Піхтар Олена Анатоліївна. Методична система формування музичного мислення студентів мистецьких вищих навчальних закладів

Краткое описание

Піхтар Олена Анатоліївна. Методична система формування музичного мислення студентів мистецьких вищих навчальних закладів : дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Київський національний ун- т культури і мистецтв. — К., 2007. — 251арк. — Бібліогр.: арк. 179-203

Піхтар О.А. Методична система формування музичного мислення студентів мистецьких вищих навчальних закладів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія та методика навчання (музика і музичне виховання). Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, 2007.
Основний зміст дисертації становить наукове обґрунтування методичної системи формування музичного мислення студентів мистецьких вищих навчальних закладів.
Здійснено теоретичний та історичний аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми; виявлено специфіку мислення особистості в художній творчості. Вивчено структуру музичного мислення студентів у контексті особистісно орієнтованого підходу. Розроблено компонентний склад методичної системи відповідно до концепції особистісно орієнтованої освіти; досліджено принципи навчання, педагогічні умови, форми і методи формування музичного мислення майбутніх фахівців. Визначено критерії та встановлено рівні його сформованості; експериментально перевірено методику поетапного впровадження у процес фахової підготовки студентів музичних спеціалізацій мистецьких вищих навчальних закладів методичної системи формування їхнього музичного мислення.

Результати дисертаційного дослідження дали підставу для таких висновків:
1. Теоретичний та історичний аналіз філософських, психолого-педагогічних, мистецтвознавчих і музикознавчих досліджень, який виявив взаємопов’язані етапи становлення і розвитку проблеми музичного мислення особистості, дав змогу розробити системний підхід до розуміння формування нового стилю музичного мислення студентів мистецьких вищих навчальних закладів у контексті особистісно орієнтованої парадигми сучасної освіти. Першорядного значення у фаховій підготовці студентів набувають саме питання активізації їхнього самостійного і критичного музичного мислення як одного з основних факторів творчого характеру навчально-виховного процесу.
2. На основі даних дослідження науково-теоретичних передумов встановлено, що музичне мислення як різновид категорії художнього мислення є творчо-пізнавальною діяльністю, спрямованою на усвідомлення художнього смислу образів мистецтва та відтворення їх у різних видах музичної діяльності. Рівень музичного мислення визначається ступенем інтелектуалізації емоційного змісту музичного твору, розвитком особистісного життєвого досвіду. Доведено, що компонентну структуру музичного мислення становлять: мотиваційно-емоційний, когнітивно-пізнавальний, операційно-діяльнісний компоненти.
3. Обґрунтовано, що практична готовність майбутніх фахівців до професійної музичної діяльності чималою мірою залежить від рівня й спрямованості їхнього музичного мислення, цілісне формування та гармонійний розвиток якого можна здійснити, створивши методичну систему, яка вдосконалює їхню фахову підготовку в процесі особистісно орієнтованого навчання, активізує розумову і художньо-інтерпретаційну діяльність, забезпечує диверсифікацію інтелектуальної сфери, сприяє творчій самореалізації особистості студентів.
4. Відповідно до структури музичного мислення розроблено критеріальний апарат для діагностування рівнів його сформованості, показниками якого є змістові параметри визначених компонентів, а саме: 1) рівень мотивації до активної розумової діяльності; наявність потреби у самопізнанні музики; здатність до емоційно-естетичного переживання; мобільність художніх асоціативних зв’язків; 2) зміст і повнота понятійного апарату музичного мислення; розвиненість інтелектуальної сфери; уміння декодувати семантичне значення музичної мови; оригінальність тлумачення художніх образів і вміння їхньої вербалізації; 3) якісна визначеність процесуальних характеристик і операцій музичного мислення; ступінь здатності до прогностичної музичної діяльності; уміння художньої інтерпретації та імпровізації; самостійність у проектуванні і організації творчого процесу музичного виховання. Під час ґрунтовного діагностичного обстеження було виявлено незадовільний стан, тобто переважно низький (43,39%) та середній (47,46%) рівні сформованості музичного мислення студентів мистецьких вищих навчальних закладів, що вимагало його подальшого цілеспрямованого формування.
5. Запропонована методична система формування музичного мислення студентів включає такі компоненти: цільовий, комунікативний, змістовий, діяльнісний, аналітико-результативний. Ефективне формування музичного мислення студентів може бути досягнуте за умови забезпечення органічної сукупності, цілісності і взаємодії всіх взаємопов’язаних структурних компонентів розробленої системи. Встановлено, що функціонування методичної системи ґрунтується на оптимальній сукупності і послідовності: принципів навчання; педагогічних умов формування музичного мислення студентів; етапів педагогічної роботи; форм і методів навчально-виховного процесу.
6. Розроблена та експериментально перевірена методична система є доцільною для формування музичного мислення студентів у процесі особистісно орієнтованого навчання. На кожному з етапів застосовувались адекватні вирішенню завдань організаційні форми, навчально-виховні методи і прийоми. Організаційний етап передбачав розвиток особистісних якостей і характеристик музичного мислення майбутніх фахівців, позитивної мотивації до музично-пізнавальної діяльності, саногенного мислення студентів і здатності до саморегулювання музичного мислення, активізацію творчо-пізнавальної самостійності. Інтегрований етап мав на меті розвиток мислительних операцій, диверсифікацію інтелектуальної сфери студентів, міжпредметну інтеграцію знань (на базі професійно-орієнтованих дисциплін, інтегрованого спецкурсу), формування художньо-творчих умінь. Творчо-професійний етап характеризувався розвитком операційної сфери музичного мислення, створенням умов для функціонування особистісної орієнтації музичного мислення в практичній професійній музичній діяльності.
7. Порівняльний аналіз якісних і кількісних показників рівнів сформованості музичного мислення студентів на початку й наприкінці дослідно-експериментальної роботи підтверджує педагогічну об’єктивну і суб’єктивну ефективність впровадження розробленої методичної системи у практику вищої мистецької освіти. Апробація експериментальної методики показала, що зміни в традиційній структурі підготовки майбутніх фахівців оптимізують самовираження студентів як професіоналів, активізують їхнє музичне мислення, забезпечують творче самовдосконалення в процесі навчання.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування музичного мислення студентів у мистецьких вищих навчальних закладах. Подальшого наукового обґрунтування потребують, на наш погляд, питання, пов’язані з поглибленим вивченням особливостей інтелектуальної культури майбутніх музикантів-виконавців і музикантів-педагогів, із специфікою досліджуваного феномена у диригентсько-хоровій діяльності, з екстраполяцією запропонованих методик у середню спеціальну музичну освіту, впровадженням особистісно орієнтованої парадигми у викладання фахових дисциплін у мистецьких вищих навчальних закладах.