ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ ЗАСОБАМИ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ (НА МАТЕРІАЛІ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПЕЙЗАЖНИМ ЖИВОПИСОМ)

Краткое описание

Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова

На правах рукопису

Половіна Олена Анатоліївна
УДК 373.2.036:75

ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ ЗАСОБАМИ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ
(НА МАТЕРІАЛІ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПЕЙЗАЖНИМ ЖИВОПИСОМ)

Спеціальність 13.00.08 дошкільна педагогіка

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
педагогічних наук

Науковий керівник
Бєлєнька Ганна Володимирівна
кандидат педагогічних наук, професор

Київ 2007

ЗМІСТ
Вступ 3
Розділ 1. Теоретико-методичні основи формування естетичного ставлення до природи дітей старшого дошкільного віку
1.1. Філософські аспекти дослідження питання розвитку в особистості естетичного ставлення до природи 13
1.2. Психологічні особливості формування естетичного ставлення дитини до природи 34
1.3. Педагогічні основи формування естетичного ставлення дитини до природи 54
1.4. Характеристика мистецтва живопису як засобу формування у дітей старшого дошкільного віку естетичного ставлення до природи 74
Висновки до першого розділу 99
Розділ 2. Експериментальне дослідження впливу творів живопису на формування у старших дошкільників естетичного ставлення до природи
2.1. Вивчення практики роботи з формування у старших дошкільників естетичного ставлення до природи засобами живопису 102
2.2. Система роботи з формування у дітей старшого дошкільного віку естетичного ставлення до природи 133
2.3. Ефективність системи роботи з використання пейзажного живопису у формуванні естетичного ставлення до природи старших дошкільників 163
Висновки до другого розділу 179
Загальні висновки 182
Список використаних джерел 186
Додатки 210

ВСТУП

Кінець ХХ початок ХХІ століття є перехідним періодом, що характеризується суперечливими тенденціями, нестабільністю, змінами світоглядних позицій, переорієнтацією цінностей та пріоритетів. На сучасному етапі цивілізаційного розвитку особливої актуальності набуває проблема гуманізації змісту освіти, її мети та принципів, що пропагує формування особистості, яка здатна до самоактуалізації, творчого сприйняття світу та соціально значущої діяльності, спрямованої на розвиток і гармонізацію суспільства (В.Андрущенко, І.Бех, А.Богуш, М.Каган, В.Кузь, Л.Левчук, Б.Неменський, І.Смольянінов та ін.). Необхідність модернізації змісту дошкільної освіти зумовлюється тенденціями розвитку суспільства на межі епох та реформуванням галузі згідно з Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті, Законами України «Про дошкільну освіту» та «Про охорону дитинства» (2001 р.), Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні (1999 р.), Коментарем до Базового компонента дошкільної освіти в Україні (2003 р.). Реформування системи дошкільної освіти, яка поряд з інститутом сім'ї є основотворчим структурним елементом у системі освіти та виховання підростаючої особистості, стратегічні зміни її концептуальних і організаційних основ у контексті соціально-економічних перетворень, що відбуваються в Україні, здійснюється задля розвитку творчої особистості, її загальної та еколого-естетичної культури (А.Бєлєнька, Е.Бєлкіна, О.Богініч, Н.Гавриш, Н.Глухова, А.Гончаренко, В.Кузьменко, Н.Кот, С.Кулачківська, М.Машовець, С.Ніколаєва, Т.Піроженко, З.Плохій, Т.Поніманська, Г.Сухорукова та ін.). Оскільки на кожному історичному етапі розвитку людства формування особистості відбувається відповідно до завдань, поставлених суспільством перед освітою, сучасна розбудова системи дошкільної освіти та виховання передбачає оновлення змісту та форм організації дитячої діяльності.
Становлення незалежної держави потребує спрямованості навчально-виховного процесу на формування національної свідомості особистості, в структурі якої чільне місце належить моральним пріоритетам та цінностям, про що яскраво свідчать державні документи в галузі освіти. У Законі України «Про освіту» сформульовано мету освіти, сутність якої полягає у всебічному розвитку людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвитку її розумових та фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору. Виходячи із стратегічних завдань дошкільної освіти, питання розвитку духовно-моральних якостей дітей дошкільного віку, складовою яких виступає естетичне ставлення до природи, є одним з центральних у навчально-виховному процесі. У Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні (1999 р.) наголошується, що «демократичні процеси у державі потребують вироблення нових суспільних вимог до освіти, зокрема її дошкільної ланки, як основи соціокультурного становлення особистості» [18, с.11]. У Коментарі до Базового компонента дошкільної освіти в Україні підкреслено, що сфера культури прилучає дошкільника до надбань національної та світової культури, допомагає набути уявлення про види мистецтва: «Основна мета естетичного виховання виховання культури почуттів. Головне завдання розвинути у дитини сприйнятливість як базову особистісну якість, прищепити здатність «приймати», «передавати», «трансформувати», тобто бути споживачем і творцем культури» [128, с.142].
В умовах сьогодення особливої вагомості набуває проблема виховання у дошкільників естетичного сприймання об’єктів і явищ природи та формування естетичного ставлення до природи. Це зумовлено насамперед тим, що протягом останніх десятиліть виокремлюється тенденція домінування прагматичного ставлення до природи як до об’єкта отримання матеріальних та духовних благ, а природа як об’єкт отримання естетичної насолоди залишається поза увагою фахівців у галузі дошкільного виховання і, як наслідок, не відображається у роботі з дошкільниками. Враховуючи той факт, що дошкільне дитинство відіграє особливу, унікальну, своєрідну роль у становленні особистості і свідченням цього є ґрунтовні дослідження Л.Божович, Л.Венгера, Д.Ельконіна, О.Запорожця, В.Мухіної, О.Кононко, М.Лісіної та ін., цей вік є сенситивним для становлення первинного синкретичного світогляду, встановлення супідрядності вчинкових мотивів, довільної поведінки, внутрішніх етичних інстанцій самосвідомості, закладання основ морально-естетичного світосприймання і соціокультурного становлення особистості (А.Бєлєнька, І.Бех, О.Богініч, Е.Вільчковський, Н.Зубарєва, М.Івашиніна, О.Кононко, М.Машовець, Г.Підкурганна, Т.Поніманська та ін.) та проявляється «пік» інтересу до природи (І.Гончаров). Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що одним із пріоритетів розвитку дошкільної освіти на сучасному етапі є розвиток почуттів дитини, емоційної сприйнятливості, емпатії; попередження виникнення та корекція емоційної глухоти, нечутливості, байдужості, песимізму. Забезпечення гармонійного та різнобічного розвитку дошкільника, формування у нього естетичного ставлення до природи, культури є одним із провідних завдань дошкільної освіти, часткове вирішення якого, можливе шляхом ґрунтовного дослідження теми наукового пошуку.
Передумовами, що актуалізують тему дисертаційного дослідження, яка передбачає вивчення проблеми формування естетичного ставлення до природи у старших дошкільників та грунтується на фундаментальному вивченні питань естетичного ставлення до навколишнього світу, концептуальних положеннях естетичного виховання (Т.Адорно, Б.Ананьєв, В.Бажанова, В.Баленок, Ю.Борєв, І.Зязюн, М.Каган, О.Ковальов, М.Колесник, Б.Лихачов, Н.Миропольська, В.Мясищев, Ю.Приходько, О.Сисоєва), розкритті окремих виявів почуттів (Ю.Аркін, Б.Кубланов, О.Леонтьєв, Д.Ніколєнко, С.Рубінштейн, П.Рудик, П.Якобсон), психології здібностей та організації творчої діяльності людини (Н.Вєтлугіна, Є.Ігнатьєв, Г.Костюк, В.Моляко, Б.Теплов), формуванні здібностей та духовного світу особистості (І.Бех, А.Леонтьєв, С.Рубінштейн, Е.Соколов, Н.Тагільцева), стали соціально-економічні зміни, що мають місце в Україні, та їх вплив на морально-етичну сферу особистості.
Оскільки мистецтво є формою суспільної свідомості, основи якої закладаються у дошкільному дитинстві, саме воно було обране нами як засіб формування естетичного ставлення старших дошкільників до природи. Визначення мистецтва живопису як способу відображення навколишнього світу, що є доступним для дитини внаслідок образного характеру її мислення та здатне привернути увагу до реальних об’єктів і явищ природи, знаходить своє підтвердження в дослідженнях А.Адаскіної, М.Брауншвіга, О.Борейка, М.Вовчик-Блакитної, І.Гончарова, В.Єзікеєвої, Н.Зубарєвої, М.Івашиніної, Є.Ігнатьєва, О.Мелік-Пашаєва, В.Мухіної, А.Сорокіної, А.Ткемаладзе, Є.Фльоріної, Ф.Худушина та ін. Мистецтво живопису здатне привернути увагу дітей до реальних об’єктів та явищ природи, а не лише до тих, що відображені на полотні, оскільки статичність образів образотворчого мистецтва допомагає дитині зосередити увагу на тих об’єктах і явищах, що часто залишаються поза її увагою у процесі повсякденного спостереження (природа, внаслідок своєї повсякчасної присутності в житті дитини, програє динамічності подій соціального життя). Твори живопису несуть естетичне відображення дійсності у різних художніх образах, які діють на свідомість, почуття та емоції дитини, формують певне ставлення до явищ життя, допомагають глибше, повніше пізнати дійсність, забезпечують у дошкільників уміння бачити типове, характерне, узагальнювати явища, за якими спостерігають, формують художній смак, здатність зрозуміти, відрізнити, оцінити прекрасне не лише у мистецтві, а й у навколишній дійсності, у природі. Це твердження зумовлене тим, що мистецтво не лише загострює почуття прекрасного, а й пробуджує моральні почуття особистості, сприяє формуванню нового, вищого розуміння речей, що може проявитися у її вчинках та поведінці. Ряд наукових досліджень засвідчує, що повноцінне сприймання творів мистецтва дошкільниками неможливе без цілеспрямованого впливу дорослого (Е.Бєлкіна, Н.Зубарєва, Е.Нікітіна, Г.Підкурганна, Г.Сухорукова, Р.Чумічова). Лише через призму сприймання дорослої людини та у процесі багаторазового звертання до твору мистецтва у різних видах діяльності (на заняттях, в ігровій діяльності, на прогулянці, у різних процесах життєдіяльності) у дошкільників формується вміння сприймати твори мистецтва. Характерною особливістю дітей дошкільного віку є те, що вони не можуть самостійно співвіднести твори мистецтва з реальними об’єктами та явищами природи, що зумовлює необхідність створення педагогом позитивного емоційного тла сприймання (захоплення, зацікавлення, заохочення), враховуючи високу емоційність дітей дошкільного віку і забезпечуючи ефективність сприймання дітьми твору мистецтва, що в свою чергу буде слугувати запорукою повноцінного інтелектуального та естетичного розвитку особистості.
Поглиблення сприймання явищ природи за допомогою мистецтва живопису, формування естетичного ставлення до природи засобами живопису є вагомим та недостатньо вивченим аспектом естетичного виховання дітей дошкільного віку. Теоретичний аналіз засвідчив, що естетичне виховання дошкільників як одна із сфер розвитку дитини ґрунтовно висвітлене у працях В.Бабаєвої, Н.Вєтлугіної, Є.Фльоріної. Засоби розвитку естетичних почуттів були предметом наукового пошуку О.Дзержинської, Н.Кириченко, Т.Комарової, Л.Компанцевої, Т.Кузурманової, Л.Павлової, Н.Сакуліної, Є.Фльоріної, Р.Чумічової. У працях В.Сухомлинського, Б.Лихачова до чинників естетичного виховання належать мистецтво, природа, соціальна дійсність, наука та праця, комплексна дія яких може сформувати в особистості гармонійне естетичне ставлення до навколишнього світу. Особливо вагомими для нас є наукові погляди корифеїв вітчизняної педагогіки К.Ушинського та В.Сухомлинського, які розглядали об’єкти і явища природи як засіб естетичного виховання. Цінними залишаються твердження К.Ушинського про складність безпосереднього естетичного впливу на дітей, у зв’язку з чим зростає роль педагога, який, отримуючи враження від творів мистецтва, навколишньої природи, здатен реалізовувати їх вплив на дитину у повсякденному житті через слова, рухи тіла, побут, одяг, взаємовідносини. Він наголошує на опосередкованості впливу засобів мистецтва і природи на дітей, відзначаючи дорослого як носія прекрасного в їхньому житті. Першочерговість значення краси природи у формуванні емоційно-почуттєвої сфери дошкільників відображена у педагогічних знахідках В.Сухомлинського. Вчений цілком правомірно порівнює людей, які не мають естетичної духовної опори з жалюгідним видовищем, що призводить до небезпечної і огидної людської байдужості, яка є страшною в дитячому віці. Основний висновок педагога полягає у значущості для успішного та нормального навчання надійної емоційної основи, відсутність якої і зумовлює байдуже ставлення до пізнання навколишнього, результатом чого є небажання навчатися [256, с. 532-533].
Виходячи із значущості природи як засобу розвитку особистості, цілком закономірним стає той факт, що методичні проблеми аспекту цієї роботи висвітлювалися у дослідженнях багатьох науковців: А.Бєлєнька, Н.Веретєннікова, Н.Горопаха, Н.Кот, Н.Лисенко, З.Плохій, П.Саморукова, Н.Яришева. Зокрема проблеми формування естетичних вражень у процесі ознайомлення з природою висвітлені у працях Н.Зубарєвої, Л.Компанцевої, Е.Нікітіної. Вирішення завдань естетичного виховання старших дошкільників засобами живопису відображено у дослідженнях Е.Бєлкіної, Г.Підкурганної, Г.Сухорукової, Р.Чумічової. Проблему формування у дітей старшого дошкільного віку ціннісного та емоційно-ціннісного ставлення до природи досліджували В.Маршицька, М.Роганова.
У контексті розгляду проблеми естетичного виховання та аналізу результатів досліджень науковців ми визначили, що проблема формування естетичного ставлення до природи засобами живопису не була предметом спеціального дослідження. У низці робіт її торкалися принагідно або в порядку постановки проблем естетичного виховання: не висвітлено розвиток естетичних почуттів старших дошкільників до природи, не розроблено зміст, структуру, послідовність ознайомлення старших дошкільників з пейзажним живописом, що спрямовується на формування естетичного ставлення до природи. Отже, актуальність проблеми, її наукове та практичне значення, недостатня розробленість у теорії та практиці дошкільного виховання визначили тему дослідження «Формування естетичного ставлення до природи засобами образотворчого мистецтва у старших дошкільників (на матеріалі ознайомлення з пейзажним живописом)».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної теми кафедри дошкільної педагогіки НПУ імені М.П.Драгоманова з наукового напряму «Теорія і технологія навчання та виховання в системі освіти».
Тема дисертації затверджена Вченою радою НПУ імені М.П.Драгоманова (протокол №4 від 23.10.2003р.) і погоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №1 від 27.01.2004р.)
Мета дослідження теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови і методику, що забезпечують формування естетичного ставлення до природи у дітей старшого дошкільного віку і ґрунтуються на використанні класичних та сучасних творів пейзажного живопису в навчально-виховному процесі дошкільного навчального закладу.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що ефективність процесу формування естетичного ставлення до природи у дітей старшого дошкільного віку зростає за умов поетапної побудови взаємодії дитини з природою на основі художньо-педагогічного спілкування, в центрі якого лежить ознайомлення з творами пейзажного живопису, що сприяють формуванню художнього сприйняття реальної природи. Формування естетичного ставлення до природи здійснюється шляхом забезпечення позитивного емоційного тла сприймання об’єктів та явищ природи у творах живопису; організації роботи, що збагачує сенсорний досвід старших дошкільників і виступає основою повноцінного сприймання художніх образів природи; актуалізації вражень від сприймання картин на матеріалі творчої інтерпретації емоційно-чуттєвого досвіду при наступному сприйманні об’єктів та явищ навколишньої природи; освоєння дітьми естетичного потенціалу природи в контексті творчої самореалізації.
Гіпотеза конкретизується в процесі вирішення таких завдань:
1. Дослідити філософський аспект розвитку естетичного ставлення особистості до природи у працях вітчизняних та зарубіжних авторів з метою уточнення сутності поняття «естетичне ставлення ».
2. Здійснити аналіз психолого-педагогічної літератури з питань використання картин пейзажного жанру у формуванні естетичного ставлення дітей до природи.
3. Визначити критерії та рівні сформованості естетичного ставлення старших дошкільників до природи у теорії та практиці дошкільної освіти.
4. Обґрунтувати педагогічні умови і методику формування естетичного ставлення до природи у дітей старшого дошкільного віку засобами пейзажного живопису.
5. Розробити, експериментально апробувати і дослідним шляхом перевірити ефективність системи роботи з формування у старших дошкільників естетичного ставлення до природи шляхом ознайомлення з пейзажним жанром живопису в процесі художньо-педагогічного спілкування.
Об'єкт дослідження процес естетичного виховання дітей старшого дошкільного віку.
Предмет дослідження зміст і методи формування у дітей старшого дошкільного віку естетичного ставлення до природи засобами пейзажного живопису.
Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези використано комплекс наукових методів дослідження. Теоретичні методи дослідження: аналіз, порівняння, систематизація, класифікація та узагальнення даних психолого-педагогічної, філософської літератури з проблеми дослідження, вивчення документації дошкільних навчальних закладів, вивчення та узагальнення досвіду роботи педагогів дошкільних навчальних закладів, батьків, які дали змогу сформувати власний погляд на проблему дослідження та виявити наукові засади створення експериментальної моделі. Емпіричні методи дослідження: бесіди, анкетування, спостереження, аналіз та узагальнення незалежних експертних характеристик, що сприяли вивченню реального стану проблеми у сучасній дошкільній освіті; педагогічний експеримент, статистична та аналітична обробка даних дослідження.
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження:
- вперше виокремлено, теоретично обґрунтовано і експериментально перевірено педагогічні умови використання картин пейзажного жанру для формування у дітей старшого дошкільного віку естетичного ставлення до природи: керованість процесу дорослим; створення емоційних ситуацій, наявність емоційної установки на сприймання краси природи; поступовий розвиток здатності дитини до сприймання різнобарвності природи, різноманітності її «звучання», розвиток образного мислення; забезпечення системи знань про об’єкти і явища природи методом спостереження як основи формування естетичного ставлення до природи; використання мистецтва пейзажного жанру як засобу розвитку естетичного ставлення до природи в процесі художньо-педагогічного спілкування; забезпечення бази для діяльно-творчої самореалізації дитини; залучення батьків до вирішення завдань естетичного виховання;
- уточнено сутність поняття «естетичне ставлення до природи» стосовно дітей дошкільного віку, яке визначається як почуттєве вираження суб’єктивного ставлення особистості до певного об’єкта або явища природи як вільної, безкорисної естетичної насолоди;
- визначено критерії (здатність встановлювати асоціації між об’єктами і явищами природи та поняттям «краса»; стійкість характеру та широта спектру асоціацій; вміння естетично оцінювати реальні об’єкти і явища природи, зокрема втілені у творах пейзажного живопису; наявність естетичних емоцій; вміння передавати естетичне ставлення до природи у самостійній художньо-творчій діяльності) та рівні сформованості естетичного ставлення дітей старшого дошкільного віку до природи (високий, середній, низький);
- набули подальшого розвитку положення про взаємозв’язок художньо-педагогічного спілкування дорослого і дитини в процесі сприймання природи та розвитку світоглядних орієнтирів дітей, їхніх естетичних суджень та ставлення до природи.
Практична значущість здобутих результатів полягає у тому, що розроблено систему роботи з формування у дітей старшого дошкільного віку естетичного ставлення до природи на основі організації художньо-педагогічного спілкування всіх суб’єктів навчально-виховного процесу, базовим засобом якого є картини пейзажного жанру та методичне забезпечення, створене для реалізації запропонованої методики; здійснено систематизацію картин пейзажного жанру вітчизняних та зарубіжних художників, доступних для сприймання дітьми старшого дошкільного віку, відповідно до вимог програм виховання у ДНЗ, доповнено їх перелік. Матеріали дослідження були презентовані студентам Інституту педагогіки і психології Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова спеціальності «Дошкільне виховання» під час проведення лекційних, семінарських, практичних занять з курсу «Методика ознайомлення з природою», «Дошкільна педагогіка», «Основи образотворчого мистецтва і методика організації образотворчої діяльності дітей дошкільного віку» і вони можуть використовувати їх під час проходження педагогічної практики у ДНЗ.
Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися і позитивно оцінені на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Оновлення змісту та форм дошкільної і початкової освіти України» (Миколаїв, 21 листопада 2003 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Психолого-педагогічні проблеми підвищення якості підготовки педагогічних кадрів у ВНЗ: стан, проблеми, перспективи» (Чернівці, 27 28 листопада 2003 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість» (Київ, 27 28 березня 2003 р.), Міжрегіональній науково-практичній конференції «Проблеми наступності освіти та розвитку особистості в контексті взаємодії освітніх закладів» (Житомир, 23 24 квітня 2003 р.), звітних конференціях викладачів та молодих науковців НПУ імені М.П.Драгоманова протягом 2003 2006 років. Теоретичні положення, висновки і методичні рекомендації представлені на засіданнях кафедри дошкільної педагогіки Інституту педагогіки і психології НПУ ім. М.П.Драгоманова (2003 2006 р.). Основні положення та рекомендації щодо формування у дітей старшого дошкільного віку естетичного ставлення до природи впроваджено у роботі Брацлавського ДНЗ «Ромашка» Немирівського району Вінницької області (довідка № 0-21-455 від 8 червня 2006 р.), Ковалівського ДНЗ «Дзвіночок» Немирівського району Вінницької області (довідка № 0-21-455 від 8 червня 2006 р.), Немирівського ДНЗ «Дзвіночок» Вінницької області (довідка № 0-21-455 від 8 червня 2006 р.), Немирівського ДНЗ «Сонечко» (довідка № 0-21-455 від 8 червня 2006 р.) Вінницької області, ДНЗ № 598 Оболонського р-ну в м. Києві (довідка №31 від 25 жовтня 2006 р.), ДНЗ № 15 м. Севастополя (довідка № 5 від 7 вересня 2006 р.).

Публікації. Матеріали дисертаційного дослідження відображено у 9 одноосібних публікаціях автора, з них 5 у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Аналіз філософських джерел дав змогу визначити сутність естетичного ставлення до природи, що є ставленням до світу заради нього самого і виявляється у естетичній насолоді (важливу роль у цьому акті відіграють оцінний, катарсичний, гностичний та креативний аспекти). Аналіз філософських джерел показав, що неможливо розмежувати природничо-науковий та естетичний погляд на природу, не заперечуючи взаємозв’язку між ними; розкрити єдність естетичного змісту та реальної естетичної форми природи; естетично зрозуміти життя в його розвитку, в динаміці, у відновленні та вищих проявах; порівняльно розглянути красу за ступенем та формою вираження життя об’єктів і явищ природи; проаналізувати зумовленість суджень людини про красу напрямом думок про життя.
Естетичне ставлення має складну та багатоаспектну природу, що ілюструється характеристикою його складових елементів. Вивчення психологічних механізмів розвитку естетичного ставлення сприяло визначенню психологічних особливостей формування естетичного ставлення дитини до природи, що дало змогу тлумачити його як почуттєве, сутність якого полягає у тому, що це найвищий рівень ставлення людини до явищ життя, на якому загальна користь та істина трансформуються у глибоко особисту, вільну, безкорисну естетичну насолоду. Визначення творів живопису як оптимального засобу формування естетичного ставлення у дітей старшого дошкільного віку до природи пояснюється тим, що в них художні образи виступають вторинним ідеальним відтворенням і перетворенням естетичних даних природи, що здійснюється за напрямом: сприймання рефлексія ставлення. Забезпечення виховного впливу у тріаді «природа мистецтво природа» досягається за умови ставлення особистості до природи не з позицій естетичного прагматизму, а реалізується за рахунок використання мистецтва живопису, як одного із засобів формування у дошкільників естетичного ставлення до природи через надання їм можливості побачити акумульовану у творі мистецтва красу та віднайти її у довкіллі.
Критеріями сформованості естетичного ставлення до природи є здатність встановлювати асоціації між об’єктами і явищами природи та поняттям «краса»; стійкість характеру та широта спектру асоціацій; вміння естетично оцінювати реальні об’єкти і явища природи, зокрема втілені у творах пейзажного живопису; наявність естетичних емоцій; вміння передавати естетичне ставлення до природи у самостійній художньо-творчій діяльності. На основі критеріїв визначені рівні сформованості естетичного ставлення дітей старшого дошкільного віку до природи (високий, середній, низький).
Педагогічно значущими умовами формування естетичного ставлення є спрямованість на пробудження почуття краси, позитивних емоцій, педагогічно-компетентне забезпечення емоційної та естетичної насиченості пізнавальної діяльності дошкільників, організація з боку дорослого процесу безпосередньої взаємодії дитини з об’єктами і явищами природи та цілеспрямоване керування дитячою діяльністю для переходу зовнішніх відображених якостей у постійні внутрішні. Постійним показником своєрідності естетичного ставлення дітей до об’єктів і явищ природи є залежність від поведінки і ставлення до природи близького дорослого.
Оптимальним засобом у формуванні естетичного ставлення до природи визначено використання творів живопису, в яких художні образи виступають вторинним ідеальним відтворенням та перетворенням естетичних даних природи, у роботі з дітьми, що здійснюється за напрямом: сприймання рефлексія ставлення. Забезпечення виховного впливу у тріаді «природа мистецтво природа» досягається за умови ставлення до природи не з позицій естетичного прагматизму, а внаслідок використання мистецтва живопису як одного із засобів формування у дошкільників естетичного ставлення до природи через надання їм змоги побачити акумульовану у творі мистецтва красу та віднайти її у довкіллі.
Вивчення практики роботи з формування у старших дошкільників естетичного ставлення до природи засобами живопису констатує недостатній рівень сформованості естетичного ставлення. Так, високий рівень естетичного ставлення до природи притаманний лише десятій частині респондентів, тоді як середній та низький рівні спостерігаються у майже половини обстежених дошкільників. Серед причин незадовільного стану розвитку формування у старших дошкільників естетичного ставлення до природи засобами живопису визначено традиційну орієнтацію педагогічних працівників на пріоритет знаннєвого компоненту над почуттєвим у вихованні та навчанні дошкільників, несистематичність спрямування вихователями різноманітності дидактичних і виховних засобів на вирішення завдань розвитку естетичних почуттів та їх задекларованість, недостатнє методичне забезпечення, слабка координація зусиль педагогічних працівників та батьків тощо.
Система роботи з формування естетичного ставлення до природи у старших дошкільників базувалася на єдності естетичного і наукового пізнання при зустрічі дитини з реальними явищами природи і її зображенням у творах мистецтва, ґрунтувалася на положенні про органічне поєднання пізнавальної та емоційної діяльності і теоретичних аспектах, що виявляються у зацікавленні тим, що відбувається у природі та виявленні співпереживання; у здатності сприймати естетичні якості природи та оцінювати їх, що відображається у мовленнєвій, зображувальній, ігровій, музичній діяльності; у вмінні виявляти самостійність в оперуванні емоційно-естетичним досвідом.
Система роботи поетапного формування естетичного ставлення до природи у старших дошкільників спрямовувалася на:
· забезпечення досвіду використання прийомів виділення естетичних властивостей навколишньої природи, підведення дошкільників до самостійного виявлення бажання помічати естетичну сторону природних явищ та об’єктів (підготовчий етап);
· організацію художньо-педагогічного спілкування за картинами пейзажного жанру живопису, що включала розвиток естетичного бачення реальних об'єктів і явищ природи; розвиток уяви, творчості, уміння вирізняти такі засоби виразності, як колір, форма, перспектива, світлотінь; активізація словника; сприяння виникненню асоціативних зв'язків між змістом картини і життєвим досвідом дітей; розвиток здатності отримувати естетичне задоволення від сприймання краси природи, спонукання бажання повторної зустрічі з творами живопису, підтримка інтересу до подальшого сприймання краси природи, що акумульована у картинах;
· трансформацію естетичного ставлення до природи, що реалізовувалася у самостійній художній діяльності дітей старшого дошкільного віку (інтерпретаційний етап).
Перевірка ефективності системи роботи з використання пейзажного жанру живопису у формуванні естетичного ставлення старших дошкільників до природи підтверджує, що естетичне ставлення без його стимулювання розвивається повільно або майже не розвивається. Свідченням цього виступає млява динаміка розвитку досліджуваної якості у дітей контрольної групи. В результаті роботи за запропонованою методикою діти експериментальної групи продемонстрували яскраво виражене зростання сформованості естетичного ставлення до природи. Експериментальна перевірка, дані апробації та впровадження у практику дошкільних навчальних закладів запропонованої організаційно-педагогічної моделі формування естетичного ставлення старших дошкільників до природи засобами образотворчого мистецтва свідчать про її ефективність.
Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми. Перспективними напрямами подальшого дослідження проблеми є вивчення питання підготовки майбутніх фахівців до формування у старших дошкільників естетичного ставлення до природи засобами мистецтва; вивчення відмінностей естетичного сприймання природи дівчатками та хлопчиками; вивчення проблеми наступності між ДНЗ та школою у вирішенні питань формування у дітей естетичного ставлення до природи засобами мистецтва.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адаскина А. А. Особенности проявления эстетического отношения при восприятии действительности // Вопросы психологии. 1999. № 6. С. 100 109.
2. Адорно Теодор. Теорія естетики: Пер. з нім. К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2002. 518 с.
3. Ананьев Б. Г. Избранные психологические труды. В 2 т. М.: Педагогика, 1980. Т.1. 232 с.
4. Андрущенко Т. Мистецький твір як процес // Образотворче мистецтво. 2003. № 3. С. 2 4.
5. Андрущенко В. П. Проблема взаимосвязи научной идеологии и духовной культуры (методолого-социологический анализ): Автореф. дис. д-ра филос. наук: 19.00.01 / КГУ им. Т.Г.Шевченко. К., 1988. 36 с.
6. Античная музыкальная эстетика / Вступ. Очерк и собрание текстов А.Ф.Лосев. М.: Музгиз, 1960. 304 с.
7. Античная эстетика: Пер. с польск. Владислав Татаркевич. М.: Искусство, 1977. 327 с.
8. Античные мыслители об искусстве. М., 1937. 234 с.
9. Аркин Е. А. Дошкольный возраст. М.: Учпедгиз, 1948. 61 с.
10. Арнхейм Рудольф. Новые очерки по психологии искусства. М.: Прометей, 1994. 352 с.
11. Артеменко Н. М. Природа і естетичне виховання учнів: Навч.-метод. посіб. К.: Радянська шк., 1984. 80 с.
12. Артемов В. А. Курс лекций по психологии. Изд-е 2-е перераб. и доп. Харьков: Изд-во Харьк. ун-та, 1958. 421 с.
13. Артемов В. А. Очерк психологии. М.: Учпедгиз, 1954. 216 с.
14. Артёмова Л. В. Окружающий мир в дидактических играх дошкольников. М.: Просвещение, 1992. 96 с.
15. Асмус В. Ф. Вопросы теории и истории эстетики: Зб. статей. М.: Искусство, 1968. 654 с.
16. Бабаева В. В. Эстетическое воспитание дошкольников. М.: Просвещение, 1982. 55 с.
17. Бажанова В. А. О воспитании эстетической потребности // Проблемы эстетического воспитания. М.: Просвещение, 1970. С. 193 194.
18. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. К.: Редакція журналу «Дошкільне виховання», 1999. 60 с.
19. Баленок В. С. Естетичне і природа. Питання естетичного відношення до дійсності. К.: Мистецтво, 1973. 194 с.
20. Балл Г. В. Гуманістичні засади педагогічної діяльності // Педагогіка і психологія. 1994. № 2(3). С. 3 11.
21. Барышева Т. А. Диагностика эстетического развития личности: Учебно-методическое пособие. С.-Петербург: Изд-во РГПУ имени А.И. Герцена. 1999. 140 с.
22. Басин Е.Я. Психология художественного творчества (Личностный подход). М.: Знание, 1985. 64 с.
23. Баскин М. П. Философия Л. Фейербаха. Лекция. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1957. 61 с.
24. Белик А. П. Эстетика Чернышевского. М.: Высш. шк., 1961. 293 с.
25. Белинская Е. В стране экологии: Программа экологического воспитания детей старшего дошкольного возраста // Школьный психолог. 2006. 1 15 июня (№11). С. 23 28.
26. Бенуа А. Н. История русской живописи в ХIX веке / В.М. Володарский (сост., вступ. ст. и комент.). 2-е изд. М.: Республика, 1998. 448 с.: илл.
27. Бех І. Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн.. 1: Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: Наук. видання. К: Либідь, 2003. 280 с.
28. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Наук.-метод. посібник. МО України. ІЗМН. К: ІЗМН, 1998. 204 с.
29. Бєлєнька Г. В. Взаємозв’язок фізичного та інтелектуального розвитку дошкільника в процесі пізнання ним світу природи // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. 2004. № 4. С. 55 58.
30. Бєлєнька Г. В. Дітям про сестрицю голубу водицю // Дошкільне виховання. 1996. № 7. с. 6 8.
31. Бєлєнька Г. В. Зимонька-зима // Дошкільне виховання. 1996. № 12. С. 5 6.
32. Бєлєнька Г. В. Змалку ближче до природи // Дошкільне виховання. 2004 №6. С. 7 10.
33. Бєлєнька Г. В. Інтерактивні прийоми вивчення навчальної дисципліни у вищій школі (на матеріалі курсу «Методика ознайомлення дітей з природою»): Навч.-метод. посібник. Видання друге, стереотипне. К.: Логос, 2003. 120 с.
34. Бєлєнька Г. В. Навчання через казку // Дошкільне виховання / Палітра педагога. 2004. № 1. С. 14 17.
35. Бєлєнька Г. В. Підготовка вихователів до роботи з дітьми шостого року життя // Особливості освіти дітей шестирічного віку: проблеми, пошуки, досвід, знахідки. К.: КМПУ імені Б.Д. Грінченка, 2004. С. 7 9.
36. Бєлєнька Г. В. Сонце і його сім’я // Дошкільне виховання. 2000. № 2. С.23 24.
37. Бєлєнька Г. В., Богініч О. Л. Розвиток творчості дітей на заняттях //Українське дошкілля: проблеми, пошуки, творчі знахідки: Матеріали доповідей міжвузівської науково-практичної конференції 25 26 квітня 1996 р. Умань: УДПІ ім. П.Г. Тичини, 1996. С. 67 68.
38. Бєлєнька Г. В., Богініч О. Л., Машовець М. А. Здоров’я дитини від родини: Колективна монографія. К.: СПД Богданова А. М., 2006. 220 с.
39. Бєлкіна Е., Науменко Т. Світ мистецтва і дитини // Дошкільне виховання 2000. № 1. С. 4 6.
40. Бєлкіна Е. В. Естетичне виховання дітей шестирічного віку засобами образотворчого мистецтва (на матеріалі живопису): Дис. канд. пед. наук: 13.00.01. К., 1996. 190 с.
41. Білявський Г. О., Фурдуй Р. С., Костіков І. Ю. Основи екологічних знань: Пробний мас. підруч. для учнів 10 11 кл. середніх загальноосвітніх закладів. К.: Либідь, 2000. 334 с.
42. Блонский П. П. Избранные педагогические произведения. М.: Изд-во Акад. пед.наук. РСФСР, 1961. 695 с.
43. Бовсунівська Т. В. Історія української естетики першої половини ХІХ ст. К.: Вид. дім Д.Бураго, 2001. 343 с.
44. Богініч О. Л., Бєлєнька Г. В. Природа і рух: Посібник для батьків дошкільнят та соціальних педагогів / За заг. ред. С. Чередниченко. К.: Кобза, 2003. 192 с.
45. Богуш А. М. Духовні цінності в контексті сучасної парадигми виховання //Виховання і культура. 2001. № 1(1) С. 4 10.
46. Божович Л. И. Личность и её формирование в детском возрасте. М.: Просвещение, 1968. 464 с.
47. Бондарева Т. В. Развитие эмоциональной отзывчивости детей раннего возраста в процессе ознакомления с природой: Перспективный план наблюдений за окружающим миром с детьми раннего возраста / Т.В.Бондарева, И.А.Лысенко, Т.И. Стахив и др. Запорожье: ООО «ЛИПС» ЛТД, 2005. 64 с.
48. Борев Ю. Б. Эстетика. 4-е изд., доп. М.: Политиздат, 1988. 495 с., ил.
49. Борейко В. Е. Прорыв в экологическую этику / Киевский эколого-культурный центр. К., 1999. 126 с.
50. Борейко В. Е. Прорыв в экологическую этику / Киевский эколого-культурный центр. 4. изд., доп. К., 2005. 208 с.
51. Брауншвиг Марсель. Искусство и дитя. Очерк эстетического воспитания: Пер. с франц. Е.М. Чарнолусской. Санкт-Петербург: Издание Товарищества «Знание», 1908. 205 с.
52. Бугаєнко І. Шлях до України, шлях до істини. Українці і природа в творчості київських художників // Сучасність. 1995. № 3. С. 129 136.
53. Бурлаченко Н. Цінність природи // Дитячий садок. 2006. Січ. (Чис. 5). С. 6 7.
54. Бурова А. Дидактичні ігри: організація та керівництво // Дошкільне виховання. 2002. № 7. С. 12 14.
55. Великий сучасний словник сучасної української мови: 250000 / Вячеслав Тимофійович Бусел (уклад. та голов. ред.). К.; Перун, 2005. 1728 с.
56. Венгер Л. А., Пилюгина Э.Г., Венгер Н.Б. Воспитание сенсорной культуры ребёнка от рождения до 6 лет: Кн. для воспитателя дет. сада. М.: Просвещение, 1988. 143 с.
57. Веремьев А. Синергетический подход в исследовании системы художественно-эстетического воспитания // Искусство и образование. 2003. № 2(24). С. 4 13.
58. Веретенникова С. А. Ознакомление дошкольников с природой: Учебник для уч-ся пед. училищ по специальности № 2002 «Дошкольное воспитание» и №2010 «Воспитание в дошкольных учереждениях». 3-е изд., перераб. и доп. М.: Просвещение, 1980. 270 с. + 16 таблиц на 8 л.
59. Вернадский В. И. Биосфера и ноосфера / Сост.: М.А. Костяшкин, Е.М.Гончаров. М.: Айрис-пресс, 2003. 575с.
60. Виц Б. Б. Демокрит. М.: Мысль, 1979. 212 с.
61. Виховує мистецтво: активізація творчості дошкільників засобами мистецтва: Метод. посібник / Кириченко Н.Т., Науменко Т.І.; МО України. ІЗМН. К.: ІЗМН, 1998. 99 с.
62. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посібник / О.В. Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. К.: Просвіта, 2001. 416 с.
63. Вовчик-Блакитная М. В. Формирование эстетического отношения детей дошкольного возраста к рисунку // Доклады Академии педагогич. наук РСФСР. Ред. коллегия: Б.Г. Ананьев, А.М. Арсеньев, А.Р. Лурия и др. М.: АПН РСФСР, 1959. № 5. С. 44 45.
64. Волков Н. Н. Восприятие картины. Пособие для учителя. / Под ред. И.П.Глинской. изд. 2-е, доп. М.: Просвещение, 1976. 32 с.; 12 л. илл.
65. Воронина Л. А. Основные эстетические категории Аристотеля. М.: Высшая шк., 1975. 126 с.
66. Вороніна Т. Читаючи «Дитячий садок»: Висвітлення питань екологічного виховання дошкільників у пресі // Дитячий садок. 2006. Січ. (Чис. 3). С. 11.
67. Воспитание индивидуальности: Учебно-методическое пособие / Под ред. Е.Н.Степанова. М.: ТЦ Сфера, 2005. 224 с.
68. Востоков Е. Размышления о пейзаже // Искусство. 1990. № 5. С. 6 7.
69. Выготский Л. С. Проблема культурного развития ребенка // Перемены. М.: Эврика, 2002. №2. С. 130 145.
70. Выготский Л. С. Психология искусства. Анализ эстетической реакции. 5-е изд., испр. и доп. М.: Изд-во «Лабиринт», 1997. 416 с.
71. Вчимося бачити прекрасне: Метод. рекомендації по озн. діт. мол. шк. та ст. дошк. віку з творами образотворчого мистецтва / Київський міжрегіональний ін-т удосконалення вчителів ім. Б.Грінченка. Укл. Е.В.Бєлкіна. 2-ге вид., доп. К.: Навч. посібники, 1996. 74 с.: іл.
72. Гавриш Н. В. Художнє слово і дитяче мовлення. К.: Редакції загальнопедагогічних газет, 2005. 128 с.
73. Галуза С. А. Як навчити дітей милуватися природою // Розкажіть онуку. 2005. Жовтень (22/23). С. 32 35.
74. Гегель. Сочинения: в ХХ т. / Академия наук СССР. Ин-т философии. М.: Соцэкгиз, 1938. Т. XII: Лекции по эстетике. Кн. I. Перев. Б.Г. Столпнера. 472с.
75. Гегель. Энциклопедия философских наук / Отв. ред. Е.П.Ситковский. М.: Мысль, 1975 / АН СССР. Ин-т философии. Т. 2.Философия природы. 695 с.
76. Гераклит Эффеский. Фрагменты. Парменид. О природе. Поэма: Пер. А.Дынника. М., 1937. 10 с.
77. Герцен А. И. Эстетика. Критика. Проблемы культуры / Сост. всуп. ст., с. 8 54 и комент. В.К. Кантора. М.: Искусство, 1987. 602 с.
78. Гін А. Прийоми педагогічної техніки: Вільний вибір. Відкритість. Діяльність. Зворотний зв’язок. Ідеальність: посібник для вчителів. Луганськ: Навчальна книга, Янтар, 2004. 84 с.
79. Глухова Н.Є. Емоційне спілкування дитини з природою як умова творчого осягнення світу // Дошкільне виховання. 2001 № 10. С. 8 10.
80. Гозман Л. Я. Психология эмоциональных отношений. М.: Изд-во МГУ, 1987. 174 с.
81. Гончаренко А. М. Педагогічні умови становлення гуманних взаємин старших дошкільників: Автореф. дис. канд. пед наук: 13.00.08 / Ін-т проблем виховання АПН України. К., 2003. 22 с.
82. Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження: Методологічні поради молодим науковцям. К., 1995. 47 с.
83. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. К.: Либідь, 1997. 376с.
84. Гончаров И. Ф. Эстетическое воспитание школьников средствами искусства и действительности. М.: Педагогика, 1968. 128 с.
85. Горопаха Н. М. Виховання екологічної культури дітей: Посіб. для вихователів дошк. закладів та вчителів почат. кл. Рівне: Волин. обереги, 2001. 211 с.
86. Гоцька Т. Природа цілюще джерело // Дитячий садок. 2006. Січ. /Чис. 3/. С. 9 10.
87. Делакруа Эжен. Мысли об искусстве. О знаменитых художниках. М.: Изд. Академии художеств СССР, 1960. 282 с. с илл.
88. Державна національна програма «Освіта»: Україна ХХІ століття. К.: Радуга, 1994. 61 с.
89. Дерябо С.Д., Ясвин В.А. Экологическая педагогика и психология. Ростов-на-Дону: Издательство «Феникс», 1996. 480 с.
90. Джидарьян И.А. Эстетическая потребность. М.: Наука, 1976. 191 с.
91. Дитина в дошкільні роки. Част. І, ІІ. Запоріжжя, 1991. 374 с.
92. Дитина. Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку / Наук. керів. О.В. Проскура. К.: Освіта, 1993. 272 с.
93. Дорфман Л. Я. Эмоции в искусстве: теоретические подходы и эмпирические исследования. М.: Смысл, 1997. 424 с.
94. Дьомін М. Важливість художнього виховання // Образотворче мистецтво. 2003. № 2. С. 36.
95. Европейская живопись ХIII XX вв. Энциклопедический словарь / В.В.Ванслов, Е.В. Зайцев, И.А. Смирнова, Е.Д. Федотова. М.: Искусство, 1999. 527 с.
96. Експериментальна базова програма розвитку дитини дошкільного віку / Наук. кер. О.Л.Кононко. К.: Світич, 2004. 149 с.
97. Емоційний розвиток дитини / Упоряд.: С. Максименко, К. Максименко, О.Главник К.: Мікрос-СВС, 2003. 112 с. (Психол. інструментарій). Бібліогр.: с. 106.
98. Естетика: Навч. посібник / Л.Т. Левчук, Д.Ю. Кучерюк, В.І. Панченко, М.Ю.Русин. К.: Вища шк., 1991. 302 с.
99. Естетичне виховання: Довідник / В.І. Мазепа (керівник авт. колективу), А.В.Азархін, В.С. Горський та ін.; Упорд. Н.О. Яранцева. К.: Політвидав України, 1988. 214 с.
100. Жмудь Л. Я. Наука, философия и религия в раннем пифагоризме / Русск. Христианск. гуманитарн. ин-т. СПб.: Алетейя, 1994. 376 с.
101. Жмудь Л. Я. Пифагор и его школа (ок. 530-ок. 430 гг. до н.э.) / АН СССР. Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1990. 188 с.
102. Жукова Л. М. Азбука русской живописи (Для дошкольного и младшего школьного возраста) / Под ред. Н. Астаховой. М.: Белый город, 2004. 144 с., ил.
103. Жупанин С. І. Педагогічні основи формування в молодших школярів художнього образу природи: Автореф. дис. д-ра пед. наук: 13.00.01 /АПН України; Інститут педагогіки. К., 1995. 46 с.
104. Журавель О. Без глухомані (до питання про школу українського пейзажного малярства) // Образотворче мистецтво. 1997. № 1. С. 51 53.
105. Закон України «Про дошкільну освіту»: За станом на 25 листопада 2005 року / Верховна Рада України. Офіц. вид. К.: Парламентське видавництво, 2005. 31 с.
106. Закон України «Про дошкільну освіту»; Закон України «Про охорону дитинства». К.: Редакція журналу «Дошкільне виховання», 2001. 56 с.
107. Замашна С. Естетичне ставлення як психолого-педагогічна проблема // Нова педагогічна думка. 2003. №1/2. С. 67 69.
108. Запорожец А. В. Избранные психологические труды: В 2 т. / Под ред. В.В.Давыдова, В.П. Зинченко. М.: Педагогика, 1986. Т. 1. 318 с.
109. Запорожец А. В. Избранные психологические труды: В 2 т. / Под ред. В.В.Давыдова, В.П. Зинченко. М.: Педагогика, 1986. Т. 2. 296 с.
110. Зубарева Н. М. Дети и изобразительное искусство. Натюрморт и пейзаж в эстетическом воспитании детей 5 7 лет. М.: Просвещение, 1969. 111 с. с илл.
111. Зырянова О. Грачи прилетели. Формирование эстетического отношения к природе // Детский сад. 2000. № 11. С. 4.
112. Ивашинина М. Д. О некоторых приемах ознакомления старших дошкольников с художественными картинами // Эстетическое воспитание в детском саду. М.: Просвещение, 1964. С. 80 87.
113. Импрессионисты, их современники, их соратники. Живопись. Графика. Литература. Музыка / Под ред. А.Д. Чегодаева. М.: Искусство, 1976. 319 с., 56 л. илл.
114. История эстетики: В 5-ти т. / Ред. коллегия: М.Овсянников (глав. ред.) и др. . М.: Изд-во Акад. худож. СССР, 1962. Т.1. Античность. Средние века. Возрождение. 682 с.
115. История эстетики. Памятники мировой эстетической мысли: В 5-ти т. / Ред. кол.: М.Ф. Овсянников (глав. ред.) и др. / Акад. худож. СССР. Науч.-исслед. ин-т