СВЄТЛОРУСОВА Анна Володимирівна ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАГІСТРІВ УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ НА ЗАСАДАХ РЕФЛЕКСИВНОГО ПІДХОДУ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

СВЄТЛОРУСОВА Анна Володимирівна

УДК 378.22 : 005:37:159.955.4

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАГІСТРІВ УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ НА ЗАСАДАХ РЕФЛЕКСИВНОГО ПІДХОДУ

13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти»

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
ЛЕЩЕНКО Марія Петрівна
доктор педагогічних наук, професор

Київ 2009

ЗМІСТ
ВСТУП __________________________________________________________ 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ УПРАВЛІНЦІВ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ________________________ 15
1.1. Проблема професійної підготовки магістрів управління навчальним закладом у педагогічній теорії і практиці ______________________________ 15
1.2. Аналіз базових понять дослідження _______________________________ 46
Висновки до розділу 1 ______________________________________________ 73
РОЗДІЛ 2. ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
МАГІСТРІВ УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ НА
ЗАСАДАХ РЕФЛЕКСИВНОГО ПІДХОДУ __________________________ 78
2.1. Критерії готовності майбутніх управлінців навчальних закладів до
рефлексивного управління __________________________________________ 78
2.2. Дослідно-експериментальна модель педагогічних умов професійної підготовки магістрів управління навчальним закладом на засадах
рефлексивного підходу ____________________________________________ 114
Висновки до розділу 2 _____________________________________________ 135
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА МОДЕЛІ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
МАГІСТРІВ УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ
НА ЗАСАДАХ РЕФЛЕКСИВНОГО ПІДХОДУ ______________________ 140
3.1. Організація та хід експериментального дослідження ефективності моделі педагогічних умов професійної підготовки магістрів управління навчальним закладом на засадах рефлексивного підходу __________________________ 140
3.2. Результати експериментального дослідження ______________________ 168
Висновки до розділу 3 _____________________________________________ 189
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ _________________________________________ 193
ДОДАТКИ ______________________________________________________ 198
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ____________________________ 230

ВСТУП
Актуальність та доцільність дослідження. У сучасних умовах інтегрування України у світову спільноту вимагає удосконалення соціально-педагогічних умов, впровадження ідей гуманістичної педагогіки та технологій орієнтованого на майбутню професійну діяльність навчання. Ефективному вирішенню проблем гуманізації і демократизації українського суспільства, безумовно, сприятиме модернізація системи освіти в контексті європейських вимог, її структурне та змістове оновлення. Згідно із Законом України «Про вищу освіту» [90], Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні» [261] здійснюється цілеспрямована робота щодо створення нової законодавчої та нормативної бази вищої освіти, оновлюються зміст, структура і методи навчання, впроваджуються у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів міжнародні, галузеві стандарти підготовки фахівців. Важливе місце у цьому процесі займає професійна підготовка магістрів майбутніх управлінців навчальних закладів, що вирішальним чином впливає на результативність модернізації українського освітнього простору, оскільки вивести навчальний заклад на новий якісний рівень зможуть лише компетентні керівники з високорозвиненою управлінською рефлексією, здатні сприймати нові знання, схильні до педагогічних пошуків, до прояву власної активності в теоретичному і методичному забезпеченні впроваджених в освітянську практику інновацій.
Цілеспрямована підготовка майбутніх управлінців навчальних закладів на засадах рефлексивного підходу, що передбачає застосування комплексу спеціально підібраних форм і методів навчання, спрямованих на розвиток у студентів здатності компетентно діяти з урахуванням зовнішнього і внутрішнього впливу, забезпечить ефективне управління відповідно до вимог сучасного соціуму.
Проблеми управління навчальними закладами досліджені ученими: Є.С.Березняком [12; 13], В.І.Бондарем [22], В.Г.Гамаюновим [50], В.В.Григорашем [267], Л.І.Даниленко [61], Г.А.Дмитренко [73], Г.В.Єльніковою [87], О.М.Касьяновою [268], Н.Л.Коломінським [119; 120], М.П.Лещенко [134], О.І.Мармазою [149; 150], С.М.Мартиненко [152, 153], Н.М.Островерховою [174], В.С.Пікельною [186], Л.А.Онищук [171; 172], В.Д.Федоровим [272], Т.О.Цукановою [286], Л.С.Токарук [255] Є.М.Хриковим [282] та ін.
Питання рефлексивного управління знайшли розкриття в працях: А.В.Авилова [1], В.В.Агеева [2], Е.В.Ільїної [95], зокрема, в роботі Т.М.Давиденко [59] висвітлені теоретичні основи рефлексивного управління школою. Науковці І.Г.Бессонова [15], А.А.Бехоєва [17], Г.О.Дегтяр [62], І.А.Стеценко [245; 246], Г.Н.Траїлін [257] у своїх дослідженнях розглядають професійну рефлексію та формування рефлексивної культури студентів. С.Ю.Степанов [244] свої дослідження спрямував на виокремлення рефлексивно-інновацiйного підхіду до підготовки управлінських кадрів. Рефлексивно-професіональні особливості управлінців розглянуто у роботі Н.А.Алюшиної [4].
Різні аспекти професійної підготовки управлінців навчальних закладів розкриті у наукових роботах: С.В.Байбородової [8], С.В.Бурдіної [25], В.Є.Береки [14], Г.В.Кашкарьова [111], В.В.Крижка [125], М.П.Лещенко [134] та ін. Дослідник С.О.Нікітчіна [168] розглядає шляхи підвищення ефективності підготовки менеджерів освіти у вищій школі. У роботах Л.М.Карамушки [108; 110] розкриті питання психологічної підготовки керівників навчальних закладів.
Різні підходи до підвищення професійної компетентності керівного складу освіти в умовах післядипломного навчання стали предметом дослідження таких учених-педагогів, як І.А.Зязюна [93], В.Г.Кременя [124], А.І.Кузьмінського [128], В.К.Мельника [157], В.В.Олійника [169], Т.М.Сорочан [239] та ін. Наукові праці Л.Є.Сігаєвої [234], С.О.Сисоєвої [232], Л.Б.Лук’янової [141] та інших, присвячені проблемам освіти дорослих.
Американські вчені досліджують методи удосконалення освітнього менеджменту, серед яких значне місце належить науковим працям: М.Е.Генсона (M.E.Hanson), Д.Л.Кірпи (D.L.Kirp), Т.Дж.Серджіованні (T.J.Sergiovanni), Т.Б.Тімара (T.B.Timar). Заслуговує на особливу увагу методика професійної підготовки керівників навчальних закладів Т.Дж.Ковальського (T.J.Kowalski), що реалізується шляхом аналізу проблемних професійно-управлінських ситуацій.
Результати дослідження особливостей рефлексивних процесів в управлінні отримані російськими науковцями А.В.Авіловим, Е.М.Ковшовим, І.Г.Ліпатниковою та іншими, постійно апробовуються на щорічних науково-практичних конференціях та публікуються на сторінках наукових видань [журнал «Рефлексивні процеси в управлінні», збірники матеріалів конференції «Рефлексивні процеси і управління». Збірник матеріалів Міжнародного симпозіуму, який виходить щорічного з 2002 року].
Водночас у вітчизняній педагогіці немає наукових праць, присвячених теорії і практиці професійної підготовки магістрів управління навчальним закладом на засадах рефлексивного підходу.
Враховуючи соціальне значення і наукову актуальність означеної проблеми, її недостатню теоретичну розробленість, необхідність впровадження рефлексивного підходу в систему професійної підготовки майбутніх управлінців навчальних закладів обрано тему дисертаційного дослідження: «Професійна підготовка магістрів управління навчальним закладом на засадах рефлексивного підходу».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є частиною теми, яка досліджувалась на факультеті соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Менеджмент у вищій школі України: адаптація до європейського контексту» (державний реєстраційний номер 06БФ017 01). Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні вченої ради факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 4 від 30 листопада 2005року), уточнена на факультеті психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол №12 від 15 квітня 2008року) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 6 від 17 червня 2008 року).
Об’єкт дослідження професійна підготовка магістрів управління навчальним закладом.
Предмет дослідження рефлексивний підхід до професійної підготовки магістрів управління навчальним закладом.
Мета дослідження: обґрунтувати педагогічні умови підготовки магістрів управління навчальним закладом, розробити і експериментально перевірити модель педагогічних умов підготовки магістрів управління навчальним закладом на засадах рефлексивного підходу.
Концептуальні ідеї дослідження: рефлексивне управління освітніми системами характеризується здатністю керівника виявляти управлінську рефлексію. Формуванню готовності магістрантів до рефлексивного управління сприятиме модернізація професійної підготовки у вищих навчальних закладах на засадах рефлексивного підходу, що передбачає збагачення навчальних програм рефлексивними елементами та активне використання інтерактивних форм і методів навчання (навчальні дискусії, проблемні ситуації, творчі завдання, соціально-педагогічний тренінг, рольові, ділові ігри, моделювання професійних ситуацій, робота у малих групах, «мозкові штурми», наративи, біографічні дослідження, віртуалізація навчального простору).
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що професійна підготовка майбутніх управлінців у магістратурі вищих навчальних закладів України буде ефективною за умови її спрямованості на розвиток у студентів готовності до рефлексивного управління. Цього можна досягти, сформувавши у студентів професійно-комунікативну (вміння спілкуватися з суб’єктами професійного та позаінституційного середовища), дидактично-перманентну (вміння неперервно вчитися) і адаптивну (уміння раціонально діяти в умовах сучасної соціальної реальності) компетентності.
Відповідно до об’єкта, предмета, мети, концепції та гіпотези дослідження визначено такі завдання дослідження:
1. Дослідити і проаналізувати стан розробленості проблеми професійної підготовки управлінців навчальних закладів у педагогічній теорії та практичній діяльності.
2.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
На основі теоретичного та експериментального дослідження проблеми професійної підготовки магістрів управління навчальним закладом на засадах рефлексивного підходу зроблено такі висновки:
1. Дослідження стану професійної підготовки управлінських кадрів в освіті дало можливість виявити той факт, що протягом багатьох років в Україні не проводилася спеціальна підготовка керівних кадрів освіти у ВНЗ. Аналіз наукової літератури показав, що така підготовка проводилася частково, зокрема, на курсах для підвищення кваліфікації діючих директорів та інших керівних працівників.
Виявлена у процесі дослідження динаміка змін у підходах до управління закладами освіти у період з 1918 по 2009 рр. була нами класифікована відповідно до часових і соціальних детермінант: 1)авторитарно-функціональний (19181930рр.); 2)адміністративно-контролюючий (19301940рр.); 3)авторитарно-системний (19401960рр.); 4)авторитарно-комплексний (19601980рр.); 5)авторитарно-компетентісний (19801990рр.); 6)управлінсько-адаптивний (19902000рр.); 7)інноваційно-рефлексивний (20002009рр.).
Професія «управлінець навчального закладу» була виділена в окрему спеціальність лише з 2000 року, коли Міністерство освіти і науки України ввело до класифікатора нову спеціальність «Управління навчальними закладами» освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр». До цього часу керівні посади в галузі освіти обіймали люди, що мали вищу освіту відповідно до профілю навчального закладу, яким вони керували.
Намагання України інтегруватися у світову спільноту сприяли появі нової освітньої парадигми, що ґрунтується на засадах гуманістичної педагогіки, педагогіки співробітництва і спрямована на швидку адаптацію випускників навчальних закладів до вимог сьогодення й повноправне входження в європейський освітній простір. Рефлексивний підхід до професійної підготовки магістрів управління навчальним закладом може бути представлений як складова цієї парадигми, оскільки він є новим для галузі управління освітою, відповідає актуальним потребам. У дослідженні рефлексія розглядається як обов’язковий компонент професійної компетентності управлінця навчального закладу.
Порівняльний аналіз досвіду американських та російських науковців дав змогу виявити, що у вищих навчальних закладах цих країн пріоритетним є рефлексивний підхід до підготовки управлінців навчальних закладів. Аналіз вимог до програм та навчальних планів підготовки менеджерів освіти засвідчив нормативну фіксацію й рекомендації щодо обов’язкового використання інтерактивних форм і методів навчання в період професійної підготовки за зазначеною спеціальністю, що підвищує ефективність формування готовності до рефлексивного управління навчальним закладом.
2. У дослідженні нами було проаналізовано і уточнено зміст основних понять: «рефлексія», «рефлексія керівника», «рефлексивне управління», «рефлексивне навчання», «професійна підготовка» та науково обґрунтоване впровадження рефлексивного підходу в професійну підготовку магістрів управління навчальним закладом. Професійну підготовку на засадах рефлексивного підходу в дисертації визначено як спеціально організований навчально-виховний процес, що сприяє розвитку професійної рефлексії (продуктивного мислення й оптимальних дій в умовах професійної діяльності). Рефлексивний підхід до навчання ми розуміємо як комплекс спеціально дібраних форм і методів професійної підготовки, спрямованих на розвиток у студентів здатності компетентно діяти відповідно до чинників зовнішнього та внутрішнього впливу. Рефлексивний підхід до професійної підготовки спрямований на розвиток у студентів управлінської рефлексії.
3. У дисертації обґрунтовано педагогічні умови, що забезпечують професійну підготовку магістрів управління навчальним закладом на засадах рефлексивного підходу, зокрема: мета-умова, оганізаційно-методичні та інтернальні умови. Мета-умовою професійної підготовки майбутніх магістрів управління навчальними закладами на засадах рефлексивного підходу є реалізація дослідно-експериментальної моделі, всі компоненти якої (цільовий, мотиваційний, змістовий, операційний, діагностичний та результативний) спрямовані на формування готовності до рефлексивного управління навчальним закладом. Організаційно-методичні умови передбачають забезпечення навчально-методичної бази шляхом впровадження методичних рекомендацій та віртуально-програмних засобів. Інтернальні умови сприяють оволодінню студентами навичками рефлексивності, розвиток здатності до самонавчання, самовиховання.
У дисертації визначено три критерії готовності управлінців навчальних закладів до рефлексивного управління: професійно-комунікативний, дидактично-перманентний та адаптивної компетентності. Критерії й показники сформованості необхідних знань, умінь і навичок студентів дали можливість визначити три рівні готовності майбутніх управлінців навчальних закладів до рефлексивного управління: високого, середнього і низького. Діагностика проводилася за такими показниками: вміння швидко адаптуватися; професійна гнучкість (здатність вирішувати професійні проблемні ситуації на користь навчального закладу); вміння протистояти деструктивному впливу; стресостійкість (навички самоконтролю, здатності до самовідновлення, гармонізації); готовність до змін (стратегічний менеджмент); здатність до самоаналізу, самооцінки власної професійної діяльності (розвиток рефлексії); здатність до неперервного навчання, самоосвіти, самовиховання; усвідомлення значення підвищення професійної компетентності підлеглих; володіння сучасними інформаційними технологіями та засобами навчання (інформаційними програмами управління навчальним закладом); інформаційно-комунікаційна культура управлінця; володіння сугестивними вміннями (методами психологічного впливу) та ін.
4. Розроблена модель педагогічних умов професійної підготовки магістрів управління навчальним закладом на засадах рефлексивного підходу, ефективність якої була підтверджена результатами проведеного у дослідженні експерименту. Важливим компонентом моделі виступав авторський курс семінарсько-тренінгових занять «Управління навчальним закладом: рефлексивний підхід» та семінарсько-практичні заняття з моделювання професійних ситуацій управлінської діяльності. Порівняння даних, отриманих на завершальному етапі в експериментальних групах з відповідними показниками контрольних груп, дало можливість стверджувати, що розроблена і впроваджена нами модель позитивно вплинула на навчально-виховний процес у вищих навчальних закладах, функціональне поєднання всіх компонентів якої забезпечило формування готовності майбутніх магістрів до рефлексивного управління навчальним закладом. В результаті проведення формувального експерименту студенти, які навчалися в експериментальних групах, значно покращили свої показники, зокрема: високого рівня готовності досягло на 18,5% студентів більше, ніж їх було на початку експерименту; відповідно середнього рівня готовності стало більше на 19,8% за рахунок студентів, які мали низький рівнень готовності. За той же період студенти контрольних груп мали значно нижчі показники. Ці якісні показники підтверджують ефективність впровадження авторської моделі.
5. Розроблено методичні рекомендації щодо професійної підготовки магістрів управління навчальними закладами на засадах рефлексивного підходу. Основні положення методичних рекомендацій: професійній підготовці магістрів управління навчальним закладом повинна передувати вхідна діагностика; позитивним є використання інтерактивних форм і методів навчання. Теоретичні основи професійної підготовки магістрів управління навчальним закладом на засадах рефлексивного підходу передбачають комплексне застосування особистісно орієнтованого, індивідуалізованого, проблемного та діалогічно-комунікативного навчання, а саме: збагачення навчальних курсів рефлексивними елементами та використання інтерактивних форм і методів навчання (навчальні дискусії, проблемні ситуації, творчі завдання, соціально-педагогічний тренінг, рольові, ділові ігри, моделювання професійних ситуацій, робота в малих групах, «мозкові штурми», наративи, біографічні дослідження, віртуалізація навчального простору). Застосування інформаційно-комунікаційних технологій сприятиме розвитку рефлексії студентів; доцільно активно використовувати позааудиторні форми та методи навчання; елементи мистецтва в навчально-виховному процесі з метою виховати гармонійну особистість майбутнього керівника, здатного до самовідновлення, протистояння деструктивному впливу, що є важливою складовою профілактики професійного вигорання.
Дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Подальшого вивчення потребують питання спеціалізації професійної підготовки управлінців навчальних закладів (управління вищим навчальним закладом, дошкільним закладом освіти, позашкільними закладами, дитячими оздоровчими таборами), а також професійної підготовки управлінців до формування іміджу навчального закладу.