Наступність у формуванні цілісного сприйняття природи між дошкільною та початковою ланками освіти

Краткое описание

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

На правах рукопису

Мантула Тетяна Іванівна

УДК 37.046.12:502.2:81

Наступність у формуванні цілісного сприйняття природи між дошкільною та початковою ланками освіти

13.00.09 теорія навчання

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
Тарапака Наталія Володимирівна,
кандидат педагогічних наук, доцент

Кіровоград 2007
ЗМІСТ
ВСТУП3
РОЗДІЛ І. ПРОБЛЕМА НАСТУПНОСТІ У ФОРМУВАННІ
ЦІЛІСНОГО СПРИЙНЯТТЯ ПРИРОДИ В ТЕОРІЇ І ПРАКТИЦІ ДОШКІЛЬНОЇ ТА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ
1.1. Теоретичні основи наступності у цілісному сприйнятті природи13
1.2. Висвітлення в педагогічній теорії проблеми формування в дітей цілісного сприйняття природи.....33
1.3. Вивчення процесу формування в дітей старшого дошкільного віку
цілісного сприйняття природи ......50
1.4. Аналіз стану забезпечення наступності між дошкільною та
початковою ланками освіти у процесі формування в учнів першого
класу цілісного сприйняття природи .69
Висновки до розділу І...89
РОЗДІЛII.ПРОЦЕСДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЗДІЙСНЕННЯ НАСТУПНОСТІ У ФОРМУВАННІ В УЧНІВ ПЕРШОГО КЛАСУ ЦІЛІСНОГО СПРИЙНЯТТЯ ПРИРОДИ
2.1. Дослідження рівнів сформованості в учнів першого класу
цілісного сприйняття природи 94
2.2. Сутність методики здійснення наступності у формуванні в
учнів першого класу цілісного сприйняття природи..............................112
2.3. Зміст, форми, методи, засоби формування цілісного
сприйняття природи як складові визначеної методики......131
2.4. Експериментальна перевірка ефективності впровадження в
навчальний процес методики здійснення наступності у формуванні
в учнів цілісного сприйняття природи.148
Висновки до розділу ІІ.......168
ВИСНОВКИ.....172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...177
ДОДАТКИ....202
ВСТУП
Актуальність і ступінь розробленості проблеми. Рівень екологічної культури сучасного суспільства спричинив зростання негативного впливу на біосферу, чим обумовив близький до кризового стан природного середовища. Нова стратегія розвитку людства має відповідати об’єктивним законам Всесвіту, забезпечувати діалектичну єдність людини й природи, створювати передумови для гармонійного розвитку всіх форм життя та ґрунтуватися на усвідомленні цілісності природи. Це передбачає сприйняття її як матеріальної живої впорядкованої системи, компоненти якої знаходяться у зв’язках між собою та утворюють певну єдність. Дані узагальнення відображені у працях В.І.Вернадського, Е.Геккеля, Ю.Одума, Н.Ф.Реймерса та інших.
Ідея формування цілісного сприйняття природи є визначальною в екологічній освіті. Остання розглядається як неперервний процес, що охоплює всі вікові й соціальні групи населення, передбачає рух від елементарних екологічних знань, уявлень дитини дошкільного віку до усвідомлення і практичної реалізації природозберігаючих технологій дорослою людиною. За Концепцією екологічної освіти України, дошкільна і початкова освітні ланки забезпечують інформаційно-підготовчий рівень екологічної зрілості, сприяють формуванню елементів природоцільного світогляду (Закон «Про дошкільну освіту») й усвідомленню цілісної природничо-наукової картини світу на основі пізнання загальних закономірностей функціонування природи та взаємозв’язків між її складовими (Державний стандарт початкової загальної освіти).
Аналіз літератури свідчить, що окремі складові процесу формування цілісного сприйняття природи традиційно входять до кола актуальних питань педагогіки. Зокрема, залучення дітей до безпосереднього сприймання об’єктів природи, сприймання її складових у зв’язках та за участі різних аналізаторів розглядалися Й.Ф.Гербартом, Я.А.Коменським, Й.Г.Песталоцці, Ж.-Ж.Руссо, В.О.Сухомлинським та ін. Сучасна педагогіка додала низку нових підходів, де об’єктами сприймання виступають: а)загальні закономірності функціонування природи (В.Р.Ільченко, К.Ж.Гуз), б)природа у відповідності до ієрархічного принципу її побудови (А.В.Степанюк, С.П.Пескун, З.П.Плохій), в)конкретні об’єкти, явища природи (Т.М.Байбара, Н.М.Бібік, І.Д.Звєрєв, З.П.Плохій, О.Я.Савченко), г)індивідуально значуща для дітей інформація про природу (З.П.Плохій), д)об’єкти природи як суб’єкти (З.П.Плохій, А.В.Степанюк).
Констатуючи суттєвий внесок науковців у розробку аналізованої проблеми, зазначимо, що в їхніх працях висвітлено лише окремі аспекти формування цілісного сприйняття природи. Докладного й системного дослідження окресленої нами проблеми досі не проводилося.
Аналіз сучасного стану організації навчального процесу в дошкільній та початковій ланках освіти свідчить про те, що формування цілісного сприйняття природи здійснюється в старшому дошкільному й молодшому шкільному віці. Однак реалізація досліджуваного процесу в період навчання дітей у першому класі передбачає лише часткове врахування досягнень дошкільного періоду їх розвитку. Подоланню цієї суперечності найбільшою мірою сприяє створення єдиного соціально-педагогічного середовища взаємодії педагогів та батьків, визначальним для якого є орієнтація на вихідний рівень готовності дітей до цілісного сприйняття природи в межах кожної ланки освіти та на їх «стиках».
Проблема наступності між дошкільною та початковою ланками освіти досліджувалася багатогранно: знайшли висвітлення методологічні засади (О.Я.Савченко), педагогічні основи та шляхи забезпечення (О.В.Вашуленко, Т.Б.Дябло, Л.О.Калмикова), методичний і педагогічний аспекти (А.М.Богуш, Н.В.Кічук, В.Г.Кузь, М.А.Кухта, В.Я.Ликова). Наступність між двома ланками освіти розглядалась у площині вивчення природничого матеріалу (Н.В.Лисенко, Г.О.Ковальчук, Д.І.Струннікова), формування математичних уявлень (А.І.Попова, Т.О.Фадєєва), реалізації зображувальної діяльності (Р.У.Афанасьєва, О.П.Лагутіна), трудового (М.А.Машовець), естетичного (А.І.Ароніна) та екологічного (Л.В.Іщенко) виховання тощо.
Попри вагомий внесок згаданих вище авторів у розв’язання проблеми наступності між дошкільною та початковою ланками освіти, слід зауважити, що проведене нами теоретичне дослідження виявило відсутність праць, у яких би питання наступності між суміжними ланками освіти щодо формування в дітей цілісного сприйняття природи набувало рангу предмета. Враховуючи актуальність проблеми та її значущість для педагогічної теорії й практики, ми визначили тему дослідження «Наступність у формуванні цілісного сприйняття природи між дошкільною та початковою ланками освіти».
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи затверджена вченою радою Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського (протокол №1 від 16.04.2003р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №9 від 25.11.2003р.).
Об’єкт дослідження: формування цілісного сприйняття природи в дошкільній та початковій ланках освіти.
Предмет дослідження: наступність між дошкільною та початковою ланками освіти у процесі формування в учнів першого класу цілісного сприйняття природи.
Мета дослідження: розробити теорію та методику здійснення наступності між дошкільною й початковою ланками освіти у формуванні в дітей цілісного сприйняття природи.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що реалізувати наступність між дошкільною та початковою ланками освіти у формуванні цілісного сприйняття природи можна продуктивніше, якщо аналізований процес у першому класі здійснювати з:
-урахуванням життєвого досвіду, знань про предмети, явища, зв’язки в природі, набуті дітьми в дошкільний період розвитку;
-дотриманням сукупності дидактичних умов: цілеспрямованого ознайомлення з конкретними об’єктами, явищами природи, що мають індивідуальну значущість для дітей; загальними закономірностями функціонування природи, зв’язками в природі відповідно до ієрархічного принципу її будови; залучення дітей до безпосереднього сприймання об’єктів природи, сприймання їх за участі різних аналізаторів; оволодіння дітьми сенсорними еталонами; сприймання об’єктів природи як суб’єктів; упровадження міжпредметних зв’язків, інтегрованого викладання; взаємодія педагогів і батьків з метою інформування дітей про природу.
Відповідно до мети та гіпотези дослідження сформульовано завдання:
1.Проаналізувати стан досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній, методичній літературі та педагогічному досвіді.
2. Визначити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити наявність складових здійснення наступності у формуванні цілісного сприйняття природи «на стиках» ланок освіти та в кожній із них.
3.З’ясувати стан сформованості в учнів першого класу цілісного сприйняття природи.
4.Розробити, апробувати та запровадити в навчальний процес першого класу методику здійснення наступності у формуванні в учнів цілісного сприйняття природи.
Методологічну основу дослідження становлять фундаментальні узагальнення в галузі соціальних та природничих наук щодо цілісності природи, усвідомлення потреби раціонального використання природних ресурсів, гармонізації взаємодії людини з природою; системно-цілісний підхід до розгляду предмета дослідження; вихідні концептуальні положення державних документів про стратегію освіти в Україні (Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, Державний стандарт початкової загальної освіти, Концепція екологічної освіти України, Закон «Про дошкільну освіту»).
Теоретичними засадами дослідження є положення про: ієрархічний підхід до вивчення природи (С.П.Пескун, З.П.Плохій, А.В.Степанюк та ін.), екологічну естетику як філософію гармонії між людиною і природою в контексті культури (Г.С.Тарасенко), наступність як дидактичний принцип та як умову формування певних якостей особистості (А.М.Богуш, Н.М.Манжелій, О.Я.Савченко, Л.О.Федорович та ін.), запровадження міжпредметних зв’язків та інтегрованого викладання (Н.М.Бібік, М.С.Вашуленко, І.Д.Звєрєв, В.Р.Ільченко, О.Я.Савченко та ін.), сутність сприймання як психічного процесу (Б.Г.Ананьєв, Дж.Гібсон, А.В.Запорожець, В.П.Зінченко, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн та ін.); психічні закономірності особистості в дошкільному віці, розвиток аналізаторів, психічних процесів у старших дошкільників (І.Д.Бех, Л.А.Венгер, Д.Б.Ельконін, О.В.Запорожець, Г.С.Костюк, Г.О.Люблінська, В.С.Мухіна та ін.).
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети, вирішення завдань і перевірки сформульованої гіпотези ми використовували комплекс взаємопов’язаних методів дослідження:
- теоретичні: аналіз та узагальнення психолого-педагогічної літератури при вивченні теоретичних основ досліджуваної проблеми; метод теоретичного аналізу й синтезу на етапах визначення мети, об’єкта, предмета, завдань дослідження, складових здійснення наступності у формуванні цілісного сприйняття природи «на стиках» освітніх ланок та в межах конкретної ланки освіти, дидактичних умов формування цілісного сприйняття природи в конкретній освітній ланці; синтез і узагальнення результатів експерименту, аналіз їх наукової новизни;
- емпіричні: педагогічне спостереження, спрямоване на сприймання досліджуваного процесу в природних умовах; діагностування дітей за системою запитань; анкетування педагогів, батьків; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний), проведення якого дозволило визначити початковий стан досліджуваного явища, результативність впровадження в навчальний процес методики здійснення наступності у формуванні в учнів цілісного сприйняття природи; вивчення продуктів зображувальної діяльності дітей; статистичні методи обробки отриманих результатів.
Дослідження проводилося поетапно.
На першому етапі (1998-2001рр.) опрацьовано психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження, нормативно-інструктивні документи з питань освіти; з’ясовано ступінь теоретичної розробленості даної проблеми; визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу і завдання дослідження; виділено складові здійснення наступності у формуванні цілісного сприйняття природи «на стиках» освітніх ланок та в межах конкретної ланки освіти; визначено дидактичні умови формування цілісного сприйняття природи.
На другому етапі (2001-2005рр.) проаналізовано навчально-методичне забезпечення дошкільної та початкової ланок освіти, практику роботи педагогів щодо формування у старших дошкільників та учнів початкових класів цілісного сприйняття природи; з урахуванням отриманих результатів розроблено методику здійснення наступності у формуванні в учнів першого класу цілісного сприйняття природи; визначено експериментальні об’єкти, проведено констатувальний і формувальний експерименти.
На третьому етапі (2005-2006рр.) узагальнено результати дослідно-експериментальної роботи; розроблено методичні рекомендації для вчителів щодо здійснення наступності у формуванні в учнів цілісного сприйняття природи на уроках навчання грамоти.
Експериментальна база. У педагогічному експерименті, який проводився упродовж 2001-2005рр., брало участь 32 вчителі, 32 вихователі, 1380 батьків старших дошкільників й учнів перших класів, 480 дітей старшого дошкільного віку та 900 учнів (448 в експериментальних і 452 у контрольних класах). Дослідження було організовано на базі перших класів загальноосвітньої школи Іступеня ,,Мрія” Кіровоградської міської ради Кіровоградської області, комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання природничо-економіко-правовий ліцей спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №8 позашкільний центр» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області, Трепівської загальноосвітньої школи І-ІІІступенів Знам’янської районної ради Кіровоградської області, Голованівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім.Т.Г.Шевченка Голованівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області.
Дослідно-експериментальне навчання здійснювалося на уроках «Я і Україна», навчання грамоти, математики, образотворчого мистецтва, художньої праці, музики, трудового навчання, основ здоров’я. Домінуючим навчальним предметом щодо впровадження методики було визначено навчання грамоти.
Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів:
- уперше в контексті переходу на новий зміст освіти виокремлено складові здійснення наступності у формуванні цілісного сприйняття природи «на стиках» ланок освіти та в кожній із них; виявлено й систематизовано сукупність дидактичних (змістових і процесуальних) умов формування в старших дошкільників та молодших школярів цілісного сприйняття природи; апробовано й запропоновано для втілення в освітню практику методику здійснення наступності у формуванні в учнів першого класу цілісного сприйняття природи;
-поглиблено й конкретизовано зміст поняття «цілісне сприйняття природи» стосовно проблеми дослідження;
-набули подальшого наукового осмислення і розвитку дидактичні положення про ознайомлення старших дошкільників та молодших школярів зі зв’язками в природі відповідно до ієрархічного принципу її будови: види зв’язків у природі на рівнях організму, популяції, угруповання; механізми їх розкриття в навчальному процесі першого класу.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці, апробації та впровадженні в навчальний процес методики здійснення наступності у формуванні в учнів першого класу цілісного сприйняття природи. Матеріали дослідження та його результати можуть використовуватися в перших класах загальноосвітніх шкіл, педагогічних освітніх закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації для підготовки фахівців за спеціальностями «Дошкільне виховання», «Початкове навчання»; бути корисними для педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів, викладачів і слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів початкових класів, вихователів та батьків дітей дошкільного й молодшого шкільного віку. Основні положення і рекомендації щодо здійснення наступності у формуванні цілісного сприйняття природи між дошкільною та початковою ланками освіти впроваджено у перших класах загальноосвітньої школи Іступеня ,,Мрія” Кіровоградської міської ради (довідка №7 від 18.01.06), комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання природничо-економіко-правовий ліцей спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №8 позашкільний центр» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області (довідка №33 від 16.02.06), Трепівської загальноосвітньої школи І-ІІІступенів Знам’янської районної ради Кіровоградської області (довідка №14 від17.01.06), Голованівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім.Т.Г.Шевченка Голованівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області (довідка №2 від 05.01.06). А також у старших і підготовчих групах дошкільного навчального закладу №24 «Вогник» ім.Василя Сухомлинського м.Кіровограда (довідка №12 від 08.02.06), дитячого дошкільного навчального закладу №68 «Золота рибка» м.Кіровограда (довідка №16 від 07.02.06), Трепівського дошкільного закладу «Веселка» Знам’янського району Кіровоградської області (довідка №51 від 17.01.06), Голованівського дошкільного навчального закладу №3 Кіровоградської області (довідка №4 від 05.01.06).
Вірогідність та обґрунтованість отриманих результатів забезпечується методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних положень дослідження, реалізованістю мети, підтвердженням гіпотези, відповідністю методів дослідження поставленим завданням, значним обсягом одержаних емпіричних даних, результатами впровадження дослідження в освітню практику та багаторазовою повторюваністю дослідно-експериментального процесу.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні теоретичні положення та результати дослідження доповідалися й обговорювалися на ІІМіжнародних педагогічних читаннях «Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю» (Київ Кіровоград Павлиш, 2003), Всеукраїнській науковій конференції «Педагогічна спадщина І.Г.Ткаченка в контексті модернізації шкільної системи освіти» (Кіровоград Богданівка, 2004), Всеукраїнській науково-методичній конференції «Актуальні проблеми інтегрованого викладання лінгводидактичних і мистецьких дисциплін у закладах освіти» (Житомир, 2005), обласній науково-практичній конференції «Новітні технології навчання та їх впровадження в навчально-виховний процес» (Кіровоград, 2003), обласній міжвузівській науково-практичній конференції «Дидактичні особливості впровадження сучасних технологій навчання в навчально-виховний процес вищої і початкової школи» (Кіровоград, 2004), засіданнях профільних кафедр КОІППО імені Василя Сухомлинського та КДПУ імені Володимира Винниченка, під час читання авторських лекцій, спецкурсів, проведення практичних робіт на курсах підвищення кваліфікації вчителів початкових класів, вихователів та керівників дошкільних навчальних закладів.
Публікації. Основні результати дослідження відображено у 6 одноосібних публікаціях автора, з них 4 статті у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, 1 навчальний посібник для учнів перших класів та 1 методичні рекомендації для вчителів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (295 найменувань на 25 сторінках), 8 додатків (на 108 сторінках). У роботі наведено 15 рисунків, 12 таблиць (сукупно займають 14 сторінок). Основний зміст дисертації викладено на 176 сторінках. Загальний обсяг роботи складає 309 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1.Аналіз змісту базових категорій з проблеми дослідження та педагогічних підходів до інтерпретації поняття «цілісне сприйняття природи» підтвердив багатоаспектне їх виявлення й дозволив тлумачити цілісне сприйняття природи як активний процес осмислення сенсорної інформації, що створює у свідомості суб’єкта образ природи у вигляді упорядкованої системи, складові якої, взаємодіючи між собою на всіх рівнях організації живої природи, утворюють певну єдність, цілісність.
Вироблення екологічних засад взаємодії людини з природою, що ґрунтуються на усвідомленні її цілісності, реалізується вже в дошкільному віці. Природні властивості та задатки старшого дошкільника забезпечують умови для самостійного цілісного сприйняття ним природи. За керованого вихователем та батьками сприймання ми можемо говорити про первинні екологічні уявлення дитини, що, за Концепцією екологічної освіти України, відповідають інформаційно-підготовчому рівню екологічної зрілості й мають бути враховані в навчальному процесі початкової школи. Отже, дослідження наступності у формуванні цілісного сприйняття природи між дошкільною та початковою ланками освіти є актуальною педагогічною і соціальною проблемою.
2.Вивчення психолого-педагогічної літератури засвідчило, що проблема здійснення наступності стосовно досліджуваного процесу має розглядатися в таких площинах: визначення її реалізації в навчальному середовищі конкретної ланки освіти та «на стиках» дошкільної й початкової ланок. Спільними підходами до здійснення наступності стосовно визначених площин є врахування життєвого досвіду, знань дітей про предмети, явища, зв’язки в природі. Натомість організація досліджуваного процесу в навчальному середовищі конкретної ланки освіти визначається реалізованістю сукупності дидактичних змістових (ознайомлення з конкретними об’єктами, явищами природи, що мають індивідуальну значущість для дітей; загальними закономірностями функціонування природи, зв’язками в природі відповідно до ієрархічного принципу її будови) та процесуальних (залучення дітей до безпосереднього сприймання об’єктів природи, сприймання їх за участі різних аналізаторів; оволодіння дітьми сенсорними еталонами; сприймання об’єктів природи як суб’єктів; упровадження міжпредметних зв’язків, інтегрованого викладання; взаємодія педагогів і батьків з метою інформування дітей про природу) умов. Наявність узгодженості змісту, форм, методів, засобів формування цілісного сприйняття природи між дошкільною та початковою ланками освіти забезпечує здійснення наступності «на стиках» ланок освіти.
На основі аналізу стану реалізації в дошкільній та початковій ланках освіти визначеної сукупності дидактичних умов виявлено відсутність взаємодії вчителя й батьків з метою інформування дітей про природу в період їх навчання в першому класі. Не в повному обсязі ознайомлюються першокласники зі зв’язками в природі відповідно до ієрархічного принципу її будови. Процес формування цілісного сприйняття природи на «стиках» дошкільної та початкової ланок освіти здійснюється за часткового врахування наявних у дітей знань, життєвого досвіду.
3.Результати контрольного зрізу констатувального експерименту показали, що 62% дітей, чиє сприймання природи було кероване вихователем і батьками, мають високий (18%), середній (40%) та низький (4%) рівні сформованості цілісного сприйняття природи. З 38% дітей, у яких сприймання природи не керувалося посередниками, спостерігався середній рівень у 11,7% випадків та низький у 26,3% випадків. На основі отриманих даних можемо констатувати, що майже в третини дітей природні властивості та задатки забезпечили умови для самостійного цілісного сприйняття ними природи.
Аналіз стану досліджуваної проблеми в практиці роботи дошкільної та початкової ланок освіти засвідчив, що пізнавальна активність першокласників у порівнянні з вихованцями дошкільних закладів збільшується у 44% випадків під час читання книг, у 11% випадків при виконанні побутової праці, у 2% випадків на прогулянках. Джерелами поінформованості дітей про природу, на думку батьків, є 100% батьків та 89% учителів. Неадекватне бачення педагогічного вкладу в досліджуваний процес ми пояснюємо недостатньою поінформованістю батьків щодо навчального матеріалу, який опрацьовується на уроці, та переважно низьким і частково середнім рівнями взаємодії педагогів і батьків у процесі формування в дітей цілісного сприйняття природи. Натомість опитування першокласників виявило, що найефективнішим способом задоволення їх пізнавальних потреб є персоніфікована комунікація: 55% учнів надали перевагу спілкуванню про природу в родині, 43% спілкуванню з учителем, 2% з однокласниками.
Залишається поза увагою і той факт, що певна кількість першокласників з різних причин була позбавлена системного впливу дошкільного закладу освіти. Одночасне навчання цієї категорії дітей та дітей, які отримали дошкільну освіту, методично ускладнює організацію досліджуваного процесу в першому класі. Тому дотримання дидактичних умов формування цілісного сприйняття природи має пропедевтичний характер і слугує актуалізації (стихійно або цілеспрямовано) набутих дітьми знань та досвіду, подальшій їх корекції, уточненню й розширенню.
4. Спроектованою методикою здійснення наступності у формуванні в учнів першого класу цілісного сприйняття природи передбачено ознайомлення з конкретними об’єктами, явищами природи, що мають індивідуальну значущість для дітей, на уроках «Я і Україна», навчання грамоти, музики, образотворчого мистецтва, математики, художньої праці, трудового навчання; розкриття загальних закономірностей функціонування природи в процесі викладання таких навчальних курсів: «Я і Україна», образотворче мистецтво, музика, мистецтво; оволодіння сенсорними еталонами під час вивчення математики, образотворчого мистецтва, художньої праці, музики, навчання грамоти та навчального курсу «Я і Україна»; залучення дітей до безпосереднього сприймання об’єктів природи на уроках «Я і Україна», художньої праці, образотворчого мистецтва; ознайомлення з органами чуттів та сприймання за їх допомогою предметів (явищ) природи на уроках з основ здоров’я, «Я і Україна»; сприймання об’єктів природи як суб’єктів та ознайомлення дітей із зв’язками в природі відповідно до ієрархічного принципу її будови на уроках «Я і Україна», навчання грамоти. Окрім того, конкретна складова природи, що була об’єктом спілкування на уроках, у позаурочний час безпосередньо сприймалася учнями в класному «Куточку дослідження природи», а в період перебування дітей вдома обумовлювала тему спілкування з батьками та координувала образотворчу діяльність, оскільки діти домальовували малюнок в авторському навчальному посібнику з метою відтворення цілісності зображеного природного середовища.
Ознайомлення зі зв’язками в природі відповідно до ієрархічного принципу її будови було здійснено на основі розкриття їх видів на рівнях: організму (зв’язки між органами рослини (тварини, людини), що забезпечують функціонування організму як цілісної живої системи; між рослиною (твариною, людиною) як відкритою динамічною системою та природним середовищем); популяції (зв’язки між дорослими тваринами та їх потомством; між тваринами одного виду, об’єднаними у групи; між дитиною та членами родини; між дитиною та іншими людьми); угруповання (зв’язки між рослинами і тваринами; між тваринами різних видів; між живою та неживою природою).
5.Результати експерименту підтвердили гіпотезу дослідження, засвідчили про досяжність визначеної мети та реалізованість поставлених завдань. Методика, розроблена з урахуванням визначеної сукупності дидактичних умов, є достатньо ефективною і забезпечує здійснення наступності у формуванні цілісного сприйняття природи як у межах початкової школи, так і на «стиках» початкової та дошкільної ланок освіти.
6. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів окресленої проблеми. Подальшому науковому вивченню підлягають напрямки поліпшення результативності формування в учнів початкових класів цілісного сприйняття природи в процесі розвитку їх естетичної чутливості до природи на уроках музики, мистецтва, художньої праці, образотворчого мистецтва, трудового навчання; та екологізованого на міжпредметній основі викладання навчальних предметів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аванесян Л.Г. Пути и средства экологического воспитания в общеобразовательной школе: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01. Ереван, 2001. 21 с.
2. Аверьянов А.Н. Системное познание мира: Методол. проблемы. М.: Политиздат, 1985. 263 с.
3. Алексюк А.М. Педагогіка. К.: Вища школа, 1985. 295 с.
4. Ананьев Б.Г. Современные принципы обучения. М.: Просвещение, 1987. 196 с.
5. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Л.: ЛГУ, 1968. 338с.
6. Арцишевський Р.А., Балашова С.П. Я і Україна: Я і світ. Підручник для 1 кл. К.: Літера ЛТД, 2002. 104 с.
7. Бабанський Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса: Метод. основы. М.: Просвещение, 1982. 192 с.
8. Баєв Б.Ф. Психологічне вивчення учнів. К.: Радянська школа, 1977. 106 с.
9. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховання. 1999. №1. С. 6-38.
10. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підруч. для 4 кл. К.: Форум, 2004. 176 с.
11. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. К.: Веселка, 1998. 334 с.
12. Балашова С. Спостереження за природою як засіб екологічного виховання молодших школярів // Початкова школа. 2005. №3. С.19-21.
13. Басов В.М. Дидактические основы развития экологического мышления: Учеб.-метод. пособие. Ижевск, 2001. 48 с.
14. Бедіна К., Пісна В. Природа окраса і чинник життя // Дошкільне виховання. 2002. №5. С. 29.
15. Бедрій Я.І., Кидисюк А.І., Огринський П.І., Назарук М.М. Основи соціоекології. Львів: Афіша, 1999. 210 с.
16. Безруких М.М., Ефимова С.П. Знаете ли вы своего ученика? М.: Просвещение, 1991. 176 с.
17. БехІ.Д. Виховання особистості: У 2-ох кн. Кн.1: Особистісно орінтований підхід: теоретико-технологічні засади. К.: Либідь, 2003. 280с.
18. БехІ.Д. Виховання особистості: У 2-ох кн. Кн.2: Особистісно орінтований підхід: науково-практичні засади. К.: Либідь, 2003. 344с.
19. БехІ.Д. Принципи сучасної освіти // Педагогіка і психологія. 2005. №4. С.5-27.
20. Бібік Н.М.,Коваль Н.С. Я і Україна: Підруч. для 2кл. К.: Форум, 2002. 144 с.
21. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів: Дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01 / Інститут педагогіки АПН України. К., 1998. 380 с.
22. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів: Навч.-метод. посібник для вчителів початкових класів. К.: ІЗМН, 1997. 92с.
23. Бібік Н.М.,Коваль Н.С. Я і Україна: Віконечко. Для 1-го кл. загальноосвітніх шкіл К.: А.С.К., 2002. 120 с.
24. Бібік Н.М.,Коваль Н.С. До джерел природи разом із дитиною // Дитячий садок. 2001. №126. С. 7.
25. Білан О. Екологічне виховання дітей дошкільного віку. Львів, 1996. 71 с.
26. Білецька М.А., Вашуленко М.С. Рідна мова: Підруч. для 2 кл. К.: Освіта, 2002. Ч.І. 127с.
27. Білецька М.А., Вашуленко М.С. Рідна мова: Підруч. для 2 кл. К.: Освіта, 2002. Ч.ІІ. 126с.
28. Блауберг И.В. Проблема целостности в марксистской философии. М.: Высшая школа, 1963. 98 с.
29. Богданович М.В. Математика: Підруч. для 1 кл. К.: Освіта, 2001. 128 с.
30. Богуш А.М. Мовленнєвий розвиток дітей: сутність та шляхи реалізації// Дошкільне виховання. 1999. №6. С. 3-5.
31. Богуш А.М., Кичук Н.В. До постановки проблеми спадкоємності формування в дітей 6-7 років загальнонавчальних умінь // Матеріали Четвертих Костюківських читань (25 вересня 1996 р.) У 3-х томах. Т.1. К: Вид-во ДОК, 1996. С. 83-87.
32. Богданович М.В. Математика: Підр. для 2 кл. К.: Освіта, 2002. 160с.
33. Бойко А.М. Оновлена парадигма виховання: шляхи реалізації: Навчально-методичний посібник. К.: ВЗМН, 1996. 232 с.
34. Бойченко Т.Є., Савченко О.Я. Основи здоров’я: Підручник для 1 кл. К.: Навчальна книга, 2002. 96 с.
35. Большой энциклопедический словарь: В 2-х т. Т.1. / Гл. ред. А.М.Прохоров. М.: Сов. энциклопедия, 1991. 863 с.
36. Бровдій В.М., Вадзюк Н.В., Гончар А.Д., Ґудзь Ю.П. та інші. Охорона природи. К.: Генеза, 1997. 205 с.
37. Бродовська В.П., Патрик І.П., Яблонко В.Я. Тлумачний словник психологічних термінів в українській мові. 2-е видання. К.: ВД «Професіонал», 2005. 224с.
38. Вашуленко М.С. Формування мовної особистості молодшого школяра в умовах переходу до 4-річного початкового навчання // Початкова школа. 2001. №1. С. 11-13.
39. Вашуленко М.С., Бібік Н.М., Кочіна Л.П. Інтегрований підручник для 1 класу // Початкова школа. 1996. №1. С. 9-12.
40. Вашуленко М.С., Науменко В.О., Захарійчук М.Д. Післябукварик: Підручник для 1-го кл. К.: Літера ЛТД, 2004. 96 с.
41. Вашуленко О. Розвиток поглядів на повторення як педагогічну проблему // Шлях освіти. 2002. №1. С. 43-48.
42. Вашуленко О.М. Питання наступності в педагогічній теорії // Педагогіка і психологія. 2005. №4. С. 49-59.
43. ВашуленкоМ.С., Скрипченко Н.Ф. Буквар: Підруч. для 1кл. К.: Освіта, 2002. 143 с.
44. Велика З.Ф. Що належить до живої природи. Природа жива і нежива// Освітянське слово. 2005. №12. С. 4.
45. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. 1440 с.
46. Венгер Л.А. Восприятие и обучение. М.: Просвещение, 1969. 365с.
47. Венгер Л.А., Венгер А.Л. Готов ли Ваш ребенок к школе? М.: Знание, 1994. 192 с.
48. Вергелес Г.И. Возможности межпредметных связей в формировании учебной деятельности современного школьника: Сб. науч. труд. Л.: Б.И., 1987. С.108-121.
49. Вернадский В.И. Биосфера. М.: Мысль, 1967. 471 с.
50. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. М.: Наука, 1988. 519с.
51. Вікова психологія / За ред. Г.С.Костюка. К.: Рад. школа, 1974. 272 с.
52. Вікторенко І.Л. Формування пізнавальної активності молодших школярів у процесі організації їхнього спілкування з батьками: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.09 / Харківський держ. педагогічний ун-т ім.Г.С.Сковороди. Харків, 2002. 20 с.
53. Вікторенко І.Л. Формування пізнавальної активності молодших школярів у процесі організації їхнього спілкування з батьками: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.09 / Слов'янський держ. педагогічний ін-т. Слов'янськ, 2001. 180 с.
54. Водовозова Є.М. Умственное и нравственное воспитание детей от первого проявления сознания до школьного возраста. СПб.: тип. А.Ф. Дресслера, 1913. 365 с.
55. Вознесенська О.Л. Соціальні стереотипи, які актуалізуються при сприйманні портретних зображень політично активних суб’єктів // Українська психологія: сучасний потенціал. Матеріали Четвертих Костюківських читань (25 вересня 1996р.): У 3-х томах. Т.І. К.: Вид-во ДОК-К, 1996. С. 213-222.
56. Возрастная и педагогическая психология: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов / М.В. Матюхина, Т.С. Михальчик, Н.Ф. Прокина; Под. ред. М.В.Гамезо и др. М.: Просвещение, 1984. 256 с.
57. ВойчукВ.О. Суспільні потреби і стратегічні напрямки розвитку позашкільних навчальних закладів: Навчально-методичний посібник. Кіровоград: «Імекс-ЛТД», 2003. 254 с.
58. Володарська Н.Д.Зв'язок самоактивності учнів в оволодінні суспільними цінностями з особливостями їх світоглядних уявлень // Українська психологія: сучасний потенціал. Матеріали Четвертих Костюківських читань (25 вересня 1996р.): У 3-х томах. Т.І. К.: Вид-во ДОК-К, 1996. С.223-230.
59. Волокитина М.М. Очерки психологии школьника. 1 класс // Початкова школа. 1996. №4. С. 7.
60. Волошина А.П. Стимулирование экологической активности младших школьников (на материалах уроков языка и чтения): Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. / Уманский гос. педагогический ин-т им.П.Г.Тычины. Умань, 1995. 199 с.
61. Волошина Г.П. Стимулювання екологічної активності молодших школярів. К.: ТОВ Міжнар. фін. агенція, 1998. 98 с.
62. Выготский Л.С. Психология искусства. М.: Искусство, 1986. 574 с.
63. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6-ти т. Т.2. Проблемы общей психологии / Под ред. В.В. Давыдова. М.: Педагогика, 1982. 504с.
64. Ганич Д.И., Олейник И.С. Русско-украинский и украинско-русский словарь. 6-е стер. изд. К.: МП «Феникс», 1992. 560 с.
65. Гегель Г.В. Наука логика. М.: Мысль, 1999. С.434, 640.
66. Гегель Г.В. Энциклопедия философских наук. Т.2. Философия природы. М.: Мысль, 1975. 676 с.
67. Геккель Э. Краса форм в природе. СПб: Товарищество «Просвещение», 1907.
68. Гибсон Дж. Экологический подход к зрительному восприятию: Пер. с англ. / Общ.ред. и вступ.ст. А.Д. Логвиненко. М.: Прогресс, 1988. 464 с.
69. Гильбух Ю.З. Методика отслеживания успеваемости и психического развития учащихся дифференцированных классов. Серия «Учитель и психодиагностика». К., 1992. Вып. 7. 33 с.
70. Глухова Н. Емоційне спілкування дитини з природою як умова творчого осягнення світу // Дошкільне виховання. 2001. №10. С.8-11.
71. Гнатюк О.В. Основи здоров’я і фізична культура: Підруч. для 1кл/ За ред. С.Д.Максименка. К.: Форум, 2003. 127 с.
72. Головань Н.О. Ми готові до школи? Кіровоград: Державне Центрально-Українське видавництво, 1993. 72 с.
73. Гончаренко С.І., Мальваний Ю.І. Інтегроване навчання: за і проти// Освіта. 1994. 16 лютого. С. 5.
74. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. К.: Либідь, 1997. 374 с.
75. Горелов А.А. Экология: Учебное пособие. М.: Центр, 1998. 240с.
76. Горпинич Н. Спілкування з природою на уроках художньої праці // Початкова школа. 2000. №4. С. 22-24.
77. Грицан М., Курик М. Сучасна екологічна освіта: передумови, принципи, завдання // Дошкільне виховання. 2001. №10. С. 6-7.
78. Гришина Т. Краєзнавчо-туристична діяльність як складова виховного процесу // Дошкільне виховання. 2000. №9. С. 8-9.
79. ГузК.Ж. Модель освіти «Довкілля» в світлі ідей В.О.Сухомлинського// Імідж сучасного педагога. 2003. №9. С. 34-36.
80. Гуз К.Ж., Ільченко В.Р., Собакар С.І. Я і Україна. Довкілля. Підручник для 1 класу. Полтава: Довкілля-К, 2003. 112 с.
81. Гуз К.Ж., Ільченко В.Р. Я і Україна. Довкілля. Підручник для 2 класу. Полтава: Довкілля-К, 2003. 128 с.
82. Давыдов В.В., Кудрявцев В.Т. Развивающее образование: теоретические основания преемственности дошкольной и начальной школьной ступеней // Вопросы психологии. 1997. №1. С. 3-18.
83. Данилова Т. Современные проблемы взаимодействия дошкольного учреждения с семьей // Дошкольное воспитание. 2000. №1. С. 41-43.
84. Демина Т.А. Экология, природопользование, охрана окружающей среды: Учебное пособие. М.: Аспект Пресс, 1997. 143с.
85. Державна національна програма ,,Освіта: Україна ХХІ століття”. К.: Райдуга, 1994. 61с.
86. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова освіта. 2006. №2 (338). С. 8-31.
87. Дерій С.І., Шлюха В.О. Екологія. К.: Фітосоціоцентр, 1998. 196с.
88. ДерябоС.Д., ЯсвинВ.А. Экологическая педагогика и психология. Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. 480 с.
89. Детский практический психолог: Программы и методические материалы: Учебное пособие для студ. высш. пед. учебн. заведений / Под ред. О.А.Шаграева, А.Д.Кошелева, В.И.Перегуда, Г.Г.Филиппова. М.: Академия, 2001. 256 с.
90. Джигирей В.С., Житецький В. Ц. Безпека життєдіяльності. Львів: Афіша, 1999. 254 с.
91. Джигирей В.С., Сторожук В.М., Яцук Р.А. Основи екології та охорони навколишнього природного середовища. Львів: Афіша, 2000. 271с.
92. Диалектика и теория творчества / Под ред. С.С.Гольдентрихт, А.М.Коршунова. М.: Изд-во МГУ, 1987. 198с.
93. Дидактичні аспекти альтернативної освіти / За ред. І.Г.Єрмакова, В.Ф.Паламарчука та ін. К.: Освіта, 1993. 78 с.
94. Дитина в дошкільні роки. Програма розвитку, навчання та виховання дітей. Запоріжжя: ЛІПС, Лтд, 2000. 268 с.
95. Дитина. Програма виховання і навчання дітей від 3 до 7 років / Наукове керівництво: О.В. Проскура, Л.П. Кочина, В.У. Кузьменко. К.: Богдана, 2003. 327с.
96. Дитина. Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку. К.: Освіта, 1993. 272 с.
97. Довкілля 1-3(4) класи. Програми для вчителів, які викладають інтегрований курс «Довкілля» в 1-3(4) класі. Полтава: НМЦ ІЗО, 2002. 23с.
98. Дригус М.Т., Яворська-Вєтрова І.В. Генеза становлення суб’єктності у молодших школярів з різною успішністю // Українська психологія: сучасний потенціал. Матеріали Четвертих Костюківських читань (25 вересня 1996р.). У 3-х томах: Т.І. К.: Вид-во ДОК-К, 1996. С.316-323.
99. Дьюи Джон. Школа и общество // Работник просвещения. 1922. С.34.
100. Дяченко Т.І. Ставлення до природи у дітей східних слов’ян // Шлях освіти. 2002. №3. С. 49-53.
101. Екологічне виховання в початковій школі // Бібліотечка вчителя початкової школи. 2002. №8. 104 с.
102. Екологічне виховання молодших школярів на українських народних традиціях: Методичні рекомендації для вчителів початкової школи / Укл. Л.М.Різник. К.: ІСДО, 1994. 64 с.
103. Екологія: Я пізнаю світ: Дит. енциклопедія / Авт.-упор. О.Є.Чижевський. К.: Школа, 2001. 414 с.
104. Експериментальна базова програма розвитку дитини дошкільного віку/ Наук. кер. О.Л.Кононко. К.: Світич, 2004. 149 с.
105. Єлманова С.В. Природопізнавальна діяльність як засіб підготовки дітей до школи // Наукові записки. Випуск 52. Частина 2. Серія: Педагогічні науки. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка. 2003. С.79-80.
106. З рукописної спадщини К. Маркса: Вступ / Маркс К, Енгельс Ф. Твори. Т. 12. С. 684.
107. Закон про дошкільне виховання // Орієнтир. 2001. №141. С.5.
108. Запорожец А.В. Избранные психологические труды: В 2 т. Т.1. М: Педагогика, 1986. 320 с.
109. Запорожець О.В. Психологія. К.: Радянська школа, 1967. 222с.
110. Захарова Н.М. Міжпредметні зв’язки як засіб формування загальнопізнавальних умінь молодших школярів: Автореф. дис канд. пед. наук: 13.00.09 / Інститут педагогіки АПН України. К., 2000. 18с.
111. ЗахароваН.М. Міжпредметні зв'язки як засіб формування загальнопізнавальних умінь молодших школярів: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.09 / Глухівський держ. педагогічний ін-т ім. С.М.Сергєєва-Ценського. К., 2000. 190 с.
112. Захлебный А.Н. Школа и проблемы охраны природы (Содержание природоохран. образования). М.: Педагогика, 1981. 184 с.
113. Захлебный А.Н. Экологическое образование школьников во внеклассной работе: Пособие для учителей. М.: Просвещение, 1984. 159 с.
114. Зверев И.Д. Взаимная связь учебных предметов. М.: Знание, 1977. 64 с.
115. Зверев И.Д. Межпредметные и внутрипредметные связи важный фактор осуществления воспитания и обучения // Советская педагогика. 1982. №2. С. 71-83.
116. Зверев И.Д. Экогласность и образование // Советская педагогика. 1991. №12. С.9-12.
117. Зверев И.Д., Суравегина И.Г. Экологическое образование в школе: Концепция. М.: Моск. центр межнац. и сравн. образования, 1994. 32с.
118. Злобін Ю.А. Основи екології. К.: Лібра, 1998. 248 с.
119. Знай, люби, бережи. Еколого-психологічний тренінг // Дошкільне виховання. 2005. №5. С. 24-25.
120. Ільченко В.Р. Дидактичні засади інтеграції змісту природничонаукової шкільної освіти з погляду продуктивного навчання // Педагогіка і психологія. 2000. - №2. С.5-12.
121.