МЕТОДИКА ІНТЕРСУБ’ЄКТНОГО НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ОСНОВНІЙ ШКОЛІ




  • скачать файл:
  • Название:
  • МЕТОДИКА ІНТЕРСУБ’ЄКТНОГО НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ОСНОВНІЙ ШКОЛІ
  • Альтернативное название:
  • МЕТОДИКА интерсубъектного ОБУЧЕНИЯ УКРАИНСКОЙ ЛИТЕРАТУРЫ В ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ОСНОВНОЙ ШКОЛЕ
  • Кол-во страниц:
  • 457
  • ВУЗ:
  • Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
    ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний
    університет імені Григорія Сковороди»

    На правах рукопису


    УЛІЩЕНКО Віолетта Валентинівна


    УДК 373.5.016:821.161.2.09


    МЕТОДИКА ІНТЕРСУБ’ЄКТНОГО НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ОСНОВНІЙ ШКОЛІ

    13.00.02 – теорія та методика навчання (українська література)


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    доктора педагогічних наук


    Науковий консультант:
    Токмань Ганна Леонідівна,
    доктор педагогічних наук, професор

    Київ – 2012











    ЗМІСТ

    ВСТУП…………………………………………………………………... 4
    РОЗДІЛ 1
    Теоретико-методологічні засади інтерсуб’єктного навчання української літератури в основній загальноосвітній школі………….

    18
    1.1. Проблема емоційно-ціннісного діалогу суб’єктів у філософії та культурології ……………………………………………………………….
    19
    1.2. Інтерсуб’єктність у літературознавстві……………………………….. 34
    1.3. Психолого-педагогічне підґрунтя інтерсуб’єктного навчання української літератури……………………………………………………….
    58
    Висновки до першого розділу........…………………………………… 80

    РОЗДІЛ 2
    Компетентнісна спрямованість інтерсуб’єктного навчання української літератури в основній загальноосвітній школі……………


    83
    2.1. Аналіз нормативних документів та періодичних видань з методики викладання української літератури…………………………………………
    84
    2.2. Висвітлення питань емоційно-ціннісної комунікації в методиці навчання української літератури……………………………………………
    102
    2.3. Індикатори сформованості предметних компетентностей в інтерсуб’єктному навчанні української літератури………………………..
    120
    2.4. Рівні сформованості предметних компетентностей на уроках української літератури в учнів 6 і 8 класів (констатувальний зріз)………..
    134
    Висновки до другого розділу…….……………………………………. 150

    РОЗДІЛ 3
    Особливості реалізації методики інтерсуб’єктного навчання української літератури в основній загальноосвітній школі………….


    152
    3.1. Концепція інтерсуб’єктного навчання української літератури…….. 153
    3.2. Ефективні методи і прийоми інтерсуб’єктного навчання…………… 177
    3.3. Інтерсуб’єктна взаємодія в медіанавчанні……………………………. 208
    Висновки до третього розділу………………………………………… 224

    РОЗДІЛ 4
    Специфіка інтерсуб’єктного вивчення творів української літератури відповідно до жанрових ознак ……………………………….


    227
    4.1. Інтерсуб’єктне осмислення української міфології та фольклорних творів……………………………………………………
    228
    4.2. Інтерсуб’єктне навчання епосу і драми ………………………….. 254
    4.3. Емоційно-ціннісна комунікація під час вивчення ліричних творів 272
    4.4. Інтерсуб’єктний підхід до вивчення ліро-епосу…………………… 287
    Висновки до четвертого розділу……………………………………… 300

    РОЗДІЛ 5
    Експериментальне дослідження ефективності методики інтерсуб’єктного навчання української літератури в основній загальноосвітній школі …………………………………………………….



    303
    5.1. Формування умінь емоційно-ціннісної естетичної взаємодії у молодших підлітків …………………………………………………………
    304
    5.2. Формування умінь емоційно-ціннісної естетичної взаємодії в учнів-читачів 7-8 класів……………………………………………………………
    331
    5.3. Засоби діагностики сформованості компетенцій і компетентностей 351
    5.4. Аналіз результатів експериментального навчання …………………… 375
    Висновки до п’ятого розділу…………………………………………… 392

    ВИСНОВКИ…………………………………………………………….
    395
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………. 400
    ДОДАТКИ………………………………………………………………. 438










    ВСТУП

    Актуальність теми. Система української освіти має швидко реагувати на виклики сучасного культурно-цивілізаційного простору, характерною ознакою якого є невпинне зростання темпів глобалізації та інформатизації. Відповідно, постає гостра потреба залучати нові навчально-виховні технології, спрямовані на підготовку конкурентоздатних випускників загальноосвітньої школи, які успішно доводитимуть свою компетентність у різних сферах життя, виявлятимуть високу національну самосвідомість, уміння ефективно взаємодіяти з іншими людьми.
    За цих умов особливої актуальності набуває необхідність запровадження інтерсуб’єктного навчання української літератури в основній загальноосвітній школі, оскільки воно сприяє розумінню учнями поліфонічної картини світу і особливостей її віддзеркалення у творах мистецтва, допомагає активізувати самостійну когнітивну та креативну діяльність підлітків, стимулює розвиток візуально-образного, екзистенціального та критичного мислення, на якісно новий щабель підносить роль книги.
    Застосовуючи різноманітні засоби виразності, українська художня література під час її шкільного вивчення забезпечує розвиток естетичних смаків і вподобань читачів, формує культуру міжособистісних стосунків, сприяє вихованню патріотизму, шляхетності, людяності, толерантності.
    Інтерсуб’єктивність як внутрішня потреба «Я» ідентифікувати себе, свій досвід з досвідом «Іншого», вважатися спільнотою, «Ми», уперше досліджена у філософії (Е. Гуссерль). Семантично близьким філософському поняттю «інтерсуб’єктивність» (як засадничому) є поняття «інтерсуб’єктність» у психології. Воно означає одну з провідних рис особистості, розвиток якої зумовлений потребою в емоційно-ціннісній комунікації з «Іншим», прагненням зрозуміти особливості його мислення, життєвого вибору (Дж. Брунер, Г. Ковальов, Е. Сайко, Н. Сарджвеладзе, А. Хараш).
    Особливості емоційно-ціннісної естетичної комунікації досліджували представники діалогічної концепції в літературознавстві та культурології – М. Бахтін, В. Біблер. Інтегрувавши в собі провідні концепти «діалогу культур» і психології сприйняття «Іншого», сучасне літературознавство визнає інтерсуб’єктність одним з провідних принципів художньої творчості та взаємодії автора і читача, що оприявнює екзистенціально-онтологічну й естетичну позицію суб’єктів діалогу (С. Бройтман, М. Калініченко, О. Міннуллін, В. Стьопін).
    Ідеї інтерсуб’єктного та інтерсуб’єктивного концептуально закладено до змісту Державної національної програми «Освіта» («Україна XXI століття»), Державного стандарту базової і повної середньої освіти (2011 р.). У розділі «Освітня галузь «Мови і література» увагу акцентовано на необхідності реалізації емоційно-ціннісного складника освіти, формування патріотизму.
    Звернення до інтерсуб’єктивності під час навчання української літератури зумовлено потребою виховувати національно свідому особистість, громадянина, який відчуває свою духовну причетність до великої соціокультурної спільноти – українського народу. Інтерес до інтерсуб’єктності продиктований необхідністю формувати в учнів розуміння художнього твору як поліфонічної багатовимірної реальності, пізнати яку можливо тільки під час емоційно-ціннісної естетичної взаємодії.
    Ґрунтуючись на особистісно й компетентнісно зорієнтованих підходах, інтерсуб’єктне навчання створює умови для формування в учнів 5−8 класів специфічних компетентностей (художньо-читацької, мовленнєво-комунікативної, етнокультурної, медіакомпетентності) як складників галузевих – літературної, комунікативної, інформаційно-комунікаційної та ключової – загальнокультурної.
    Діалогічність як провідний принцип навчання літератури сьогодні декларує багато вчених, проте дедалі актуальнішим стає відбір оптимальних (з огляду на жанрово-родові особливості мистецького явища, вимоги програми, вікові і психоемоційні особливості учнів) видів, суб’єктів, стратегій навчальної взаємодії.
    Одними з перших визначили умови та специфіку діалогічного навчання української літератури Є. Пасічник і Г. Токмань. Здатність до діалогу з явищем мистецтва слова, за Є. Пасічником, залежить від розвитку емоційної та духовної сфери читача, його життєвого досвіду, ціннісних орієнтирів. Г. Токмань досліджує діалогічну взаємодію в аспекті екзистенційного вибору, що є індикатором особистісної зрілості індивіда.
    Особливості діалогічного навчання літератури (української та світової) обговорюються на семінарах, конференціях, висвітлюються на сторінках фахових видань. Вони є предметом уваги вчених-методистів – Ю. Бондаренка (осмислення літературних творів у контексті їхнього історико-культурного значення); А. Вітченка (удосконалення літературного розвитку читачів-підлітків засобами театрального мистецтва), В. Гладишева (контекстне вивчення літератури), А. Градовського (вивчення української літератури у взаємозв’язках із світовою), С. Жили (вивчення літератури у взаємозв’язках із творами мистецтва), О. Ісаєвої (розвиток читацької діяльності учнів), Ж. Клименко (організація навчального діалогу в кореляції «текст – переклад – читач»), О. Куцевол (урахування діалогічних інтенцій «поетичної критики»), Л. Мірошниченко (організація навчальної діяльності на уроці літератури), А. Ситченка (формування в учнів умінь аналізувати художні твори), Л. Сімакової (організація самостійної роботи учнів) та інших.
    Окремі аспекти інтерсуб’єктного навчання знайшли своє обґрунтування в роботах педагогів Є. Зеленова («Теоретико-методологічні основи планетарного виховання студентської молоді», 2008 р.), Є. Ільїна («Мистецтво спілкування», 1987 р.), М. Кларіна («Інновації у навчанні: метафори і моделі», 1997 р.), С. Курганова («Діалог як зміст мислення та навчання», 2002 р.), О. Пометун («Енциклопедія інтерактивного навчання», 2007 р.), В. Солоніна («Інтернет-технології в інтерсуб’єктному навчанні», 2007 р.) та інших учених.
    Незважаючи на значну кількість досліджень у методиці навчання української та світової літератури, дедалі актуальнішою стає проблема формування в учнів знань, умінь, ціннісних пріоритетів, необхідних для активації інтерсуб’єктної взаємодії з «Іншими» (на матеріалі художніх творів і засобами мистецтва слова). Це потребує розв’язання низки суперечностей між:
    – станом розробленості проблеми особистісно й компетентнісно зорієнтованого навчання української літератури в методиці та концептуальними вимогами Державного стандарту базової і повної середньої освіти;
    – потребою вчителів-словесників у обґрунтуванні ефективних (з погляду жанрово-родових особливостей мистецького явища, вікових і психоемоційних особливостей учнів) методів та прийомів активації емоційно-ціннісного естетичного діалогу читачів-підлітків з художніми творами і реальним станом досліджуваної проблеми в методиці навчання української літератури;
    – поширенням у педагогічній практиці стихійного застосування методів психології (ейдетики, тренінгу), інформатики і відсутністю належного обґрунтування доцільності їхньої екстраполяції та адаптації до вимог методики навчання української літератури;
    – розширенням сфери вживаності поняття психології «інтерсуб’єктність» у літературознавстві, культурології, педагогіці і відсутністю науково доведеного пояснення сутності та структури цієї дефініції в методиці навчання української літератури.
    Ураховуючи актуальність заявленої проблеми, її недостатню теоретичну та практичну розробленість, а також необхідність обґрунтування й визначення нових векторів розвитку сучасної методики викладання літератури, що відповідають принципам інтерсуб’єктності, інтерсуб’єктивності, інтерактивності, темою дисертації обрано «Методика інтерсуб’єктного навчання української літератури в загальноосвітній основній школі».
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов’язана зі стратегічними завданнями, визначеними Державною національною програмою «Освіта» («Україна ХХІ століття»), державними освітніми документами (Концепція загальної середньої освіти, Державний стандарт базової і повної середньої освіти). Дослідження є складовою науково-дослідної теми кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання філологічного факультету ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький педагогічний університет імені Григорія Сковороди» «Діалогічне прочитання української літератури» (державний номер реєстрації 0106U005253). Тема дисертаційної роботи затверджена вченою радою ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький педагогічний університет імені Григорія Сковороди» (протокол № 6 від 20.02.2008 р.), схвалена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 22.04.2008 р.).
    Мета дослідження полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні наукових засад, розробці та експериментальній перевірці ефективності методичної системи інтерсуб’єктного навчання української літератури в основній загальноосвітній школі.
    Для досягнення мети поставлено такі завдання:
    – вивчити стан розробленості проблеми інтерсуб’єктного навчання української літератури в загальноосвітній школі;
    – з’ясувати значення поняття «інтерсуб’єктність», особливості кореляції із семантикою понять «інтерсуб’єктивність» та «інтерактивність»;
    – розкрити сутність поняття «інтерсуб’єктне навчання української літератури»;
    – розробити та науково обґрунтувати концепцію інтерсуб’єктного навчання української літератури в основній загальноосвітній школі;
    – ідентифікувати та обґрунтувати систему методів, прийомів, видів діяльності, що спрямовані на активацію емоційно-ціннісної естетичної взаємодії в навчанні української літератури;
    – теоретично обґрунтувати критерії та показники рівнів сформованості специфічних компетентностей (художньо-читацької, мовленнєво-комунікативної, етнокультурної, медіакомпетентності);
    – експериментально перевірити ефективність методики інтерсуб’єктного навчання української літератури в основній загальноосвітній школі;
    – розробити науково-методичне та навчальне забезпечення інтерсуб’єктного навчання української літератури в основній загальноосвітній школі.
    Об'єкт дослідження – процес навчання української літератури в основній загальноосвітній школі (5−8 класи).
    Предмет дослідження – методика інтерсуб’єктного навчання української літератури в основній загальноосвітній школі (5−8 класи).
    Гіпотеза дослідження. Розуміння читачами-підлітками поліфонічної сутності, унікальності та самоцінності художніх творів, інших «Я» (суб’єктів комунікації) у навчанні української літератури підвищиться за умови впровадження до шкільної практики методики інтерсуб’єктного навчання як цілісної системи.
    Процес багатовекторної та різнорівневої емоційно-ціннісної естетичної взаємодії, активованої під час сприймання художніх творів української літератури, допомагатиме учням-підліткам відкривати для себе неповторність інших суб’єктних світів, якщо:
    – діалог розгортатиметься в площині ціннісних смислів суб’єктів з визнанням неповторності й самоцінності кожного «Я»;
    – ураховуватимуться художньо-естетична цілісність мистецького явища, комплекс специфічних жанрово-родових і структурно-семантичних чинників, особливості виявлення текстової категорії діалогічності;
    – навчальна взаємодія ґрунтуватиметься на засадах особистісно й компетентнісно зорієнтованих підходів і спрямовуватиметься на особистісний розвиток кожного суб’єкта та на формування в школярів комплексу специфічних компетентностей (художньо-читацької, мовленнєво-комунікативної, етнокультурної, медіакомпетентності);
    – залучатимуться методи, що є традиційними для методики навчання літератури (творче читання, евристичної бесіди, проблемно-пошуковий, репродуктивно-творчий) у їх оновленому вигляді; методи, екстрапольовані з інших галузей науки, що сприяють розвиткові творчої уяви та особистісних смислів читача, – ейдетики, тренінгу; новий у методиці української літератури метод медіанавчання;
    – застосовуватимуться види діяльності в їхній кореляції до провідного типу інтелекту, сенсорного каналу сприйняття інформації з метою практичної реалізації принципу особистісної зорієнтованості навчання української літератури;
    – надаватиметься увага розвиткові мовлення учнів, розширенню словникового запасу, поглибленню знань про український мовний етикет;
    – визнаватиметься пріоритет загальнолюдських і українських національно-духовних цінностей;
    – приділятиметься увага якості медіаджерел, рекомендованих учням, залучатимуться прийоми медіанавчання, оптимальні види діяльності відповідно до визначеної педагогічної мети та прогнозованих навчальних результатів;
    – здійснюватиметься моніторинг знань та вмінь учнів-читачів;
    – залучатиметься відповідний навчальний супровід для підвищення мотивації в учнів, науково-методичний – для вдосконалення фахової майстерності вчителів-словесників.
    Методологічну основу дослідження становлять ключові принципи особистісно й компетентнісно зорієнтованого навчання, теорії пізнання, екзистенціальної філософії (визнання первинності екзистенції, суб’єктивності людини, діалогічності життя), феноменології (інтерсуб’єктивності), літературознавства (діалогічності, єдності форми і змісту), психології (інтерсуб’єктності, можливості пізнання внутрішнього світу особистості, віддзеркалення, комунікації, єдності психіки і діяльності), методики навчання літератури (організації навчального діалогу).
    Створюючи методичну систему, виходимо з визначення категорії «система» як цілісної та структурованої сукупності взаємопов’язаних елементів, що забезпечують ефективну реалізацію її функцій.
    Теоретичну основу дослідження становлять положення та висновки з філософських, літературознавчих, психолого-педагогічних та методичних досліджень, присвячених специфіці діалогічної взаємодії (Є. Андрос, М. Бахтін, Л. Озадовська, Б. Парахонський, Л. Ситниченко та інші), категорії інтерсуб’єктивного (М. Гайдеґґер, Е. Гуссерль, К. Кудакова, І. Еннс та інші), ейдетичного методу пізнання (І. Кант, О. Лосєв, О. Чулков та інші); специфіці інтерсуб’єктності, суб’єкт-суб’єктності (К. Альбуханова-Славська, С. Бройтман, Дж. Брунер, М. Григор’єв, Г. Ковальов, Н. Сарджвеладзе, Е. Сайко, В. Стьопін А. Хараш та інші); особливостям розвитку візуально-образного мислення, ейдетики (Є. Антощук, О. Лурія, А. Матюгін, С. Симоненко); розвитку діалогічних умінь та прийомів інтерпретації тексту (Ж. Клименко О. Куцевол, Г. Токмань, Е. Соломка, Н. Чепелєва та інші); сутнісним ознакам тексту та текстоутворювальних категорій, зокрема діалогічності (Н. Болотнова, Н. Валгіна, В. Виноградов, Ю. Лотман, М. Наєнко та інші); особливостям інтерпретації художнього твору (М. Зубрицька, У. Еко, Я. Поліщук, О. Потебня, П. Рікер та інші); особливостям формування мовленнєвих умінь (А. Богуш, І. Варнавська, Т. Донченко, Л. Мацько та інші); використанню ефективних методів навчання й виховання (Г. Балл, І. Бех, Н. Дем’яненко, В. Євтух, Є Ільїн, М. Кларін, А. Матюшкін, С. Мартиненко, В. Онищук та інші), організації смислопошукової діяльності (П. Каптерєв, С. Курганов, О. Пометун, В. Сєріков, А. Хуторськой та інші); специфіці організації та проведення навчального моніторингу (С. Калашникова, Т. Лукіна, Л. Павлова); умовам ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій (О. Арестова, Ю. Бабаєва, А. Войскунський, Н. Морзе, О. Полат).
    Опора на теоретико-методологічні положення забезпечила формування та обґрунтування понятійно-категоріального апарату дослідження, визначення та пояснення ефективних методів і прийомів інтерсуб’єктної взаємодії в навчанні української літератури.
    Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження:
     теоретичні: аналіз і синтез інформації, одержаної з філософських, культурологічних, психологічних, педагогічних та літературознавчих джерел; аналіз і синтез інформації, яку отримали під час опрацювання навчальних програм, шкільних підручників, з метою зіставлення різних наукових поглядів на окреслену в роботі проблему, а також для обґрунтування наукових засад дослідження; компаративістики й кореляції для зіставлення окреслених ученими можливих суб’єктів взаємодії на рівні текстів, читача та тексту, читачів (у площині тексту) з метою індивідуалізації завдань за провідним типом інтелекту та домінантою сприйняття; проблемно-пошуковий – для визначення ефективних форм, методів і прийомів інтерсуб’єктного навчання української літератури; абстрагування й моделювання – з метою створення ймовірного розвитку діалогічної взаємодії за різними корелятивними складниками;
    – емпіричні: спостереження за процесом навчання української літератури в 5−8 класах, анкетування, інтерв’ювання вчителів та учнів з метою виявлення наявних проблем, позитивних зрушень у формуванні предметних і ключових компетентностей; бесіди з учителями, керівниками методичних об'єднань словесників, завідувачами райво і райметодкабінетів, адміністрацією навчальних закладів; узагальнення практичного досвіду роботи педагогів, матеріалів обласних і всеукраїнських конкурсів «Учитель року» та обласних педагогічних ярмарків; спостереження та аналіз уроків на предмет реалізації словесниками ідеї інтерсуб’єктного навчання літератури; педагогічного експерименту з метою визначення ефективності методичної системи інтерсуб’єктного вивчення української літератури;
    – математичної статистики – порівняння двох середніх генеральних сукупностей, дисперсії яких відомі (критерій Пірсона); порівняння середніх значень показників (критерій Лапласа).
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше
    – обґрунтовано теоретико-методологічні засади і концепцію інтерсуб’єктного навчання української літератури;
    – розкрито зміст і структуру поняття «інтерсуб’єктне навчання української літератури»;
    – розроблено та експериментально перевірено методичну систему інтерсуб’єктного навчання української літератури в загальноосвітній основній школі;
    – обґрунтовано критерії та показники рівнів сформованості специфічних компетентностей (художньо-читацької, мовленнєво-комунікативної, етнокультурної, медіакомпетентності);
    – доведено доцільність екстраполяції та адаптації до потреб методики ейдетичного та тренінгового методів, уведення методу медіанавчання;
    – запропоновано типологію видів навчальної діяльності відповідно до провідного типу інтелекту, сенсорного каналу сприйняття інформації, властивого читачу;
    – уведено в методику навчання української літератури такі поняття: «інтерсуб’єктне навчання української літератури», «емоційно-ціннісний естетичний діалог», «задзеркалля художнього твору», «візуально-смислова презентація», «медіанавчання».
    У роботі набули подальшого розвитку концепції особистісно й компетентнісно зорієнтованого навчання, навчання української літератури на екзистенціально-діалогічних засадах; теорія багаторівневої структури читацького діалогу; конкретизовано й доповнено типологію методів і прийомів навчання української літератури (М. Кудряшов, Є. Пасічник), ідею про доцільність застосування ейдетики в навчанні літератури;.
    Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій забезпечується доказовістю філософських, культурологічних, літературознавчих, психологічних, дидактичних і методичних підходів до вирішення проблеми дослідження; узагальненням передового педагогічного досвіду вчителів-словесників; кількісним і якісним аналізом результатів, одержаних під час експериментального пошуку.
    Опора на теоретико-методологічні положення забезпечила формування та обґрунтування понятійно-категоріального апарату роботи, визначення та пояснення ефективних методів і прийомів інтерсуб’єктної взаємодії.
    Експериментально-дослідне навчання довело ефективність розробленої методики, що підтверджено аналізом результатів формувального експерименту: в експериментальних класах кількість робіт високого й достатнього рівнів значно перевищує кількість робіт таких рівнів у контрольних.
    Наукове значення роботи. Обґрунтовані теоретико-методологічні засади забезпечують основу для розв’язання наукових проблем інтерсуб'єктного та інтерсуб'єктивного діалогу в дидактиці та методиці викладання літератури (у старших класах). Презентована методична система є підґрунтям для подальшого дослідження етнокультурного та етико-естетичного розвитку учнів-читачів різних вікових груп, дослідження співвідношення очної та заочної форми навчальної взаємодії (в аспекті роботи з обдарованими учнями, учнями з особливими потребами, сільською молоддю). Визначені критерії та показники рівнів сформованості специфічних компетентностей сприятимуть удосконаленню системи вимірювання навчальних досягнень учнів з української літератури. Методи, екстрапольовані з інших галузей гуманітаристики (ейдетичний, тренінговий), надають перспективу для виявлення нових ефективних навчальних прийомів, форм, видів діяльності, що забезпечуватимуть дотримання принципів інтерсуб'єктності, інтерсуб’єктивності та інтерактивності. Уведені поняття вдосконалюють категоріально-понятійний апарат методики навчання української літератури.
    Практичне значення дослідження. Концептуальні положення дисертаційного дослідження спрямовані на активізацію емоційно-ціннісного естетичного діалогу учнів-підлітків, упровадження принципів інтерсуб’єктності, інтерсуб’єктивності, інтерактивності в навчання української літератури; на формування комплексу специфічних компетентностей (художньо-читацької, мовленнєво-комунікативної, етнокультурної, медіакомпетентності) особистості; на реалізацію принципів особистісно зорієнтованої освіти. Нові наукові положення, сформульовані в дисертації, можуть бути використані для вдосконалення Державних стандартів базової і повної загальної середньої освіти України, шкільних навчальних програм; розробки підручників і посібників для учнів основної загальноосвітньої школи. Результати дослідження можуть застосовуватися в системі підготовки майбутніх учителів української літератури в контексті викладання курсу «Методика навчання української літератури в середній школі» та спецкурсів «Медіанавчання у шкільному курсі української літератури», «Розвиток візуально-образного мислення учнів на уроках української літератури», на курсах підвищення кваліфікації вчителів-словесників у системі післядипломної освіти.
    Експериментальна база. Дослідження проводилося протягом 2005−2011 рр. на базі загальноосвітніх навчальних закладів України. Усього експериментом було охоплено 1469 учнів 5−8 класів (у констатувальному – 648 осіб, у формувальному – 821 особа). Результати дослідження впроваджено в процес вивчення української літератури у навчальних закладах України: Київському загальноосвітньому навчальному закладі І-ІІІ ступенів № 231 (довідка № 78 від 01.10.2010 р.), Білоцерківському загальноосвітньому навчальному закладі № 3 І-ІІІ ступенів імені Т. Г. Шевченка (довідка № 241-02 від 26.10.2011 р.), Бориспільському загальноосвітньому навчальному закладі І-ІІІ ступенів № 1 імені Ю. Головатого (довідка № 455 від 1.12.2010 р.), Боярському загальноосвітньому навчальному закладі І-ІІІ ступенів № 5 (довідка № 58 від 16.11.2011 р.), гімназії «Києво-Могилянський колегіум» (довідка № 14-5 від 14.11.2011 р.), Переяслав-Хмельницькому загальноосвітньому навчальному закладі І-ІІІ ступенів № 7 (довідка № 60 від 21.02.2011), Обертинському загальноосвітньому навчальному закладі І-ІІІ ступенів Івано-Франківської області (довідка № 22 від 26.05.2011 р.), Миколаївському загальноосвітньому навчальному закладі І-ІІІ ступенів № 45 (довідка № 276 від 30.11.2010 р.), Полтавському загальноосвітньому навчальному закладі І-ІІІ ступенів № 27 (довідка № 515 від 7.11.2011 р.), Тернопільському навчально-виховному комплексі «Школа-ліцей № 13» (довідка № 315 від 02.12.2010 р.), навчальних закладах м. Харкова − у ліцеї № 149 (довідка № 574 від 19.11.2010 р.), гімназії № 55 (довідка № 1312 від 23.11.2010 р.), загальноосвітньому навчальному закладі І-ІІІ ступенів № 56 (довідка № 539 від 02.11.2010 р.), загальноосвітньому навчальному закладі І-ІІІ ступенів № 35 (довідка № 105 від 18.11.2010 р.).
    Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні теоретичні й практичні результати дослідження було оприлюднено на наукових, науково-практичних конференціях, семінарах різного рівня – міжнародних конференціях: «Проблеми загальної та педагогічної психології» (м. Київ, 2009 р.), «Освіта в інформаційному суспільстві: до 25-річчя шкільної інформатики (м. Київ, 2010 р.), «Науково-методичні засади управління якістю освіти в університетах» (м. Київ, 2011 р.); всеукраїнських: «Пріоритет уроку як засобу соціалізації учнів у контексті європейського виміру» (м. Полтава, 2005 р.), «Ідеї, реалії і перспективи освітніх інновацій: філософія, психологія, методика» (м. Суми, 2006 р.), «Діалог літературознавства і методики навчання: шляхи аналізу художнього твору» (м. Переяслав-Хмельницький, 2006 р.), «Розвиток інноваційної педагогічної діяльності в умовах полікультурного суспільства» (м. Сімферополь, 2006 р.), «Літературний простір як шлях до миру, злагоди й співробітництва слов’янських народів» (м. Харків, 2007 р.), «Діалогічні аспекти науково-педагогічної спадщини видатних українських дидактів-філологів» (м. Переяслав-Хмельницький, 2008 р.), «Забезпечення якості освіти в ЗНЗ» (м. Луцьк, 2008 р.), «Літературне краєзнавство Поділля в системі сучасної освіти: стан, проблеми, перспективи» (м. Вінниця, 2011 р.); міській науково-практичній конференції вчителів-словесників м. Харкова (м. Харків, 2008 р.), м. Києва (м. Київ, 2009 р.), міжнародному семінарі «Післядипломна освіта: традиції та перспективи» (м. Київ, 2011 р.).
    Упровадження здійснювалося на курсах підвищення кваліфікації вчителів-словесників Івано-Франківського (довідка № 01/354 від 08.06.2011 р.), Миколаївського (довідка № 37 від 22.10.2009 р.), Полтавського (довідка № 1032 від 29.12.2011 р.), Тернопільського (довідка № 01-840 від 01.12.2010 р.) обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, Севастопольського міського та Кримського республіканського інститутів післядипломної педагогічної освіти (довідки № 89 від 21.10.2009 р. та № 144/01-22 від 27.10.2009 р.), під час науково-методичних семінарів при МОН України 22.12.2009, 08.06.2010, 26-27.2010 рр. (накази № 806 від 01.09.2009 р.; № 1-9-736 від 21.10.2009 р.); під час участі в міжнародному проекті «Рівний доступ до якісної освіти» (сертифікат від 31.01.2008 р.). Результати дослідження впроваджено також у навчальний процес ЗНЗ Києво-Святошинського району Київської області (довідка № 1352 від 14.11.2011 р.). Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри освіти дорослих Інституту перепідготовки та підвищення кваліфікації НПУ імені М. П. Драгоманова, виносилися на науково-методичну раду університету.
    Особистий внесок здобувача. Автором одноосібно обґрунтовано теоретико-методологічні засади і відповідну концепцію інтерсуб’єктного навчання української літератури в основній загальноосвітній школі; розроблено та науково обґрунтовано методичну систему інтерсуб’єктного навчання української літератури, критерії та показники рівнів сформованості предметних компетентностей (художньо-читацької, мовленнєво-комунікативної, етнокультурної, медіакомпетентності), доцільність уведення в методику навчання методів медіанавчання, ейдетичного та тренінгового; розроблено методичний комплекс для забезпечення компетентнісно й особистісно зорієнтованого інтерсуб’єктного навчання української літератури (практикуми для 5−8 класів, зошити для тематичного тестового контролю), спецкурс «Інтерсуб’єктне навчання української літератури» (18 год.)).
    У хрестоматіях-посібниках з української літератури для 7−8 класів, укладених у співавторстві з А. Уліщенком, дисертант дібрав біографічний, літературознавчий, художній матеріал, що відповідає особливостям вікової психології учнів-читачів. У колективній монографії «Діалогічне прочитання української літератури» (Діалогічне прочитання української літератури : [монографія] / Г. Токмань, М. Корпанюк, Г. Мазоха та інші / За заг. ред. Г. Токмань. − К. : Міленіум, 2007. − 485 с.) дисертант підготував розділ «Специфіка інтерсуб’єктної взаємодії на уроках літератури», де акцентовано увагу на особливостях різновекторного й багатовимірного діалогу суб’єктів комунікації. У статті «Моніторинг у системі підвищення кваліфікації», опублікованої у співавторстві з В. Ісаєнком, дисертант проаналізував особливості моніторингової діяльності в Російському університеті дружби народів.
    Публікації. За темою дисертації опубліковано 62 роботи, з яких 1 одноосібна монографія, 1 колективна (підготовлено окремий розділ), 10 навчально-методичних посібників для учнів та вчителів-словесників (з них 8 одноосібні, 6 рекомендовані Міністерством освіти і науки України), 26 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України (25 – одноосібні), 14 статей опубліковано в науково-методичних збірниках (з них 1 – у закордонному виданні), 10 – у матеріалах конференцій. Одноосібних праць – 58.
    Матеріали кандидатської дисертації «Методика вивчення епічних творів модернізму на уроках зарубіжної літератури» (спеціальність 13.00.02 – теорія та методика навчання (зарубіжна література) у тексті докторської дисертації не використовуються.
    Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (469 найменувань), додатків. Загальний обсяг дисертації 455 сторінок, з них 399 сторінок основного тексту. Робота містить 15 таблиць і 10 рисунків.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    Дисертація містить теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми суб’єкт-суб’єктного навчання української літератури в основній школі, яка виявляється у невмінні учнів розуміти художній твір як вираження внутрішнього світу/світів іншої особистості, у браку психологічної налаштованості на діалог з «Іншим». Теоретично обґрунтовано, напрацьовано й експериментально перевірено методичну систему інтерсуб’єктного навчання української літератури в основній школі, яку спрямовано на вирішення названої проблеми.
    Результати проведеного теоретичного та експериментального дослідження підтвердили достовірність висунутої гіпотези, засвідчили досягнення мети, виконання завдань і дали підстави для висновків:
    1. Актуальність досліджуваної проблеми визначена потребою українського суспільства в компетентних випускниках загальноосвітніх шкіл, які знають і шанують українську культуру, виявляють національну самосвідомість; люблять українську літературу і сприймають художні тексти в сукупності діалогічних зв’язків; уміють ефективно взаємодіяти з іншими людьми, визнаючи їхню суб’єктну самобутність і самоцінність; знають і вміють залучати інформацію медіаджерел для особистісного розвитку.
    Незважаючи на значну кількість досліджень у методиці навчання української літератури, присвячених питанням діалогічності, проблема інтерсуб’єктної багатовекторної взаємодії суб’єктів порушується вперше. Її актуальність зумовлена потребами сучасної школи в обґрунтуванні ефективних методів, прийомів, видів діяльності, що допомагають активувати багатовекторний емоційно-ціннісний естетичний діалог читачів-підлітків з художніми текстами, позалітературним контекстом; потребою в обґрунтуванні ефективних методів і прийомів навчання української літератури із залученням медіаджерел; необхідністю зробити навчання особистісно й компетентнісно зорієнтованим, запропонувати такі види діяльності, які б ураховували специфіку психоемоційної сфери кожного учня, давали б простір для творчої самореалізації.
    2. На основі вивчення наукових джерел уточнено сутність і особливості кореляції понять «інтерсуб’єктивність», «інтерсуб’єктність», «інтерактивність». Поняття філософії «інтерсуб’єктивність» тлумачимо як здатність особистості усвідомлювати свою належність до певної етнічної спільноти (українського народу), засвоювати її досвід (історичний, культурний, соціальний), духовні цінності. У створюваній методиці інтерсуб’єктивність є одним з важливих принципів навчання української літератури, що спрямований на формування почуттів національної самосвідомості. Поняття психології «інтерсуб’єктність» означає внутрішню потребу й налаштованість суб’єкта («Я») на діалог з «Іншим» (внутрішнім, зовнішнім), здатність усвідомлювати унікальність емоційно-ціннісного досвіду кожної особистості. Інтерсуб’єктність виявляється в умінні дослухатися до думки «Іншого», сприймаючи його як унікальну особистість зі своїм світоглядом, потребами й проблемами; аналізувати свої міркування та сумніви; обґрунтовано здійснювати екзистенційне волевиявлення. Дотримання інтерсуб’єктного вектору навчання виявляється в доборі змісту, методів, прийомів роботи, форм взаємодії, системне застосування яких спрямовує підлітка на духовне спілкування з твором мистецтва. Поняття «інтерактивність» тлумачимо як принцип взаємодії, обміну знаннями та вміннями. Дотримання інтерактивного вектору навчання виявляється в урахуванні психоемоційних особливостей суб’єктів (провідного типу інтелекту, провідного каналу сприйняття інформації), у створенні сприятливої атмосфери для співробітництва, активного обміну ціннісними смислами, духовного спілкування з творами мистецтва.
    3. Провідною категорією презентованої методичної системи є «інтерсуб’єктне навчання української літератури» – організований учителем процес миследіяльнісної взаємодії суб’єктів на засадах визнання самобутності й самоцінності особистості, з урахуванням її вікових, психоемоційних та інтелектуальних рис. Художній твір у цій взаємодії відіграє ролі суб’єкта, засобу і площини перманентної емоційно-ціннісної естетичної комунікації. Результат активованого діалогу виявляється у сформованості знань, умінь, ціннісних орієнтирів учня-читача, досвіду його рефлексивної діяльності.
    Інтерсуб’єктне навчання української літератури ґрунтується на провідних принципах екзистенціальної філософії та філософії пізнання; психології віку, спілкування, сприйняття творів мистецтва; ураховує принципи особистісно й компетентнісно зорієнтованого навчання.
    4. Методична система інтерсуб’єктного навчання української літератури в основній загальноосвітній школі розглядається як єдність мети, змісту, принципів, методів, прийомів, видів, форм навчальної взаємодії, що допомагають підлітку долучитися до мистецького діалогу, пізнати себе й зрозуміти світ інших «Я», сприяють активізації пізнавальної, комунікативної активності, розвитку образного та дивергентного мислення, ейдетичної пам’яті. Її складовими є цільовий, концептуальний, змістовий, діяльнісний та результативний складники. Провідними принципами методичної системи є інтерсуб’єктивність (забезпечує філософське підґрунтя), інтерсуб’єктність (забезпечує психолого-педагогічне підґрунтя), інтерактивність (забезпечує процесуальність).
    Діяльнісний складник методичної системи презентує цілісність трьох комунікативних етапів (емоційно-мотиваційного, аналітично-пошукового, рефлексивно-творчого), послідовність яких відповідає логіці розгортання емоційно-ціннісного естетичного діалогу. Типологію видів навчальної діяльності запропоновано відповідно до провідного типу інтелекту та сенсорного каналу отримання інформації, властивого читачу.
    Презентована нами методика забезпечує гнучку систему багатокомпонентного моніторингу усних і письмових відповідей учнів, методів і прийомів, обраних словесником для стимулювання у читачів потреби в емоційно-ціннісному діалозі. Засобами моніторингу є спостереження, опитування, анкетування, робота у фокус-групі, виконання завдань різного рівня складності, залучення різних тестових форматів.
    5. У створеній методиці художній текст розглядається як віртуальна, візуально-акустична, синкретична реальність, значеннєва лінеарність, що відкрита до нових тлумачень і має здатність ризомно прирощувати смисли. Таке сприйняття мистецтва слова потребувало як оновлення традиційних методів і прийомів навчання (творчого читання, проблемно-пошукового, евристичної бесіди та репродуктивно-творчого), так і введення (через екстраполяцію з інших галузей знань) методів тренінгового, ейдетики, медіанавчання. Посилення емоційного, візуального, аудіального, комунікативного і творчого компонентів у навчанні української літератури є стимулюючим фактором активації підлітками комунікації з художнім текстом, його автором, героями – зі світом інших «Я».
    Високу результативність у реалізації ідей інтерсуб’єктного навчання продемонстрували такі прийоми і види діяльності: візуально-смислова презентація (образу-персонажа, читацької рецепції художнього тексту, використання образів-тропів тощо), ототожнення, концепт-образ, створення рекламного тексту, прес-релізу, розв’язування евристичної задачі, робота з гіпертекстом (зокрема, з мультедійними таблицями), ігрова комунікація в блозі, виконання проектної роботи (за художнім твором) тощо.
    6. Змістовність і ефективність емоційно-ціннісного діалогу зумовлена сформованістю в читачів знань, умінь, ціннісних (поведінкових) пріоритетів, що є індикаторами специфічних компетентностей – художньо-читацької, мовленнєво-комунікативної, етнокультурної та медіакомпетентності.
    Про сформованість художньо-читацької компетентності свідчать знання з теорії літератури, уміння розуміти твір на смисловому (ціннісному) рівні, добирати необхідний матеріал для аргументації своїх висновків, висловлювати емоційно-оцінювальне ставлення до порушених автором проблем і характеру їхнього висвітлення, презентувати власну творчість. Результатом сформованості мовленнєво-комунікативної компетентності є знання мовної культури і законів комунікації; уміння грамотно, логічно і лаконічно формулювати власне висловлювання (усне, письмове); толерантно сприймати повідомлення «Іншого», виявляти інтерес до його ціннісного досвіду й унікального світобачення. Про сформованість етнокультурної компетентності свідчать знання української мови і творів мистецтва, що презентують національну культуру; розуміння національно-ціннісних духовних смислів, характерів, особливостей ментальності українців, віддзеркалених в художніх творах різних видів мистецтва. Сформованість медіакомпетентності виявляється в знаннях про різні типи літературних засобів масової інформації і вміннях використовувати медіаджерела (розміщені в системі Інтернет, на паперових носіях, радіо-, телепрограми), критично осмислювати інформацію, інтерпретувати і застосовувати для власного розвитку, взаємодіяти з іншими суб’єктами на правах паритетності та визнання інтелектуальної власності інших «Я».
    7. Експериментально-дослідне навчання довело ефективність розробленої методики інтерсуб’єктного навчання української літератури, що підтверджується аналізом результатів формувального експерименту: в експериментальних класах роботи високого й достатнього рівнів значно переважають роботи такого рівня в контрольних класах. Застосування методів математичної статистики, зокрема (2) критерію Пірсона для перевірки гіпотези про нормальний розподіл генеральних сукупностей та функції Лапласа для перевірки гіпотези про рівність середніх показників дає підстави говорити про наявність рівня надійності результатів, отриманих під час формувального експерименту – 97% (0,97). Це дає підстави рекомендувати впровадження розробленої методики в практику шкільного вивчення української літератури.
    8. Для забезпечення процесу навчання на основі інтерсуб’єктної взаємодії було підготовлено науково-методичний супровід − методичний комплекс (практикуми, хрестоматії-посібники, зошити для тематичного оцінювання), тренінг для вчителів-словесників «Інтерсуб’єктне навчання української літератури» (18 год.).
    Проблема інноваційного вивчення української літератури в 5−8 класах не вичерпується результатами виконаного дослідження. Перспективи подальшої роботи вбачаємо в розробленні системи дистанційного навчання української літератури в пропедевтичному курсі (5−8 класи) та у нових напрацюваннях методу літературного медіанавчання. Вважаємо, що запропонована методика допомагає створювати педагогічні умови для формування у підлітків якостей компетентного читача, свідомого власної громадянської позиції, здатного шанувати й плекати українську культуру, налаштованого на сприйняття її морально-етичних настанов і усвідомлення загальнолюдського потенціалу художньо довершених творів мистецтва.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Аббаньяно Николо. Структура экзистенции. Введение в экзистенциализм. Позитивный экзистенциализм / Н. Аббаньяно ; пер. с ит., коммент. и именной указатель А. Л. Зорин. – СПб.: Алетейя, 1998. – 506 с.
    2. Авраменко О. М. Українська література : Підручн. для 7 кл. / О. М. Авраменко − К.: Грамота, 2007. – 296 с.
    3. Авраменко О. М. Українська література. 7 клас : мультимедійний посібник / О. М. Авраменко, Г. К.Дмитренко. – К. : Грамота, 2008.
    4. Авраменко О. М. Українська література. Підручник для 6 класу / О. М. Авраменко, Л. П. Шабельникова. – К. : Грамота, 2006. – 296 с.
    5. Альбуханова-Славская К. А. Личностный аспект проблемы общения / К. А. Альбуханова-Славская // Проблема общения в психологии. Сборник научных статей ; под ред. Б. Ф. Ломова – М. : Наука, 1981. – С. 218–241.
    6. Андрос Є. І. Комунікативний вимір буття як фундаментальне опосередкування колізії сутності та існування / Є. І. Андрос // Людина в есенційних та екзистенційних вимірах. – К. : Наукова думка, 2004. – С. 155–201.
    7. Анн Л. Ф. Психологический тренинг с подростками : Принципы группового тренинга. Особенности псих. развития подростка. Развитие и гармонизация личности подростка / Л. Ф. Анн. – М. : Питер, 2003.−270 с.
    8. Антология мировой философии ; [в 4-х томах]. − М. : «Мысль», 1969. − Т. 1: Философия древности и средневековья. – Часть 1. – 575 с.
    9. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. : [збірник / ред. М. Зубрицька]. − Л. : Літопис, 2002. − 832 с. − (Слово. Знак. Дискурс).
    10. Антощук Є. В. Знайомтеся, ваша пам’ять! / Є. В. Антощук. – К. : Шкільний світ, 2010. – 192 с. – (Серія «Психологічна скарбничка»).
    11. Арестова О. Н. Коммуникация в компьютерных сетях : психологические детерминанты и последствия / О. Н. Арестова, Л. Н. Бабанин, А. Е. Войскунский // Вестник Московского университета. – Серия 14. Психология. – 1996. – № 4. – С. 14–20.
    12. Аристотель. О душе. // Аристотель. Сочинения ; [в 4-х томах]. − Т.1 / Пер. с древнегр. общ. ред. В. Ф. Асмус. – М. : Мысль, 1976. – С. 369–447.
    13. Арнхейм Рудольф. Новые очерки по психологии искусства / Р. Арнхейм ; [пер. с англ. Г. Е. Крейдлина]. − М. : Прометей, 1994. – 352 с.
    14. Ахиезер А.С. Сфера Между и ее осмысление / А. С. Ахиезер // Общественные науки и современность. − 2009. − № 5. − С. 126–134.
    15. Бабаева Ю. Д. Интернет: воздействие на личность / Ю. Д. Бабаева, А. Е. Войскунский, О. В. Смыслова // Гуманитарные исследования в Интернете. – М. : Можайск-Терра, 2000. – С. 11–39.
    16. Балл Г. О. Сучасний гуманізм і освіта : Соціально-філософські та психолого-педагогічні аспекти / Г. О. Балл. – Рівне : Ліста. − М, 2003. – 128 с.
    17. Бандура Г. О. Теорія літератури в тезах, дефініціях, таблицях: навчальний довідник / Г. О. Бандура, О. М. Бандура − К. : Шкільний світ, 2008. – 128 с.
    18. Бандура О. М. Українська література 5 клас : Підручник для експериментальних класів / О. М. Бандура, Є. М. Кучеренко. – К. : Радянська школа, 1970. – 240 с.
    19. Баранник Д. Х. Драматичний діалог. Питання мовної композиції / Д. Х. Баранник, Г. М. Гай. − К. : Видавництво Київського університету, 1961. – 161 с.
    20. Барановська О. Інформаційні компетентності − обов’язковий актив учня сучасної школи / О. Барановська // Директор школи, ліцею, гімназії. − 2001. − № 5. − С. 67−71.
    21. Барт Ролан. Від твору до тексту // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / [ред. М. Зубрицької ; пер. з фр. Ю. Гудзя]. – 2-е вид., доп. – Львів : Літопис, 2001. – С. 297–318.
    22. Бахтин М. М. Автор и герой в эстетической деятельности / М. М. Бахтин // Эстетика словесного творчества. – М. : Искусство, 1979. С. 7–180.
    23. Бахтин М. М. Проблема текста в лингвистике, филологии и других гуманитарных науках: Опыт философского анализа / М. М. Бахтин // Русская словесность : От теории словесности к структуре текста : [антология ; под ред. проф. В. П. Нерознака]. – М. : Аcademia, 1997. – С. 227–244.
    24. Бахтин М. М. Проблемы поэтики Достоевского / М. М. Бахтин − [Изд. 4-е]. – М. : Советская Россия, 1979. – 320 с.
    25. Белова С. В. Текстуально-диалогическая педагогическая технология в системе гуманитарного образования / С. В. Белова // Инновации в образовании. − 2007. − № 6. − С. 4–15.
    26. Березовський І. П. Українські народні загадки / С. К. Бисикало, Ф. М. Борщевський // Український фольклор : критичні матеріали : Навч. посіб. − К. : Вища школа, 1978. – С. 159–166.
    27. Берхин Н. Б. Роль сопереживания в восприятии и создании художественных произведений [Електронний ресурс] / Н. Б. Берхин // Вопросы психологии. − 1988. − № 4. − С. 155−160. − Режим доступу до журн. : http://www.voppsy.ru/issues/1988/884/884155.htm. − 2011. − 26 червня.
    28. Бех І. Д. Виховання особистості: Сходження до духовності : Наук. видання / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2006. – 272 с.
    29. Библер В. С. Мышление как творчество (Введение в логику мысленного диалога) / В. С. Библер. – М. : Политиздат, 1975. – 399 с.
    30. Бійчук Г. Л. Методичні рекомендації щодо використання програмно-методичного комплексу «Українська література. 11 клас» / Г. Л. Бійчук // Дивослово. – 2008. – № 9. – С. 15−21.
    31. Бійчук Г. Л. Читання як інтерактивний рефлексивний процес : на прикладі постмодерністських текстів / Г. Л. Бійчук // Дивослово. – 2008. – № 4. – С. 16 − 20.
    32. Білецький О. І. Українська література : Підручник для VIII класу середньої школи / О. І. Білецький, П. К. Волинський ; [за заг. ред. О. І. Білецького]. – К. : Радянська школа, 1950. – 312 с.
    33. Бобнева М. И. Нормы общения и внутренний мир личности / М. И. Бобнева // Проблема общения в психологии : Сборник научных статей / [Под ред. Б. Ф. Ломова]. – М. : Наука, 1981. – С. 241−264.
    34. Богуш А. М. Мовленнєве спілкування як лінгводидактична проблема / А. М. Богуш // Лінгводидактичні засади мовленнєвого спілкування. [монографія] / За заг. редакцією А. М. Богуш. – Одеса : Південний науковий центр АПН України, 2006. – С. 5−18.
    35. Бодалев А. А. Психология общения. Избранные психологические труды / А. А. Бодалев. − Изд. 3, доп., перераб. – М. : Издательство Московского психолого-социального института ; Воронеж : Издательство НПО «МОДЭК», 2002. – 320 с.
    36. Божович Л. И. Избранные психологические труды: Пробл. формирования личности / Л. И. Божович ; [под ред. Д. И. Фельдштейна]. – М. : Междунар. пед. акад., 1995. − 209 с.
    37. Болотнова Н. С. Филологический анализ текста : учеб. пособие / Н. С. Болотнова. – 3-е изд., испр. и доп. – М. : Флинта : Наука, 2007. – 520 с.
    38. Бондаренко Л. Г. Вивчення ліричних творів на уроках української літератури у взаємозв'язку із зарубіжною (9 − 11 класи) : автореф. дис… канд. пед. наук: 13.00.02 «Теорія і методика навчання (українська література)» / Л. Г. Бондаренко ; Ін-т педагогіки АПН України. − К., 2001. – 19 с.
    39. Бондаренко Ю. І. Теорія і практика навчання української літератури на філософсько-історичних засадах у старших класах загальноосвітньої школи : автореф. дис. ... докт. пед. наук : 13.00.02 «Теорія і методика навчання (українська література)» / Ю. І. Бондаренко. − НПУ ім. М.П. Драгоманова. − К., 2010. − 40 с.
    40. Бройтман С. Н. Лирика в историческом освещении / С. Н. Бройтман // Теория литературы ; [под ред. Ю. Б. Борева].− 2003. − Т. 3 : Роды и жанры (основные проблемы в историческом освещении). − М. : ИМЛИ РАН. − С. 421−467.
    41. Брунер Джером Сеймур. Торжество разнообразия : Пиаже и Выготский [Електронний ресурс] / Брунер Джером Сеймур; [перевод с англ. С. Степанов]. – Режим доступу: http://www.psychology-online.net/articles/doc-663.html. − 2011. − 26 червня.
    42. Бубер Мартин. Я и Ты // Два образа веры ; [пер. с нем.; под ред. П. С. Гуревича, С. Я. Левит, С. В. Лезова] / Мартин Бубер. – М. : Республика, 1995. – С. 15−92. − (Мыслители ХХ века).
    43. Бугайко Т. Ф. Методика викладання української літератури в 5-7 класах (літературне читання) / Т. Ф. Бугайко, Ф. Ф. Бугайко, П. К. Волинський; [за ред. П. К. Волинського]. − Видання друге. − К. : Радянська школа, 1952. – 210 с.
    44. Бугайко Т. Ф. Українська література в середній школі. Курс методики / Т. Ф. Бугайко, Ф. Ф. Бугайко. − Видання друге, доповнене й перероблене. – К. : Радянська школа, 1962. – 392 с.
    45. Булах І. Є. Створюємо якісний тест : Навчальний посібник / І. Є. Булах, М. Р. Мруга. – К. : Майстер-клас, 2006. – 160 с.
    46. Бурко Ольга. «Михайло-семиліток». Конспект уроку / О. Бурко // Дивослово. – 2004. − № 4. – С. 47−52.
    47. Валгина Н. С. Теория текста : Учебное пособие / Н. С. Валгина. − М. : Логос, 2004. – 280 с.
    48. Варнавська І. В. Формування мовленнєвої компетентності учнів 5-7 класів у процесі засвоєння виражальних засобів української мови : автореф. дис… канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теорія та методика навчання (українська мова)» / І. В. Варнавська. − Херсон, 2005. – 19 с.
    49. Васильченко Л. В. Дистанційне навчання : науково-методичне забезпечення; інформаційний простір навчального закладу / Л. В. Васильченко, В. Л. Шевченко. – Х. : Вид. група «Основа», 2009. – 208 с.
    50. Ващенко Григорій. Виховний ідеал : підручник для педагогів, виховників, молоді і батьків / Г. Ващенко. – Полтава : Ред. газ. «Полтавський вісник», 1994. − Т. 1. − Видання третє. − 1994. −191 с.
    51. Величковский Б. М. Психология восприятия / Б. М. Величковский, В. П. Зинченко, А. Р. Лурия. – М. : Издательство Московского университета, 1973. − 247 с.
    52. Венщикова И. А. Технология организации и ведения бизнес-тренинга. Методическое пособие / И. А. Венщикова. − СПб. : Речь, 2006. − 342 с.
    53. Виженко Оксана. Легенди та казки Хортиці [Електронний ресурс] − Режим доступу: http://abetka.ukrlife.org/khortytsya11.htm. − 2011. − 26 червня.
    54. Вікова і педагогічна психологія : Навч. посібник / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. − 2-ге вид. – К. : Каравела, 2009. – 400 с.
    55. Вітченко А. О. Теорія і технологія формування інтерпретаційної компетенції старшокласників у процесі вивчення світової драматургії : [монографія] / А. О. Вітченко. – Луганськ : Шико, 2007. – 326 с.
    56. Войскунский А. Е. Научная коммуникация в условиях автоматизации / А. Е. Войскунский // Психологические проблемы автоматизации научно-исследовательских работ ; [под ред. М. Г. Ярошевского, О. К. Тихомирова]. – М. : Наука, 1987. – С. 139−158.
    57. Волинський П. К. Методика літературного читання в V-VIII класах / П. К Волинський,Г. П. Снєжкова. – К. : Радянська школа, 1940. – 176 с.
    58. Волков Г. Н. Этнопедагогика : учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений / Н. Волков. − М. : Академия, 1999. − 168 с.
    59. Волошина Н. Й. Вивчення української літератури в 5-му класі : Посібник для вчителя / Н. Й. Волошина. – К. : Педагогічна думка, 1997. – 144 с.
    60. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Л. С. Выготский ; [под ред. В. В. Давыдова]. − М. : Педагогика-Пресс, 1996. − 536 с. − (Психология : классические труды).
    61. Выготский Л. С. Психология искусства. Анализ эстетической реакции / Л. С. Выготский ; [коммент. Вяч. Вс. Иванов, И. В. Пешкова]. − Изд. 5. испр. и доп. – М. : Лабиринт, 1997. – 416 с.
    62. Выготский Л. С. Собрание починений : в 6 т. – М. : Педагогика, 1982 – 1985. − Т.4 : Детская психология / [под ред. Д. Б. Эльконина; сост. Г. Л. Выготская; послесл., коммент. Д. Б. Эльконина]. – М. : Педагогика, 1984. – 432 с.
    63. Гаврилюк Оксана. Діалог учня з автором під час вивчення творчості Василя Стуса у 8 класі (система уроків) / О. Гаврилюк // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2007. – № 9 − 10. – С. 13−22.
    64. Гадамер Г.-Г. Истина и метод : Основы философской герменевтики / Г. Г. Гадамер; [пер. с нем. М. А. Журинская, С. Н. Земляной, А. А. Рыбаков; общ. ред. и вступ. ст. Б. Н. Бессонова]. − М. : Прогресс, 1988. – 704 с.
    65. Гадамер Г.-Г. Поезія і філософія // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / [ред. М. Зубрицької ; переклад С. Галендера] – 2-е вид., доп. – Львів : Літопис, 2001. – С. 264−271.
    66. Гадамер Г.-Г. Про вклад поезії у пошук істини // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / [ред. М. Зубрицької ; переклад С. Галендера]. – 2-е вид., доп. – Львів : Літопис, 2001. – С. 272−280.
    67. Галич О. А. Метажанр в системе учения о родах и жанрах / О. А. Галич // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2009. − № 18 (181). – С. 25−28.
    68. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / И. Р. Гальперин. − Изд. 2-е. – М. : Едиториал УРСС, 2004. – 144 с. − (Лингв. наследие ХХ века).
    69. Гарднер Говард. Структура разума : теория множественного интеллекта / Г. Говард ; [пер. с англ. А. Н. Свирид ; под. ред. Э. В. Крайникова]. – М. : ООО «И. Д. Вильямс», 2007. – 512 с.
    70. Гегель Георг. Наука логики : в 3 т. / Георг Вильгельм Фридрих Гегель ; [отв. ред. М. М. Розенталь]. – М. : Мысль, 1970 − 1972. − (Философское наследие). − Т. 2. Учение о сущности. − 1971. – 248 с.
    71. Герасевич В. А. Блоги и RSS: интернет-технологии нового поколения. Самоучитель / В. А. Герасевич. − СПб : БХВ-Петербург, 2006. − 256 с.
    72. Гессе Герман. Пять эссе о книгах и читателях / Г. Гессе // Иностранная литература. – 2004. – № 10. – С. 210−231.
    73. Гільбух Ю. З. Темперамент і пізнавальні здібності школяра (Діагностика, педагогіка). – К. : б.в., 1992. – 216 с.
    74. Гладишев В. В. Теорія і практика контекстного вивчення художніх творів у шкільному курсі зарубіжної літератури : [монографія] / В. В. Гладишев. – Миколаїв : Іліон, 2006. – 372 с.
    75. Гмурман В. Е. Руководство к решению задач по теории вероятностей и математической статистике: Учеб. пособие для студентов втузов. − 3-е изд., перераб. и доп. − М. : Высш. школа, 1979. − 400 с.
    76. Гнатюк В. М. Вибрані статті про народну творчість / В. М. Гнатюк. − К. : Наукова думка, 1966. – 248 с.
    77. Гоголь М. В. У чому ж, нарешті, суть російської поезії і в чому її особливість / М. В. Гоголь // Український фольклор : критичні матеріали: навч. посіб. / [ред. С. К. Бисикало, Ф. М. Борщевський]. – К. : Вища школа, 1978. – С. 154−155.
    78. Голдберг Элхонон. Управляющий мозг: Лобные доли, лидерство и цивилизация [Електронний ресурс] / Э. Голдберг ; [пер. с англ. Д. Бугакова]. − М. : Смысл, 2003. − С. 79 − 82. − Режим доступу: http://the-fifth-way.narod.ru/ExecutiveBrain/107.htm#l07_01 − 2011. − 26 червня.
    79. Головацкая Н. Ф. Анализ поэтического текста с помощью эйдос-конспекта. 5–7-е классы [Електронний ресурс] / Н. Ф. Головацкая. − Режим доступу: http://festival.1september.ru/articles/412223/. − 2011. – 26 червня.
    80. Головацкая Н. Ф. Тема страха в повести В. Маканина «Лаз». 11-й класс [Електронний ресурс] / Н. Ф. Головацкая. − Режим доступу: http://festival.1september.ru/articles/310096/. − 2011. – 26 червня.
    81. Гончар Т. І. Комунікативна компетентність : суть, структура, розвиток [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://www.knukim.edu.ua/articles_gonchar.htm. − 2011. − 28 червня.
    82. Гостев А. А Образная сфера человека в познании и переживании духовных смыслов / А. А. Гостев. – М. : Изд-во Ин-та психологии РАН, 2001.− 85 с.
    83. Гостев А. А. Психология вторичного образа / А. А. Гостев. – М. : Институт психологии РАН, 2007. − 510 с.
    84. Грабович Григорій. Тексти і маски / Г. Грабович. – К. : Критика, 2005. – 312 с.
    85. Грабович Оксана. Думи як символічний код переказу культурних цінностей / О. Грабович // Родовід. − 1993. − № 5 (93). − С. 30−37.
    86. Градовський А. В. «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь». Методичні аспекти вивчення української літератури у взаємозв’язках із зарубіжною / А. В. Градовський. – К.: ПП РВФ «Софія», 1998. – 255 с.
    87. Градовський А. В. Компаративний аналіз у системі шкільного курсу літератури: методологія та методика [монографія] / Анатолій Володимирович Градовський. – Черкаси : Брама, вид. Вовчок О. Ю. – 292 с.
    88. Градовський А. В. Теоретико-методичні засади компаративного вивчення шкільного курсу української літератури : автореф. дис. ... доктора пед. наук : спец. 13.00.02 «Теорія і методика навчання (українська література)» / А. В. Градовський. – К., 2004. – 40 с.
    89. Граник Г. Г. Воссоздающее воображение и его роль в обучении филологическим дисциплинам [Електронний ресурс] / Г. Г. Граник, Н. А. Борисенко // Электронный журнал «Психологическая наука и образование». − 2009, № 1. − Режим доступу: http://www.psyedu.ru/journal/2009/1/Granik_Borisenko.phtml. − 2011. – 26 червня.
    90. Грецов А. Г. Психологические тренинги с подростками / А. Г. Грецов – СПб. : Питер, 2008. – 368 с. – (Серия «Книги А. Грецова»).
    91. Григорьев Н. Б. Исследование параметров субъект-субъектной коммуникации на материале анализа текстов : дис. ... канд. психол. наук : спец.: 19.00.01 – общая психология, психология личности, история психологи / Н. Б. Григорьев. – СПб., 2002. − 206 c.
    92. Грінченко Б. Д. Листи з України Наддніпрянської / Б. Д. Грінченко, М. П. Драгоманов // Діалоги про українську національну справу : Джерела з історії суспільно-політичного руху в Україні ІХ – поч. ХХ ст. / [упорядник А. Жуковський]. − Видання за сприяння Фундації імені О. Ольжича НАН України. − К. : [б. в.], 1994. – С. 35−146.
    93. Грушевський М. С. Історія української літератури : [у 6т., 9кн.] / М. С. Грушевський; [упоряд. В. В. Яременко ; авт. передм. П. П. Кононенко ; приміт. Л. Ф. Дунаєвської]. − К. : Либідь, 1993 − 1996. − («Літературні пам’ятки України»). − Т. 1. − 1993. − 392 с.
    94. Гуйванюк Н. Українська література : підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою / Н. Гуйванюк, В. Бузинська, С. Тодорюк. – Львів : Світ, 2006. – 228 с.
    95. Гуковский Г. А. Изучение литературного произведения в школе / Гуковский Г. А. − М. – Л. : Просвещение, 1966 – 266 с.
    96. Гуманитарные исследования в Интернете / [под ред. А. Е. Войскунского]. – М. : Можайск-Терра, 2000. – 432 с.
    97. Гундорова Т. І. «Література багата тим, що вона неоднакова» / Т. І. Гундорова // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях та колегіумах, 2003. – № 2. – С. 37 – 41.
    98. Гуссерль Эдмунд. Картезианские размышления [Електронний ресурс] / Э. Гуссерль ; [пер. с нем. Д. В. Скляднева]. − СПб. : Наука : Ювента, 1998. − 315 с. − Режим доступу: http://www.elenakosilova.narod.ru/studia/Husserl.htm. − 2011. – 26 червня.
    99. Гуссерль Едмунд. Досвід і судження. Дослідження генеалогії логіки / Е. Гуссерль ; [пер. з нім. В. Кебуладзе; за ред. Л. Ландгребе]. – Київ : ППС, 2002, 2009. – 356 с.
    100. Гушинець Олена. Учимося творчості. Урок поетичного перевтілення (5 клас) / О. Гушинець // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. − 2008. − №1. – С. 16−18.
    101. Даниляк Р. П. Концептуальні підходи до пізнавальної та комунікативної взаємодії Я та Іншого: методологічний аналіз : автореф. дис.... канд. філософських наук : спец. 09.00.02 «Діалектика і методологія пізнання» / Р. П. Даниляк. – Одеса, 2007. – 16 с.
    102. Дебесс Морис. Подросток / Дебесс Морис. – 20-е изд. – СПб.: Питер, 2004. – 127 с.
    103. Декарт Рене. Рассуждение о методе для руководства разума и отыскания истины в науках [Електронний ресурс] / Декарт Рене ; [перевод и предисловие Г. Тымянского]. – М. : Новая Москва, 1925. – 114 с. − Режим доступу: http://www.philosophy.ru/library/descartes/method/00.html. − 2011. – 26 червня.
    104. Демчук О.В. Життєпис письменника. Конспекти нестандартних уроків / О. В. Демчук. − К. : Педагогічна преса, 2002. − 191 с.
    105. Державна програма «Учитель». Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2002 р. № 379 // Освіта України. − 2002. − 2 квітня.
    106. Державний стандарт базової і повної середньої освіти // Дивослово 2004. – № 3. – С. 76−80.
    107. Державний стандарт базової і повної середньої освіти. − Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-п. − 2011. − 30 листопада.
    108. Дивосвіт. Казки. Легенди. Міфи : щомісячний народознавчий журнал для дітей та батьків. – К. : Літопис ХХ. − № 12. 2011 р.
    109. Дига Н.В. Розвиток пізнавальної активності учнів 5-8 класів на уроках української літератури в процесі вивчення художніх творів історичної тематики : автореф. дис... канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теорія і методика навчання (українська література)» / Н. В. Дига. – Київ, 2006. – 19 с.
    110. Дистанционное обучение : Учеб. пособие / Под ред. Е. С. Полат. – М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998. – 192 с.
    111. Добрович А. Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения. Книга для учителя и родителя / А. Б. Добрович. – М. : Просвещение, 1987. – 207 с.
    112. Донченко Т. К. Лінгвістичний аналіз тексту під час підготовки до переказу у 5-9 класах: Посібник / Т. К. Донченко. − К. : Форум, 2002. − 175 с.
    113. Донченко Т. К. Як навчати школярів мовленнєвої діяльності : Посібник / Т. К. Донченко. − К. : Молодь, 1998. − 301 с.
    114. Дорошкевич А. К. Опыт методического построение урока словесности. Пособие для преподавателей средней школы / А. К. Дорошкевич. − Петроград − Киев, 1917. − 58 с.
    115. Дорошкевич О. Л. Українська література. Підручна книга для старших груп семирічної школи / О. Л. Дорошкевич. − Видання 4. − Книгоспілка, 1929. – 406 с.
    116. Драгоманов М. П. Вибрані праці У 3т., 4кн. / Михайло Драгоманов ; [редкол. В. П. Андрущенко (голова) та ін. ; упорядкув. та прим. В. Ф. Погребенник.]. – К. : Знання України, 2006 − 2007 – Т. 1., кн. 1 : Історія. Педагогіка. Публіцистика. – 344 с.
    117. Драгунова Т. В. Подросток. − М.: Знание, 1976. − 96 с.
    118. Драйден Г., Вос Д. Революція в навчанні / Г. Драйден, Д. Вос ; [пер. з англ. М. Олійник]. – Львів : Літопис, 2005. – 542 с.
    119. Дрозд В. Вибрані твори : у 2 т. / В. Дрозд. – К. : Радянський письменник, 1989 − Т. 1 : Оповідання. Романи. –1989. − 462 с.
    120. Дудіна Т. К., Панченков А. О. Українська література : 6 кл.: підручник / Т. К. Дудіна, А. О. Панченков. – К. : А.С.К., 2006. – 288 с.
    121. Дускаева Л. Р. Категория диалогичности (Функциональная семантико-стилистическая) // Стилистический энциклопедический словарь русского языка / Под ред. М. Н. Кожиной. – М. : Флинта : Наука, 2003. – С. 130−139.
    122. Духнович О. В. Твори : у 4 т. / О. В. Духнович ; [упоряд. М. Ричалка]. – Братислава-Пряшев : Словацьке педагогічне видавництво, 1967. − 1989. − Т. 2: Народная педагогия в пользу училищ и учителей сельских. − 1967. − 736 с.
    123. Дьяконов Г. В. Проблема общения и взаимодействия: диалогический подход / Г. В. Дьяконов // Соціальна психологія. − 2004. − № 3 (5). – С. 82−97.
    124. Дятленко Т. І. Формування в учнів старших класів умінь аналізувати пейзаж у прозових творах різних художніх систем : автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 «Теорія і методика навчання (українська література)» / Т. І. Дятленко ; Ін-т педагогіки АПН України. – К., 2005. – 21 с.
    125. Есин А. Б. Принципы и приемы анализа литературного произведения : Учебное пособие / А. Б. Есин. − 2-е изд. испр. − М. : Флинта, Наука, 1999. – 248 с.
    126. Етнопедагогіка : навчальний посібник / Євтух В. Б., Марушкевич А. А., Дем’яненко Н. М., Чепак В. В. − Ч. І. – К. : «Київський університет», 2003. – 149 с.
    127. Жабицкая Л. Г. Восприятие художественной литературы и личность. Литературное развитие в юности / Л. Г. Жабицкая. – Кишинев : Штиинца, 1974. – 133 с.
    128. Жила С. О. Вивчення української літератури у взаємозв’язку з образотворчим мистецтвом : посібник для вчителя / С. О. Жила. – Чернігів : РВК «Деснянська правда», 2000. – 176 с.
    129. Жила С. О. Теорія і практика вивчення української літератури у взаємозв'язках із різними видами мистецтв у старших класах загальноосвітньої школи : автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.02 «Теорія і методика навчання (українська література)» / С. О. Жила ; НПУ імені М. П. Драгоманова. – К., 2005. – 40 с.
    130. Житецький П. Г. Мислі про народні малоросійські думи / С. К. Бисикало, Ф. М. Борщевський // Український фольклор : критичні матеріали: навч. посіб. – К : Вища школа, 1978. – С. 197–201.
    131. Жук Н. Й. Українська література : Підручник для 5 класу / Н. Й. Жук. – вид. десяте. – К. : Радянська школа, 1961. – 208 с.
    132. Жулинський М. Г. Заявити про себе культурою. Тези трибунні, позатрибунні, а також роздуми й сповіді за парадною завісою / М. Г. Жулинський ; Науково-популярне видання. − К. : Генеза, 2001. − 680 с.
    133. Журавлева О. Б., Крук Б. И., Соломина Е .Г. Управление Интернет-образованием в высшей школе / под ред. Б. И. Крука. – 2-е изд. – М. : Горячая линия – Телеком, 2007. – 224 с.
    134. Забужко Оксана. Філософія української ідеї та європейський контекст : франківський період. / О. Забужко. – К. : Факт, 2006. – 156 с. – (Сер. «Висока полиця»).
    135. Западное литературоведение ХХ века. Энциклопедия. – М.: Intrada, 2004. – 560 с. − (ИНИОН РАН. Центр гуманитарных научно-информационных исследований. Отдел литературоведения).
    136. Зборовська Н. В. Казки як психотерапія для дорослих і дітей / Н. В. Зборовська // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2008. – № 9 – С. 71−82.
    137. Зборовська Н. В. Код української літератури. Проект психоісторії новітньої української літератури : [монографія] / Н. В. Зборовська. – К. : Академвидав, 2006. – 504 с.
    138. Зеленов Є. А. Теретико-методологічні основи планетарного виховання студентської молоді: автореф. дис. ... д-ра пед. наук : спец. 13.00.07 «Теорія та методика виховання» / Є. А. Зеленов; Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля. − Луганськ, 2009. − 40 с.
    139. Зеленчук Іван. Теорія багатосторонніх розумових здібностей Говарда Гарднера та її використання в ЗНЗ України [Електронний ресурс] / І. Зеленчук // Українознавство. Електронне наукове фахове видання. – Режим доступу: http://www.ualogos.kiev.ua/fulltext.html?id=621. − 2011. − 28 червня.
    140. Зубрицька Марія. Homo legens: читання як соціокультурний феномен / М. Зубрицька. – Львів : Літопис, 2004. – 352 с.
    141. Иванов А. Е. Виртуальная реальность / А. Е. Иванов // История философии : энциклопедия. – Минск : Интерпресс сервис, 2002. – С. 183–186.
    142. Иванов Д. В. Виртуализация общества. Версия 2.0 / Д. В. Иванов. – СПб. : Петербургское Востоковедение, 2002. – 224 с.
    143. Иванова Е. А. Электронная интерактивная таблица как инновационное средство моделирования учебной информации в школьном курсе русского языка ; дис… канд. пед. наук : 13.00.02 / Е. А. Иванова. − М. : РУДН, 2008. – 195 с.
    144. Іванюта О. В. Розвиток візуального мислення підлітків / О. В. Іванюта, С. М. Симоненко : [монографія]. – Одесса : Південний науковий центр Академії педагогічних наук України, 2003. – 276 с.
    145. Ізер Вольфганг. Процес читання: Феноменологічне наближення / В. Ізер // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ століття ; [за ред. М. Зубрицької]. – 2-е вид., доп. – Львів : Літопис, 2001. – С. 349–367.
    146. Ильин И. П. Наррататор / И. П. Ильин // Западное литературоведение ХХ века : Энциклопедия. – М. : Intrada, 2004. – 560 с.
    147. Ильин Е. Н. Искусство общения : Из опыта работы учителя литературы 307 школы Ленинграда / Е. Н. Ильин. − Минск : Нар. асвета, 1987. − 108 с.
    148. Інгарден Роман. Про пізнання літературного твору (фрагменти) / Р. Інгарден // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. ; [за ред. М. Зубрицької]. – 2-е вид., доп. – Львів : Літопис, 2001. – С. 176–209.
    149. Інтерактивні технології навчання : теорія, практика, досвід : метод. посіб. авт.-уклад. : О. Пометун, Л. Пироженко. – К. : А.П.Н. : 2002. – 136 с.
    150. Ісаєва О. О. Діалог автора і читача у процесі вивчення літератури в школі / О. О. Ісаєва // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. − 2003. – № 10. – С. 55–56.
    151. Ісаєва О. О. Організація та розвиток читацької діяльності школярів при вивченні зарубіжної літератури : посібник для вчителя / О. О. Ісаєва. – К.: Ленвіт, 2000. – 183 с.
    152. Іса
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)