ВИХОВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ СТУДЕНТІВ ЗАСОБАМИ САМОВРЯДУВАННЯ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ КАНАДИ : ВОСПИТАНИЕ гражданственности СТУДЕНТОВ СРЕДСТВАМИ САМОУПРАВЛЕНИЯ В ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ КАНАДЫ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ
АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису

УДК: 37.034:37.3:398

ВАСИЛЕНКО ІРИНА ВІТАЛІЇВНА

ВИХОВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ СТУДЕНТІВ ЗАСОБАМИ САМОВРЯДУВАННЯ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ КАНАДИ

Спеціальність 13.00.07 – теорія і методика виховання

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Приходько М.І., доктор
педагогічних наук, професор

Київ 2009

ЗМІСТ
ВСТУП..........................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВИХОВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ СТУДЕНТІВ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ КАНАДИ
1.1. Історична ретроспектива феномена громадянськості в зарубіжних та вітчизняних дослідженнях……………………………………...............................15
1.2. Генеза виховання громадянськості студентів у вищих навчальних закладах Канади........................................................................................................................34
1.3. Характеристика змісту етапів науково-дослідної роботи.....……………….58
Висновки до першого розділу..................................................................................77
РОЗДІЛ 2. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ВИХОВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ СТУДЕНТІВ ЗАСОБАМИ САМОВРЯДУВАННЯ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ КАНАДИ
2.1. Становлення системи виховання громадянськості студентів вищих навчальних закладів Канади засобами самоврядування........................................80
2.2. Форми й методи виховання громадянськості студентів засобами самоврядування у вищих навчальних закладах Канади в умовах глобалізації та мультикультуралізму..............................................................................................120
2.3. Порівняльний аналіз та використання перспективних аспектів канадського досвіду виховання громадянськості студентів засобами самоврядування у виховній практиці вищих навчальних закладів України.....................................139
Висновки до другого розділу.................................................................................160
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………………………………………………….164
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….169-207
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................208-229

ВСТУП
Актуальність теми. Виховання в молоді громадянськості, відданості справі вітчизняного державотворення, залучення юнаків і дівчат до реального суспільного життя країни нині визнані проблемами загальнонаціонального масштабу.
У Державних національних програмах „Освіта” („Україна ХХІ століття”), „Національній програмі патріотичного виховання громадян, розвитку духовності”, Законах України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, Національній доктрині розвитку освіти України як стратегічні визначаються завдання виховання в особистості любові до Батьківщини, усвідомлення нею свого громадянського обов’язку, формування досвіду громадянських дій та культури демократії молодого покоління.
Актуальність громадянського виховання особистості зумовлюється водночас процесом становлення України як єдиної політичної нації. В умовах поліетнічної держави воно покликане сприяти цілісності, соборності України, що є серцевиною української національної ідеї.
Навчання молодих людей бути компетентними та відповідальними громадянами своєї держави сприятиме формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію правової, моральної культур особистості, розквіт національної самосвідомості і ґрунтується на визнанні пріоритету прав людини. Таке суспільство функціонує на засадах гуманізму, свободи, реальної дії закону – одного для всіх, соціальної справедливості, міжетнічної злагоди, гарантує умови для зростання добробуту народу.
Проблема виховання аксіологічно вагомих громадянських цінностей молоді зумовлена об’єктивними потребами й закономірностями суспільно-політичного та економічного розвитку нашої Батьківщини.
Український народ обрав шлях розбудови суверенної, незалежної, правової, демократичної, соціальної держави. Його метою є піднесення української спільноти до найвищого для сучасної епохи рівня цивілізації і культури та інтегрування України до європейського та світового співтовариства рівноправним суб’єктом. Цей процес довготривалий. Важливу роль у ньому мають відіграти сьогоднішні студенти, а завтрашня інтелігенція – учені, письменники, художники, педагоги, лікарі, митці, державні діячі, спроможні оперативно вирішувати актуальні життєві проблеми, відкривати й пізнавати нові закономірності в природі і суспільному житті, аби зробити це життя гідним, сприятливим для нашого народу та всіх людей Землі.
Нинішній розвиток України, та й інших країн світу, свідчить, що великі проблеми і недоліки в житті виникали тому, що в період бурхливих перемін на шляху розбудови державності в багатьох ланках управління були задіяні люди не компетентні, аморальні, без патріотичних переконань. У той же час, життя показало, що талановиті, тверезо мислячі, високо моральні керівники сприяли пом’якшенню ударів кризи, зуміли успішно вести господарство в нових соціально-економічних умовах.
Політичні амбіції та сепаратистська діяльність деяких українських політичних діячів призвели до проблем у консолідації нації, до виникнення антидержавницьких настроїв у громадянській свідомості народу, особливо в східних та південних регіонах, до занепокоєння частини російськомовного населення наслідками його можливої „українізації”, до байдужості до знання державної мови в значної кількості громадян нашої Батьківщини. І, як наслідок, на сьогодні склалася така об’єктивна реальність, як відсутність національної ідеологічної єдності і відповідної суспільної консолідації українського народу.
Усі процеси, що відбуваються в суспільстві, певною мірою відображаються на діяльності вищих навчальних закладів. Аналіз студентської практики показує, що під впливом указаних факторів у частини студентів виникли антиукраїнські настрої. Вони проявляються у презирстві до всього українського – мови, культури, мистецтва, традицій, звичаїв тощо. Як крайній прояв антидержавної свідомості подекуди молоддю здійснюються акти вандалізму над національними святинями. У частини студентської молоді спостерігається відсутність ідентифікації з українським народом, бажання назавжди покинути Батьківщину.
Національне відродження, розбудова поліетнічної Української держави, як єдиної політичної нації, вимагає високого рівня громадянськості молоді, яка проявляється в любові до рідної землі, держави, народу; визнанні духовної єдності населення всіх регіонів України, спільності його культурної спадщини та майбутнього; повазі до Конституції України, законів України, державної символіки; умінні визначати форми та способи своєї діяльності на власну користь і благо народу.
Утвердження демократичних засад безпосередньо пов’язане із самоврядуванням в усіх сферах суспільства, надто у закладах вищої освіти, оскільки воно є одним з найефективніших засобів виховання громадянськості молоді. За положеннями Болонського процесу студентське самоврядування за своїми функціями розглядається як своєрідний „барометр” соціально-економічного та політичного стану суспільства, як важливий фактор розвитку громадянського суспільства, виявлення потенційних лідерів, вироблення в них навичок управлінської та організаторської роботи, формування майбутньої інтелектуальної еліти. Особливо наголошується, що без розв’язання проблем студентського самоврядування не можна вибудувати європейську якість освіти, готувати конкурентноспроможних фахівців та свідомих громадян.
Європейський вибір України передбачає необхідність критичного осмислення і творчого застосування досвіду європейської і світової спільноти життя в демократичній державі, виховання та соціалізації молоді в умовах процесів глобалізації.
Інтегрування України до демократичного світового співтовариства поєднує в собі дві тенденції. З одного боку, ми відтворюємо спільні для всіх розвинених країн закономірності суспільного прогресу, з іншого ж – торуємо свій неповторний шлях до вершин людської цивілізації.
Українська педагогічна наука має так переосмислити та засвоїти позитивний громадянський досвід людства, щоб, не втративши своєї національної специфіки й історичних надбань, надолужити прогаяне в безпрецедентній прогресії.
Це актуалізує перегляд або ж нове розуміння проблем виховання громадянина, відкриття нових можливостей об’єктивного, незаангажованого висвітлення явищ, подій та фактів, насамперед тих, які не могли з ідеологічних причин стати предметом дослідження в попередні роки, або висвітлювались тенденційно. Попри глобалізаційні та інтеграційні впливи на розвиток систем виховання молоді кожна країна розробляє власну педагогічну стратегію формування громадянськості у третьому тисячолітті.
Особливу увагу української педагогічної науки і практики привертають ті країни, які досягли значних успіхів у розбудові громадянського суспільства з притаманними йому свободою, демократією, відкритістю, спрямованістю на прогресивний поступ. Важливе значення в цьому контексті набуває для України вивчення сучасних ефективних технологій виховання громадянина в зарубіжних країнах, зокрема в Канаді, оскільки там, як і у нас, процеси націєтворення ускладнювались міжетнічним протистоянням та проблемами визнання і введення державної двомовності. При цьому актуальним є концептуальне осмислення наукових і прикладних розробок виховання громадянськості студентів Канади засобами самоврядування, визначення його суті, цілей і завдань, здійснення порівняльного аналізу та виявлення можливостей впровадження канадського досвіду у виховну практику наших вишів.
Однак процес виховання громадянськості студентської молоді засобами університетського самоврядування у вищих навчальних закладах Канади в науково-педагогічному аспекті досліджений більш ніж скромно. Проаналізовані нами каталоги трьох великих бібліотек світу – Robarts Library (Canada), Library of Congress (USA), Australian National Library, не дали й десяти джерел.
Разом з тим, сама система самоврядування у вищих навчальних закладах цієї країни розвивається інтенсивно, у ній створюються нові інститути й організації, одержують своє відображення і процеси глобалізації, і пов’язані з ними проблеми мультикультуралізму.
У сучасній канадській вищій школі студентське самоврядування розглядається як певний засіб громадянського виховання. При цьому стверджується, що основне завдання його – розвиток національної свідомості, лояльності та участі в досягненні національних цілей.
Мета громадянського виховання Канади полягає у формуванні законослухняного громадянина, переконаного в непорушності конституційних прав і свобод, фундаментальних загальнолюдських цінностей. Студентське самоврядування являє собою прекрасні можливості підготовки молодих громадян до життя в складному, динамічному суспільстві, сприяє формуванню майбутніх лідерів у сфері політики й економіки.
Теорія і практика виховання громадянськості студентів засобами самоврядування у вищих навчальних закладах Канади поки що не знайшли свого всебічного висвітлення в роботах вітчизняних науковців. Окремі аспекти цього процесу на матеріалах декількох країн розглядались у працях Н.В. Абашкіної, А.М. Алексюка, Л. І. Зязюн, Н.М. Лавриченко, М.П. Лещенко, Б.Ф. Мельниченка, Л.П. Пуховської, А.М. Растригіної, О.В. Сухомлинської.
У пострадянському просторі найбільш повно і докладно шляхи і методи виховання громадянськості в зарубіжних країнах розглядались у працях Ю.А. Алфьорова, Е. Ю. Бетяєвої, Н.М. Воскресенської, Л.А. Запорової, Б.Л. Вульфсона, О.Н. Джуринського, З.О. Малькової, Я.Г. Нестурха, Є.Б. Лисової, Л.І. Писарєвої, М.А. Соколової, С.А. Фрумова та ін.
Вагомий внесок у дослідження громадянських якостей особистості, обґрунтування закономірностей, принципів, змісту, технології процесу виховання, трансформації суспільних цінностей в особистісні надбання зроблено вітчизняними вченими: І.Д. Бехом, В.І. Бондарем, І.А. Зязюном, О.В. Киричуком, О.Л. Кононко, В.М. Оржеховською, М.І. Приходьком, К.І. Чорною та ін.
За останні роки розглядалась проблема виховання громадянськості учнівської молоді в школах Франції у контексті Європейської інтеграції (О.В. Алексєєва), модернізації вищої школи у сучасній Франції (О. А. Бочарова), виховання національної самосвідомості старшокласників у процесі вивчення іноземної мови (Л.М. Білас), виховання толерантності у старшокласників середніх загальноосвітніх ліцеїв Франції (О.С. Матієнко), розвитку теорії вільного виховання у вітчизняній і зарубіжній педагогіці кінця XIX – першої половини XX ст. (А.М. Растригіна), розвитку мовної освіти у середніх і вищих навчальних закладах Великої Британії другої половини XX ст. (О.Ю. Кузнєцова), філософії виховання західної цивілізації в епоху Просвітництва (Л.Ц. Ваховський).
У педагогічній науці є ряд досліджень з теорії і практики організації самоврядування учнів. Необхідність розробки цих проблем була зумовлена марксистською критикою самоврядування в буржуазній школі й узагальненням досвіду єдиної трудової школи у вихованні юних організаторів, у роботах Н.К. Крупської. Ідеї Н.К. Крупської вплинули на практику організації самоврядування в радянській школі і теоретичну розробку окремих його питань П.П. Блонським, А.П. Пінкевичем, М.М. Пістраком, И.Ф. Свадковським, С.Т. Шацьким та іншими.
Значний внесок у теорію і практику учнівського самоврядування вніс А.С. Макаренко, який застосував у колонії ім. М. Горького (1920 р.) і комуні ім. Ф. Дзержинського (1927 р.) прогресивну систему самоврядування на основі різновікових загонів.
Аналіз передового досвіду учнівського самоврядування в єдиній трудовій школі 20-х – 30-х років знайшов віддзеркалення в історико-педагогічних дослідженнях С.Н. Бєлоусова, Н.К. Гончарова, Т.С. Князевої, Г.Д. Корнейчика, Ф.Ф. Королева, З.І. Равкина, С.А. Чорниці.
У педагогічних дослідженнях Л.Ю. Гордіна, П.П. Іванова, В.М. Коротова, Л.І. Новікової розроблені науково-теоретичні і практичні основи самоврядування учнів, принципи організації колективу, теорія виховної дії учнівського самоврядування на колектив, проблема педагогічного керівництва учнівським самоврядуванням у сучасній школі, а в роботах О.С. Богданової, А.В. Іващенко, Б.Т. Ліхачова, І.С. Мар’єнка, В.І. Петрової, Г.Н. Філонова проаналізовано використання учнівського самоврядування як засобу суспільно-політичного й етичного виховання.
Питання специфіки, змісту, форм, методів, структури самоврядування учнів у школі і в професійно-технічному училищі висвітлювались в роботах В.В. Жукова, З.И. Ігушкиної, А.С. Кисильова, І.А. Макаровської, В.І. Міщенко, А.С. Нікуліна, В.М. Опаліхина, М.І. Приходька, М.І. Рожкова, П.В. Середанко, М.І. Сметанського.
Усі вищеназвані роботи відносяться до дослідження історії та сучасного стану питання учнівського самоврядування. Що ж до проблеми розвитку студентського самоврядування, то в цій сфері вивчені лише окремі аспекти, зокрема, вплив самоврядування на професійне становлення майбутнього фахівця (здебільшого вчителя), шляхи формування колективу виші в процесі студентського самоврядування, соціально-психологічні аспекти проблеми студентського самоврядування. Вони розглядалися в роботах Е.П. Бєлозерцева, Н.П. Бондаренко, О.Л. Жук, А.Н. Зеленіна, Т.В. Орлової, Н.Ф. Осипової, Л.А. Сикорської, М.Ф. Фатхуліна, Д.С. Яковльової.
У ході науково-пошукової роботи було вивчено й проаналізовано численні канадські джерела: офіційна й педагогічна документація; підручники і навчально-методичні посібники; студентська преса, а також монографічні праці канадських педагогів, психологів, соціологів: Г. Бенга, Е. Соренсена, М. Кастелся, Е. Етзіоні-Хелві, Д. Хитера, Е. Ісіна і В.С. Тернера, Д. Класмаєра, В. Кімлічки, Дж. Локка, Д. Марша, Т. О’тула, С. Джонса, Т. Маршалла, І. МакГресса, Ф. Фрума, П. Аксельрода i Дж. Рейда та ін.
Це сприяло більш глибокому осмисленню досліджуваної проблеми, об’єктивності суджень в оцінці окремих педагогічних фактів та явищ. Завдяки ознайомленню з фундаментальними теоретичними розробками канадських фахівців у галузі виховання громадянських якостей студентів засобами самоврядування стало можливим визначення провідних концептуальних моделей його реалізації: гуманістичної Левейл-Ріян, О.С. Нілл; персоналістської К. Роджерс, Курт Левін, А. Маслоу; виховної дії П. Енжерс, А. Паре, С. Пакет та ін.
Враховуючи актуальність цілісного погляду на виховання громадянськості студентів з позицій зарубіжного та вітчизняного досвіду, стан дослідженості проблеми та доцільність її розробки, темою дисертаційного дослідження обрано: „Виховання громадянськості студентів засобами самоврядування у вищих навчальних закладах Канади ”.
Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень лабораторії морально-етичного виховання Інституту проблем виховання АПН України „Виховання гуманістичних цінностей школярів” (номер державної реєстрації 0105 U 000150), а також науково-дослідної теми кафедри управління і соціальної педагогіки Запорізького національного університету, номер державної реєстрації 23/97 0197 U12780. Тему дослідження затверджено науково-технічною радою Запорізького національного університету (протокол № 4 від 20 листопада 2003 року) та узгоджено з Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології України (протокол №1 від 27 січня 2004 року).
Мета дослідження полягає у висвітленні теорії і практики виховання громадянськості студентів засобами самоврядування у вищих навчальних закладах Канади; здійснені порівняльного аналізу з реаліями України та виявлені можливостей впровадження перспективних аспектів канадського досвіду у діяльність вітчизняних вищих навчальних закладів.
Відповідно до мети визначено завдання дослідження:
1. Розкрити історичну ретроспективу феномена громадянськості в зарубіжних і вітчизняних дослідженнях.
2. Розкрити основні етапи становлення системи виховання громадянськості студентів вищих навчальних закладів Канади засобами самоврядування.
3. Виявити особливості сучасного стану виховання громадянськості студентів вищих навчальних закладів Канади засобами самоврядування в умовах глобалізації та мультикультуралізму.
4. Здійснити порівняльний аналіз змісту, форм і методів виховання громадянськості студентів вищих навчальних закладів Канади і України засобами самоврядування.
5. Вивчити позитивні здобутки канадського науково-практичного досвіду та можливості їх творчого застосування в системі вищих навчальних закладів України з виховання громадянськості студентів засобами самоврядування.
Об’єкт дослідження – процес виховання громадянськості студентів у вищих навчальних закладах Канади.
Предмет дослідження: становлення системи виховання громадянськості студентів у вищих навчальних закладах Канади засобами самоврядування.
Теоретичну основу дослідження складають ключові положення у яких розкриваються:
- закономірності процесу громадянського виховання та соціального розвитку особистості як громадянина, який відповідає критеріям громадянськості (Б.В. Ананьєв, І.Б. Бех, І.А. Зязюн, І.С. Кон, М.В. Левнівський, А.В. Мудрик, В.М. Оржеховська, О.В. Сухомлинська, В.О. Сухомлинський, К.І. Чорна, Р. Алехандро, Г. Бенг, Дж. Броді, С. Дорелл, Є.Ф. Енжін, Н. Стивенсон, Дж. Локк, Е. Мінерва Вайт та ін.);
- положення філософії сучасної освіти в Канаді (В. Андрущенко, В. Кремень, Р. Харрис, Є. МакКиллоп, Т. Швейцер, Р. Крокер, Г. Джилис, П. Сибари та ін);
- історико-педагогічна та соціологічна концепції розвитку системи виховання громадянськості (Є. Ванденберг, Дж. Бюрстин, Енжін Ісін, Д. Класмаєр, В. Кимлічка, Т. Маршал, П. Рейзенберг, С. Доррел, Л. Мейсі та ін.);
- форми та методи участі студентів в самоврядуванні вищих навчальних закладів Канади (МакГресс, Дж. Ерлі, Є. МакКиллоп, Врум Ф. Кінгс, Пол Акселрод, Г. Джон, Дж. Броді, Г. Бенг, Дж. Бюрстін, Т. Пайн, Мерсер Колін та ін.);
- концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності (О.В. Сухомлинська, М.Й. Боришевський, І.Г. Тараненко, С.Г. Рябов, Чорна К.І.), Концепція позакласної виховної роботи загальноосвітньої школи (С.У. Гончаренко, В.Ф. Новосельський, В.М. Оржеховська, В.Г. Постовий, Л.О. Хлєбнікова, К.І. Чорна), Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті, Закон України „Про вищу освіту”, „Про виховання дітей та молоді”, Проект Закону України про студентське самоврядування в Україні тощо.
Методи дослідження. Відповідно до поставленої мети та завдань, визначених на різних етапах наукового пошуку, було використано такі методи: теоретичні: загальнонаукові методи дослідження реальної дійсності – аналіз і синтез; порівняльно-історичний метод, який дозволяє порівнювати, зіставляти соціально-педагогічні явища, виявляючи їх подібність і відмінності; структурний метод, що дає змогу розглядати розвиток процесу виховання громадянських якостей студентів засобами самоврядування, виокремлюючи його основні структурні складові; узагальнення теоретичних даних; вірогідність вибірки фактів на глобальному, регіональному та національному рівнях; емпіричні: обговорення, бесіди, діалог, інтерв’ю, спостереження.
Наукова новизна дослідження: вперше проаналізовано розвиток теорії і практики виховання громадянськості студентів засобами самоврядування у вищих навчальних закладах Канади; досліджено етапи становлення канадської системи громадянського виховання молоді: релігійно-світоглядний, культурно-спортивний, військово-патріотичний, громадсько-професійний, національний, глобалізаційний; конкретизовано і уточнено сутність поняття „громадянськість”, а також розкрито зміст, форми і методи виховання цього феномена у студентів Канади в умовах мультикультуралізму; проведено порівняльний аналіз становлення громадянськості студентів засобами самоврядування Канади й України; визначено шляхи та педагогічні умови впровадження перспективних аспектів канадського науково-практичного досвіду в систему вищої педагогічної освіти України; дістало подальшого розвитку дослідження проблеми громадянськості у вітчизняній педагогічній літературі.
Практичне значення дослідження полягає в розробці та впровадженні у практику роботи вищих навчальних закладів України навчального курсу „Громадянське виховання студентів засобами самоврядування (зарубіжний досвід)”. Основні положення, результати та висновки можуть бути використанні у процесі розробки спецкурсів і проведенні семінарів як у підготовці майбутніх учителів, так і в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Це розширить існуючий арсенал сучасних форм і методів виховання громадянськості української студентської молоді засобами самоврядування у вищих навчальних закладах, поліпшить якість виховної роботи.
Теоретичні положення та практичні рекомендації, викладенні в дисертаційному дослідженні, впроваджено у навчально-виховний процес Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка про впровадження № 317 від 11.12.2006р.), Запорізького національного університету (довідка 01-09/1744 від 03.12.07), Запорізького педагогічного коледжу (довідка № 318 від 15.12.2006р.) Нікопольського інституту Запорізького національного університету (довідка № 407 від 19.12.2007 ).
Особистий внесок дослідника у статті „Громадянськість як соціальна цінність самоуправління студентів у вищих навчальних закладах Канади”, опублікованій у співавторстві з М.І. Приходько, автором розкрито досвід громадянського виховання студентської молоді Канади та можливості його застосування в педагогічній практиці вищих навчальних закладів України.
Апробація результатів дослідження проводилась шляхом обговорення основних положень та результатів на міжнародних і Всеукраїнських конференціях „Перспективи розвитку соціально-гуманітарних наук у класичних університетах: соціологія, психологія, педагогіка” (м. Київ, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції „Зміст громадянської освіти і виховання: історія, реалії, перспективи” (м. Херсон, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Культурно-ціннісні витоки сучасного виховання особистості” (м. Київ, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми підготовки педагогічних кадрів до творчої професійної діяльності” (м. Мелітополь, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Особливості управління сільською школою на сучасному етапі розвитку суспільства” (м. Мелітополь, 2007); III Міжнародній науково-практичній конференції „Антропологізм в освітніх стратегіях і практиках сучасності: пошуки пріоритетів” (м. Запоріжжя, 2008); на звітних конференціях Інституту проблем виховання АПН України та Запорізького національного університету. Матеріали дослідження висвітлювались у наукових публікаціях, застосовувались у роботі зі студентами.
Публікації: основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення у 7 публікаціях, із них 6 – одноосібні, 5 у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура дисертації складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, переліку використаної літератури (250 джерела, із них 181 іноземними мовами) та додатків. Повний обсяг дисертації 226 сторінок, з яких основного тексту 168 сторінок. Робота містить 1 таблицю, 4 додатки на 36 сторінках.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Проведене відповідно до поставлених завдань дослідження дає підстави зробити наступні висновки:
1. Встановлено, що виховання громадянськості студентів засобами самоврядування є актуальною проблемою як для вищих навчальних закладів Канади, так і для України, що стала на шлях розбудови сувереної, незалежної, правової, демократичної й соціальної держави. Ця проблема детермінується необхідністю консолідації зусиль усього українського народу задля розбудови громадянського суспільства, утвердження загальнодержавної української нації та є однією з умов рівноправного входження України в європейську та світову спільноти.
2. Вивчення історичної ретроспективи феномена громадянськості в зарубіжних і вітчизняних дослідженнях дозволило дійти висновку, що розвиток педагогічної думки в цій галузі прямо пов'язаний з трансформацією цього базового поняття, яке, у свою чергу, зумовлене змінами соціально-економічних формацій та культурними здобутками.
3. Виконане дослідження свідчить, що система виховання громадськості студентів засобами самоврядування у вищих навчальних закладах Канади є, з одного боку, спадкоємницею вікової традиції виховання громадян, основи якої були закладені в Давній Греції, а з другого, віддзеркалює національні й сучасні умови існування. Вивчення діяльності канадських університетів у цьому напрямку засвідчило, що, як і в попередні віки, в різних країнах і культурах, так і в Канаді, зміст, форми і методи виховання громадськості є похідними від змісту термінів „громадянство” і „громадянин”, загальної економічної, соціальної і політичної ситуації в країні і у світі. При цьому роль загальносвітової ситуації поступово стає більш значущою, аніж внутрішні фактори.
4. Аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури дозволив окреслити основні етапи розвитку виховання громадянськості в канадських університетах.
Перший – релігійно-світоглядний. Його суть полягала у вихованні вищих верств суспільства в дусі високих моральних принципів, які витікали з постулатів християнської віри, і безумовного визнання верховенства церкви в усіх сферах життя, а також підготовки освіченого духовенства для діяльності на нових територіях.
Другий – культурно-спортивний, зумовлений секуляризацією освіти, що пов’язана зі швидким розвитком капіталізму й переходом від гуманітарної до професійної освіти. Для цього етапу характерний практицизм інтелектуальної еліти, орієнтація на здоровий спосіб життя. Участь студентів у найрізноманітніших спортивних клубах та організаціях визнавалась необхідною умовою їх подальшого кар’єрного зростання та засобом становлення громадянськості. Створювалось підґрунтя для демократизації студентського життя, допуск жінок до освіти.
Третій військово-патріотичний, зумовлений участю Канади в Першій світовій війні і спрямований на формування канадської самобутності, засвоєння системи цінностей, у центрі якої знаходяться національні інтереси.
Четвертий – громадянсько-професійний. У цей період, напередодні Другої світової війни, поряд із збереженням християнських цінностей, світські цінності стають пріоритетними, що призводить до зміни програм навчання. Відповідно змінюються і громадянські цінності, переходячи з морально-етичної сфери в професійну.
П’ятий – національний, пов'язаний з участю Канади у Другій світовій війні і прийняттям у 1947 році Закону про національне громадянство (National Citizenship Act). Суттєвою характеристикою цього етапу стало визнання корінних мешканців Канади рівноправними громадянами країни та лібералізація студентського життя, розгалуження системи студентських організацій і органів самоврядування.
Шостий – етап мультикультуралізму та глобалізації – характерний тим, що основним напрямком громадянського виховання стає безумовне утвердження рівності всіх рас, націй і народів, повага до культурного різноманіття. Для цього періоду є визначальним, з одного боку, спрямування на культурно-етнічне зближення, а з другого – чітке оформлення трьох складових громадянського населення – англомовного, франкомовного та аборигенного з орієнтацією на індивідуальні інтереси і досягнення власної мети. Проте характерною ознакою канадської реальності залишається повага до індивідуального простору інших.
5. У ході дослідження було виявлено, що мета й завдання громадянського виховання канадських студентів залежали від трансформацій та інтеграційних процесів на континенті. Так, протягом перших 70 років існування канадської держави, тобто з 1867 року, головною метою в галузі виховання громадянськості була асиміляція, з 1940 по 1963 формується розуміння значення культурної різноманітності, з 1963 по 1970-ті центром уваги педагогів стає особистість з її індивідуальними рисами, з 1980-х до середини 90-х головний акцент робиться на проблемах демократичного громадянства й соціальної справедливості, починаючи з другої половини 90-х і аж до наших днів зберігають свою актуальність питання соціальної одностайності та згуртованості. До них додаються питання, пов’язані з глобалізацією економіки і мобільністю робочої сили, інтернаціоналізацією системи вищої освіти.
У сучасних умовах мультикультуралізму та глобалізації громадянськість в Канаді передбачає активність громадян, спрямовану на вдосконалення суспільства шляхом економічної діяльності, соціального обслуговування, волонтерської роботи; виявлення відданості та лояльності до демократичного суспільства та держави; конструктивну критику умов політичного та громадського життя з метою його поліпшення.
В результаті домінуючим у розумінні громадянства стає принцип „включення”, що зумовлює демократизацію системи освіти в цій галузі і розширення самодіяльності студентів, яке найбільш яскраво проявляється в розбудові системи самоврядування.
6 Встановлено, що система самоврядування в університетах Канади є невід'ємною складовою структури університету, охоплює всіх студентів денної форми навчання і функціонує у формі студентського уряду, студентських клубів та товариств.
Функціонуючи в системі вищих навчальних закладів, самоврядування студентів являє собою інституалізовану структуру у сфері соціального захисту, виховання учнівської молоді та організації дозвілля. Особлива увага приділяється цілісному розвитку особистості, її морально-духовному і фізичному здоров’ю.
7. Доведено, що специфіка діяльності студентського самоврядування в сучасній вищій школі Канади диктується метою громадянського виховання й полягає у формуванні законослухняного громадянина, переконаного в непорушності конституційних прав і свобод, фундаментальних загальнолюдських цінностей; лояльного до встановлених в державі порядків, законів, інституцій влади; готового до участі в створенні вільного й демократичного устрою; з почуттям власної гідності та навичками широкої соціальної комунікабельності, відкритості, відповідальності та толерантності.
8. Встановлено, що система виховання громадянськості засобами самоврядування у вищій школі Канади є оригінальним утворенням із власним змістом, формами й методами. Вона базується на таких цінностях: права людини, власна гідність, базові людські свободи, демократична законність, мирне співіснування, ненасильницькі способи вирішення конфліктів, неупереджений, раціональний світогляд, рівність шансів, індивідуальна відповідальність, бережливе ставлення до природи.
9. Проведене дослідження підтвердило доцільність впровадження канадського досвіду у виховну практику вищих навчальних закладів України з метою посилення ефективності громадянського виховання студентів засобами самоврядування з одночасним урахуванням національних і світових здобутків у цій галузі педагогічної діяльності.
В результаті порівняльного аналізу канадської й української систем студентського самоврядування було визначено найбільш доречні й перспективні аспекти канадського досвіду для впровадження в виховну практику України. Вони охоплюють: взаємовідносини між органами студентського самоврядування та керівництвом університету на всіх рівнях; сфери діяльності і впливу студентського самоврядування (у межах і поза межами університетів); формулювання суті студентського самоврядування; фінансові аспекти; форми діяльності студентських засобів масової інформації; вимоги до лідерів студентського самоврядування; планування, звітність і прозорість діяльності органів студентського самоврядування; залучення до активної діяльності студентів усіх курсів і форм навчання.
10. Результати дослідження дають підстави вважати, що вихідні теоретико-методологічні позиції правильні, визначені завдання реалізовані, мету досягнуто. Сукупність одержаних наукових висновків має важливе теоретичне і практичне значення для історії, теорії та методики виховання. Реалізація основних висновків і положень дослідження спрямовується на подальший розвиток теоретико-методологічних основ підвищення ефективності виховання громадянських якостей студентів засобами самоврядування у вищих навчальних закладах України.
11. Проведене дослідження за своєю сутністю є першою спробою вивчення теорії і практики виховання громадянськості студентів засобами самоврядування у вищих навчальних закладах Канади. Воно не вичерпує всієї повноти зазначеної проблеми й передбачає подальший науково-педагогічний пошук, пов'язаний із дослідженням: сутності і перспектив мультикультурного виховання засобами студентського самоврядування; виховного потенціалу змісту міжнародних виховних студентських програм; порівняльного аналізу діяльності студентського самоврядування в Україні та країнах Європейської співдружності; професійної компетентності науково-педагогічних кадрів у взаємодії з студентськими організаціями вищих навчальних закладів; соціалізації студентів засобами самоврядування; формування культури міжособистісного спілкування та толерантності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексєєва О.В. Теорія і практика виховання громадянськості в школах Франції у контексті європейської інтеграції: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.07. “Теорія і методика виховання” / О.В. Алексєєва. – К., 2003. – 18 с.
2. Аристотель. Собрание сочинений в 4-х томах. – М.: Мысль, 1984. –
Т. 4. – 1984. – 765с.
1. Бех І.Д. Формування у дитини почуття цінності іншої людини // Педагогіка толерантності. – 2001. – №2. – C. 1-5.
2. Белоусов С.Н. Этапы развития школьного самоуправления /С.Н. Белоусов. – 2-е изд. – М.: Работник просвещения, 1930. – 151 с.
3. Боришевський М.Й. Національна свідомість у громадянському становленні особистості. – К.: 2000. – 63с.
4. Василенко И.В. Гражданское воспитание студентов и школьников средствами самоуправления (зарубежный опит): науч.-метод. пособие. / И.В. Василенко. – Д.: АРТ-ПРЕСС, 2007. – 192 с.
5. Василенко І. Виховання громадянських якостей студентів у вищих навчальних закладах Канади засобами самоврядування /Ірина Василенко //Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2005. – Вип. 2. – С. 147-152.
6. Василенко І.В. Студентські організації Канади в системі виховання молоді /І.В. Василенко //Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. праць /Запорізький обл. інст. післядипл. пед. освіти. – К.; Запоріжжя, 2006. – Вип. 37. – С. 284-291.
7. Василенко І. Вища школа Канади: стан та тенденції розвитку /І.В. Василенко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. праць /Запорізький обл. інст. післядипл. пед. освіти. – К.; Запоріжжя, 2006. – Вип. 30. – С. 183-187.
8. Василенко И. Роль и место студенческой прессы университетов Канады в формировании гражданских ценностей средствами самоуправления /И. Василенко // Социальные технологии: актуальные проблемы теории и практики: междунар. межвуз. сб. науч. работ /[редкол.: Бех В.П., Бурлачук Л.С., Волович В.И. та ін.]. – К.; М.; Одесса; Запорожье, 2006. – Вып. 30. – С. 25-31.
9. Вінникова Л.В. Система підготовки соціальних працівників у вищих навчальних закладах США: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.05. “Соціальна педагогіка”/Л.В. Вінникова. – Луганськ, 2003. – 20 с.
10. Вишневський О.І. Громадянський (цивільний) аспект змісту виховання /Омелян Вишневський //Теоретичні основи педагогіки: [підруч. для студ. за ред. О. Вишневського-Дрогобич]. 2000. – с. 190-207.
11. Вульфсон Б.Л. Современная буржуазная школа /Б.Л. Вульфсон. – М.: Педагогика, 1984 – 144 с.
12. Гегель В.Ф. Феноменология духа /Георг Вильгельм Фридрих Гегель //Гегель В.Ф.Г. Энциклопедия философских идей /АН СССР. Ин-т философии. – М., 1977. –
Т.3: Философия духа. – 1977. – С.218-410.
13. Гельвецій К. А. Про людину, її розумові здібності та її виховання /Клод Адріан Гельвецій; пер. з фр. Валер’яна Підмогильного. – К.: Основи, 1994. – 416с.
14. Гордин Л.Ю. Школа инициативы и самостоятельности /Л.Ю. Гордин. – М.: Педагогика, 1984. – 112 с. – (Педагогический поиск: опыт, проблемы, находки)
15. Завалевський Ю.І. Громадянська освіта і громадянське виховання в закладах освіти /Завалевський Ю.І., ПрокоповичЮ.А., Сагарда В.В. – Чернівці: “Букрек”, 2004. – 47 с.
16. Завалевський Ю.І. Громадянське виховання старшокласників: проблеми, досвід, перспективи /Ю.І. Завалевський: навч. метод. посіб. / Науково-методичний центр середньої освіти. – К., 2003. – 103с.
17. Загайтова Л.Я. Студенческое самоуправление как основа расширения демократии в высшей школе: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.05 “Теория, методика и организация социально-культурной деятельности” /Л.Я. Загайтова. – М., 1990. – 18 с.
18. Закон України „Про вищу освіту”//Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2002. – №1. – С.9-51.
19. Зязюн Л. Діалоговий метод учення і виховання громадян Франції / Лариса Зазюн // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2005. – Вип. 2. – С. 136-146.
20. Зязюн Л. Особистісні теорії виховання /Лариса Зязюн // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2004. – Вип. 1. – С.136-149.
21. Ігнатенко П.Р. Виховання громадянина: психолого-педагогічний і народознавчий аспект: навч.-метод. посіб. /П.Р. Ігнатенко. – К.: ІЗМН, 1997. – 252с.
22. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності //Шлях освіти. – 2000. – №3. – С.7-21
23. Коротов В.М. Самоуправление школьников / В.М. Коротов. – 3-е изд. доп. и перераб. – М.: Просвещение, 1981. – 208с.
24. Красовицький М.Ю. На власні очі: Проблеми морального виховання учнів у теорії і практиці вітчизняної та американської педогагіки /М.Ю. Красовицький. – К.: Педагогічна думка, 1998. – 159с.
25. Крупская Н.К. О школьном самоуправлении /Н.К. Крупская; под ред. П.И. Куликова. – М.: Просвещение, 1964. – 203с.
26. Лавриченко Н.М. Педагогічні основи соціалізації учнівської молоді в країнах Західної Європи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. пед. наук: спец. 13.00.01 “Загальна педагогіка та історія педагогіки”/Н.М. Лавриченко. – К., 2006. – 39с.
27. Лавриченко Н.М. Трансформація моделей громадянської освіти в країнах ЄС /Н.М. Лавриченко //Історія в школі. – 2007. - №7/8 . – с.17-21.
28. Лещенко М.П. Технології підготовки вчителів до естетичного виховання за рубежем: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д. пед. наук: спец. 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти”/М.П. Лещенко. – К., 1997. – 53с.
29. Макаренко А.С. Собрание сочинений в 3-х т. /под ред. Н.Д. Ярмаченко. – К.: Рад. школа, 1985. Т.1. – 1985. –
Т.1. – 1985. – 496 с.
30. Мальков З.А. Среднее образование в современном мире / А.М. Мальков, Б.Л. Вульфсон // ЮНЕСКО. Междунар. пед. ежегодник. – 1988. –
Т.39. – 1988. – С.3-10.
31. Марченко Т.Г. Взаємодія школи та соціального середовища у виховання учнів коледжів і ліцеїв Франції: автореф. диc. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.05. “Соціальна педагогіка” /Т.Г. Марченко. – Луганськ, 2002. – 19 с.
32. Матієнко О.С. Виховання толерантності у старшокласників загальноосвітніх ліцеїв Франції: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.07. “Теорія і методика виховання”/ О.С. Матієнко. – К., 2006. – 19с.
33. Новикова Л.И. Педагогика детского коллектива: вопросы теории /Л.И. Новикова. – М.: Педагогика, 1978. – 144с.
34. Новикова Л.И. Самоуправление в школьном коллективе. – М.: Знание, 1988. – 80с. – (Новое в жизни, науке, технике. Сер. «Педагогика и психология»; №7).
35. Оржеховська В.М. Сучасні проблеми учнівського самоврядування /В.М. Оржеховська //Теоретично-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб. наук. праць /Інститут проблем виховання АПН України. – К., 2005. – Вип. 8. – С.66-68.
36. Поташник М.М. Почему в российских школах нет самоуправления: серьёзная игра или игра в серьезность? /М.М. Поташник // Народное образование. – 2004. – №1. – С. 101-110.
37. Приходько М.І. Є чому повчитися і нам. Учнівське самоврядування в сучасній зарубіжній школі /М.І. Приходько //Радянська школа. – 1990. – №10. – С.89-91.
38. Приходько Н.И. Без руля и без ветрил? /Н.И. Приходько //Вестник высшей школы. – 1979. –№5. – С.53-55.
39. Приходько Н.И. Действенное средство идейно-нравственного воспитания /Н.И. Приходько //Советская педагогика. – 1981. – №3. – С.33-36
40. Приходько Н.И. Педагогические основы ученического самоуправления: кн. для учителя /Н.И. Приходько. – М.: Просвещение, 1991. – 126с.
41. Приходько Н.И. Ученическое самоуправление воспитывает активность и ответственность /Н.И. Приходько // Радянська школа. – 1983. – №5. – С.49-54.
42. Приходько М.І. Студентське самоврядування у вищих навчальних закладах Великої Британії, Канади, Франції /М.І. Приходько //Вісник Запорізького національного університету. Педагогічні науки. – Запоріжжя, 2006. – №1. – С. 160-165.
43. Приходько М.І. Громадянськість як соціальна цінність самоуправління студентів вищих навчальних закладів Канади /І.В. Василенко, М.І. Приходько // Социальные технологии: актуальные проблемы теории и практики: междунар. межвуз. сб. науч. работ. – К.; М.; Одесса; Запорожье , 2004. – Вып. 22. – С. 245-255.
44. Приходько М.І. Словник-довідник менеджерів освіти, соціальних педагогів та працівників соціально-педагогічних служб, консультацій /М.І. Приходько, Приходько О.М., Селіверстова Н.І., Турська О.В.. – Запоріжжя: Поліграф, 1999. – 132 с.
45. Постовий В.Г. Історична основа громадянського виховання /В.Г. Постовий //організація навчально-виховного процесу: наук.-метод. зб. /Слов’янський пед. ун-т. – Слов’янськ, 2001. – Вип. 11. – С.140-149.
46. Пуховська Л.П. Професійна підготовка вчителів у країнах Західної Європи в другій половині XX століття: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. пед. наук. спец. 13.00.04. “Теорія і методика професійної освіти”/Л.П. Пуховська – К., 1998. – 41с.
47. Радул В.В. До умов народження особистості //Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб. наук. праць /Ін-т проблем виховання АПН УКраїни. – К., 2005. – Вип. 8. – С.24-28.
48. Растригіна А.М. Розвиток теорії вільного виховання у вітчизняній та зарубіжній педагогіці кінця XIX – першої половини XX століття: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д. пед. наук: спец. 13.00.01. “Загальна педагогіка та історія педагогіки”/А.М. Растригіна – К., 2004. – 41 с.
49. Рожков М.И. Теория и практика развития ученического самоуправления в профессиональной школе: автореф. дис. на соискание учен. степени докт. пед. наук: спец. 13.00.01. “Теория и история педагогики”/М.И. Рожков. – Казань, 1989. – 34с.
50. Сластенин В.А. Диалектика и движущие силы студенческого самоуправления // Студенческое самоуправление: межвуз. сб./ Москов. гос. ун-т, - М., 1989. – С.6-8.
51. Стельмахович М.Г. Українська народна педагогіка /М. Г. Стельмахович: навч.-метод. посібник. – К.: “Віпол”, 1997. – 231 с.
52. Степко М. Студентське самоврядування як невід’ємна складова демократизації школи / Степко М., Болюбаш Я., Шинкарук В., Лемківський К., Даниленко В. // Освіта України. – 2005. – №59/60. – С.12-13.
53. Студентське самоврядування в України: досвід та перспективи: аналітичний огляд / за ред. О.В. Овчарук. – К.: “К.І.С.”, 2006. – 52с.
54. Суколенов И. В. Теория и практика гражданского образования в общеобразовательных учреждениях России: (историко-педагогические аспекты) : дис. д. пед. наук : 13.00.01 / Суколенов Игорь Владимирович. – М., 2001. – 372 c.
55. Сухомлинська О.В. Деякі питання етимології педагогічного знання /Ольга Сухомлинський //Шлях освіти. – 2001.-№1. – С. 2-7.
56. Сухомлинська О.В. Громадянськість як феномен виховання /О.В. Сухомлинська //Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб. наук. праць. – К., 1999. – С.6-12.
57. Сухомлинська О. В. Ідея громадянськості й школа в Україні /Ольга Сухомлинська // Шлях освіти. – 1999. – №4. – С.20-25.
58. Тлостанова М.В. Судьба университета в эпоху глобализации /М.В. Тлостанова // Знание. Понимание. Умение. – 2005. – №5. – С.180-185.
59. Уайт П. Громадянські чесноти і шкільна освіта: виховання громадян демократичного суспільства /П.Уайт. – К.: Вища школа, 2001. – 180 с.
60. Чорна К.І. Громадянське виховання – начальна потреба України /Катерина Чорна //Освіта України. – 2000. - №51/52. – С.5.
61. Чорна К.І. Виховання громадянина, патріота, гуманіста: наук.-метод. посіб. /К.І. Чорна. – К., 2004. – 95с.
62. Adamoski, D.E. Chunn & R. Menzies. Rethinking the citizen in Canadian social history // Contesting Canadian citizenship /Ed. by R. Adamoski, D.E. Chunn & R. Menzies. – Peterborough (Ontario): Broadview Press, 2002. – P.P. 11-41.
63. Alejandro R. Hermeneutics, Citizenship and the public sphere. – New York: State University Press, 1993. – 291 p.
64. Alton D. Citizenship in the New Millenium. – London: Harper Collins, 2001. – 214 p.
65. Aristotle. Politics /Translated and ed. E. Barker. – Oxford: Clarendon Press, 1946. – 411 p.
66. Axelrod P., Reid John G. Youth: University and Canadian society. Essays in the social history of higher education. – Kingston, Montreal, London: McGill-Queen’s University Press, 1989. – xxx, 381 p.
67. Bang H. Among everyday makers and expert citizens // Remaking governance /Ed. by J. Newman. – Bristol (UK): Policy, 2005. – P.P. 159-178.
68. Bang H.P., Sørensen E. The everyday maker: building political rather than social capital // Social capital and participation in everyday life /Ed. by Dekker P. & Uslaner E.M.. – London: Routledge, 2001. – P. 148-161.
69. Bang H.P. Culture governance: Governing reflexive modernity // Public administration. – 2004. – Vol. 82. - # 1. – PP. 159-190.
70. Barnett C. Spaces of democracy: geographical perspectives on citizenship, participation and representation. – SAGE, 2004. – 288 p
71. Behiels M.D. Quebec and the question of immigration: From ethnocentrism to ethnic pluralism, 1900-1985. – Ottawa, Ontario: Canadian Historical Society, 1991. - 27 p.
72. Berdichevsky N. Nations, language, and citizenship. – McFarland, 2004. – vi, 282 p.
73. Bickel A. M. The aims of education and the proper standards of the university // University of the Western World. / Ed. By P Seabury. New York, London: The Free Press, 1975. P. 3 – 12.
74. Black’s law dictionary / Garner Bryan A. – Ed. in chief. – 8th edition. – St. Paul (MN): Thompson West, 2004. – 1810 p.
75. Blake N. The Blackwell guide to the philosophy of education. – Blackwell Pub., 2003. – xvi, 414 p.
76. Boyd W. The history of Western education. – London: Black, 1932. – xi, 452 p.
77. Boyer P. From subjects to citizens: a hundred years of citizenship in Australia and Canada. – University of Ottawa Press, 2004. – xvi, 328 p.
78. Brodie J. Three theories of Canadian citizenship // Contesting Canadian citizenship /Ed. by R. Adamoski, D.E. Chunn & R. Menzies. – Peterborough (Ontario): Broadview Press, 2002. – P.P. 43-66.
79. Burnet J. & Palmer H. Coming Canadians: An introduction to the history of Canada’s peoples. – Toronto,Ontario: McClelland & Stewart, 1989. – viii, 253 p.
80. Burstyn J. N. Educating tomorrow’s valuable citizen. – New York: State University of New York Press, 1996. – 229 p.
81. Callan E. Creating citizens: political education and liberal democracy . – Oxford (England), New York: Clarendon Press, 1997. – x, 262 p.
82. Castells M. The power of identity. – Oxford: Blackwell, 1997. – 537 p.
83. Castle E.B. Ancient education and today. – Harmondsworth, Middlesex: Penguin books, 1961. – 218 p.
84. Challenging citizenship: group membership and cultural identity in a global age /Ed. by Sor-hoon Tan. – Aldershot, Hants (England): Ashgate, 2005. – x, 200 p .
85. Chang M. Racial politics in an era of transnational citizenship: the 1996 “Asian Donorgate” controversy in perspective. – Lexington Books, 2004. – xxxv, 195 p.
86. Cicero M.T. Selections from Cicero De republica / Translated and edited by П.Р. Poyser; with a foreword by Hugh Last. – Cambridge, Eng.: Cambridge University Press, 1948. – xx, 151 p.
87. Citizenship and democracy in a global era /Ed. by Vandenberg A..– New York: St. Martin’s Press, 2000. – 307 p.
88. Citizenship Studies. – Carfax Publishing Co., 2001. – Vol. 5, No. 1
89. Clarke P.B. Citizenship. – London: Pluto press, 1994. - 267 p.
90. Cobban A. In search of humanity : the role of the enlightenment in modern history London: Cape, 1960, – 254 p
91. Cogan J.J., Derricott R. An international perspective on education. – London: Kogan Page, 2000. – 197 p.
92. Cohen R., Rai Sh. Global social movements. – London; New Brunswick (NJ): Athlone press, 2000. – xiii, 231 p.
93. Constitution of the Students’ Society of McGill University, 2000 // http://www.ssmu.mcgill.ca/

94. Contesting Canadian citizenship /Ed. by R. Adamoski, D.E. Chunn & R. Menzies. – Peterborough (Ontario): Broadview Press, 2002. – 429 p.
95. Cowell F.R. Cicero and the Roman republic. – London: Pitman I., 1948. – xiii, 306 p.
96. Crick B. Essays on citizenship. – London: Continuum press, 2000. – 205 p.
97. Crook J.A. Law and life of Rome, 90 B.C. – A.D..212. Ithaca: Cornell University Press, 1984. – 349 p.
98. Davidson A. Democracy, class and citizenship in a global world // Citizenship and democracy in a global era /Ed. by Vandenberg A. – New York: St. Martin’s Press, 2000. – PP. 110-120.
99. Department of Citizenship and Immigration. Annual report. – Ottawa, Ontario: Queen’s printer, 1953. – 47 p.
100. Desmoyers-Davis T. Citizenship in modern Britain. – Cavendish Pub., 2003. – xvii, 408 p.
101. Dewey J. Democracy and education: An introduction to the philosophy of education. – New York: Macmillan, 1926. – xii, 434 p.
102. Dewey J. Experience and education. – New York, Simon and Schuster, 1977. – 91 с.
103. Diversity and citizenship education: Global perspective /Ed. by J.A.Banks. – San Francisco: John Wiley and Sons, 2004. - xxxiv, 485 p.
104. Dower N. An introduction to global citizenship. - Edinburgh: Edinburgh University Press, 2003. – xv, 184 p.
105. Edmonds J. M. Elegy and iambus, being the remains of all the Greek elegiac and iambic poets from Callinus to Crates, excepting the choliambic writers with the Anacreontea. – Cambridge: Harvard University Press, 1961. – 523 p.
106. Edwards M. and Gaventa J. Global citizen action. - Colorado USA: Lynne Rienner Publishers, 2001.- 328 p.
107. Etzioni-Halevy E. Classes and elite in democracy and democratization: A collection of readings. – New York (NY) and London: Garland Publishing, 1997. - 335 p.
108. Etzioni-Halevy E. The elite connection: Problems and Potential of Western Democracy. – Cambridge: Polity Press, 1993. - 239 p.
109. Evans M. & Hundey I. Educating for citizenship in Canada: New meaning in a changing world //Weaving connections: Educating for peace, social, and environmental justice. – Toronto: Sumach Press, 2000. – P. 120-145.
110. Fingard J. College, career, and community: Dalhousie coeds // Youth, university and Canadian society /Ed. by P. Axelrod and J.G. Reid. – Kingston, Montreal, London: McGill-Queen’s University Press, 1989. – P. 26 - 51.
111. Friedman J. Worlds on the move: globalization, migration and cultural security. – I. B. Tauris, 2004. – xix, 372 p.
112. Gaffield Ch., Marks L. & Laskin S. Students population and graduate careers: Queen’s University, 1895-1900 // Youth, university and Canadian society /Ed. by P. Axelrod and J.G. Reid. – Kingston, Montreal, London: McGill-Queen’s University Press, 1989. – P. 3-26.
113. Gaventa J. Global citizen action: Lessons and challenges // Edwards M. and Gaventa J. Global citizen action. - Colorado USA: Lynne Rienner Publishers, 2001. – PP. 275-287.
114. Glenn John Globalization : north-south perspectives. – London ; Routledge, 2007. – 283 p.
115. Global ethics and civil society / Ed. by J. Eade and D. O’Byrne. – Aldershot (England): Ashgate, 2005. – ix, 180 p.
116. Governance as social and political communication /Ed. by Bang H.P.- Manchester: Manchester University Press, 2003. - 271 p.
117. Governments and higher education – the legitimacy of intervention. Higher Education Group. The Ontario Institute for Studies in Education, 1987. – 389 p.
118. Gutman F. Unity and diversity in democratic multicultural education: Creative and destructive tensions // Diversity and citizenship education: Global perspective /Ed. by J.A.Banks. – San Francisco: John Wiley and Sons, 2004. - P. 71 – 98.
119. Gwynn A. Roman education from Cicero to Quintilian. – New York: Russell & Russell, 1964. – 260 p.
120. Handbook of citizenship studies / Ed. by I.F. Isin and B.S. Turner. – London, Thousand Oaks, New Delhi: SAGE Publications, 2002. – 340 p.
121. Harris R.S. A history of higher education in Canada, 1663-1960. – Toronto: University of Toronto Press, 1976. – xxiv, 715 p.
122. Heater D. A history of education for citizenship. - London, New York: Routledge Falmer, 2003. – Electronic version
123. Heater D. B. A brief history of citizenship. – Edinburg University Press, 2004. – iv, 155 p.
124. Heater D. Citizenship. The civic ideal in world history, politics and education. – Manchester, New York: Manchester University Press, 2004 (1st ed. –1990). – 388 p.
125. Heater D. What is citizenship? – Cambridge: Polity press, 1999. – 197 p.
126. Herbert W.M. & Sears A. Citizenship education. CERIS. // http://ceris.schoolnet.ca, 2001.
127. Herrmann P. Citizenship revisited: threats or opportunities of shifting boundaries. – Nova Science publishers, 2004. – 180 p.
128. Hirst P. Associative democracy. – Cambridge: Polity Press, 1994. - 222 p.
129. Hirst P. Renewing democracy through associations, ECPR Joint Session, 2002. – 213 p.
130. Hobbes. Leviathan, Ch. 30. – London: Dent, 1914, PP. 180 – 183.
131. Hodgett A. B. What culture? What heritage? – Toronto, Ontario: Ontario Institute for the Study in Education, 1968. – 122 p.
132. Hoffman J. Citizenship beyond the state. – SAGE, 2004. – ix, 192 p.
133. Holland D. Hope for a new vision: the emergence of global citizenship education in Ontario. – 2004. – iii, 142 p.
134. Hooks B. Teaching community: a pedagogy of hope. – New York: Routledge, 2003. – xvi, 200 p.
135. Hughes A., Sears A. Macro and micro level aspects of a programme of citizenship education research // Canadian and international education. - # 25(2). – 1996. – P. 1-14.
136. Ichilov O. Citizenship and citizenship education in a changing world. – London: The woburn press, 1998. – 282 p.
137. Isin E. F. Who is the new citizen? – North York: Urban studies programme division of social science, York University, Working paper # 16, 1995. – 50 p.
138. Jackson R. Rethinking religious education and plurality: issues in diversity and pedagogy. – New York: Routledge Falmer, 2004. – ix, 221 p.
139. Jasen P. In pursuit of human values (or laugh when you say that): The student critique of the arts curriculum in the 1960s // Youth, university and Canadian society /Ed. by P. Axelrod and J.G. Reid. – Kingston, Montreal, London: McGill-Queen’s University Press, 1989. – P. 247-275.
140. Jebwab J. Immigration and the vitality of Canada‘s official language communities: Policy, demography and identity. Ottawa: Ministry of public works and government series, 2002.
141. Jenson J. Social citizenship in the 21st century Canada: Challenges and options. Paper presented at the 2001 Timlin lecture at the University of Saskatchewan. – Saskatoon, Saskatchewan, 2001. – 17 p. //http://cprn.org/documents/28981_en.pdf
142. Johnston Ch. M., Weaver J. C. Student Days: Student Life at McMaster University from the 1890s to the 1980s. Hamilton: D.G. Seldon Printing, 1986.– 135 p.
143. Joshee R. & Bullard J. Tensions between homogeneity and diversity: Government roles in multicultural education // Canadian ethnic studies. - # 24(3). – 1992. – P. 113-126.
144. Joshee R. Citizenship and multicultural education in Canada: From assimilation to social cohesion. // Diversity and citizenship education: Global perspective /Ed. by J.A.Banks. – San Francisco: John Wiley and Sons, 2004. - P. 127-156.
145. Joshee R. Federal policies on cultural diversity and education, 1940-1971. Unpublished doctoral dissertation, University of British Columbia. – Vancouver, British Columbia, 1995. - 237 p.
146. Joshee R. The federal government and citizenship education for newcomers //Canadian and international education. - # 25 (2). – 1996. – P. 198-127.
147. Juteau D., McAndrew M. & Pietrantonio L. Multiculturalism à la Canadian and integration à la Québéçoise: Transcending their limits // Blurred boundaries: Migration, ethnicity, citizenship /Ed. by R. Baubock and J. Rundell. – Brookfield, MA: Ashgate, 1998. – P. 95-110.
148. Kalin R. & Berry J.W. Ethnic and multicultural attitudes // Ethnicity and culture in Canada: The research landscape /Ed. by J.W. Berry & J.A. Laponce. – Toronto: University of Toronto Press, 1994. – P. 293-321.
149. Kant E. Perpetual peace //The Pacific conscience /Ed. by P. Mayer – Harmondsworth: Penguin, 1966. – 59 p.
150. Keck M & Sikkink K. Activists beyond borders: advocacy networks in international politics. – Ithaka (NY): Cornell University Press, 1998. – xii, 227p.
151. Kiefer N. and Pierson R.R. The war efforts and women students at the University of Toronto, 1939-45 // Youth, university and Canadian society /Ed. by P. Axelrod and J.G. Reid. – Kingston, Montreal, London: McGill-Queen’s University Press, 1989. – P.161-187.
152. Kingwell M. Defending political virtue // The Philosophical forum 27:3. – P. 244-268.
153. Klusmeyer D.B. Between consent and descent: Conception of democratic citizenship. – Washington: International migration policy programme, 1996. – 107 p.
154. Kostash M. Long way from home: The story of the sixties generation in Canada. – Toronto: James Lorimer, 1980. 300 p.
155. Krieger K. Introductory remarks and keynote. Paper presented at the Citizenship Education for Democracy in the 21st Century. – Vancouver, British Columbia, 1998. – P. 17-35.
156. Ku A. S.M. Remaking citizenship in Hong Kong: community, nation, and the global city. – New York: Routledge, 2004. – xxvi, 261 p.
157. Kymlichka W. Recent work in citizenship theory. A report prepared for Multiculturalism and Citizenship Canada. – September 1992. – Toronto: Faculty of Law, University of Toronto, 1992. – 59 p.
158. Kymlicka W. Multicultural citizenship: A liberal theory of minority rights. – Oxford: Clarendon press, 1995. - 280 p.
159. Kymlicka W. Politics in the vernacular: nationalism, multiculturalism, and citizenship. – Oxford New York: Oxford University Press, 2001. – 383 p.
160. Lang M. The Athenian citizen. - Princeton, N.J. : American School of Classical Studies at Athens, 1960. – 32 p.
161. Lee W.O. Citizenship education in Asia and the Pacific: concepts and issues. – Kluwer Academic, 2004. – xi, 313 p.
162. Levitt C. Children of privilege: Student revolt in the sixties. – Toronto: University of Toronto Press, 1984. – 266 p.
163. Lewis M. Сitizenship for a new generation // Citizen 21: citizenship in the new Millennium /compiled by David Alton. - London : HarperCollins, 2001. – P. 31 – 47.
164. Lister R. Citizenship. Feminist perspective. – Basingstoke: Macmillan, 1997. - 284 p.
165. Locke J. Some thoughts concerning education, §§ 186 & 187// The educational writing of John Locke/ Ed. by Axtell J.L. – Cambridge: Cambridge University Press, 1968. – PP. 294-295.
166. McLean D. R. Effect of environmental education on encouraging responsible environmental citizenship of gifted students. – Toronto: University of Toronto press, c1994. - ix, 88 leaves.
167. MacLeod M. Parade street parade: The student body at Memorial University college, 1925 – 49 // Youth, university and Canadian society /Ed. by P. Axelrod and J.G. Reid. – Kingston, Montreal, London: McGill-Queen’s University Press, 1989. – P. 51 – 75.
168. Magnette P. Citizenship: the history of an idea. – Colchester: ECPR Press, 2005. – 208 p.
169. Marquand D. Decline of the public: the hollowing out of citizenship. – Polity, 2004. – vi, 176 p.
170. Marrou H.I. A history of education in antiquity /Translated by G. Lamb. – London: Sheed & Ward, 1956. – xviii, 466 p.
171. Marsh D., O’Tool T., Jones S. Turning out or left out? Participation and non-participation among young people // Contemporary Politics, 2003. – Vol. 1. - # 1. – P. 45-61.
172. Marshall T.H. Citizenship and social class: and other essays. – Cambridge: Cambridge University Press, 1950. – 154 p.
173. Mazzini J. The duties of man. – London: Dent, 1907. – 220 p.
174. McDonough K., Feinberg W. Education and citizenship in liberal-democratic societies. – Oxford university press, 2003. – 444 p.
175. McGrath E.J. Should students share the power. – Philadelphia: Temple University Press, 1970. – 124 p.
176. McIntosh M., Waddock S, Kell G. Learning to talk. – Sheffield: Greenleaf Publishing, 2004. - 432 p.
177. McKillop A.B. A disciplined intelligence. – McGill-Queen’s University Press, 1979. – 291 p.
178. McKillop A.B. Marching as to war: Elements of Ontario undergraduate culture, 1880 – 1914 // Youth, university and Canadian society /Ed. by P. Axelrod and J.G. Reid. – Kingston, Montreal, London: McGill-Queen’s University Press, 1989. – P. 75-94.
179. McKillop A.B. Marching as to war: Elements of Ontario undergraduate culture, 1880 – 1914 // Youth, university and Canadian society /Ed. by P. Axelrod and J.G. Reid. – Kingston, Montreal, London: McGill-Queen’s University Press, 1989. – P. 75-94.
180. McLeod K. A., Zagar M. Liberal democracy, citizenship and education. – Oakville: Mosaic Press, 2001. – 299 p.
181. Mercer C. Towards cultural citizenship: tools for cultural policy and development. – Stockholm: Bank of Sweden Tercentenary Foundation, 2002. – xxi, 195 p.
182. Millonzi J. C. Citizenship in Africa : the role of adult education in the political socialization of Tanganyikans, 1891-1961. - Syracuse, N.Y. : Maxwell School of Citizenship and Public Affairs, Syracuse University, 1975. - 119 p.
183. Milewski P. Modern schooling in Ontario: an archaeology of pedagogy. – 2003. – iv, 360 p.
184. Mossberger K., Tolbert C. J., and McNeal R. S. Digital citizenship: the Internet, society, and participation. - Cambridge, Mass.: MIT Press, c2008. - x, 221 p.
185. Morrow G. R. Studies in the Platonic epistles: with a translation and notes. – Urbana : University of Illinois, 1960. – 320 p.
186. Morton W.L. Monitoba schools and Canadian nationality, 1800-1923 // education in Canada: An interpretation / Ed by E.B. Titley & P. Miller. – Calgary, Alberta: Detseling, 1982. – P. 87-123.
187. Multiculturalism and the Government of Canada. – Ottawa, Ontario: Ministry of Supply and Services Canada, 1984. – 85 p.
188. Mündel K. Lifelong citizenship learning, participatory democracy and social change. – Transformative Learning Centre, 2004.- 2 v. – vi, 632 p.
189. Nelles W. C. Comparative education, terrorism, and human security: from critical pedagogy to peacebuilding. – Palgrave Macmillan, 2003. – xi, 266 p.
190. Nicholas A.B. Citizenship education and Aboriginal people: the humanitarian art of cultural genocide // Canadian and international education. - # 25 (2). – 1996. – P. 59-107.
191. Norris P. Critical citizens: global support for democratic government. – Oxford: Oxford University Press, 1999. – xv, 303 p.
192. O’Bryan, R. & Kuplovska O. M. Non-official languages: A study in Canadian multiculturalism. – Ottawa: Minister Responsible for Multiculturalism: available from Printing and Pub., Supply and Services Canada, c1976. - xvi, 275 p.
193. O’Byrne D. The dimensions of global citizenship: political identity beyond the nation-state. – London, New York: Frank Cass, 2003. – x, 282 p.
194. Ong A. Educational availability and flexible citizenship in global space // Diversity and citizenship education: Global perspective /Ed. by J.A.Banks. – San Francisco: John Wiley and Sons, 2004. - P. 49 – 70.
195. Ong A. The flexible citizenship: The cultural logic of transnationality. – Durham, NC: Duke University Press, 1999. - 322 p.
196. Oommen T.K. Citizenship, nationality and ethnicity. – Cambridge: Polity press, 1997. - 270 p.
197. Osborn K. Democracy, democratic citizenship and education // The erosion of democracy in education: From critique to possibilities. – Calgary, Alberta: Detseling Enterprises, 2001. – P. 29-61.
198. Osborn K. Education is the best national insurance: Citizenship education in Canadian schools. Past and present. // Canadian and international education. - # 25 (2). – 1996. – P. 31-58.
199. Pat Duffy Hutcheon. Multiculturalism in Canada. Paper presented at the World Congress of the International Sociological Association in Montreal in July, 1998. http://patduffyhutcheon.com/Papers%20and%20Presentations/Multiculturalism%20in%20Canada.htm#1/
200. Pedersen D. The call to service: The YWCA and the Canadian college woman, 1886-1920 // Youth, university and Canadian society /Ed. by P. Axelrod and J.G. Reid. – Kingston, Montreal, London: McGill-Queen’s University Press, 1989. – P. 187-216
201. Phillips A. Citizenship and feminist theory // Citizenship /Ed. by Geoff Andrews. – London: Lawrence & Wishart, 1991. – P.P. 76-88.
202. Plato. Republic /Translated from the new standard Greek text, with introduction by C.D.C. Reeve. – Indianapolis: Hackett Pub. Co., 2004. – xxxiv, 358 p.
203. Plutarch on Sparta /Translated with introduction and notes by R.J.L. Talbert. – London (England): Penguin Books, 1988. – xiv, 206 p.
204. Plutarch. The education or bringinge vp of children [electronic resource] /Translated oute of Plutarch ‘De educatione puerorum’ by Syr Thomas Eliot knight. – Ann Arbor, Mich.: Early English books online text creation partnership, 2002. – режим доступу: http://gateway.proquest.com/
205. Quintilian. On the early education of the citizen-orator = Institutio oratoria/ Translated by John Selby Watson; edited with an introduction and notes by James. J. Murphy. – Indianapolis: Bobbs-Merrill, 1965. – 122 p.
206. Quintilian. The orator’s education/ edited and translated by Donald Russell. – Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 2001. – 5 vs.
207. Ribble M., Bailey G. Digital citizenship in schools. - Eugene, Or. : International Society for Technology in Education, c2007. 1st ed. - vii, 149 p
208. Remaking governance /Ed. by J. Newman. – Bristol (UK): Policy, 2005. – vi, 225 p.
209. Rodriguez R. Hunger of memory: The education of Richard Rodriguez: An autobiography. – Boston: D.R. Godine, 1981. - 195 p.
210. Santos Marli A. Discovering new paths for global citizenship education in Brazil: three case studies. – 2004. – ix, 249 p.
211. Schweitzer Th. T., Crocker R.K. The state of education in Canada. – Montreal: IRPP, 1995. – 141 p.
212. Seabury P. Universities of the western world. – New York, London: The Free Press, 1975. – 303 p.
213. Sears A., Clarke G. and Hughes,A. S. Learning Democracy in a Pluralist Society: Building a Research Base for Citizenship Education // A Pan-Canadian Education Research Agenda/ Ed. by Y. Lenoir, W. Hunter, D.Hodgkinson, P. de Broucker, A. Dolbec,.- Ottawa: Canadian Society for Studies in Education 2000. - Р.151-166
214. Selman G. Citizenship and the adult education movement in Canada. – Vancouver, British Columbia: Centre for continuing education, University of British Columbia,1991.
215. Sheffield E.F. The universities of Canada, Commonwealth universities yearbook, 1973. – London, 1973. - 252 p.
216. Shortt S.E.D. The search for an ideal: Six Canadian intellectuals and their convictions in an age of transition: University of Toronto Press, 1976. – viii, 216 p.
217. Shuibhne N. EC law and minority language policy: culture, citizenship and fundamental rights. – Kluwer Law International, 2002. – xiii, 358 p.
218. Smith P.J. Impact of globalization on citizenship: Decline or renaissance? //The Journal of Canadian Studies – Spring 2001. – режим доступу до журн.: http://findarticles.com/p/articles/mi_qa3683/is_/ai_n8936123?tag=artBody;col1
219. Stanley G., Sylvestre G. Canadian University today symposium presented to the Royal Society of Canada in 1960. – Toronto: University of Toronto Press, 1961. – 97 p.
220. Stone L. The university in society. Prinston: Princeton University Press, 1974. – Vls. 1-2.
221. Swanson J.A. The public and the private in Aristotle’s political philosophy. – Ithaca: Cornell University Press, 1992. – xiv, 244 p.
222. Sugimoto S. Multiculturalism: a discourse analysis of the Citizenship and Immigration Canada and Canadian Heritage Websites. – Toronto: University of Toronto Press, 2008. – 87 p.
223. Sylvester D.W. Educational documents,1800-1816. - London:Methuen,1970.- 290p.
224. Symons T.H.B. To know ourselves. – Ottawa, Ontario: Association of Universities and Community Colleges, 1970. - 205 p.
225. Tator C. & Henry F. Curriculum and special programs appropriate for the study of portrayal of diversity in the media. – Canadian Race Relations Foundation, 1999 // www.crr.ca
226. Taylor C. Multiculturalism and the “politics of recognition”//Multiculturalism: Examining the politics of recognition.–Princeton, NJ: Princeton University Press, 1994.–P. 25-75.
227. The Laws of Plato /Translated into English by A.E. Taylor. – London: J.M. Dent, 1934. – 780 p.
228. The student movement of the 1930s // Youth, university and Canadian society /Ed. by P. Axelrod and J.G. Reid. – Kingston, Montreal, London: McGill-Queen’s University Press, 1989. – P. 216-247.
229. The universities of Canada: their history and organization. Appendix to the report of the minister of education. – Toronto: Warwick Bros. & Rutter, 1896. – 372 p.
230. Theorizing citizenship /Ed. by R. Beiner. – Albany: State University of New York Press, 1995. – 335 p.
231. Ungerleider C. Immigration, multiculturalism and citizenship: The development of the Canadian social justice infrastructure // Canadian ethnic studies. - # 24 (3). – 1992. – P. 7-22.
232. Vandenberg A. Citizenship and Democracy in a global era. – London: Macmillan, 2000. – 312 p.
233. Voltaire F.M. Philosophical Dictionary / Translated by T. Besterman. – Harmondsworth: Penguin, 1971. – 400 p.
234. Walden K. Hazes, hustles, scraps, and stunts: Initiations at the University of Toronto, 1880-1925// Youth, university and Canadian society /Ed. by P. Axelrod and J.G. Reid. – Kingston, Montreal, London: McGill-Queen’s University Press, 1989. – P. 94-122.
235. Walker J.W.St.G. Race, right and the law in the Supreme Court of Canada: Historical case study. – Waterloo, Ontario: The Osgoode Society and Wilfred Laurier University Press, 1997. – xiii, 448 p.
236. Weber M. Citizenship // General economic history. – New Brunswick, NJ: Transaction Books, 1981. - 243 p.
237. Westhues K. Intergenerational conflict in the sixties // Prophecy and protest: Social movements in twentieth century Canada. – Toronto: Gage, 1975. – P. 387-408.
238. Williams M., Humphrys G. Citizenship education and lifelong learning: power and place. – New York: Nova Science Publishers, 2003. – 276 p.
239. Youth, university and Canadian society /Ed. by P. Axelrod and J.G. Reid. – Kingston, Montreal, London: McGill-Queen’s University Press, 1989. – 381 p.
240. http://www.cic.gc.ca/english/citizen/look/look-06e.html
241. Aboriginal peoples and archives http