ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ ЗАСОБИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У МАЙБУТНІЙ ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

УДК 371.134:373.3:004

Снігур Олена Миколаївна

ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ ЗАСОБИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У МАЙБУТНІЙ ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

13.00.09 теорія навчання

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
кандидат педагогічних наук,
доцент Шапошнікова І.М.

Київ - 2007 ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

4

ВСТУП

5

РОЗДІЛ1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ

ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ

15

1.1. Засоби інформаційних технологій у професійній діяльності вчителя

15

1.2. Теоретичні основи підготовки вчителя початкової школи до використання засобів інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності

40

1.3. Психолого-педагогічні основи процесу формування у студентів умінь використовувати засоби інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності

55

1.4. Зміст і структура готовності студентів до використання засобів інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності

76

Висновки до першого розділу

89

РОЗДІЛ2. ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ВМІНЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ ЗАСОБИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

96

2.1. Стан готовності майбутніх учителів початкової школи до використання засобів інформаційних технологій

96

2.2. Компоненти системи формування у студентів умінь використовувати засоби інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності

107

2.3. Зміст і методика експериментального навчання студентів

127

Висновки до другого розділу

149

РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ УМІНЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ ЗАСОБИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У МАЙБУТНІЙ ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

154

3.1. Діагностика стану сформованості вмінь студентів використовувати засоби інформаційних технологій у системі фахової підготовки вчителя початкової школи

154

3.2. Динаміка готовності майбутніх учителів початкової школи до використання засобів інформаційних технологій у професійній діяльності

162

3.3. Порівняльний аналіз результатів експериментального навчання майбутніх учителів початкової школи

183

Висновки до третього розділу

193

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

198

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

202

ДОДАТКИ

230

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

НІТ(Н)

- нові інформаційні технології (навчання)

ІКТ(Н)

- інформаційно-комунікаційні технології (навчання)

ППЗ

- педагогічний програмний засіб

ЕНС

- експертна навчальна система

ЕОМ

- електронно-обчислювальна машина

ПК

- персональний комп’ютер

ІТ

- інформаційні технології

КДЗ

- комп’ютерний дидактичний засіб

ЗІКТ

- засоби інформаційно-комунікаційних технологій

ЗІКТН

- засоби інформаційно-комунікаційних технологій навчання

ВСТУП

Актуальність дослідження. У сучасних умовах відродження національної системи освіти, реалізації Національної доктрини розвитку освіти України, модернізації вищої освіти України відповідно до положень Болонської декларації особливого значення набувають проблеми професійної підготовки майбутнього вчителя. Одним із пріоритетних завдань реформування освіти є підготовка нового покоління педагогів, здатних до професійної діяльності в умовах упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес.
Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що у вітчизняній педагогічній науці достатньо висвітлені концептуальні основи процесу інформатизації системи освіти, у полі зору багатьох учених був педагогічний потенціал інформаційних технологій, досліджувалась проблема формування інформаційної культури вчителів, зокрема у працях Н.В.Апатової, В.Ю.Бикова, Л.П.Бабенко, Л.І.Білоусової, І.Є.Булах, А.Ф.Верланя, Р.Вільямса, Б.С.Гершунського, Ю.О.Дорошенка, А.П.Єршова, М.І.Жалдака, Б.Г.Житомирського, Р.Кларка, В.І.Клочка, М.П.Лапчика, В.М.Мадзігона, В.М.Монахова, Н.В.Морзе, Л.Ф.Панченко, О.М.Пєхоти, С.А.Ракова, Ю.С.Рамського, О.В.Співаковського, М.І.Шкіля та інших науковців.
Психологічні аспекти використання інформаційних технологій у навчальному процесі досліджені в працях В.П.Безпалька, В.М.Бондаревської, П.Я.Гальперіна, В.П.Зінченка, Т.А.Ільїної, О.М.Леонтьєва, В.А.Львовського, Ю.І.Машбиця, Л.Н.Прокопенка, В.В.Рубцова, Н.Ф.Тализіної та інших.
Теоретико-методологічні аспекти професійно-педагогічної підготовки вчителів окреслені в працях О.О.Абдуліної, А.М. Алексюка, В.І.Бондаря, І.А.Зязюна, Н.В.Кузьміної, О.Г.Мороза, В.А.Семиченко, Л.О.Хомич, М.І.Шкіля, О.І.Щербакова, М.Д.Ярмаченка та ін.
Проблема формування педагогічних умінь учителя вісвітлена у працях Ю.П.Азарова, В.І.Бондаря, Ф.М.Гоноболіна, О.А.Дубасенюк, М.І.Дьяченка, Л.О.Кандибовича, А.Й.Капської, Н.В.Кузьміної, Н.В.Кухарева, В.О.Сластьоніна, Л.Ф.Спіріна та інших.
Питання підготовки вчителя початкової школи в умовах інформатизації освіти висвітлюються в працях С.О.Гунька, Ю.О.Дорошенка, І.А.Доніної, Ю.О.Жука, О.В.Кравчук, Н.П.Листопад, О.В.Майбороди, Е.М.Разинкіної, І.М.Смирнової, О.В.Суховірського, С.І.Тадіян, О.Є.Трофімова, В.В.Шакотька, О.І.Шиман тощо.
Здійснений аналіз праць цих та інших науковців засвідчив, що в педагогічній науці накопичено певний досвід дослідження проблем підготовки вчителя в умовах інформатизації освіти, в тому числі вчителя початкової школи. Водночас ряд аспектів потребує подальшого вивчення, зокрема недостатньо досліджено процес формування у майбутніх учителів початкової школи вмінь використання інформаційних технологій у професійній діяльності.
Проведене нами діагностування рівня сформованості вмінь, необхідних майбутньому вчителю початкової школи для успішної професійної діяльності з використанням засобів інформаційних технологій, серед студентів-випускників вищих педагогічних навчальних закладів показало недостатній рівень їх розвитку.
Складність і багатогранність проблеми, теоретична нерозробленість багатьох її аспектів доводять важливість подальших спеціальних досліджень. До того ж існує суперечність між наявним рівнем умінь, яким повинні володіти майбутні вчителі початкової школи в умовах інформатизації освіти, та вимогами до професійної підготовки педагога.
Актуальність проблеми та доцільність наукового пошуку шляхів її вирішення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: Формування вмінь використовувати засоби інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності вчителя початкової школи”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова і є складовою комплексної науково-дослідної теми кафедри теорії і методики професійної підготовки Теорія та технологія виховання і навчання в системі народної освіти” (протокол № 5 від 03.12.2002 р.). Тему дисертації затверджено вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол № 13 від 19.06.2003 р.) й узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 9 від 25.11.2003 р.).
Об’єкт дослідження процес підготовки майбутнього вчителя початкової школи до використання засобів інформаційних технологій у професійній діяльності.
Предмет дослідження - дидактичні засади формування у студентів спеціальності Початкове навчання” вмінь використовувати засоби інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності.
Мета дослідження полягає в розробці, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній апробації дидактичної системи формування у майбутніх учителів початкової школи вмінь використовувати засоби інформаційних технологій у професійній діяльності.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що рівень сформованості у студентів спеціальності Початкове навчання” вмінь використовувати засоби інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності підвищиться за умов:
розроблення та впровадження дидактичної системи формування у майбутніх учителів початкової школи вмінь використовувати засоби інформаційних технологій у професійній діяльності;
гармонійної інтеграції зазначеної системи із діючою дидактичною системою професійної підготовки вчителя початкової школи;
наявності методичного, дидактичного та матеріально-технічного забезпечення процесу навчання студентів за експериментальною системою.
Мета, об’єкт, предмет та гіпотеза дослідження зумовили основні завдання дослідження:
1) аналіз психолого-педагогічної та науково-методичної літератури з проблеми дослідження;
2) розроблення комплексу вмінь, необхідних майбутньому вчителю початкової школи для успішної професійної діяльності з використанням засобів інформаційних технологій;
3) визначення змісту та структури готовності студентів до використання засобів інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності;
4) діагностика стану готовності студентів випускних курсів до використання засобів інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності;
5) розроблення та експериментальна перевірка ефективності дидактичної системи формування у майбутніх учителів початкової школи вмінь використовувати засоби інформаційних технологій у професійній діяльності.
Поставлені завдання обумовили вибір теоретичних методів дослідження: вивчення психолого-педагогічної, науково-методичної та навчальної літератури; аналіз, синтез, абстрагування, класифікація та систематизація теоретичних і експериментальних даних для дослідження структури вмінь, розробки й теоретичного обґрунтування системи їх формування; порівняльний аналіз рівнів сформованості вмінь на різних етапах професійної підготовки для перевірки ефективності розробленої системи.
У процесі вивчення стану досліджуваної проблеми в практиці були використані такі емпіричні методи: спостереження, бесіда, анкетування, опитування, тестування, самооцінка, експертна оцінка, вивчення результатів навчальної діяльності суб’єктів педагогічного процесу з метою виявлення критеріїв і рівнів сформованості вмінь; педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний); методи математичної обробки кількісних і якісних даних дослідження.
Методологічною основою дослідження є концептуальні положення теорії пізнання, теорії особистості та її розвитку в процесі навчання і виховання, комплексний підхід до організації навчально-виховного процесу; основні положення програмно-нормативних документів: Законів України Про освіту”, Про Вищу освіту” та Про Національну програму інформатизації”, Державної програми Освіта (Україна ХХІ століття)”, основні положення інформатизації освіти та основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу.
Теоретичну основу дослідження становлять фундаментальні положення теорії пізнання про діяльнісну сутність особистості, її активну роль в оволодінні професійними знаннями, вміннями та навичками (Л.С.Виготський, В.В.Давидов, Г.С.Костюк, С.Л.Рубінштейн, О.В.Скрипченко та ін.); теорія поетапного формування розумових дій (П.Я.Гальперін, Н.Ф.Тализіна та ін.); теоретико-методологічні положення педагогіки і психології про взаємозалежність між розвитком особистості й організацією її навчальної діяльності, що ґрунтується на: надбаннях сучасних дослідників професійної підготовки та організації навчання у вищих закладах освіти (М.І.Дьяченко, З.Ф.Єсарєва, Л.А.Кандибович, О.Г.Мороз, В.О.Якунін та ін.), використанні засобів інформаційних технологій у навчально-виховному процесі (В.П.Беспалько, Т.А.Ільїна, Ю.І.Машбиць, Є.С.Полат та ін.), реалізації дидактичних функцій комп’ютера (Н.В.Апатова, А.П.Єршов, І.В.Роберт та ін.), формуванні основ інформаційної культури (В.І.Грищенко, М.І.Жалдак, В.М.Монахов та ін.).
Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось поетапно на базі Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.
На першому етапі (19981999 р.р.) здійснювався аналіз психолого-педагогічної, науково-методичної та навчальної літератури в аспекті досліджуваної проблеми. Визначалися вихідні методологічні та теоретичні основи дослідження, встановлювалися параметри і логіка наукового дослідження. Проводився констатувальний зріз з метою визначення вихідного стану готовності студентів випускних курсів спеціальності Початкове навчання” до використання засобів інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності.
На другому етапі (19992004 р.р.) розроблялася, теоретично обґрунтовувалася та експериментально перевірялась ефективність системи формування у майбутніх учителів початкової школи вмінь використовувати засоби інформаційних технологій у професійній діяльності; вивчалися фактори, які позитивно і негативно впливають на ефективність системи; розроблялася та удосконалювалася система навчальних занять та дидактичне забезпечення процесу навчання студентів за експериментальною системою.
На третьому етапі (20042006 р.р.) аналізувалися, систематизувалися та узагальнювались експериментальні дані, формулювалися загальні висновки, оформлявся рукопис дисертації відповідно до вимог ВАК України.
Наукова новизна та теоретичне значення результатів дослідження визначається тим, що:
- вперше розроблений комплекс умінь, необхідних майбутньому вчителю початкової школи для успішної професійної діяльності з використанням засобів інформаційних технологій, визначено основні компоненти дидактичної системи формування зазначених умінь у студентів;
- удосконалено зміст і структуру предмета Інформаційні технології” в умовах підготовки майбутнього вчителя початкової школи на рівні спеціаліст”, удосконалено зміст, структуру, критерії та рівні готовності студентів до використання засобів інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності відповідно до вимог підготовки спеціалістів у сучасних умовах інформатизації системи освіти;
- подальшого розвитку дістала проблема інтеграції засобів інформаційних технологій із діючою дидактичною системою професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи, проблема гармонійного поєднання традиційних та комп’ютерно-орієнтованих технологій навчання.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що:
- розроблено та впроваджено дидактичну систему формування у майбутніх учителів початкової школи вмінь використовувати засоби інформаційних технологій у професійній діяльності;
- ідеї та матеріали дослідження викладено в навчально-методичному посібнику Інформаційні технології”, у спецкурсі Засоби інформаційних технологій у системі підготовки майбутнього вчителя початкової школи”, у лабораторному практикумі Нові інформаційні технології”;
- створено тестові завдання для діагностування готовності майбутніх учителів початкової школи до професійної діяльності з використанням засобів інформаційних технологій, картки контролю за навчальною діяльністю та успішністю студентів, інструкції до створення проектів уроків.
Ідеї, результати дослідження, розроблені матеріали можуть бути використані викладачами і студентами вищих педагогічних навчальних закладів, а також при підготовці підручників і навчальних посібників.
Результати дослідження впроваджено у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова (довідка від 23 травня 2005 року № 07-10/857), Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини (довідка від 22 квітня 2005 року № 351/03), Луганському Національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка (довідка від 6 травня 2005 року № 1/926).
Особистий внесок здобувача полягає в узагальненні теоретичних положень, що характеризують систему формування у майбутніх учителів початкової школи вмінь використовувати засоби інформаційних технологій у професійній діяльності; виявленні та структуруванні вмінь, необхідних майбутньому вчителю початкової школи для успішної професійної діяльності з використанням засобів інформаційних технологій; у відборі та структуруванні змісту навчального матеріалу з курсу Інформаційні технології” та спецкурсу Засоби інформаційних технологій у системі підготовки майбутнього вчителя початкової школи” та визначенні методичних підходів до їх викладання.
У працях, написаних у співавторстві з І.В.Володьком, М.І.Жалдаком, О.Л.Макаренко та О.А.Хоміком, автору належить аналіз перспектив та особливостей впливу інформаційно-комунікаційних технологій на ефективність підготовки спеціалістів та її зміст; визначення складових процесу формування знань та вмінь, як основного критерію якості підготовки студентів; підбір теоретичного матеріалу до навчально-методичного посібника Інформаційні технології”, розробка практичних завдань різних рівнів складності та контрольних запитань для студентів з тем: Операційна система Windows”, Текстовий редактор MS-Word”, Комп’ютерні мережі”. У наукових працях, написаних у співавторстві, здобувач є повноправним членом творчого наукового колективу, права співавторів не порушено. На всіх етапах наукового пошуку автор особисто брав участь в організації та проведенні експериментальної роботи, здійснюючи викладацьку діяльність з інформаційної підготовки майбутніх учителів початкової школи.
Вірогідність результатів дослідно-експериментальної роботи та сформульованих на їх основі висновків забезпечується методологічним обґрунтуванням його вихідних положень, об’єктивним, логічним аналізом теоретичного й емпіричного матеріалу, використанням методів, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження, довготривалістю дослідження, що дало змогу поряд із теоретичним аналізом проблеми реалізувати її у формувальному експерименті, використанням методів математичної обробки отриманих в ході дослідження даних.
Апробація результатів дослідження здійснювалась шляхом виступів на Міжнародному симпозіумі з історії створення перших ЕОМ та внеску європейців у розвиток комп’ютерних технологій Комп’ютери у Європі: минуле, сучасне та майбутнє” (Київ, 59 жовтня 1998 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції Проблеми вищої педагогічної освіти у світлі рішень ІІ Всеукраїнського з’їзду працівників освіти і виступу Президента України Л.Д.Кучми (Київ, 4 грудня 2001 p.); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти” (Київ, 1213 грудня 2002 р.); Міжнародній науково-методичній конференції Підготовка вчителя початкової школи в умовах нової парадигми освіти” (Київ, 12 квітня 2004 р.); результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри теорії і методики професійної підготовки, звітних наукових конференціях викладачів НПУ імені М. П. Драгоманова.
Публікації. Зміст роботи представлено у 9 публікаціях автора, серед яких 3 навчально-методичних посібника, один рекомендований Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (Лист Міністерства освіти і науки України від 14.07.2003 року, № 1/11-2943), 4 статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, матеріали конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (321 найменування на 28 сторінках), 19 таблиць, 11 рисунків, 16 додатків на 107 сторінках, виданих окремим томом. Повний обсяг дисертації становить 335 сторінок, з яких 201 сторінка основного змісту.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Аналіз літературних джерел засвідчив, що для успішного формування у майбутніх учителів початкової школи вмінь використовувати засоби інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у професійній діяльності необхідно, щоб студенти засвоїли систему знань про роль, можливості та способи використання ІКТ у процесі навчанні молодших учнів і навчилися кваліфіковано користуватися інформаційно-комунікаційними технологіями. Результати аналізу існуючих варіантів навчання інформаційних технологій у вищих педагогічних навчальних закладах дозволяють констатувати, що на сучасному етапі розвитку освіти виникають суперечності між обсягом знань і вмінь, якими повинні володіти майбутні вчителі початкової школи в умовах інформатизації освіти, та традиційною системою підготовки, яка не може цього забезпечити. Формування вмінь використовувати засоби ІКТ у професійній діяльності це тривалий процес, який виступає важливим компонентом професійної педагогічної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Цей процес проходить під впливом цілеспрямованої діяльності, власної активності майбутнього фахівця та спеціальних умов.
Уміння, необхідні майбутньому вчителю початкової школи для успішної професійної діяльності з використанням засобів ІКТ, визначено як систему усвідомлених дій педагога. Ці дії спрямовані на організацію навчальної діяльності учнів та позаурочної діяльності вчителя за допомогою засобів ІКТ і ґрунтуються на специфічних властивостях особистості вчителя й необхідних для цього знаннях. Таке визначення дає змогу конкретизувати систему названих дій, дослідити її структуру, оцінити рівень сформованості вмінь. До найважливіших складників педагогічної діяльності з використанням засобів ІКТ відносимо базові, технологічні, спеціальні, інтегративні та поліфункціональні вміння. Виділений комплекс умінь відповідає основному змісту професійної діяльності вчителя початкової школи в умовах використання засобів ІКТ і відображає її процесуальний характер.
Готовність майбутнього вчителя до використання засобів ІКТ у професійній діяльності визначено як цілісну якість особистості, що характеризує єдність її знань, умінь, навичок і здібностей до творчого використання засобів ІКТ у професійній діяльності, і знаходить своє відображення в інтелектуальній, мотиваційній та предметно-практичній сферах особистості. Виділено чотири основні компоненти готовності, до яких відносяться: мотиваційний, що включає усвідомлення студентами необхідності оволодіння певним обсягом знань, умінь і навичок для продуктивної педагогічної діяльності в середовищі, насиченому засобами ІКТ, бажання поповнювати свої знання про дидактичні можливості та методичні особливості використання сучасних засобів ІКТ, позитивне ставлення до використання засобів ІКТ; операційний, що характеризується якістю знань та вмінь; емоційно-вольовий, що містить цілеспрямованість, самоконтроль, ініціативність тощо; оцінювально-рефлексивний, що базується на рефлексії, критичності при аналізі результатів власної діяльності, вмінні її корекції. Виявлено чотири рівні готовності майбутнього вчителя до використання засобів ІКТ у професійній діяльності, як: елементарний, репродуктивний, продуктивний та творчий.
Констатувальний експеримент дозволив виявити загальний низький рівень готовності студентів випускних курсів, майбутніх учителів початкової школи, до використання засобів ІКТ у професійній діяльності. Це зумовлено рядом причин: відсутністю стійкої мотивації до використання засобів ІКТ у професійній діяльності, потреби займатися даною діяльністю, необізнаністю та недооцінкою можливостей використання засобів ІКТ у професійній діяльності вчителя; недостатньою увагою вищих педагогічних навчальних закладів до озброєння майбутніх учителів уміннями, технікою та методикою застосування засобів ІКТ у сучасній школі; недосконалістю діючих навчальних програм, які не враховують специфіку роботи майбутніх учителів в умовах інформаційного суспільства.
Розроблено й теоретично обґрунтовано компоненти системи формування у майбутніх учителів початкової школи вмінь використовувати засоби ІКТ у професійній діяльності: мета, зміст навчання, засоби педагогічної комунікації (організаційні форми, методи, засоби навчання), діяльність студентів, діяльність викладача, результат. Педагогічну систему визначено як упорядковану множину взаємопов’язаних та взаємообумовлених цілісних структурних та функціональних компонентів, що становлять єдине ціле у своїй структурі, поєднаних спільними цілями, мотивами і завданнями, які спрямовані на виховання та навчання особистості. Виділено функціональні компоненти системи: гностичний, комунікативний, проектувальний, конструктивний та управлінсько-організаторський. Серед факторів, за наявності яких експериментальна система працює злагоджено, виділено педагогічні умови, а саме: високий рівень підготовки викладачів до управління навчальним процесом студентів в умовах використання засобів ІКТ; індивідуальні здібності майбутніх учителів початкової школи до творчої професійної діяльності з використанням засобів ІКТ; індивідуалізація навчання через урахування особистості кожного студента. Запропоновані компоненти системи підпорядковуються загальносистемним принципам цілісності та подільності; принципу зв’язку; принципу структури. Дані компоненти є компонентами загальної системи підготовки майбутніх учителів початкової школи структурно та функціонально. Вони є інваріантними: можуть удосконалюватись та розвиватись по висхідній спіралі.
На етапі формувального експерименту простежено динаміку готовності майбутніх учителів початкової школи до використання засобів ІКТ у професійній діяльності, виявлено значні позитивні зміни в рівнях сформованості зазначеної готовності у студентів експериментальних груп порівняно з контрольними. Аналіз результатів формувального експерименту засвідчив, що в експериментальних групах коефіцієнт засвоєння знань зріс у 1,9 рази, рівень сформованості вмінь у 1,8 рази. Заключний зріз показав, що 30,77% студентів експериментальних груп змінили середній та низький рівні засвоєння знань на найвищий (творчий) і 42,99% - на високий (продуктивний). У 28% студентів уміння сформовані на найвищому (творчому рівні) та у 34,39% - на високому (продуктивному) рівні. У студентів контрольних групах ці показники залишились практично незмінними. Результати порівняльного аналізу засвідчують ефективність запропонованої системи формування у майбутніх учителів початкової школи вмінь використовувати засоби ІКТ у професійній діяльності, дають підстави вважати, що вихідна методологія є правильною, визначені завдання реалізовані, мети досягнуто, висунута гіпотеза отримала підтвердження: під час навчання за експериментальною системою у студентів формуються необхідні знання та вміння використовувати засоби ІКТ у майбутній професійній діяльності на більш високому рівні, ніж за традиційного навчання.
Проведене дослідження не вичерпує всіх питань окресленої проблеми. Воно відкриває перспективу для окремих наукових розвідок у напрямку підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації позаурочної роботи вчителя за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.