Виховання гуманних якостей учнів основної школи у процесі занять фізичною культурою : Воспитание гуманных качеств учащихся основной школы в процессе занятий физической культурой

Краткое описание

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

На правах рукопису
УДК 37.0+796.011.3. –057.87

Гуменюк Сергій Васильович

Виховання гуманних якостей учнів основної школи у процесі занять фізичною культурою

13.00.07 – теорія і методика виховання

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
доктор педагогічних наук, професор
Шиян Богдан Михайлович

Тернопіль – 2009

ЗМІСТ

ВСТУП..................................................................................................4

РОЗДІЛ І ГУМАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ ШКОЛЯРІВ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
1.1. Становлення та розвиток гуманістичної педагогіки ………………….....12
1.2. Психолого-педагогічні та філософські аспекти гуманістичних цінностей в освітньому процесі…………..……………………………………..................32
1.3. Гуманізація процесу фізичного виховання школярів………………........35
1.4. Стан реалізації принципу гуманізму у процесі фізичного виховання школярів……………..…………………………………………..…………….....46
Висновки до першого розділу ..………………………..…………..........57

РОЗДІЛ 2 ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ГУМАННИХ ЯКОСТЕЙ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
2.1. Передумови створення моделі формування гуманних якостей учнів у процесі фізичного виховання її мета та зміст ………….……………………...60
2.2. Психолого-педагогічні механізми формування гуманних якостей учнів у процесі фізичного виховання ……...……………………………………….......75
2.3. Основні етапи моделі формування гуманних якостей учнів та педагогічні умови реалізації ……………………..……………….…...............……………..79
Висновки до другого розділу ...…………………………………….........85

РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ГУМАННИХ ЯКОСТЕЙ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
3.1. Вплив експериментальної моделі на рівень розвитку гуманних якостей школярів.................................................................................................................88
3.2. Трансформація ставлення учнів до занять фізичною культурою за час формувального експерименту………………………...…………………….....113
3.3. Зміни фізичного стану учнів під впливом моделі формування гуманних якостей учнів у процесі фізичного виховання………...………………...........116
3.3.1. Показники фізичної підготовленості учнів дослідних класів…...…....116
3.3.2. Соматичне здоров’я учнів контрольних і експериментальних класів…………………………………………………………………………....134
Висновки до третього розділу....……………………………....…….....158
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.............................................................................161

ДОДАТКИ.......................................................................................................165

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................178

ВСТУП
Актуальність дослідження.
Протягом останнього десятиріччя, – відзначається в „Концепції фізичного виховання в системі освіти України” [104], – в Україні склалася тривожна ситуація: різко погіршилося здоров’я і фізична підготовленість учнівської молоді, що викликало необхідність радикальної перебудови системи фізичного виховання підростаючого покоління.
Стратегічний напрямок цієї перебудови зафіксовано в „Конституції України” [100]. Зокрема в статті 3 визнається, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека є найвищою соціальною цінністю. Стаття 23 Конституції орієнтує на виховний ідеал українського суспільства. Суть його полягає в тому, що з одного боку, громадянин реалізує своє право на вільний розвиток особистості, а з іншого, поважає право на вільний розвиток інших людей та має обов’язки перед суспільством. Ці положення є визначальними для гуманізації системи освіти, що передбачає Закон України „Про освіту” та інші нормативно-правові документи, які спрямовують реформування освіти України на засадах гуманізму та демократизму [84].
Зміни, що відбулися в політичній, соціально-економічній та духовній сферах суспільства в нашій країні, зумовили переоцінку моральних норм учнівської молоді. Важливе місце в структурі її ціннісних орієнтацій займають гуманні якості, формування яких є необхідною умовою духовного становлення особистості. Завдяки трансформації системи ціннісних орієнтацій створюються сприятливі умови для гуманізації і демократизації навчально-виховного процесу.
Мораль незалежної демократичної України проголошує вищі гуманістичні цінності у взаєминах між людьми – стосунки дружби, братерства, взаємодопомоги і людинолюбства, милосердя і поваги до людської гідності, все те, що входить у поняття „гуманізм”.
Зважаючи на це школі необхідні нові програми навчально-виховного процесу, які зможуть не тільки забезпечити підготовку учнів до життя в суспільстві з новим соціально-економічним ладом, але й доцільно організувати шкільну життєдіяльність учня. Для цього необхідно гуманізувати процес фізичного виховання та формувати гуманні якості учнів; утверджувати якісно нові взаємини між суб’єктами навчання; активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів, яка забезпечить гармонійний розвиток їх особистості.
Принцип гуманізації навчально-виховного впливу визначається як головний в „Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти”. Його зміст складають завдання самореалізації особистості, створення умов для вияву обдарованостей й талантів учнів, формування гуманної особистості, щирої, людяної, доброзичливої й милосердної [101].
Спонукає до гуманізації навчально-виховного процесу з фізичного виховання і спорту прийняття „Національної доктрини розвитку фізичної культури і спорту в Україні” [144], метою якої є орієнтація українського суспільства на поетапне формування ефективної моделі розвитку фізичної культури і спорту на демократичних і гуманістичних засадах, а також формування гуманістичних цінностей та створення умов для всебічного і гармонійного розвитку людини.
Вперше гуманістичні ідеї знаходять відображення в концепціях виховання стародавнього світу та античності. Гуманістичні ідеї античності знайшли свій розвиток в епоху Відродження. Серед вітчизняних педагогів-гуманістів необхідно виділити: Г. Сковороду [173], К. Ушинського [199],
Г. Ващенка [38], С. Русову [167], В. Сухомлинського [181], А. Макаренка [126].
Проблемі сутності гуманізму в освітньому процесі присвячені праці
Г. Балла [12], І. Беха [22], А. Бойко [28], М. Боришевського [32],
С. Гончаренка [52], Ю. Мальованого [51], О. Пєхоти [152], О. Савченко [170], а його реалізацією у навчально-виховному процесі Ш. Амонашвілі [2],
М. Берулави [16], С. Бондар [30], І. Зязюна [88], А. Сущенка [184], В. Кряжа [110], Б. Шияна [219] та ін.
Зважаючи на особливу значущість цієї проблеми, вона не знайшла належної реалізації у процесі фізичного виховання школярів, не розроблено та методологічно не обґрунтовано засоби, методи, методичні прийоми та форми гуманістичного виховання, не розроблено відповідних методичних рекомендації для вчителів фізичної культури.
Сучасна школа виявилася нездатною до гуманізації процесу фізичного виховання, оскільки виховна робота обмежується лише окремими, часто не пов’язаними між собою заходами. Це зумовлено зокрема тим, що у процесі фізичного виховання недостатньо використовуються можливості практичного втілення гуманістичних та демократичних ідей сьогодення. Вчителі фізичної культури зустрічаються з труднощами в гуманізації процесу фізичного виховання школярів, саме через його теоретичну нерозробленість. На уроках фізичної культури вчитель має необмежені можливості для становлення особистості, які закладені в самій специфіці предмету. І якщо вчитель буде управляти цим процесом, висуваючи виховні завдання, то може досягнути позитивного результату, але коли цей процес розвивається стихійно, то скоріше за все одержимо негативний результат. Щоб уникнути цього, необхідно розробити й методологічно обґрунтувати зміст, методи, форми гуманістичного виховання та розробити відповідні методичні рекомендації для вчителів фізичної культури.
Таким чином, гуманізація процесу фізичного виховання та формування гуманних якостей школярів є важливою науковою проблемою, яка у вітчизняній педагогіці ще не знайшла достатнього осмислення і практичного втілення, що і зумовило вибір теми нашого дисертаційного дослідження „Виховання гуманних якостей учнів основної школи у процесі занять фізичною культурою”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри теоретичних основ і методики фізичного виховання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка і є складовою комплексної наукової теми „Теоретико-методичні та програмно-нормативні основи фізичного виховання учнів і студентів” (№ державної реєстрації 0107U000771). Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (протокол №5 від 22.02.2005 року) та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 4 від 22.04.2008 року).
Мета дослідження – науково обґрунтувати і експериментально перевірити модель формування гуманних якостей учнів основної школи у процесі фізичного виховання.
Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:
1. З’ясувати стан розв’язання проблеми гуманізації процесу фізичного виховання школярів.
2. Охарактеризувати особливості засобів, методів та форм гуманізації процесу фізичного виховання школярів.
3. Розробити та експериментально перевірити ефективність розробленої моделі формування гуманних якостей учнів у процесі фізичного виховання.
4. Визначити педагогічні умови реалізації моделі формування гуманних якостей учнів у процесі фізичного виховання.
Об’єкт дослідження – формування гуманних якостей учнів загальноосвітньої школи.
Предмет дослідження – формування гуманних якостей учнів основної школи у процесі фізичного виховання.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених у дослідженні завдань було використано комплекс взаємопов’язаних методів:
• теоретичних: моделювання, аналіз та узагальнення науково-педагогічної літератури, вивчення навчально-методичних матеріалів з метою виявлення сучасного стану розв’язання досліджуваної проблеми; аналізу, синтезу та узагальнення експериментальних даних;
• емпіричних: спостереження за навчально-виховним процесом, бесіди з учителями, анкетне опитування учнів та вчителів фізичної культури для виявлення стану реалізації принципу гуманізму у процесі фізичного виховання; експертних оцінок та самооцінки учнів для визначення рівня розвитку гуманних якостей;
• тестування проводилося для оцінки фізичної підготовленості школярів за допомогою комплексного тесту фізичної підготовленості, який складався з шести вправ [37];
• фізіологічних: для оцінки фізичного стану школярів використовували методику Г. Апанасенка [4];
• методи математичної статистики використовували для якісної та кількісної оцінки одержаних результатів та визначення ефективності експериментальної програми виховання гуманних якостей учнів у процесі занять фізичними вправами [13; 90];
• провідним методом був педагогічний експеримент, що охоплював констатувальний та формувальний етапи.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що:
вперше обґрунтовано модель формування гуманних якостей учнів у процесі фізичного виховання, яка містить мету, завдання, принципи побудови, психолого-педагогічні механізми, етапи формування гуманних якостей, педагогічні умови її реалізації й відповідні їм засоби, методи, методичні прийоми та форми навчально-виховного впливу;
вперше визначено, що ефективність моделі формування гуманних якостей учнів у процесі фізичного виховання забезпечується відповідними педагогічними умовами: 1) формування позитивної мотивації учнів до систематичних занять фізичною культурою індивідуального підходу;
2) створення сприятливого психологічного клімату в колективі, що забезпечує гуманізацією взаємовідносин між вчителями й учнями;
3) залучення батьків до позаурочних форм фізичного виховання школярів, що сприяє покращенню взаємовідносин між батьками і навчальним закладом;
набули подальшого розвитку засоби (рухливі та спортивні ігри, забави, естафети, теоретичний матеріал, туризм, моральні дилеми, морально-етичні ситуації); методи та форми (ігровий та змагальний, особистий приклад учителя фізичної культури, контроль і самоконтроль, ритуали підтримки та заохочення учнів, групові дискусії та індивідуальні бесіди, покарання та заохочення, стимулювання інтересу та усвідомленої участі учнів у навчальному процесі, уроки фізичної культури, змагання, туристичні походи ) фізичного виховання у контексті формування гуманних якостей.
Практичне значення роботи. Розроблено програму формування гуманних якостей учнів у процесі фізичного виховання, яка забезпечує можливість гуманізувати цей процес та формувати гуманні якості. На підставі отриманих даних розроблено методичні рекомендації для вчителів фізичної культури щодо гуманізації процесу фізичного виховання та формування гуманних якостей учнів у цьому процесі.
Основні положення та висновки дослідження можуть бути використані вчителями фізичної культури й початкових класів у процесі фізичного виховання та формування гуманних якостей; під час викладання теорії і методики фізичного виховання у вищих навчальних закладах фізичного виховання і спорту та в процесі підвищення кваліфікації вчителів фізичної культури. Також матеріали дослідження є перспективними для розробки навчальних програм, посібників та рекомендацій для майбутніх учителів та інших працівників сфери фізичної культури і спорту.
Експериментальна база дослідження. Дослідницько-експериментальна робота здійснювалася у Радехівському районі Львівській області на базі Радехівської №1, Корчинської та Нововитківської загальноосвітніх шкіл.
Ефективність впливу експериментального чинника визначена шляхом аналізу експертних оцінок, самооцінки та оцінки учнями рівня розвитку гуманних якостей, ставлення школярів до процесу фізичного виховання; показників рівня соматичного здоров’я та фізичної підготовленості. Результати ЕК та КК до і після експерименту порівнювалися шляхом визначення достовірності різниць між масивами вибірок.
Дослідження проводили у чотири етапи: на першому етапі (вересень 2004 р. – травень 2005 р.) – проаналізовано й узагальнено літературу з досліджуваної проблеми та державні нормативно-правові документи. Визначено об’єкт, предмет, мету, завдання та методи дослідження. Проведено констатувальний експеримент, який полягав у виявлені поглядів учителів фізичної культури та учнів Західного регіону України щодо реалізації принципу гуманізму у процесі фізичного виховання школярів, та опрацьовано його результати.
На другому етапі (червень 2005 р. – серпень 2006 р.) – обґрунтовано й розроблено експериментальну модель формування гуманних якостей учнів у процесі фізичного виховання. Визначено експериментальну базу та уточнено методи дослідження.
На третьому етапі (вересень 2006 р. – грудень 2007 р.) – для оцінки ефективності запропонованої моделі здійснено формувальний педагогічний експеримент. На початку і в кінці експерименту проводилося тестування учнів експериментальних і контрольних класів та порівняно його результати.
На четвертому етапі (січень 2008 р. – жовтень 2008 р.) –уточнено модель, проаналізовано результати формувального педагогічного експерименту, визначено їх статистичну достовірність, доповнено структуру та оцінено ефективність розробленої моделі та здійснено літературне оформлення роботи.
Особистий внесок автора полягає у виявленні стану реалізації принципу гуманізму у процесі фізичного виховання школярів Західного регіону України; розробці конкретних шляхів гуманізації процесу фізичного виховання та формування гуманних якостей учнів. У праці надрукованій у співавторстві, особистий внесок автора полягає у проведені формувального експерименту та аналізі його результатів.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження представлено та обговорено на міжнародних науково-практичних конференціях: „Молода спортивна наука України” (Львів, 2005 р., 2007 р.); наукових конференціях „Реалізація здорового способу життя – сучасні підходи” (Дрогобич, 2005 р.); „Актуальні проблеми розвитку руху „Спорт для всіх”: тенденції, досягнення, досвід” (Тернопіль, 2007 р.); „Актуальні проблеми фізичного виховання та спорту на сучасному етапі” (Чернігів, 2008 р.).
Публікації. Основні результати дослідження викладено у
8 публікаціях, (7 одноосібних), усі в фахових виданнях, методичних рекомендаціях для вчителів фізичної культури.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел
(228 найменувань), 11 рисунків, 31 таблиці, 13 додатків. Загальний обсяг становить 198 сторінок, з них основного тексту – 164 сторінка.

Список литературы

Загальні висновки
1. Аналіз наукової літератури та освітньої практики засвідчив, що проблемою гуманного виховання молоді переймалися на всіх етапах розвитку людства. Особливо загострилася на сучасному етапі, коли українська держава взяла курс на інтеграцію в європейський освітній простір та розбудову громадянського суспільства.
Протягом останнього десятиріччя – різко погіршилося моральність учнівської молоді, фізична підготовленість й здоров’я. Це насамперед пов’язано з кризою в національній системі фізичного виховання, яка не відповідає сучасним вимогам і міжнародним стандартам. Отже, виникла необхідність радикальної перебудови системи фізичного виховання підростаючого покоління. Одним із пріоритетних напрямків вирішення цього завдання є гуманізація процесу фізичного виховання школярів. Першочерговими її вимогами є: визнання кожної дитини вищою цінністю; повага до унікальності і своєрідності кожного вихованця; погляд на особистість як на суб’єкта власної життєтворчості загальнолюдської і національної культур; створення в освітніх колективах атмосфери співпраці у стосунках вихователів та вихованців.
2. Результати констатувального експерименту показали, що на думку абсолютної більшості (83,5%) учителів фізичної культури, навчально-виховний процес повинен будуватися на засадах принципу гуманізму. Так у навчально-виховному процесі з фізичної культури 58,5% вчителів ображали учнів; лише 39,5% вчителів фізичної культури надають можливість учнівській молоді брати участь у формуванні змісту, підборі засобів, виборі форм занять; лише трохи більше третини (39,5%) вчителів вважають, що створили умови для гармонійного розвитку фізичних та духовних здібностей учнів; проте лише 63% з них вважають, що реалізують на практиці принцип гуманізму.
Судження вчителів фізичної культури в більшості позицій не збігаються з поглядами учнів, на їх думку, принцип гуманізму реалізують лише (63%) опитаних; у навчально-виховному процесі на думку учнів 58,5% вчителів ображали їх; на жаль, тільки 39,5% вчителів фізичної культури надають можливість учнівській молоді брати участь у формуванні змісту, виборі засобів та форм занять; лише трохи більше третини (39,5%) опитаних вважають, що створили умови для гармонійного розвитку фізичних та духовних здібностей учнів; водночас на думку абсолютної більшості (96,5%) школярів процес фізичного виховання повинен будуватися на принципі гуманізму.
3. Для забезпечення гуманізації процесу фізичного виховання та формування гуманних якостей учнів у цьому процесі розроблено модель, що містить мету, завдання, принципи її побудови, психолого-педагогічні механізми розвитку ціннісно-мотиваційної сфери школярів, етапи її реалізації та відповідні їм засоби, форми, методи та методичні прийоми навчально-виховного впливу, які забезпечують зміну форм спілкування; відмову від авторитарних методів у стосунках з учнями; створення умов для усвідомленої участі в навчальному процесі його учасників; повну відповідність завдань, засобів і методів можливостям учнів їх досвіду і рівню досягнень й інтересів; створення умов кожному учаснику педагогічного процесу для повного розвитку своїх фізичних і духовних здібностей; перенацілення учнів з результатів навчання на способи їх досягнення. Успішно втілити модель формування гуманних якостей учнів у процесі фізичного виховання дозволяють відповідні педагогічні умови:
1) формування позитивної мотивації учнів до систематичних занять фізичною культурою на основі індивідуального підходу; 2) створення сприятливого психологічного клімату в колективі, що забезпечує гуманізацією взаємовідносин між вчителями й учнями; 3) залучення батьків до позаурочних форм фізичного виховання школярів, що сприяє покращенню взаємовідносин між батьками і навчальним закладом.
4. Підсумкова оцінка розвитку гуманних якостей школярів сільських шкіл експертами виявила значне (23,3%) підвищення його рівня у учнів ЕК порівняно із учнями КК, які покращили показники лише на 3,8%. Найбільших змін при цьому зазнали такі гуманні якості, як взаємодопомога (32,6%), співпереживання (29,3%) та взаємоповага (28,0%). Ці зрушення є статистично достовірними (Р