Буцяк Вікторія Іванівна ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФОРТЕПІАННОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ НА ОСНОВІ ІСТОРИКО-СТИЛЬОВОГО ПІДХОДУ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

БУЦЯК ВІКТОРІЯ ІВАНІВНА

УДК 378.147:78

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФОРТЕПІАННОЇ
ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ
У ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАКЛАДАХ НА ОСНОВІ
ІСТОРИКО-СТИЛЬОВОГО ПІДХОДУ

Спеціальність: 13.00.02 - теорія і методика навчання музики і музичного виховання

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
Афанасьєв Юрій Львович,
доктор філософських наук, професор.

Рівне 2003

ЗМІСТ
ВСТУП.. 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ.. 9
1.1. Проблемні питання фортепіанної підготовки студентів у науковій літературі. 9
1.2. Історико-стильовий підхід як системотворчий чинник музичного пізнання. 31
1.3. Педагогічна діагностика фортепіанної підготовки студентів у вищих педагогічних закладах. 58
РОЗДІЛ 2 ПЕДАГОГІЧНЕ КЕРІВНИЦТВО ФОРТЕПІАННОЮ ПІДГОТОВКОЮ СТУДЕНТІВ НА ОСНОВІ ІСТОРИКО-СТИЛЬОВОГО ПІДХОДУ.. 75
2.1 Педагогічна модель фортепіанної підготовки студентів на засадах історико-стильового підходу. 75
2.2. Методичне забезпечення процесу застосування історико-стильового підходу в фортепіанній підготовці майбутніх учителів музики. 125
2.3. Динаміка ефективності фортепіанної підготовки студентів на засадах історико-стильового підходу (організація та результати формуючого експерименту). 150
ВИСНОВКИ.. 165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 169
ДОДАТОК А.. 194
ДОДАТОК Б. 195
ДОДАТОК В.. 196
ДОДАТОК Д.. 197

ВСТУП
Актуальність теми дослідження та ступінь її наукової розробки.
Державна національна програма ''Освіта" (Україна XXI століття) висуває вимоги докорінних змін у загальному спрямуванні виховного процесу в школі. На перший план виходять завдання гуманізації та гуманітаризації освіти, розвитку духовної культури учнівської молоді.
Одним з пріоритетних засобів соціально-культурного становлення особистості виступає мистецтво /Ю.Афанасьєв, І.Зязюн, Б.Лихачов. О.Олексюк/. Викладання мистецтва в школі має сприяти розширенню художньо-естетичного тезаурусу учнів, протидіяти негативним наслідкам розповсюдження в середовищі дітей та юнацтва ''масової культури" /Б.Брилін, Л.Масол, О.Ростовський та ін./. Така освітня мета орієнтує підготовку вчителів художнього циклу предметів, зокрема музики, на глибоке усвідомлення історико-соціальних витоків розвитку художньої культури, широке охоплення мистецтва в його різних стильових напрямках /Л.Рапацька, Г.Шевченко, О.Щолокова/.
Необхідним компонентом фахового становлення майбутнього вчителя школи визнано його фортепіанну підготовку, завдання якої полягають у збагаченні, розширенні художньої компетентності студентів, формуванні естетичного сприймання образів мистецтва, розвитку здатності до творчої самореалізації в процесі інтерпретації музики /Л.Арчажнікова, Г.Падалка. О.Рудницька/.
Грунтуючись на здобутках світової виконавсько-педагогічної школи /Ф.Бузоні, Й.Гат, К.Мартінсен, Г.Нейгауз/ та методико-практичних віднайденнях вітчизняних педагогів-музикантів /О.Александров, Ф.Блуменфельд, К.Михайлов, В.Пухальський/, наукова думка в галузі теорії і методики навчання музики за останні роки окреслила такі суттєві напрямки виконавсько-інструментальної підготовки як розвиток соціальної активності, формування гуманістичних ціннісних орієнтацій у процесі інструментального навчання /О.Гданська/, психологічні основи формування у студентів навичок гри на музичному інструменті /Н.Рубан/, формування виконавської надійності майбутніх учителів школи /Д.Юник/, активізація творчої самостійності студентів-піаністів /І.Бобакова/, формування умінь художньої інтерпретації музики / В.Крицький, Г.Саїк/.
Аналіз наукової літератури і зіставлення його з потребами практики дозволяє виявити недостатньо вивчені питання фортепіанної підготовки майбутніх учителів музики. До них, зокрема, відноситься проблема орієнтації змісту навчання майбутніх педагогів на пізнання музичної творчості в її цілісних вимірах та еволюційному становленні, на оволодіння майбутніми вчителями музики узагальненими художньо-естетичними підходами до сприймання і виконавського відтворення музики. Такому спрямуванню навчання відповідає розвиток стильового мислення, що дозволяє студентам усвідомлювати музичне мистецтво як історично зумовлений культурний феномен.
Категорію стилю повно і різносторонньо досліджено в теорії музикознавства /О.Катрич, А.Лащенко, М.Михайлов, С.Скребков, А.Сохор/. Педагогічний аспект стильового навчання студентів з’ясовано значно менше, дослідницький пошук у цьому напрямку обмежується окремими віднайденнями / І.Мостова, Н.Провозіна, М.Сорокіна/.
Таким чином, потреба в удосконаленні фортепіанної підготовки студентів, забезпеченні її культуровідповідності та недостатня розробка педагогічних засобів застосування історико-стильового підходу у науково-методичній літературі зумовили вибір теми нашого дослідження: "Педагогічні умови удосконалення фортепіанної підготовки студентів у вищих педагогічних закладах на основі історико-стильового підходу".
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Тема дисертації входить до тематичного плану науково-дослідної роботи Рівненського державного гуманітарного університету, кафедри гри на музичних інструментах за комплексною темою Удосконалення музично-педагогічної підготовки та естетичного виховання студентів майбутніх учителів музики /протокол №6 від 14.06.2001 р./. Тема дисертації затверджена Вченою радою РДГУ /протокол №6 від 31 січня 2002 року/ та закоординована на бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України /протокол №3 від 27 березня 2002 року/.
Об’єкт дослідження: процес професійного становлення майбутніх учителів музики.
Предмет дослідження: педагогічні умови забезпечення ефективності фортепіанної підготовки студентів на основі застосування історико-стильового підходу.
Мета дослідження полягає у розробці та експериментальній перевірці педагогічних умов підвищення результативності фортепіанної підготовки майбутніх учителів музики до професійної діяльності.
Гіпотеза дослідження: удосконалення фортепіанної підготовки зумовлюється впровадженням історико-стильового підходу до навчального процесу, що передбачає цілеспрямоване розширення у студентів музично-стильового досвіду сприймання, аналізу і виконавського відтворення музики, а також педагогічну проекцію стильового мислення студентів.
Завдання дослідження:
1/ виявити проблемні питання фортепіанної підготовки в процесі аналізу наукової літератури;
2/ дослідити стан фортепіанної підготовки, роль і місце в цьому процесі стильового навчання майбутніх учителів музики;
3/ визначити сутність та функції історико-стильового підходу;
4/ науково обґрунтувати педагогічні умови удосконалення фортепіанної підготовки студентів на основі історико-стильового підходу;
5/з’ясувати особливості методичного забезпечення процесу впровадження історико-стильового підходу до фортепіанної підготовки майбутніх учителів музики.
Методологічною та теоретичною основою дослідження є Закон про освіту, Державна національна програма "Освіта (Україна XXI століття)", фундаментальні положення щодо діяльності формотворення і розвитку особистості /Б.Ананьєв, Г.Костюк, С.Рубінштейн/; системного підходу як наукового способу пізнання педагогічних та мистецьких явищ /А.Моль, С.Максименко, Г.Шевченко/; закономірностей і принципів індивідуального розвитку особистості /О.Леонтьєв, В.Моляко, Б.Теплов/; концептуальні ідеї про специфіку художньої діяльності /Ю.Афанасьєв, Л.Виготський, І.Зязюн, М.Каган, В.Мовчан/; наукові праці про мистецьку освіту й естетичне виховання /Л.Арчажнікова, В.Бутенко, Б.Брилін, О.Олексюк, Г.Падалка, О.Рудницька, В.Шацька/ та історико-стильові засади розвитку мистецтва /А.Лащенко, М.Михайлов, С.Скребков, Ю.Холопов/.
Методи дослідження: аналіз психолого-педагогічної та мистецтвознавчої літератури, класифікація, систематизація та узагальнення отриманої інформації, вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду; педагогічне спостереження, бесіди, анкетування, тестування, інтерв'ювання, педагогічний експеримент (констатуючий і формуючий), статистичні методи обробки експериментальних даних.
Базою дослідження стали музично-педагогічні факультети Рівненського державного гуманітарного університету, Національного педагогічного університету імені М.Драгоманова, Волинського державного університету імені Лесі Українки. Загалом в експерименті взяли участь 69 викладачів, 541 студент.
Наукова новизна дослідження полягає в уточненні педагогічного змісту поняття "історико-стильовий підхід"; у створенні компонентно-структурної навчальної моделі, основними складовими якої визначено мотиваційно-спонукальний, когнітивно-пізнавальний, емоційно-оцінювальний виконавсько-творчий та педагогічно-проективний напрями стилевідповідної фортепіанної підготовки майбутніх учителів музики; у створенні комплексної методики діагностики кількісно-якісних параметрів фортепіанної підготовки студентів у вищих навчальних закладах педагогічної освіти; експериментальному визначенні специфіки поетапного опрацювання провідних стилів фортепіанної музики в процесі індивідуально-виконавського розвитку студентів.
Практичне значення дослідження: охарактеризовано рівні стилевідповідної фортепіанної підготовки студентів стосовно потреб їх майбутньої професійної діяльності; з'ясовано особливості методичного забезпечення фортепіанного навчання студентів на історико-стильовій основі, розроблено вимоги до складання індивідуального навчального репертуару студентів, запропоновано програму з дисципліни "Основний інструмент" (фортепіано). Матеріали дослідження можуть бути використані в практичній діяльності викладачів фортепіано у вищих педагогічних та музичних закладах освіти різного рівня акредитації.
Особистий внесок здобувача полягає у теоретичному обґрунтуванні основних позицій досліджуваної проблеми; визначенні педагогічних умов удосконалення фортепіанної підготовки майбутніх учителів музики на основі історико-стильового підходу.
Вірогідність і надійність результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю провідних положень роботи, різносторонньою експериментальною їх перевіркою, оцінно-якісним та кількісним аналізом одержаних даних, використанням методів математичної статистики.
Апробація і впровадження результатів дослідження.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми удосконалення фортепіанної підготовки майбутніх учителів музики на основі історико-стильового підходу, що виявляється у розкритті сутності і специфіки, визначенні критеріїв та обґрунтуванні педагогічних умов забезпечення результативності цього процесу.
1. Специфіка художньо-виховної роботи вчителя музики дозволяє розглядати фортепіанну підготовку як важливий компонент професійного становлення студентів педагогічних навчальних закладів. Разом з тим аналіз науково-методичної літератури та практичного стану навчального процесу у вищих закладах педагогічної освіти дозволив виявити невирішені питання фортепіанної підготовки майбутніх учителів музики, такі як: недостатнє її спрямування на розвиток у студентів здатності до самостійного тлумачення художньо-образного змісту музичних творів; обмежену орієнтацію на загальноестетичний, культуровідповідний розвиток студентів, перекоси в бік вирішення вузько піаністичних завдань; неповне охоплення стильових напрямів розвитку музичної культури в індивідуальних навчальних програмах студентів; безсистемність, мозаїчність знань студентів про історико-стильові закономірності розвитку музики; відсутність уваги до педагогічної інтерпретації набутих у процесі фортепіанної підготовки знань, умінь і навичок студентів, відірваність фортепіанного навчання студентів від інших сторін їх виконавської підготовки.
2. Історико-стильовий підхід розглядається в дисертації як системотворчий чинник музичного пізнання, як засіб усвідомлення, виконавського відтворення та педагогічної проекції історико-стильових закономірностей розвитку мистецтва. Застосування історико-стильового підходу в системі фортепіанної підготовки сприяє створенню у студентів цілісної картини розвитку мистецтва, а також долає фрагментарність уявлень студентів про художні напрями композиторської творчості.
Важливою функцією історико-стильового підходу є забезпечення об'єктивних засад виконавської трактовки музичного твору, перешкоджання довільному, безпідставно суб'єктивному їх тлумаченню. Разом з тим, дотримання вимог стильової вивіреності виконання не тільки не обмежує виконавську фантазію студента, а, навпаки, спонукає його до виявлення емоційно-оцінного ставлення до музики. З'ясування стильових особливостей допомагає глибше, повніше усвідомити зміст художніх образів, стимулюючи тим самим індивідуально-творче їх прочитання. Впровадження історико-стильового підходу в практику фортепіанного навчання активізує розвиток самостійності студентів, їх спроможності в майбутній професійній діяльності без допомоги викладача створювати виразну і стилістично виправдану інтерпретацію фортепіанних творів.
3. Керованість процесом фортепіанної підготовки студентів на засадах історико-стильового підходу в контексті нашого дослідження передбачає розробку і впровадження структурно-компонентної моделі і поетапної методики навчання, які виступають педагогічними умовами удосконалення фортепіанної підготовки майбутнього вчителя музики.
4. Запропонована модель фортепіанної підготовки включає такі компоненти: мотиваційно-спонукальний, зміст якого зорієнтовано на формування у студентів стабільного інтересу до стилевідповідного сприймання і відтворення музики; пізнавально-когнітивний, який спрямовано на збагачення знань студентів щодо об'єктивних закономірностей стильового розвитку мистецтва в процесі історичної еволюції; емоційно-оцінювальний, завданням якого є активізація індивідуально-особистісного характеру привласнення цінностей стильового письма композитора; виконавсько-творчий, що забезпечує діяльнісний характер засвоєння теоретичних засад стильового пізнання, оволодіння студентами засобами створення художньої інтерпретації музики відповідно до її стильових характеристик; професійно-практичний, який передбачає формування у студентів здатності до педагогічної проекції образно-стильового мислення.
5. Провідним засобом методичного забезпечення розробленої моделі виступає перспективне планування навчально-виконавського репертуару студентів на історико-стильових засадах. На відміну від стихійно-фрагментарного знайомства з окремими фортепіанними творами, дотримання історико-стильового підходу сприяє формуванню у студентів цілісної картини процесуального розвитку стильових ознак музичної творчості. Перспективне планування виконавського репертуару на історико-стильових засадах не суперечить ні ознайомленню із жанровим розмаїттям фортепіанного мистецтва, ні орієнтації на художньо-смакові уподобання студентів. Історико-стильова відповідність трактується в дослідженні як стрижень, який цілеспрямовує, а не обмежує репертуарне збагачення студента.
6. Проблема співвідношення усвідомленого та інтуїтивного способів музичного пізнання вирішується в дослідженні шляхом використання методу стильового аналізу в різних його модифікаціях (музикознавчий розбір твору, педагогічна адаптація словесної характеристики музичних образів, окреслення типових рис художньої творчості в певну історичну добу, проведення художніх аналогій у різних видах мистецтва тощо) в єдності із застосуванням різноманітних прийомів розширення музично-стильового досвіду студентів (ескізне виконання творів, створення жанрово-стильових добірок творів, зіставлення творчих здобутків композитора в різних видах виконавської діяльності і т.д.).
7. Важливою характеристикою впровадження історико-стильового підходу до процесу фортепіанної підготовки є спрямування пізнавальної діяльності студентів на виявлення узагальнених характеристик композиторського стилю в конкретному творі, а також виведення узагальнених уявлень про стиль композитора через аналіз конкретного його фортепіанного твору. Взаємодія узагальненого і конкретного в контексті стильового навчання студентів розглядається в дослідженні як продуктивний засіб збагачення стильової орієнтації студентів у музичному матеріалі, забезпечення багатошаровості їх стильового сприймання і виконання фортепіанної музики.
8. Основою педагогічної проекції історико-стильових понять є забезпечення мобільності знань, розвиток у студентів здатності до вільного оперування стильовими поняттями, формування навичок їх адаптованого викладу з огляду на вікові особливості сприймання учнівською аудиторією. Запровадження систематичного тренінгу, цілеспрямованого на потреби художньо-освітньої діяльності зі школярами, усвідомлення шляхів і методів стильового навчання учнів, перенесення отриманих знань та умінь у музичну діяльність педагогічного спрямування створює умови для продуктивної професійної самореалізації студентів у майбутньому.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів удосконалення фортепіанної підготовки студентів на основі історико-стильового підходу. В процесі подальшої розробки цієї складної проблеми заслуговують на увагу такі питання як забезпечення взаємозв'язків між викладанням виконавських дисциплін у вищих педагогічних закладах освіти на основі історико-стильового підходу; вплив стильового мислення на творчо-виконавську самореалізацію майбутнього вчителя музики; обґрунтування змісту музичного досвіду студентів у його стильових особливостях; активізація пізнавально-стильових засад виконавської підготовки студентів; педагогічні засади формування рецепційно-стильової установки майбутнього вчителя музики.