ПОЛІТИЧНІ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ВЛАДНИХ ВІДНОСИН В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: ІСТОРИКО-ПОЛІТОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ : ПОЛИТИЧЕСКИЕ МЕХАНИЗМЫ РЕГУЛИРОВАНИЯ ВЛАСТНЫХ ОТНОШЕНИЙ В УСЛОВИЯХ ТРАНСФОРМАЦИИ УКРАИНСКОГО ОБЩЕСТВА: ИСТОРИКО-политологический анализ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ПОЛІТИЧНІ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ВЛАДНИХ ВІДНОСИН В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: ІСТОРИКО-ПОЛІТОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ
  • Альтернативное название:
  • ПОЛИТИЧЕСКИЕ МЕХАНИЗМЫ РЕГУЛИРОВАНИЯ ВЛАСТНЫХ ОТНОШЕНИЙ В УСЛОВИЯХ ТРАНСФОРМАЦИИ УКРАИНСКОГО ОБЩЕСТВА: ИСТОРИКО-политологический анализ
  • Кол-во страниц:
  • 201
  • ВУЗ:
  • Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • Черкаський національний університет
    імені Богдана Хмельницького


    На правах рукопису

    ІЩЕНКО ОЛЕГ МИКОЛАЙОВИЧ

    УДК: 321.01 (477) (09)


    ПОЛІТИЧНІ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ВЛАДНИХ ВІДНОСИН В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: ІСТОРИКО-ПОЛІТОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ


    Спеціальність 23.00.01 – теорія та історія політичної науки


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата політичних наук


    Науковий керівник
    Обушний Микола Іванович
    доктор політичних наук,
    професор



    Черкаси – 2005







    ЗМІСТ


    ВСТУП....................................................................................................................3
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО
    ВИВЧЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ МЕХАНІЗМІВ РЕГУЛЮВАННЯ
    ВЛАДНИХ ВІДНОСИН……………………………………………………....11
    1.1. Концептуальні засади дослідження політичних механізмів
    регулювання інститутів влади і владних відносин....................................11
    1.2. Політична наука про владу, владні відносини та механізми
    їх регулювання..............................................................................................39
    Висновки до першого розділу………………………………………………….67
    РОЗДІЛ 2. ПОЛІТИЧНІ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ
    ВЛАДНИХ ВІДНОСИН В ІСТОРИЧНОМУ КОНТЕКСТІ
    УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ…………………………………...70
    2.1. Ретроспективний аналіз ідеї політичних механізмів регулювання
    владних відносин в історії української державності.................................70
    2.2. Концептуалізація політичних пріоритетів трансформування
    держави і механізмів владних відносин в Україні.....................................97
    Висновки до другого розділу……………………………………………...…..121
    РОЗДІЛ 3. ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ОПТИМІЗАЦІЇ
    ПОЛІТИЧНИХ МЕХАНІЗМІВ ВЛАДНИХ ВІДНОСИН
    ЗА УМОВ ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА…..124
    3.1. Політологічний аспект оптимізації механізмів регулювання влади
    і владних відносин в Україні......................................................................124
    3.2. Теорія демократизації політичних механізмів регулювання
    владних відносин в Україні в трансформаційний період........................151
    Висновки до третього розділу…………………………………………………177
    ВИСНОВКИ........................................................................................................179
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................184








    ВСТУП

    Актуальність теми дослідження. На початку ХХІ століття, коли значна частина світу і в тому числі українське суспільство поринули у процес соціально-політичних трансформацій, на перший план виходить проблема реформування всієї політичної сфери, зокрема, владних відносин. Виникла ситуація, за якої старі, придатні у минулому методи, засоби та механізми управління, регулювання влади, стали неефективними у ринкових умовах. Україна, йдучи до світової спільноти, має також реформувати власний соціально-політичний устрій та політичні механізми, що регулюють інститути влади і відносини між ними.
    Актуальність теми продиктована зростанням ролі та значення влади як універсального регулятора, а також потребами адаптації регулятивних механізмів владних відносин на шляху трансформації українського суспільства. Невідкладність розв’язання проблем владних відносин значно актуалізується у контексті входження України у світові структури. Відтак, об’єктивно актуальність теми зумовлена необхідністю пошуку нових механізмів владних відносин у трансформаційний період.
    Сутність, призначення і завдання науки полягає в тому, щоб підняти соціально-гуманітарний стан і рівень розвиненості нашої країни, здійснити науково-теоретичне забезпечення соціальної ефективної діяльності всіх владних інститутів раціональністю, чіткістю їх структури та інноваційними технологіями, демократичними, високоморальними і правовими принципами функціонування. Зважаючи на недостатню наукову розробленість теорії політичних механізмів регулювання владних відносин, необхідно зосередити увагу на узагальненні історичних ідей і основних концептуальних підходів у дослідженні політичної влади.
    Прискорення трансформаційних і модернізаційних процесів в Україні особливо актуалізує розвиток теорії політичних механізмів регулювання владних відносин. Їх завдання полягає в гармонізації суспільних відносин та соціального захисту особистості, у сприянні реформуванню політичної системи, реалізації цілей і завдань, що стоять перед суспільством в економічній, соціальній і духовній сферах у процесі трансформації українського суспільства.
    У вітчизняній науковій літературі сьогодні значно активізувалась науково-дослідна робота по створенню нової науково-методологічної бази для фундаментальної розробки теоретичних і методологічних проблем розвитку влади і владних відносин в Україні. Важливі аспекти цієї проблеми розроблялись в працях В. Андрущенка, В. Амеліна, В. Бабкіна, І. Варзара, Г. Волинки, Л. Губерського, М. Ільїна, Ф. Кирилюка, А. Колодій, В. Копєйчикова, В. Кременя, В. Литвина, М. Обушного, О. Романюка, С. Рутара, С. Телешуна, В. Халіпова, Ю. Шемшученка, Л. Шкляра, П. Шляхтуна та ін.
    Ця тема була присутня в роботах найвидатніших мислителів різних епох, починаючи від Стародавніх часів. Її розробляли Конфуцій у Китаї, Платон, Аристотель і Полібій у Греції, Цицерон у Стародавньому Римі. Їхня заслуга в тому, що вони вперше сформулювали завдання свідомого впливу на владні відносини та окреслили початкові механізми їх регулювання.
    Ті чи інші проблеми владних відносин і зростання їх соціального впливу були в центрі дослідницького інтересу А. Августина і Ф. Аквінського, Г. Алмонда, Х. Арендт, Р. Арона, Дж. Бернхема, Д. Белла, З. Бжезинського, М. Вебера, Г. Гегеля, Дж. Гелбрейта, Т. Гоббса, М. Грушевського, Р. Даля, Р. Дарендорфа, Д. Істона, А. Камю, І. Канта, В. Леніна, В. Липинського, Дж. Локка, Н. Макіавеллі, К. Маркса, Ш. Монтеск’є, Т. Парсонса, К. Поппера, Б. Рассела, Ж. Ж. Руссо, А. Тойнбі, Е. Тоффлера, М. Янга, К. Ясперса та ін.
    У політологічному плані певні проблеми влади і механізмів владних відносин розглядаються в роботах українських науковців. Зокрема, у працях О. Бабкіної, В. Баркова, В. Бебика, В. Беха, В. Богданова, М. Головатого, В. Горбатенка, М. Кармазіної, І. Кресіної, А Кудряченка, І. Кураса, Ю. Левенця, Т. Ляшенко, М. Михальченка, Г. Новічкова, А. Пахарєва, В. Ребкало, Ф. Рудича, О. Салтовського, М. Хилька та ін. Однак, в їх працях досліджувана нами проблема висвітлюється лише у плані аналізу інших проблем.
    Сутність, особливості функціонування влади, її ресурси та механізми регулювання політико-владних відносин досліджуються в працях таких науковців, як В. Буренко, В. Денисенко, В. Журавльов, С. Кузнєцова, М. Обушний, В. Патрушев, В. Пугачов, О. Соловйов та ін.
    Але спеціально політичні механізми регулювання владних відносин в комплексному вигляді у сучасній політологічній літературі поки що не досліджувалися. Історико-політологічному аспекту політичних механізмів владних відносин в трансформаційний період українського суспільства саме і присвячена ця дисертація.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою планової наукової теми кафедри політичних наук і культурології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького “Соціальні, політичні, правові та культурні фактори інтегрування України в європейське і світове співтовариство”, затвердженої на засіданні вченої ради університету (протокол №3 від 15 січня 2002 р.). Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні вченої ради Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (протокол № 1 від 28 серпня 2003 року).
    Метою дисертаційного дослідження є розробка теорії та методології дослідження політичних механізмів регулювання владних відносин. Йдеться про аналіз джерел, спеціальної літератури про політичні механізми, що регулюють, забезпечують скоординованість у відносинах законодавчої влади, виконавчо-розпорядчих органів, судових інституцій, громадських організацій та інститутів громадянського суспільства. В основі цієї мети аналізуються головні ідеї і концепції трансформації у трьох механізмах владних відносин: законодавчому, виконавчому і судовому.
    Відповідно до поставленої мети в дисертації вирішуються завдання:
    - проаналізувати історіографію проблеми та історію розвитку основних ідей і концепцій влади і політичних механізмів владних відносин;
    - конкретизувати теоретико-методологічний інструментарій дослідження політичних механізмів регулювання владних відносин;
    - здійснити ретроспективний аналіз ідей і концепцій влади та політичних механізмів регулювання владних відносин в історії української державності та основних форм її прояву як протоінститутів і протомеханізмів сучасної влади;
    - визначити концептуальні, теоретико-методологічні засади дослідження механізмів владних відносин в контексті структурної трансформації політичної системи українського суспільства;
    - на основі політологічного аналізу визначити напрями оптимізації політичних механізмів регулювання відносин між відповідними інститутами влади;
    - провести історико-політологічний аналіз теорій щодо шляхів демократизації політичних механізмів регулювання владних відносин у трансформаційному суспільстві.
    Об’єктом дослідження виступають теорія та історія розвитку влади, владних відносин і оптимізації механізмів влади.
    Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади аналізу ідеї політичних механізмів регулювання владних відносин та концептуальні підходи до їх вивчення у процесі трансформації українського суспільства.
    Методологія дослідження. У дисертації застосовано комплексну методологію. Фундаментальною методологічною базою став історико-політологічний аналіз, який дозволяє всебічно вивчити теорію та історію розвитку політичних механізмів регулювання владних відносин в умовах трансформації в Україні. Широко використовуються системний, ретроспективний, порівняльний, аналітичний методи. Автор спирається на політологічні, філософські, історичні і загально-методологічні принципи і положення.
    Авторська концепція базується на детальному аналізі та узагальненні теоретико-методологічних підходів, що є у науковій літературі, присвяченій дослідженню механізмів владних відносин і трансформації українського суспільства, на узагальненні ідей, концепцій, досвіду демократизації владних відносин в Україні та на порівняльних дослідженнях аналогічних процесів в країнах розвиненої демократії.
    Наукова новизна одержаних результатів обумовлена сукупністю поставлених завдань і способів їх вирішення. Дисертаційна робота є фактично першим спеціальним компаративним дослідженням сучасного стану теорії і перспектив становлення і функціонування політичних механізмів регулювання владних відносин у процесі трансформації українського суспільства. Основні положення, що розкривають базову концепцію дисертації і визначають її новизну, полягають у наступному:
    - на основі дослідження історіографії проблеми вперше проведено аналіз теоретико-методологічних засад; обґрунтовано доцільність розширення науково-дослідницького простору для вивчення політичних механізмів регулювання владних відносин в умовах трансформації українського суспільства;
    - розкрито нові можливості використання теоретико-методологічного інструментарію дослідження; поглиблено наукову розробку понять “владні відносини”, “механізми влади”, “регулювання владних відносин”, а також дана авторська конкретизація і розроблена схема теоретичної інтерпретації категорії “політичні механізми регулювання владних відносин”;
    - в результаті ретроспективного аналізу простежена еволюція ідеї політичних механізмів регулювання владних відносин у процесі становлення протомеханізмів української державності, у посиленні впливу громадянського суспільства на владні відносини;
    - визначені концептуальні, теоретико-методологічні засади ідей і теорій виникнення і розвитку політичних механізмів регулювання владних відносин, виходячи з розуміння останніх, як компонентів структурної трансформації політичної системи українського суспільства;
    - на основі політологічного аналізу визначені напрями оптимізації політичних механізмів регулювання владних відносин з урахуванням об’єктивних та суб’єктивних передумов, особистісних та інституціоналізованих факторів, що впливають на виконання владою завдань трансформації українського суспільства;
    - проведено історико-політологічний аналіз теорій щодо шляхів демократизації суспільства, яка здійснюється в залежності не тільки від інститутів влади, але і від політичних механізмів регулювання всієї системи владних відносин у трансформаційному суспільстві;
    - у контексті конкретизації категорії “трансформація суспільства” визначені політичні механізми регулювання відносин між інститутами державної і недержавної, політичної і неполітичної влади відповідно до європейських і світових тенденцій та закономірностей.
    Науково-теоретичне значення одержаних результатів полягає у розробці теорії і методології трансформування інститутів влади та становлення і функціонування політичних механізмів регулювання владних відносин. Реалізований у дисертації історико-політологічний аналіз створює реальні можливості пошуку ефективних шляхів практичного вирішення проблем реформи політичної системи українського суспільства.
    Практичне значення дисертації полягає в тому, що її науково-аналітичні матеріали та теоретико-методологічні рекомендації можуть бути використані при розробці конкретних програм, пов’язаних з демократизацією владних відносин і трансформацією суспільства. Одержані результати будуть корисними державним службовцям, політичним діячам і лідерам, практикуючим політикам та політологам, всім, хто вивчає проблеми функціонування влади та регулювання владних відносин.
    Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною роботою. Сформульована концепція, яка містить теоретико-методологічне дослідження ідей і теорій, положення наукової новизни, висновки й рекомендації належать особисто автору. Публікації дисертанта одноосібні.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і практичні рекомендації дисертаційної роботи доповідались та обговорювалися на засіданнях та науково-методичних семінарах кафедри політичних наук і культурології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, на ряді наукових, науково-практичних конференцій та семінарів: Всеукраїнській конференції “Сільська молодь: проблеми і перспективи” (Черкаси, 2002); Міжнародній науковій конференції “Управління активними системами в бізнесі, освіті, техніці” (Черкаси, 2003); Науково-практичному семінарі „Розвиток банківської системи в Україні” (Черкаси, 2004); Науковій конференції „Імператив національної консолідації: потенціал партійної системи та ресурси громадянського суспільства України” (Донецьк, 2005); Науково-практичній конференції “Педагогічна освіта України: національні традиції та європейські інновації” (Київ, 2005); Перших Курасівських читаннях „Етнополітична ситуація в Україні напередодні парламентських виборів” (Київ, 2005), а також на сесіях Осередку наукового товариства ім. Шевченка у Черкасах (XIII сесія - 2002 р.; XIV сесія - 2003 р., XV сесія - 2004 р.).
    Публікації. Основні положення і результати дослідження викладені автором в 9 наукових публікаціях, 4 з яких містяться у фахових виданнях ВАК України.
    Структура дисертації. Мета і завдання дослідження та логіка реалізації пізнавальної концепції визначили структуру дисертації, що складається зі вступу, трьох розділів (які поділені на підрозділи), висновків і переліку використаних джерел (232 позиції). Обсяг роботи – 201 сторінка, основна частина дисертації – 183 сторінки.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Таким чином, у процесі дисертаційного дослідження розроблена актуальна наукова проблема обґрунтування теоретико-методологічних засад оптимізації владних відносин. Вперше здійснено історико-політологічний аналіз наукових підходів до владних відносин і механізмів їх регулювання, що забезпечує практичне використання отриманих наукових результатів. Одержані результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізована мета й завдання дають можливість зробити основні висновки й пропозиції.
    Обґрунтування теоретико-методологічних засад владних відносин на основі дослідження історіографії має самостійне науково-практичне значення, розширюючи простір і основу нових концептуальних підходів до трансформування традиційної влади і всього суспільства. Провідну роль у вирішені вказаних завдань відіграє подолання тоталітарних і авторитарних механізмів влади та розробка концепції демократичних політичних механізмів регулювання владних відносин. Ступінь ефективності політичних механізмів влади є суттєвим показником рівня демократичності, гуманності і організованості українського суспільства.
    Політичні реформи в передових країнах світу та в Україні, що здійснюються на підставі демократичних перетворень, спрямовані на становлення нової філософії відносин влади й громадян, формування громадянського суспільства. З огляду на це об’єктивною потребою стає наукове обґрунтування шляхів розвитку і просування українського суспільства в напрямі досягнення визнаних світовим співтовариством стандартів рівня і якості життя. Це вимагає радикальних змін у теорії та ідеології здійснення владних відносин. Результати узагальнення теорій і концепцій інтегровані дисертантом у парадигму трансформації українського суспільства, свідчать про значні можливості застосування підходів стратегічного регулювання для створення інноваційної системи владних відносин, спрямованої на громадянина. У сучасних концепціях владних відносин стратегічне регулювання набуває характеру парадигмальних складових нового управління. Проте для цього необхідним є створення належної теоретико-прикладної бази влади.
    Нові можливості використання теоретико-методологічного інструментарію дослідження полягають у поглибленні наукової розробки понять „владні відносини”, „механізми влади”, “регулювання владних відносин”. У авторській інтерпретації категорія “політичний механізм регулювання владних відносин” визначена як сукупність пристроїв, станів, процесів і елементів (підмеханізмів), з яких формується і за якими функціонує політична система суспільства, всі без винятку її складові компоненти – законодавчий механізм, механізм зміни влади тощо. Схема теоретичної інтерпретації категорії „політичні механізми регулювання владних відносин” включає в себе такі основні елементи (підмеханізми): організаційний, підпорядковуючий, мобілізаційний, регулюючий, координаційний, комунікаційний, інформаційний, оптимізуючий і контролюючий. Механізми влади бувають різноманітними за призначенням і за конструкціями.
    На основі ретроспективного аналізу ідей і концепцій політичних механізмів регулювання владних відносин в історії української державності доведено, що першими протомеханізмами владних відносин були віче, звичаєве право, Рада генеральних старшин. В офіційних політико-правових актах Війська Запорізького, написаних гетьманом Війська Запорізького Пилипом Орликом в 1710 році, була зроблена одна з перших у світовій практиці спроба формування такого політичного механізму регулювання владних відносин, як механізм поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки влади.
    Одним із результатів дисертації є розробка концептуальних і теоретико-методологічних засад, ідей і теорії розвитку політичних механізмів регулювання владних відносин, що закріплюють орієнтацію влади на структурну трансформацію політичної системи українського суспільства. Провідну роль відіграють підходи й механізми запропонованої концепції владно-управлінської відповідальності, реалізація яких грунтується на демократизації відповідної інституціонально-цільової основи законодавчого, виконавчого і судового механізмів влади. Такою основою є систематизовані і запропоновані до науково-практичного використання специфічні політичні механізми регулювання владних відносин: поділ влади, механізм зміни влади, механізм парламентської відповідальності уряду, механізм реалізації міжнародно-правових норм у системі національних владних відносин, механізм прийняття та виконання політичних рішень, механізм соціального партнерства між громадськістю, владою і бізнесом та інші.
    Досить раціональну характеристику управлінської піраміди дають М. Лукашевич і В. Бех відмічаючи, що кожна з гілок влади формує свій специфічний механізм функціонування та розвитку. Законодавча влада – створює механізм нормоутворення, виконавча влада – механізм реалізації законів, судова – забезпечує механізм дії закону. Четверта гілка влади – народовладдя – володіє механізмом громадської думки і здійснює функцію соціального контролю за направленістю та якістю функціонування управлінської піраміди [189, 55].
    У теорії необхідно передбачити наявність різних напрямів оптимізації політичних механізмів влади: реалізація резервів суб’єктів владних відносин; звільнення інститутів влади від функцій оперативного втручання у владні відносини; зміщення регулюючої діяльності у сферу прогнозування, координації та розвитку механізму саморегуляції суб’єктів влади; поєднання різних політичних механізмів регулювання владних відносин, що забезпечить мінімізацію негативних наслідків трансформаційних змін в Україні; надання суб’єктам влади самостійності і свободи вибору механізмів задоволення людських потреб; ліквідація старих командно-адміністративних механізмів і постійне оновлення теоретико-організаційних форм і принципів функціонування інститутів влади; запровадження альтернативності суб’єктів влади та способів і механізмів їх самореалізації в системі владних відносин.
    Історико-політологічний аналіз праць вітчизняних і зарубіжних дослідників показує необхідність демократизації всіх механізмів політико-владних, соціальних і економічних відносин. У процесі теоретичного осмислення шляхів демократизації владних відносин розкрито їх інституціональні та функціональні, внутрішні і зовнішні механізми, доведено коректність досліджуваних шляхів з позицій теорії управління, організації і регулювання. Йдеться про раціональні пропорції між ринковими і державними, політичними механізмами, про демонтаж механізмів командної економіки і впровадження нових механізмів регулювання, як державних, так і політичних, та механізмів громадянського суспільства.
    Узагальнення концепцій трансформації державної влади переконує, що вона має відбуватися у відповідності з такими головними принципами і вимогами: здійснення згідно з чинною Конституцією України та політико-правовими і моральними законами, нормами і принципами; виконання виключно інститутами і особами, що наділені владно-правовими повноваженнями; забезпечення єдності і внутрішньої цілісності у межах суспільного, державно-політичного устрою України. Окреслена сфера регулювання владних відносин у сформованій автором концепції визначає їх системоутворюючі ознаки і механізми, а також політичні пріоритети трансформації українського суспільства.
    Науково-теоретичні основи і напрями оптимізації механізмів влади, а також основні теорії щодо шляхів демократизації політичних механізмів владних відносин в сучасній Україні визначаються з урахуванням особливостей їх розвитку за умов трансформації суспільно-політичного життя. Зміцнення незалежності Української держави зумовлює необхідність теорії оптимізації, адекватної глобальним трансформаціям не тільки в Європі. Завдання полягає у подоланні тоталітарних і авторитарних механізмів влади, переході до соціально розвиненої плюралістичної демократії. Ідеї провідних фахівців слугують основою узагальнення теорії трансформації українського суспільства в контексті глобальних трансформацій, входження України у світове співтовариство.
    Розробка політологічного аспекту оптимізації механізмів регулювання владних відносин показує, що оптимізація дає вибір найкращого варіанту із можливих; приведення системи в найкращий, найефективніший (оптимальний) стан. У політологічній літературі оптимізація визначається як процес досягнення оптимуму, тобто сукупності найбільш сприятливих умов та найкращого методу вирішення завдань і досягнення мети відповідно до сучасних тенденцій розвитку цивілізації. Останніми детермінується сукупність методів і рішень щодо регулювання влади, які спрямовані на впорядкування етапів та раціоналізацію процедур влади, на визначення обмежень і критеріїв нових політичних механізмів влади.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Аквінський Ф. Коментарі до Аристотелевої “Політики” / Філософія політики: Хрестоматія: У 4-т. / Авт.-упоряд.: В.П. Андрущенко (кер.) та ін. – К.: Знання України, 2003. – Т. І. – С. 121-176.
    2. Алмонд Г., Верба С. Гражданская культура и стабильность демократии // Журнал „Полис”. – 1992. – № 4. – С. 122-134.
    3. Амелин В. Многомерная модель политической власти // Общественные науки и современность. – 1991. - № 2. – С. 48-58.
    4. Амелин В.Н. Власть как общественное явление / Политика: проблемы теории и практики. Вып.VII. Ч.1. - М.: ИНИОН АН СССР, 1990. – С. 38-66.
    5. Андрущенко В. Гуманітарна політика України в період утвердження незалежності / Філософія політики: Хрестоматія: У 4 т. –Т. ІV. – С.317 – 335.
    6. Античная литература: Учеб. для студ. / А.Ф. Лосев, Г.А. Сонкина и др.; Под ред. А.А. Тахо-Годи. – 4-е изд., дораб. – М.: Просвещение, 1986. – 464 с.
    7. Антология мировой политической мысли. В 5 т. – М.: Мысль, 1997. – Т.1 – 832 с.
    8. Антонович М. М. Міжнародне публічне право: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Вид. дім „КМ Академія”, 2003. – 308 с.
    9. Арендт Х. Джерела тоталітаризму. Пер.з англ. – К.: Дух і літера, 2002. - 539 с.
    10. Аристотель Політика / Філософія політики: Хрестоматія: У 4-т. - К.: Знання України, 2003. – Т. І. – С. 52-58.
    11. Аристотель Сочинения в четырех томах. Т. 1. Ред. В.Ф.Асмус. – М.: «Мысль», 1975. – 550 с.
    12. Арон Р. Демократия и тоталитаризм / Філософія політики: Хрестоматія: У 4 т. – К.: Знання України, 2003. – Т. ІІІ. – С. 183-195.
    13. Ашин Г.К. Политическая элита / Политика: проблемы теории и практики. Вып.VII. Ч.1. - М.: ИНИОН АН СССР, Ин-т молод., 1990.–С. 22-37.
    14. Бабкина О. Роль государства в реформирующейся политической системе // Персонал. – 2002. – №4. – С. 37-42.
    15. Бебик В.М. Менеджмент виборчої кампанії: ресурси, технології, маркетинг: Навч.-метод. посіб. – К.: МАУП, 2001. – 216 с.
    16. Бебик В.М. Політологія для політика і громадянина: Монографія. – К.: МАУП, 2002. – 424 с.
    17. Бек У. Что такое глобализация? / Пер. с нем. А.Григорьева и В.Сидельни-ка Общ. ред. и послесл. А.Филиппова. – М.: Прогресс-Традиция, 2001.–304 с.
    18. Бекон Ф. Опыты и наставления нравственные и политические / Філософія політики. Хрестоматія: У 4 т. – К., 2003. –Т. І. – С. 309-319.
    19. Берг-Шлоссер Д., Майер Х., Штаммен Т. Введение в политическую науку / Зарубежная политическая наука: история и современность. – М.: ИНИОН АН СССР, 1990. – Выпуск 1. – С. 92-112.
    20. Берлін І. Дві концепції свободи. Пер. О.Коваленко / Сучасна політична філософія: Антологія. Пер. з англ.–Упор. Я.Кіш.–К.: Основи, 1998.–С. 56-113.
    21. Бех В. Імператив концепції національної безпеки у ХХI столітті // Політичний менеджмент. – 2003. – № 3. – С.13-26.
    22. Бжезинский З. Большой провал. Агония коммунизма / Квинтэссенция: Филос. альманах. Сост.:В.И.Мудрагей та ін.–М.:Политиздат,1990.–С.256-277.
    23. Бодуен Ж. Шість книг про державу // Філософія політики: Хрестоматія: У 4-т.– К.: Знання України, 2003. – Т. І. – С. 277-279.
    24. Болдуин Д.А. Зависимость, автономия и власть/Зарубежная политическая наука: история и современность.–М.:ИНИОНАНСССР,1990.–Вып.1–С.150-154.
    25. Болл Т. Власть // Полис. – 1993. – № 5. – С. 36-42.
    26. Буренко В. И. Социальное регулирование политической власти: история идей и современные подходы.– М.:Национ. институт бизнеса,2001.–195 с.
    27. Бычко И.В. В лабиринтах свободы. М.: Политиздат, 1976. – 159 с.
    28. Бэрри Н. Введение в современную политическую теорию /Зарубежная полит. наука: история и соврем.–М.:ИНИОН АНСССР,1990.–Вып.1–С.163-165.
    29. Варзар І.М. Із контекстів минулих літ: Вибране в концептуальних і мемуарних вимірах. – К. : ФАДА, ЛТД, 2003. – Кн. 1 : Держава і народ-етнос у політологічному дискурсі. – 592 с.
    30. Василевська Т. Довіра населення до влади: етичний вимір / Зб. наук. пр. Укр. Академії держ. упр. При Президентові України/ За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. – К.: Вид-во УАДУ, 2000. – Вип. 2. – В 4 ч. Ч. ІІІ. – С. 18-22.
    31. Васильев С.А., Львин Б.М. Социальные механизмы экономической реформы и характер переходного процесса / Постижение: Социология. Социальная политика. Экономическая реформа / Ред.-сост. Ф.М. Бородкин, Л.Я. Косалс, Р.В. Рывкина. – М.: Прогресс, 1989. – С. 409-421.
    32. Вебер М. Наука как призвание и профессия / Избранные произведения: Пер. с нем. – М.: Прогресс, 1990. – С. 707-735.
    33. Вебер М. Основные социологические понятия / Избранные произведения: Пер. с нем./ Сост., общ. ред. и послесл. Ю.Н.Давыдова – М.: Прогресс, 1990. – С. 602-643.
    34. Вебер М. Политика как призвание и профессия / Избранные произведения: Пер. с нем. – М.: Прогресс, 1990. – С. 644-706.
    35. Винниченко В. Відродження нації. Част. І-ІІІ. – К.: Вид. політ. літ-ри України, 1990. – Ч. І - 348 с., Ч.ІІ - 328 с., Ч. ІІІ - 542 с.
    36. Винниченко В.К. Заповіт борцям за визволення. – К.: Вид. т-во „Криниця”, 1991. – 128 с.
    37. Вятр Е. Социология политических отношений. – М.: «Прогресс», 1979. – 463 с.
    38. Гаджиев К.С. Введение в политическую науку.–М.: Логос,1997.– 720 с.
    39. Гаєк Ф. Рівність, цінність і чесноти / Сучасна політична філософія: Антологія. Пер. з англ. – Упор. Я.Кіш. – К.: Основи, 1998. – С. 114-136.
    40. Гаращук В.М. Теоретико-правові проблеми контролю та нагляду у державному управління: Автореф. дис... докт. юрид. наук: 12.00.07 / Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого – Х., 2003. – 35 с.
    41. Гегель Г. В.Ф. Философская пропедевтика / Работы разных лет. В двух томах. - Т. 2. Сост., общая ред. А. В. Гулыги. – М.: Мысль, 1971. – 630с.
    42. Гегель Г. Громадянське суспільство / Філософія політики: Хрестоматія: У 4-т. – К.: Знання України, 2003. – Т. ІІ. – С. 63-176.
    43. Гегель Г.В.Ф. Наука логики. В 3-х т.– М.: «Мысль», 1971. Т. 2. – 248 с.
    44. Гладченко Т. Механізми управління – основа впровадження стратегічного плану розвитку територіальної громади // Аспекти самоврядування. – 2005. – № 3(29). – С. 57-59.
    45. Гоббс Т. Избранные произведения: В 2 т.–М.: Мысль, 1995.–Т. 1.–584 с.
    46. Гоббс Т. Левіафан / Філософія політики: Хрестоматія: У 4-т. – К.: Знання України, 2003. – Т. І. – С. 320-324.
    47. Головатий М.Ф. Соціологія політики: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: МАУП, 2003. – 504 с.
    48. Гольбах П.А. Избранные произведения в двух томах. Под общ. ред. Х.Н. Момджяна. Пер. с фр. – М.: Соцэкгиз. - 1963. – Т. 2. – 563 с.
    49. Гонцяж Я., Гнидюк Н. Свобода інформації та виконавча гілка влади: Правові норми. Інституції. Процедури. – К.: Міленіум, 2002. – 240 с.
    50. Горбатенко В. Еволюція футуроорієнтованого потенціалу суспільно-політичної думки // Політичний менеджмент. – 2004. – № 4 (7). – С. 47-56.
    51. Горбатенко В. Постмодерн і трансформація ціннісної основи людського буття // Політичний менеджмент. – 2005. – № 1 (10). – С. 3-13.
    52. Грабовський С. та ін. Нариси з історії українського державотворення / С. Грабовський, С. Ставрояні, Л. Шкляр. – К.: Генеза, 1995. – 608 с.
    53. Грейсон Дж. К. мл., О’Делл К. Американский менеджмент на пороге ХХI века: Пер. с англ./Авт. предисл. Б.З.Мильнер.–М.: Экономика,1991.–319 с.
    54. Грин Р. 48 законов власти / Пер. с англ. Е.Я.Мигуновой. – М.: РИПОЛ классик, 2004. – 768 с.
    55. Гроцій Г. Про право війни та миру // Філософія політики: Хрестоматія: У 4-т. – К.: Знання України, 2003. – Т. І. – С. 299-306.
    56. Грушевський М. Історія України, приладжена до програми вищих... / Упор. А.Ф. Трубайчук.- 2-е вид. стер. – К.: Либідь, 1992. – 228 с.
    57. Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. – К.: Т-во „Знання” України, 1991. – 240 с.
    58. Гунчак Т. Україна: перша половина XX століття: Нариси політичної історії. – К.: Либідь. , 1993. – 288 с.
    59. Давньоруські любомудри / В. Горський, О. Вдовина, Ю. Завгородній, О. Киричок. – К.:Вид. дім „КМ Академія”, 2004. – 304 с.
    60. Даль Р. Введение в экономическую демократию: Пер. с англ. – М.: «Наука»; СП ИКПА, 1991. – 124 с.
    61. Дарендорф Р. Общество и свобода / Філософія політики: Хрестоматія: У 4 т. – К.: Знання України, 2003. – Т. ІІІ. – С. 24-31.
    62. Дегтярев А.А. Политическая власть как регулятивный механизм социального общения // Полис. – 1996. – № 3. – С. 108-120.
    63. Деменко О. Євроатлантична інтеграція: реалії та перспективи // Політичний менеджмент. – 2004. – № 4 (7). – С. 95-107.
    64. Донцов Д. Історія розвитку української державної ідеї. – К.: Товариство „Знання” України, 1991. - 48 с.
    65. Євтух В. Історіософська інтерпретація минулого і сучасного України // Політичний менеджмент. – 2004. - .№4 (7). – С. 155-165.
    66. Ильин М.В. Власть // Полис. – 1997. – № 6. – С. 146-163.
    67. История политических и правовых учений / Под ред. В.С.Нерсесянца. - М.: Издательская группа НОРМА–ИНФРА, 1995. – 736 с.
    68. История политических и правовых учений./ Под ред. О.Э.Лейста. – М.: Юрид. лит., 1991. – 528 с.
    69. История Украины: Учебное пособие / Бушин Н.И. и др. – Киев–Черкассы: “Сіяч”, 1996. – 384с.
    70. Ілларіон. Слово про закон і благодать // Філософія політики: Хрестоматія: У 4 т. – К.: Знання України, 2003. – Т. І. – С. 244-256.
    71. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В. та ін.; за ред. В. І. Ярошовця. – К.:Вид-во ПАРАПАН, 2002. – 774 с.
    72. Камю А. Бунтующий человек. Философия. Политика. Искусство: Пер. с фр. – М.: Политиздат, 1990. – 415 с.
    73. Кант И. К вечному миру. // Філософія політики. Хрестоматія: У 4 т. – К.: Знання України, 2003. – Т. ІІ. – С. 19-55.
    74. Кармазіна М. Інститут президентства: походження та сутність феномена // Політичний менеджмент. – 2004. – № 3 (6). – С. 36-50.
    75. Кармазіна М.С. Ідея державності в українській політичній думці (кінець ХІХ – початок ХХ ст.): Моногр. / Ін-т політ. і етнонаціональних досл. НАН України та ін. – К., 1998. – 350 с.
    76. Карнеги Д. Как завоевать друзей и как оказывать влияние на людей. – М.: ООО «Альта- Принт», 2005. – 639 с.
    77. Кирилюк Ф. М. Політичні комунікативно-інформаційні технології / Політологічний вісник. Зб. наук. праць. – К.: ТОВ “ХХІ СТОЛІТТЯ: ДІАЛОГ КУЛЬТУР”, 2004. – Вип. 17. – С. 193-199.
    78. Киссинджер Г. Новый мировой порядок / Філософія політики: Хрестоматія: У 4 т. – К.: Знання України, 2003. – Т. ІV. – С. 29-79.
    79. Кіндратець О. Критерії визначення сильної держави // Політичний менеджмент. – 2004. – № 2 (5). – С. 35-46.
    80. Класики політичної думки від Платона до Макса Вебера: Пер. з нім. – К.: Тандем, 2002. – 584 с.
    81. Кнорринг В.И. Теория, практика и искусство управления. Учеб. Для вузов по спец. «Менеджмент».- 2-е изд., изм. и доп. - М.: Изд-во НОРМА, 2001. – 528 с.
    82. Князев В., Канак Ф. Держава і громадянське суспільство: еволюція стосунків та їх осмислення / Формування громадянського суспільства в Україні: стан, проблеми, перспективи: Зб. наук. пр. Укр. Академії держ. упр. при Президентові України / Кол. авт.; За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – С. 3-26.
    83. Коваленко А.А. Становлення та розвиток виконавчої влади в Україні: Автореф. дис. … докт. політ. наук: 23.00.02 / Чернівецький нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. – К., 2003. – 36 с.
    84. Ковлер А.И. Антропология права: Учебник для вузов. – М.: Изд-во НОРМА, 2002. – 480 с.
    85. Колодко, Гжегош В. Глобалізація і перспективи розвитку постсоціалістичних країн. – К.: Основні цінності, 2002. – 248 с.
    86. Конституції нових держав Європи та Азії / Упоряд. С. Головатий. – К: Укр. Правн. Фундація. Вид-во „Право”, 1996. – 544 с.
    87. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – Кіровоград: Державне видавництво, 1998. – 72 с.
    88. Конфуцій. Про небо і долю // Філософія політики: Хрестоматія: У 4 т. – К.: Знання України, 2003 – Т. І. – С. 27-29.
    89. Концепції української державності в історії вітчизняної політичної думки. – К.: Вид. ПАРАПАН, 2002. – 396 с.
    90. Костомаров Н.И. Исторические произведения. Автобиография / Сост. и ист.-биогр. очерк В.А. Замлинского. – К.: Изд-во при Киев. ун-те, 1989. – 736 с.
    91. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ./ Общ. ред. и вступ. ст. Е. М. Пеньковой. – М.: Прогресс, 1990. - 736 с.
    92. Краснов Б.И. Теория власти и властных отношений // Социально-политический журнал. – 1994. – № 7. – С. 40-50.
    93. Краснопьорова С.В. Механізм удосконалення регіонального управління в сфері зайнятості населення: Автореф. дис. … канд. наук з держ. упр.: 25.00.04 / Харьк. регіон. ін-т держ. упр. УАДУ. – Х., 2002. – 20 с.
    94. Кремень В., Ткаченко В. Україна: шлях до себе. Проблеми суспільної трансформації. Монографія. Навч. посіб. - К.: Вид.центр „ДрУк”, 1998.–446 с.
    95. Кремень В.Г., Табачник Д.В., Ткаченко В.М. Україна: альтернативи поступу (критика історичного досвіду). – К.: „ARC-UKRAINE”, 1996. – 793 с.
    96. Кресіна І. До питання про визначення поняття громадянського суспільства і української революції 2004 року // Політичний менеджмент. – 2005. – № 6 (15). – С. 3-6.
    97. Кресіна І. Евристичні можливості біогеодетермінізму // Політичний менеджмент. – 2003. – № 3. – С. 27-35.
    98. Круглашов А.М. Драма інтелектуала: політичні ідеї Михайла Драгоманова: Моногр. – 2-е вид. – Чернівці: Вид-во „Прут”, 2001. – 487 с.
    99. Крупчан О. Деякі питання правового регулювання організації і діяльності органів виконавчої влади / Зб. наук. пр. Укр. Академії держ. упр. при Президентові України / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. – К.: Вид-во УАДУ, 2000. – Вип. 2. – В 4 ч. Ч. ІІІ. – С. 257-263.
    100. Кузнецова С.В. Політичне лідерство: сутність та механізм формування в Україні: Автореф. дис. ... канд. політ. наук: 23.00.02 – Київск. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2002. – 19 с.
    101. Кулеша М. Реформа повинна бути радикальною // Аспекти самоврядування. – 2005. – № 5 (31). – С. 18-22.
    102. Латигіна Н. До визначення феномена демократії // Політичний менеджмент. – 2004. – № 3 (6). – С. 20-29.
    103. Латигіна Н. Шляхи та структурні фази демократизації суспільства // Політичний менеджмент. – 2005. – № 2 (11). – С. 68-77.
    104. Ледяев В. Г. Формы власти: типологический анализ. // Полис. – 2000. - № 2. – С. 6-18.
    105. Ледяев В.Г. Власть: концептуальный анализ. М.: РОССПЭН, 2001. – 384 с.
    106. Ленін В. Держава і революція. // Філософія політики: Хрестоматія: У 4 т. – К.: Знання України, 2003. – Т. ІІ. – С. 258-283.
    107. Литвин В. Україна: досвід та проблеми державотворення (90-ті роки ХХ ст.) – К.: Наук. думка, 2001. – 559 с.
    108. Лобер В.Л. Демократия: от зарождения идеи до современности. - М.: Знание, 1991. – 64 с.
    109. Лозинський С.Г. История папства. – 3-е изд. – М.: Политиздат, 1986. – 382 с.
    110. Локк Дж. Два трактата о правлении // Філософія політики: Хрестоматія: У 4 т. / Авт.-упоряд.: В.П. Андрущенко (кер.) та ін. – К.: Знання України, 2003. – Т. ІІ. – С. 185- 191.
    111. Лоун Т. Глобализация, государство, демократия: образ новой политической науки // Полис. - 1999. – № 5. – С. 108-119.
    112. Лубський В.І., Козленко В.М., Горбаченко Т.Г. Соціологія релігії: Курс лекцій. – К.: Фітосоціоцентр, 1999. – 204 с.
    113. Ляшенко Т.М. Соціальне партнерство як інститут громадянського суспільства: досвід країн Центральної та Східної Європи // Україна в сучасному геополітичному просторі: теоретичний і прикладний аспекти: [Кол. моногр.] / За ред. Ф. М. Рудича. – К.: МАУП, 2002.– С. 424-447.
    114. Макиавелли Н. Государь. Пер. с ит. – М.: Планета, 1990. – 84 с.
    115. Малик Я., Вол Б., Чуприна В. Історія української державності. – Львів: Світ, 1995. – 248 с.
    116. Мартин Г.-П., Шуман Х. Задняя глобализации: атака на процветание и демократию / Пер. с нем. – М.: ИД «АЛЬПИНА», 2001. – 335 с.
    117. Мартиненко В. М. Демократизація механізмів державного управління процесами суспільних трансформацій: Автореф. дис. ... д-ра наук з державного управління: 25.00.02 - Дон. держ. ун-т управління – Донецьк, 2005. – 36 с.
    118. Мастяниця Й.У., Соснін О.В., Шиманський Л.Є. Інформаційні ресурси України: проблеми державного регулювання: Монографія / За заг. ред. О.В.Сосніна. – К.: НІСД, 2002. – 141 с.
    119. Мескон М. Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 1995. - 704 с.
    120. Ми починаємо нову сторінку української історії: Звернення Президента України Віктора Ющенка до українського народу на Майдані Незалежності // Урядовий кур’єр. – 25 січня 2005 р. – № 13. – С. 3-4.
    121. Мир философии: Книга для чтения. Ч. 2. Человек. Общество. Культура. – М.: Политиздат, 1991. – 624 с.
    122. Михальченко М. Україна як нова історична реальність: запасний гравець Європи. – Дрогобич: ВФ “Відродження”, 2004. – 488 с.
    123. Мокроносов Г.В., Москаленко А.Т. Методологические проблемы исследования общественных отношений и личности. – Новосибирск: Наука, 1981. – 295 с.
    124. Мономах В. Повчання / Філософія політики: Хрестоматія: У 4 т. – К.: Знання України, 2003. – Т. І. – С. 240-243.
    125. Монтескье Ш.Л. Избранные произведения. – М.: Госполитиздат, 1955. – 800 с.
    126. Мор Т. Утопія // Філософія політики: Хрестоматія: У 4 т. – К.: Знання України, 2003. – Т.І. – С.280-292.
    127. Моска Г. Элементы политической науки // Социологические исследования. – 1995. № 4. – С. 138-146.
    128. Мудрость тысячелетий. Энциклопедия. Автор-составитель В. Балязин – М.: ОЛМА – ПРЕСС, 2002. – 848 с.
    129. Наумкіна С. „Третя хвиля” демократизації: підсумки і перспективи // Політичний менеджмент. – 2004. – № 2 (5). – С. 162-170.
    130. Наумкіна С., Ткачук Ю. Глобалізація: тенденції інтеграції, універсалізації та поляризації сучасного світу // Політичний менеджмент. – 2005. – № 6 (15). – С. 121-128.
    131. Нижник Н., Дубенко С., Пашко Л. Соціальне партнерство як виклик сьогодення // Політичний менеджмент. – 2005. – № 2 (11). – С. 46-54.
    132. Ницше Ф. По ту сторону добра и зла / Сочинения в 2-х томах. – Т. 2. – М.: Мысль, 1990. – С. 238-406.
    133. Новицька Ж. А. Державне регулювання інноваційно-інвестиційного розвитку промислового міста: Автореф. дис. … канд. наук з державного управління: 25.00.02 / Донецьк. держ. ун-т упр. – Донецьк, 2005. – 20 с.
    134. Обушний М. І. Політологія: Довідник. / М. І. Обушний, А. А. Коваленко, О. І. Ткач; За ред. М. І. Обушного. – К.: Довіра, 2004. – 599 с.
    135. Органи державної влади в Україні: структура, функції та перспективи розвитку. Навч. посіб. / Кол. авт.: Нижник Н.Р., Дубенко С.Д., Плахотнюк Н.Г. та ін. / За заг. ред. Н.Р.Нижник. – К.: ЗАТ „НІЧЛАВА”, 2003. – 288 с.
    136. Орлик П. Вивід прав України // Філософія політики: Хрестоматія: У 4-т.- К.: Знання України, 2003. –Т.І. – С. 359-363.
    137. Основи демократії: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів / За заг. ред. А. Колодій. – К.: вид-во „Ай Бі”, 2002. – 684 с.
    138. Основи політології: Навч. посібник / Керівник авт. кол Ф М. Кирилюк.- К.: Либідь, 1995.- 336 с.
    139. Павленко Р.М. Парламентська відповідальність уряду: світовий та український досвід. – К.: Вид. дім „КМ Академія”, 2002. – 253 с.
    140. Павловський М.А. Стратегія розвитку суспільства: Україна і світ (економіка, політологія, соціологія). – К.: Техніка, 2001. – 312 с.
    141. Пазенок В. Політична культура і демократія / Філософія політики: Хрестоматія: У 4 т. – К.: Знання України, 2003. – Т. ІV. – С. 414-423.
    142. Пантин В.И. Циклы и ритмы истории. – Рязань: Аракс, 1996. – 157 с.
    143. Паркинсон С. Н. Законы Паркинсона: Сборник. – М.: Прогресс, 1989. – 448 с.
    144. Парламенты мира: Сб. - М.: Интерпракс, 1991. – 624 с.
    145. Парсонс Т. О понятии “политическая власть” / Філософія політики: Хрестоматія: У 4 т. – К.: Знання України, 2003. – Т. ІІІ. – С. 317-324.
    146. Парсонс Т. О социальных системах. – М.: Академический проект, 2002. – 832 с.
    147. Петракова Є. Традиції українського „ринку влади” // Політичний менеджмент. – 2003. – № 3. – С. 114-123.
    148. Платон. Держава / Філософія політики. Хрестоматія. У 4-т. - К.: Знання України, 2003. - Т. І. – С. 37-51.
    149. Политология. Курс лекций. Под ред. докт. юрид. наук, проф. М.Н.Марченко. Изд. 3-е, перераб. и доп.–М.: Изд-во ЗЕРЦАЛО, 1999. – 608 с.
    150. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост.: Ю.И. Аверьянов. – М.: Изд-во Моск. коммерч. ун-та., 1993. – 431 с.
    151. Політологія: історія та методологія / Анрущенко В.П., Антоненко В.Г., Ануфрієв Л.О. та ін.; За ред. Ф.М. Кирилюка.–К.:Здоров’я, 2000. – 632 с.
    152. Політологія: Підручник / За заг. ред. проф. Кременя В.Г., проф. Горлача М.І. – Харків:”Єдінорог”, 2001. – 640 с.
    153. Політологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О.В. Бабкіної, В.П.Горбатенка – К.: Видавничий центр „Академія”, 2002. – 528 с.
    154. Полтавець С. В. Становлення та особливості політичної думки доби Хмельниччини: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.01 / Київськ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка – К., 2002. – 19 с.
    155. Поппер К.Р. Открытое общество и его враги: В 2-х т. Пер. с англ. Под ред. В.Н. Садовского. – М.: Феникс, Межд. фонд «Культурная инициатива», 1992. – Т. 1 – 448 с.
    156. Постижение: Социология. Социальная политика. Экономическая реформа / Ред.-сост. Ф.М. Бородкин, Л.Я. Косалс, Р.В. Рывкина. – М.: Прогресс, 1989. – 592 с.
    157. Почепцов Г.Г. Как становятся президентами: избирательные технологии XX века.- К.: Т-во „Знання”, КОО, 1999. – 380 с.
    158. Пугачев В.П., Соловьев А.И. Введение в политологию: Учеб. для студ. вузов – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Аспект Пресс, 2004. – 479 с.
    159. Рассел Б. Власть. Новый Социальный аналіз. – К.: ЧП “Стэп-К”, 1996. – 239 с.
    160. Растоу Д. Переходы к демократии: попытка динамической модели // Філософія політики: Хрестоматія: У 4 т. – К.: Знання України, 2003. – Т. ІII. – С. 335-349.
    161. Ребкало В., Шахов В. Культура як чинник громадянської відповідальності / Формування громадянського суспільства в Україні: стан, проблеми, перспективи: Зб. наук. пр. Укр. Академії держ. упр. при Президентові України / Кол. авт.; За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – С. 112-125.
    162. Ребкало В., Шахов В. Культурні чинники владних відносин в Україні / Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князева. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – Т. 3. – С. 3-5.
    163. Речицкий В.В. Конституционализм. Украинский опыт / Харьковская правозащитная группа; Худож.-оформ. И.Гаврилюк. – Харьков: Фолио, 1998. – 160 с.
    164. Речицкий В.В. Свобода и государство / Харьковская правозащитная группа; Худож.-оформ. И.Гаврилюк. – Харьков: Фолио, 1998. – 144 с.
    165. Розова Т.В., Барков В.Ю. Специфіка становлення громадянського суспільства в Україні: Монографія. – Одеса: Юридична література, 2003. – 336 с. Рос. мовою.
    166. Роулз Дж. Політичний лібералізм. Пер. Р. Ткачук / Сучасна політична філософія: Антологія. Пер. з англ. – Упоряд. Я. Кіш. – К.: Основи, 1998. – С. 192-238.
    167. Рудич Ф.М. Політологія: Підручник. – К.: Либідь, 2004. – 480 с.
    168. Рябов С.Г. Державна влада: проблеми авторитету і легітимності: Монографія / Рада Національної безпеки і оборони, Нац. Інститут стратег. досліджень. – К.: НІСД, 1996. – 117 с.
    169. Саадабенков Ж. Трансформація влади в умовах перехідного періоду : Перехід від тоталітарних і авторитарних систем влади до демократії // Вісн. Укр. Академії держ. упр. при Президентові України. – 2000. - №4. - С. 5-9.
    170. Салтовський О.І. Концепції української державності в історії вітчизняної політичної думки (від витоків до початку ХХ сторіччя). – К.: Вид-во ПАРАПАН, 2002. – 396 с.
    171. Сбітнєва Н.В. Порівняльний вимір демократизації постколоніальних і постсоціалістичних держав: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.04 / Ін-т світ. екон. і міжн. відн. НАН України – К., 2002. – 16 с.
    172. Себайн Джордж Г., Торсон Томас Л. Історія політичної думки / Пер. з англ. – К.: Основи, 1997. – 838 с.
    173. Сенека Л.А. Моральні листи до Луцилія // Філософія політики: Хрестоматія: У 4 т. – К.: Знання України, 2003. – Т. І. – С. 74-97
    174. Скуратівський В.А., Палій О.М., Ліванова В.М. Соціальна політика. – К.: Вид-во УАДУ, 2003. – 364 с.
    175. Смирнова Т.С. Правове регулювання місцевого самоврядування в України: Навч. посіб. – К.: Вид. дім „КМ Академія”, 2001. – 262 с.
    176. Соловьев А.И. Власть в политическом измерении // Вестник Московского ун-та. Серия 12. Политические науки. – 1997. – № 6. – С. 57-70.
    177. Соловьев С.М. История России с древнейших времен / Сочинения. В 18 кн. Кн.I. Т.1-2 / Отв. ред. И.Д.Ковальченко, С.С.Дмитриев. – М.: Мысль, 1988. – Т. I. – С. 51-330.
    178. Сорокин П.А. Голод и идеология общества / Квинтэссенция: Филос. альманах/Сост.:В.И.Мудрагей, В.И.Усанов.–М.:Политиздат,1990.-С. 371-413.
    179. Сорос Дж. Утвердження демократії // Філософія політики: Хрестоматія: У 4 т. – К.: Знання України, 2003. – Т. ІV. – С. 112-182.
    180. Соснін О.В. Державна політика в галузі управління інформаційним ресурсом України: Автореф. дис. … докт. політ. наук: 23.00.02 / Одеська нац. юрид. академія. – Одеса, 2005. – 36 с.
    181. Старовойтенко Р. Електоральні технології: досвід західних країн / Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князева. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – Т. 3. – С. 115-117.
    182. Стратегия обновления. Новый социальный механизм / Под общ. ред. И.А. Глебова, В.Г. Марахова. – М.: Мысль, 1990. – 394 с.
    183. Стулова І. М. Політичні інститути й економіка: взаємодія та взаємозалежність: Автореф. дис. … канд. політ. наук: 23.00.02 / Одеська нац. юрид. академія. – Одеса, 2002. – 18 с.
    184. Субтельний О. Україна: історія / Пер. з англ. Ю.І.Шевчука; Вст. ст. С.В.Кульчицького. - 3-те вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, 1993. – 720 с.: іл.
    185. Сумбатян Ю. Г. Концепция разделения властей: История и современность // Весн. Моск. ун-та. Сер. 12. Полит. науки. – 2000. - № 2. – С. 3-17.
    186. Сурмін Ю. Методологічні проблеми реформування політичної системи України / Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князева. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – Т. 3. – С. 6-11.
    187. Сучасна політична філософія: Антологія: Пер. з англ. – Упоряд. Я. Кіш. – К.: Основи, 1998. – 575 с.
    188. Сучасна українська політика: Політика і політологи про неї. Вип.. 4 / Редколегія: І.Ф. Курас, М.І. Михальченко, Ф.М. Рудич, В.П. Горбатенко та ін. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – 396 с.
    189. Сучасна українська політика: Політики і політологи про неї / Редколегія: М.І.Михальченко, Ф.М.Рудич. – К. : Вид-во Укр.-фін. ін-ту менедж. і бізнесу, 1999. – 325 с.
    190. Сушинський О.І. Теоретико-методологічні засади контролю у сфері публічної влади: Автореф. дис. … докт. наук з держ. упр.: 25.00.01 / Укр. Академія держ. упр. при Президентові України. – Київ, 2003. – 36 с.
    191. Телешун С. Сучасний тероризм – українські реалії // Політичний менеджмент. – 2005. – №1 (10). – С. 163-169.
    192. Технології політичної влади: Зарубіжний досвід. / В.М.Іванов, В.Я.Матвієнко, В.І.Патрушев, І.В.Молодих. – К.: Вища шк., 1994. – 263 с. – Рос.
    193. Тойнби А. Дж. Постижение истории: Пер. с англ. / Сост. Огурцов А.П.. – М.: Прогресс, 1991. – 736 с.
    194. Толстоухов А. Трансценденталізм. Влада. Свобода. // Філософія політики: Хрестоматія: У 4 т. – К.: Знання України, 2003. – Т. IV. – С. 392-413.
    195. Тоффлер Э. Метаморфозы власти: Пер. с англ. / Э. Тоффлер. - М.: ООО «Издательство АСТ», 2004. – 669 с.
    196. Трипольський В.О. Демократія і влада: Монографія. – К.: Парламентське вид-во, 1999. – 174 с.
    197. Україна в сучасному геополітичному просторі: теоретичний і прикладний аспекти: [Кол. моногр.] / За ред. Ф. М. Рудича. – К.: МАУП, 2002. – 488 с.
    198. Українська державність у ХХ столітті: Історико-політологічний аналіз / Дергачов О. (кер. авт. кол.). – К.: Політична думка, 1996. – 448 с.
    199. Утченко С. Л. Цицерон и его время. – 2-е изд. – М.: Мысль, 1986. – 352 с.
    200. Філософія політики: Короткий енциклопедичний словник / Авт.-упоряд.: Андрущенко В.П. та ін. – К.: Знання України, 2002. – 670 с.
    201. Фридмен Томас Л. LEXUS и ОЛИВА. Понимая глобализацию. – СПб.: ИД «ВЕСЬ», 2003. - 442 с.
    202. Фромм Э. Психоанализ и этика. – М.: Республика, 1993. – 415 с.
    203. Фукуяма Ф. Конец истории? // Філософія політики: Хрестоматія: У 4 т. – К.: Знання України, 2003. – Т. ІV. – С. 7-28.
    204. Хайдеггер М. Время и бытие: Статьи и выступления: Пер. с нем. – М.: Республика, 1993. – 447 с.
    205. Хайек Ф.А. Дорога к рабству // Філософія політики: Хрестоматія: У 4 т. – К.: Знання України, 2003. – Т. ІІІ. – С. 265-316.
    206. Халипов В. Власть: система и механизмы // Деловая жизнь. – 1991. – № 22. – С. 52-56.
    207. Халипов В.Ф. Кратология – наука о власти: Концепция. - М.: ЗАО Изд-во «Экономика», 2002. – 367 с.
    208. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. – М.: АСТ, 2003. – 603 с.
    209. Хилл Н. Думай и богатей! – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2002. – 640 с.
    210. Хилько М. Деякі аспекти проблеми подолання еколого-економічних суперечностей в Україні / Сучасна українська політика: Політики і політологи про неї. – К.: Вид-во Укр.-фінськ. ін-ту менедж. і бізнесу, 1999. – С. 234-241.
    211. Хмельницький Б. Статті // Філософія політики: Хрестоматія: У 4 т.- К.: Знання України, 2003. – Т.І. – С. 352-355.
    212. Хорин Е.М. Прошлое и настоящее политической науки // Зарубежная политическая наука: история и современность. – М.: ИНИОН АН СССР, 1990. – Выпуск 1. – С. 7-47.
    213. Хорошилов О. Український варіант демократизації // Політичний менеджмент. – 2005. – № 1 (10). – С. 52-57.
    214. Цвєтков В.В., Горбатенко В.П. Демократія – Управління – Бюрократія: в контексті модернізації українського суспільства. – К.: Інститут держави і права ім. В.І. Корецького НАН України, 2001. – 248 с.
    215. Циба В. Демократичні перетворення в країні. Діалектичні і соціально-психологічні аспекти // Політичний менеджмент. – 2003. – № 3. – С. 56-70.
    216. Цицерон М.Т. Про державу. Про закон // Філософія політики: Хрестоматія: У 4 т. – К.: Знання України, 2003. – Т. І. – С. 59-73.
    217. Шемшученко Ю. Політика і право // Філософія політики: Хрестоматія: У 4 т. – К.: Знання України, 2003. – Т. ІV. – С. 311-316.
    218. Шепель В.М. Человековедческая компетентность
  • Стоимость доставки:
  • 50.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины