Методика формування творчої інтерсуб’єктної взаємодії вчителя музики з дитячим вокально-хоровим колективом : Методика формирования творческого интерсубъектного взаимодействия учителя музыки с детским вокально-хоровым коллективом



  • Название:
  • Методика формування творчої інтерсуб’єктної взаємодії вчителя музики з дитячим вокально-хоровим колективом
  • Альтернативное название:
  • Методика формирования творческого интерсубъектного взаимодействия учителя музыки с детским вокально-хоровым коллективом
  • Кол-во страниц:
  • 212
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П. Драгоманова
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    імені М.П. Драгоманова



    ЧЖАЙ ХУАНЬ

    УДК 378.637.016:78


    Методика формування творчої інтерсуб’єктної взаємодії вчителя музики з дитячим вокально-хоровим колективом

    13.00.02 – Теорія та методика музичного навчання



    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
    педагогічних наук


    Науковий керівник: доктор
    педагогічних наук, професор
    Козир Алла Володимирівна



    Київ - 2011







    ЗМІСТ

    Вступ ………………………………………………………………………. 4
    РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ТВОРЧОЇ ВЗАЄМОДІЇ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ ……………………………….. 12
    1.1. Методологічне підґрунтя творчої взаємодії вчителя з учнями ……... 12
    1.2. Методичні підвалини вокально-хорового навчання студентів
    Інститутів мистецтв …………………………………………………………. 30
    Висновки до першого розділу ……………………………………………… 61
    РОЗДІЛ ІІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТВОРЧОЇ ІНТЕРСУБ’ЄТНОЇ ВЗАЄМОДІЇ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ З ДИТЯЧИМ ВОКАЛЬНО-ХОРОВИМ КОЛЕКТИВОМ …………………………………………………………… 64
    2.1. Компонентна структура творчої інтерсуб’єктної взаємодії майбутніх фахівців з дитячими колективами …………………………………………. 64
    2.2. Критеріальна визначеність творчої інтерсуб’єктної взаємодії майбутніх учителів музики з дитячими вокально-хоровими колективами …………. 85
    Висновки до другого розділу ……………………………………………… . 103
    РОЗДІЛ ІІІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ
    ТВОРЧОЇ ІНТЕРСУБ’ЄТНОЇ ВЗАЄМОДІЇ МАЙБУТНЬОГО
    ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ З ДИТЯЧИМИ ВОКАЛЬНО-ХОРОВИМИ КОЛЕКТИВАМИ …………………………………………………………. 106
    3.1. Аналіз результатів діагностики рівнів готовності майбутніх учителів музики до творчої інтерсуб’єктної взаємодії з дитячими вокально-
    хоровими колективами …………………………………………………… 106
    3.2. Організаційно-методичне забезпечення ефективності процесу формування творчої інтерсуб’єктної взаємодії майбутнього вчителя
    музики з дитячими вокально-хоровим колективм ………………………. . 138
    3.3. Порівняльний аналіз дослідно-експериментальної роботи ………. 160
    Висновки до третього розділу ……………………………………………… 179
    ВИСНОВКИ ………………………………………………………………… 181
    ДОДАТКИ …………………………………………………………………... 185
    ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………….. 197











    ВСТУП

    Нова освітня парадигма обумовила інтенсивний розвиток світових тенденцій створення полікультурного освітнього простору. Це спричинило виникнення нових наукових ідей, теорій, концепцій на міжнародному рівні.
    Характерною ознакою сучасного культурно-освітнього процесу України є глобалізація, інтернаціоналізація та створення стратегії єдиного освітнього простору, спрямованого на обмін, трансформацію та інтеграцію національних освітніх доктрин, культурних надбань, науково-технічних досягнень, а також на запозичення досвіду викладання національних видів мистецтва притаманних певному етносу. Унікальність процесу обміну культурними надбаннями є закономірністю демократичних відносин міжнародного рівня, що дає можливість обмінюватись цінними знаннями в різних галузях, стає фактором нарощування духовного потенціалу суспільства та стратегічною основою його прогресу. Використання культурно-освітнього досвіду інших народів світу з метою їх адаптації та інтеграції в різні форми педагогічної практики, озброює майбутніх фахівців комплексом інтегрованих знань, навичок, умінь.
    У цьому контексті актуалізується проблема вокально-хорової підготовки майбутніх учителів музики Китаю в умовах Інститутів мистецтв, яка ґрунтується на унікальних традиціях виховання співаків на Україні. Ключовою ланкою цього напрямку підготовки китайських студентів є адаптація кращих методик і методів української співацької школи та розвиток дитячих голосів до китайських традицій пісенного виконання, а також формування толерантних взаємовідносин в процесі навчального моніторингу, творчої взаємодії майбутнього керівника з дитячим вокально-хоровим колективом.
    Під керівництвом представників сучасної музичної педагогіки України : А. Болгарського, А. Козир, Г. Падалки, О. Щолокової було здійснено ряд наукових досліджень китайськими аспірантами : Лінь Хай (”Методичні засади диригентсько-хорової підготовки студентів до роботи в школах Китаю і України”), Ши Цзюнь-бо (“Методика формування мистецької компетентності майбутніх учителів музики в процесі фортепіанної підготовки”), Цзінь Нань (“Методичні засади вокального навчання студентів КНР у системі музично-педагогічної освіти України”), Ван Лей (“Формування вокально-сценічної майстерності майбутнього вчителя музики”), Ван Бін (“Методика вдосконалення виконавської техніки майбутніх вчителів музики в процесі фортепіанного навчання”), Лю Цяньцянь (“Формування художньої компетентності майбутніх учителів музики та хореографії в педагогічних університетах України і Китаю”), в яких актуалізується проблема діалогу двох стародавніх культур та розкривається важливість для кожної країни цього науково-методичного інформаційного обміну. Це стало можливим завдяки політиці відкритості, прозорості та гуманізації самої освіти на міждержавному рівні.
    Нову грань підготовки майбутнього китайського учителя музики пропонує автор даного дослідження, пов’язаного із формуванням творчої взаємодії керівника з дитячим вокально-хоровим колективом, що діє в межах шкільного музичного навчання і в якому використовується український багатовіковий педагогічний досвід цього напрямку.
    Реформування сучасного суспільства, насамперед, неможливе без його духовного оновлення, відродження культурних традицій, орієнтації на духовні цінності, що висуває нові вимоги до фахової підготовки вчителів музики. Враховуючи багатоплановість професійної діяльності вчителів музики, котра включає організаторську, психолого-педагогічну, художньо-творчу роботу, необхідно готувати не тільки високо професійних фахівців, але й орієнтуватися на творчість, новаторство, здатність до створення неповторного у практичній діяльності, спрямованості й технологічності як важливих рис професіонала. Якщо підходити до професії вчителя як системи життєвих цінностей, можна уявити професійне самовизначення як процес, що розвивається, і в якому особистість протягом професійного шляху визначає свою позицію відносно цих цінностей.
    Сутність цих вимог визначена в програмних документах: Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття), Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності та ін. та зумовлена ствердженням гуманістичної ідеї загальнолюдських цінностей та моральних ідеалів, національно-зорієнтованого світогляду студентської молоді – майбутніх учителів музики, керівників шкільних творчих колективів. У цьому процесі, серед різноманітних напрямів формування активної особистості, важливе місце за силою емоційного впливу на неї, належить музичному вокально-хоровому мистецтву як специфічній формі суспільної свідомості, що в концентрованому вигляді відображає цінності минулого і сучасного, узагальнюючи багатовіковий досвід духовно-емоційного потенціалу народу, допомагаючи особистості глибше пізнати себе та збагатити свій внутрішній світ. Цілком природним є те, що вокально-хорова музика виступає як різноманітний і специфічний вектор впливу на особистість, сприяючи її творчому розвитку, збагаченню духовної культури, поглибленню досвіду життєдіяльності.
    У зв’язку з цим особливої актуальності набуває проблема формування творчої взаємодії майбутніх учителів з дитячими творчими колективами. Цій проблемі приділяли увагу багато досліджень науковців, а саме роботи: Г.Ашина, В.Гончарова, І.Кона, Р.Кречковського, Т.Мальковської, Л.Уманського. Значний емпіричний матеріал накопичено за кордоном у дослідженнях: Дугласа МакГрегора, Курта Левіна, Фреда Філера, Роберта Хаус та ін. Значну увагу проблемі виховання керівників творчих колективів, створення умов для формування активної особистості розглядали І.Бех, Л.Божович, Д.Ельконін, А.Лутошкін, А.Макаренко, Л.Новікова, І.Підласий, В.Сухомлинський.
    У сучасних наукових дослідженнях висвітлюються різноманітні питання теорії і методики організації взаємодії в творчих колективах, а саме, як: об’єкта і суб’єкта виховного процесу (Ю.Бохонкова, Л.Орбан-Лембрик, В.Третьяченко та ін.); важливого механізму формування особистості у сфері провідного виду діяльності (О.М.Леонтьєв, Г.Костюк та ін.); інтеграції знань про структурну організацію діяльності в колективі (Я.Коломинський, А.Макаренко, Л.Уманський та ін.); керованого процесу з певною динамікою, етапами, циклами (О.Глоточкін, Л.Новікова, В.Шпалінський та ін.), моделювання організації колективної пізнавальної діяльності з акцентуалізацією на групову інтеграцію (О.Киричук, І.Первіна та ін.), зорієнтованість уваги щодо вирішення питань спілкування, встановлення міжособистісних відносин у колективі на засадах духовності, гуманізму, толерантності (М.Боришевський, О.Киричук, Г.Грибенюк та ін.), а також розвитку творчої індивідуальності особистості у колективній діяльності (Г.Андреєва, І.Волков, М.Савчина та ін).
    Доцільно зазначити, що феномен «взаємодія» розкритий у філософській (М.Каган), психолого-педагогічній (О.Бодальов, Л.Виготський, А.Леонтьєв), педагогічній (К.Абульханова-Славськая, В.Кан-Калик, О.Рудницька), музично-педагогічній (П.Ковалик, В.Ревенчук, В.Федоришин). Проблемі вокально-хорового мистецтва присвячені науково-методичні дослідження авторів, котрі працювали у різноманітних напрямах: в історичному (А.Лащенко, А.Мартинюк, В.Михайлець та ін.), науково-мистецькому (О.Бенч-Шокало, Л.Бутенко, Р.П.Гудяліс та ін.), з позиції організації вокально-хорового колективу (С.Мальков, Н.Нарожна, В.Чабанний та ін.) методики роботи керівника з виконавцями (В.І.Закутський, С.Казачков, А.Мархлевський, Г.Сагайдак та ін.) стилю керівництва та творчої взаємодії у хоровому колективі (А.Козир, Т.Смірнова та ін.), специфіки підготовки майбутнього вчителя музики до керівництва вокально-хоровим колективом (В.Єлисеєва, П.Ніколаєнко, Л.Остапенко, Є.Смирнова та ін.). Особливої уваги заслуговують роботи присвячені вокально-хоровій творчості (А.Карпун, П.Левандо, Ю.Соколовський та дослідження вокального мистецтва Китаю (Бай Юнь-шен, Бран Мен, Ван Юй Шен, Лю Лан, Лі Фан, Лю Лан, Фу Лей, Чень Лінь-жуй, Чен Це Мін, Чжан Сяо Чжун та ін.), адже вокально-хорова діяльність виступає як важливий засіб самовираження й самоутвердження особистості, що є базою збагачення естетичного і життєвого досвіду кожного учасника колективу та сприяє „зануренню” особистості у процес художньої творчості на рівні сприйняття музичного вокально-хорового мистецтва, усвідомлення й укорінення його в індивідуальний простір творчості. Однак спеціального дослідження, спрямованого на розкриття проблеми організації творчої інтерсуб’єтної взаємодії майбутнього вчителя музики з дитячим вокально-хоровим колективом, на даний час не проводилось.
    Аналітичне вивчення досвіду роботи керівників вокально-хорових колективів свідчить, що проблема вдосконалення методики формування творчої інтерсуб’єтної взаємодії майбутніх учителів музики з дитячими вокально-хоровими колективами потребує більш глибокого наукового вивчення. Емпіричні підходи, що широко використовуються у процесі художньо-творчої діяльності цих колективів не в повній мірі задовольняють вимоги практики.
    Актуальність даної проблеми, її недостатня теоретична й методична розробленість, а також нагальні проблеми практики зумовили вибір теми дослідження: «Методика формування творчої інтерсуб’єтної взаємодії майбутнього вчителя музики з дитячим вокально-хоровим колективом».
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація входить до плану наукових досліджень кафедри методики музичного виховання та хорового диригування Національного педагогічного університету імені М.Драгоманова і складає частину наукового напряму «Зміст, форми, методи фахової підготовки вчителів музики». Тема дисертації затверджена вченою радою НПУ імені М.Драгоманова (протокол № 6 від 25.12.2009 р.).
    Мета дослідження – розробити, теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити методику формування творчої взаємодії майбутнього вчителя музики з дитячим вокально-хоровим колективом.
    Об’єкт дослідження - процес вокально-хорової підготовки майбутніх учителів музики.
    Предмет дослідження творча інтерсуб’єктна взаємодія майбутнього вчителя музики з дитячим вокально-хоровим колективом.
    Завдання дослідження:
    1. Проаналізувати наукову літературу з проблеми творчої взаємодії майбутнього вчителя музики з дитячим вокально-хоровим колективом.
    2. Розкрити сутність, зміст, основні функції та специфіку творчої інтерсуб’єткної взаємодії майбутнього вчителя музики з дитячим вокально-хоровим колективом.
    3. Розробити та теоретично обґрунтувати компонентну структуру організації творчої інтерсуб’єктної взаємодії майбутнього вчителя музики з дитячим вокально-хоровим колективом.
    4. Визначити рівні, критерії та показники сформованості здатності майбутнього вчителя музики до творчої інтерсуб’єтної взаємодії з дитячим вокально-хоровим колективом.
    5. Розробити поетапну методику формування творчої інтерсуб’єктної взаємодії майбутнього вчителя музики з дитячим вокально-хоровим колективом та експериментально їх перевірити.
    Теоретико-методологічною основою дослідження є концептуальні ідеї філософії та методології освіти (В.Андрущенко, В.Лутай, Н.Кузьміна та ін.); психолого-педагогічні концепції організації навчальної взаємодії (К.Абульханова-Славськая, О.Бодальов, Л.Виготський, В.Кан-Калик, О.Леонтьєв, О.Рудницька та ін.); наукові теорії щодо вокально-хорової творчості (А.Карпун, А.Лащенко, П.Левандо, А.Мартинюк, В.Михайлець Ю.Соколовський) та дослідження вокального мистецтва Китаю (Бай Юнь-шен, Ван Юй Шен, Лю Лан, Лінь Хай, Лю Лан, Чень Лінь-жуй, Чжан Сяо Чжун та ін.); наукові положення про організацію вокально-хорового колективу (С.Мальков, Н.Нарожна, В.Чабанний та ін.) наукові праці з фахової підготовки майбутніх учителів музики (Е.Абдуллін, А.Болгарський, А.Козир, Г.Падалка, Г.Побережна, О.Ростовський, О.Рудницька, В.Шульгіна, О.Щолокова та ін.).
    Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань було використано комплекс теоретичних та емпіричних методів: аналіз філософських, психолого-педагогічних, методичних та мистецтвознавчих досліджень, нормативних документів, досвід роботи вчителів музики, керівників дитячих вокально-хорових колективів; систематизація та узагальнення науково-теоретичних і дослідних даних; анкетування, бесіди, спостереження, обговорення, опитування; педагогічний експеримент; статистичні методи для вивчення динаміки творчої взаємодії майбутнього вчителя музики з дитячим вокально-хоровим колективом.
    Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
    вперше обґрунтовано методичні основи творчої інтерсуб’єтної взаємодії майбутнього вчителя музики зі школярами; розроблено та експериментально перевірено поетапну методику творчої інтерсуб’єтної взаємодії майбутнього вчителя музики з дитячим вокально-хоровим колективом;
    уточнено змістову конкретику творчої інтерсуб’єтної взаємодії майбутнього вчителя музики з дитячим вокально-хоровим колективом;
    розроблено компонентну структуру, критерії, показники, на основі яких визначено рівні творчої інтерсуб’єтної взаємодії майбутнього вчителя музики з дитячим вокально-хоровим колективом.
    Практична цінність дисертаційного дослідження визначається можливістю використання його матеріалів та висновків у розробці навчальних програм, методичних розробок та рекомендацій з питань впливу творчої інтерсуб’єтної взаємодії майбутніх учителів музики з учнями на процес фахової підготовки студентів в інститутах мистецтв. На базі дисертації можна сформувати методологічний курс фахового навчання на основі творчої інтерсуб’єтної взаємодії вчителя та учнів в середніх і вищих музичних навчальних закладах Китаю.
    Апробація і впровадження результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження обговорювалися на: ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Гуманістичні орієнтири мистецької освіти» (Київ, 2009), Всеукраїнському науковому семінарі «VІІІ Педагогічні читання пам’яті О.П.Рудницької» (Київ, 2010), Четвертій науково-практичній конференції «Формула творчості: Теорія і методика мистецької освіти» (Луганськ, 2011); звітних наукових конференціях аспірантів та викладачів Інституту мистецтв Національного педагогічного університету імені М.Драгоманова (2009-2011).
    Впровадження результатів дослідження здійснено у навчально-виховний процес Інституту мистецтв Національного педагогічного університету імені М.Драгоманова (довідка № 05-10/1053 від 21.06.2011 р.), Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (довідка №17-39/2678 від 22.12.2010 р.) Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету (довідка № 900 від 04.10. 2011 р.), Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка (довідка №175, від 08.09. 2011 р.).
    Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження висвітлені у 7 одноосібних публікаціях автора, з них 4 у наукових фахових виданнях затверджених ВАК України.
    Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (186 найменувань, з них 32 іноземними мовами, серед яких 26 - китайською). Основний текст дисертації складає 157 сторінок, загальний обсяг роботи – 212 сторінок. Робота містить 14 таблиць, 15 рисунків, що разом з додатками становить 36 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми творчої інтерсуб’єктної взаємодії майбутнього вчителя музики з дитячим вокально-хоровим колективом, що знайшло відображення у теоретичному обґрунтуванні методичних засад означеного феномену, розробці та експериментальній перевірці поетапної методики організації творчої інтерсуб’єктної взаємодії майбутнього вчителя музики з дитячим вокально-хоровим колективом. Проведене дослідження та виконання всіх поставлених завдань дали підстави зробити такі висновки:
    1. Аналіз означеної дефініції дозволив визначити, що взаємодія визначається рівністю сторін, які беруть у ньому участь, і спрямована на зближення та взаємозбагачення позицій обох сторін. У контексті вокально-хорового навчання майбутніх учителів музики взаємодія стає не лише способом залучення особистості до світу культурних цінностей, але й засобом формування суб’єкт-суб’єктної педагогічної позиції фахівця. Творчий характер взаємодії базується не на зовнішньому стимулюванні, а на внутрішних творчих проявах як вчителя, так і учнів. Такий ракурс вокально-хорового навчання майбутніх учителів музики, на нашу думку, забезпечує взаємозв’язок гуманістичного, особистісно зорієнтованого та аксіологічного підходів.
    2. Цілеспрямована творча взаємодія керівника і колективу виконавців суттєво впливає на весь процес формування, виховання та розвитку учасників вокально-хорового колективу. Організація спільної творчої навчальної діяльності викладача і студентів, у ході якої реалізуються музично-вокальні інтереси кожної особистості, тлумачиться як процес і продукт опосередкованої або безпосередньої діалогічної інтерперсональної взаємодії між різними ролями «Я», суб’єкта з іншими суб’єктами або квазісуб’єктами (конструктами та персоніфікованими фрагментами об’єктивного чи суб’єктивного світу). Творча інтерсуб’єктна взаємодія характеризується рівноправною позицією вчителя музики з вокально-хоровим колективом. Цей тип взаємодії припускає спланований, постійний, вербальний та невербальний контакт, у результаті якого проходять позитивні зрушення у поведінці учасників творчого колективу, в їх ставленні до вокально-хорової виконавської діяльності. Розглядаючи діяльність вчителя як багаторівневу складну систему, доцільно виокремити цілий ряд відносно самостійних функцій мистецької освіти у процесі вокально-хорової підготовки майбутніх учителів музики, а саме: світоглядно-пізнавальної, діагностично-орієнтаційної, оцінно-конструктивної, організаційно-комунікативної, діяльнісно-творчої.
    3. Структурою досліджуваного феномену нами визначено взаємозв’язок орієнтаційно-мотиваційного, фахово-компетентнісного, комунікативно-оцінного та виконавсько-творчого компонентів. Орієнтаційно-мотиваційний компонент передбачає вироблення стійкого емоційно-позитивного ставлення студентів до вокально-виконавської діяльності. Комунікативно-оцінний компонент забезпечує наявність необхідного комплексу впливу керівника на вокально-хоровий колектив, уміння адекватно оцінювати здобутий власний досвід. Виконавсько-творчий компонент виражає здатність майбутнього вчителя музики до яскравого художньо-образного виконання вокально-хорових творів, уміння донести створений образ до шкільної аудиторії.
    4. Критеріями сформованості творчої інтерсуб’єктної взаємодії майбутнього вчителя музики з дитячим вокально-хоровим колективом нами визначено міру мотиваційної спрямованості творчої навчальної взаємодії; ступінь хорознавчої обізнаності та її реалізація в презентативних формах роботи; ступінь оволодіння засобами музично-педагогічної комунікації; міру творчого ставлення студентів до спільної музично-виконавської діяльності та їх показники. Проведений констатувальний експеримент дозволив виявити рівні організації творчої інтерсуб’єктної взаємодії майбутнього вчителя музики з вокально-хоровим колективом, а саме: високий, середній та низький. За зведеними результатами констатувального експерименту було виявлено серед досліджуваних 23 % високого рівня; 28% середнього рівня і 49 % низького рівня. Отримані результати дозволили засвідчити незадовільний стан сформованості означеного феномена відносно сучасних вимог музично-педагогічної освіти.
    5. Методика організації творчої інтерсуб’єктної взаємодії майбутнього вчителя музики з вокально-хоровим колективом мала таку послідовність педагогічної роботи даного напрямку: перший етап – організаційно-адаптивний; другий етап – усвідомлено-поглиблений; третій етап – аналітико-рефлексивний. Кожний з етапів забезпечував формування певного структурного компоненту за допомогою спеціально розроблених методів, а саме: стимуляції й мотивації навчання, бесіди, дискусії, інструктаж, когнітивні, аналітичні, порівняльні, емпіричні, пояснювально-ілюстративні, технічні, анкетування, тестування, інтерактивні методи, застосування музичного матеріалу, анімації, мультиплікації, репродуктивні, інтеграційні, моделювання навчальної вокально-хорової комунікації, аудіювання, кіно- і відео фрагменти, аналітичні, творчі завдання, рефлексивні, частково-пошукові, евристичні, порівняльний аналіз експериментальних даних та їх екстраполяція.
    6. Статистична обробка результатів та узагальнення отриманих даних експериментальної роботи дозволили розподілити студентів контрольної та експериментальної груп за визначеними критеріями творчої інтерсуб’єктної взаємодії майбутнього вчителя музики з вокально-хоровим колективом. З ймовірністю близькою до 1 можна стверджувати, що доля студентів експериментальної групи, що мали низький рівень сформованості здатності до творчої інтерсуб’єктної взаємодії з дитячим вокально-хоровим колективом до експерименту, суттєво зменшилась, а доля студентів з високим рівнем суттєво зросла. Перевірку результативності проведеного формувального експерименту зроблено на основі порівняння даних початкового і заключного діагностування. Результати проведеної дослідно-експериментальної роботи дали можливість зафіксувати позитивну динаміку організації творчої інтерсуб’єктної взаємодії майбутнього вчителя музики з вокально-хоровим колективом у системі музично-педагогічної освіти.
    Проведене дослідження з проблеми організації творчої інтерсуб’єктної взаємодії майбутнього вчителя музики з вокально-хоровим колективом не вичерпує всіх її аспектів. До подальших напрямів дослідження вважаємо за доцільне віднести такі, як: дослідження новітніх технологій співацької діяльності, специфіка взаємозбагачення культурних зв’язків Китаю та України у сфері вокально-хорового мистецтва, дослідження стилів організації навчальної взаємодії у різних за профілем творчих колективах.









    ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

    1. Абдуллин Э. Теория и практика музыкального обучения в общеобразовательной школе: Пособие для учителя.
    /Э. Абдуллин. — М.: Просвещение, 1983. — 112 с.
    2. Абдуллина О. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования. /О. Абдуллина. — М.: Просвещение, 1990.– 142 с.
    3. Абрамова Г. Практическая психология. /Г.Абрамова. — М.: Издательский центр «Академия», 1997. — 368 с.
    4. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. /К. Абульханова-Славская. – М.: Мысль,1991. – 299с.
    5. Алексюк А. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: Підручник. /А.Алексюк. — К.: Либідь, 1998. — 560 с.
    6. Алкон Е. Музыкальное мышление Востока и Запада. /Е.Алкон. — Влади¬вос-ток: Изд. Дальневосточного университета, 1999. — 169 с.
    7. Андреев В.И. Педагогика творческого саморазвития: Инновационный курс: В 2 кн. /В.Андреев. - Кн. 1. – Казань, 1996. – 568с.; Кн. 2. – Казань,1998. – 320с.
    8. Андрущенко В.П. Роздуми про освіту: статті, нариси, інтерв’ю /Віктор Петрович Андрущенко. – К.: Знання України, 2004. – 804, [3] с.
    9. Антонюк В. Вокальна педагогіка (Сольний спів): Підручник. /В.Антонюк. — К.: ЗАТ Віпол, 2007. — 174 с.
    10. Антонюк В. Етнокультурологічний тезаурус українського вокального мистецтва /В.Антонюк. //Науковий вісник НМАУ імені П.Чайковського. Вип. 16. – К.: НМАУ, 2002, с. 178-186.
    11. Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. /Б. Асафьев. — М.-Л.: Музыка, 1971. — 379с.
    12. Аспелунд Д. Развитие певца и его голоса. /Д.Аспелунд. — М. — Л.: Музгиз, 1952. — 191с.
    13. Багадуров В. Очерки по истории вокальной методологии, ч. 1. /В.Багадуров. — М.: Музгиз, 1932. — С. 167-192.
    14. Балл Г. Наука як підсистема культури і діалого-культурологічний підхід в освіті /Г.Балл //Культурологічні та психолого-педагогічні аспекти гуманізації освіти. — К., 1998. — С.101–118.
    15. Баренбойм Л. Музыкальная педагогика и исполнительство. /Л.Баренбойм. — Л.: Музыка, 1974. - 334 с.
    16. Бех І. Особистісно зорієнтоване виховання: Навчально-методичний посібник. /І.Бех. — К.: І3МН, 1998. — 204 с.
    17. Борев Ю.Б. Эстетика. /Ю.Б. Борев. – Изд. 3-е. – М.: Полит. лит-ра, 1981. – 399 с.
    18. Бочкарев Л.П. Психология музыкальной деятельности. /Л.П. Бочкарев. – М.: Інститут психологии РАН, 1997. – 351 с.
    19. Василенко Л.М. Взаємодія вокального і методичного компонентів у процесі професійної підготовки майбутнього вчителя музики: Автореф. дис… канд. пед. наук: 13.00.02. /Л.М. Василенко. – К., 2003. — 22 с.
    20. Вельфлин Х. Основные понятия истории искусств. Проблемы эволюции стиля в новом искусстве. /Х. Вельфлин. — М.-Л.: Academia, 1980. — 290c.
    21. Введение в педагогическую деятельность: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений /А. Роботова, Т. Леонтьева, И. Шапошникова и др. — М.: Издательский центр «Академия», 2000. — 208с.
    22. Ву Го Лінг. Національна виконавська інтонація в камерно-вокальних творах французьких композиторів XIX сторіччя /Ву Го Лінг. //Всеукраїнська асоціація молодих науковців. — Гуманітарні науки: історія, соціологія, політологія, психологія, мистецтвознавство. - №2, 2002. — С. 143-152.
    23. Ву Го Линг. О предпосылках интонационных взаимодействий китайской и украинской песенности /Музичне мистецтво і культура. /Ву Го Лінг. //Науковий вісник. Вип.2. – Одеса, 2001. — С. 169-177.
    24. Вульфов Б. Основы педагогики: Учебное пособие: Изд. 2-е, перераб. и доп. /Б.Вульфов, В.Иванов. — М.: Изд-во УРАО, 1999. — 616 с.
    25. Выготский Л. Психология искусства. /Л. Выготский. — Мн.: Современное слово, 1998.– 480с.
    26. Глинка М. Литературное наследие. /М. Глинка. //Под ред. В.Богданова-Березовского. — Л.: Музгиз, 1953. — Т. 2. — 892 с.
    27. Гнедич П. Всемирная история искусств — /П.Гнедич. - М.: Соверменник, 1996. — 494 с.
    28. Гнидь Б.П. Історія вокального мистецтва. /Гнидь Б.П.– К.: НМАУ, 1997, с. 12-43.
    29. Гмыря Л. Статьи, письма, воспоминания. /Л.Гмиря. — К., 1989 — 189 с.
    30. Гончаренко С. Український педагогічний словник. /С.Гончаренко. – К.: Либідь, 1997. – 374с.
    31. Гребенюк Н. Особистісно орієнтований підхід у розвитку індивідуальності співака /Н.Гребенюк. //Музичне виконавство, вип. 14, кн. 6. – К., 2000, с.156-165.
    32. Грица С. Фольклор у просторі і часі. /С.Грица. — Тернопіль: Астон, 2000. — С. 224.
    33. Гумилев Л. Этносфера. История людей и история природы. /Л.Гумилев. — М.: ЭКОПРОС, 1993. — 544 с.
    34. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: навч. посібник. /І. Дичківська. – К.: Академвидав, 2004. – 353 с.
    35. Дмитриев Л.Б. Вопросы вокальной педагогики. /Л.Дмитриев. – Л.: Музыка, 1976. - С. 12-33.
    36. Додонов А. Современное преподавание пения и правильная постановка голоса. /А.Додонов. — М.: Музгиз, 1904. — 59с.
    37. Дряпіка В. Орієнтації студентської молоді на цінності музичної культури: Соціально-педагогічний аспект /Інститут педагогіки АПН України. /В.Дряпіка. — К.: Держ. Центр. — Укр. вид-во; Кіровоград, 1997. — 215 с.
    38. Дубасенюк О. Психологічно-педагогічні фактори професійного становлення вчителя. /О. Дубасенюк . — Житомир, 1994.– 206 с.
    39. Емельянов В. О фонопедическом методе развития голоса и вокально-хоровой работе /В. Емельянов. //Искусство в школе. — М., 1998. — № 6. — С. 16–20.
    40. Ермолаева-Томина Л.Б. Психология художественного творчества. /Ермолаева-Томина. – М.: Академический проспект, 2003. – 303 с.
    41. Євтушенко Д. Роздуми про голос /Д. Євтушенко. //Нотатки педагога-вокаліста. — К.: Муз. Україна, 1979. — 92 с.
    42. Загальна психологія: Підручник /Скрипченко О.В., Долинська Л.В., Огороднійчук З.В. та ін. – К.: Либідь, 2005. – 464 с.
    43. Зинькевич Е. Логика художественного процесса как историко–методологическая проблема. /Е. Зинькевич. //Музично–історичні концепції у минулому і сучасності. — Львів: Сполом, 1997. — С. 49-55.
    44. Злобин К. Физиология пения в профилактике заболеваний голоса певцов. /к.Злобин. — Ленингр. отд.: Медгиз, 1958. — 136 с.
    45. Зязюн І.А. Педагогіка добра: ідеали і реалії: Наук.-метод. посібник. /І.Зязюн. – К.: МАУП, 2000. – 312с.
    46. Исполнительские школы высших учебных заведений Украины. – К.: КГК имени П.Чайковского, 1990. - 180 с.
    47. Кабалевский Д. Как рассказывать детям о музыке? /Д.Кабалевский. – М.: Советский композитор, 1977.– 254 с.
    48. Каган М. Эстетическое воспитание /М.Каган //Эстетическая культура и эстетическое воспитание. — М.: Просвещение, 1983. — С. 62–164.
    49. Кейран Л. Структура методик преподавания школьных предметов и дидактика. /Л.Кейран. — Рига: Изд-во ЛГУ, 1981. — 123 с.
    50. Киричук О. Основи психології: Підручник. /Киричук О., Роменець В. – К.: Либідь, 1996. – 632 с.
    51. Китай /Музыкальная эстетика стран Востока. — М.: Музыка, 1967. — С.140-244.
    52. Китайские четверостишия. Горечь разлуки. — М., 2000. — 564 с.
    53. Козир А.В. Ефективне використання стильових характеристик хорових диригентів та їх вплив на формування професійної майстерності /А.В.Козир //Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка: Зб. наук. праць. – Харків-Луганськ: Стильіздат, 2004. – Вип. 2. – С. 172-179.
    54. Комарова А. Україна і духовність: методологічний, теоретико-концептуальний аспект /А. Комарова //Духовність і художньо-естетична культура. — К., 1999.– Т.14.– С.15– 48.
    55. Комиссаров О. Фонетический метод в формировании вокально-артикуляционных навыков у учащихся младших классов (на материале школ УССР): Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.02 /О. Комиссаров. /Моск. гос. пед. ин-т. — М., 1984. — 20 с.
    56. Кондрацька Л. Сучасні технології підготовки майбутніх учителів мистецтва /Л. Кондрацька. //Мистецтво та освіта. — 2003. — № 2. — С.7–11.
    57. Конфуций: изречения. Книга песен и гимнов. — Харьков, 2001. — 483 с.
    58. Котляревский И. Музыкально—теоретические системы европей¬ского искусствознания. /И. Котляревский. — Киев: Музична Україна, 1983. — 158 с.
    59. Крицький В. Формування художньо-інтерпретаційного мис¬ления музиканта-виконавця /В. Крицький. //Музичне виконавство. Науковий вісник НМАУ імені П.І. Чайковського. Вип. 3. — Київ, 1999. — С. 110-122.
    60. Куземина Л. Исполнительская эстетика Б. Яворского. /Л. Куземина. — М.: Композитор, 2000. — 111 с.
    61. Кузьмина Н.В. Проблемы профессиональной подготовки специалистов в вузах /Н.Кузьмина. //Проблемы отбора и профессиональной подготовки специалистов в вузе. /Под ред. Н.В. Кузьминой. — Л., 1970. — С. 47– 61.
    62. Культура. Ідеологія. Особистість: методолого-світоглядний аналіз /Л.Губернський, В.Андрущенко, М.Михальченко та ін. – К.: Знання України, 2002. – 577, [3] с.
    63. Кулюткин Ю.Н. Функциональные роли учителя /Ю.Н. Кулюткин, Г.С. Сухобская //Творческая направленность деятельности педагога. – Л.: НИИ ООВ АПН, 1978. – С. 19-26.
    64. Курлянд З. Професійна усталеність вчителя — основа його педагогічної майстерності. /З.Курлянд. — Одеса, 1995. — 160 с.
    65. Кучменко Е.М. Духовна спадщина як історико-культурний і соціально-політичний вимір /Елеонора Миколаївна Кучменко. – К.: Видавничий дім «Слово», 2004. – 235 с.
    66. Лазурский А.Ф. Очерк науки о характерах. /А.Ф. Лазурский. //Хрестоматия по вниманию. – М., 2001. – С. 77-99.
    67. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. 2-е изд. /Алексей Николаевич Леонтьев. – М.: Политиздат, 1977. – 303, [1] с.
    68. Леонтьев А.Н. Психология образа /Алексей Николаевич Леонтьев. //Вестник Моск. ун-та. (Сер. 14 «Психология»). – 1979. – № 2. – С. 146-149.
    69. Лещенко М.П. Теоретико-методологічні засади педагогічної майстерності викладача вищої професійної школи /М. Лещенко. //Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Зб. наук. пр. в двох частинах. — Ч.2. — Харків: НТУ “ХПІ”, 2002. — С. 91–98.
    70. Лінь Хай. Традиції та сучасні тенденції розвитку вокально-хорової школи Китаю /Лінь Хай. //Педагогіка вищої середньої школи: Збірник наукових праць № 16. – Спеціальний випуск: «Мистецько-педагогічна освіта (теорія, методи, технології) - 2006». Частина І. – Кривий Ріг: КДПУ, 2006. - С. 265-271.
    71. Люш Д. Развитие и сохранение певческого голоса. /Д.Люш. — К.: Музична Україна, 1988. — 144 с.
    72. Ливанова Т. История западноевропейской музыки до 1789 г. Т.1–2. /Т.Ливанова. — М.: Музыка, 1982. — Т. І. — С. 696, Т. ІІ. — С. 464.
    73. Лобанова М. Музыкальный стиль и жанр. История и сов¬ре¬мен¬ность. /М.Лобанова. — М.: Советский композитор, 1990. — 224 с.
    74. Лосев А. Музыка как предмет логики. /А.Лосев. — М.: Издат. автора, 1927. — 224 с.
    75. Ляшенко І. Музична україністика в світлі сучасної культурної політики: аспекти гуманізації та гуманітаризації національної освіти /І.Ляшенко. //Українське музикознавство, вип. 28. — К., 1998. — С. 3-8.
    76. Макаренко А.С. Избранные произведения: в трьох томах. /А. Макаренко. /Редкол.: Н.Д.Ярмаченко (пред.) и др. — К.: Рад. шк., 1985. — Т.2 — 574 с.
    77. Мальковская Т.Н. Учитель – ученик /Татьяна Николаевна Мальковская. – М.: Знание, 1977. – 64 с.
    78. Маркова А.К. Психология труда учителя /Аэлита Капитоновна Маркова. – М.: Просвещение, 1993. – 312 с.
    79. Маркова Е. Интонационно-динамический аспект целостности про¬из-ведения: к методике анализа /Е. Маркова . //Интонационность музы¬каль¬ного искусства: Научное обоснование и проблемы педагогики. – К.: Музична Україна, 1990. — С. 77-99.
    80. Мартиненко С. Загальна педагогіка: Навч. посіб. /Мартиненко С., ХоружаЛ. - К.: МАУП, 2002. — 176 с.
    81. Мартынов И. Очерки о зарубежной музыке первой половины ХХ века. /И. Мартынов. — М.: Музыка, 1970. — 504 с.
    82. Маслоу А. Мотивация и личность. /А. Маслоу. — СПб.: Питер, 2003. — 351 с.
    83. Масол Л. Концепція загальної мистецької освіти /Л.Масол. //Мистецтво та освіта. — 2004. — № 1. — С. 2–5.
    84. Матвеева К. Формирование навыков управления певческой деятельностью школьников как существенный компонент в подготовке учителя музыки: Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.02 /К.Матвеева. //Моск. гос. пед. ин-т. — М., 1981. — 16 с.
    85. Медушевский В. Внемлите ангельскому пению. /В. Медушевский. — Минск, 2000. — 368 с.
    86. Медушевский В. Онтологические основы интерпретации му¬зы¬ки /В. Медушевский. //Интерпретация музыкального произведения в контексте куль¬туры. Сб.ст., вып.129. — М., 1984. — С. 5-11.
    87. Менабени А. Специфика индивидуальной вокальной подготовки учителя музыки общеобразовательной школы: Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.01 /А.Менабени. //НИИ содержания и методов обучения. — М., 1972. — 20 с.
    88. Микиша М. Практичні основи вокального мистецтва. /М.Микиша. — К.: Музична Україна, 1985. — 80 с.
    89. Миропольська Н. Мистецтво слова в структурі художньої культури учня: теорія і практика. /Н. Миропольська. — К.: Парламентське видавництво, 2002. — 204 с.
    90. Михайлов М. Музыка Китая. /М. Михайлов. – М., 1961, с. 15-35.
    91. Митина Л.М. Психология профессионального развития учителя /Л.М.Митина. – М.: Флинта, 1998. – 200 с.
    92. Морозов В.П. Искусство резонансного пения /В.П. Морозов. – М.: Искусство и наука, 2002. – С. 23-41.
    93. Морозов В.П. Резонансная теория голосообразования. Эволюционно-исторические основы и практическое значение. /В.П.Морозов. //Вокальное образование начала ХХІ века. – М.: Новый ключ, 2008. – 183 с.
    94. Музыкальная эстетика стран Востока. Ред. В.Шестаков. — М.: Музыка, 1967. — 414 с.
    95. Музыка ХХ века. Очерки. Часть вторая. Книга четвертая. — М.: Музыка, 1984. — 509 с.
    96. Назаров И. Основы музыкально-исполнительской техники и ме¬тод ее совершенствования. /И.Назаров. — М.:, 1969. — 134 с.
    97. Некрасов Ю. О психологических основах испол¬ни¬тель¬¬ской интерпретации в процессе обучения в музыкальном вузе / Некрасов Ю., Маркова Е. //Программированное обучение. Вып.15. — К.: Вища школа, 1978. — С. 127-136.
    98. Неменский Б. Мудрость красоты: о проблеме эстетического воспитания: Кн. для учителей. /Б. Неменский. — 2-е изд., М.: Просвещение, 1987. — 253 с.
    99. Немов Р.С. Психология: [учеб. пособие для высш. учеб. заведений] в 3-х кн. – Кн. 3. Психодиагностика: Введение в научное психологическое исследование с элементами математической статистики. /Роберт Семенович Немов. – М.: Владос, 1998. – 630, [1] с.
    100. Огороднов Д. Музыкально-певческое воспитание детей в общеобразовательной школе /Д. Огороднов . //Методическое пособие. — 3-е. изд. — К., Музична Україна, 1989. — 165 с.
    101. Олексюк О. Педагогіка духовного потенціалу особистості: сфера музичного мистецтва: Навч. посіб. /О.Олексюк, М.Ткач — К.: Знання України, 2004. — 264 с.
    102. Орлов В. Професійне становлення майбутніх вчителів мистецьких дисциплін: теорія і технологія: Монографія /А.Орлов. //За заг. ред. І.А.Зязюна. — К.: Наукова думка, 2003. — 262 с.
    103. Падалка Г. Музична педагогіка: Курс лекцій з актуальних проблем викладання музичних дисциплін в системі педагогічної освіти. /Г.Падалка. — Херсон: ХДПІ, 1995. — 104 с.
    104. Падалка Г.М. Педагогіка мистецтва (Теорія і методика викладання мистецьких дисциплін) /Галина Микитівна Падалка. – К.: Освіта Україна, 2008. – 274 с.
    105. Падалка Г.М. Формування естетичної свідомості майбутніх учителів музики в процесі залучення їх до оцінно-вибіркових дій /Г.М.Падалка //Теорія і методика мистецької освіти.– К.: НПУ, 2002. – Вип. 3. – С. 46-52.
    106. Педагогічна майстерність: Підручник /І.А.Зязюн, Л.В.Крамущенко, І.Ф.Кривонос та ін.; За ред. І.А.Зязюна. — 2-ге вид., допов. і переробл. — К.: Вища шк., 2004. — 422 с.
    107. Петрушин В. Музыкальная психотерапия. /В. Петрушин. – М.: Владос, 1999.–175с.
    108. Проблемы музыкального мышления. Сб. статей. /Ред. М. Арановский. — М.: Музыка, 1974. — 336 с.
    109. Психологические тесты в 2-х т. /под ред. А.А. Карелина. – М.: ВЛАДОС, 2003. – Т. 1. – 312 с.
    110. Психологические тесты /под ред. А.А. Карелина: в 2-х т. – М.: ВЛАДОС, 2003. – Т. 2. – 248 с.
    111. Психологія: підручник для студ. ВНЗ /Ю.Трофімов, В.Рибалка, П.Гончарук та ін.; за ред. Ю.Л. Трофімова. – К.: Либідь, 2001. – 558, [2] с.
    112. Птица К.Б. Мастера хорового искусства в Московской консерватории /Клавдий Борисович Птица. – М.: Музыка, 1970. – 119 с.
    113. Ребер Артур. Большой толковый психологический словарь /Артур Ребер. – М.: АСТ Вега, 2003. – 581 с.
    114. Решетников П. Нетрадиционная технологическая система подготовки учителей: Рождение мастера: Книга для преподават. высш. и средн. пед. учеб. заведений. /П. Решетников. — М.: ВЛАДОС, 2000. — 304 с.
    115. Рибалка В. Психологія розвитку творчої особистості: Нав. посіб. /В.Рибалка. — К.: ІЗІМН, 1996. — 236 с.
    116. Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека / Карл Роджерс; Пер.с англ. М.М. Исениной. — М.: Прогресс; Универс, 1994. — 479 с.
    117. Ростовський О. Педагогічні основи керування процесом музичного сприймання школярів: Автореф. дис....д-ра пед. наук: 13.00.01. /О.Ростовський //Інститут педагогіки АПН України. — К., 1993. — 48 с.
    118. Рубинштейн С. Основы общей психологии. /С.Рубинштейн. — СПб.: Питер Ком, 2002. — 720 с.
    119. Рудницька О. Музика і культура особистості: проблеми сучасної педагогічної освіти: Навч. посіб. /О.Рудницька. — К.: ІЗМН, 1998. — 248с.
    120. Сагайдак Г.М. Методика викладання диригування /Григорій Михайлович Сагайдак. – К.: Муз. Укр., 1973. – 62с.
    121. Саркисян А. О некоторых вопросах вокального искусства /Вопросы вокальной педагогики. /А. Саркисян. – М.: Госмузиздат, 1964. — Вып. 1. — С. 9–29.
    122. Семиченко В. Психологические основы процесса профессиональной подготовки студентов вуза: Учебное пособие. /В.Семиченко. — Полтава, 1989. — 86 с.
    123. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості. /С.Сисоєва. – К.: Міленіум, 2006. – 346с.
    124. Сисоєва С. Нариси з історії розвитку педагогічної думки: Навч. посіб. /Сисоєва С., Соколова І. — К.: Центр навчальної літератури, 2003. — 308с.
    125. Сластенин В.А. Теория и практика высшего педагогического образования /Межвузовский сборник научных трудов МГПИ /Под ред. В.А. Сластенина. –М., 1987. — С. 11-26.
    126. Смит Н. Современные системы психологии: история, постулаты, практика /Ноэль Смит [пер. с анг. А.А. Алексеева]. – СПб; М.: Прайм-Еврознак, 2003. – 382 с.
    127. Соколов А. Синкретизм и парадоксы современной куль¬ту¬ры /Соколов А. Музыкальная композиция ХХ века: диалектика твор¬чества. — М.: Музика, 1992. — С. 13-25.
    128. Соціологія культури: Навч. посіб. /О.М.Семашко, В.М.Піча, О.І.Погорілий та ін.; за ред. О.М.Семашка, В.М. Піча. — К.: «Каравела», Львів: «Новий світ — 2000», 2002. — 334 c.
    129. Станиславский К. Работа актера над собой. Ч. І. Работа над собой в творческом процессе переживания. /К. Станиславский. //Соб. соч.: в 8 т. – Т.2. - М.: Искусство, 1954.- 424 с.
    130. Стулова Г.П. Хоровой класс /Галина Павловна Стулова. – М.: Просвещение, 1988. – С. 99-133.
    131. Сухомлинський В. Серце віддаю дітям. Народження громадянина. Листи до сина: Вибрані твори в п’яти томах. /В. Сухомлинський. — К.: Рад. шк., 1977. – Т.3. — 670 с.
    132. Сучасний словник іншомовних слів: близько 20 тис. слів і словосполучень /Уклад.: О.І. Скопенко, Т.В. Цимбалюк. – К.: Довіра, 2006. – 789, [2] с. – (Словники України).
    133. Теплов Б. Психология музыкальных способностей /Б.Теплов. //Избранные труды в 2-х томах. — М.: Педагогика, 1985. — Т.1. — С. 42 –222.
    134. Трофімов Ю.Л. Психологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. /Трофімов Ю.Л., Рибалка В.В., Гончарук П.А. – К.: Либідь, 2005. – 558 с.
    135. Ушинский К. Избранные педагогические сочинения. /К. Ушинский. — М.: АПН РСФСР, 1945. — 538 с.
    136. Федоришин В.І. Вступ до акмеології мистецької освіти: навч. посібник. //В.Федоришиш, А.Козир. – К.: НПУ іменгі М.Драгоманова, 2011. – 234 с.
    137. Філософія: Підручник / Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачковський В.Г. та ін. – К.: Либідь, 2001. – 408 с.
    138. Фуллан М. Сили змін: вимірювання глибини освітніх реформ. /Майкл Фуллан [перек. з англ. Г.Шиян, Р.Шиян]. – Львів: Літопис, 2000. – 269 с.
    139. Хуторской А.В. Методика личностно-ориентированного обучения. Как обучать всех по-разному?: пособие для учителя /А.В.Хуторской. – М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2005. – 383 с.
    140. Хуторской А.В. Современная дидактика: учеб. пособие. 2-е изд., переработ. /Андрей Викторович Хуторской. – М.: Высш. шк., 2007. – 638с.
    141. Цагарелли Ю.А. Психология музыкально-исполнительской деятельности: учеб. пособ. /Ю.А. Цагарелли. – СПб.: Изд-во «Композитор* Санкт-Петербург», 2008. – 368, [1] с.
    142. Цзинь Нань. Вокальное исполнительство в Китае: методический аспект / Цзинь Нань. //Науковий часопис НПУ імені М.Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти. – Випуск 6 (11). – К.: Вид-во НПУ, 2008. – С. 52-56.
    143. Чжай Хуань. Вокально-хорова підготовка студентів у Китаї /Чжай Хуань //Національно-культурний простір України ХХІ ст.: стан і перспективи» - К.: НАКККіМ, 2010. – 508 с. – С. 461-466.
    144. Чжай Хуань. Діагностика рівнів сформованості творчої інтерсуб’єктної взаємодії керівника з вокально-хоровим колективом /Чжай Хуань //Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - № 7 (218). – Луганськ: ЛНУ, 2011. – Частина ІІ. – С. 25-31.
    145. Чжай Хуань. Етапи формування творчої інтерсуб’єктної взаємодії вчителя музики з дитячим вокально-хоровим колективом /Чжай Хуань //Наукові записки: зб. наук. статей. – К.: Вид-во Нац. пед. університету імені М.П. Драгоманова, 2011. – Вип. LХХХVІ (96). – С. 233-239.
    146. Чжай Хуань. Значення взаємодії фахових дисциплін у процесі підготовки майбутніх учителів музики до роботи зі школярами /Чжай Хуань //Проблеми удосконалення професійної підготовки фахівців мистецьких дисциплін: зб. матер. відкр. наук.-практ. конфер. – Суми: Вінніченко М.Д., 2011. – С. 223-224.
    147. Чжай Хуань. Методичні підвалини організації творчої взаємодії керівника з учасниками вокально-хорового колективу /Чжай Хуань //Теорія та методика мистецької освіти. Наукова школа Г.М.Падалки. Колективна монографія /під наук. ред. А.В.Козир. – друге вид., доп. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2011. – С. 294-301.
    148. Чжай Хуань. Музична освіта в Китаї: особливості еволюції /Чжай Хуань //Наукові записки: зб. наук. статей. – К.: Вид-во Нац. пед. ун-ту імені М.П. Драгоманова, 2010. – Вип. LХХХІХ (89). – С. 252-259.
    149. Чжай Хуань. Особливості структурування творчої інтерсуб’єктної взаємодії вчителя музики з учасниками вокально-хорового колективу /Чжай Хуань //Молодь і ринок: щоквартальний науково-педагогічний та економічний журнал Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. – Дрогобич: ДДПУ, 2011. №11 (82). – С. 176-181.
    150. Цыпин Г. Психология музыкальной деятельности: проблемы, суждения, мнения. /Г. Цыпин. — М.: Инрерпракс, 1994. — 373 с.
    151. Юссон Р. Певческий голос. Исследование основных физиологических и акустических явлений певческого голоса. /Р. Юссон. — М.: Музыка, 1974. — 262 с.
    152. Юцевич Ю. Теорія і методика формування співацького голосу: Навчально-методичний посібник. / Ю. Юцевич. — К., 1998. — 159 с.
    153. Яворский Б. Воспоминания, статьи и письма. /Б. Яворский. – Т.1. — М.: Музыка, 1964. — 670 с.
    154. Якобсон П. Психология художественного восприятия. /П. Якобсон. — М.: Искусство, 1964. — 85 с.
    155. Adler G. Der Stil in der Musik. — Lpz.: Breitkopf und Härtel, 1981. — 46S.
    156. Adorno T. Philosophie der neuen Musik. — Frankfurt a.M., 1978. — 200 S.
    157. Bolin N. Gefangenschaft und Freicheit /Aspetti musikali. — Köln–Rheinkassel: Verlag Ch.Dohr: 2001. — S. 161–174.
    158. KalischV. Side effects bei der Beschäftigung mit musica // Aspekti musikali. — Köln–Rheinkassel: Verlag Ch.Dohr: 2001. –363–370 S.
    159. Kluppelholz W.Cucina tipica /Aspekti musikali. — Köln–Rheinkassel: Verlag Ch.Dohr: 2001. –331–339 S.
    160. Schenker H. Neue musikalische Theorien und Fantasien. Der freie Satz. — Wien, 2002. - S.29-33.
    Література китайською мовою
    161. Бай Юнь-шэн. О формах сценического движения и обучении актёрскому мастерству традиционного театра. – Пекин, 1957, с. 34-45.
    162. Биан Мен. Китайская музыкальная культура: образование и развитие — Пекин, 1996. — 181 с.
    163. Гуан Лиин. Народные стили в вокальном искусстве — Пекин, 1984. — c.11-24.
    164. Иян Инь Лю. История китайской музыки — Шанхай, 1953. — С. 5-11.
    165. Китайская Философия Т. 19–21. — Лиао Нин, 2000. — с. 112-134.
    166. Ли Бо. Вопросы оперного искусства. — Пекин, 2001. — 184 с.
    167. Ли Сиан Ген. Лао-Цзы сегодня. — Пекин, 2002. — С. 12-23.
    168. Лю Лан. Музыкальное воспитание Конфуция и смысл его музыкальной эстетики /Искусство музыки - 2. — Пекин, 1991. — с. 34-54.
    169. Лю Юань Пин. Модель обучения вокальной музыке (Шэн юе цзяо дэ мо ши). – Пекин: КМИ, 2004. – 170 с.
    170. Уань Юань. Воспитание психологических качеств вокалиста. – Цзанси, 2002. – 120с.
    171. Хоу Фан. Реформирование вокального обучения. – Пекин, 2001. – 150с.
    172. Цан Вэнь Лин. Требования к исполнению вокальной музыки. – Шандонь, 2005. – 235 с.
    173. Цан Вэнь Лин. Вокальное исполнение: музика и пластика. – Шандонь, 2009. – 153 с.
    174. Цоу Вэн Чу. Вокальное искусство — школа Шен Сиан. — Пекин, 2000. — 217 с.
    175. Чжан Уен Жу. Современная философия Китая. — Пекин, 2001. — С. 5-33.
    176. Чжан Сяо Чжун. Основные особенности и законы вокального обучения. – Синхай, 2001. – 205 с.
    177. Чжао Син Шан, Чжоу Юй Мин. Душа Моцарта. — ШанХай, 1996. — С.11-23.
    178. Чжао Мэй Бо. Вокальное искусство Китая. — ШанХай, 1997. — С. 23-43.
    179. Чжан Цзянь Го. Путь реформы вокальной музыки. – Наньцзин, 2004. – 215 с.
    180. Чжау Сон Жу. Обьяснение Лао Цзы. — Шандон, 1988. — С. 6-15.
    181. Чэнь Я Сянь. Подготовка к работе над вокальным дыханием. – Фуцзянь, 2001. – 145 с.
    182. Шен Сиюан, Сиа Нан. Классическая музыка. — Шанхай, 1997. — 341с.
    183. Шен Сиан. Воспитание воколистов. — Шанхай, 1998. — 323 с.
    184. Юй Исюан. Статья об исполнительстве вокалистов. — Пекин, 1980. – С.12-34.
    185. Юй Тэн Ган. Искусство вокального языка. — ХуНан, 1987. – С. 23-45.
    186. Ян Хун Нянь. Вокальная интонация. – Пекин, 2001. – 215 с.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины