ПОЛІТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ЧИННИКИ СТАНОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ : ПОЛИТИЧЕСКИЕ ПРЕДПОСЫЛКИ И ФАКТОРЫ СТАНОВЛЕНИЯ СОЦИАЛЬНОГО ГОСУДАРСТВА

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису
Батура Наталія Юріївна
УДК: 304.4:321.01

ПОЛІТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ЧИННИКИ СТАНОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ

Спеціальність 23.00.01 – теорія та історія політичної науки

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник
Шляхтун Петро Панасович, доктор філософських наук, професор

Київ-2009

ЗМІСТ

Вступ............................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. Розвиток ідеї і практики соціальної держави
1.1. Ступінь наукової розробленості проблеми та основні методи дисертаційного дослідження.............................................................................9
1.2. Генеза та еволюція ідеї і практики соціальної держави.................17
1.3. Сутність та основні ознаки соціальної держави.............................42
РОЗДІЛ 2. Політична зумовленість становлення соціальної держави
2.1. Політичні передумови становлення соціальної держави...............64
2.2. Політика соціального партнерства як чинник розбудови соціальної держави............................................................................................93
2.3. Роль соціальної політики у становленні соціальної держави......113
РОЗДІЛ 3. Політичні проблеми становлення соціальної держави в Україні
3.1. Демократичний політичний режим як передумова становлення соціальної держави в Україні.........................................................................138
3.2. Формування системи соціального партнерства в Україні як чинник розбудови соціальної держави..........................................................153
3.3. Соціальна політика в контексті становлення соціальної держави в Україні..............................................................................................................169
Висновки..................................................................................................191
Список використаних джерел................................................................199

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Перехід України від тоталітарного до демократичного політичного режиму, її конституційне проголошення демократичною, правовою, соціальною державою та визнання людини найвищою суспільною цінністю зумовили необхідність активного поєднання економічної ефективності та соціальної справедливості, реального створення всіх необхідних умов для забезпечення гідного рівня життя громадян, їхнього вільного й всебічного розвиту шляхом формування основ соціальної держави. Остання виступає важливою характеристикою сучасних західних демократичних держав, а втілення її базових принципів свідчить про наявність гарантій не лише громадянських та політичних, а й соціальних, економічних і культурних прав усіх членів суспільства.
З метою перетворення України на повноцінну соціальну державу в сучасних умовах продовжують тривати значні зміни в економічній, соціальній та гуманітарній сфері. Їхнім результатом має стати політична, економічна та соціальна стабільність у країні, що виступає важливою умовою перетворення України на рівноправного партнера європейських держав.
Трансформаційна перебудова українського суспільства та вибір напрямку подальшого розвитку України як соціальної держави зумовлює наукову актуальність і практичну необхідність дослідження сутності соціальної держави, її основоположних ознак і принципів. Окрім цього, вона вимагає зосередження особливої уваги науковців на політичних передумовах формування такого типу держави й виокремленні політичних чинників її становлення шляхом вивчення та узагальнення досвіду формування й розвитку західних соціальних держав. Теоретичне осмислення подібного досвіду світових лідерів розбудови соціального типу держави, засноване на сучасній методології наукового пізнання, дає змогу здійснити всебічне дослідження наявності необхідних передумов та чинників становлення соціальної держави в Україні, виокремити основні проблеми на шляху їхнього формування та подальшого розвитку української соціальної держави.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою наукової роботи філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка та виконане в межах науково-дослідної теми 06БФ041-01 „Філософія та політологія у структурі сучасного соціо-гуманітарного знання”.
Мета та завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційної роботи є виокремлення та розкриття змісту основних політичних передумов і чинників становлення соціальної держави.
Досягнення обраної мети зумовило наступні завдання:
- простежити ґенезу та еволюцію ідеї і практики соціальної держави;
- уточнити зміст поняття соціальної держави, розкрити її сутність та виокремити основні ознаки;
- з’ясувати політичні передумови становлення західних соціальних держав;
- розкрити сутність політики соціального партнерства як чинника розбудови соціальної держави;
- виявити роль соціальної політики у становленні соціальної держави;
- розглянути особливості формування системи соціального партнерства як чинника розбудови соціальної держави в Україні;
- з’ясувати роль соціальної політики в контексті становлення соціальної держави в Україні.
Об’єктом дисертаційного дослідження є соціальна держава як суспільно-політичний феномен.
Предметом дисертаційного дослідження є політичні передумови та чинники становлення соціальної держави.
Наукова новизна одержаних результатів полягає як у постановці наукової проблеми, так і у способі її вирішення. Вперше у вітчизняній політичній науці був проведений комплексний політологічний аналіз політичних передумов та чинників становлення соціальної держави.
Наукова новизна розкривається в наступних положеннях, які виносяться на захист:
- набув подальшого аналізу період передісторії становлення соціального типу держави, який тривав до середини XIX ст. Встановлено, що протягом цього періоду відбулося прийняття державою соціальних зобов’язань, що заклало основи для здійснення нею цілеспрямованої соціальної політики, яка з кінця XIX ст. виокремлюється в особливий напрям внутрішньої політики держави. Зауважено, що остаточне формування концепції соціальної держави та її повноцінна реалізація припадає на другу половину ХХ ст. В цей час цілковито оформлюються основоположні принципи діяльності такого типу держави, які залишаються незмінними і в сучасних умовах. З’ясовано, що концепція соціальної держави стала відповіддю на критику недосконалості ліберального типу держави та розвинулася в результаті доповнення класичних ліберальних ідей соціалістичними ідеями необхідності опіки державою всіх громадян, забезпечення їхніх соціальних прав;
- виокремлено та охарактеризовано основні ознаки соціальної держави: формування та ефективне функціонування соціально-орієнтованої ринкової економіки; організація та здійснення державної влади на демократичних, правових засадах; цілеспрямована розробка та виважене здійснення соціальної політики; забезпечення в суспільстві соціального миру та злагоди завдяки ефективній реалізації політики соціального партнерства; досягнення в суспільстві соціальної справедливості. З’ясовано, що ці ознаки виступають як система і лише наявність у держави їх усіх дає змогу говорити про неї як про повноцінну соціальну державу. На основі виокремлених ознак запропоновано авторське визначення соціальної держави: соціальна держава – це демократична, правова держава, яка характеризується проведенням економічної та соціальної політики, спрямованої на досягнення в суспільстві злагоди, соціальної справедливості та забезпечення добробуту всіх верств населення;
- вперше у вітчизняній політичній науці обгрунтовано, що основними політичними передумовами становлення західних соціальних держав є демократичний політичний режим, розвинене громадянське суспільство, правова держава та політика соціал-демократичних партій;
- розкрито сутність політики соціального партнерства як системи дій, спрямованих на гармонізацію соціально-трудових відносин і попередження конфліктів між найманими працівниками та роботодавцями. Виявлено, що здійснення політики соціального партнерства соціал-демократичними партіями стало політичним чинником розбудови західних соціальних держав;
- на новому науковому рівні розглянуто історичний процес зародження та розвитку соціальної політики, що призвів до докорінної зміни ролі держави в соціальній сфері. З’ясовано, що процес розширення державного втручання до соціальної сфери, який розпочався в другій половині XIX ст., в XX ст. знайшов вираження у формуванні різноманітних моделей державної соціальної політики в індустріально розвинених країнах, для яких, після Другої світової війни, спільною рисою стала значна роль державного регулювання в інтересах соціального розвитку та, як результат, перетворення їх на соціальні держави. Виявлено, що здійснення активної соціальної політики, яка спрямовувалась на досягнення двох її головних цілей – підтримання рівня доходів громадян з метою попередження бідності та досягнення соціальної інтеграції всіх суспільних прошарків до повноцінного соціального й економічного життя, стало політичним чинником становлення соціальних держав;
- обґрунтовано положення про те, що становлення системи соціального партнерства в Україні як системи, в межах якої має місце взаємодія рівноправних та автономних суб’єктів і відбувається регулювання соціально-трудових відносин шляхом ефективного й безконфліктного поєднання їхніх інтересів, виступає необхідним чинником перетворення України на соціальну державу, однією з ознак якої є стабільність і врівноваженість соціально-економічного розвитку. З’ясовано, що за умов недостатнього рівня розвитку громадянського суспільства, слабкої правової захищеності населення та відсутності глибоких демократичних традицій організації соціального, економічного й політичного життя, підвищення ролі держави, як гаранта рівноправної участі всіх сторін системи соціального партнерства у переговорах, є важливим чинником розбудови соціально орієнтованої економіки, утвердження економічної демократії та становлення соціальної держави в Україні;
- з’ясовано, що для існування соціальної держави в Україні як амортизатора, який усуває негативні наслідки перехідного періоду, необхідна цілеспрямована її розбудова. Встановлено, що безпосереднім політичним чинником такої розбудови є здійснення активної та виваженої соціальної політики з чіткою довгостроковою стратегією, спрямованою на подолання й попередження бідності та залучення всіх суспільних прошарків до повноцінного соціального й економічного життя.
Практичне значення одержаних результатів дослідження. Результати дисертаційної роботи можуть сприяти вирішенню практичних проблем у соціальній сфері та використовуватись при розробці наукової концепції соціальної держави України, виробленні відповідних рекомендацій для вдосконалення заходів державної політики щодо формування необхідних передумов та чинників її практичного втілення. Висновки та положення дисертації можуть використовуватися в законотворчій, педагогічній, науково-дослідницькій роботі, в розробці навчальних посібників з політології, присвячених проблемам сутності, становлення, розвитку та функціонування соціальної держави, у створенні спецкурсів із зазначеної проблематики.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і висновки дослідження обговорювалися на міжнародній науковій конференції „Дні науки філософського факультету – 2005” (Київ, 26-27 квітня 2005 р.), на міжнародній науковій конференції „Дні науки філософського факультету – 2006” (Київ, 12-13 квітня 2006 р.), міжнародній науковій конференції „Дні науки філософського факультету – 2007” (Київ, 18-19 квітня 2007 р.), міжнародній науковій конференції „Дні науки філософського факультету – 2008” (Київ, 16-17 квітня 2008 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані в трьох статтях у фахових наукових виданнях та чотирьох тезах – у матеріалах наукових конференцій.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, кожний з яких диференційовано на три підрозділи, висновків та списку використаних джерел. Обсяг основної частини дисертації складає 198 стор. Список використаних джерел нараховує 312 найменувань на 40 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні наведено теоретико-методологічні узагальнення і вирішення на новому рівні проблеми, яка виявляється у виокремленні та розкритті сутності основних політичних передумов і чинників становлення соціальної держави, що дало змогу означити низку наукових висновків і узагальнень, серед яких головними є наступні:
1. Ідея соціальної держави пройшла тривалий процес еволюції, якому передував етап передісторії. Про остаточну зміну ролі держави в соціальній сфері та початок безпосереднього формування концепції соціальної держави можна говорити лише з другої половини XIX ст. Цей процес пов’язаний з формуванням і розвитком робітничого руху, посиленням ролі профспілок, зародженням та зміцненням впливу партій лівого спрямування, під тиском яких відбувалось поступове здійснення реформ у соціальній сфері та розвиток соціального законодавства. Остаточне оформлення концепції соціальної держави, яка своїм корінням сягає ліберальної традиції XIX ст., відбулося в період між двома світовими війнами. Після Другої світової війни, завдяки цілеспрямованій соціально-економічній політиці соціал-демократичних партій, спрямованій на поступове вдосконалення капіталістичного суспільства, вона набула активного практичного втілення в більшості індустріально розвинених країн. В цілому реалізація зазначеної концепції уможливила втілення альтернативного шляху розвитку суспільства та держави. З одного боку, ця концепція виникла на противагу класичній ліберальній теорії, яка заперечувала будь-яке державне втручання до економічного і соціального життя суспільства. З іншого, вона стала альтернативою всеохоплюючому державному патерналізму та централізованому плануванню, які, зокрема, були характерні для радянського соціалізму. Внаслідок цього соціальній державі вдалося усунути асиметрію прав та обов’язків громадян, поєднати принципи солідарності та особистої відповідальності, досягти втілення як ліберальних, так і соціальних цілей.
2. Соціальна держава може бути визначена як демократична, правова держава, яка характеризується проведенням економічної та соціальної політики спрямованої на досягнення в суспільстві злагоди, соціальної справедливості та забезпечення добробуту всіх верств населення. До основних ознак, які притаманні соціальній державі та найповніше розкривають її сутність, слід віднести: формування та ефективне функціонування соціально-орієнтованої ринкової економіки, що складає економічну основу соціальної держави; організацію та здійснення державної влади на демократичних, правових засадах; цілеспрямовану розробку та виважене здійснення соціальної політики; забезпечення в суспільстві соціального миру та злагоди завдяки ефективній реалізації політики соціального партнерства; досягнення в суспільстві соціальної справедливості, яка в соціальній державі проявляється через оптимальне поєднання соціальної рівності та економічної свободи. Ці ознаки виступають як система і лише наявність у держави їх усіх дає змогу говорити про неї як про соціальну державу.
3. З метою захисту інтересів робітничого класу, поступового реформування та трансформації капіталістичного суспільства, при збереженні ознак правової держави, основних демократичних принципів й, відповідно, ліберально-демократичних інститутів і свобод, політичні сили, які засновували свою діяльність на соціал-демократичній ідеології, наприкінці XIX ст. сформулювали концепцію соціальної держави. В другій половині XX ст., прийшовши до влади в більшості індустріально розвинених країн, представники соціал-демократичних сил, завдяки здійснюваній ними активній соціальній та економічній політиці й проведеним реформам у відповідних сферах, реалізували концепцію соціальної держави на практиці. Під впливом соціал-демократичної ідеології та завдяки діяльності політичних партій відповідної орієнтації відбулася соціалізація капіталістичного суспільства, що знайшла втілення в реформуванні ліберальної держави, заснованої на економічній свободі та переважанні вільного ринку, й появі нового типу держави – соціальної. Формування основоположних принципів останньої відбулося внаслідок реалізації базових соціал-демократичних принципів (свободи, рівності, соціальної справедливості та солідарності), які, своєю чергою, відповідали цінностям правової держави та демократичного плюралізму, що дало змогу зберегти основи капіталістичного суспільства – ринкову економіку та приватну власність.
4. Існування в державі демократичного політичного режиму з наявним розвиненим громадянським суспільством й реалізація основних засад правової держави, виступаючи необхідними умовами діяльності соціал-демократичних партій і створюючи можливості поєднання ефективної економіки та ефективної соціальної політики, виступають одночасно політичними передумовами виникнення та розвитку базових принципів соціальної держави. Відповідно, виникнення та реалізація принципу людської гідності, соціальної справедливості, субсидіарності, соціального партнерства й принципу державного втручання в економіку, можливі лише за умов, з одного боку, створення всіх необхідних умов для соціальної та економічної активності громадян шляхом реального гарантування особі, окрім громадянських та політичних, основних економічних, соціальних і культурних прав, а з іншого, визнання особи найвищою суспільною цінністю й запровадження державного піклування про становище кожного громадянина. Сприяючи на етапі становлення соціальних держав консолідації суспільних вимог і наполягаючи на розширенні числа тих, хто претендував на соціальну допомогу, інститути громадянського суспільства прискорили перетворення держави на соціально відповідальний інститут, у подальшому здійснюючи контроль за діяльністю владних структур в соціальній та економічній сфері.
5. Політика соціального партнерства як система дій, спрямованих на гармонізацію соціально-трудових відносин і попередження конфліктів між найманими працівниками та роботодавцями, досягнення між ними миру й співробітництва, гарантування прав і свобод обох сторін, стала визначальним чинником розбудови західних соціальних держав. Розвиток зазначеної політики був зумовлений утвердженням у другій половині XIX ст. двох основних суб’єктів трудових відносин – роботодавців і найманих працівників, а також формуванням їхніх об’єднань, які мають істотно різні інтереси. Це спричинило необхідність розробки механізму узгодження інтересів найманих працівників і роботодавців та попередження конфліктів у соціально-трудовій сфері на державному рівні, що зумовило перетворення держави на головний соціальний інститут, провідним завданням якого стало забезпечення суспільної згоди. Посередницька позиція держави сприяла стабілізації суспільних відносин шляхом досягнення консенсусу та подальшого формування систем соціального партнерства в західних країнах, активний розвиток яких припав на 50-60-ті роки XX ст. За безпосереднього сприяння соціал-демократичних партій відбулося створення інститутів та налагодження необхідних механізмів для досягнення суспільної згоди, перетворення держави на арбітра, основним завданням якого є створення правової бази для регулювання відносин між суб’єктами соціального партнерства, гарантування виконання зобов’язань, взятих на себе сторонами, контроль за веденням переговорів.
6. Посилення ролі держави в соціальній та економічній сфері в другій половині XIX ст., спричинене наслідками індустріального розвитку, зокрема, формуванням робітничого класу, появою його політичних організацій та запровадженням нової системи забезпечення через працю, що зумовило виникнення численних соціальних ризиків для значної кількості громадян, викликало необхідність зародження особливого типу внутрішньої політики держави – соціальної політики. Розвиток цієї політики характеризувався утворенням двох її основних елементів – системи соціального страхування та соціальної допомоги. Завдяки їхньому розвитку ідеї самодопомоги, родинного забезпечення та благодійності остаточно набули характеру допоміжних до державної системи соціального захисту, як напряму соціальної політики. Подальше розширення відповідальності держави за соціальне становище громадян зумовило деталізацію основних напрямів соціальної політики та утвердження різноманітних соціальних програм. Особливого значення, зокрема, набув розвиток універсальних пенсійних програм, програм охорони здоров’я, по боротьбі з безробіттям, житлових програм. Специфічна діяльність держави в соціальній сфері, яка характеризувалась поступовим розширенням зазначених програм, стала політичним чинником розбудови соціальних держав. При цьому здійснення активної соціальної політики, яку ініціювали представники соціал-демократичних сил, спрямовувалось на досягнення двох її головних цілей: підтримку рівня доходів громадян з метою попередження бідності та досягнення соціальної інтеграції всіх суспільних прошарків до повноцінного соціального й економічного життя. Міра реалізації цих двох цілей соціальної політики стала визначальним критерієм соціальності держави.
7. Впровадження основ демократичного політичного режиму зумовило проведення базових реформ в політичній, економічній та соціальній сферах, що призвело до створення необхідних умов зародження основ соціальної держави в Україні. Зокрема, такі зміни в політичній сфері, як послаблення централізованого державного управління та руйнація авторитарно-бюрократичної системи, відмова від панування командно-адміністративних методів, формування нового підходу до розуміння основних прав і свобод людини й громадянина та обов’язків держави щодо їхнього гарантування, призвели до зростання ступеня залученості громадян до суспільного життя, орієнтацію на саморозвиток індивідів. В економічній сфері з переходом до демократичного політичного режиму розпочались процеси роздержавлення, приватизації, дерегуляції, поширення свободи підприємництва, торгівлі, запровадження елементів вільної ринкової економіки з притаманним їй принципом приватної власності, що заклало економічні підвалини формування соціальної держави в Україні. Завдяки переходу до демократичного політичного режиму та відмови від тоталітарних методів досягнення консенсусу шляхом диктату було створено необхідні умови для заснування соціально-трудових відносин на засадах соціального діалогу та розвитку системи соціального партнерства. Організація соціальної сфери відповідно до основних демократичних принципів, а саме принципу індивідуальної свободи й політичної рівності та принципу пріоритету прав і свобод людини, з одного боку, перетворила індивіда з пасивного об’єкта на активний суб’єкт соціальної політики та зробила рівноправним партнером держави, надаючи йому можливість обирати між різноманітними формами здійснення соціального захисту, як то підтримкою держави, інститутів громадянського суспільства та самодопомогою, а з іншого – зосередила увагу державної соціальної політики виключно на незахищених верствах населення.
8. Становлення системи соціального партнерства в Україні, як системи, в межах якої має місце взаємодія рівноправних та автономних суб’єктів і відбувається регулювання соціально-трудових відносин шляхом ефективного й безконфліктного поєднання їхніх інтересів, виступає головним чинником перетворення України на повноцінну соціальну державу. Водночас, аналіз розвитку профспілкових організацій та організацій підприємців в Україні на сучасному етапі дає змогу стверджувати, що попри їхню значну кількість вони не відображають інтересів переважної більшості робітників та роботодавців, а їхня діяльність, як суб’єктів соціального партнерства, характеризується недостатньою активністю, що свідчить про продовження стадії формування зазначених суб’єктів. Це зумовлює активну участь держави у розвитку системи соціального партнерства, що дає змогу стверджувати про формування в Україні тристоронньої моделі такої системи. За умов недостатнього рівня розвитку громадянського суспільства, слабкої правової захищеності населення та відсутності глибоких демократичних традицій організації соціального, економічного й політичного життя, підвищення ролі держави, як гаранта рівноправної участі всіх сторін системи соціального партнерства у переговорах, є важливим чинником розбудови соціально орієнтованої економіки, утвердження економічної демократії та становлення соціальної держави в Україні. З цією метою політика держави має спрямовуватись на забезпечення всіх необхідних умов розвитку профспілок і організацій роботодавців як суб’єктів соціального партнерства, гарантування економічної свободи громадян і запровадження тарифної автономії, утвердження солідарної системи участі суб’єктів соціального партнерства у виробленні соціальної політики та вирішенні соціально-трудових спорів. Подальшим кроком має стати формування політики соціального партнерства, як особливого напряму внутрішньої політики держави, що дає змогу реалізовувати довгострокові завдання уряду, спрямовані на забезпечення соціального та економічного зростання й досягнення соціального миру.
9. Для існування соціальної держави в Україні необхідна цілеспрямована її розбудова, основним чинником якої виступає здійснення активної та виваженої соціальної політики. Аналіз реалізації останньої показав, що нині вона не має ознак сильної та послідовної політики, яка характерна для соціальної держави. В значній мірі це зумовлено відсутністю чіткої концепції розвитку України як соціальної держави та відповідної їй соціальної політики, яка б мала статус офіційного, обов’язкового до виконання, правового документу. Водночас, здійснення соціальної політики відповідно до страхових принципів у поєднанні з адресним захистом малозабезпечених категорій громадян, яке в даний час має місце в Україні, дає змогу стверджувати, що соціальна політика є необхідним чинником розбудови основ соціальної держави. Через неоднозначність здійснюваної соціальної політики на сучасному етапі досить складно чітко охарактеризувати модель соціальної держави, що формується внаслідок її реалізації. Так, впровадження системи соціального страхування з усіма його видами, як колективної системи соціального захисту, закладає необхідні основи для формування корпоративістської моделі соціальної держави в Україні, характерною особливістю якої є фінансування соціальних програм переважно за рахунок страхових фондів. Активне надання переваги адресній соціальній допомозі свідчить про орієнтацію на ліберальну модель. Нарешті, наявність системи соціального забезпечення компенсаційного характеру та високого рівня перерозподілу прибутків, про що свідчить, зокрема, існування розгалуженої системи пільг і компенсацій, та значної кількості їх отримувачів, яка постійно зростає, вказує на стійкий державний патерналізм та формування ознак соціал-демократичної моделі соціальної держави. Подібна невизначеність щодо моделі соціальної держави в Україні є наслідком проведення концептуально неоформленої та суперечливої соціальної політики, заходи якої мають переважно вимушений та ситуативний характер. Лише тоді, коли вони розширюються, а соціальна політика набуває цілеспрямованого характеру з чіткою довгостроковою стратегією, можна говорити про розбудову соціальної держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Айхлер В. Етичний реалізм : [вибрані праці з питань соціал-демократичної теорії] / Віллі Айхлер. — К. : Основні цінності, 2001. — 188 с. — (Серія "Спадщина" ; кн. 13). — ISBN 966-7856-10-0.
2. Андріїв В. Соціальне страхування : історія проблеми / В. Андріїв // Соціальний захист. — 1999. — № 2. — С. 43—51.
3. Антропов В. В. Социальная рыночная экономика : путь Германии = Soziale Marktwirtschaft : der Weg Deutschlands / Владислав Владимирович Антропов. — М. : Экономика, 2003. — 222 с. : рис., табл. — Библиогр.: с. 198-201. — ISBN 5-282-02293-1.
4. Бабкін В. Д. Конституційні засади соціальної держави України / В. Д. Бабкін // Правова держава. — 2000. — Вип. 11. — С. 126—134.
5. Баглай М. В. Капитализм и "социальная демократия" : [теоретические вопросы развития социальной деятельности буржуазного государства] / М. В. Баглай. — М. : Издательство "Мысль", 1970. — 256 с.
6. Баглай М. В. Конституционное право Российской Федерации : [учебник для юрид. вузов и фак.] / Марат Викторович Баглай. — [2-е изд.]. — М. : Издательская группа НОРМА-ИНФРА-М, 1999. — 760 с. — ISBN 5-89123-329-0. — ISBN 5-86225-989-9.
7. Балабанова Н. В. Социальный диалог. Социальное партнерство. Социальное государство / Балабанова Н. В., Жуков В. И., Пилипенко В. Е. — К. : Акад. тр. и соц. отношений Федерации профсоюзов Украины, 2002. — 189 с. — Библиогр. : с. 177-189. — ISBN 966-7184-30-7.
8. Бауер О. Національне питання і соціал-демократія / Отто Бауер. — К. : Основні цінності, 2004. — 120 с. — (Серія "Спадщина" ; кн. 27). — ISBN 966-7856-34-8.
9. Белокурова Е. Воздействие организаций "третього сектора" на становление либеральной модели социальной политики в России / Е. Белокурова // Мировая экономика и международные отношения. — 1998. — № 10. — С. 42—50.
10. Белокурова Е. В. Государство и "третий сектор" в Германии : от неокорпоратизма к смешанной модели / Е. Белокурова // Общественные науки и современность. — 1999. — № 2. — С. 45—54.
11. Бентам И. Введение в основания нравственности и законодательства = An Introduction to the Principles of Morals and Legislation / Иеремия Бентам. — М. : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 1998. — 415 с. — (История политической мысли). — ISBN 5-86004-166-7.
12. Бергер П. Л. Капіталістична революція: п'ятдесят пропозицій щодо процвітання, рівності і свободи / Пітер Людвіг Бергер ; [пер. з англ. С. О. Макеєв]. — К. : Вища шк., 1995. — 247 с. — ISBN 5-11-004118-0.
13. Берлин И. Стремление к идеалу / И. Берлин // Вопросы философии. — 2000. — № 5. — С. 51—62.
14. Бернштейн Э. Воспоминания: социал-демократические годы учения. В годы моего изгнания / Эдуард Бернштейн. — К. : Основні цінності, 2005. — 328 с. — (Серія "Спадщина" ; кн. 31). — ISBN 966-7856-38-0.
15. Бернштейн Э. Спорные вопросы социализма / Эдуард Бернштейн ; [пер. с нем. Р. Болимовского]. — Берлин : Ефрон, 192-?. — 286 с.
16. Беттлер А. Контуры мира в первой половине XXI века и чуть далее (теория) / А. Беттлер // Мировая экономика и международные отношения. — 2002. — № 1. — С. 73—80.
17. Бласко Г. Економічне диво чи економічна загадка : соціальне ринкове господарство та його застосування : теорія Альфреда Мюллера-Армака, обґрунтована й політологічно доповнена пропозиціями щодо застосування / Г. Бласко. — К. : Культурний центр "Світовид", 1992. — 59 с. — Бібліогр.: с. 59. — ISBN 5-7039-0002-6.
18. Близнюк В. В. Соціальна політика України в контексті інтеграції до Європейського Союзу / В. В. Близнюк // Економіка і прогнозування. — 2002. — № 3. — С. 58—69.
19. Борко Ю. Новый етап углубления и расширения европейской интеграции: социальные аспекты / Ю. Борко // Мировая экономика и международные отношения. — 2000. — № 9. — С. 11—23.
20. Бузгалин А. В. Ренессанс социализма : [курс лекций, прочитанных в Молодежном университете современного социализма] / Александр Владимирович Бузгалин. — М. : Едиториал УРСС, 2003. — 510 с. — Библиогр.: с. 509—510 и в подстроч. примеч. — ISBN 5-354-00287-7.
21. Бульбенюк С. Держава "загального добробуту" і цінності постіндустріального суспільства / С. Бульбенюк // Людина і політика. — 2001. — № 5. — С. 144—147.
22. Вейт-Уилсон Дж. Государство благосостояния: проблема в самом понятии [Электронный ресурс] / Джон Вейт-Уилсон // Pro et Contra. — Лето 2001. — Том 6. — № 3. — С. 128—157. — Режим доступа к журн.: http://www.carnegie.ru/ru/pubs/procontra/56013.htm. — Название с экрана.
23. Від соціального забезпечення до соціальної політики : [зб. наук. пр.] / [Під ред. Я. А. Жаліло]. — К. : Сатсанга, 2001. — 123 с. : іл., табл. — (Серія "Безпека економічних трансформацій" ; вип. 16). — Бібліогр. в підряд. приміт. — ISBN 966-95452-7-9.
24. Внукова Н. М. Соціальне страхування : [конспект лекцій] / Н. М. Внукова, Н. В. Кузьминчук ; Харківський держ. економічний ун-т. — Х. : ХДЕУ, 2004. — 216 с. — Бібліогр.: с. 207—212.
25. Волгин Н. А. Социальное государство : [учебник для студ. вузов, обуч. по спец. "Социальная работа"] / Волгин Н. А., Гриценко Н. Н., Шарков Ф. И. — М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К", 2003. — 414, [1] с. — Библиогр.: с. 366— 380 и в подстроч. примеч. — ISBN 5-94798-337-0.
26. Волес В. Творення політики в Європейському союзі / Вільям Волес, Гелен Волес ; [пер. з англ. Р. Ткачук]. — К. : Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2004. — 871 с. : іл., табл. — Бібліогр.: с. 781—829. — Алф. покажч.: с. 830—871. — ISBN 966-500-174-4.
27. Волков Ю. Е. Социальные отношения и социальная сфера / Ю. Е. Волков // Социологические исследования. — 2003. — № 4. — С. 34—41.
28. Волков А. М. Швеция: социально-экономическая модель : [справочник] / А. М. Волков. — М. : Мысль, 1991. — 188, [1] с. — ISBN 5-244-00533-2.
29. Вольнов В. Новый социализм по-европейски? / В. Вольнов // Политические исследования. — 2002. — № 2. — С. 166—168.
30. Воротнікова С. Підходи до встановлення мінімальної заробітної плати в країнах із розвиненою ринковою економікою / С. Воротнікова // Соціальний захист. — 2003. — № 9. — С. 17—18.
31. Гаджиев К. С. Введение в политическую науку : [учеб. для студентов вузов] / К. С. Гаджиев. — [2-е изд.]. — М. : Логос, 2000. — 540, [1] с. — (Учебник для XXI века). — Библиогр.: с. 534—537. — ISBN 5-88439-025-4.
32. Гаджиев К. С. "Государство благосостояния" в трактовке современных западных политологов / К. С. Гаджиев // Эволюция теории и практики "государства благосостояния" в 80-е годы / К. С. Гаджиев. — М., 1991. — С. 13—42.
33. Гаджиев К. С. Гражданское общество и правовое государство / К. С. Гаджиев // Мировая экономика и международные отношения. — 1991. — № 9. — С. 5—18.
34. Гайдуцький П. І. Фінансування соціальної політики : [навч. посібник] / Павло Іванович Гайдуцький, Олена Євгенівна Подолєва. — К. : Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України, 1995. — 72 с. — ISBN 5-8238-0412-1.
35. Ганслі Т. М. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки / Теренс М. Ганслі ; [пер. з англ. Олексій Перепадя]. — К. : Основи, 1996. — 236, [2] с. — ISBN 966-500-070-5.
36. Гладких В. И. Социальные права граждан Украины : конституционно-правовой аспект / Василий Иванович Гладких ; [отв. ред. Ю. Н. Тодыка]. — Х. : Факт, 2005. — 366, [1] с. — Библиогр. в подстроч. примеч. — ISBN 966-637-252-5.
37. Гобхауз Л. Держава та індивід // Лібералізм : (антологія) ; упоряд. О. Проценко, В. Лісовий / Л. Гобхауз. — К., 2002. — С. 675—684.
38. Гончар В. М. Корпоративізм постіндустріального суспільства : характер змін представництва інтересів між державою і громадянським суспільством / В. М. Гончар // Нова парадигма. — 2007. — Вип. 70. — С. 97—109.
39. Гончар В. М. Корпоративізм як модель взаємодії держави і громадянського суспільства : дис. на здобуття наук. ступеня канд. політичних наук : спец. 23.00.02 "Політичні інститути та процеси" / Гончар Володимир Миколайович ; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2009. — 176 с. — Бібліогр.: с. 157—176.
40. Гончар В. М. Корпоративізм як феномен політичного життя / В. М. Гончар // Політологічний вісник. — 2007. — Вип. 23. — С. 255—262.
41. Гончар В. М. Перспективи корпоративізму в постіндустріальній цивілізації / В. М. Гончар // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. — 2007. — Вип. 87—88. — С. 62—66.
42. Гончар В. М. Політичні особливості корпоративізму в рамках сучасної індустріальної цивілізації / В. М. Гончар // Політологічний вісник. — 2006. — Вип. 22. — С. 304—315.
43. Гончаров П. К. Социальное государство: сущность и принципы / П. К. Гончаров // Вестник Российского университета дружбы народов. — Сер. : Политология. — 2000. — № 2 — С. 46—59.
44. Гончарова С. Ю. Соціальна політика : [навчальний посібник] / Світлана Юріївна Гончарова, Ірина Павлівна Оленко ; Харк. держ. екон. ун-т. — Х. : ХДЕУ, 2003. — 198 с. — Бібліогр.: с. 189—193. — ISBN 966-676-060-6.
45. Гордилова О. Становлення соціальної держави в сучасній Росії / О. Гордилова // Соціальна психологія. — 2005. — № 1. — С. 133—139.
46. Гордієнко Д. Західноєвропейський досвід соціальної держави / Д. Гордієнко // Людина і політика. — 2000. — № 6. — С. 62—65.
47. Гордієнко Д. Соціальна держава в Західній Європі (від теорії до суспільної реальності) / Д. Гордієнко // Людина і політика. — 2002. — № 3. — С. 129—135.
48. Горенко О. Боротьба з безробіттям і перспективи європейської інтеграції / О. Горенко // Людина і політика. — 2001. — № 5. — С. 113—135.
49. Гошовська В. Соціальна держава : типи, сутність, зміст / В. Гошовська // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. — 2007. — № 3. — С. 259—265.
50. Григорьева И. А. Можно ли России заимствовать германские модели социальной защиты, опирающиеся на социальное партнерство? [Электронний ресурс] / И. А. Григорьева // Материалы интернет-конференции "Социальное рыночное хозяйство : концепция, практический опыт и перспективы применения в России". — 20 февраля — 30 апреля 2006. — Режим доступа: http://www.ecsocman.edu.ru/db/msg/269974/participant/204926.html. — Название с экрана.
51. Гришин И. Социал-демократия Швеции : трудное расставание с прошлым / И. Гришин // Мировая экономика и международные отношения. — 2000. — № 9. — С. 72—84.
52. Грін Т. Ліберальне законодавство і свобода контракту // Лібералізм : (антологія) ; упоряд. О. Проценко, В. Лісовий / Т. Грін. — К., 2002. — С. 659—674.
53. Громыко А. Победы и поражения современной социал-демократической Европы / А. Громыко // Политические исследования. — 2000. — № 3. — С. 140—150.
54. Гуляєв В. На шляху до соціальної згоди / В. Гуляєв // Політологічні читання. — 1995. — № 1. — С. 277—282.
55. Давиденко В. В. Від конфронтації до партнерства: про соціальний діалог у контексті взаємодії держави і громадянського суспільства / В. В. Давиденко // Політологічний вісник. — 2006. — Вип. 21. — С. 47—61.
56. Давиденко В. В. Нові вектори соціального діалогу в сучасній Україні / В. В. Давиденко // Політологічний вісник. — 2006. — Вип. 22. — С. 133—148.
57. Давиденко В. Соціальний діалог в контексті взаємодії громадянського суспільства і держави : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра політ. наук : спец. 23.00.02 "Політичні інститути та процеси" / Давиденко Віталій Володимирович ; Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. — Л., 2008. — 35 с. — Бібліогр.: с. 31—34.
58. Давиденко В. В. Соціальний діалог як інноваційний ресурс сталого розвитку суспільства // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. — 2006. — Вип. 76—79. — С. 215—220.
59. Давидович В. Е. Социальная справедливость : идеал и принцип деятельности / В. Е. Давидович. — М. : Политиздат, 1989. — 255 с. — (Личность. Мораль. Воспитание). — ISBN 5-250-00342-7.
60. Давыдова Т. Е. Концепция социального рыночного хозяйства: формирование, развитее, современный поход [Электронный ресурс] / Т. Е. Давидова // Материалы интернет-конференции "Социальное рыночное хозяйство: концепция, практический опыт и перспективы применения в России". — 20 февраля — 30 апреля 2006. — Режим доступа к статье:
http://www.ecsocman.edu.ru/db/msg/269974/participant/271455.html. —
Название с экрана.
61. Даль Р. А. Демократія та її критики / Р. А. Даль ; [пер. з англ. М. та О. Лупішко]. — Харків : Вид. група " РА — Каравела", 2002. — 440 с. — ISBN 966-819-17-2.
62. Дарендорф Р. От социального государства к цивилизованному обществу / Р. Дарендорф // Политические исследования. — 1993. — № 5. — С. 31—35.
63. Дарендорф Р. Путь к свободе: демократия и ее проблемы в Восточной Европе / Р. Дарендорф // Вопросы философии. — 1990. — № 9. — С. 64-82.
64. Дарендорф Р. У пошуках нового устрою : [лекції на тему політики свободи у ХХІ столітті] / Ральф Дарендорф ; [пер. з нім. А. Орган]. — К. : Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2006. — 108, [1] с. — ISBN 966-518-353-2.
65. Даудерштадт М. Драматичний перехід : соціал-демократія у Східній та Центральній Європі / М. Ґ. Даудерштадт, Д. М. Андре. — К. : Основні цінності, 2000. — 231 с. — (Сучасна думка ; кн. 7). — Бібліогр.: с. 219—226. — ISBN 966-7856-01-1.
66. Декларация социального прогресса и развития [Электронный ресурс] : [принята 11 декабря 1969 г.] / Организация Объединенных Наций ; Генеральная Ассамблея. — Офиц. изд. — Режим доступа:
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_116. — Название с экрана.
67. Десуше О. М. Проблемы Германии вчера и сегодня – урок для России?
[Электронный ресурс] / О. М. Десуше // Материалы интернет-
конференции "Социальное рыночное хозяйство: концепция,
практический опыт и перспективы применения в России". — 20 февраля
— 30 апреля 2006. — Режим доступа к статье:
http://www.ecsocman.edu.ru/db/msg/269974/participant/211834.html. —
Название с экрана.
68. Дікон Б. Глобальна соціальна політика / Дікон Б., Халс М., Стабс П. ; пер. з англ. А. Олійник, В. Триліс, В. Паламарчук. — К. : Основи, 1999. — 348с. : табл., мал. — Бібліогр.: с. 309—335. — ISBN 966-500-156-6.
69. Доган М. Эрозия доверия в развитых демократиях / М. Доган // Мировая экономика и международные отношения. — 1999. — № 5. — С. 85—93.
70. Доронін О. Д. Соціальна політика як засіб системного забезпечення демократичних реформ : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 "Політичні інститути та процеси" / Доронін Олександр Дмитрович ; Одеська національна юридична академія. — О., 2004. — 18 с., включ. обкл. — Бібліогр.: с. 15.
71. Європейська соціал-демократія : трансформація у прогресі / [Франц Бекер Ф., Первенч Б., Б’ю Д. та ін.] ; [пер. з англ. С. Левченка] ; за ред. Р. Куперуса, Й. Кендела. — К. : Основні цінності, 2001. — 505 с. — (Сучасна думка ; кн. 10). — ISBN 966-7856-05-4.
72. Європейська Соціальна Хартія (переглянута) / Страсбург ; 3 травня 1996 року : ETS/163. — Офіц. вид. — К. : Фенікс, 2004. — 38 с. — ISBN 966-651-151-7.
73. Єрмоленко Д. О. Соціальна держава : ознаки та умови функціонування / Д. О. Єрмоленко // Держава і право. — Вип. 29. — С. 13—17.
74. Эрхард Л. Благосостояние для всех / Эрхард Людвиг ; [пер. с нем.]. — М. : Дело, 2001. — 332, [3] с. : ил., табл. — (Репринт / Академия народного хозяйства при Правительстве РФ). — Библиогр.: с. 330—332 и в подстроч. примеч. — ISBN 5-7749-0228-5.
75. Жмир В. Лобі в Україні: соціальна держава і соціальна політика / В. Жмир // Філософські обрії. — 2002. — № 7. — С. 138—150.
76. Жуков В. І. Золота середина на терезах соціальної рівноваги. Історія розвитку соціального партнерства, соціально-економічні та політичні фактори його формування в умовах ринкових відносин / В. І. Жуков // Профспілки України. — 1999. — № 2. — С. 2—27.
77. Жуков В. Соціальне партнерство в Україні : [навч. посіб.] / В. Жуков, В. Скуратівський. — К. : УАДУ, 2000. — 198, [2] с. — Бібліогр. в кінці розд. — ISBN 966-619-021-4.
78. Завадський С. "Государство благоденствия". Доктрина и практика / Сильвестр Завадський ; [пер. с польск. Б. Т. Челяповой, А. А. Якушева]. — М.: Издательство "Прогресс". — 1966. — 376 с.
79. Загальна декларація прав людини [Електронний ресурс] : [від 10 грудня 1948 р.] / Організація Об’єднаних Націй ; Генеральна Асамблея. — Офіц. вид. — Режим доступу:
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_015. — Назва з
екрану.
80. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування та пенсійне забезпечення у цифрах і фактах : дані станом на 1 січня та 1 квітня 2005 року / Міністерство праці та соціальної політики України ; Пенсійний фонд України. — К. : Мін. праці та соц. політ., 2005. — 58 с.
81. Задорожний Г. В. Соціальне партнерство – реальний шлях до відкритого суспільства / Задорожний Г. В., Коврига О. В., Смоловик В. В. — Х. : ХІМБ, 2000. — 189, [2] с. : іл., табл. — Бібліогр.: с. 157— 160. — ISBN 966-7641-02-3.
82. Заіка Н. Ю. Демократичний політичний режим як передумова становлення соціальної держави в Україні / Н. Ю. Заіка // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. — 2009. — Вип. 91—93 . — С. 63—66.
83. Заіка Н. Ю. Проблема соціальної справедливості в контексті соціальної держави / Н. Ю. Заіка // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. — 2007. — Вип. 84—86. — С. 169—171.
84. Заіка Н. Ю. Роль соціал-демократії у становленні та розвитку соціальної держави / Н. Ю. Заіка // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. — 2008. — Вип. 89—90. — С. 66—69.
85. Зайдль З. Реформування соціальної політики у Німеччині / З. Зайдль // Наше гасло. — 2004. — № 1—2. — С. 137—139.
86. Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування : [навчальний курс] / [Зайчук Б. О., Зарудний О. Б., Березіна С. Б. та ін.]. — К. : НВП "АВТ", 2004. — 256 с. — (Інтегрований навчально-атестаційний комплекс). — ISBN 966-8298-13-6.
87. Западно-европейская социал-демократия : поиски обновления / [Перегудов С. П., Паньков В. С., Шадрина И. П. и др.]. — М. : Издательство "Наука", 1989. — 320 с. — ISBN 5-02-010393-4.
88. Иванов О. Социальное партнерство : некоторые вопросы теории / Иванов О. – Спб. : Ин-т соц.-экон. пробл. РАН, 1994. — 76 с. : схем.
89. Іванова О. Л. Соціальна політика : теоретичні аспекти : [курс лекцій] / Іванова О. Л. — К. : Національний ун-т "Києво-Могилилянська академія", 2003. — 105, [2] c. : табл. — Бібліогр. в кінці тем. — ISBN 966-518-205-6.
90. Іванчук Н. В. Соціальне партнерство як новий тип суспільного діалогу в умовах демократизації українського суспільства / Н. В. Іванчук // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. — 2006. — № 4. — С. 93—101.
91. Ідеологія, принципи та механізми становлення соціально орієнтованої економіки в Україні : [зб. наук. пр.] / [Новіков В. М., Куліков Г. Т., Сітнікова Н. П. та ін.] ; за ред. В. М. Новікова. — К. : Ін-т демографії та соц. дослідж. НАН України, 2007. — 96 с. : табл. — (Програма розвитку ООН в Україні = United Nations Development Programme). — Бібліогр. в кінці ст. та у підрядк. прим. — ISBN 978-966-02-4525-9.
92. Иноземцев В. Возвращение Европы. Восставшая из пепла : европейская экономика в XX веке / В. Иноземцев // Мировая экономика и международные отношения. — 2002. — № 1. — С. 3—13.
93. Калашников С. В. Функциональная теория социального государства / Сергей Калашников. — М. : Экономика, 2002. — 188, [2] с. : ил. — Библиогр.: с. 178—189. — ISBN 5-282-02276-1.
94. Капильцова В. В. Соціальні гарантії в умовах становлення ринкових відносин в Україні : автореф. дис на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.01.01 "Економічна теорія" / Капильцова Вікторія Володимирівна ; Міністерство освіти і науки України ; Донецький національний університет. — Донецьк, 2002. — 20 с. : ил., табл. — Бібліогр.: с. 16—17.
95. Кастельс М. Інформаційне суспільство та держава добробуту : фінська модель / М. Кастельс, П. Хіманен ; [пер. : О. В. Андреєва та ін.]. — К. : Ваклер, 2006. — 231 с. : іл., табл. — (Cogitation Nova). — Бібліогр.: с. 208—224. — ISBN 966-543-087-4.
96. Кейнс Дж. Кінець laissez faire // Лібералізм : (антологія) ; упоряд. О. Проценко, В. Лісовий / Дж. Кейнс. — К., 2002. — С. 724—738.
97. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег / Дж. М. Кейнс ; [пер. с англ. Н. Н. Любимов]. — М. : Гелиос АРВ, 1999. — 352 с. — (Классики экономической науки — XX век). — ISBN 5-85438-100-1.
98. Кириченко О. А. Первые шаги социального партнерства в России / О. А. Кириченко, П. М. Кудюкин // Политические исследования. — 1993. — № 1. — С. 130—136.
99. Кистяковский Б. А. Государство правовое и социалистическое / Б. А. Кистяковский // Вопросы философии. — 1990. — № 6. — С. 141—160.
100. Кін Дж. Громадянське суспільство: старі образи, нове бачення / Джон Кін ; [пер. з англ. Олександр Гриценко]. — К. : К.І.С., 2000. — 191 с. — ISBN 0-7456-2070-1. — ISBN 966-7048-24-1.
101. Кіндратець О. Механізми збереження стабільності в соціально орієнтованих державах / О. Кіндратець // Людина і політика. — 2003. — № 5. — С. 115—122.
102. Кіндратець О. Сутнісні ознаки соціальної держави / О. Кіндратець // Людина і політика. — 2003. — № 6. — С. 138—144.
103. Клеман Н. М. "Государство благосостояния" в Великобритании : теория и практика / Н. М. Клеман // Эволюция теории и практики "государства благосостояния" в 80-е годы / Н. М. Клеман. — М., 1991. — С. 43—99.
104. Колот А. Проблеми становлення і розвитку соціально-трудових відносин в Україні / А. Колот // Україна : аспекти праці. — 2000. — № 3. — С. 23—27.
105. Колот А. Розвиток виробничої демократії як чинник удосконалення соціально-трудових відносин : досвід окремих країн / А. Колот // Україна : аспекти праці. — 2001. — № 6. — С. 21—28.
106. Колот А. Теоретичні й прикладні аспекти становлення і розвитку сторін соціально-трудових відносин та їх представницьких органів / А. Колот // Україна : аспекти праці. — 2002. — № 2. — С. 14—25.
107. Комарницький В. І. Правові питання соціального партнерства в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук. : спец. 12.00.05 "Трудове право ; право соціального забезпечення" / Комарницький Вадим Іванович ; Національний університет внутрішніх справ України. — Харків, 2001. — 17 с., включ. обкл. — Бібліогр.: с. 14—15.
108. Кондратьєв Р. Соціальна держава в теоретико-правових і філософських дослідженнях / Р. Кондратьєв // Право України. — 2005. — № 2. — С. 81—84.
109. Конституции государств Европейского Союза / [под ред. Л. А. Окунькова]. — М. : НОРМА-ИНФРА-М : Институт законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве РФ, 1997. — 802, [1] с. : ил. — ISBN 5-89123-12