Ващило Ольга Валеріївна Методика навчання майбутніх інженерів-механіків англійського професійно орієнтованого монологічного мовлення

Краткое описание

Ващило Ольга Валеріївна, викладач кафедри англійської мови технічного спрямування №1 Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (м.Київ). Назва дисертації: «Методика навчання майбутніх інженерів-механіків англійського професійно орієнтованого монологічного мовлення». Шифр та назва спеціальності 13.00.02 теорія та методика навчання (германські мови). Спецрада К26.001.49 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ВАЩИЛО ОЛЬГА ВАЛЕРІЇВНА
УДК: 378.147.39:004
ДИСЕРТАЦІЯ
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-МЕХАНІКІВ
АНГЛІЙСЬКОГО ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОГО
МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ
Спеціальність 13.00.02 – теорія та методика навчання (германські мови)
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
__________________________ О.В. Ващило
Науковий керівник: Корнєва Зоя Михайлівна, доктор педагогічних
наук, доцент
Київ – 2020

ЗМІСТ
АНОТАЦІЯ………………………………………………………………………..2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………………...18
ВСТУП……………………………………………………………………………19
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВМЕХАНІКІВ АНГЛІЙСЬКОГО ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОГО
МОНОЛОГУ-МІРКУВАННЯ…...…………………………………………...…30
1.1. Сучасний стан навчання англійського професійно орієнтованого
монологічного мовлення в технічних закладах вищої освіти
України………………………………………………………………………..….30
1.2. Підходи, принципи та зміст навчання майбутніх інженерів-механіків
англійського професійно орієнтованого монологуміркування…..........………………………………………………………....…....49
1.3. Характеристики технології подкастингу для навчання майбутніх
інженерів-механіків англійського професійно орієнтованого монологуміркування………………………………………………………………..…...….69
Висновки до розділу 1…………………………………………………………...78
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОГО ПРОФЕСІЙНО
ОРІЄНТОВАНОГО МОНОЛОГУ-МІРКУВАННЯ МАЙБУТНІХ
ІНЖЕНЕРІВ-МЕХАНІКІВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГІЇ
ПОДКАСТИНГУ………………………………………..…………………….…81
2.1. Добір навчального матеріалу для навчання майбутніх інженерів-механіків
англійського професійно орієнтованого монологу-міркування……………....81
2.2. Підсистема вправ для навчання майбутніх інженерів-механіків
англійського професійно орієнтованого монологу-міркування ………….…103
2.3. Модель навчання майбутніх інженерів-механіків англійського професійно
орієнтованого монологу-міркування ………………………………………....142
Висновки до розділу 2………………………………………………………….161
17
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ
МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-МЕХАНІКІВ АНГЛІЙСЬКОГО ПРОФЕСІЙНО
ОРІЄНТОВАНОГО МОНОЛОГУ-МІРКУВАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ
ТЕХНОЛОГІЇ ПОДКАСТИНГУ……………………………………………....163
3.1. Організація та проведення методичного експерименту……………...….163
3.2. Аналіз та оцінка результатів експерименту……………………………....188
3.3. Методичні рекомендації щодо організації навчання майбутніх інженерівмеханіків англійського професійно орієнтованого монологу-міркування з
використанням технології подкастингу ……..……………………………......202
Висновки до розділу 3………………………………………………………….208
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….210
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………216
ДОДАТКИ………………………………………………………………………248

Список литературы

ВИСНОВКИ
Дисертаційне дослідження присвячено вирішенню проблеми
підвищення ефективності процесу навчання майбутніх інженерів-механіків
англійського ПОММ з використанням технології подкастингу.
1. У ході аналізу сучасного стану навчання англійського професійно
орієнтованого ММ в технічних ЗВО України, виявлено, що: питання
підготовки нового покоління інженерів-механіків, які демонструють високий
рівень розвитку вмінь ПОММ, набуває неабиякого значення; кількість
аудиторних годин, що виділяється на опанування англійською мовою
студентами бакалаврату в ЗВО України технічного профілю не є достатньою
для досягнення бажаного рівня навченості; навчання англійської мови
професійного спрямування здійснюється переважно за міжнародними
підручниками, які не враховують специфіку майбутньої професійної
діяльності інженерів-механіків повною мірою.
2. Визначено підходи до навчання майбутніх інженерів-механіків
ПОММК (комунікативно-діяльнісний та професійно орієнтований підходи),
реалізація яких забезпечується принципами інтегрованого навчання видів
мовленнєвої діяльності, інтеграції зі спеціальними дисциплінами,
самостійності, тематичності, ситуативної організації навчання, проблемності,
інтерактивної спрямованості навчального процесу, які, в свою чергу
визначають предметний та процесуальний аспекти змісту навчання: сфери
спілкування, теми, ситуації спілкування, навчальний матеріал, мовленнєві
навички (лексико-граматичні) та вміння продукувати монолог-міркування, а
також вправи на формування мовленнєвих навичок та розвиток умінь
ПОММК.
3. Розглянуто взаємозв’язок таких видів мовленнєвої діяльності, як
аудіювання та говоріння; показано, що аудіювання є найбільш природньою
основою для навчання іншомовного усного мовлення, однак, вважається
складним психофізіологічним процесом, який сам по собі вимагає досить
тривалого та ґрунтовного навчання. Саме тому здійснюємо навчання
211
майбутніх інженерів-механіків ПОММК на основі аудіювання (з
використанням технології подкастингу) на четвертому курсі, коли студенти
демонструють сформованість іншомовної аудитивної компетентності на
досить високому рівні.
4. Перераховано переваги та методичні можливості використання
технології подкастингу для навчання ІМ. До основних переваг використання
цієї технології відносимо: тематичність подкасту; створення професійно
орієнтованого освітнього середовища, занурення у яке сприяє успішному
розвитку вмінь ПОММК; розвиток умінь організації самостійної навчальної
діяльності; підвищення мотиваційного компоненту навчання; доступ до
ресурсів подкастів у будь-який час; забезпечення інтерактивності процесу
навчання; регулярне оновлення сервісу подкастів новими аудіо- та
відеозаписами, що забезпечує актуальність інформаційного матеріалу. До
методичних можливостей сервісу належать можливості: створення без
спеціальних знань програмування особистої зони користувача;
неодноразового сприймання студентами у зручний для них час розміщених на
сервісі викладачем англомовних подкастів; публікації на сервісі власних
подкастів користувачів; прослуховування подкастів, створених та
опублікованих на сервісі учасниками робочої групи/інших груп; коментувати
подкасти, розміщені учасниками робочої групи/інших груп.
5. Проаналізовано популярні сервіси подкастів (Podcast people,
Podomatic, PodBean) з метою виявлення придатності для здійснення навчання
майбутніх інженерів-механіків ПОММК. Виявлено низку суттєвих недоліків:
відсутні можливості структурувати навчальний контент, створювати закриті
спільноти, слідкувати за виконанням студентами завдань, асинхронної
комунікації з викладачем для отримання консультації, зворотного зв’язку. У
зв’язку з цим організовано власний сервіс подкастів на навчальній платформі
Canvas, перевагами якої є можливості створення особистої зони користувача,
забезпечення інтеракції між викладачем та студентом завдяки інтегрованій
функції сповіщення, а також наявність широкого інструментарію, зокрема
212
вікі-сторінок, інструментів оцінювання, аналітики успішності процесу
навчання та ін.
6. Визначення критеріїв відбору англомовних подкастів здійснювалося з
урахуванням специфіки навчання майбутніх інженерів-механіків, а також
зумовлювалося лінгвістичними, акустичними та психолінгвістичними
факторами, які спричиняють труднощі в процесі розуміння подкастів та
впливають на успішність розвитку вмінь ПОММК. До компонентів, що
визначають специфіку навчання майбутніх фахівців у галузі знань
13 «Механічна інженерія», відносимо: суб’єкт і мету навчання; програмні
вимоги стосовно рівня розвитку в студентів умінь ММ, а також змісту
тематичних модулів для відповідного року навчання; особливості організації
навчального процесу. Лінгвістичні фактори поєднують фонетичні, лексичні,
граматичні та композиційно-смисловий чинники. Виокремлення акустичних
факторів зумовлено наявністю фонового шуму в автентичних подкастах,
створених в реальних умовах виробництва. Психолінгвістичні фактори
обумовлюються доступністю та посильністю інформації в подкасті, її
мотиваційною цінністю, ступенем її інформативності та проблемності,
достовірності та об’єктивності, професійної актуальності та новизни, а також
тривалістю звучання подкасту.
Добираючи подкасти, послуговуємося критеріями професійної
спрямованості, відповідності програмним вимогам щодо рівня володіння ІМ,
тематичності, зразковості, автентичності, рівноцінності аудіо- та відео
інформації, урахування специфіки композиційно-смислової побудови
подкаста, урахування фонетичних, акустичних, лексичних, граматичних
особливостей подкаста, доступності та посильності, мотиваційної цінності,
інформативності та проблемності, достовірності та об’єктивності інформації у
подкасті, професійної актуальності та новизни поданої інформації, урахування
тривалості подкаста.
На основі відібраних іншомовних автентичних подкастів було укладено
лексичний та граматичний мовні мінімуми. Процедура укладання лексичного
213
мінімуму здійснювалась із урахуванням таких основних критеріїв, як:
критерій тематичності, частотності, семантичної цінності лексем. Укладаючи
граматичний мінімум, послуговуємося критеріями частотності та практичної
необхідності.
7. Визначено навички та уміння, які формуються та розвиваються в
процесі навчання майбутніх інженерів-механіків ПОММК, та здійснено їхню
організацію в групи з урахуванням зростання рівня складності. Група 1 –
навички розпізнавати технічні терміни, синтаксичні структури з їх подальшою
семантизацією та активізацією у мовленні; група 2 – уміння аналізувати
логіко-композиційну побудову зразка мовлення, уміння свідомого аналізу
тексту подкаста, уміння висловлюватись щодо змістовного аспекту
сприйнятого подкаста; група 3 – уміння продукувати монолог-міркування на
основі критичного аналізу одержаної з подкаста інформації (з подальшою
публікацією навчального подкаста на сервісі подкастів); група 4 – уміння
вирішувати проблемне завдання під керівництвом викладача, представляти
результат вирішення у вигляді монологу-міркування в певній ситуації
професійної діяльності з подальшим обговоренням у робочих групах; група 5
– уміння самостійно віднаходити вирішення проблемного завдання,
розміщеного викладачем на сервісі подкастів, з подальшим його
представленням у вигляді монологу-міркування та розміщенням на сервісі
подкастів.
Розроблено підсистему вправ із навчання майбутніх інженерів-механіків
ПОММК, яка містить три групи вправ, та реалізується на певному етапі
навчання (рецептивному, рецептивно-репродуктивному, продуктивному).
Група вправ 1 на вдосконалення мовленнєвих навичок складається з двох
підгруп: вправи на вдосконалення лексичних навичок; вправи на
вдосконалення граматичних навичок. Група вправ 2 на розвиток умінь
ПОММК містить чотири підгрупи: вправи на розвиток умінь коректної
композиційної побудови висловлювання; вправи на смисловий аналіз
сприйнятого подкасту; вправи на часткове та детальне відтворення змісту
214
сприйнятого подкаста; вправи на продукування власного монологічного
висловлювання на основі критичного аналізу інформації з подкаста,
розміщеного викладачем на сервісі подкастів, які виконуються в межах
позааудиторної роботи студентів. Група вправ 3 на вдосконалення умінь
продукувати монологічне висловлювання за результатами вирішення
проблемного завдання охоплює: вправи на знаходження, аналіз, вилучення,
узагальнення, письмову фіксацію інформації в процесі пошуку вирішення
наявної проблеми, вправи на представлення ПОММК у ситуаціях професійної
діяльності з подальшим обговоренням у робочих групах; вправи на створення
ПОММК за результатами вирішення проблемного завдання, розміщеного
викладачем на сервісі подкастів, які виконуються в межах позааудиторної
роботи студентів, з подальшим його розміщенням на сервісі подкастів.
8. Розроблено модель навчання майбутніх інженерів-механіків ПОММК,
до основних структурних компонентів якої відносимо: мету та засоби
навчання; суб’єкт навчання; рік підготовки та навчальну дисципліну, в межах
якої реалізується запропонована модель; етапність організації навчального
процесу; тематику змістового модуля у межах якого проводиться навчання;
розподіл навчальних годин відповідно до тем та етапів навчання, а також
оцінювання успішності студентів. Розглянуто особливості організації
навчального процесу на етапах навчання. Робота в аудиторії передбачає
виконання вправ на сприймання автентичного іншомовного подкаста, аналіз
його структурних компонентів, засобів когезії, лексичних, граматичних
особливостей, усне репродукування основних частин прослуханого подкаста,
деталізоване відтворення змісту сприйнятого подкаста, тощо. Навчальний
процес у позааудиторний час характеризується роботою студентів із сервісом
подкастів, організованому на навчальній платформі Canvas. У процесі роботи
з сервісом подкастів студенти слухають розміщені викладачем подкасти та
виконують завдання до них; створюють, редагують та публікують на сервісі
власні ПОММК.
215
9. Здійснено перевірку ефективності запропонованої методики навчання
майбутніх інженерів-механіків ПОММК із використанням технології
подкастингу шляхом проведення методичного експерименту. Експеримент
відбувався на базі Національного технічного університету України «Київський
політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» із залученням трьох
експериментальних груп, загальною кількістю 34 студенти 4 курсу
Механіко- машинобудівного інституту, які навчалися за спеціальностями
131 «Прикладна механіка» та 133 «Галузеве машинобудування».
До неварійованих умов експериментального навчання ми віднесли цілі
та зміст навчання ПОММК, зміст передекспериментального та
післяекспериментального зрізів, критерії оцінювання розвитку вмінь
ПОММК, тривалість проведення експериментального навчання, склад
навчальних груп, експериментатор. Варійованою умовою експерименту було
співвідношення вправ рецептивно-репродуктивного етапу навчання, а саме
вправ на часткове відтворення змісту сприйнятого подкаста та детальну
передачу отриманої з подкасту інформації.
Проведений методичний експеримент та обробка отриманих даних
методами математичної статистики з їх подальшим якісним та кількісним
аналізом підтвердили ефективність методики навчання майбутніх інженерівмеханіків ПОММК в цілому, довели її дієвість у кожній експериментальній
групі, виявили найбільш ефективний варіант методики.
10. Укладено методичні рекомендації з втілення розробленої методики
у навчальний процес, що передбачає урахування особливостей проведення
підготовчої роботи за методикою, власне процесу навчання ПОММК
майбутніх інженерів-механіків, а також оцінювання результатів роботи
студентів за окресленою методикою.