Копняк, Наталія Борисівна. Методика оцінювання результатів навчання інформатики учнів старшої школи

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М.П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

Копняк Наталія Борисівна

УДК 371.26:004(043.5)

МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ
УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ

13.00.02. теорія та методика навчання (інформатика)

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
доктор педагогічних наук,
професор
Морзе Наталія Вікторівна

Київ -2008

Зміст

ВСТУП..

4

РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ...

14

1.1.Оцінювання навчальної діяльності учнів як складова педагогічного процесу.....

14

1.1.1.Сутність оцінювання результатів навчання.....

14

1.1.2.Функції оцінювання та педагогічні вимоги до його організації.

31

1.1.3.Види оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.....

38

1.2.Психологічні особливості оцінювання результатів навчання......................................

39

1.3.Історичний розвиток систем оцінювання на теренах України.........

50

1.4.Досвід оцінювання результатів навчання за межами України.

58

Висновки до першого розділу

68

РОЗДІЛ2.МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ..

71

2.1.Особливості шкільного курсу інформатики ...

71

2.2.Особливості методичної системи оцінювання результатів навчання інформатики..

81

2.2.1.Цілі оцінювання результатів навчання інформатики...

81

2.2.2.Компетентність як об’єкт оцінювання...

88

2.2.3.Засоби оцінювання навчальної діяльності учнів..

94

2.2.4.Тестування як один з методів поточного оцінювання...

107

2.2.5.Форми оцінювання результатів навчання інформатики учнів старшої школи...

121

2.3.Організація, проведення та результати педагогічного експерименту...

152

Висновки до другого розділу.

170

ВИСНОВКИ..

173

ДОДАТКИ.

178

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

221

Вступ

При всій різноманітності форм навчання і педагогічних закладів, які зараз виникають в усьому світі, основними залишаються задачі навчання і виховання дітей та контроль результатів цих процесів. В контексті ідей особистісно-орієнтованої освіти проблема оцінювання результатів навчання в навчально-виховному процесі набуває нового змісту. В останні роки оцінювання вчителем навчальної діяльності учнів, взаємооцінювання та самооцінювання школярів виокремилися в самостійний напрямок досліджень.
Відповідно до цього змінюються й підходи до оцінювання результатів навчальної діяльності учнів. «Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень, а не ступеня учнівських невдач» [149]. Гуманне ставлення до учня в процесі оцінювання його навчальної діяльності пропагували ще декілька століть тому такі відомі вчені як Я.А.Коменський[127], М.В.Ломоносов[181], К.Д.Ушинський[328,329] таін. Але й останнім часом гуманізація оцінювання (Г.Л.Алексевич[4], Ш.О.Амонашвілі[6,7], В.І.Лозова[178], Л.Кутепова[162], С.І.Подмазин[260-262], Г.К.Селевко[289,290], А.В.Хуторський[336-338], Є.Г.Шмуклер[350] та ін.) не лише не втратила свого значення, а й набуває нового змісту.
Сьогодні соціальне замовлення суспільства сучасній школі вимагає змінити ставлення до учня, підійти до нього, як до особистості зі своїми інтересами і творчими можливостями. Згідно з розробками психологів і дидактів (В.С.Вигодський[53], Л.В.Занков[92,93], Д.Б.Ельконін[352,353], В.В.Давидов[62], З.І.Калмикова[113,114], Т.І.Тітова[314] та ін.), навчання є джерелом розумового розвитку дитини і розвиваючим лише у тому випадку, коли воно спирається на «зону ближнього розвитку» учня. В той же час шкільна практика і наукові дослідження (З.І.Калмикова[113,114], Г.С.Костюк[146], В.А.Крутецький[152-154], Н.С.Лейтес[167], І.Я.Лернер[171], Н.О.Менчинська[192,193] та ін.) демонструють наявність значних індивідуальних відмінностей як у загальних, так і в спеціальних здібностях дітей, в їхньому розумовому розвитку взагалі. Важливо враховувати можливості учнів, їхні вподобання і у відповідності з ними забезпечувати диференційований підхід як під час навчання, так і в процесі оцінювання його результатів.
Багато науковців досліджували та продовжують в нових умовах досліджувати функції оцінювання результатів навчальної діяльності учнів в навчальному процесі; вимоги до знань, умінь та навичок, що формуються; методи контролю та оцінювання; види обліку знань в системі навчання (О.В.Барановська[17,18], М.Барна [19], І.Є.Булах[41,40], А.В.Василюк[44], В.С.Власов[49], К.Г.Делікатний[63], І.В.Іванюк[102,103], Г.Ю.Ксьонзова[157], Т.О.Лукіна[182-184], О.М.Масюк[189], А.П.Наливайко[218], О.Овчаренко[226], П.Сікорський[298,299], В.О.Скалозуб[300, 301] та ін.).
Також розробляються нетрадиційні підходи до оцінювання навчальної діяльності учнів, зокрема, рейтингове оцінювання (Н.Ананьєва[10], О.О.Безносюк[25

Список литературы

ВИСНОВКИ

Відповідно до мети та поставлених завдань у процесі дослідження отримані такі основні результати:
- уточнено поняття оцінювання;
- обґрунтовано необхідність реалізації оцінювання навчальної діяльності на засадах особистісно-орієнтованого та компетентнісного підходів як засобу розвитку особистості учня;
- уточнено цілі оцінювання результатів навчання з інформатики учнів старшої школи;
- дістали подальший розвиток вимоги до оцінювання результатів навчання з інформатики, його форм, методів і засобів, створення критеріїв оцінювання;
- розроблено технологію використання учнями критеріїв оцінювання навчальної діяльності у процесі навчання інформатики;
- створено систему конкретних завдань для поточного тестового оцінювання;
- розроблено технології самооцінювання учнями власної навчальної діяльності з інформатики, взаємооцінювання учнів в малих групах та оцінювання групи в цілому.
Результати проведеного дослідження дають підстави зробити такі висновки:
1.В результаті опрацювання науково-методичної та психолого-педагогічної літератури з теми дослідження, аналізу термінів, які використовуються для означення оцінювання, уточнено поняття педагогічного оцінювання як низки процесів, які використовують для визначання рівня сформованості компетентностей учня. Ці процеси тісно пов’язані з процесами навчання.
За останні десятиліття складові елементи оцінювання зазнали деяких змін. До них відносили: встановлення фактичного рівня знань; співвідношення виявлених знань з еталонними, які визначаються програмою; вираження результату навчально-пізнавальної діяльності учнів у вигляді оцінки або іншого способу характеристики. Перших два елементи набули сьогодні іншої інтерпретації в зв’язку із новою парадигмою навчання, а от третій оцінка як завершальний етап залишився незмінним тому, що він є необхідною та обов’язковою складовою процесу оцінювання.
Аналізуючи оцінювання як окремий вид діяльності у його структурі виділено два взаємопов’язаних параметри: зовнішню оцінювальну діяльність вчителя та внутрішню оцінювальну діяльність, яку здійснює сам учень.
Процедура оцінювання полягає в конвертації одержаного при вимірюванні первинного результату у певну нормовану шкалу балів оцінку, тоді як методика оцінювання полягає у визначенні алгоритму виконання цієї процедури. Оцінка може виражатися як у жесті, міміці вчителя, короткому судженні, оціночному вислові, так і у формі строго ранжованих позначень, одним із яких є бал.
2.Історія виникнення та розвитку педагогіки яскраво демонструє перехід від оцінювання у вигляді фізичного покарання за неуспішність і погану поведінку до оцінювання рівня сформованості компетентностей осіб, що навчаються. Весь набутий педагогічний досвід оцінювання навчання показує необхідність врахування всіх переваг і недоліків систем оцінювання, що використовувало людство, для створення нового підходу до оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів у системі загальної середньої освіти, що слугуватиме гуманізації освіти, орієнтації процесу навчання на розвиток особистості учня, реалізації особистісно-орієнтованого навчання, підвищенню якості та об’єктивності оцінювання результатів навчальної діяльності.
Останнім часом відбувається переорієнтація з оцінювання знань учнів на оцінювання рівня сформованості компетентностей. Нова організація навчання та оцінювання результатів навчання інформатики починається з чіткого усвідомлення вчителем бажаного рівня навчальних досягнень учнів, що й передбачає необхідність реалізації оцінювання навчальної діяльності на засадах особистісно-орієнтованого та компетентнісного підходів як засобу розвитку особистості учня.
Такі підходи полягають у зміщенні акценту з накопичування та оцінювання нормативно визначених знань, умінь і навичок до формування й розвитку в учнів здатності практично діяти та оцінювати результати своїх дій, застосовувати власний досвід у ситуаціях професійної діяльності та соціальної практики, що передбачає високу готовність випускника школи до успішної діяльності в різних сферах.
3.Оновлення методичної системи оцінювання результатів навчання інформатики передбачає зміну її складових (цілей, змісту, методів, засобів та форм).
Враховуючи переорієнтацію з оцінювання знань учнів на оцінювання рівня сформованості інформатичної компетентності, уточнено цілі оцінювання результатів навчання інформатики. Оскільки їх розуміння вчителем та учнями і вміння визначати серед них необхідні для певної навчальної ситуації може суттєво вплинути на ефективність проведення оцінювання та процесу навчання інформатики в цілому.
Відповідно до зміни змісту та цілей оцінювання вдосконалено засоби, форми та методи оцінювання.
Оскільки компетентність розкладається на складові (знання, уміння, навички і ставлення), то велика увага приділяється формуванню в учнів вміння користуватися критеріями оцінювання, які відповідають кожній складовій. Критерії мають бути складені з урахуванням всіх програмних вимог та рівнів навчальних досягнень з інформатики.
У випадку систематичного використання учнями критеріїв оцінювання школярі краще розуміють цілі навчання та оцінювання його результатів, спостерігають власний прогрес у оволодінні навчальним матеріалом, вчасно коригують недоліки, формують навички самооцінювання.
Серед багатьох методів оцінювання (усне опитування, письмові самостійні та контрольні роботи, практичні роботи тощо) значна увага приділяється тестуванню. Використання у процесі поточного оцінювання результатів навчання інформатики тестових завдань, складених з урахуванням всіх рівнів навчальних досягнень учнів та реалізованих згідно таксономії Б.Блума, надає процесу оцінювання динамічності, об’єктивності та можливості швидкого опрацювання результатів оцінювання.
Доповнення загальноприйнятого оцінювання учня вчителем такими формами оцінювання навчальної діяльності як самооцінювання учнем власних навчальних досягнень та взаємооцінювання учня учнем сприяє вдосконаленню процесу оцінювання навчальної діяльності. Навчання школярів прийомам взаємооцінювання та самооцінювання результатів навчання інформатики надає їм можливість ефективно і творчо планувати та організовувати навчальну діяльність, розвивати критичність думки, пропонувати альтернативне вирішення проблеми тощо, тобто формувати в учнів інформатичну компетентність, що безумовно знадобиться для майбутнього дорослого життя випускників.
Створена методична система оцінювання навчання інформатики учнів старшої школи надає вчителеві можливість урізноманітнити форми участі учнів у навчальному процесі, методи опрацювання навчального матеріалу та оцінювання результатів навчальної діяльності, підвищує самостійність і активність учнів у навчанні, розвиває у них навички мислення високого рівня.
4.Проведено педагогічний експеримент, в ході якого перевірено та підтверджено в практиці навчання ефективність розробленої методичної системи оцінювання начальних досягнень учнів з інформатики, яка ґрунтується на особистісно-орієнтованому та компетентнісному підходах до навчання.
Виявлена залежність продуктивності навчання від кількості, якості, повноти, своєчасності (оперативності), глибини, об’єктивності оцінювання. Своєчасне та об’єктивне оцінювання, самооцінювання та взаємооцінювання рівня навчальних досягнень учнів у процесі навчання інформатики є необхідною умовою їх активної навчально-пізнавальної діяльності.
Експериментальне дослідження показало, що використання запропонованої автором методики оцінювання навченості учнів сприяє активізації, індивідуалізації, диференціації та гуманізації навчально-виховного процесу в цілому.
Отримані результати дозволили намітити деякі напрями подальших досліджень:
1.Адаптувати створену методику оцінювання навчальних досягнень старшокласників для середнього шкільного віку, для профільної школи.
2.Розробити методику навчання учнів самостійному створенню критеріїв оцінювання їх власної навчальної діяльності.