатюк // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка. Серія : педагогічні науки: Збірник. – Чернігів: ЧОПУ, 2008. – Вип. 57. – С. 33 – 35.
64. Галатюк М. Ю. Як зробити лабораторну роботу з фізики творчою? / М. Ю. Галатюк // Збірник науково-методичних праць “Теорія та методика вивчення природничо-математичних і технічних дисциплін”. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. – Рівне: Волинські обереги, 2009. – Вип. 13 – С. 95 – 99.
65. Галатюк М. Ю. Проблема формування навчально-пізнавальної компетентності школярів у контексті реформування та вдосконалення природничої освіти / Михайло Галатюк, Юрій Галатюк // Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2010. – Вип. 90. – С. 56 – 59.
66. Галатюк М. Ю. Моделювання лабораторних робіт з фізики у контексті формування пізнавальної компетентності учнів / Галатюк М. Ю., Галатюк Ю. М., Тищук В. І. // Педагогічний пошук: науково-методичний вісник. – Луцьк : ВІППО, 2010. – № 5. – С. 14 – 18.
67. Галатюк М. Ю. Теоретичні аспекти формування навчально-пізнавальної компетентності в процесі вивчення природничих дисциплін / М. Ю. Галатюк // Збірник науково-методичних праць “Теорія та методика вивчення природничо-математичних і технічних дисциплін”. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. – Рівне: Волинські обереги, 2010 р. – Вип. 14. – С. 95 – 100.
68. Галатюк М. Ю. Діяльнісний аспект розвитку навчально-пізнавальної компетентності / М. Ю. Галатюк // Нова педагогічна думка. – Рівне, 2011. – № 4 (68). – С. 64 – 68.
69. Галатюк М. Ю. Лабораторні роботи з фізики в контексті формування пізнавальної компетентності учнів / Галатюк М. Ю., Галатюк Ю. М., Тищук В. І. // Фізика та астрономія в школі: Науково-методичний журнал. – К.: “Педагогічна преса”. – 2011. – № 3. – С. 15 – 18.
70. Галатюк М. Ю. Предметно-змістова і методологічна компетенції у контексті діяльнісної теорії навчання / М. Ю. Галатюк // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. / Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка; гол. ред. Носко М. О. – Чернігів: ЧНПУ, 2011. – Вип. 89 – С. 36 – 40.
71. Галатюк М. Ю. Проблема пріоритетності методів навчання в контексті розвитку навчально-пізнавальної компетентності з природничих предметів / М. Ю. Галатюк // Вісник Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького. Серія: педагогічні науки: Збірник. – Черкаси, 2012. – № 13 (226). – С. 20 – 25.
72. Галатюк Ю. М. Організація дослідницької роботи учнів під час вивчення фізики в старших класах середньої школи: дис. … кандидата пед. наук: 13.00.02 / Галатюк Юрій Михайлович. – Рівне, 1996. – 285 с.
73. Галатюк Ю. М. Організація творчого навчання в сучасній школі: системно-структурний підхід / Ю. М. Галатюк // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Збірник наукових праць. Наукові записки Рівненського гуманітарного університету. – Рівне, РДГУ, 2000 р. – Ч. 2, № 12. – С. 122 – 128.
74. Галатюк Ю. М. Технологічні основи управління діяльністю учнів у процесі виконання творчих фізичних завдань / Ю. М. Галатюк // Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. – Рівне, РДГУ, 2000 р. – Вип. 11. – С. 100 – 105.
75. Галатюк Ю. М. Структурно-функціональний аналіз творчої учбової діяльності на моделі розв’язування фізичних задач / Ю. М. Галатюк // Розвиток творчих здібностей учнів у процесі навчання фізики. Збірник статей учасників Всеукраїнського науково-методичного семінару “Розвиток творчих здібностей учнів у процесі навчання фізики” , 25-26 жовтня 2000 р., м. Чернігів. – Чернігів: ЧОІПКППО, 2000. – С. 22 – 25.
76. Галатюк Ю. М. Аналіз поняття творчої навчальної задачі: психолого-педагогічний аспект / Ю. М. Галатюк // Формування гуманістичного світогляду вчителя: Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф., 27 вересня 2001 р. / Уманський держ. педагог. ун-т. ім. Павла Тичини. – К.: Наук. світ, 2001. – С. 120 – 122.
77. Галатюк Ю. М. Педагогічні технології в контексті сучасної парадигми навчання / Ю. М. Галатюк // Імідж сучасного педагога. – 2001. – № 3 – 4 (14 – 15). – С. 9 – 12.
78. Галатюк Ю. М. Дослідницька робота учнів з фізики у старших класах загальноосвітньої школи: монографія / Ю. М. Галатюк, В. І. Тищук – Рівне: РДГУ, 2004. – 264 с.
79. Галатюк Ю. М. Проектування творчої навчально-пізнавальної діяльності як технологічна система / Ю. М. Галатюк // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка. Серія: педагогічні науки: Збірник. – Чернігів: ЧДПУ, 2005. – № 30. – С. 54 – 62.
80. Галатюк Ю. М. Організація творчої пізнавальної діяльності з фізики на основі навчального дослідження / Галатюк Ю. М., Тищук В. І., Шут М. І.; [за ред. Галатюка Ю. М.]. – Рівне: РВВ РДГУ, 2006. – 235 с.
81. Галатюк Ю. М. Технічна творчість в системі модульного проектування творчої навчально-пізнавальної діяльності з фізики / Ю. М. Галатюк // Теорія та методика вивчення природничо-математичних і технічних дисциплін: Збірник науково-методичних праць: Рівненський державний гуманітарний університет.– Рівне: РДГУ, 2006. – Вип. 9. – С. 8 – 19.
82. Галатюк Ю. М. Дослідницька робота учнів з фізики / Ю. М. Галатюк, В. І. Тищук. – Х.: Вид. група “Основа”: “Тріада +”, 2007. – 192 с.
83. Галатюк Ю. М. Про особливості педагогічного керування творчою навчально-пізнавальною діяльністю / Ю. М. Галатюк // Наукові записки. – Серія : Педагогічні науки. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка. – Частина 2. – 2007. – Вип. 72. – С. 35 – 40.
84. Галатюк Ю. М. Проектна методика в контексті моделювання творчої навчально-пізнавальної діяльності / Ю. М. Галатюк // Теорія та методика вивчення природничо-математичних і технічних дисциплін: Збірник науково-методичних праць: Рівненський державний гуманітарний університет. – Рівне: РДГУ, 2007. – Вип. 10. – С. 20 – 30.
85. Галатюк Ю. М. Методологія фізичної науки в контексті проектування творчої навчально-пізнавальної діяльності / Ю. М. Галатюк // Наукові записки. – Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка. – Частина 2. – 2009. – Вип. 82. – С. 17 – 21.
86. Галатюк Ю. М. Синергетичний детермінізм в керуванні творчою навчально-пізнавальною діяльністю / Ю. М. Галатюк // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка. Серія: педагогічні науки: збірник. – Чернігів: ЧОПУ, 2009. – Вип. 65. – С. 36 – 39.
87. Галатюк Ю. М. Системно-структурний аналіз навчально-пізнавальної діяльності (методологічний аспект) / Ю. М. Галатюк // Збірник науково-методичних праць “Теорія та методика вивчення природничо-математичних і технічних дисциплін”. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету – Рівне: Волинські обереги, 2010. – Вип. 14. – С. 212 – 219.
88. Гальперин П. Я. Психология мышления и учения о поэтапном формировании умственных действий / П. Я. Гальперин // Исследование мышления в советской психологии; отв. ред. Е. В. Шорохова. – М.: Наука, 1966. – С. 236 – 277.
89. Гальперин П. Я. Введение в психологию / Гальперин П. Я. – М.: Изд-во МГУ, 1976. – 341 с.
90. Гальперин П. Я. Методы обучения и умственное развитие ребенка / Гальперин П. Я. – М.: Издательство МГУ, 1985. – 45 с.
91. Гегель Г. В. Ф. Наука логики / Гегель Г. В. Ф. – СПб.: Наука, 1997. – 800 с.
92. Гергей Т. К характеристике модели решения учебных задач / Т. Гергей, Е. И. Машбиц // Вопросы психологии. – 1973. – № 6. – С. 54 – 61.
93. Голин Г. М. Вопросы методологии физики в курсе средней школы: кн. для учителя / Голин Г. М. – М.: Просвещение, 1987. – 127 с.
94. Головань М. С. Інформатична компетентність: сутність, структура та становлення / М. С. Головань // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах: науково-методичний журнал. – К.: Освіта України, 2007. – № 4. – С. 62 – 69.
95. Головань М. С. Компетенція і компетентність: досвід теорії, теорія досвіду / М. С. Головань // Вища освіта України. – К., 2008. – № 3. – С. 23 – 30.
96. Головин П. П. Школьный физико-технический кружок: кн. для учителя. Из опыта работы / Головин П. П. – [Под ред. Б. М. Игошева]. – М.: Просвещение, 1991. – 159 с.
97. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / Гончаренко С. У. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.
98. Гончаренко С. У. Методика навчання фізики в середнiй школi: Молекулярна фізика: Посібник для вчителя / Гончаренко С. У. – К.: Рад. школа, 1988 – 171 с.
99. Гончаренко С. У. Український педагогічний енциклопедичний словник. Видання друге, доповнене й виправлене / Гончаренко С. У. – Рівне: Волинські обереги, 2011. – 552 с.
100. Гончарова Н. Л. Категории “компетентность” и “компетенция” в современной образовательной парадигме / Н. Л. Гончарова // Сборник научных трудов СевКавГТУ. Серия “Гуманитарные науки”. – 2007. – № 5. – С. 9 – 12.
101. Горбань О. М. Основи теорії систем і системного аналізу / О. Горбань, В. Бахрушин. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2004. – 204 с.
102. Грабарь М. И. Применение математической статистики в педагогических исследованиях. Непараметрические методы / М. И. Грабарь, К. А. Краснянская. – М.: Педагогика, 1977. – 136 с.
103. Грек Т. Г. Проектное обучение / Т. Г. Грек // Физика в школе. – 2006. – № 7. – С. 38 – 40.
104. Громадянська освіта: теорія і методика навчання: посібник для студентів вищих навчальних закладів / [Т. А. Асламова, Т. В. Бакка, В. І. Бортніков та ін.]. – К.: ЕТНА-1, 2008. – 174 с.
105. Гура О. І. Теоретико-методологічні основи формування психолого-педагогічної компетентності викладача вищого навчального закладу в умовах магістратури: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук: спец. 13.00.04 ,,Теорія та методика професійної освіти” / О. І. Гура. – К., 2008. – 38 с.
106. Давиденко А. А. Турнір юних винахідників і раціоналізаторів – нова форма позаурочної роботи з фізики: [посібник для вчителів] / Давиденко А. А. – Чернігів: РВВ ЧОІППО, 2001 – 36 с.
107. Давиденко А. А. Раціоналізаторські задачі / А. А. Давиденко // Фізика та астрономія в школі. – 2003. – № 5. – С. 25 – 27.
108. Давиденко А. А. Методика розвитку творчих здібностей учнів у процесі навчання фізики (теоретичні основи) / Давиденко А. А. – Ніжин: ТОВ ”Видавництво “Аспект-Поліграф” 2004. – 264 с.
109. Давыдов В. В. Учебная деятельность: состояние и проблемы исследования / В. В. Давыдов // Вопросы психологии. – 1991. – № 6. – С. 5 – 14.
110. Давыдов В. В. О понятии развивающего обучения / В. В. Давыдов // Педагогика. – 1995. – № 1. – С. 29 – 39.
111. Давыдов В. В. Теория развивающего обучения / Давыдов В. В. – М.: ИНТОР, 1996. – 544 с.
112. Давыдов В. В. Новый подход к пониманию структуры и содержания деятельности / В. В. Давыдов // Вопросы психологии. − 2003. − № 2. − С. 42–49.
113. Демченко С. О. Розвиток професійно-педагогічної компетентності викладачів спеціальних дисциплін вищих технічних закладів освіти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 ,,Теорія і методика професійної освіти” / С. О. Демченко. – Кіровоград, 2005. – 23 с.
114. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти [Електронний ресурс] // Веб-сайт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/index.php/ua.
115. Державний стандарт базової і повної середньої освіти // Освіта України. – 2004. – № 5 (500). – С. 1 – 13.
116. Диалектика процесса познания / [под ред. М. Н. Алексеева, А. М. Коршунова]. – М.: Изд-во Моск. ун-та , 1985. – 367 с.
117. Дидактика современной школы: пособие для учителей / [под ред. В. А. Онищука]. – К.: Рад. шк., 1987. – 350 с.
118. Еремкин А. И. Система межпредметных связей в высшей школе / Еремкин А. И. – Харьков : Высшая школа. Изд-во при Хар. Ун-те, 1984. – 152 с.
119. Євсеєв Р. С. Усі цікаві досліди. Хімія. 10–11 класи / Євсеєв Р. С. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007. – 320 с.
120. Життєва компетентність особистості: науково-методичний посібник / [за ред. : Л. В. Сохань, І. Г. Єрмакова, Г. М. Несен]. – К.: Богдана, 2003. – 520 с.
121. Життєва компетентність особистості: від теорії до практики: науково-методичний посібник / [наук. ред. І. Г. Єрмаков]. – Запоріжжя: Центріон, 2005. – 649 с.
122. Загальна психологія: підручник / [О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін.]. – К.: Либідь, 2005. – 464 с.
123. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / [наук. ред. укр. видання доктор пед. наук, проф. С. Ю. Ніколаєва]. – К.: Ленвіт, 2003. – 273 с.
124. Зарецкий В. К. Смысловая регуляция решения творческих задач / В. К. Зарецкий, Б. А. Холмогорова // Исследование проблем психологии творчества: cб. ст. АН СССР, ин-т психологии / отв. ред. Я. А. Пономарев. – М.: Наука, 1983. – С. 62–100.
125. Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень / [за ред. В. О. Моляко, О. Л. Музики]. – Житомир: Вид-во Рута, 2006. – 320 с.
126. Зель І. О. Формування андрагогічної компетентності у студентів гуманітарних факультетів класичних університетів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 ,,Теорія і методика професійної освіти” / І. О. Зель. – Черкаси, 2009. – 22 с.
127. Зимняя И. А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании. Авторская версия / Зимняя И. А. – М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. – 40 с.
128. Зимняя И. А. Компетентностный подход. Каково его место в системе современных подходов к проблемам образования? (теоретико-методологический аспект) / И. А. Зимняя // Высшее образование сегодня. – М., 2006. – № 8. – C. 20–26.
129. Зимняя И. А. Общая культура и социально-профессиональная компетентность человека [Електронний ресурс] / И. А. Зимняя // Интернет-журнал “Эйдос”. – 2006. – Режим доступу: http://www.eidos.ru/journal/2006/0504.htm. – В надзаг: Центр дистанционного образования “Эйдос”.
130. Зязюн І. А. Філософія педагогічної якості в системі неперервної освіти / І. А.Зязюн // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. – 2005. – № 25 – С. 13–18. – укр.
131. Ильин Е. П. Психология творчества, креативности, одарённости / Ильин Е. П. – СПб.: Питер, 2009. – 448 с.
132. Исследование проблем психологии творчества: сб. ст. АН СССР, Ин-т психологии / отв. ред. Я. А. Пономарев. – М. : Наука, 1983. – 336 с.
133. Іваницький О. І. Сучасні технології навчання фізики в середній школі. Монографія / Іваницький О. І. – Запоріжжя: Прем’єр, 2001. – 266 с.
134. Іваницький О. І. Теоретичні і методичні основи підготовки майбутнього вчителя фізики до впровадження інноваційних технологій навчання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук: спец. 13.00.02 “Теорія і методика навчання фізики” / О. І. Іваницький. – К., 2005. – 43 с.
135. Іванишин В. Мова і нація / В. Іванишин, Я. Радевич-Винницький. – Дрогобич: Видавнича фірма “Відродження”, 1994. – 218 с.
136. Калапуша Л. Р. Моделирование в изучении физики / Калапуша Л. Р. – К.: Рад. школа, 1982. – 158 с.
137. Калошина И. П. Структура и механизм творческой деятельности / Калошина И. П. – М.: Изд-во МГУ, 1983. – 168 с.
138. Камке Д. Физические основы единиц измерения / Д. Камке, К. Кремер; [ред. Матвеев А. М.]. – М.: Мир, 1980. – 208 с.
139. Карне М. Концептуальные модели / Карне М., Кемп П., Уильямс М. // Одаренные дети; пер с англ. / общ. ред. Т. В. Бурменской, М. В. Слуцкого. – М.: Прогресс, 1991. – С. 205–234.
140. Касянова В. Г. Система фізичних задач для розвитку творчих здібностей учнів: навч. посібник / Касянова В. Г. – К.: ІЗМН, 1997. – 120 с.
141. Клепко С. Ф. Філософія освіти в європейському контексті / Клепко С. Ф. – Полтава: ПОІППО, 2006. – 328 с.
142. Клименко В. В. Механізми розвитку творчості / В. В. Клименко // Обдарована дитина. – 2003. – № 1. – С. 2–11.
143. Клир Дж. Системология / Джордж Клир; [пер. с англ. М. Зуева]. – Москва: Радио и связь, 1990 – 544 с.
144. Князева Е. Н. Синергетика как новое мировидение: диалог с И. Пригожиным / Е. Н. Князева, С. П. Курдюмов // Вопросы философии. – 1992. – № 12. – С. 3–20.
145. Коджаспирова Г. М. Словарь по педагогике / Г. М. Коджаспирова, А. Ю. Коджаспиров. – Москва: ИКЦ “МарТ”; Ростов н/Д: Издательский центр “МарТ”, 2005. – 448 с.
146. Козловська І. М. Формування пізнавального інтересу учнів у процесі вивчення фізики: інтеграція змісту і методів навчання: Методичний посібник (для вчителів загальноосвітніх шкіл та викладачів ПТНЗ) / Козловська І. М. – Львів: Сполом, 2012. – 114 с.
147. Кон И. С. Отрочество как этап жизни и некоторые психолого-педагогические характеристики переходного возраста / И. С. Кон, Д. И. Фельдштейн // Хрестоматия по психологии: учеб. пособие для студентов пед. ин-тов; сост. В. В. Мироненко; под ред. А. В. Петровского. – [2–е изд., перераб. и доп.]. – М.: Просвещение, 1987. – 447 с.
148. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // Педагогічна газета. – 2000. – № 6. – С. 3–4.
149. Коробова І. В. Розвиток дивергентного мислення учнів основної школи у навчанні фізики: дис. … кандидата пед. наук: 13.00.02 / Коробова Ірина Володимирівна. – К., 2000. – 200 с.
150. Костюк Г. С. Психологія. Посібник для педвузів / Костюк Г. С. – К.: Рад. школа, 1968. – 527 с.
151. Костюк Г. С. О психологии понимания / Г. С. Костюк // Избранные психологические труды. – М.: Педагогика. 1983. – 304 с.
152. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Костюк Г. С. – К.: Рад. шк., 1989. – 608 с.
153. Краевский В. В. Основы обучения. Дидактика и методика: учеб. пособие [для студ. высш. учеб. заведений] / В. В. Краевский, А. В. Хуторской. – М.: Издательский центр “Академия”, 2007. – 352 с.
154. Кривець С. В. Формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів у процесі роботи зі словниково-довідниковою літературою: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 ,,Теорія і методика професійної освіти” / С. В. Кривець – К., 2009. – 20 с.
155. Кулагин П. Г. Межпредметные связи в процессе обучения / Кулагин П. Г. – М.: Просвещение, 1981. – 96 с.
156. Кулюткин Ю. H. Эвристические методы в структуре решений / Кулюткин Ю. H. – М.: Педагогика, 1970. – 230 с.
157. Кыверялг А. А. Методы исследования в профессиональной педагогике / Кыверялг А. А. – Таллин: Валгус, 1980. – 333 с.
158. Лаврентьєва О. О. Дидактичні умови формування інтелектуальних умінь старшокласників при вивченні науково-природничих дисциплін: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.09 ,,Теорія навчання” / О. О. Лаврентьєва. – Луцьк, 2005. – 20 с.
159. Лебедев О. Е. Компетентностный подход в образовании [Електронний ресурс] / О. Е. Лебедев // Школьные технологии. – М.: ООО “НИИ школьных технологий”, 2004. – № 5. – С. 3 – 12. – Режим доступу: http://pedlib.ru/Books/ 3/0389/index.shtml?from_page=6
160. Леонтьев А. Н. Потребности, мотивы и эмоции / Леонтьев А. Н. – М.: Высшая школа, 1971. – 430 с.
161. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / Леонтьев А. Н. – М.: Педагогика, 1975. – 304 с.
162. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики / Леонтьев А. Н. – М.: МГУ, 1981. – 582 с.
163. Лернер И. Я. Проблема методов обучения и пути ее исследования / И. Я. Лернер // Вопросы методов педагогических исследований; под. ред. М. Н. Скаткина. – М.: Педагогика, 1973. – С. 40 – 55.
164. Лернер И. Я. Дидактические основы методов обучения / Лернер И. Я. – М.: Педагогика, 1981. – 186 с.
165. Лернер И. Я. Внимание технологии обучения / И. Я. Лернер // Советская педагогика. – 1990. – № 3. – С. 139–140.
166. Лопатин В. В. Малый толковый словарь русского язика: ок. 35000 слов / В. В. Лопатин, Л. Е. Лопатина – М.: Рус. яз., 1990. – 704 с. – (Малая 6-ка словарей рус. яз.).
167. Лук А. Н. Психология творчества / Лук А. Н. – М.: Наука, 1978. – 126 с.
168. Лутай В. С. Філософія сучасної освіти / Лутай В. С. – К.: “Магiстр-S”, Центр Творчої спілки вчителів України, 1996. – 256 с.
169. Льоцци М. История физики / Марио Льоцци. – М.: Издательство “Мир”, 1970. – 463 с.
170. Ляшенко О. I. Трансформація наукової системи знання в навчальну / О. I. Ляшенко // Проблеми освіти. – К.: IСДО, 1995. – № 3 – С. 70 – 74.
171. Ляшенко О. I. Взаємозв'язок теоретичного та емпіричного в навчанні фізики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук: спец. 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти”; 13.00.02 “Теорія та методика навчання фізики” / О. І. Ляшенко. – К., 1996. – 50 с.
172. Ляшенко О. І. Формування фізичного знання в учнів середньої школи: Логіко-дидактичні основи / Ляшенко О. І. – К.: Генеза, 1996. – 128 с.
173. Ляшенко О. І. Українська школа на шляху до якісної освіти: (Матеріали Міжнародної конференція “Ефективна школа: фактори успіху”) [Електронний ресурс] / О. І. Ляшенко // Освітологічний дискурс. – 2011. – № 2 (4). – С. 1 – 7. – Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/osdys/2011_2/ index.html.
174. Малафеев Р. И. Проблемное обучение физике в средней школе / Малафеев Р. И. – М.: Просвещение, 1993. – 192 с.
175. Малафіїк І. В. Системний підхід у теорії і практиці навчання / Малафіїк І. В. – Рівне: Редакційно-видавничий відділ Рівненського державного гуманітарного університету, 2004. – 437 с.
176. Малафіїк І. В. Теорія та методика формування системності знань у старшокласників: дис. ... доктора пед. наук: 13.00.09 / Малафіїк Іван Васильович. – Рівне, 2005. – 418 с.
177. Малафіїк І. В. Системність – якість знань / Малафіїк І. В. – Рівне: Рівненський державний гуманітарний університет, 2008. – 383 с.
178. Малафіїк І. В. Дидактика: навч. посібн. / Малафіїк І. В. – К.: Кондор, 2009. – 395 с.
179. Маркова, А. К. Мотивация учения и её воспитание у школьников / Маркова А. К., Орлов А. Б., Фридман Л. М. – Научно-исслед. инст. общей и педагогической психологии Акад. пед. наук СССР. – М.: “Педагогика”, 1983. – 64 с.
180. Маркова А. К. Формирование мотивации учения: [кн. для учителя] / Маркова А. К., Матис Т. А., Орлов А. Б. – М.: Просвещение, 1990. – 192 с.
181. Мартинюк Г. В. Хімічний експеримен