Гудзик Ірина Пилипівна. Компетентнісно орієнтоване навчання російської мови в початкових класах (у школах з українською мовою навчання)

Краткое описание

Гудзик Ірина Пилипівна. Компетентнісно орієнтоване навчання російської мови в початкових класах (у школах з українською мовою навчання) : Дис... д-ра наук: 13.00.02 2008

Ґудзик І.П. Компетентнісно орієнтоване навчання російської мови у початкових класах (у школах з українською мовою навчання)”. Монографія.
Дисертаційне дослідження у формі монографії на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія та методика навчання (російська мова). Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2008.
Дослідження присвячене проблемам початкового навчання російської мови (другої), актуальність яких зумовлена зміною мовної ситуації в Україні та новою філософією освіти, компетентнісним підходом до визначення цілей шкільного навчання. Теоретично обґрунтовано сутність компетентнісно орієнтованого навчання російської мови, передусім його спрямованість на формування в учнів уміння самостійно працювати над навчальним завданням, а також досягати взаєморозуміння і взаємодії з однокласниками в роботі. На з’ясування рівня сформованості цих умінь має мути спрямована перевірка результатів навчання російської мови. Для досягнення зазначеної мети необхідне забезпечення пріоритету мовленнєвої роботи, регулярне застосування колективних завдань (роботи у парах та групах). Запропоновано систему методів навчання мови, в якій виділено метод комунікативного застосування мови як визначальний для досягнення учнями комунікативної компетенції. Розроблено компетентнісно-діяльнісний підхід до визначення змісту навчання у шкільних програмах; визначено характеристики підручників, призначених для компетентнісно орієнтованого навчання російської мови в школах з українською мовою навчання.
На обґрунтованих теоретичних засадах розроблено методику роботи з реалізації мовленнєвої, мовної і соціокультурної змістових ліній навчання російської мови, перевірено її ефективність у ході офіційної апробації підручників та вивчення результатів експериментального навчання.
Ключові слова: Російська мова, початкові класи, компетентнісно орієнтоване навчання, комунікативне застосування мовлення, самостійність учнів, колективна форма навчальної діяльності, ключові компетентності.

Шкільний курс російської мови у початкових класах шкіл з українською мовою навчання потребує принципової перебудови з огляду на нову соціо-мовну ситуацію в Україні, результати досліджень сучасної лінгвістики (когнітивна лінгвістика, мовна прагматика, лінгвокультурологія тощо) і нову філософію освіти, яка передбачає компетентнісний підхід до визначення цілей та кінцевих результатів навчання.
У ході дисертаційного дослідження встановлено, що сутність компетентнісно орієнтованого навчання російської мови виявляється передусім у тому, що воно спрямоване на формування у школярів уміння самостійно працювати над виконанням навчального завдання, а також уміння досягати взаєморозуміння та взаємодії з однокласниками в роботі, успішно застосовуючи мову як засіб пізнання, спілкування, впливу.
Доведено, що досягнення зазначених цілей можливе за умови забезпечення пріоритетумовленнєвої роботиу навчанні, подолання орієнтації шкільного курсу на формування знань про мову, уміння здійснювати мовний розбір. Спрямованість навчання передусім на розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності дає можливість забезпечити належне використання усного і писемного, діалогічного і монологічного мовлення в навчанні; досягти паритету когнітивної й афективної сфер особистості, підсилити емоційний компонент навчання, залучити учнів до обговорення проблем, пов’язаних з їхнім внутрішнім світом, створити ситуації для реального спілкування російською мовою.
Для успішного формування комунікативної компетенції запропоновано розмежувати у навчанні умовно-мовленнєву діяльність, яка будується на різнобічній підготовчій роботі, і комунікативне застосування мовлення.
Уперше в методиці початкового навчання російської мови (другої) показано, що молодші школярі спроможні використовувати не тільки усне, а й писемне мовлення з комунікативною метою. Вони із задоволенням пишуть про свої враження від прослуханого чи прочитаного, про успіхи чи проблеми у виконанні навчальних завдань, про те, що їх турбує, хвилює у позашкільному житті. Такі висловлювання далекі від досконалості, але навчитися писати діти зможуть тільки в тому випадку, якщо будуть писати систематично і бачити, що їхні твори цікаві для інших за змістом, а не тільки є матеріалом для аналізу помилок.
Доведено, що посилення мовленнєвої складової навчання не суперечить необхідності розвитку понятійного мислення учнів, оскільки мовленнєва робота має значний потенціал для формування теоретичного мислення, узагальнених способів діяльності, поєднуючи емоційну і логічну сторони навчання. Пріоритет мовленнєвої роботи, ґрунтуючись на використанні порівняно простого, близького до дитячого досвіду мовленнєвого матеріалу, створює умови для розвитку самостійності суджень, уміння аргументувати свою думку, зіставляти її з іншими поглядами на обговорювану проблему, тобто для розвитку критичного мислення.
З’ясовано, що основним напрямоммовної роботиє збагачення мовлення учнів мовними одиницями різних рівнів, розвиток уміння розуміти їх значення, правильно використовувати у мовленні. Формування знань про мову, про особливості мовних одиниць також належить до завдань мовної роботи, але воно здійснюється з пропедевтичною метою, переважно в ході спільної діяльності школярів з учителем. Пріоритет практичної роботи, спрямованої на використання учнями мовних одиниць у мовленні, є обов’язковою умовою успішного формування в учнів мовної компетенції. Істотною особливістю змісту мовної роботи є посилена увага до значення мовних одиниць; така робота доступна і цікава для молодших школярів, вона показує їм єдність значення і форми, залучає не тільки до запам’ятовування, але і до осмислення матеріалу. Необхідним у навчанні є зіставлення особливостей російської і української мов. Розмежування у свідомості школярів змісту висловлювання і його форми важливе для збагачення їхнього мовлення, для мовного і загального розвитку і формування уявлення про мовне і культурне розмаїття світу.
Проаналізовано і доповнено трактування проблеми формуваннянавичок правопису. Найголовніше завдання початкового етапу навчання правопису полягає у виробленні орієнтувальної основи орфографічних дій, що є необхідною умовою успішної роботи над розвитком в учнів правописних умінь і навичок. Робота має бути спрямована насамперед на формування правописної пильності, розуміння загальних закономірностей російської орфографії й уміння знаходити ті позиції в слові, які вимагають перевірки написання (на основі поняття про сильну і слабку позиції звуків у слові), а також уміння застосовувати окремі правила правопису (переважно в спільній діяльності з учителем). Першорядне значення має запам’ятовування учнями вимови і написання найбільш уживаних слів, списки яких розроблено по класах.
З’ясовано основні напрями роботи з реалізаціїсоціокультурної лініїнавчання, призначення якої формування в учнів уміння виконувати різні соціальні ролі, а також ознайомлення з культурою, традиціями російського народу, формування в учнів національної самосвідомості у поєднанні з толерантним ставленням до носіїв різних мов, культур. Така робота, за умови її практичного характеру, сприяє дотриманню належних пропорцій між академічним змістом курсу мови і практикою користуватися мовою з урахуванням реальних соціальних ролей у ситуаціях повсякденного спілкування. Соціокультурна лінія змісту навчання формує соціокультурну компетенцію як складову комунікативної компетенції і робить істотний внесок у формування ключових компетентностей.
Запропоновано систему методів компетентнісно орієнтованого навчання російської мови, у якій розмежовано методи набуття учнями знаньпро мову (і правопис), мовлення, способи діяльності з мовленнєвим і мовним матеріалом і методи формування умінь (мовленнєвих, мовних); у цій системі розрізнено також методи формування мовленнєвої і комунікативної компетенцій.
Набула подальшого розвитку проблема самостійної роботи школярів, оскільки істотною ознакою компетентнісно орієнтованого навчання є поєднання роботи учнів з опорою на допоміжні матеріали, допомогу вчителя із самостійною роботою, причому ступінь самостійності школярів поступово збільшується. Передусім їх навчають виконувати дії, які є компонентами розв’язання навчальних завдань (визначати мету роботи, планувати її, здійснювати операції, необхідні для її досягнення, оцінювати зроблене, аналізувати хід і способи навчальної діяльності, причини успіхів і невдач). Принципово важливим є розвиток самостійності у розумінні, тлумаченні, оцінюванні тексту, вміння пов’язувати прочитане зі своїм життєвим досвідом, обговорювати його з іншими.
Доведено, що комунікативно орієнтоване навчання передбачає систематичне використання колективної форми навчання (переважно в парах і групах з 3-4 учнів). Це значно розширює коло навчального спілкування, забезпечує школярам реальну мовленнєву практику, без чого неможливе формування комунікативної компетенції. Працюючи у парах і групах, беручи участь у загальних обговореннях цікавих для них проблем, школярі вчаться будувати висловлення з комунікативною метою, слухати і намагатися зрозуміти інших, орієнтуватися на сильні сторони партнера, цінувати різні погляди на предмет, усвідомлювати важливість компромісу тобто засвоюють демократичний стиль спілкування. Матеріали для парної і групової роботи включено до нових підручників з російської мови.
Розроблено систему завдань з мови (за всіма мовними рівнями) і мовлення, причому вперше детально розроблено систему завдань для роботи з текстом (умовно-мовленнєвих і комунікативних); представлено також матеріали для освоєння учнями компонентів процесу розв’язання навчальних завдань тощо.
Уперше здійснено кількісний і якісний порівняльний аналіз варіативних підручників для початкового навчання російської мови, який дав можливість окреслити ознаки підручників, важливі для компетентнісно орієнтованого навчання.
Уточнено зміст і методи оцінювання навчальних досягнень учнів на основі співвіднесення очікуваних результатів навчання з ієрархією його цілей, основними серед яких є розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності, уміння успішно застосовувати мову з комунікативною метою. Характер матеріалу, форма його пред’явлення, способи організації перевірних робіт передбачають високий ступінь самостійності учнів.
Концептуальні положення щодо змісту і методів компетентнісно орієнтованого навчання російської мови застосовано у створнні автором програм, розробці критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, підручників для початкового навчання російської мови у школах з українською мовою навчання на засадах компетентнісного підходу.
У процесі апробації підручників для початкового навчання російської мови доведено їх придатність для навчального мовного курсу, орієнтованого на розвиток в учнів комунікативної компетенції та ключових компетентностей.
Для виявлення результативності навчання російської мови за експериментальною системою було розроблено перевірну роботу з урахуванням методик міжнародних моніторингів мовної підготовки учнів. Окрім того, було здійснено перевірку умінь аудіювання, читання вголос незнайомого для слухачів тексту. Розвиток усного мовлення відстежувувався шляхом спостережень над спілкуванням учнів у роботі в парах і групах, в обговореннях і дискусіях. Вивчення результатів засвідчило ефективність запропонованої системи навчання, передусім у розвитку мовлення за моделями, властивими реальним життєвим ситуаціям.
Дослідження особливостей компетентнісно орієнтованого навчання російської мови дало можливість виявити значний його потенціал для розвитку як комунікативної компетенції, так і ключових компетенцій у цілому, передусім уміння працювати самостійно, а також досягати взаєморозуміння з іншими у вирішенні навчальних завдань.
Водночас воно виявило ті проблеми компетентнісно орієнтованого навчання, які потребують подальших досліджень. Найактуальніші з них різні аспекти розвитку уміння будувати спонтанні усні й письмові висловлювання з комунікативною метою, які використовуються на уроці, а також методика оцінювання цих висловлювань. Першорядною є також проблема підготовки і перепідготовки педагогічних кадрів до змін у методиці, які зумовлені компетенісним підходом до навчання.