КОНСТРУЮВАННЯ ТВОРЧОГО КОМПОНЕНТА ЗМІСТУ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України
Харківський національний педагогічний університет
імені Г.С. Сковороди

На правах рукопису

БЕЗЕМЧУК Лариса Валентинівна
УДК 371.013
КОНСТРУЮВАННЯ ТВОРЧОГО КОМПОНЕНТА ЗМІСТУ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ

13.00.09 теорія навчання

Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
кандидат педагогічних наук,
доцент
Кузнецова Ольга Олексіївна

Харків 2006

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ КОНСТРУЮВАННЯ ТВОРЧОГО
КОМПОНЕНТА ЗМІСТУ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ 13
1.1. Дидактичний аналіз змісту музичної освіти 14
1.2. Сутність творчого компонента та принципи його конструювання
в змісті музичної освіти 27
1.3. Наукове обґрунтування дидактичного творчого модуля як засобу конструювання творчого компонента в змісті музичної освіти 49
Висновки до першого розділу 79
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕТАПІВ РАЛІЗАЦІЇ ДИДАКТИЧНОГО ТВОРЧОГО МОДУЛЯ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ 82
2.1. Організація експериментальної роботи 82
2.2. Етапи реалізації дидактичного творчого модуля в процесі
музичного навчання учнів основної школи 105
2.2.1. Змістово-цільовий етап 112
2.2.2. Технологічно-процесуальний етап 120
2.2.3. Діагностично-аналітичний етап 137
2.3. Аналіз результатів експерименту 144
Висновки до другого розділу 158
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 162
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 164
ДОДАТКИ 188

ВСТУП
Актуальність і ступінь дослідження проблеми. На сучасному етапі модернізації освіти в Україні чільне місце посідає шкільний період навчання молоді. В умовах входження нашої країни до Європейського освітнього простору особливого значення набуває проблема формування готовності учнів до інноваційної, творчої діяльності, вироблення навичок і вмінь самостійно приймати рішення в період зіткнення з новими тенденціями розвитку сучасного цивілізованого світу. Важливим напрямом реформування освіти є пошук засад структурування її змісту з урахуванням стратегічної мети, що знайшло своє відображення у Державній національній програмі «Освіта (Україна XXI століття)» всебічний розвиток та збагачення інтелектуального і духовного потенціалу дитини як цілісної особистості.
Духовно-творчий напрям оновлення освіти в умовах комп’ютеризації та техніцизму викликаний глибокими перетвореннями в ідеї формування особистості. Багатогранність якостей сучасного учня як творця зумовлює підвищення вимог до мистецької освітньої галузі, що визначено в Національній доктрині розвитку освіти, законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Державних освітніх стандартах, Концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах України.
Сприймання та творче опанування соціального досвіду через мистецтво посилює духовно-енергетичний потенціал, активізує рефлексивну творчість особистості, сприяє зміцненню основ для життєтворчості в умовах євроінтеграції.
Загальні питання змісту освіти розроблялися В.Бондарем, В.Буряком, Ю.Васьковим, М.Вашуленком, Е.Вільчковською, Н.Волошиною, В.Євдокимовим, С.Єрмаковим, І.Журавльовим, С.Золотухіною, Л.Зоріною, О.Іоновою, Б.Коротяєвим, В.Краєвським, В.Ледньовим, І.Лернером, В.Лозовою, П.Москаленком, І.Прокопенком, І.Радулом, О.Савченко, Г.Троцко, А.Хуторським та іншими вченими.
Проблеми музичної освіти і навчання школярів висвітлено в працях Б.Асаф'єва, Н.Гродзенської, В.Шацької, Б.Яворського та інших. Подальшому розвитку цих питань приділяли увагу Е.Абдулін, А.Авдієвський, Ю.Алієв, О.Апраксіна, Л.Баренбойм, А.Болгарський, Д.Джола, Д.Кабалевський, О.Критська, О.Кузнецова, Л.Масол, О.Нижник, Д.Огороднов, Г.Падалка, О.Ростовський, Т.Смирнова, Л.Хлєбникова, А.Щербо, О.Щолокова та інші.
Духовно-творчу константу мистецтва було окреслено в системах музичного навчання і виховання школярів за кордоном Ж.Далькрозом, З.Кодаєм, К.Орфом; в українській музичній педагогіці В.Верховинцем, Ф.Колессою, М.Леонтовичем, М.Лисенком, С.Степовим та іншими.
На сучасному етапі розвитку музичної освіти проблема творчості в системі навчання досліджувалась О.Борисовою, Е.Гуцало, Н.Вишняковою, О.Кузнецовою, Г.Падалкою, О.Рудницькою, Л.Школяр, В.Шульгіною, О.Щолоковою та іншими. Питання творчої особистості досліджено в роботах психологів Д.Богоявленської, Л.Виготського, З.Калмикової, Я.Пономарьова, Т.Хомуленко та інших.
Проте творчий компонент змісту музичної освіти не отримав достатнього теоретичного обґрунтування. Більшість дослідників (Н.Ветлугіна, Л.Дмитрієва, Е.Печерська, В.Рагозіна, Л.Школяр та інші) приділяли увагу проблемам творчого розвитку учнів на початковому етапі навчання.
Проведене нами анкетування школярів основної школи (11-14 років) і викладачів (356 осіб) свідчить про те, що понад 82% учнів і вчителів виявляють інтерес до уроків мистецтва у зв’язку з можливістю розвивати творчі якості та підвищувати духовний потенціал у сучасних умовах модернізації освіти. Проте лише 18 % респондентів засвідчили, що в загальноосвітніх навчальних закладах м. Харкова та області предмет «Музичне мистецтво» має невисокий рейтинг серед інших дисциплін. Педагоги визначають недостатність науково-методичних матеріалів з питань конструювання змісту музичної освіти в основній школі. Не знайшли визначення та обґрунтування поняття «творчий компонент змісту музичної освіти», «дидактичний творчий модуль», що суттєво гальмує процес конструювання системи навчання предметів естетичної спрямованості.
Необхідно також зауважити, що в сучасній шкільній освіті накопичилась низка суперечностей, які принижують роль предметів естетичного циклу, зокрема:
· між розширенням соціокультурного простору, пронизаного різноманітними каналами інформації, які тиражують цінності різної художньо-естетичної вартості, та виділенням лише 5% годин на освітню галузь «Художня культура» в Базовому навчальному плані середньої загальноосвітньої школи;
· між визнанням у Державному освітньому стандарті за музичним мистецтвом ролі однієї з домінантних змістових ліній й відсутністю досліджень щодо конструювання єдиної дидактичної одиниці творчого наповнення, яка може впливати на структурування змісту інших галузей художньо-естетичної освіти;
· між наголошенням на пріоритетності творчої діяльності в процесі вивчення школярами предметів мистецьких дисциплін та недостатньою розробкою наукових і методичних матеріалів щодо конструювання творчого компонента в змісті музичної освіти.
Отже, актуальність комплексного вивчення питань, пов’язаних з необхідністю розв’язання суперечностей між потребами суспільства та практичним досвідом формування учня-творця в умовах загальноосвітнього навчального закладу, визначила тему дослідження «Конструювання творчого компонента змісту музичної освіти в основній школі».
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації виконана відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх та вищих педагогічних навчальних закладах» (РК №1 2001 99004104). Тема затверджена вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 1 від 27. 02. 2004 р.) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології України (протокол № 3 від 30. 03. 2004 р.).
Об'єкт дослідження зміст музичної освіти в основній школі.
Предмет дослідження конструювання творчого компонента змісту музичної освіти в основній школі.
Мета дослідження науково обґрунтувати дидактичний творчий модуль як засіб конструювання творчого компонента змісту музичної освіти та експериментально перевірити етапи його реалізації в основній школі.
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що процес навчання в основній школі буде більш ефективним за умови розробленого дидактичного творчого модуля як засобу конструювання творчого компонента змісту музичної освіти на змістово-цільовому, технологічно-процесуальному, діагностично-аналітичному етапах його реалізації.
Визначені об’єкт, предмет і мета дослідження зумовили його завдання:
1. Провести на основі вивчення літературних джерел з педагогіки, психології, філософії, мистецтвознавства дидактичний аналіз змісту музичної освіти та сутності його творчого компонента.
2. Теоретично обґрунтувати принципи конструювання творчого компонента змісту музичної освіти та структуру дидактичного творчого модуля.
3. Експериментально перевірити ефективність дидактичного творчого модуля на змістово-цільовому, технологічно-процесуальному, діагностично-аналітичному етапах реалізації в умовах музичного навчання учнів в основній школі.
4. Підготувати науково-методичні матеріали з проблеми конструювання творчого компонента змісту музичної освіти для вчителів музики та учнів основної школи.
Методологічною основою дослідження є загальнотеоретичні й методологічні положення теорії наукового пізнання; системний підхід як спосіб вивчення освіти (В.Краєвський, І.Лернер, А.Хуторський); діяльнісний та особистісний підходи до розгляду психолого-педагогічних явищ (В.Андреєв, Б.Асаф’єв, Ю.Бабанський); положення про взаємозв'язок і взаємозумовленість педагогічних явищ і процесів.
Теоретичною базою дослідження є діяльнісний підхід до теорії навчання (Л.Виготський, С.Рубінштейн, О.Леонтьєв), теоретичні основи змісту загальної середньої освіти (В.Краєвський, В.Ледньов, І.Лернер, В.Лозова, П.Москаленко, Г.Троцко), ідеї особистісно орієнтованої освіти (І. Якиманська), положення педагогіки та психології творчості (В.Андреєв, Л.Виготський, А.Лук, В.Моляко, Я.Пономарьов, С.Сисоєва, Б.Теплов, В.Шубинський), модульний принцип організації змісту навчальних дисциплін (В.Бондар, В.Євдокимов, М.Лазарев, І.Прокопенко, А.Хуторський), наукові розробки з питань творчого розвитку школярів у музичній галузі (О.Апраксіна, Б.Асаф'єв, Н.Ветлугіна, Н.Вишнякова, Л.Дмитрієва, О.Кузнецова, Л.Масол, Г.Падалка, В.Рагозіна, О.Рудницька, О.Ростовський, Н.Терентьєва, Л.Хлєбнікова, Л.Школяр, О.Щолокова, Б.Яворський та інші).
У дисертації для вирішення визначених завдань, досягнення мети й перевірки гіпотези дослідження використано комплекс методів дослідження, серед яких:
· теоретичні вивчення відповідної філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури для з’ясування теоретико-методологічних засад дослідження, ознайомлення з навчальними планами та програмами з мистецьких дисциплін з метою визначення обсягу навчального матеріалу для творчої роботи з учнями; здійснення дидактичного аналізу побудови змісту музичної освіти; систематизація та узагальнення етапів процесу музичного навчання відповідно до етапів творчості, опора на модульний принцип організації змісту освіти для визначення структури творчого компонента та складників дидактичного творчого модуля; метод моделювання змісту музичної освіти;
· емпіричні тривале включення аналітичного спостереження, тестування, бесіди з учнями під час спілкування з музикою в урочний та позаурочний час, вивчення педагогічного досвіду вчителів музики з проблем творчого розвитку учнів, виявлення змістових характеристик творчого компонента в процесі практичної діяльності школярів щодо сприймання, створення, виконання творів музичного мистецтва; педагогічний експеримент, що дозволив перевірити ефективність упровадження дидактичного творчого модуля в зміст музичної освіти основної школи на змістово-цільовому, технологічно-процесуальному, діагностично-аналітичному етапах навчання;
· статистичні методи математичної статистики обробки результатів для оцінки творчих досягнень учнів основної школи в ході дослідження.
Експериментальна база дослідження. Педагогічний експеримент відбувався на базі загальноосвітніх навчальних закладів м. Харкова № 13, 116, 122 та Введенської, Малинівської, Новопокровської ЗОШ I-III cт. Чугуївського р-ну, Циркунівської ЗОШ I-III ст. Харківського району. Окрема дослідницька робота проводилась на базі регіональних педагогічних центрів м. Ізюма, м. Лозової, м. Куп'янська, на базі Харківського обласного інституту удосконалення вчителів та Харківського обласного науково-методичного інституту безперервної освіти. Експериментальною роботою було охоплено 925 учнів та вчителів музики.
Організація дослідження. Дослідження тривало з 1991 до 2006 року. На початку дослідження (1991-1995 рр.) вивчався стан викладання музичного мистецтва в умовах загальноосвітнього навчального закладу, опрацьовувалась філософська, психолого-педагогічна, соціологічна, мистецтвознавча література, програмно-методичні документи Міністерства освіти і науки України, досвід педагогів-практиків. Відповідно до цього було розроблено спецкурс та методичні матеріали для вчителів музики з проблем творчого розвитку учнів. На підставі отриманих даних визначено основні теоретико-методологічні засади дослідження, його об’єкт, предмет, мету та завдання, критерії оцінювання творчих досягнень учнів, проводилось корегування теми.
Наступний етап дослідження (19952004 рр.) був присвячений здійсненню педагогічного експерименту, в ході якого перевірено розроблені етапи та науково обґрунтований дидактичний творчий модуль, що представлено в науково-методичних посібниках «Вивчення музики в 14 класах», «Вивчення музики в 58 класах». Проводилась робота з підготовки вчителів музики до творчої діяльності з учнями.
Завершальний крок дослідження (20042006 рр.) визначив ефективність етапів експериментально-дослідницької роботи щодо конструювання творчого компонента змісту музичної освіти в основній школі і був пов’язаний з оформленням матеріалів дисертаційного дослідження.
Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:
· вперше науково обґрунтовано та експериментально перевірено принципи конструювання творчого компонента змісту музичної освіти;
· визначено дидактичний творчий модуль як засіб конструювання творчого компонента змісту музичної освіти;
· розроблено етапи реалізації та експериментально перевірено доцільність дидактичного творчого модуля в музичному навчанні основної школи.
Уточнено поняття творчого компонента як наскрізного складника змісту музичної освіти, що на основі діяльності відносно сприймання, створення, виконання творів мистецтва конструктивно впливає на якісний стан інших компонентів змісту музичної освіти (музичний досвід, музичну грамотність, емоційно-ціннісне ставлення до світу).
Практичне значення дослідження визначається тим, що на підставі аналізу теоретичного матеріалу та для ефективності функціонування музичного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах м. Харкова і Харківської області розроблено навчально-методичні посібники: «Вивчення музики в 5-8 класах», «Предметний тиждень у школі. Музика», авторський спецкурс для вчителів музики «Творчий розвиток учнів»; програма «Практикум шкільного репертуару» для студентів мистецьких спеціальностей, а також методичні рекомендації для слухачів курсів підвищення кваліфікації за напрямом «Музика», які можуть використовуватися в процесі музичного навчання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах. Здобувач особисто брав участь у підготовці педагогів з питань застосування творчих форм роботи на різних етапах музичної освіти в школі.
Матеріали дослідження впроваджувались у загальноосвітніх навчальних закладах м. Харкова та області № 13, № 122, смт Введенка, смт Циркуни, смт Новопокровка (довідки про впровадження № 823 від 27.09.06 р., № 560 від 03.10.06 р., № 605-01 від 11.09.06 р., № 35 від 5.09.06 р.); у процесі захисту педагогічного досвіду вчителем музики в ЗОШ I-III ст. смт Малинівка Чугуївського р-ну Харківської області; у дипломних проектах студентів Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди під керівництвом дисертантки (довідки про впровадження № 605-01 від 11.09.06 р., № 01 від 13.10.06 р.); у процесі роботи здобувача вчителем музики Харківської гімназії № 116 та методистом Харківського обласного науково-методичного інституту безперервної освіти (довідки про впровадження № 484 від 12.09.06 р., № 836 від 01.09.06 р.); під час виступу дисертантки із доповідями на методичних нарадах перед учителями музики та завідувачами районних методичних об'єднань.
Матеріали дисертації можуть бути використані для вдосконалення чинних програм з предметів музичного мистецтва загальноосвітніх навчальних закладів. Вони мають практичну цінність для перспективних напрямів модернізації змісту мистецької освіти в контексті модульного принципу вивчення дидактики та в практичній роботі вчителів і студентів мистецьких фахів, які займаються питаннями творчого розвитку школярів.
Вірогідність та обґрунтованість здобутих результатів забезпечена теоретичним і методологічним обґрунтуванням вихідних позицій; застосуванням різних методів, які відповідають цілям і завданням дослідження; репрезентативністю вибірки випробуваних методів для педагогічного експерименту; результатами статистичного опрацювання даних, отриманих у ході його проведення; позитивними результатами їхнього впровадження в практику роботи середніх загальноосвітніх навчальних закладів.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати знайшли своє відображення в ряді статей, доповідей і тез на міжнародних та всеукраїнських конференціях: «Эстетическое развитие личности и педология» (Москва, 1991); «Питання професійної підготовки студентів музично-педагогічного факультету» (Харків, 1994); «Проблеми та перспективи вдосконалення сучасного уроку» (Харків, 1996); «Шляхи реалізації національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті» (Харків, 2002); «Художньо-педагогічні читання» (Харків, 2004, 2005, 2006); «Слов’янська музика в просвітницькій діяльності педагога» (Харків, 2003, 2004, 2006); «Україна наукова 2003» (Дніпропетровськ, 2003); «Мистецька освіта в контексті європейської інтеграції: Теоретичні та методичні засади розвитку» (Суми, 2004); на засіданнях кафедр педагогіки та музично-інструментальної підготовки вчителя Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протягом 19942006 рр.), кафедр педагогіки, виховання та розвитку особистості Харківського обласного науково-методичного інституту безперервної освіти; науково-практичних конференціях та семінарах для працівників музичних профілів Харківської області, курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників за напрямами «Музика», «Музичні керівники дошкільних закладів», «Вихователі груп продовженого дня», «Керівники гуртків».
Особистий внесок автора в працях, написаних у співавторстві, полягає в теоретичному обґрунтуванні проблеми, розробці структури дидактичного творчого модуля як засобу конструювання творчого компонента змісту музичної освіти в основній школі, проведенні експерименту, в опрацюванні одержаних даних, розробці науково-методичних матеріалів, методичних рекомендацій.
Публікації. Основні положення й результати дослідження відображено в 17 публікаціях автора, серед яких 6 статей у провідних фахових виданнях, 3 навчально-методичних посібники (у співавторстві).
Структура й обсяг дисертації. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, списку використаних джерел (274 найменувань), 17 додатків (на 49 сторінках), 20 таблиць, 18 малюнків. Основний зміст дисертації викладено на 188 сторінках. Загальний обсяг роботи 237 сторінок.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Науковий аналіз літератури з філософії, педагогіки, психології, мистецтвознавства дозволив розкрити сутність творчого компонента як наскрізного складника змісту музичної освіти, що завдяки модульній структурі навчання сприяє усвідомленню процесу конструювання як узагальнюючого об’єкта пізнання.
Досвід творчої діяльності впливає на засвоєння учнями інших компонентів змісту музичної освіти через самостійне перенесення музичного досвіду в життєві ситуації, формування музичної грамотності на основі комбінування відомих способів діяльності в новій, розпізнавання структури художнього об'єкта, альтернативне бачення проблем, побудову нових способів їх вирішення.
2. Теоретично обґрунтовано загальні дидактичні принципи конструювання творчого компонента змісту музичної освіти (функціональність, співтворчість учня та педагога, самовизначення, модульний принцип організації змісту навчальних дисциплін та ін.) та спеціальні (імпровізаційність, колективне музичне навчання з урахуванням індивідуальних особливостей учнів; систематичність і динаміка творчого розвитку; взаємодія компонентів змісту музичної освіти, що проявляється в творчій діяльності, цінність результатів учнівської творчості тощо), які створюють передумови для ефективного функціонування системи музичного навчання в основній школі.
Особливого значення в умовах основного періоду музичного навчання набуває метод моделювання художньо-творчого процесу (Л.Школяр), коли учень стає на позицію сприймання, створення, виконання твору, проходячи шлях народження музики. Завдяки цьому учні розширюють і збагачують творчий досвід, музичну грамотність. Підвищення музично-творчого розвитку учнів впливає на якість засвоєння всіх змістових компонентів освіти, в тому числі на досвід емоційно-ціннісного ставлення до музики.
Теоретично обґрунтовано структуру дидактичного творчого модуля як компонента конструктивної діяльності учнів основної школи щодо сприймання, створення, виконання творів мистецтва. Установлено, що дидактичний творчий модуль є одиницею більш розгорнутої системи музичного навчання, яка впливає на ефективність вибору цілей, змісту, методів, форм та отримання якісних результатів музично-творчого розвитку школярів.
3. Експериментально перевірено ефективність упровадження дидактичного творчого модуля на діагностично-аналітичному, змістовно-цільовому, технологічно-процесуальному етапах музичного навчання в основній школі. Установлено, що в експериментальних класах рівень творчих досягнень учнів значно перебільшує середній показник (порівняно з початковими зрізами збільшився на 42,8 %, тоді як у контрольних групах практично не змінився відповідно 13,2% та 9,8%). Учні експериментальних класів набули навичок інтерпретувати, переживати музику, створювати її, здійснювати самостійний творчий пошук на уроках музичного мистецтва, активно проявляти себе під час виконання завдань, демонструвати приклади оригінального підбору музичних засобів щодо втілення самостійних художніх задумів.
4. Підготовлено науково-методичні матеріали з проблем дослідження у вигляді навчально-методичного посібника «Вивчення музики в 5-8 класах», спецкурс для вчителів музики «Творчий розвиток учнів», видано музичний хрестоматійний матеріал для основної школи.
Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми конструювання творчого компонента змісту музичної освіти в основній школі. Воно визначає напрям для подальшого становлення художньої дидактики. Перспективним є пошук шляхів для системного впровадження дидактичного творчого модуля в зміст неперервної музичної освіти, створення авторських програм з мистецьких дисциплін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абдуллин Э.Б. Методологический анализ проблем музыкальной педагогики в системе высшего образования: Учеб. пособие / Под ред. В.А. Сластенина. М.: Прометей, 1990. 186 с.
2. Абдуллин Э.Б. Методологическая подготовка учителя музыки: Науч.-метод. материалы. Москва: МИРОС, 1992. 72 с.
3. Абдуллин Э.Б. Теория и практика музыкального обучения в общеобразовательной школе: Пособие для учителя. М.: Просвещение, 1983. 112 с.
4. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. М.: Наука, 1980. 334 с.
5. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. С. 2-9.
6. Алиев Ю.Б. Вопросы методики музыкального воспитания детей. М.: Музыка, 1975. 128 с.
7. Алиев Ю.Б. Настольная книга школьного учителя-музыканта. М.: ВЛАДОС, 2000. 336 с.
8. Альтшуллер Г.С. Найти идею. Новосибирск: Наука, 1991. 178 с.
9. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности (основы педагогики личности). Казань: Изд.-во Казанск. ун- та, 1988. 236 с.
10. Андреев В.И. Педагогика: Учебный курс для творческого саморазвития. 2-е изд. Казань: Центр инновационных технологий, 2000. 608 с.
11. Андреев В.И. Эвристика для творческого саморазвития: Учебное пособие. Казань, 1994. 247 с.
12. Апраксина О.А. Методика музыкального воспитания в школе: Учеб. пособие. М.: Просвещение, 1983. 224 с.
13. Апраксина О.А. Музыка в воспитании творческой личности // Музыкальное воспитание в школе. М.: Музыка, 1975. Вып. 10. С. 20-26.
14. Арчажникова Л.Г. Профессия учитель музыки. М.: Просвещение, 1989. 111 с.
15. Асафьєв Б.В. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. 2-е изд. Л.: Музыка, 1973. 144 с.
16. Асафьев Б.В. О хоровом искусстве: Сб. статей / Сост. А.Павлова-Арбенина. Л.: Музыка, 1980. 216 с.
17. Бабин І.І. Модульна організація процесу навчання в загальноосвітній середній школі 13.00.01: Дис. канд. пед. наук. Тернопіль, 1997. С. 11-17.
18. Барко В.І., Тютюнникова А.М. Як визначити творчі здібности дитини? К.: Освіта, 1991. 79 с.
19. Батюшков Ф. Творчество // Енциклопедический словарь Брокгауза та Ефрона. В 120 тт. Т. 64. СПб., 1901. С. 729.
20. Беземчук Л.В. Визначення рівня творчих досягнень учнів 5-8 класів як проблема музичної освіти в умовах 12-бальної системи оцінювання // Педагогіка та психологія: Зб. наук. праць /За ред. І.Ф. Прокопенка, В.І. Лозової. Харків: ОВС, 2002. Вип. 20. С. 44-150.
21. Беземчук Л.В. Впровадження технологічного підходу до творчого розвитку школярів у системі музичного виховання // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. праць / За ред. В.І. Євдокимова і О.М. Микитюка. Харків: ХДПУ, 2001. Вип. 15. С. 46-51.
22. Беземчук Л.В. Підготовка вчителя до творчої роботи з учнями в системі безперервної музичної освіти // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. праць / За ред. В.І. Євдокимова і О.М. Микитюка. Харків: ХДПУ, 2002. Вип. 21. С. 85-91.
23. Беземчук Л.В. Стан викладання музики в загальноосвітіх школах // Стан навчально-виховного процесу в закладах освіти Харківської області в 1998-1999 рр. Харків: ХОІУВ, 1999. С. 141-149.
24. Беземчук Л.В. Стан викладання музики в 2001-2002 рр. // Аналітичні матеріали з навчальної роботи в закладах освіти 2001-2002 навчального року. Харків: ХОНМІБО, 2002. С. 114-119.
25. Беземчук Л.В. Творческое развитие учащихся (спецкурс для учителей музыки) / Джерело педагогічної майстерності (Методичний бюлетень. Музика). Харків: ХОІНОПП, 1995. № 8. С. 65-70.
26. Беземчук Л.В. Творчий розвиток школярів засобами музичного мистецтва // Мистецтво та освіта. 2001. № 1. C. 43-48.
27. Бердяев Н.А. Самопознание (опыт философской автобиографии). М.: Международные отношения, 1990. 206 с.
28. Блонский П. Избранные педагогические и психологические сочинения: В 2-х т. Т.1 / Под ред. А.В. Петровского. М.: Педагогика, 1979. 304 с.
29. Богоявленская Д.Б. Пути к творчеству. (Новое в жизни, науке, технике / Сер. Педагогика и психология). М.: Знание, 1981. № 110. 96 с.
30. Бондар В.І. Дидактика. Київ: Либідь, 2005. 261 с.
31. Бондаревская Е.В., Кульневич С.В. Педагогика: личность в гуманистических теориях и системах воспитания: Учеб. пособие. РнД.: Творческий центр «Учитель», 1999. 560 с.
32. Бурая Л.В. Творческая самореализация школьников в системе интегрированных уроков искусства: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.01 / Белгородский гос. ун-т. Белгород, 2002. 23 с.
33. Брюсова Н.Я. Детское музыкальное творчество (опыт, проведенный в 1915-1917 гг.) // Искусство в школе. 1929. № 6-7 С. 40-47.
34. Василенко О.Н. Педагогические условия реализации функций содержания школьного компонента: Дис. канд. пед. наук: 13.00.01. Харьков, 1996. 173 с.
35. Васьков Ю.В. Добір і конструювання теоретичного компонента змісту фізкультурної освіти в середній загальноосвітній школі: Дис. канд. пед. наук: 13.00.01. Харків, 1996. 204 с.
36. Васьков Ю.В. Педагогічні теорії, технології, досвід (Дидактичний аспект). Харків: Скорпіон, 2000. 120 с.
37. Вахтеров В.П. Основы новой педагогики. М.: Мир, 1916. С. 13-32.
38. Вашуленко М.С. Українська мова і мовлення в початковій школі: Метод. посібник. К.: Освіта, 2006. 268 с.
39. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укл. Бусел. К. Ірпінь: ВТФ Перун, 2001. 1440 с.
40. Вержиховская А.Т., Литвинова Н.И. Ходочок А.В. Психологические условия подготовки школьников к творческой деятельности // Психология. Респ. науч.-метод. сборник. М.: Знание, 1997. Вып. 37. С. 20-27.
41. Вікова психологія / За ред. Г.Костюка. К.: Радянська школа, 1989. С. 155-272.
42. Вільчковський Е.С Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку: Нівч. посібник (для вищих педагогічних навчальних закладів). Суми, 2004. 428 с.
43. Вишнякова Н.Ф. Музыкальное творчество в общеобразовательной школе / Метод. рекомендации. Запорожье: ЗОИУУ, 1987. 91 с.
44. Вишнякова Н.Ф., Ткач Р.В. Тест Креативность // Обдарована дитина. 1998. № 5-6. С. 44-49.
45. Волков И.П. Приобщение школьников к творчеству. М.: Просвещение, 1982. 140 с.
46. Волобуєва Т.Б. Розвиток творчої компетентності школярів. Харків: Основа, 2005. 109 с.
47. Волошина Н.Й. Теоретичні і методичні засади естетичного виховання учнів у процесі вивчення української літератури в середній школі: Дис. у вигляді наук. доповіді д-ра пед. наук (13.00.01, 13.00.02) / Інститут педагогіки АПН України. К, 1995. 72 с.
48. Волошина О.В., Мільченко О.В. Музичне мистецтво 5 клас. Київ: ІРПІНЬ, 2005. 139 с.
49. Волощук І.С. Методи розвитку творчих здібностей учнів молодшого шкільного віку / Методичний посібник // Рідна школа. 1998. № 3-4. С. 5-9.
50. Ворожцова О.А. Музыка и игра в детской психотерапии. М.: Изд-во института психотерапии, 2004. 90 с.
51. Впровадження тестування як засобу підвищення ефективності процесу навчання і контролю у закладах загальної середньої освіти Харківської області / За ред. І.Ф. Прокопенка, О.Л. Сидоренка. Харків: Основа, 2001. 50 с.
52. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. М.: Просвещение, 1991. 93 с.
53. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под ред. В.В. Давыдова. М.: Педагогика, 1996. 480 с.
54. Выготский Л.С. Психология искусства /Под ред. М.Ярошевского. М.: Педагогика, 1987. 344 с.
55. Гадалова И.М. Формирование элементов творческой музыкальной активности у младшиих школьников: Дис. канд. пед. наук: 13.00.01. Киев, 1983. 197 с.
56. Гайденко П. Творчество // БСЭ. Т. 25. М.: Большая сов. энциклоп., 1976. С. 330-332.
57. Галеев Б.М. Природа и функции синестезии в музыке // Музыковедение, 2006. № 1. С. 24-29.
58. Георгян Н.М. Розвиток творчих здібностей школярів засобами музичної ритміки: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.02. /Луганський пед. ун-т, 1998. 21 с.
59. Гершунский Б.С. О статусе ведущих дидактических понятий // Советская педагогика. 1981. № 7. С. 4-9.
60. Гершунский Б., Шейерман Р. Общечеловеческие ценности в образовании // Педагогика. 1992. № 5-6. С. 3-13.
61. Гессен С.И. Основы педагогики. Введение в прикладную философию. М.: Школа-Пресс, 1995. 448 с.
62. Горбенко С. Гуманізація художньої освіти // Мистецтво та освіта.
2004. № 2. С. 5-8.
63. Горюнова Л. Детское музыкальное творчество как средство эстетического воспитания // Искусство и эстетическое воспитание. М.: Просвещение, 1973. С. 49-52.
64. Горюнова Л., Школяр Л. Развитие художественно-образного мышления детей на уроках музыки // Музыка в школе. 1991. № 1. С. 30-33.
65. Грабарь М.И., Краснянская К.А. Применение математической статистики в педагогических исследованиях. Непараметрические методы. М.: Педагогика, 1977. 136 с.
66. Гребенюк О.С., Гребенюк Т.Б. Теория обучения. М.: Владос-Пресс, 2003. 384 с.
67. Гродзенська Н.Л. Школьники слушают музыку. М.: Просвещение, 1969. С. 12-23.
68. Губенко А.В. Проблема оценивания учебной деятельности школьников. Творческий паспорт учащихся // Обдарована дитина. 1998. № 5-6. С. 27-31.
69. Гузеев В.В. Планирование результатов образования и образовательная технология. М.: Народное образование, 2000. С. 3-15.
70. Гуцало Е.У. Творческое развитие будущих учителей начальных классов в процессе музыкального обучения: Автореф. дис. канд. пед. наук 13.00.01. /НИИ художественного воспитания Академии пед. наук СССР. М., 1989. 16 с.
71. Данилов М.А., Есипов Б.Л. Дидактика. М.: АПН РСФСР, 1957. 518 с.
72. Дараган О. Розвитку розумової активності сприяє психолог // Рідна школа, 1997. № 6. С. 37-39.
73. Державний стандарт базової і повної середньої освіти // Мистецтво та освіта. 2004. № 2. С. 2-6.
74. Джола Д.М., Щербо А.Б. Теорія і методика естетичного виховання школярів: Навчально-методичний посібник. К.: ІЗМН, 1998. 392 с.
75. Дмитриева Л.Г. Детское музыкальное творчество как метод воспитания // Детское музыкальное воспитание в школе. М.: Музыка, 1976. Вып. 11. С. 71-86.
76. Дмитриева Л.Г. Творческое развитие школьников на уроке музыки // Музыкальное воспитание в школе. М.: Музыка, 1978. Вып. 15. С. 96-110.
77. Жирнова О.А. Художньо-творчі практики на тлі постмодерну // Мистецтво та освіта. 2005. № 4. С.18-20.
78. Журавлев И.К., Зорина Л.Я. Представление об учебном предмете / Под ред. В.В. Краевского, И.Я. Лернера // Теоретические основы содержания общего среднего образования. М.: Педагогика, 1983. 352 с.
79. Журавская Т.В. Музыкальное воспитание как средство формирования творческой личности (теория и практика отечественной школы. 1918-1920 гг.): Дис. канд. пед. наук: 13.00.01. М., 1994. С. 17-45.
80. Зорин С.С. Деятельность и творчество // Искусство и образование. 2006. № 1 (39). С. 4-21.
81. Зимина А.Н. Основы музыкального воспитания и развития детей младшего возраста: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений. М.: ВЛАДОС, 2000. 302 с.
82. Зорина Л.Я. Программа учебник учитель. М.: Знания (Сер. Педагогика и психология). 1989. № 1. 80 с.
83. Зязюн І.А. Культура в контексті політики та освіти // Мистецтво та освіта. 1998. № 2. С. 2-8.
84. Зязюн І.А. Освітній простір культури в умовах сучасних інформаційних технологій // Рідна школа. 2006. № 5. С.3-7.
85. Иванова Е.О., Осмоловская И.М., Шалыгина И.В. Содержание образования: культурологический подход // Педагогика. 1995. № 1. С. 13-19.
86. Інформаційно-методичний вісник. В 2-х чч. Ч. 2. Розділ «Музика» (укл. Беземчук Л.В.). Харків: ХОНМІБО, 2003. Вип. 3. С. 76-85.
87. Іонова О.М. Науково-педагогічні основи навчально-виховного процесу в сучасній школі за ідеями вальдорфської педагогіки: Автореф. дис. д-ра пед. наук / Інститут педагогіки АПН України. К., 2002. 36 с.
88. Кабалевский Д.Б. Воспитание ума и сердца. М.: Просвещение, 1984. 206 с.
89. Кабалевский Д.Б. Еще о педагогических оценках на уроках музыки // Музыка в школе. 1986. № 4. С. 7-13.
90. Кабалевский Д.Б. Музыка и музыкальное воспитание. М.: Знание, 1984. 68 с.
91. Как построить свое «Я» /Под ред. В.П. Зинченко. М.: Знание, 1984. 68 с.
92. Кантор И.М. Понятийно-терминологическая система педагогики. М.: Педагогика, 1980. 158 с.
93. Каптерев П.Ф Эвристическая форма обучения в народной школе // Антология педагогической мысли России второй половины 19 начала 20 в. М.: Педагогика, 1990. С. 218-221.
94. Картавцева М. Развитие творческих навыков на уроках сольфеджио. М.: Музыка, 1978. 71 с.
95. Кауфман Б. Вверх по лестнице, ведущей вниз. М.: Педагогика, 1989. С. 14-26.
96. Кларин М.В. Педагогическая технология в учебном процессе: Анализ зарубежного опыта. М.: Знание, 1989. С. 14-20.
97. Клинберг Л. Проблемы теории обучения. М.: Педагогика. 1984. 256 с.
98. Коваль О.В. Музичний фольклор у розвитку творчих здібностей молодших школярів // Художня освіта і проблеми виховання молоді: Зб. наук. ст. / Кол. авт.: Рудницька О.П. та інш. К.: ІЗМН, 1997. С. 64-68.
99. Колесников Л.Ф., Турченко В.Н., Борисова Л.Г. Эффективность образования. М.: Педагогика, 1991. 272 с.
100. Колеченко А.К. Энциклопедия педагогических технологий. СПб.: Каро, 2004. 367 с.
101. Копылова А.В. Технология урока искусства: Эссе на темы художественной педагогики. М.: Тач Маркетинг, 2004. 279 с.
102. Корнілова О. Про вивчення рівня навчальних досягнень учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу // Мистецтво та освіта. 2005. № 1. С. 54-59.
103. Корнілова О. Світ сучасної музики: електронний синтезатор: Навч. посібник для позакласної роботи. Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2003. 60 с.
104. Коротяев Б.И. Педагогика как совокупность педагогических теорий. М.: Просвещение, 1986. 208 с.
105. Коротяев Б.И. Учение процесс творческий. М.: Просвещение, 1989. 158 с.
106. Краевский В.В. Воспитание или образование? // Педагогика. 2001. № 3. С. 3-10.
107. Краевский В.В., Хуторской А.В. Предметное и общепредметное в образовательных стандаратах // Педагогика. 2003. № 2. С. 3-11.
108. Кузнецова О.А., Беземчук Л.В., Деревянко Т.Н. Программа «Практикум школьного репертуара» // Джерело педагогічної майстерності /Методичний бюлетень. Харків: ХОІУВ. Вип. 8. 1995. С. 4-15.
109. Кузнецова О.А. Звуковое воздействие на эмоциональное и интеллектуальное развитие молодежи // Пост-Методика. № 78 (4546). 2002. С. 217-241.
110. Кузнецова О.А. Modern tendencies and the content of musical education system andmusical enlightenment in Ukraine // Материалы международной конференции «Hudobna vychova vcera a dnes». Словацкая Республіка. Нитра, 2004. С. 2.
111. Кузнецова О.А. Музыкально-просветительские тенденции в контексте музыкального образования и просвещения в Украине // Матеріали ІІ міжнародної конференції СПДМ (IX EPTA) «Слов’янська музика у просвітницькій діяльності педагога» / За заг. ред. Кузнецової О.А. Харків: СПДМ. 2004. С. 3-9.
112. Кузнецова О.А. Современный опыт художественно-просветительской работы в странах Западной Европы, США, Японии (Вторая половина ХХ в.) / Методическое пособие. Харьков: ОВС, 2002. C. 2-5.
113. Куписевич Ч. Основы общей дидактики / Пер. с польск. О.Довженко. М.: Высшая шк., 1986. 368 с.
114. Курко К.В. Зміст освіти як теоретична проблема сучасної дидактики // Педагогіка та психологія: Зб. наук. праць. Харків: ХДПУ, 2002. Вип. 21. С. 78-85.
115. Левченко Л.С. Творча самореалізація старшокласників у науково-дослідницькій діяльності шкіл нового типу: Дис. канд. пед. наук: 13.00.01.: Харківський держ. пед. ун-т. Харків, 1999. 197 с.
116. Легенчук Д.В. Организационнно-дидактическое конструирование индивидуально-ориентированной технологии обучения студентов педагогческим дисциплинам в условиях университета: Автореф. дис. канд пед. наук: 13.00.08. /Курганский гос. ун-т. Курган, 2000. 15 с.
117. Леднев В.С. Содержание образования: Учебное пособие. М.: Высшая школа, 1989. 360 с.
118. Леонтович М.Д. Практичний курс навчання співу у середніх школах України (З педагогічної спадщини композитора) /Упор. Л.О. Іванова. К.: Муз. Україна, 1989. 136 с.
119. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1977. С.25-38.
120. Леонтьева О. Карл Орф. М.: Музыка, 1984. 334 с.
121. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. М.: Педагогика, 1981. 186 с.
122. Лернер И.Я. О новом учебном предмете в школе // Новые иследования в педагогических науках. Сб. науч. статей. М.: Педагогика, 1991. Вып. 2. С. 39-43.
123. Лернер И.Я. Учебный предмет, тема, урок. М.: Знание, 1988. 80 с.
124. Лешер В.Ю. Развитие творческого потенциала подростка в учреждениях дополнительного образования: Дис. канд. пед. наук: 13.00.01. Оренбург, 2000. 149 с.
125. Лещенко М.П. Сучасні зарубіжні концепції естетичного виховання // Педагогіка і психологія. 1996. № 2. С. 171-178.
126. Лист Міністерства освіти і науки України. Про педагогічну адаптацію учнів 5-8 класу до навчання в основній школі // Мистецтво та освіта. 2005. № 2. С. 2.
127. Лобок А.М. Содержание образования: конфликт парадигм // Перспективы. 2003. № 3. С.25-35.
128. Логинова Л.Г. Технология и технологический подход в образовании // Внешкольник, 1998. № 9. С. 27-31.
129. Лозова В.І. Москаленко П.Г., Троцко Г.В. Педагогіка. К.: ІСДОУ, 1993. 140 с.
130. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. 2-е вид., випр. і доп. Харків: ОВС, 2002. 400 с.
131. Лук А.Н. Мышление и творчество. М.: Знание, 1976. С. 14-177.
132. Макрідіна Л. Сучасні технології навчання (Формування творчої особистості) // Рідна школа. 1997. № 6. С. 46-49.
133. Максимова С.Г. Формирование творческой активности учащихся I-IV классов в процессе изображения человека: Дис. канд. пед. наук: 13.00.01. М., 2000. 232 с.
134. Маслов С.І. Дидактичні основи реалізації емоційно-ціннісного компонента в початковій освіті: Дис. докт. пед. наук: 13.00.01. Москва, 2000. 302 с.
135. Масол Л.М., Беземчук Л.В, Очаковська Ю.О., Наземнова Т.О. Вивчення музики в 5-8 класах: Навчально-методичний посібник для вчителів. Харків: Скорпіон, 2003. 128 с.
136. Масол Л.М. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. 2004. № 10. С. 3-9.
137. Масол Л.М. Методика навчання мистецтва у початковій школі. Харків: Веста. Ранок, 2006. 256 с.
138. Масол Л.М., Очаковська Ю.О., Беземчук Л.В., Наземнова Т.О. Вивчення музики в 1-4 класах: Навчально-методичний посібник для вчителів. Харків: Скорпіон, 2003. 144 с.
139. Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. М.: Просвещение, 1972. С. 17-31.
140. Махмутов М.И. Организация проблемного обученя в школе: Книга для учителей. М.: Просвещение, 1977. С. 33-46.
141.